Головна сторінка / Оголошення

Оголошення

02.12.2022 12:12

Опитування платників податків щодо якості обслуговування – 2022

З метою оцінки задоволеності платників податків рівнем обслуговування та якості надання послуг і сервісів Державна податкова служба України проводить загальнонаціональне опитування платників щодо їх ставлення до органів ДПС.

Допоможіть нам вивчити ваші очікування від роботи органів ДПС, необхідність запровадження нових послуг та сервісів та визначити напрями діяльності, які потребують більшої уваги та покращення.

Опитування є анонімним та добровільним.

Просимо вас заповнити анкету за посиланням:

https://tax.gov.ua/anketa/?3336811034

Посилання буде активним з 29 листопада 2022 року по 18 грудня 2022 року.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС tax.gov.ua та сторінці ДПС у Facebook одразу після їх опрацювання.

Сподіваємося на ваше розуміння і співпрацю!

Допоможіть нам стати кращими для вас!

 

До уваги платників: ДПС спрощено процес перерахування коштів з єдиного рахунка

В електронному кабінеті розроблено новий функціонал «Спрямування коштів з ЄР» (форма J/F1307701), який надає змогу платникам миттєво здійснювати платежі з єдиного рахунка.

Для цього платнику необхідно зробити лише 2 кроки:

  1. обрати електронну форму J/F1307701;
  2. зазначити в цій формі вид платежу та суму.

В умовах сьогодення єдиний рахунок – це альтернативний інструмент для легкості та простоти сплати податків та єдиного внеску.

У режимі 24/7 платнику надана можливість перейти на сплату, використовуючи єдиний рахунок.

За бажанням платник може в електронному кабінеті вибрати електронну форму J/F1307001 «Повідомлення про використання єдиного рахунку» та поповнювати єдиний рахунок.

Всі інші дії, повʼязані з перерахунком коштів з єдиного рахунка в бюджет та фонди соціального страхування, будуть здійснені територіальними органами ДПС.

 

Транспортний податок: визначення об’єкта і бази оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об’єктами оподаткування.

Норми визначені п. п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Базою оподаткування транспортним податком є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ (п.п. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПКУ).

 

До якого бюджету здійснюється сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за ліцензії на виробництво, зокрема, пального справляється до початку виробництва зазначеної продукції органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Норми передбачені ст. 4 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Згідно з ст. 15 Закону № 481 суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним – одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Плата за ліцензії на право оптової торгівлі пальним справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, у розмірах, встановлених Законом № 481, і зараховується до місцевих бюджетів.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п’ять років.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним справляється щорічно і зараховується до місцевих бюджетів згідно із законодавством.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Отже, сплата за ліцензії на виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним здійснюється до місцевих бюджетів за місцем провадження діяльності (розташування об’єктів), за виключенням плати за ліцензію на оптову торгівлю пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним, плата за яку здійснюється до місцевого бюджету за місцем реєстрації суб’єкта господарювання.

Виправлення юрособою самостійно виявленої помилки в заяві за ф. № 1-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 66.4 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків – юридичні особи та їх відокремлені підрозділи зобов’язані подати контролюючому органу відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків, шляхом подання заяви (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів) за формою № 1-ОПП (далі – заява за ф. № 1-ОПП) з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

Взяття на облік за основним місцем обліку (внесення змін до облікових даних) платників податків – юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), здійснюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП (п. 64.2 ст. 64, п.п. 66.1.3 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, відомості щодо яких містяться в ЄДР подають заяву за ф. № 1-ОПП до контролюючого органу за основним місцем обліку тільки в разі призначення або зміни головного бухгалтера (з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку»).

Юридичні особи та їх відокремлені підрозділи, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, подають заяву за ф. № 1-ОПП при взятті на облік в контролюючому органу, зміні облікових даних платника та у разі призначення (зміни) головного бухгалтера.

У разі виявлення помилки у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку, платник податків повинен подати заяву за ф. № 1-ОПП з оновленою (виправленою) інформацією щодо такої особи та проставити позначку «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку».

При цьому, заповнюються розділи 1, 2, 4 та 10 заяви за ф. № 1-ОПП та інформація про засновників не подається (примітка до заяви за ф. № 1-ОПП).

При виявленні помилки (крім помилки щодо відомостей про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського обліку) у попередньо поданій заяві за ф. № 1-ОПП платником податків, для якого законом установлені особливості його державної реєстрації та які не включаються до ЄДР, необхідно подати до контролюючого органу за основним місцем обліку оновлену (виправлену) заяву за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. При цьому, платником податків заповнюються всі розділи заяви за ф. № 1-ОПП.

Заява за ф. № 1-ОПП може бути подана як в паперовій так і в електронній формі.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами.

Придбання держоблігацій: застосування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), ставки 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Норми встановлені абзацом першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Таким чином, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

За спецводокористування місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали понад 68 млн грн рентної плати

З початку 2022 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників рентної плати за спецводокористування надійшло понад 68 млн грн, що у порівнянні з 2021 роком на понад 5,3 млн грн, або на 8,6 відсотків більше.

Звертаємо увагу, що у разі виправлення показників в окремих додатках до поданої звітної податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація) суб’єкт господарювання подає:

- до настання граничного терміну подання Декларації – звітну нову Декларацію разом з усіма додатками, в яких обчислюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування;

- після настання граничного терміну подання Декларації – уточнюючу Декларацію разом з тими додатками, в яких виявлені помилки та у зв’язку з цим уточнюються податкові зобов’язання за відповідним видом об’єкта.

 

Підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: правила для платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно:

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, середньомісячний обсяг продажу марок акцизного податку підприємству-виробнику та/або імпортеру тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять календарних місяців;

- протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну виробниками та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством-виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизний податок сплачується із застосуванням коефіцієнта 1,5.

Норми встановлені п. 16 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.

З 01.01.2023 – нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерство фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (далі – Наказ № 143) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Наказ № 143 набере чинності з 01.01.2023.

Наказом № 143 викладено у новій редакції:

- форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Так, зокрема, у формі Декларації запроваджено нові додатки:

- Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

- Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

 

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

 

Внесення до Державного реєстру – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності ФОП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця до Державного реєстру платників податків здійснюється у разі:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

- скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації фізичної особи підприємцем – з дати такого анулювання чи скасування.

     Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

     У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Норми передбачені п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України.

 

Ставки ПДФО на пасивні доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ставки податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 ст. 167 ПКУ – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

 

Анулювання реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація платника ПДВ діє до дати анулювання реєстрації такого платника ПДВ, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників ПДВ і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за умови сплати суми податкових зобов'язань у випадках, визначених розділом V ПКУ;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V ПКУ;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ;

г) особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник ПДВ, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута;

е) платник ПДВ ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання) або особу звільнено від сплати ПДВ чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник ПДВ, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників ПДВ, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 п. 180.1 ст.180 ПКУ) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник ПДВ.

Норми встановлені п. 184 ст. 184 ПКУ.

 

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

 

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною 11 ст. 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), не застосовуються.

Норми встановлені п. 9 прим. 21 розділу VIII Закону № 2464.

Пунктом 9 прим. 22 розділу VIII Закону № 2464 передбачено, що тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Відповідно до п. 9 прим. 23 розділу VIII Закону № 2464 встановлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Документальні перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, розпочаті до 24 лютого 2022 року та не завершені, зупиняються по останній календарний день третього місяця з дня припинення (скасування) воєнного, надзвичайного стану.

 

Звільнення від оподаткування ПДВ деяких операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період, що закінчується останнім календарним днем місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України.

Норми п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ застосовуються до операцій, здійснених починаючи з 17 березня 2020 року.

Пільговий режим оподаткування ПДВ, встановлений п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ застосовується на всіх етапах постачання товарів, включених до переліку, встановленого Кабінетом міністрів України, незалежно від дати їх виробництва та походження (вітчизняного виробництва чи ввезених на митну територію України), а також незалежно від кола суб’єктів, що здійснюють такі операції, їх статусу, як платників ПДВ, чи форми власності.

Перелік товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами.

 

Чи можливо стати «спрощенцем» зі ставкою 2 відсотка доходу резиденту Дія Сіті – платнику податку на прибуток підприємств на загальних підставах?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що поняття «резидент Дія Сіті» та «реєстр Дія сіті» вживаються в ПКУ у значеннях, визначених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667).

Норми передбачені підпунктами 14.1.282 та 14.1.284 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667 резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Реєстр Дія Сіті – реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 1667).

Пунктом 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платниками єдиного податку третьої групи можуть бути, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (п.п. 9.2 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Поряд з тим, п.п.10 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Отже, резидент Дія Сіті (юридична особа), який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, не може обрати третю групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану в Україні.

Відбулося засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена з податкових питань

У рамках Комунікаційної податкової платформи відбулося засідання експертних груп ДПС та Ради бізнес-омбудсмена.  Під час заходу обговорювалися питання сфери оподаткування, з якими платники зверталися на адресу Ради.

Мова йшла про  функціонування системи електронного адміністрування ПДВ та відшкодування цього податку. Зокрема, зазначалося, що останнім часом кількість звернень з цієї проблематики значно зменшилася, що свідчить про позитивну динаміку вирішення питання. У той же час у своїх зверненнях платники звертають увагу на ті аспекти, які потребують системного врегулювання.

Також учасники зустрічі розглянули стан виконання податковою службою судових рішень.

Фахівці ДПС надали вичерпні відповіді на запитання, а також проконсультували щодо новацій податкового законодавства. 

 

Визначення поняття «оприбуткування готівки»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що готівка, яка надходить до кас, повинна своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися.

Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) (або розрахункових книжок (далі – РК)), визначений п. 11 розд. II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148).

Норми передбачені п.п. 2 п. 58 розд. VI Положення № 148.

Підпунктом 18 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що оприбуткування готівки – це проведення суб’єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/фіскальному звітному чеку/електронному фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Згідно з абзацом другим п. 11 розд. ІІ Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками/електронними фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (Книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – у разі її використання на період виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії)). Установа/підприємство визначає місце та спосіб зберігання відокремленими підрозділами щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) у електронній формі (абзац третій п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО (далі – ПРРО) без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами ПРРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених ПРРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера (абзац четвертий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткуванням готівки в касах суб’єктів господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням КОРО без застосування РРО, є занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО (абзац п’ятий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Оприбуткування та облік фізичними особами – підприємцями отриманих доходів здійснюється в книгах обліку доходів і витрат/у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів у порядку, визначеному ПКУ (абзац шостий п. 11 розд. ІІ Положення № 148).

Пунктом 12 розд. ІІ Положення № 148 визначено, що установа/підприємство на підставі Положення № 148 зобов’язане розробити та затвердити внутрішнім документом порядок оприбуткування готівки в касі установи/підприємства, у якому максимально врахувати особливості роботи як установи/підприємства, так і його відокремлених підрозділів (внутрішній трудовий розпорядок, режим роботи, графіки змінності, порядок та особливості здавання готівкової виручки (готівки) до банку). Для відокремлених підрозділів установи/підприємства порядок оприбуткування готівки в касі встановлюється та доводиться внутрішніми документами установи/підприємства. Розроблений порядок повинен відповідати вимогам Положення № 148 та не суперечити законодавству України.

Згідно з п. 13 розд. ІІ Положення № 148 підприємства та фізичні особи – підприємці, яким Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних КОРО і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.

Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

 

Щодо змін до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій

У зв’язку із надходженням до ДПС численних звернень від виробників, постачальників та користувачів класичної касової техніки, після внесення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій приміток щодо окремих версій внутрішнього програмного забезпечення моделей реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО),  ДПС повідомляє таке.

Основним меседжем прийнятих змін є інформування суб’єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі про недоцільність подальшого використання таких РРО та попередження їх про можливе придбання невідповідної касової техніки.

Для розуміння користувачами РРО причин внесення таких змін слід зазначити, що Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій,  затверджене постановою КМУ від 29 серпня 2002 року № 1315 (зі змінами), прийняте на виконання вимог статті 12 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі – Закон № 265) та з метою:

застосування в Україні РРО, що випускаються серійно, відповідають установленим вимогам і пройшли державну сертифікацію – як інформації для платників податків;

виведення з експлуатації РРО, що не відповідають вимогам нормативних документів – як інформації для контролюючих органів.

Також з 01.01.2022 у суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж алкогольних напоїв, з’явився обов’язок відображати у фіскальних касових чеках цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Відсутність реквізитів марок акцизного податку у фіскальних касових чеках, які формуються РРО та програмними РРО, при продажу алкогольних напоїв призводить до формування не відповідних розрахункових документів, за що до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані фінансові санкції відповідно до вимог пункту 1 статті 17 Закону № 265.

Відповідно до протоколу засідання Технічної комісії від 22.12.2021 № 55 у Державному реєстрі РРО наявна низка моделей РРО, які неспроможні виконувати вимоги Закону № 265, тому внесення змін до Державного реєстру РРО наказом ДПС від 28.07.2022 № 489 (далі – Наказ № 489) стало вимушеним рішенням.

Водночас ДПС наголошує, що внесені Наказом № 489 зміни до Державного реєстру РРО:

не змінюють сферу застосування РРО;

не можуть стати причиною порушення права платника податків використовувати РРО, в межах сфер призначення, підтверджених випробуваннями касової техніки, навіть без врахування додаткового інформування, запровадженого Наказом № 489, як запобіжника від вчинення порушень суб’єктами господарювання прямих норм законодавства;

не створюють умов для скасування реєстрації РРО, що вже знаходяться в експлуатації;

не можуть стати причиною для відмови підрозділами ДПС у можливості отримання ліцензій на право торгівлі алкогольними напоями платникам податків, які використовують РРО, версії програмного забезпечення яких отримали додаткові відмітки після прийняття Наказу № 489.

Разом з цим, у разі забезпечення відображення всіх необхідних реквізитів розрахункових документів, у тому числі і серії та номеру марок акцизного податку, саме по собі використання РРО, щодо яких в Державному реєстрі РРО містяться певні застереження чи примітки, не може стати причиною нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

 

Засідання тимчасової міської робочої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Нещодавно у виконкомі Металургійної районної у місті ради відбулось засідання тимчасової міської робочої групи із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів.

В засіданні прийняла участь головний державний інспектор Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Рижутіна.

Присутні обговорили питання щодо забезпечення надходжень до бюджету від сплати податків,  очікуване виконання дохідної частини бюджету міста, стан заборгованості по платежам до бюджету.

На засіданні робочої комісії були розглянуті усі питання порядку денного та прийнятті до уваги відповідні висновки та рекомендації.

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Від платників надходили питання щодо ставок одноразового декларування, застосування РРО та ПРРО підприємцями, подання документів на податкову знижку та інше. 

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

28.11.2022 13:11

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: інформація для декларантів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє що ДПС України роз’яснила наступне питання: якщо декларантом подана звітна одноразова (спеціальна) добровільна декларація, але сума збору, яка зазначена у такій декларації, не сплачена або сплачена в неповному обсязі, внаслідок чого подана декларація була визнана не поданою, то чи має право декларант подати повторно «звітну» декларацію?

Відповідно до п. 12 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк, одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

Разом з тим відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного цим підрозділом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування має право добровільно подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, одноразову (спеціальну) добровільну декларацію в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, у разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування внаслідок чого одноразова (спеціальна) добровільна декларація була визнана не поданою, декларант має право подати повторно таку декларацію, оскільки підрозділ 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не містить обмежень щодо подання повторної звітної декларації.

Інформацію розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/630274.html 

Інформація для платників – виробників підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє , що у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу,  норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Норми передбачені п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України.

Довідково: норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 «Про затвердження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу», яка набрала чинності 02.11.2022 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 02.11.2022 № 234.

Органи місцевого самоврядування можуть звільняти платників від сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

► встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

► звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п. п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної цим пунктом.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ за заниження податкового зобов’язання з плати за землю, за період починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

Прийняття органами місцевого самоврядування рішень відповідно до абзацу першого цього пункту здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» щодо обмеження загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями та положень відповідних спеціальних інвестиційних договорів, укладених відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Норми встановлені п. 11 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ.

Подання податкової декларації до контролюючих органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 ПКУ).

Пунктом 49.2 ст. 49 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Це застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Платники податку на прибуток підприємств, які оподатковуються за ставкою нуль відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, подають контролюючим органам декларації (розрахунки) з податку на прибуток підприємств за спрощеною формою у порядку, встановленому ПКУ.

Платники податку на додану вартість, зареєстровані відповідно до п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, подають до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, спрощену податкову декларацію відповідно до п. 208 прим.1.8 ст. 208 прим.1 ПКУ.

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (49.2 прим.1 ст. 49 ПКУ).

Новації для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що  11.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 року № 1260 (далі – Постанова № 1260), якою внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік).

Постановою № 1260 до Переліку включено нові позиції.

Так, підрозділ «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку доповнено такими позиціями:

► обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води;

► електрогенераторні установки;

► трансформатори (крім товарів цивільної авіації);

► акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми. Літій-іонні;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, перемикачі, роз’єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги понад 1 000 В;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, роз’єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги не більш як 1 000 В; з’єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів;

► пульти, панелі, розподільні щити;

► ізолятори.

Постанову № 1260 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 11.11.2022 № 241 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-pereliku-tovariv-u-tomu-chisli-likarskih-zasobiv-medichnih-virobiv-taabo-t091122 

За яких умов контролюючий орган самостійно визначає суму грошових зобов'язань?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених Податковим кодексом України (ПКУ) або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв’язку із використанням таким платником податку права на податкову знижку, якщо:

► платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв’язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

► згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

► дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

► результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Норми передбачені п. 54.3 ст. 54 ПКУ.

Платникам екоподатку про особливості подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо місце подання податкових декларацій екологічного податку (екоподаток) не збігається з місцем перебування на податковому обліку підприємства, установи, організації, громадянина – суб'єкта підприємницької діяльності, яким в установленому порядку видано дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, спеціальне водокористування та розміщення відходів, до контролюючого органу, в якому таке підприємство, установа, організація або громадянин – суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку, подаються протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, копії відповідних податкових декларацій (п. 250.8 ст. 250 Податкового кодексу України (ПКУ)).

Пунктом 250.9 ст. 250 передбачено, якщо платник екоподатку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник екоподатку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення екоподатку. В іншому разі такий платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.

Платник має можливість у разі взаємодії з податковими органами застосовувати електронний документообіг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

► отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

► отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

► наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017  № 557 «Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 03 серпня 2017 року за № 959/30827) із змінами.

Норми встановлені 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України.

Через чат-бот «StopViolationBot» надійшло понад 200 повідомлень про порушення податкового законодавства

Громадяни мають можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, зокрема, щодо:

- незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

- відмову у розрахунку банківською карткою;

- завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби;

- неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

- здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

За три місяці роботи чат-боту до ДПС надійшло понад 200 повідомлень про порушення суб’єктами господарювання законодавства, контроль за якими здійснюють податкові органи. При цьому переважна більшість таких повідомлень стосувалася здійснення громадянами діяльності без державної реєстрації, порушень порядку проведення розрахунків при продажу товарів в мережі Інтернет та незабезпечення можливості розрахунку в безготівковій формі.

Вся інформація, яка надходить через чат-бот, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Станом на листопад 2022 року органами ДПС відпрацьовано 120 таких повідомлень, а за результатами вжитих заходів контролю до порушників будуть застосовані штрафні санкції в сумі понад 2 млн гривень.

ДПС висловлює подяку за активну громадянську позицію!

До уваги платників податків!

21 жовтня 2022 року в Офіційному віснику України № 82 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2022 № 271 «Про затвердження форми звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини» (далі – наказ № 271), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 вересня 2022 року № 1144/38480.

Пунктом 3 наказу № 271 визначено, що він  набирає чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування.

Наказ № 271 прийнято відповідно до підпункту 2 пункту 57 розділу І Закону України від 30 листопада 2021 № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), згідно якого внесено зміни до підпункту 213.3.13 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). А саме, запроваджено подання до контролюючих органів за основним місцем обліку тютюново-ферментаційними заводами звіту про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини (далі – Звіт). Такий Звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм цього Кодексу щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень та подається у строк, передбачений Кодексом для подання податкової декларації акцизного податку за місячний податковий період.

Декларація акцизного податку подається за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), які були до такого визначення.

З урахуванням того, що наказ № 271 оприлюднено 21.10.2022 та відповідно набуває чинності з 20.12.2022 Звіт подається, починаючи зі звітного періоду за грудень 2022 року.

Воєнний стан: контролюючі органи мають право здійснювати перевірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПКУ), та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Норми встановлені п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Які вироби не підлягають маркуванню марками акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що не підлягають маркуванню марками акцизного податку:

► алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;

► алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;

► еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

► тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;

► звичайні (неігристі) вина та зброджені напої, що класифікуються у товарній позиції 2204 (крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 22 10 00, 2204 29 10 00) та у товарних підкатегоріях 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 59 00, 2206 00 89 00 згідно з УКТ ЗЕД, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

Норми визначені п. 226.10 ст. 226 Податкового кодексу України.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 1 тис. запитів на отримання публічної інформації

У січні – жовтні 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 1000 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 121 запит надійшов поштою, 850 – електронною поштою, 29 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 586 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 372 запити на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 40.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 617, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 206, надіслано за належністю – 177.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація (71,6 відс. від загальної кількості запитів), правова інформація (9,1 відс.).

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

Звертайтеся на Комунікаційну податкову платформу – оперативно отримуйте зворотний зв’язок!

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП ГУ ДПС) – оперативний канал взаємодії  податкової служби з представниками бізнесу та громадськості.

За допомогою КПП ГУ ДПС комунікації стали ефективним форматом налагодження діалогу податківців Дніпропетровщини з громадськістю та бізнес-спільнотою.

Для зворотного зв’язку необхідно надіслати на адресу електронної скриньки КПП ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua питання, яке потребує розгляду!

Такий спосіб спілкування фахівців ГУ ДПС з платниками є дійовим засобом оперативного розгляду проблемних питань платників податків.

Юрособи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 624,8 мн грн єдиного податку

З початку 2022 року юрособами – платниками єдиного податку до місцевих бюджетів Дніпропетровської області направлено понад 624,8 млн грн єдиного податку. У порівнянні з 2021 роком сума надходжень збільшилась на понад 240,6 млн грн, або на 62,6 відсотків.

Нагадуємо, що доходом для юридичної особи – платника єдиного податку – це будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Податкового кодексу України.

При продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Сплата єдиного внеску за працівників, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Норми встановлені частиною 6 ст. 4 Закону № 2464.

Усунення подвійного оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв'язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень Податкового кодексу України (ПКУ) чи міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Норми передбачені ст. 13 ПКУ.

При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Норми передбачені п. 164.3 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Представники ДПС взяли участь у засіданні Антикризового штабу при УСПП

Діяльність українського бізнесу під час  воєнного стану та  можливі шляхи вирішення проблемних питань для стабілізації роботи підприємництва розглядалися під час засідання Антикризового штабу з вирішення невідкладних питань діяльності економіки та промисловості при Українському союзі промисловців та підприємців України.

Як відзначив в. о. першого заступника Голови ДПС Владислав Бугасов, сьогодні ДПС докладає максимум зусиль у межах  своєї компетенції для того, щоб платники податків мали змогу вчасно виконувати свої податкові зобов'язання та сплачувати податки.

«Державна податкова служба завжди готова до співпраці з бізнесом. Ми зацікавлені у впровадженні якісних законодавчих змін, які б  дозволили нашим платникам ефективно працювати та сплачувати податки, а державі мати повноцінний бюджет», – наголосив Владислав Бугасов. 

Він підкреслив, що податкова служба постійно аналізує тематику звернень платників для вчасного реагування на проблемні питання. 

Так, для зручності створено «гарячі  лінії»,  які надають допомогу платникам та консультації з питань оподаткування. Лише протягом останніх двох тижнів проведено 93 заходи з представниками асоціацій та інститутів громадянського суспільства для оперативного вирішення  питань.

Під час засідання Антикризового штабу учасники розглянули актуальні проблеми адміністрування податків, проаналізували  стан діяльності підприємств окремих галузей економіки тощо.

Особливості обчислення і сплати транспортного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником транспортного податку (податок) подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до п. п. 267.2.1 п.  267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.

Норми передбачені п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Які дії платника у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН?

Платник податку може подати до ДПС «Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено» (код форми J/F1312603).

До Повідомлення прикріплюються пояснення та копії документів, що можуть підтвердити реальність здійснення операції, відображеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена(формат .jpg, .pdf, розмір одного файлу не перевищує 2 Мб).

Повідомлення можна сформувати та подати через Електронний кабінет(https://cabinet.tax.gov.ua Головна> Введення звітності> Створити).

Що таке податкові пільги?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 ст. 30 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги (крім податкових пільг з податку на додану вартість) чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачено ПКУ. Податкові пільги, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Норми встановлені ст. 30 ПКУ.

Випадки, в яких не застосовуються РРО/ПРРО та розрахункові книжки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються:

► при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання;

► при виконанні банківських операцій, крім:

  • операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків;
  • операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання програмно-технічних комплексів самообслуговування з приймання готівки для виконання платіжної операції, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим реєстраторами розрахункових операцій та/або програмними реєстраторами розрахункових операцій), забороняється;

► при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів;

► при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами – підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України;

► при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) за готівкові кошти на ринках;

► при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

► при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;

► якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо);

► при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Практикум-навчання для платників

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями в приміщенні Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся практикум для підприємців  з питань роботи  та подання звітності через сервіс ДПС «Електронний кабінет платника».  

 Також, платникам було роз’яснено про види діяльності, які можуть здійснюватися такими суб'єктами господарювання, порядок ведення обліку, складання звітності і терміни сплати.

В ході навчання присутні ознайомились з основними аспектами Закону України від 30.11.2021 № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» та приділено увагу щодо дотримання роботодавцями трудового законодавства.

Наприкінці практикуму присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

 

 

22.11.2022 13:11

З настанням холодної пори року суб'єкти господарювання усіх форм власності для обігріву виробничих та офісних приміщень використовують газові, твердопаливні та рідкопаливні котли, які є стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря - це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7).

Статтею 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу.

Дозвіл на викиди повинні мати підприємства, установи, організації та громадяни-суб'єкти підприємницької діяльності. Ця норма закону не розповсюджується на громадян, які використовують індивідуальне опалювальне обладнання для власних житлових будинків та квартир.

Згідно вимог чинного природоохоронного законодавства України для експлуатації газових, твердопаливних та рідкопаливних котлів суб’єктам господарювання необхідно:

- отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря із урахуванням вимог ст.11-111 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»;

- сплачувати екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (ст.10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст.240 Податкового кодексу України).

При цьому інформуємо, Постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» передбачено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів за декларативним принципом, шляхом подання до Міністерства економіки України декларації про провадження господарської діяльності.

Зокрема, у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися cy6єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки декларації про провадження господарської діяльності, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій a6o інших результатів надання публічних послуг).

Наголошуємо, згідно ст. 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», громадяни України зобов`язані здійснювати діяльність не порушуючи екологічні права інших суб’єктів на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище.

Важливим фактором при експлуатації твердопаливних та рідкопаливних котлів є використання сертифікованого палива (дрова, пелети, брекети, вугілля, рідке паливо), що сприятиме зменшенню забруднення атмосферного повітря та забезпечить оптимальні умови життєдіяльності мешканців міста.

 

18.11.2022 08:11

Увага! Шахраї!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фіксуються спроби психологічного тиску шахраїв на представників підприємницької діяльності з метою отримання грошових коштів.

Так, ГУ ДПС отримує інформацію про масову розсилку повідомлень у мессенджерах суб’єктам господарювання (далі СГ) від невідомих осіб, які представляються керівництвом ДПС та  вимагають від платників податків матеріальну винагороду за нібито допомогу в розблокуванні податкових накладних, з подальшим невключенням СГ до переліку «ризикових», чим відверто дискредитують працівників державної служби, негативно впливають на їх ділову репутацію та честь. 

Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких повідомлень.

Просимо платників податків бути обережними та уважними, не піддаватися на провокації.

У разі виникнення вказаних ситуацій, вчинення протиправних дій від імені працівників ГУ ДПС радимо звертатись до органів Національної поліції за телефоном 102.

Інформація для платників – виробників підакцизних товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє , що у разі наявності наднормативних втрат спирту етилового, у тому числі біоетанолу, спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів, алкогольних напоїв, допущених з вини виробника під час виробництва підакцизних товарів (продукції), базою оподаткування є вартість (кількість) цих товарів, які можна було б виробити з наднормативно втрачених товарів (продукції).

Норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу,  норми виробничих втрат і виходу спирту коньячного, плодового, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і ректифікатів; норми втрат спирту та норми втрат і виходу готової продукції під час виробництва алкогольних напоїв затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Норми передбачені п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України.

Довідково: норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 «Про затвердження норм виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу», яка набрала чинності 02.11.2022 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 02.11.2022 № 234.

Органи місцевого самоврядування можуть звільняти платників від сплати земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні», органи місцевого самоврядування можуть:

► встановлювати ставки земельного податку та орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території;

► звільняти від сплати земельного податку.

До таких рішень органів місцевого самоврядування та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п. п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п. п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної цим пунктом.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ за заниження податкового зобов’язання з плати за землю, за період починаючи з дати досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями до дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями щодо досягнення загального обсягу такої підтримки, не застосовуються.

Прийняття органами місцевого самоврядування рішень відповідно до абзацу першого цього пункту здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» щодо обмеження загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями та положень відповідних спеціальних інвестиційних договорів, укладених відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні».

Норми встановлені п. 11 підрозділу 6 розділу ХХ ПКУ.

Новації в обчисленні рентної плати за користування надрами для видобування газу природного

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що нормами п. п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено наступне.

Обчислені відповідно до положень ст. 252 та п. п 69.31 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного у податкових (звітних) періодах починаючи з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, тимчасово не сплачуються в частині обсягів газу природного видобутого, але не реалізованого у відповідних податкових (звітних) періодах, та зазначеного в актах платника податків про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за календарний місяць, що відповідає податковому (звітному) періоду, як такий, що закачаний до газосховищ у податковому (звітному) періоді відповідно до здійснених Оператором газосховищ України алокацій згідно з розділом IX ПКУ газосховищ (далі – закачаний газ природний). Нараховані та не сплачені податкові зобов’язання за обсяги закачаного газу природного у відповідному податковому (звітному) періоді, що припадають на період, зазначений у цьому абзаці, не вважаються податковим боргом та підлягають сплаті відповідно до положень п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

У період починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні платники рентної плати зобов’язані вести в кожному окремому податковому (звітному) періоді окремий облік обсягів видобутого та реалізованого газу природного, а також сум нарахованих та не сплачених податкових зобов’язань за обсяг видобутого газу природного в таких податкових (звітних) періодах.

Сума коштів рентної плати за податковий (звітний) період, яка у визначений п. 257.5 ст. 257 ПКУ граничний строк підлягає сплаті, обчислюється як різниця між величиною задекларованих платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за такий податковий (звітний) період та добутком обсягу закачаного газу природного за такий самий податковий (звітний) період і середньозваженої ефективної ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованої за такий податковий (звітний) період.

Для цілей цього підпункту ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного розраховується як питомі податкові зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (в розрахунку на 1000 метрів кубічних) відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді, обчислені за фактичною ціною газу природного відповідно до правил, визначених ст. 252 ПКУ, та з урахуванням положень п. п. 69.31 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Середньозважена ефективна ставка рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (за обсягом відповідної категорії газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді) визначається у гривнях із застосуванням ефективних ставок рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, розрахованих для відповідних категорій газу природного, видобутого у відповідному податковому (звітному) періоді.

У разі реалізації обсягів газу природного, закачаного до газосховищ у податкових (звітних) періодах, починаючи з 01 квітня 2022 року до останнього дня (включно) місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан на території України, сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного обчислюється за принципом FIFO (first in – first out) виходячи з середньозваженої ефективної ставки рентної плати за відповідний податковий (звітний) період та обсягу газу природного, видобутого у такому податковому (звітному) періоді, що списується з балансу газу, що зберігається платником у газосховищах, та визначається як різниця між зазначеними в актах про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України обсягами газу природного на кінець та початок календарного місяця, що відповідає податковому (звітному) періоду.

Копії актів про рух природного газу в газосховищах учасника ринку природного газу та Оператора газосховищ України за період, що відповідає податковому (звітному) періоду, надсилаються не пізніше граничного строку подання податкової декларації з рентної плати за відповідний податковий (звітний) період центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, визначених відповідно до абзацу шостого цього підпункту, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного за обсяги закачаного та не реалізованого газу природного, які залишилися у газосховищах станом на останній день календарного місяця (включно), в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) період, в якому відбулася реалізація такого газу природного, але не пізніше останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану на території України.

Тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан на території України, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного, відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 ПКУ, у разі якщо у податковому (звітному) періоді не здійснювалося митне оформлення імпортного природного газу, для розрахунку фактичної ціни реалізації для газу природного у такому податковому (звітному) періоді центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, застосовує величину середньої митної вартості імпортного природного газу за 1000 метрів кубічних, визначену (обчислену) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, за останній податковий (звітний) період, у якому здійснено таке митне оформлення.

Норми п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на обсяги газу природного, визначені п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

Норми п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ до платників рентної плати за користування надрами для видобування газу природного застосовуються з урахуванням таких особливостей:

► платники рентної плати за користування надрами для видобування газу природного звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків щодо сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, граничний строк виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану», за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня набрання чинності зазначеним Законом;

► положення п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не поширюються на податкові обов’язки щодо дотримання строків сплати та подання звітності з рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, крім природного газу, визначеного п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

Новації для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що  11.11.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 листопада 2022 року № 1260 (далі – Постанова № 1260), якою внесено зміни до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (далі – Перелік).

Постановою № 1260 до Переліку включено нові позиції.

Так, підрозділ «Інше» розділу «Медичні вироби, медичне обладнання та інші товари, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку доповнено такими позиціями:

► обладнання та пристрої для фільтрування або очищення води;

► електрогенераторні установки;

► трансформатори (крім товарів цивільної авіації);

► акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми. Літій-іонні;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, перемикачі, роз’єднувачі, запобіжники плавкі, блискавковідводи, обмежувачі напруги, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги понад 1 000 В;

► електрична апаратура для комутації або захисту електричних кіл чи для приєднання до електричних кіл або в електричних колах (наприклад, вимикачі, роз’єднувачі, перемикачі, реле, запобіжники плавкі, пристрої для гасіння стрибків напруги, штепсельні вилки і розетки, патрони для ламп та інші з’єднувачі, коробки з’єднання), для напруги не більш як 1 000 В; з’єднувачі для оптичних волокон, волоконно-оптичних джгутів або кабелів;

► пульти, панелі, розподільні щити;

► ізолятори.

Постанову № 1260 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 11.11.2022 № 241 та розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-pereliku-tovariv-u-tomu-chisli-likarskih-zasobiv-medichnih-virobiv-taabo-t091122 

Платники акцизного податку Дніпропетровщини за вироблені товари спрямували до держбюджету понад 92,4 млн 

Протягом січня – жовтня 2022 року від платників акцизного податку Дніпропетровської області до державного бюджету за вироблені товари надійшло понад 92,4 млн гривень. Сума надходжень збільшилась на понад 41,7 млн грн, або 82,4 відсотків у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року.

Звертаємо увагу, що для платників акцизного податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є: 

► тимчасово, з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, - дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з 1 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії, згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео. 

https://dp.tax.gov.ua

Результати декларування доходів у 2022 році громадянами Дніпропетровщини

Cтаном на 01.11.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 31 793 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 6 821,2 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 152,9 млн грн, з яких платниками вже сплачено 141,7 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 30,8 млн гривень, з яких до бюджету надійшло 28,7 млн гривень.

З поданих декларацій:

  • 5 650 громадян задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 19,9 млн грн;
  • 2 434 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 770,0 млн грн;
  • 2 045 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 516,2 млн грн;
  • 283 громадянина задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 117,5 млн грн;
  • 18 217 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 245,7 млн гривень.

Оподатковуваний дохід понад 1,0 млн грн задекларували 399 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4745,6 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 72,3 млн грн. Сума військового збору до сплати становить 15,3 млн гривень.

Контролюючий орган зобов’язаний внести запис до реєстру платників ПДВ про реєстрацію платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ, контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника ПДВ:

► з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;

► з першого числа місяця, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу або державному реєстратору, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування;

► з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі зміни ставки єдиного податку третьої групи;

► з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України (ПКУ), якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;

► з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4 статті 183 ПКУ, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Норми визначені пунктом 183.9 статті 183 ПКУ.

Податкова декларація має містити обов’язкові реквізити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

► тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

► звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

► звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

► повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

► код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

► реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

► місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

► найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

► дата подання звіту (або дата заповнення – залежно від форми);

► інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною;

► підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених Податковим кодексом України (ПКУ), засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Норми встановлені п. 48.3 ст. 48 ПКУ.

Пунктом 48.4 ст. 48 ПКУ визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

► відмітка про звітування за спеціальним режимом;

► код виду економічної діяльності (КВЕД);

► код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

► індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період;

► дата та номер рішення про включення неприбуткової організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

► ознака неприбутковості організації;

► повне найменування нерезидента;

► місцезнаходження нерезидента;

► назва та код держави резиденції нерезидента;

► код нерезидента, що присвоєно державою, резидентом якої він є. 

Податок на нерухомість: особливості нарахування за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що тимчасово положення ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) застосовуються з урахуванням таких особливостей:

► за 2021 та 2022 податкові (звітні) роки не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (податок), за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

► за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та за об’єкти житлової нерухомості, що стала непридатною для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

► тимчасово, на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації. При цьому платники податку – юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов’язання за період з 01 січня по 01 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок визнання об’єктів житлової нерухомості такими, що непридатні для проживання у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначається Кабінетом Міністрів України.

Норми визначені п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ. 

До уваги громадян – декларантів!

Відповідно до ст. 392 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлені правила оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, якими володіють українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи) в інших країнах (або фактично їх контролюють) та з яких українські резиденти зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній.

Також зазначеною статтею дано визначення контрольованої іноземної компанії; встановлено умови, за якими платник податків визначається контролером іноземної компанії або іноземного утворення без статусу юридичної особи; порядок розрахунку скоригованого прибутку контрольованих іноземних компаній та умови звільнення їх від оподаткування.

Пунктом 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Відповідно до пп. 392.5.2 п. 392.5 ст. 392 Кодексу контролюючі особи – фізичні особи зобов'язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису.

До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов'язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи за наступний звітний (податковий) період.

Звіт про контрольовані іноземні компанії затверджено наказом Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 254 «Про затвердження форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії, Порядку заповнення Звіту про контрольовані іноземні компанії, скороченої форми Звіту про контрольовані іноземні компанії і подання до контролюючого органу та Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2022 року за № 1219/38555.

Наказом Міністерства фінансів України від 17 травня 2022 року № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 червня 2022 року за № 593/37929, з 01 січня 2023 року запроваджується нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), яка передбачає заповнення окремого додатку КІК для фізичних осіб – контролерів контрольованих іноземних компаній.

При цьому зазначений додаток заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії, а загальна сума прибутку контрольованих іноземних компаній відображається у р. 10.14 декларації. 

Покрокове використання програмних РРО

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити всього три кроки.

Крок 1. Завантажте та встановіть програмне забезпечення ПРРО відповідне операційній системі вашого пристрою — з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейдіть за цим посиланням.

Крок 2. Переконайтесь, що ви подали через Електронний кабінет, ЄВПЕЗ наступні форми:

- 20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування…» (F1312004 для ФОПів, J1312004 для юросіб);

- 1-ПРРО «Заява про реєстрацію ПРРО» (F1316604 для ФОПів, J1316604 для юросіб);

- 5-ПРРО «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа» (F1391802 для ФОПів, J1391802 для юросіб);

Крок 3. Запустіть застосунок та авторизуйтесь за допомогою КЕП, який було вказано в формі 5-ПРРО.

Розробка нових безкоштовних версій ПРРО стала можливою завдяки фінансуванню за програмою Європейського союзу – проєкту EU4PFM.

Найкращі європейські стандарти – для платників податків!

#ПрограмаEU4PFM

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору частинами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► другого платежу – до 1 травня 2024 року;

► третього платежу – до 1 травня 2025 року.

Норми встановлені п. 12 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Звертайтеся на Комунікаційну податкову платформу – оперативно отримуйте зворотний зв’язок!

Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – КПП ГУ ДПС) – оперативний канал взаємодії  податкової служби з представниками бізнесу та громадськості.

За допомогою КПП ГУ ДПС комунікації стали ефективним форматом налагодження діалогу податківців Дніпропетровщини з громадськістю та бізнес-спільнотою.

Для зворотного зв’язку необхідно надіслати на адресу електронної скриньки КПП ГУ ДПС dp.ikc@tax.gov.ua питання, яке потребує розгляду!

Такий спосіб спілкування фахівців ГУ ДПС з платниками є дійовим засобом оперативного розгляду проблемних питань платників податків.

Податкові новації: особливості оподаткування податком на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Особливості оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості встановлені п. 141.12 ст. 141 Податкового кодексу України (ПКУ).

Так, платники податку на прибуток підприємств, що здійснюють операції з першого продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, поряд з нормами, встановленими ПКУ, мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених п. 141.12 ст. 141 ПКУ.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу (виручки), що була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості (п.п. 141.12.1 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості( п.п. 141.12.2 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу (виручки) від операцій із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах зменшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості (п.п.141.12.3 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах збільшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості (п.п.141.12.4 п. 141.12 ст. 141 ПКУ).

Загальна сума податкової знижки у звітному році не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (ПКУ), крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 пункту 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Зросла відповідальність за порушення трудового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:

  • у місячному розмірі – 6 700 грн; 
  • у погодинному розмірі – 40,46 гривень. 

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.

Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:

▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;

▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження; 

▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

▪ 16 МЗП (107 200 грн);

► порушення строків виплати зарплати:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;

► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;

▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження; 

► інші порушення трудового законодавства:

▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн); 

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення. 

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.

Переваги та зручність у використанні програмних РРО

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Від сьогодні всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС.

Нові версії ПРРО від ДПС – це безкоштовне рішення, переважно для мікро та малого бізнесу, який працює у сфері торгівлі та надання послуг.

Вони роблять легкою реєстрацію розрахункових операцій та подання звітності ПРРО для українських підприємців. Єдиний дизайн усіх версій ПРРО дозволяє використовувати різні гаджети без потреби переналаштовуватися.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців від втрати чеків.

Можливості ПРРО ДПС:

- створення та реєстрація фіскальних чеків;

-легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

- друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

- відкриття/закриття зміни;

- службове внесення/службова видача;

- ведення довідників номенклатури;

- експорт/імпорт довідників номенклатури;

- продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

- використання сканера штрих-кодів;

- використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (і готівка, і картка));

- просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

- оформлення повернення товарів та чеків повернення;

- формування та перегляд X-звіту;

- формування та перегляд Z-звіту;

- автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

Закон України № 1914-IX: До уваги великих платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджений наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 зі змінами та доповненнями (далі – Реєстр), включає 1340 юридичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Електронний кабінет – зручний спосіб взаємодії платників з податковою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Забороняється вимагати від платника податків вчинення додаткових дій, не передбачених п. 42 прим.1.5 ст. 42 прим.1 ПКУ, для того щоб отримати право користування Електронним кабінетом.

Єдиною підставою для відмови у проходженні електронної ідентифікації платника податків в Електронному кабінеті є недійсність кваліфікованого електронного підпису такого платника податків, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії відповідного сертифіката відкритого ключа.

Платник податків, що пройшов ідентифікацію в Електронному кабінеті, самостійно визначає спосіб взаємодії з контролюючим органом, а саме в загальному порядку чи в електронній формі, про що робить відповідну позначку в Електронному кабінеті з одночасним обов’язковим зазначенням своєї електронної адреси (адрес). У разі зміни електронної адреси платник податків зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня внести відповідні зміни до своїх облікових даних в Електронному кабінеті.

Починаючи з дня, наступного за днем обрання платником податків електронної форми взаємодії з контролюючим органом через Електронний кабінет, крім вихідних та святкових днів, взаємодія між ними, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку, здійснюється через Електронний кабінет.

Платник податків шляхом надсилання через Електронний кабінет відповідного повідомлення з документальним підтвердженням фактів, викладених у ньому (у вигляді електронного документа з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» або скан-копії відповідних документів), має право виправити неточну, неповну чи застарілу інформацію про себе, доступ до якої надається йому через електронний кабінет (крім відомостей, які контролюючі органи отримують з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Контролюючий орган зобов’язаний внести відповідні виправлення до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, після встановлення достовірності та/або верифікації даних, протягом двох робочих днів з моменту отримання повідомлення. Контролюючий орган звільняється від такого обов’язку у випадках, якщо платником податків не було надано підтвердження фактів, викладених у повідомленні.

Норми передбачені п. 42 прим.1.5 ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України.

Що зазначається у звіті про контрольовані іноземні компанії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у звіті про контрольовані іноземні компанії зазначається така інформація:

а) найменування контрольованої іноземної компанії, її адреса, організаційно-правова форма, номери податкової реєстрації (за наявності), номери державної реєстрації;

б) розмір частки, якою володіє контролююча особа в контрольованій іноземній компанії;

в) структура володіння часткою в контрольованій іноземній компанії у разі опосередкованого володіння такою часткою;

г) інформація про розмір доходу (виручки) від реалізації товарів (робіт, послуг) контрольованої іноземної компанії, прибутку від операційної діяльності та прибутку до оподаткування відповідно до даних фінансової звітності;

ґ) розрахунок скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до вимог ст. 39 прим.2 Податкового кодексу України (ПКУ), розміру такого прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи;

д) інформація про підстави звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень цієї статті;

е) суми дивідендів, отриманих контрольованою іноземною компанією безпосередньо або опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб від українських юридичних осіб;

є) суми прибутку контрольованої іноземної компанії, що були фактично виплачені на користь контролюючої особи;

ж) перелік операцій контрольованої іноземної компанії із нерезидентами – пов’язаними особами, нерезидентами, що зареєстровані у державах (на територіях), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, а також з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ;

з) кількість працівників контрольованої іноземної компанії станом на кінець звітного (податкового) року;

и) інформація про суму прибутку контрольованої іноземної компанії, отриманого від постійного представництва в Україні.

Норми встановлені п. п. 39 прим.2.5.3 п. п. 39 прим.2.5 ст. 39 прим.2 ПКУ.

Прибуток учасника індустріального парку звільняється від оподаткування податком на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 142.4 ст. 142 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено.

Звільняється від оподаткування прибуток учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) виключно на території (в межах) індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку складеній у довільній формі заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

У разі якщо контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви не надано відмову у застосуванні передбаченого цим пунктом звільнення, така заява вважається прийнятою. Заява подається платником податку у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ. Повідомлення про відмову у наданні звільнення від оподаткування надається контролюючим органом у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ.

Застосування визначених цим пунктом правил оподаткування допускається за умови, що учасник індустріального парку матиме статус такого учасника впродовж не менше 10 років і протягом цих 10 років:

► здійснює господарську діяльність виключно на території і в межах індустріального парку. Для підтвердження статусу учасника індустріального парку використовуються дані з Реєстру індустріальних парків;

► не нараховує і не виплачує дивіденди (прирівняні до них платежі) на користь власників корпоративних прав.

Не мають права застосовувати визначені п. 142.4 ст. 142 ПКУ правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що:

1) прямо або опосередковано належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, а також юридичні особи, яким прямо або опосередковано належить частка у статутному капіталі юридичних осіб, які є організаторами азартних ігор;

2) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

3) прямо або опосередковано належить юридичним особам, зареєстрованим згідно із законодавством держав, включених Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FAТF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - учасника індустріального парку) спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку не пізніше 31 грудня наступного календарного року. Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджується Кабінетом Міністрів України. Платник податку у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) рік зазначає інформацію про використання чи невикористання суми вивільнених від оподаткування коштів у повному обсязі.

У разі невикористання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку до 31 грудня календарного року, наступного за податковим (звітним) роком, платник податку втрачає право на застосування визначених цим пунктом правил оподаткування з 1 січня року, наступного за роком, в якому мали бути використані зазначені кошти. При цьому за всі інші попередні податкові (звітні) періоди застосування звільнення від оподаткування, за які платник податку не використав вивільнені від оподаткування кошти у встановлений строк і до втрати такого права, платник податку зобов’язаний подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, нарахувати та сплатити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції та пеню відповідно до норм ПКУ.

У разі дострокового припинення з ініціативи платника податку застосування визначених цим пунктом правил оподаткування такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому він припинив застосовувати зазначені правила оподаткування, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо створення і функціонування індустріальних парків на території України, здійснюють автоматичний обмін інформацією, що міститься (має міститися) в Реєстрі індустріальних парків, у тому числі щодо переліку учасників індустріальних парків, в обсязі та порядку, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну інвестиційну політику.

Для платників, визначених цим пунктом, податковими (звітними) періодами є календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Платники, визначені цим пунктом, не можуть застосовувати виключно річний податковий (звітний) період.

У разі втрати статусу учасника індустріального парку платник податку втрачає право на застосування встановлених цим пунктом правил оподаткування. Такий платник податку зобов’язаний за підсумками податкового (звітного) періоду, в якому втрачено статус учасника індустріального парку, визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у загальному порядку.

Незалежно від особливостей, визначених цим пунктом, якщо платник податку – учасник індустріального парку здійснює в рамках господарської діяльності, передбаченої абзацом першим цього пункту, контрольовані операції, визначені ст. 39 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, визначається окремо на рівні:

► перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) реалізованих товарів (робіт, послуг);

► перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція має відображатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки»

Якщо платник податку – учасник індустріального парку є контролюючою особою, окремим об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що оподатковується за базовою (основною) ставкою, є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 прим.2  ПКУ.

Об’єкти оподаткування, визначені абзацами шістнадцятим – дев’ятнадцятим п. 142.4 ст. 142 ПКУ, не звільняються від оподаткування та підлягають оподаткуванню в загальному порядку.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова провела засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавств.

Ганна Познякова, нагадала, що Законом України № 2516-IX  продовжено до 1 березня 2023 року кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування, під час якої громадяни можуть сплатити податок з неоподаткованих доходів за нижчими ставками. Декларування здійснюється добровільно і лише у разі, якщо особа має активи, які підлягали оподаткуванню та з яких не були сплачені податки (або сплачені не в повному обсязі).

Роз’яснила про зміни в оподаткуванні згідно Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914).

Під час заходу присутнім розповіли про застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками, які здійснюють продаж товарів за готівку чи підакцизних товарів. Було звернуто увагу, що при здійсненні роздрібної торгівлі на території села та селища товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій. Такі суб’єкти господарювання повинні використовувати розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Також закликала дотримуватись законодавства щодо легалізації трудових відносин та не допускати до роботи неоформлених працівників.

Звернули увагу щодо тривання Деклараційної кампанії-2022.

Розповсюджено друковану продукцію роз’яснювального характеру податкового законодавства.

Спілкування за «круглим столом» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого» столу.

Фахівці проінформували платників податків щодо змін у податковому законодавстві в умовах воєнного стану, внесені Законом №1914-IX, №2136-IX,  №2260, №2261, тощо,  які мають на меті спростити ведення бізнесу, сприяти сплаті податків та покликані стимулювати ефективну роботу економіки у воєнний час..

Розповіли присутнім про основні моменти застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів (Далі – РРО/ПРРО) в умовах сьогодення та наголосили на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.

Звернули увагу щодо подовження до 1 березня 2023 року (Закон України №2516-IX) кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначивши,  якщо громадяни мають бажання легалізувати неоподатковані в минулому активи, вони можуть подати до органів ДПС добровільну декларацію та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками.

Нагадали, що триває щорічна кампанія декларування доходів громадян. Фізичні особи, які отримали неоподатковані доходи у 2021 році, мають можливість подати декларацію за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян») та сплатити до бюджету відповідні платежі.

Податківці акцентували увагу на легалізації тудових відносин, змін в трудовому законодавстві та перевагах офіційного працевлаштування.

При спілкуванні з суб’єктами господарювання підтверджено налаштованість сторін на співпрацю, щодо забезпечення розвитку бізнесу та системної сплати податків в умовах воєнного стану. Ведення легального бізнесу та сплата податків наближає країну до перемоги. 

Наприкінці засідання платники отримали друковану продукцію із роз’ясненнями податкового законодавства.

 

 

17.11.2022 10:11

 

Питання своєчасних і у повному обсязі розрахунків за житлово-комунальні послуги та енергоносії на постійному контролі виконкому Інгулецької районної у місті ради.
 Загальний рівень заборгованості мешканців міста за спожиті житлово-комунальні послуги на 01.11.2022 складає 2 млрд. 230 млн. грн. 

Питома вага боргу мешканців Інгулецького району станом на 01.11.2022 у загальноміському боргу складає 9,9% або 228,1 млн. грн. Заборгованість на 1 мешканця складає 4277 грн.

Станом на 01.11.2022 населення Інгулецького району заборгувало:

- за отримані житлово-комунальні послуги:

ТОВ «Сітісервіс – КР»  21,0 млн. грн

ТОВ «Уют – 2011»    6,3 млн. грн

- за тепло:

КПТМ «Криворіжтепломережа» 60,7 млн. грн

АТ «Криворізька теплоцентраль» 78,5 млн. грн

- за воду КП «Кривбасводоканал»+ вода по місту 36,0 млн. грн

- за вивезення твердих побутових відходів ТОВ «Екоспецтранс»    10,6 млн. грн

- ТОВ «Дніпровські енергетичні мережі»    9,1 млн. грн

- іншим комунальним підприємствам    5,9 млн. грн

В жовтні 2022 року рівень сплати за отримані комунальні послуги у розрізі організацій склав: управителі (ТОВ «Сітісервіс-КР», ТОВ «Уют-2011») – 78,0%;
 КП «Кривбасводоканал» - 56,6%; ТОВ «Екоспецтранс» - 80,0%; КПТМ «Криворіжтепломережа» - 78,7% (з початку року), АТ «Криворізька теплоцентраль» - 72,3% (з початку року). ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» - 64,5(з початку року).

Станом на 01.11.2022 заборгованість працюючого персоналу району, що здійснює відрахування за житлово-комунальні послуги через єдину міську автоматизовану систему комунальних розрахунків «Нова-Ком» складає 2,3 млн. грн., заборгованість на 1 адресу -
 1017,5 грн.

З метою активізації погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги населенням району, станом на 01.11.2022:

- розклеєно 3035 повідомлень про заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги на під’їздах житлових будинків;

-рознесено 7564 попередження про заборгованість;

- подано в 2022 році 253 позовні заяви до суду;

- повернуто коштів за рішенням суду (2022 рік) 1129,7 тис. грн;

- передано на виконання 2630 виконавчих документів до районної державної виконавчої служби;

- стягнуто коштів за рішеннями та наказами районної державної виконавчої служби
 у сумі 1891,3 тис. грн.

Зважаючи на викладене, звертаємось до мешканців району щодо необхідності своєчасної сплати за житлово-комунальні послуги та недопущення нарощування поточних боргів.

 

Відділ економіки та промисловості

виконкому Інгулецької районної у місті ради

 

15.11.2022 09:11

 

З метою врегулювання відносин, що виникають у сфері благоустрою міста, і створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження та охорони навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на території міста Кривого Рогу  виникла необхідність на підставі Типових правил благоустрою територій населених пунктів розробити правила благоустрою території м. Кривого Рогу.

Крім того, затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу дасть змогу створити прозорі вимоги щодо проведення єдиної політики у сфері благоустрою території, формування сприятливого середовища для життєдіяльності її мешканців, раціонального використання ресурсів Криворізької міської територіальної громади, захисту довкілля.

Проєкт поданий інспекцією з благоустрою та департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради.

Проєкт рішення та аналіз його регуляторного впливу розміщені 15.11.2022 на офіційних вебсторінках:

Криворізької міської ради та її виконавчого комітету у підрозділах «Офіційні новини», «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua;

виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської http://mtlrg-kr.gov.ua/, http://dlgr.gov.ua/, http://www.pokrovkr.gov.ua/, http://ing-org.gov.ua/, https://srvk.gov.ua/, http://trnvk.gov.ua/, http://vykonkom-tsmkr.gov.ua/

Зауваження та пропозиції в письмовій формі приймаються з 15.11.2022 в місячний термін:

- Інспекцією з благоустрою виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30, каб. 101, 116, тел. (0564) 92-00-40, електронна адреса: inspblag@ukr.net);

- Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, каб.550, тел. (056) 92-19-10, електронна адреса: drim_kr@kr.gov.ua),  

а також на електронні поштові скриньки виконкому Криворізької міської ради mvk99@kr.gov.ua і виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської: dzr_vk@ukr.net, dlgr@dlgr.gov.ua, vk@pokrovkr.gov.ua, ing.zagal104@ing-org.gov.ua, srvk@srvk.gov.ua, trnvk@trnk.gov.ua, cg-ispolkom-zag@vykonkom-tsmkr.gov.ua

Додатково буде проведено громадські слухання з питань обговорення проєкту регуляторного акта - рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу» та аналізу його регуляторного впливу, оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта. 

Дата, місце та час його проведення: 09.12.2022, о 15.00, у режимі відеоконференції з використанням сервісу Zoom (приєднатися до відеоконференції можна за посиланням: 

https://us05web.zoom.us/j/81299960965?pwd=TUtSTGJGSERtWWFhYk1jYkgwelBtdz09

Идентификатор конференции: 812 9996 0965 Код доступа: cR3m7X

 

Участь у громадських слуханнях можуть узяти дієздатні члени територіальної громади віком від 18 років, суб’єкти господарювання, об’єднання  (громадські, суб’єктів господарювання), наукові установи та консультативно-дорадчий орган у здійсненні державної регуляторної політики.

Інформацію щодо результатів громадських слухань з обговорення вищезазначеного регуляторного акта буде оприлюднено на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, у міській газеті «Червоний гірник».

  Додаткову інформацію можна отримати в Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30, каб. 101, 116, тел. (0564) 92-00-40) та Департаменті розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, каб.550, тел. (056) 92-19-10

Про відстеження результативності регуляторного акта

Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з 15.11.2022 року у місячний термін відповідальним (Інспекцією з благоустрою та Департаментом розвитку інфраструктури міста  виконкому Криворізької міської ради) за підготовку проєкту регуляторного акта  рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу» здійснюються заходи з базового відстеження його результативності за показниками:

- Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта 

- Кількість суб'єктів  господарювання та/ або фізичних осіб, на яких поширюватиметься дія  акта; 

- Розмір коштів і час, що витрачатимуться    суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта:ознайомлення з вимогами регуляторного акта; 

- Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/ або фізичних осіб з основних положень акта

- Кількість складених приписів про дотримання вимог Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу;

- Кількість складених адміністративних протоколів за порушення Правил благоустрою території м. Кривого Рогу

- Кількість урн, установлених суб’єктами господарювання.

Зауваження та пропозиції в письмовій формі приймаються з 15.11.2022 в місячний термін:

- Інспекцією з благоустрою виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30, каб. 101, 116, тел. (0564) 92-00-40, електронна адреса: inspblag@ukr.net);

- Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, каб.550, тел. (056) 92-19-10, електронна адреса: drim_kr@kr.gov.ua), 

а також на електронні поштові скриньки виконкому Криворізької міської ради mvk99@kr.gov.ua і виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської: dzr_vk@ukr.net, dlgr@dlgr.gov.ua, vk@pokrovkr.gov.uaing.zagal104@ing-org.gov.ua, srvk@srvk.gov.uatrnvk@trnk.gov.uacg-ispolkom-zag@vykonkom-tsmkr.gov.ua

Додатково буде проведено громадські слухання з метою обговорення проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу» та аналізу його регуляторного впливу; оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Дата, місце та час його проведення: 09.12.2022, о 15.00, у режимі відеоконференції з використанням сервісу Zoom (приєднатися до відеоконференції можна за посиланням: 

https://us05web.zoom.us/j/81299960965?pwd=TUtSTGJGSERtWWFhYk1jYkgwelBtdz09

Идентификатор конференции: 812 9996 0965 Код доступа: cR3m7X

Тема громадських слухань: обговорення проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу» та аналізу його регуляторного впливу; оцінка стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована дія акта.

Інформація про те, де можна ознайомитися з матеріалами громадських слухань: на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету в мережі Інтернет https://kr.gov.ua (підрозділи «Офіційні новини», «Регуляторна політика» підрозділ «Обговорення проєктів регуляторних актів») з 15.11.2022.

Участь у громадських слуханнях можуть узяти дієздатні члени територіальної громади віком від 18 років, суб’єкти господарювання, об’єднання (громадські, суб’єктів господарювання), наукові установи та консультативно-дорадчий орган у здійсненні державної регуляторної політики.

Інформацію щодо результатів громадських слухань з обговорення вищезазначеного регуляторного акта буде оприлюднено на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, у міській газеті «Червоний гірник».

Додаткову інформацію можна отримати в Інспекції з благоустрою виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30, каб. 101, 116, тел. (0564) 92-00-40) та Департаменті розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, каб.550, тел. (056) 92-19-10.

УВАГА!

На публічне обговорення (оприлюднення) виноситься проєкт регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу» та аналіз його  регуляторного впливу. Зауваження та пропозиції будуть прийматись в письмовому вигляді від громадян, суб’єктів господарювання, їх об’єднань, наукових установ та консультативно-дорадчих органів у здійсненні державної регуляторної політики з 15.11.2022 в місячний термін відповідальним за розроблення регуляторного акта (інспекція з благоустрою виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО 30, каб. 101, 116, тел. (0564) 92-00-40, електронна адреса: inspblag@ukr.net); Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (пл. Молодіжна, 1, каб.550, тел. (056) 92-19-10, електронна адреса: drim_kr@kr.gov.ua); а також на електронні поштові скриньки виконкому Криворізької міської ради mvk99@kr.gov.ua і виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської: dzr_vk@ukr.netdlgr@dlgr.gov.uavk@pokrovkr.gov.uaing.zagal104@ing-org.gov.uasrvk@srvk.gov.uatrnvk@trnk.gov.uacg-ispolkom-zag@vykonkom-tsmkr.gov.ua

З вказаним проєктом та аналізом його регуляторного впливу можна також ознайомитися на офіційних вебсторінках в мережі Інтернет:

- Криворізької міської ради та її виконавчого комітету у підрозділах: «Офіційні новини», «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua/;

- виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської

http://mtlrg-kr.gov.ua/, http://dlgr.gov.ua/, http://www.pokrovkr.gov.ua/, http://ing-org.gov.ua/, https://srvk.gov.ua/, http://trnvk.gov.ua/, http://vykonkom-tsmkr.gov.ua/

  1. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови відповідно до розподілу обов’язків.

Секретар міської ради Юрій ВІЛКУЛ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення міської ради

 

Правила

благоустрою території м. Кривого Рогу

 

1.Загальні положення

 

1.1. Правила благоустрою території м. Кривого Рогу (надалі – Правила) – нормативно-правовий акт, яким установлюються правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини в місті.

1.2. Правила є відкритими, доступними та обов’язковими до виконання для всіх суб’єктів у сфері благоустрою міста.

1.3. Правила розроблено відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України «Про благоустрій населених пунктів», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про природно-заповідний фонд України», «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про оцінку впливу на довкілля», «Про дорожній рух», «Про житлово-комунальні послуги», «Про карантин рослин», «Про інформацію», Постанов Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №826 «Про затвердження Порядку визначення відновної вартості об’єктів благоустрою», 01 серпня 2006 року №1045 «Про затвердження Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», 10 грудня 2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з поводження з побутовими відходами», Наказів Міністерства житлово-комунального господарства України від 03 листопада 2008 року №326 «Про затвердження Методики визначення відновної вартості об’єкта благоустрою», 07 червня 2010 року №176 «Про затвердження Методичних рекомендацій з організації збирання, перевезення, перероблення та утилізації побутових відходів», Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року  №310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту», 08 листопада 2017 року №296 «Про затвердження Правил утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху вулично-дорожньої мережі населених пунктів», 01 грудня 2017 року №316 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення», Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 23 вересня 2003 року №154 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об’єктів благоустрою населених пунктів», Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 «Про затвердження Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України», Міністерства охорони здоров’я України від 17 березня 2011 року №145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць», Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» та інших нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів.

1.4. Фінансування заходів з благоустрою міста, утримання та ремонт об'єктів благоустрою здійснюється за рахунок коштів їх власників або користувачів, якщо це передбачено умовами відповідних договорів, а також за рахунок пайових внесків власників тимчасових споруд (надалі ˗ ТС),  розміщених на території об'єкта благоустрою, інших передбачених законом джерел фінансування. Фінансування заходів з благоустрою міста  може здійснюватися коштом державного бюджету, місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, за рахунок добровільних внесків юридичних осіб та громадян, інших джерел, передбачених законом.

1.5. Благоустрій території міста передбачає:

1.5.1 розроблення та здійснення ефективних комплексних заходів з утримання території в належному стані, її санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;

1.5.2 організацію належного утримання та раціонального використання території, будівель, інженерних споруд і об’єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення;

1.5.3 створення умов для реалізації прав та виконання обов’язків суб’єктами у  сфері  благоустрою території міста.

1.6. Суб’єкти у сфері благоустрою:

1.6.1 органи державної влади;

1.6.2 органи місцевого самоврядування;

1.6.3 підприємства, установи, організації, суб’єкти господарювання;

1.6.4 органи самоорганізації населення, громадські організації (об’єднання);

1.6.5 громадяни.

1.7. Об'єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення, для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою, передбачених законодавством.

1.8. До об'єктів благоустрою належать:

1.8.1 території загального користування:

1.8.1.1 парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки ˗ пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та ін.), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики;

1.8.1.2 пам'ятки культурної та історичної спадщини;

1.8.1.3 майдани, площі, бульвари, проспекти;

1.8.1.4  вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;

1.8.1.5  пляжі;

1.8.1.6 кладовища;

1.8.1.7 інші території загального користування:

1.8.2 прибудинкові території;

1.8.3 території будівель та споруд інженерного захисту територій;

1.8.4 території  підприємств,  установ, організацій та закріплені за ними

території на умовах договору;

1.8.5 інші території в межах міста.

1.9. Елементами  (частинами)  об’єктів  благоустрою є:

1.9.1 покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до чинних норм і стандартів;

1.9.2 зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

1.9.3 будівлі й споруди системи збирання та вивезення відходів;

1.9.4 засоби й обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами

1.9.5 технічні засоби регулювання дорожнього руху

1.9.6 будівлі та споруди системи інженерного захисту території;

1.9.7 комплекси та об'єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;

1.9.8 обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;

1.9.9 мала архітектурна форма – це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою:

1.9.9.1 паркові арки, альтанки, павільйони, навіси, вуличні меблі (лавки, лави, столи), вази, вазони, декоративні та ігрові скульптури;

1.9.9.2 інформаційні стенди, дошки, вивіски, урни, контейнери для відходів;

1.9.9.3 сходи, балюстради, паркові містки, шлагбауми та інші засоби, що встановлюються з метою обмеження проїзду або контролю за переміщенням транспортних засобів;

1.9.9.4 інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

1.10. Визначення термінів                                                                            1.10.1. Автомобільна дорога, вулиця (дорога) – частина території, зокрема

в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними й підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).

1.10.2. Автомобільний транспортний засіб – колісний транспортний засіб (автобус, вантажний та легковий автомобіль, причіп, напівпричіп), що використовується для перевезення пасажирів, вантажів або виконання спеціальних робочих функцій.

1.10.3. Благоустрій населених пунктів – комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інших, що здійснюються на території населеного пункту з метою його раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту й відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

1.10.4. Велопарковка (велосипедна парковка, стоянка) – відкрита, напіввідкрита або закрита споруда із системою велостійок чи інших конструкцій (стелажі, шафи тощо), призначена для зберігання велосипедів та велотранспортних засобів на час від кількох годин до кількох діб.

1.10.5. Велосипедна доріжка – доріжка з покриттям поза межами проїзної частини, розташована окремо чи суміжно з тротуаром або пішохідною доріжкою.

1.10.6.  Відходи – будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворилися в процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

1.10.7. Власник – особа, яка має право власності. Власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

1.10.8. Власність – майно, що перебуває у володінні власника. Розрізняють власність приватну, комунальну й державну (колективну).

1.10.9. Документ –  матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання в часі й просторі.

1.10.10 Дорожнє покриття – укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.

1.10.11.  Дошка оголошень – місце, де залишають публічні оголошення.

1.10.12. Заходи з благоустрою населених пунктів – роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони й організації впорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

1.10.13. Зелені насадження – деревна,  чагарникова,  квіткова  та трав’яна рослинність природного  й  штучного походження на визначеній території населеного пункту.

1.10.14. Зовнішня реклама – реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях – рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїзною частиною вулиць і доріг.

1.10.15. Інформація – будь-які відомості та/або дані, що можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. 

1.10.16. Кладовище – відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями й спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань.

1.10.17. Клумби – квітники правильної геометричної форми у вигляді кола, квадрата, прямокутника, овалу, трикутника тощо.

1.10.18 Комплексний благоустрій – комплекс робіт з улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, установлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного й санітарного стану території, покращення її естетичного вигляду.

1.10.19. Контейнер для зберігання побутових відходів (надалі – контейнер) – металева або пластикова ємність, призначена для збирання та зберігання побутових відходів.

1.10.20. Майданчик для паркування – майданчик, розміщений у межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару.

1.10.21. Обмежувач руху (паркувальний бар'єр) – засіб, що слугує перешкодою для автотранспорту.

1.10.22.  Оглядовий колодязь – загальна назва камери під землею, що є частиною системи водопостачання, водовідведення (дощового чи фекального), газопостачання, теплопостачання, кабельної каналізації.

1.10.23. Охорона зелених насаджень – система адміністративно-правових, організаційно-господарських, економічних, архітектурно-планувальних і агротехнічних заходів, спрямованих на збереження, відновлення або покращання виконання зеленими насадженнями відповідних функцій.

1.10.24. Перевезення  відходів – транспортування  відходів  від  місць  їх

утворення або зберігання до місць чи об'єктів оброблення, утилізації або видалення.

1.10.25. Підземний пішохідний перехід – тунель для перетинання пішоходами транспортних магістралей (під проїзною частиною або залізничними коліями).

1.10.26.  Пішохідна доріжка (тротуар) – елемент дороги, призначений для руху пішоходів, що прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

1.10.27. Побутові відходи – відходи, що утворюються в процесі життя та діяльності людини в житлових і нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, окрім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств), і не використовуються за місцем їх накопичення.

1.10.28. Поводження з відходами – дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження та захоронення, включаючи контроль за цими операціями й нагляд за місцями їх видалення.

1.10.29. Послуги з вивезення побутових відходів – збирання, зберігання та перевезення побутових відходів, що здійснюються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою, затвердженими органом місцевого самоврядування.

1.10.30. Послуги з поводження з побутовими відходами – послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми його санітарного очищення та затвердженими органом місцевого самоврядування.

1.10.31. Пошкодження зелених насаджень – завдання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам без припинення їх росту.

1.10.32. Прибудинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

1.10.33. Прилегла територія – територія, що межує з об'єктом благоустрою (його частиною) або спорудою (тимчасовою спорудою), розташованою на об'єкті благоустрою по периметру.

1.10.34.  Присадибна ділянка – земельна ділянка (обмежована, забезпечена виїздом на вулицю, провулок тощо), на якій розміщені житловий будинок, господарські будівлі та споруди, сад, город тощо. За правовим статусом належить до земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

1.10.35.  Проїзна частина – елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів.

1.10.36. Проєкт індивідуального благоустрою території – проєктна документація, що містить детальний план зони благоустрою в межах землекористування суб'єкта господарювання, розроблений з урахуванням проєктних рішень схеми комплексного благоустрою території та характеристик об'єкта.

1.10.37.  Реклама – інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких послуг чи товару.

1.10.38.  Рекламні засоби – засоби, що використовуються для доведення реклами до її споживача.

1.10.30. Розповсюджувач реклами – особа,  яка здійснює розповсюдження реклами.

1.10.40. Рідкі відходи ˗ побутові відходи, що утворюються в будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах.

1.10.41.  Санітарне очищення населених місць (санітарне очищення) –комплекс планувальних, організаційних, санітарно-технічних та госпо-дарських заходів із збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження та захоронення побутових відходів, що утворилися в населених місцях, прибирання територій з метою запобігання шкідливому впливу факторів середовища життєдіяльності на життя та здоров'я людини й майбутніх поколінь.

1.10.42. Суб'єкт господарювання – учасник господарських відносин, який здійснює господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

1.10.43. Спеціальні конструкції – тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові й несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі й об'ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), що використовуються для розміщення реклами.

1.10.44.  Територія – сукупність земельних ділянок, що використовуються для розміщення об'єктів благоустрою населених пунктів: парків, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, шляхів, площ, майданів, набережних, прибудинкових територій, пляжів, кладовищ, рекреаційних, оздоровчих, навчальних, спортивних, історико-культурних об'єктів, об'єктів промисловості, комунально-складських та інших об'єктів у межах населеного пункту.

1.10.45. Тверді відходи – залишки речовин, матеріалів, предметів, виробів, товарів, продукції, що не можуть надалі використовуватися за призначенням. 

1.10.46. Торговельний об’єкт – будь-яке спеціально облаштоване місце для проведення торговельної діяльності як стаціонарної мережі (магазини, пункти стаціонарної дрібно-роздрібної торговельної мережі – кіоски, палатки, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне  технологічне обладнання – низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо).

1.10.47. Транспортний засіб спеціального призначення – транспортний засіб, призначений для виконання спеціальних робочих функцій (для аварійного ремонту, автокран, пожежний автомобіль, автобетономішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо).

1.10.48. Утилізація відходів – використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

1.10.49. Утримання в належному стані території – використання її за призначенням відповідно до генерального плану  населеного  пункту, іншої  містобудівної  документації, правил благоустрою території населеного  пункту, а  також  санітарне  очищення  території,  її озеленення,   збереження   та  відновлення  об'єктів  благоустрою.

1.10.50. Утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреб фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації або ремонту житлових та нежитлових приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил та згідно з чинним законодавством.

1.10.51. Урна для сміття – ємність для відходів, що встановлюється на вулицях і в громадських приміщеннях (надалі – урна).

1.10.52. Фасад – зовнішній вигляд певного боку або частини споруди.

1.10.53. Фізична особа – людина, яка виступає  як учасник цивільних відносин.

1.10.54. Фізична особа-підприємець – фізична особа визнається суб’єктом господарювання в разі здійснення нею підприємницької діяльності за умови державної реєстрації її як підприємця без статусу юридичної особи.

1.10.55. Шлагбаум (обмежувач руху) – пристрій для швидкого перекривання шляху у вигляді стріли, що повертається навколо горизонтальної або вертикальної осі.

1.10.56.  Юридична особа – організація, створена й зареєстрована в установленому порядку, наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем і відповідачем у суді.

1.10.57. Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Податковому кодексі України, Законах України «Про благоустрій населених пунктів»«Про регулювання містобудівної діяльності»«Про охорону культурної спадщини»«Про місцеве самоврядування в Україні»«Про органи самоорганізації населення», Наказі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 №310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту».

1.11. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право:

1.11.1 користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів;

1.11.2 брати участь в обговоренні правил та проєктів благоустрою території населених пунктів;

1.11.3 уносити на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою міста;

1.11.4 отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз'яснення їх змісту;

1.11.5 брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об'єктів благоустрою;

1.11.6 вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян;

1.11.7 звертатися до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій або бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

1.12. Громадяни  у сфері благоустрою зобов'язані:

1.12.1 утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену Правилами прилеглу до цих об’єктів територію;

1.12.2 дотримуватися Правил;

1.12.3 не порушувати права й законні інтереси інших суб'єктів у сфері благоустрою міста;

1.12.4 відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою міста;

1.12.5 допускати на об’єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні й інші служби для здійснення заходів щодо запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й  природного характеру.

1.13. Громадяни та юридичні особи є відповідальними за порушення цих Правил згідно з вимогами чинного законодавства України.

1.14. До відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою території міста притягаються особи, винні у:

1.14.1  порушенні встановлених державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою території міста;

1.14.2 порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проєктування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;

1.14.3  порушенні Правил;

1.14.4  порушенні режиму використання та охорони територій і об'єктів рекреаційного призначення;

1.14.5 самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою міста і її використанні не за цільовим призначенням;

1.14.6 обмеженні доступу до узбережжя водних об’єктів  для загального водокористування, що суперечить закону;

1.14.7  пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою міста;

1.14.8  знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення міста;

1.14.9  забрудненні (засміченні) території міста;

1.14.10  спалюванні  рослинності, сухого опалого листя, трави, гілля та інших рослинних решток, побутових, будівельних та інших видів відходів.

1.15. Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог  законодавства.

1.16. Шкода, завдана внаслідок порушення благоустрою міста, підлягає компенсації, як правило в повному обсязі, без застосування норм зниження

 

розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, у розмірах, що визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди.

1.17. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди.

  1. Порядок здійснення благоустрою та утримання територій об’єктів благоустрою

2.1. Суб’єкти у сфері благоустрою зобов’язані забезпечувати утримання територій об’єктів благоустрою в належному стані:

2.1.1 виконком міської ради – розробляти заходи благоустрою території міста з визначенням їх реалізації та термінів виконання;

2.1.2 виконкоми районних у місті рад:

2.1.2.1 організовувати роботу з:

2.1.2.1.1 благоустрою автошляхів, тротуарів, кладовищ, пляжів, гро-мадських вбиралень, зупиночних павільйонів, пам’ятників, меморіалів, зелених насаджень, визначення стану та відновної вартості останніх шляхом обстеження, а також видачі ордерів на їх знесення;

2.1.2.1.2 ліквідації несанкціонованих звалищ відходів;

2.1.2.1.3 дотримання вимог санітарного стану району;

2.1.2.1.4  придбання та встановлення елементів благоустрою (зупиночних павільйонів, обладнання (елементів) дитячих, спортивних та інших майданчиків, дорожніх знаків відповідно до схем організації дорожнього руху та/або приписів патрульної поліції тощо);

2.1.2.1.5 капітального та поточного ремонтів, реконструкції, утримання об’єктів благоустрою, у тому числі територій загального користування, що перебувають у межах районів;

2.1.2.1.6 охорони та збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду на території району;

2.1.2.2 здійснювати контроль за:

2.1.2.2.1 станом благоустрою об’єктів, їх охороною, відновленням розкопів, наявністю люків на інженерних мережах і притягненням до відповідальності порушників благоустрою та санітарного стану району;

2.1.2.2.2 організацією збирання, транспортування, знешкодження побутових відходів і трупів тварин;

2.1.2.2.3  додержанням громадянами, суб’єктами у сфері благоустрою Правил утримання домашніх тварин у м. Кривому Розі, благоустрою у місті, додержання тиші в громадських місцях на території міста, торгівлі на ринках м. Кривого Рогу, затверджених відповідними рішеннями міської ради, ужиттям своєчасних заходів щодо попередження та усунення їх порушення.

2.2. Загальні вимоги до порядку здійснення благоустрою та утримання об'єктів, елементів благоустрою:

2.2.1 суб’єкти у сфері благоустрою – на земельних ділянках, наданих їм на праві власності чи користування, закріпленій території за укладеними договорами з балансоутримувачем, присадибній ділянці повинні:

2.2.1.1 проводити прибирання території та площі зелених насаджень від відходів;

2.2.1.2 утримувати території та під’їзні шляхи до  майданчиків  для паркування  в належному технічному й санітарному стані;

2.2.1.3 здійснювати заходи з благоустрою та утримання земельних ділянок, наданих їм на праві власності чи користування;

2.2.1.4 здійснювати підмітання дорожнього покриття в літній період, снігоочищення, видалення снігу, ліквідацію ожеледі – у зимовий;

виконувати очищення зливостоків;

2.2.1.6 установлювати контейнери в необхідній кількості та укладати договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, гілок дерев і опалого листя;

2.2.1.7 своєчасно проводити ремонт об’єктів благоустрою, фарбування фасадів будівель, малих архітектурних форм, парканів, опор зовнішнього освітлення, кронштейнів, арматури;

2.2.1.8 утримувати в належному стані зелені насадження, забезпечувати їх збереження та відновлення в разі пошкодження, здійснювати квіткове оформлення закріпленої території;

2.2.1.9 виконувати регулярне косіння газонів, уживати заходів щодо боротьби з карантинними та іншими рослинами, зокрема амброзією;

2.2.1.10 уживати необхідних заходів щодо боротьби зі шкідниками та хворобами зелених насаджень;

2.2.1.11 установлювати урни й утримувати їх у належному стані, своєчасно прибирати відходи;

2.2.1.12 утримувати в справному стані громадські вбиральні, своєчасно проводити дезінфекційні заходи;

2.2.1.13 забезпечувати освітлення об’єктів благоустрою, територій і будівель у повному обсязі;

2.2.1.14 прибирати й утримувати територію від межі відведеної земельної ділянки до меж, визначених Правилами (додаток);

2.2.1.15 очищати опори ліній електропередач, стовпи, паркани, дерева, будівлі, інші елементи благоустрою від несанкціонованих оголошень і реклам.

2.3. У разі залучення на конкурсних засадах суб’єктів господарювання (усіх форм власності) до виконання робіт з благоустрою, утримання об'єктів та елементів благоустрою має здійснюватися з додержанням чинного законодавства та Правил.

2.4. Вимоги до здійснення благоустрою та утримання територій парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку тощо:

2.4.1 благоустрій та утримання в належному стані територій парків, скверів, садів, зон зелених насаджень і майданчиків для дозвілля та відпочинку тощо здійснюють їх балансоутримувачі, а об’єкта, що перебуває в приватній власності, його власник або визначений власником балансоутримувач, відповідно до Правил та інших нормативно-правових, правових актів;

2.4.2 благоустрій та утримання в належному стані вищевказаних територій передбачає:

2.4.2.1 санітарне  очищення:  прибирання  відходів, опалого листя,  гілля   тощо, установлення урн та їх очищення після накопичення відходів, їх  фарбування;

2.4.2.2 установлення контейнерних майданчиків (майданчиків для тимчасового накопичення відходів), укладення договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами;

2.4.2.3 освітлення територій;

2.4.2.4 озеленення, збереження та догляд за наявними зеленими насадженнями;

2.4.2.5 усунення наслідків після стихійних природних явищ, аварій,  інших випадків;

2.4.2.6 утримання в належному санітарному, технічному та естетичному стані, належних балансоутримувачу, власнику, орендарю  будівель, споруд, конструкцій, розташованих на території парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку, відповідно до вимог чинного законодавства;

2.4.2.7 установлення та утримання в належному санітарному, технічному та естетичному стані засобів і обладнання зовнішнього освітлення, садових лав, таблиць, планів території, меморіальних дощок, пам'ятників та інших елементів благоустрою;

2.4.2.8 утримання в належному стані зелених насаджень парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів і майданчиків для дозвілля та відпочинку, що включає: догляд, видалення, садіння зелених насаджень (квітів, дерев, кущів, трави та інших), що здійснюється згідно з нормативно-правовими, правовими актами;

2.4.2.9 заборону пошкодження зелених насаджень, збір квітів на територіях парків, рекреаційних зон, садів, зон зелених насаджень, скверів, майданчиків для дозвілля та відпочинку.

2.5. Вимоги до утримання доріг, вулиць (провулків, узвозів, проїздів)

2.5.1 власники транспортних засобів, водії зобов'язані вживати заходів з недопущення винесення на проїзну частину доріг, вулиць сипучих матеріалів, землі, каміння, будівельних матеріалів, бетону тощо, а також засмічення проїзної частини внаслідок переповнення кузова транспортного засобу вантажем, пошкодження тари, розвіювання безтарних вантажів, руху з незакріпленим вантажем, забруднення або запилення повітря;

2.5.2 власники або балансоутримувачі інженерних мереж (споруд) зобов'язані:

2.5.2.1 забезпечити наявність та утримання кришок, решіток оглядових і приймальних колодязів у відповідному технічному стані;

2.5.2.2 забезпечити розміщення кришок, решіток колодязів на рівні верхнього шару дорожнього покриття, без перекосів на дорогах, пішохідних та велосипедних доріжках;

2.5.2.3 уживати заходів з недопущення та відновлення просідання дорожнього покриття навколо оглядових приймальних колодязів підземних комунікацій.

2.6. Ремонт і утримання дорожніх об'єктів має виконуватися згідно з технічними правилами ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування та технічними правилами ремонту й утримання міських вулиць і доріг, іншими будівельними та санітарними нормами й правилами. Якість робіт з ремонту та утримання об'єктів має відповідати вимогам нормативно–правових, правових актів, комфортності, економічності та безпеки дорожнього руху.

2.7. Заборонено мити транспорті засоби на дорогах, вулицях, провулках, пішохідних та велосипедних доріжках, інших об’єктах благоустрою.

2.8. Вимоги до утримання кладовищ: утримання в належному стані територій кладовищ та місць поховань передбачає використання їх за цільовим призначенням, санітарне очищення, озеленення тощо, згідно з вимогами Правил, інших нормативно-правових, правових актів.

2.9. Вимоги до утримання майданчиків для паркування транспортних засобів (автостоянок, місць паркування транспорту):

2.9.1 на територіях майданчиків для паркування транспортних засобів (автостоянок, місць паркування) забезпечується додержання загальних вимог санітарного очищення територій, вимог Правил, установленого порядку та режиму паркування.

2.9.2 балансоутримувач або інші особи, яким передані зазначені території в користування згідно з договором, іншими документами, зобов’язані забезпечити їх утримання в належному стані відповідно до Правил та інших нормативно-правових, правових актів;

2.9.3 на спеціально обладнаних майданчиках для паркування транспортних засобів забороняється:

2.9.3.1 засмічувати територію;

2.9.3.2 розпалювати вогнища;

2.9.3.3  здійснювати торгівлю;

2.9.3.4 зливати відпрацьовані мастила, технічні речовини на землю чи дорожнє покриття;

2.9.3.5 псувати обладнання майданчиків для паркування, пошкоджувати зелені насадження;

2.9.3.6  захаращувати території побутовими відходами, товарами, тарою, обладнанням тощо;

2.9.3.7 мити та обслуговувати транспортні засоби в непередбачених для цього місцях.

2.10. Майданчики для паркування транспортних засобів використовуються виключно за цільовим призначенням.

2.11. Вимоги до утримання місць для організації об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, відпочинку та розваг під час проведення масових заходів і майданчиків сезонної торгівлі: при організації об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, відпочинку та розваг під час проведення масових заходів і майданчиків сезонної торгівлі, відповідно до договорів, інших документів необхідно:

2.11.1 забезпечити утримання у відповідному санітарному стані території, у тому числі санітарне очищення прилеглої території від периметру майданчика відповідно до додатка;

2.11.2 установити контейнери (урни);

2.11.3 забезпечити збереження всіх елементів благоустрою, зокрема зелених насаджень, на території проведення заходів.

2.12. Суб’єктам господарювання у сфері ярмаркової діяльності при організації об’єктів виїзної (виносної) торгівлі, відпочинку та розваг під час проведення масових заходів і майданчиків сезонної торгівлі необхідно укласти договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами з юридичною особою, що визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів.

2.13.  Вимоги до утримання ринків: суб’єкт господарювання зобов’язаний утримувати територію ринку та прилеглу територію відповідно до Правил та інших нормативно-правових, правових актів.

2.14. Обмеження при використанні об'єктів, елементів благоустрою. На об'єктах, благоустрою забороняється:

2.14.1 виконувати роботи без документа, передбаченого чинним законодавством, у разі якщо обов’язковість його отримання передбачена законом, іншими нормативно-правовими актами;

2.14.2 учиняти дії, що негативно впливають на архітектуру фасадів будинків, будівель і споруд, у тому числі робити на них написи, малюнки, графіті;

2.14.3 самовільно влаштовувати городи, пошкоджувати або знищувати дерева, газони, зелені насадження, висаджувати дерева, кущі тощо;

2.14.4 вивозити, виносити, викидати або звалювати в невідведених для цього місцях будь-які відходи, траву, гілля, деревину, листя, сніг тощо, улаштовувати несанкціоновані звалища, смітники;

2.14.5 забруднювати довкілля, місця загального користування, інші території будь-якими відходами, лушпинням від насіння, недопалками тощо;

2.14.6 спалювати, відходи промислового, побутового  або природного походження, траву, гілля, деревину, опале листя тощо;

2.14.7 самовільно встановлювати тимчасові або постійні огорожі,  відгородження, шлагбауми та обмежувачі руху (паркувальні бар’єри);

2.14.8 самовільно перекривати проїзди, проходи загального користування будь-якими засобами;

2.14.9 складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання, механізми, агрегати тощо за межами будівельних  та інших майданчиків, домоволодінь;

2.14.10 захаращувати територію будь-якими матеріалами, конструкціями, відходами тощо;

2.14.11 порушувати правила складування, зберігання, розміщення, транспортування, утилізації та використання будь-яких відходів;

2.14.12 використовувати не за цільовим призначенням контейнери, сміттєзбірники, урни;

2.14.13 розміщувати оголошення, інформаційно-агітаційні плакати (зокрема передвиборно-агітаційні матеріали), рекламу, листівки, інформаційно-довідкові матеріали тощо в невстановлених для цього місцях;

2.14.14 установлювати самовільно елементи, об'єкти зовнішньої реклами, торгівлі, будь-які конструкції  тощо;

2.14.15 установлювати самовільно дорожні знаки, інші технічні засоби регулювання дорожнього руху автомобільного транспорту та пішоходів без погодження з відповідним територіальним органом Національної поліції України;

2.14.16 здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів, агрегатів у невідведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці);

2.14.17 розміщувати автомобільні транспортні засоби на територіях дитячих, спортивних та інших майданчиків, зеленого господарства, газонів; 

2.14.18 використовувати об’єкти та елементи благоустрою не за їх функціональним призначенням;

2.14.19 засмічувати, забруднювати водні об'єкти та водні ресурси, їх прибережні захисні смуги відходами, побутовими  відходами, скиданням рідких відходів;

2.14.20  учиняти дії організаційного характеру, проведення робіт тощо, що тягнуть порушення благоустрою, пошкодження (руйнування чи псування) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів, елементів благоустрою, ускладнення, перешкоджання умовам руху пішоходів та транспорту;

2.14.21 випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у невідведених для цього місцях;

2.14.22  підключатися самовільно до будь-яких мереж та комунікацій.

2.15. Вимоги до утримання обладнання та елементів благоустрою дитячих, спортивних майданчиків, майданчиків для дозвілля та відпочинку, інших майданчиків:

2.15.1 утримання в належному естетичному, санітарному й технічному стані обладнання та елементів дитячих, спортивних майданчиків, майданчиків для дозвілля та відпочинку, інших майданчиків покладається на власника, балансоутримувача елементів майданчиків або осіб, на території яких розміщені  майданчики;

2.15.2 утримання дитячих, спортивних майданчиків, майданчиків для дозвілля та відпочинку, інших майданчиків здійснюється з додержанням санітарних і технічних норм,  що гарантують безпечне користування ними;

2.15.3 обладнання дитячих, спортивних майданчиків, майданчиків для дозвілля та відпочинку, інших майданчиків балансоутримувач, власник зобов’язаний утримувати в справному технічному стані, своєчасно ремонтувати, щорічно фарбувати;

2.15.4 будівництво, виготовлення, установлення, монтаж, експлуатація, ремонт та реконструкція дитячих і спортивних майданчиків (атракціонної техніки) здійснюється згідно з нормативно-правовими, правовими актами.

2.16. Вимоги до утримання технічних засобів регулювання дорожнього руху, камер відеонагляду на вулицях міста:

2.16.1 утримання в належному стані дорожніх знаків, дорожньої розмітки,

маршрутних покажчиків, світлофорів, камер відеонагляду здійснюють їх балансоутримувачі, власники або інші особи, згідно з договорами, іншими документами  відповідно до вимог Правил,  нормативно-правових, правових актів;

2.16.2  кожний учасник дорожнього руху зобов’язаний використовувати елементи дорожніх об'єктів відповідно до їх цільового призначення, не порушувати права й законні інтереси інших учасників дорожнього руху та балансоутримувача дороги, її елементів.

2.17. Вимоги до утримання будинків, будівель та споруд, їх фасадів

2.17.1 утримання будинків та споруд, їх фасадів здійснюється згідно з Правилами, іншими нормативно-правовими, правовими актами;

2.17.2 вимоги до утримання будинків та споруд, їх фасадів є обов'язковими для всіх балансоутримувачів та осіб, на яких ці обов’язки покладені відповідно до договору, іншого документа;

2.17.3 суб’єкти у сфері благоустрою зобов'язані:

2.17.3.1 відновлювати зовнішній вигляд фасадів будинків, будівель, споруд тощо, у разі їх псування, пошкодження, забруднення;

2.17.3.2 обладнувати житлові будинки (окрім приватних) покажчиками номерів під’їздів і кварти при вході до під’їзду.

2.18. Вимоги до здійснення благоустрою, утримання об'єктів та елементів благоустрою під час будівельних, земельних, ремонтних та інших робіт. Суб'єкти господарювання зобов'язані:

2.18.1 забезпечити огородження будівельного майданчика парканом визначеного типу, утримувати в належному стані будівельний майданчик, земельну ділянку, виділену під будівництво, у радіусі 20 метрів від меж майданчика, земельної ділянки та до проїзної частини вулиці;

2.18.2 прибирати не рідше разу на добу територію, прилеглу до будівельних майданчиків або місць проведення будь-яких ремонтно-будівельних робіт, від залишків будівельних матеріалів, ґрунту, відходів тощо;

2.18.3 організувати механічне або ручне очищення та миття автотранспортних засобів при їх виїзді з будівельних майданчиків на проїзну частину вулиць;

2.18.4 не допускати випадків виїзду транспортних засобів з будівельних майданчиків на проїжджу частину вулиць із забрудненими колесами;

2.18.5 уживати заходів з недопущення винесення транспортними засобами на дорожні об'єкти сипучих матеріалів і розчинів, а також засмічення вулиць унаслідок переповнення кузова вантажем, розвіювання безтарних вантажів, руху з незакріпленим вантажем, забруднення або запилення повітря.

2.19. Вимоги до проведення земляних, ремонтних чи інших робіт, пов'язаних з порушенням благоустрою:

2.19.1 проведення земляних, ремонтних чи інших робіт, пов’язаних з порушенням благоустрою, здійснюється відповідно до вимог законодавства та інших нормативно-правових актів, які регулюють дозвільну процедуру;

2.19.2 порушення благоустрою можливе виключно на підставі відповідних документів, передбачених чинним законодавством;

2.19.3 документація стосовно порушення об’єкта благоустрою, пов'язаного з проведенням робіт, має бути на місці проведення робіт у відповідальної особи;

2.19.4 виконавець робіт несе відповідальність за пошкодження інженерних мереж, зелених насаджень. Пошкоджені комунікації мають бути відновлені (підрядником) виконавцем робіт власним коштом.

2.20. Під час проведення земляних, ремонтних чи інших робіт, пов'язаних з порушенням благоустрою, забороняється:

2.20.1 переносити наявні інженерні мережі, зелені насадження, якщо це не передбачено проєктом;

2.20.2 загромаджувати будівельними матеріалами проїзні частини вулиць, тротуари, переходи, зелені насадження;

2.20.3  роздроблювати асфальтобетонне покриття екскаватором без розрізання дисковою фрезою;

2.20.4  засипати ґрунтом дерева, кущі, інші зелені насадження, геодезичні знаки, кришки каналізаційних, телефонних та інших оглядових колодязів підземних комунікацій.

2.21.  Зворотна засипка траншей та котлованів здійснюється відсівом, піском (чи іншим придатним для цього матеріалом), з пошаровим утрамбуванням та суворим дотриманням чинних будівельних норм і правил. Засипання траншей непридатним для цієї мети матеріалом та без необхідного ущільнення заборонено. Відновлення покриття проїзної частини дороги, тротуару, зеленої зони проводиться з використанням того ж типу покриття та матеріалів.

2.22. Просідання покриття проїзної частини дороги, тротуару, що виникли в результаті неякісного виконання робіт з відновлення благоустрою впродовж року після закінчення дії дозволу, відновлюються за рахунок підрядника (виконавця), який здійснював роботи, пов’язані з порушенням умов благоустрою.

2.23. Захисні огорожі в місцях виконання робіт мають бути визначених типів та відповідати нормативно-правовим актам.

2.24.  У разі невідновлення або неякісного виконання робіт з відновлення благоустрою та протермінування строку завершення робіт, передбаченого  отриманими документами, відповідальна особа несе адміністративну відповідальність.

2.25. Вимоги до здійснення благоустрою, утримання об'єктів бізнесу та елементів благоустрою суб’єктами господарювання:

2.25.1 суб'єкти господарювання, зобов'язані утримувати в належному стані, забезпечити своєчасне прибирання прилеглої території до об’єктів бізнесу (збір та вивезення відходів, очищення від снігу, застосування протиожеледних засобів тощо);

2.25.2 забороняється зберігати товари,  тару, інвентар на прилеглій до об'єктів   бізнесу  території,   проїзній    частині   вулиць,   тротуарах,   інших

територіях загального користування.

  1. Вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій у сфері благоустрою території міста

 

        3.1. Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів мають право:

3.1.1 брати участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій;

3.1.2 брати участь в обговоренні проєктів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів;

3.1.3 вимагати зупинення робіт, що виконуються з порушенням Правил або призводять до нецільового використання території міста;

3.1.4 вимагати негайного виконання робіт з благоустрою в разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю або здоров'ю громадян, їх майну та майну юридичної особи;

3.1.5 уносити на розгляд органів місцевого самоврядування пропозиції щодо поліпшення благоустрою населених пунктів.

3.2. Підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:

3.2.1 прибирати та утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену Правилами прилеглу до цих об’єктів територію, включаючи санітарно-захисні зони;

3.2.2 утримувати в належному стані закріплені за ними на умовах договору з балансоутримувачем об'єкти благоустрою (їх частини);

3.2.3 усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) власним коштом та в установлені строки пошкодження інженерних мереж або наслідки аварій, що сталися з їх вини;

3.2.4 усувати на закріплених за ними об'єктах благоустрою (їх частинах) наслідки надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в установленому порядку;

3.2.5 проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3.2.6 у процесі утримання об'єктів благоустрою (їх частин) дотримуватися відповідних технологій щодо їх експлуатації та ремонту, регулярно здійснювати заходи із запобігання передчасному зносу об'єктів, забезпечення умов функціонування та утримання їх у чистоті й належному стані;

3.2.7 відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України;

3.2.8  допускати на об’єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного й  природного характеру.

 

  1. Вимоги до утримання зелених насаджень на об’єктах благоустрою –територіях загального користування

 

4.1. Утримання та інвентаризація зелених насаджень, видалення дерев, кущів, газонів і квітників, зелених насаджень, збір квітів, грибів на територіях парків, рекреаційних зон, скверів, майданчиків здійснюється згідно з чинним законодавством України та Правилами. Замовники, виконавці будівництва повинні огороджувати зелені насадження, щоб запобігти їх пошкодженню. Забороняється самовільне знищення, пошкодження або видалення зелених насаджень. Для озеленення територій населених пунктів використовуються види рослин аборигенної флори та їх декоративні форми. Забороняється використовувати в озелененні територій населених пунктів інвазивні (чужорідні) види рослин.

4.2. Охороні  та відновленню підлягають усі зелені насадження
 в межах населених пунктів під час проведення будь-якої діяльності,
 крім  зелених  насаджень,  що  висаджені  або виросли самосівом в
 охоронних зонах повітряних і  кабельних  ліній,  трансформаторних
 підстанцій, розподільчих пунктів і підприємств та своєчасно видалені.

4.3. Відповідальними за збереження, видалення зелених насаджень і належний догляд за ними є:

4.3.1 на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності –балансоутримувачі об'єктів;

4.3.2 на територіях підприємств, установ, організацій та прилеглих територіях – підприємства, установи, організації;

4.3.3 на територіях земельних ділянок, відведених під будівництво, та прилеглих до них ділянок – забудовники чи користувачі (власники) цих територій;

4.3.4 на приватних садибах і прилеглих ділянках – їх власники або користувачі;

4.3.5 на прибудинкових територіях об’єднань співвласників багатоквартирного будинку – об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

4.4. Усі роботи з утримання зелених насаджень на територіях, закріплених за суб'єктами у сфері благоустрою, здійснюються силами й коштом цих суб’єктів або на договірних засадах.

4.5. Догляд за  зеленими  насадженнями  на  вулицях,  площах, бульварах,    майданах має проводитися   спеціалізованими підприємствами,   організаціями   зеленого господарства, що укомплектовані спеціальною технікою та  механізмами, кваліфікованими спеціалістами, на умовах договору з балансоутримувачем.

4.6. Під час проведення будь-яких робіт на земельній ділянці, на якій залишилися зелені насадження, забудовник, виконавець робіт зобов'язаний:

4.6.1 огородити дерева на території будівництва;

4.6.2 не допускати засипання  ґрунтом чагарників та стовбурів дерев;

4.6.3 При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших ознак.

4.7. На території зелених насаджень забороняється:

4.7.1 складувати будь-які матеріали;

4.7.2 улаштовувати звалища відходів, снігу, льоду опалого листя, зрізаних гілок тощо;

4.7.3 обладнувати стоянки, здійснювати виїзд або розміщати авто-машини, мотоцикли, велосипеди та інші транспортні засоби;

4.7.4 улаштовувати місця для зупинки маршрутних транспортних засобів або пасажирські майданчики на газонах, зелених зонах та зелених насадженнях;

4.7.5  спалювати суху рослинність, розпалювати багаття та порушувати інші правила протипожежної безпеки;

4.7.6  підвішувати на деревах гамаки, гойдалки, мотузки для сушіння білизни, прикріплювати рекламні щити, електродроти та інші предмети, що можуть пошкодити дерево;

4.7.7  добувати з дерев сік, смолу, робити надрізи, написи, наносити механічні пошкодження;

4.7.8  пошкоджувати зелені насадження будь-яким способом, ламати дерева та чагарники, витоптувати газони, квітники;

4.7.9 заправляти, ремонтувати транспортні засоби й механізми на прибудинкових територіях, газонах, зелених насадженнях, берегах рік і заток, озер, у парках та скверах, інших зелених зонах;

4.7.10 збирати квіти, плоди, насіння та інші частини об'єктів рослинного світу, що виростають у місцях загального користування;

4.7.11 самовільне знищення, пошкодження або видалення зелених насаджень.

4.8. Видалення зелених насаджень здійснюється відповідно до порядку, установленого центральним органом виконавчої влади.

4.9. Визначення відновної вартості зелених насаджень здійснюється комісією з видалення зелених насаджень відповідно до чинного законодавства. Проєкт розрахунку з визначення відновної вартості зелених насаджень готується спеціалізованим комунальним підприємством, що здійснює утримання зелених насаджень на території міста, згідно з Методикою визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженою Міністерством з питань житлово-комунального господарства України.

 

  1. Вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території

 

 

5.1. Утримання захисних споруд – комплекс заходів організаційного матеріально-технічного, інженерного фінансового та іншого характеру, спрямованих на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

5.2. Суб’єкти господарювання, що здійснюють діяльність, пов’язану з експлуатацією споруд інженерного захисту від зсувів та обвалів, зобов’язані здійснювати заходи з ремонту та утримання цих споруд відповідно до нормативно-правових, правових актів.

5.3. Аварійний ремонт споруд інженерного захисту території від зсувів та обвалів має включати роботи з ліквідації та запобігання можливим аваріям і аварійним випадкам.

5.4. Аварійні роботи мають розпочинатися негайно після аварій і проводитися безперервно із залученням максимальної кількості працівників.

 

  1. Вимоги до санітарного очищення території

 

6.1. Суб'єкти господарювання у сфері поводження з відходами зобов'язані:

6.1.1 укласти договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами на певній території, на якій розташований об'єкт утворення відходів;

6.1.2 виконувати інші обов'язки, передбачені чинним законодавством України, Правилами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

6.2. Зберігання побутових відходів здійснюється згідно з вимогами державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць та методики роздільного збирання побутових відходів. Великогабаритні та ремонтні відходи в складі побутових відходів мають збиратися окремо від інших видів побутових відходів.

6.3. Перевезення побутових відходів здійснюється транспортним засобом спеціального призначення для транспортування відходів, що виключає можливість їх розвіювання, розсипання, розливання та розпилення.

6.4.  Термічне оброблення (спалювання) побутових відходів дозволяється лише на спеціально призначених для цього підприємствах чи об'єктах (установках).

6.5. Забороняється несанкціоноване складування та розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах,  на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, у межах водоохоронних зон і зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших, не відведених для цього місцях на території міста.

6.6. Забороняється вивіз побутових відходів безпосередньо на поля, городи, території зелених насаджень,  лісосмуги, ліс, сквери тощо.

6.7. Вимоги до прибирання територій. Суб’єкти у сфері благоустрою зобов'язані здійснювати весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти й порядку, а саме:

6.7.1 регулярно прибирати від відходів, побутових відходів, бруду, гілля, опалого листя, снігу, льоду тощо, забезпечуючи утримання об'єктів, елементів благоустрою та прилеглих територій у належному стані;

6.7.2 забезпечувати вивезення відходів, бруду, будь-яких відходів, опалого листя, гілля на спеціально обладнані для цього полігон/звалище. Вивезення відходів, побутових відходів здійснюється спеціалізованими підприємствами, з якими укладаються  відповідні договори;

6.7.3 регулярно прибирати місця встановлення контейнерів, контейнер-них майданчиків для збору відходів, місця, забруднені побутовими та іншими відходами, на територіях, прилеглих до будинків і споруд;

6.7.4 установлювати на території загального користування урни та своєчасно їх обслуговувати;

6.7.5 очищувати опори ліній електропередач, стовпів, парканів, будівель дерев інших елементів благоустрою від бруду, написів, оголошень, інформаційно-агітаційних плакатів, реклами, листівок та інших інформаційно-довідкових матеріалів тощо;

6.7.6 регулярно знищувати бур'яни, скошувати траву заввишки більше 10 сантиметрів, видаляти сухостійні дерева та чагарники, обрізувати сухе й поламане гілля та забезпечувати його вивезення в спеціально відведені місця;

6.7.7 регулярно обстежувати прилеглі та закріплені території з метою виявлення амброзії полинолистої, карантинних рослин, здійснювати заходи з їх знищення;

6.7.8 під час зберігання  побутових  відходів  у  контейнерах виключати можливість їх загнивання, розкладання, розвіювання та розпилювання.  Термін зберігання в холодний  період року  (при  середньодобовій температурі -5 град.С і нижче) повинен бути не  більше  ніж  три  доби,  а  в  теплий  період  року  (при середньодобовій  температурі більше ніж +5 град.С) – не більше ніж одна доба (щоденне перевезення). Вивезення великогабаритних, ремонтних відходів проводиться після їх відповідного накопичення, але не рідше разу на тиждень;

6.7.9  утримувати громадські вбиральні в належному стані (власником або блансоутримувачем) згідно з вимогами нормативно-правових, правових актів;

6.7.10 забезпечувати скидання рідких побутових відходів у спеціально відведені місця відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року №316 «Про затвердження Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення».

6.8. Вимоги  до запобігання забрудненню випадковим сміттям вулиць, площ та інших територій загального користування, зобов'язання зі встановлення та утримання урн покладається на:

6.8.1 суб'єктів у сфері благоустрою, що утримують, експлуатують будинки, споруди;

6.8.2 суб'єктів у сфері благоустрою, що здійснюють будь-яку з видів діяльності, які зобов’язані встановити біля входу в магазини, салони, інші приміщення з території загального користування, а також виносних/вуличних об'єктів торгівлі й послуг урни та своєчасно їх обслуговувати.

6.9. Зимове прибирання суб'єктами у сфері благоустрою  відповідних територій має гарантувати безпечний рух пішоходів і транспорту й передбачає:

6.9.1 прибирання снігу та льоду. Роботи з прибирання снігу та льоду розпочинаються після початку снігопаду, ожеледиці відповідно до нормативно-правових, правових актів. У першу чергу очищуються тротуари, велосипедні доріжки, дороги до під'їздів житлових будинків, місця для зупинки громадського транспорту. Дозволено укладати сніг у вали для наступного вивезення на вулицях і площах, за винятком території місць для зупинок громадського транспорту;

6.9.2 видалення снігу та снігово-льодяних утворень. Після згрібання снігу з проїзної частини слід здійснювати розчищення снігових валів на перехрестях, пішохідних переходах, зупинках громадського транспорту, місцях для паркування, на трамвайному полотні, в'їздах у двори та внутрішньоквартальних проїздах,  зливоприймальних колодязях і решітках;

6.9.3 усунення слизькості. Під час ожеледиці необхідно посипати (обробляти) пішохідні та велосипедні доріжки, підземні пішохідні переходи, місця для зупинки громадського транспорту, дороги, спуски, підйоми протиожеледними реагентами, сумішами.

6.10. Балансоутримувачі, власники, орендарі, які утримують відповідні території, закріплені за ними згідно з договором або визначені Правилами, зобов'язані:

6.10.1 мати необхідний для прибирання снігу й льоду інвентар;

6.10.2 своєчасно здійснювати заходи з ліквідації ожиледиці та мати достатній запас протиожеледних реагентів, сумішей;

6.10.3 своєчасно очищати від снігу та льоду власну, прилеглу, закріплену територію;

6.10.4 своєчасно очищати дахи, карнизи та інші елементи будинків, будівель, споруд, водостічні труби від снігольодових утворень, бурульок, з виконанням заходів безпеки руху пішоходів (установлення огорож).

6.11.  Суб’єкти у сфері благоустрою можуть укладати договори з відповідними підприємствами про прибирання, у тому числі механізоване, посипання сумішшю піску та іншими дозволеними для цього матеріалами вулиць, площ, перехресть, тротуарів закріплених за ними територій та інші дії або здійснювати ці роботи самостійно.

6.12. Заборонено вивозити сніг та снігольодові утворення в невстановлені для цього місця.

 

  1. Розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій територій у числовому значенні

 

Межі утримання прилеглих територій підприємств, установ організацій наведено в додатку до Правил.

  1. Порядок розміщення малих архітектурних форм.

 

8.1. Кількість розміщуваних малих архітектурних форм визначається залежно від функціонального призначення території та кількості відвідувачів на ній, виходячи з таких принципів: екологічність, безпека (відсутність гострих кутів), зручність у користуванні, легкість очищення, привабливий зовнішній вигляд.

8.2. Розміщення малих архітектурних форм не має ускладнювати або унеможливлювати доступ до пожежних гідрантів, підступи до зовнішніх стаціонарних пожежних драбин, обладнання та засобів пожежогасіння.

8.3. Садові, паркові лави встановлюються згідно з планами парків, скверів, зелених зон та утримуються суб'єктами у сфері благоустрою, що утримують відповідні об’єкти благоустрою. Утримання садових, паркових лав включає їх миття, очищення від пилу й снігу, поточний ремонт, фарбування не рідше двох разів на рік.

 

  1. Порядок здійснення самоврядного контролю у сфері            благоустрою території міста

 

9.1. Контроль у сфері благоустрою території м. Кривого Рогу спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності та підпорядкування, суб’єктами господарювання, а також фізичними  особами – суб’єктами підприємницької діяльності, громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил та інших нормативно-правових, правових актів.

9.2. Самоврядний   контроль  за    станом    благоустрою території           м. Кривого Рогу здійснюється шляхом:

9.2.1 проведення перевірок території;

9.2.2 розгляду звернень підприємств, установ, організацій та громадян з питань порушення благоустрою;

9.2.3 участі в обговоренні проєктів благоустрою територій, іншої технічної документації з питань благоустрою і внесення відповідних пропозицій на розгляд органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій;

9.2.4 подання позовів до суду про відшкодування шкоди, завданої об’єктам благоустрою внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою  населених пунктів та цих Правил.

9.3. Для здійснення контролю за станом благоустрою території                            м. Кривого Рогу, виконанням Правил, міською радою утворюються відповідні органи, наділені необхідними повноваженнями.

 

  1. Вимоги до здійснення благоустрою

та утримання прибудинкової території

 

10.1. Утримання в належному стані й благоустрій прибудинкової та прилеглої території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд і прилеглої території спільного використання проводиться співвласниками будинку або суб’єктом господарювання, з яким співвласники уклали відповідний договір на утримання і благоустрій зазначених територій.

10.2. Благоустрій, утримання присадибної ділянки, декоративних насаджень на ній та прилеглої до неї території, а також санітарне обрізання гілля, чагарників, що заважають руху пішоходів або транспорту, проводиться її власником або користувачем цієї ділянки.

10.3. Забороняється:

10.3.1  перекривати проїзди, проходи загального користування будь-якими засобами;

10.3.2 складати опале листя, гілля на прибудинкових територіях, а також поряд з контейнерними майданчиками;

10.3.3 викидати трупи собак, котів та інших тварин або захоронювати їх у не відведених для цього місцях;

10.3.4  розміщувати або залишати будь-які будівельні матеріали (пісок, щебінь тощо), будівельні відходи, відходи на прибудинкових територіях, територіях житлової та громадської забудови, прилеглій території до території житлової та громадської забудови.

 

 

Керуюча справами виконкому          Олена ШОВГЕЛЯ

Додаток 

до Правил благоустрою

в м. Кривому Розі (підпункт 2.2.1.14, розділ 7) 

МЕЖІ 
 
утримання прилеглих територій підприємств, установ, організацій

№ п/п

Прилегла територія

Суб’єкти господарювання, на яких покладається утримання прилеглої території

Межі утримання прилеглої терито-рії підприємства, установи, органі-зації

1

2

3

4

1

Двори, тротуари, покриття проїзної частини проїздів, прибудинкової території житлового фонду житло-вого кооперативу, житло-во-будівельного коопера-тиву, об’єднання співвлас-ників багатоквартирного будинку

Житловий кооператив, житло-во-будівельний кооператив, об’єднання співвласників бага-токвартирного будинку

20 м від межі від-веденої земельної ді-лянки до проїзної частини вулиці

2

Двори, тротуари, майданчи-ки, покриття проїзної час-тини вулиці, інші території земельних ділянок, що надані у власність або користування юридичним чи фізичним особам

Власники або користувачі зе-мельних ділянок

20 м від межі зе-мельної ділянки або до проїзної частини вулиці

3

Території, прилеглі до об’єктів соціальної інфра-структури

Суб’єкти господарювання, що експлуатують вказані об’єкти

15 м від межі земельної ділянки до проїзної частини вулиці

4

Території, прилеглі до авто-заправних станцій

Суб’єкти господарювання, що експлуатують вказані об’єкти

50 м від межі земельної ділянки, що надана у влас-ність або корис-тування, та до проїзної частини ву-лиці

5

Території, прилеглі до торговельних центрів, об’єктів побутового обслу-говування, громадського харчування, авторемонтних майстерень, магазинів, рин-ків, тимчасових споруд тор-говельного, побутового, со-ціально-культурного чи ін-шого призначення для здійснення підприємни-цької діяльності

Суб’єкти господарювання, що експлуатують вказані об’єкти

20 м від межі земельної ділянки, що надана у влас-ність чи корис-тування, або до проїзної частини ву-лиці

 

      Продовження додатка

 

1

2

3

4

6

Території, прилеглі до ко-лективних гаражів

Гаражно-будівельні кооперати-ви

20 м від межі земельної ділянки, що надана у влас-ність чи корис-тування, або до про-їзної частини вулиці

7

Території, прилеглі до центрально-теплових, тран-сформаторних, газорозпо-дільних, тяглових під-станцій

Підприємства, установи, орга-нізації, на балансі яких перебувають указані об’єкти

У радіусі 10 м від периметру споруд або до проїзної частини вулиці

8

Трамвайні, тролейбусні, автобусні зупинки та зупинки маршрутних тран-спортних засобів і стоянки (місця відстою) маршрут-них таксі

Відповідні дорожньо-експлу-атаційні підприємства або інші суб’єкти господарювання на договірних засадах

У радіусі 20 м від периметру споруд або до проїзної частини вулиці

9

Виходи зі станцій швид-кісного трамвая

Балансоутримувачі

20 м від периметру споруд або до проїзної частини вулиці

10

Майданчики для парку-вання

Суб’єкти господарювання, які утримують майданчики для паркування

20 м від периметру споруд або до проїзної частини вулиці

11

Мости, шляхопроводи, інші штучні споруди, території під шляхопроводами

Балансоутримувачі штучних споруд

10 м від периметру споруд

12

Контейнерні майданчики

Балансоутримувачі територій, на яких розміщено контейнерні майданчики

5 м від периметру споруд

13

Території, відведені під проєктування та забудову

Фізичні особи, яким відповідно до законодавства відведені земельні ділянки, незалежно від того, ведуться чи не ведуться на них роботи

20 м від межі земельної ділянки, відведеної під про-єктування та забу-дову, або до проїзної частини вулиці

 

АНАЛІЗ РЕГУЛЯТОРНОГО ВПЛИВУ

проєкту рішення Криворізької міської ради

«Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

 

  1. Визначення проблеми, яку передбачається розв’язати шляхом державного регулювання

 

Аналіз регуляторного впливу підготовлено на виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», зі змінами. Документ містить обґрунтування необхідності ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території   м. Кривого Рогу».

Ст. 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що Правила благоустрою населених пунктів розробляються на підставі Типових правил благоустрою населених пунктів для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310 було затверджено Типові правила благоустрою території населеного пункту.

Затвердження правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти й порядку, відповідно до законодавства належить до компетенції місцевих рад.

На сьогоднішній день у сфері благоустрою міста наявна низка проблем, пов’язаних з:

необхідністю регламентування правил і норм поведінки юридичних та фізичних осіб у сфері благоустрою відповідно до змін у законодавстві;

установленням норм і правил поведінки суб'єктів у сфері благоустрою, що забезпечить утримання об’єктів та елементів благоустрою належним чином;

надходженням звернень з питань благоустрою за період з 01.01.2021 до 01.01.2022 (понад  1500), у тому числі на е-сервіс Контакт-Центр виконкому Криворізької міської ради (2022 не є показним через упровадження військового стану у звя'зку з повномасштабним вторгненням Росії);

наявністю сухостійних та аварійний дерев, у тому числі на прибудинкових територіях;

збільшенням стихійних сміттєзвалищ, у результаті ліквідації яких за рахунок коштів міста було вивезено за період з 01.01.2021 по 01.10.2021 –         6 304 куб.м відходів;

паркуванням автотранспортних засобів на територіях зелених зон (газонах, квітниках, клумбах) та майданчиках для відпочинку й дозвілля.

З метою врегулювання відносин, що виникають у сфері благоустрою міста, і створення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля, збереження та охорони навколишнього природного середовища, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на території міста Кривого Рогу  виникла необхідність на підставі Типових правил благоустрою територій населених пунктів розробити правила благоустрою території м. Кривого Рогу.

Досягти мети передбачається шляхом установлення та врегулювання прав і обов'язків учасників правовідносин у сфері благоустрою міста, визначення комплексу заходів, необхідних для забезпечення чистоти й порядку, та загальнообов’язкових вимог і норм.

Крім того, затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу дасть змогу створити прозорі вимоги щодо проведення єдиної політики у сфері благоустрою території, формування сприятливого середовища для життєдіяльності її мешканців, раціонального використання ресурсів Криворізької міської територіальної громади, захисту довкілля. Адже відносини у сфері благоустрою стосуються всіх основних груп.

 

Основні групи, на які впливає проблема:

Таблиця 1

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

-

Суб’єкти підприємництва

+

-

Держава

+

-

 

Обґрунтування неможливості вирішення проблеми за допомогою ринкових механізмів:

 

Наявні проблеми не можуть бути розв’язані за допомогою ринкових механізмів, оскільки в умовах ринку реалізуються, насамперед, інтереси його учасників – суб’єктів господарювання і ринкові механізми неспроможні відтворювати та забезпечувати баланси соціальних інтересів, що виходять за межі ринкового обміну.

 

Обґрунтування неможливості вирішення проблеми за допомогою чинних регуляторних актів:

 

Зазначені вище проблеми не можуть бути вирішені в повній мірі за допомогою чинних регуляторних актів у зв’язку з відсутністю чіткого врегулювання прав та обов'язків учасників правовідносин у сфері благоустрою міста у нових Типових правилах благоустрою території населеного пункту, затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року №310. 

 

  1. Визначення цілей державного регулювання

 

Регуляторний акт розроблений з метою приведення Правил благо-устрою території м.  Кривого Рогу у відповідність до змін у чинному законодавстві, що дає:

  1. Покращення благоустрою території міста.
  2. Раціональне використання, належне утримування й охорону об’єктів та елементів благоустрою.
  3. Ужиття дієвих заходів впливу на суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства у цій сфері, шляхом притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
  4. Чітку регламентацію обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою, у тому числі суб’єктів господарювання.

Індикатори досягнення цілей регуляторного акта:

кількісний: 

кількість складених приписів про дотримання вимог правил благоустрою збільшиться на 2,3% щорічно, що призведе до  підвищення рівня обізнаності суб’єктів господарювання, громадян у сфері благоустрою (у 2022 –                             650 суб’єктів та щорічне їх збільшення);

збільшиться на 10%  кількість урн для сміття, оскільки нові правила розширюють сферу вимог щодо їх установлення на об’єктах благоустрою;

часовий – термін дії регуляторного акта в часі не обмежений, кількість часу для ознайомлення залишається незмінною (5хв.);

якісний – покращення благоустрою території міста, раціональне використання, належне утримання та охорона об’єктів і елементів благоустрою. 

Дотримання правових аспектів буде виконано шляхом направлення проєкту рішення міської ради до:

Державної регуляторної служби України для отримання пропозицій щодо його вдосконалення відповідно до принципів державної регуляторної політики;

Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як такого, що може вплинути на конкуренцію, зокрема щодо створення суб'єктів господарювання, установлення й зміни правил їх поведінки на ринку, або такого, що може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції на відповідних ринках (згідно зі статтею 20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»).

 

  1. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

Запропонований спосіб регулювання, а саме затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу на підставі Типових правил благоустрою, є найприйнятнішим способом досягнення визначених цілей, який повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. Ефективність запропонованого способу регулювання ґрунтується на загальнообов’язковому характері рішень органу місцевого самоврядування, ухвалених у межах повноважень, для всіх суб’єктів у сфері благоустрою на відповідній території.

 

Визначення альтернативних способів: відповідно до пункту 5 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308, зі змінами, розглянуто всі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей регулювання. При цьому визначено дві альтернативи розв’язання проблем, що описані в аналізі регуляторного впливу.

Таблиця 2

Вид альтернатив

Опис альтернативи

Альтернатива 1:

неприйняття регуляторного

акта

Альтернатива є неприйнятною, оскільки чинні Правила благоустрою у місті Кривому Розі у зв’язку із змінами в чинному законодавстві не мають чіткої регламентації обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою, що впливає на розв’язання наявних проблем і досягнення задекларованих цілей

Альтернатива 2:

ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради

«Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

 

Ухвалення запропонованого регуляторного акта надасть можливість:

дотримання вимог законодавства щодо затвердження правил благоустрою території міста;

формування прозорих вимог до проведення в місті єдиної політики з підтримки благоустрою;

чіткого визначення прав і обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою;

формування сприятливого для життєдіяльності людини середовища, раціонального використання ресурсів Криворізької міської територіальної громади, захисту довкілля;

створення єдиного систематизованого нормативно-правовового акта, який регулює відносини, що виникають у сфері благоустрою міста;

здійснення контролю у сфері благоустрою міста із застосуванням ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення

 

Оцінка вибраних альтернативних способів

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян:

 

                                                                                                              Таблиця 3

Вид альтернатив

Вигоди

Витрати

1

2

3

Альтернатива 1:

неприйняття регуляторного

акта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відсутні

Ускладнення контролю за станом об’єктів благоустрою; зниження рівня комфортності міського середовища та туристичної привабливості міста

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міста

 

 

1

2

3

Альтернатива 2:

Ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

Установлення єдиних основних критеріїв та вимог щодо належного утримання об’єктів благоустрою міста, якими визначається рівень виконання відповідних обов’язків об’єктами у сфері благоустрою територій населених пунктів, відповідальними за утримання об’єктів благоустрою; створення сприятливих умов життєдіяльності, санітарного благополуччя для населення, покращення благо-устрою території, користування суспільними благами за рахунок покращення стану об’єктів і елементів благоустрою, покра-щення благоустрою території міста

Покращення стану об’єктів благоустрою, підвищення рівня комфортності міського середовища та туристичної привабливості міста

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб'єктів господарювання:

 

Таблиця 4

Показник

Великі

Середні

Малі

У тому числі мікропідприємства

Усього

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць

7

546

36 658

25 631

37 211

Питома вага групи в загальній кількості, %

0,02

1,47

98,51

68,88

100,00

 

Під дію регулювання підпадають суб’єкти господарювання всіх форм власності, установи, підприємства, організації (37 211 од.). Для розрахунку оцінки впливу регулювання взято 10% від наявних статистичних даних про кількість діючих суб’єктів малого й мікропідприємництва у м. Кривому Розі, оскільки допускаємо, що певні суб’єкти не мають окремих торгівельних об’єктів, а здійснюють діяльність на території ринків та торгівельних центрів і не потребують індивідуального встановлення урн.

Ураховуючи те, що завдяки дії регуляторного акта поліпшиться стан благоустрою прилеглих територій міста до об’єктів благоустрою, у тому числі до об’єктів підприємницької діяльності, його дія позитивно вплине на продуктивність та конкурентоспроможність суб’єктів господарювання.

 

Таблиця 5

Вид альтернатив

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1:

неприйняття регуляторного акта

Відсутні

Збільшення витрат бюджету Криворізької міської територіальної громади на підтримку належного санітарного стану територій міста, що, у свою чергу, призводить до зменшення фінансування програм соціально-економічного розвитку міста, у тому числі направлених на відновлення його інфраструктури після руйнувань, завданих Російською Федерацією під час ведення військових дій

Альтернатива 2:

Прийняття регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території        м. Кривого Рогу»

Установлення єдиних для всіх суб’єктів господарювання правових вимог щодо заходів з благоустрою території міста

Витрати суб’єктів господарювання наведено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

 

 

Оцінка обраних альтернативних способів досягнення цілей та оцінка впливу на сферу інтересів органів місцевого самоврядування:

Таблиця 6

Вид альтернатив

Вигоди

Витрати

1

2

3

Альтернатива 1:

неприйняття регуляторного             акта

Відсутні

Збільшення витрат бюджету Криворізької міської тери-торіальної громади на підтримку належного санітар-ного стану територій міста, що, у свою чергу, призводить до зменшення фінансування програм соціально-економіч-ного розвитку міста, у тому числі направлених на відновлення його інфраструк-тури після руйнувань, завданих Російською Федерацією під час ведення військових дій

Альтернатива 2:

прийняття регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

Прийняття такого регуляторного акта дасть можливість покращити стан благоустрою тери-торії міста, чітко врегулю-вати взаємовідносини між суб'єктами у сфері благо-устрою, вимоги до суб’єк-

Витрати суб’єктів госпо-дарювання наведено в                 додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження        Правил благоустрою території                      м. Кривого  Рогу».  Витрати   на

 

1

2

3

 

тів у сфері благоустрою, підвищити їх відпо-відальність, раціонально використовувати та охоро-няти об’єкти й елементи благоустрою

реалізацію вимог регуляторного акта від органів місцевого самоврядування не потребують додаткового фінансування

 

 

Оцінка впливу регуляторного акта на конкуренцію*

Таблиця 7

Категорія впливу

Відповідь

А. Обмежує кількість або звужує коло постачальників.

Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

Ні

 

1. Надає суб’єкту господарювання виключні права на поставку товарів чи послуг

Ні

 

2. Запроваджує режим ліцензування, надання дозволу або вимогу погодження підприємницької діяльності з органами влади

Ні

3. Обмежує здатність окремих категорій підприємців постачати товари чи надавати послуги (звужує коло учасників ринку)

Ні

 

4. Значно підвищує вартість входження в ринок або виходу з нього

Ні

5. Створює географічний бар’єр для постачання товарів, виконання робіт, надання послуг або інвестицій

Ні

Б. Обмежує здатність постачальників конкурувати.

Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

Ні

 

1.  Обмежує здатність підприємців визначати ціни на товари та послуги

 

Ні

2.  Обмежує можливість постачальників рекламувати або здійснювати маркетинг товарів чи послуг

Ні

3. Установлює стандарти якості, що надають необґрунтовану перевагу окремим постачальникам порівняно з іншими, або стандарти вищого рівня якості ніж той, який обрали б окремі достатньо поінформовані споживачі

Ні

 

4. Суттєво збільшує витрати окремих суб’єктів підприємництва порівняно з іншими (зокрема внаслідок дискримінаційного ставлення до діючих та нових учасників ринку)

Ні

В. Зменшує мотивацію постачальників до активної конкуренції.

Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

Ні

1. Запроваджує режим саморегулювання або спільного регулювання

Ні

2. Вимагає або заохочує публікувати інформацію про обсяги виробництва чи реалізацію, ціни та витрати підприємств

Ні

Г. Обмежує вибір та доступ споживачів до необхідної інформації.

Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

Ні

1. Обмежує здатність споживачів вирішувати в кого купувати товар

Ні

2. Знижує мобільність споживачів унаслідок підвищення прямих або непрямих витрат на заміну постачальника

Ні

 

3. Суттєво обмежує чи змінює інформацію, необхідну для ухвалення раціонального рішення щодо придбання чи продажу товарів

Ні

 

 

*Визначено за консультаціями з міськими консультативними радами субєктів господарювання фахової спрямованості, відповідно до Наказу Антимонопольного комітету України від 14 листопада 2017 року №117 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проєктів актів на конкуренцію», рекомендацій Державної регуляторної служби України від 30 листопада 2017 року.

 

 

 

Таблиця 8

Сумарні витрати за альтернативами

Передбачувані витрати

Неприйняття регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

3 огляду на альтернативу – залишення наявної ситуації без змін неможливе, оскільки збільшення витрат бюджету Криворізької міської територіальної громади на підтримку належного санітарного стану територій міста призводить до зменшення фінансування програм соціально-економічного розвитку міста, у тому числі направлених на відновлення його інфраструктури після руйнувань, завданих Російською Федерацією під час ведення військових дій

Ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

Витрати на реалізацію вимог регуляторного акта від органів місцевого самоврядування не потребують додаткового фінансування, витрати суб’єктів господарювання наведено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

 

 

  1. Обрання найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

Таблиця 9

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результа-тивності

(за 4-бальною системою оцінювання)

Коментарі щодо присвоєння відповідного балу

1

2

3

Альтернатива 1:

неприйняття регуляторного акта

2

Альтернатива є неприйнятною, оскільки чинні Правила благоустрою у місті Кривому Розі у зв’язку із змінами в чинному законодавстві не мають чіткої регламентації обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою, що не забезпечує розв’язання наявних проблем і досягнення визначених цілей

 

1

2

3

Альтернатива 2:

ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м.Кривого Рогу»

4

У разі прийняття акта, заплановані цілі будуть досягнуті повною мірою, відбудеться встановлення єдиних правових вимог щодо заходів з благоустрою територій міста, створення сприятливого середовища для життєдіяльності людини й довкілля, збереження та охорона навколишнього  природного середовища, забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення

 

                                                                                                                      Таблиця 10

Рейтинг результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи в рейтингу

1

2

3

4

Альтернатива 1 неприйняття регуляторного акта

Відсутні

Збільшення витрат на підтримку належного санітарного стану територій міста, що в свою чергу призводить до зменшення фінан-сування програм со-ціально-економічного розвитку міста, у тому числі направлених на відновлення його інфраструктури після руйнувань, завданих Російською Федера-цією під час ведення військових дій

Цілі прийняття регу-ляторного акта можуть бути досягнуті частково (проблема значно змен-шиться, деякі важливі аспекти проблеми зали-шаться невирішеними)

Альтернатива 2 -

ухвалення регуляторного               акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благо-устрою території             м. Кривого Рогу»

У разі ухвалення Правил благоустрою території м. Кривого Рогу, нормативно-пра-вовий акт щодо вимог благоустрою території населеного пункту буде відповідати вимогам чинного законодавства, а  також  дасть  змогу покращити стан благо-устрою території насе-леного пункту та життє-діяльності  мешканців міста, збалансувати вит-рати  бюджету  Криво-

різької  міської   тери-торіальної громади на

 

Витрати на реалізацію вимог регуляторного акта в органів місце-вого самоврядування передбачені в межах бюджетних асигну-вань, витрати суб’єктів господарювання наве-дено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу  проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

Альтернатива є найраціональнішим варіантом урахування інтересів усіх основних груп, на яких проблема справляє вплив, можливе її вирішення повною мірою, установ-лення вимог у сфері благоустрою для всіх учасників  відповідних правовідносин. Цілі прийняття   регу-ляторного акта можуть бути досягнуті повною

мірою  (проблеми більше не буде)

1

2

3

4

 

підтримку санітарного стану території міста

 

 

 

Таблиця 11

 


 
Рейтинг результа-тивності

Вигоди (підсумок)

Витрати(підсумок)

Обґрунтування відповідального місця альтернативи в рейтингу

Неприйняття регуляторного акта

 

 

 

 

 

У разі залишення наявної на даний момент ситуації без змін, вигоди для міста, органів місцевого само-врядування, гро-мадян і суб’єктів господарювання та мешканців відсутні

У разі залишення наявної на даний момент ситуації без змін, витрати з бюджету Криворізької міської територіальної громади на підтримку належного санітарного стану збільшуються, що приз-водить  до  зменшення  фінан-сування   програм  соціально-економічного розвитку міста, у тому  числі  направлених  на відновлення його інфраструктури після руйнувань, завданих Російською Федерацією під час ведення військових дій

У разі залишення наявної на даний момент ситуації без змін, проблема не буде вирішена, що не забезпечить досягнення поставленої мети

Ухвалення регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території                 м. Кривого Рогу»

 

У разі ухвалення рішення міської ради, вигода полягає у виконанні вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» у частині затвер-дження   правил благоустрою території  міста, установлення єдиних вимог до суб’єктів у сфері благоустрою, поліпшення умов захисту та віднов-лення  сприятли-вого для життє-діяльності   лю-дини довкілля під час утримання об’єктів

У разі ухвалення акта, забезпечується збалансованість інтересів суб’єктів господарювання  та громадян, органів місцевого самоврядування  завдяки  досяг-ненню належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд   та   інших   об’єктів  і елементів    благоустрою.

Витрати суб`єктів господарювання  наведені   у   додатках   1, 2.

Витрати на реалізацію вимог регуляторного акта в органів місцевого самоврядування передбачені в межах бюджетних асигнувань

У разі ухвалення акта, заплановані цілі будуть досягнуті   повною мірою, що  повністю забезпечить вирішення проблеми,  установить зрозуміле   загальне регулювання,  не примножуючи  кіль-кості    нормативно-

правових актів з одного питання, зникне невре-гульованість аспектів у сфері благоустрою

 

 

 

Таблиця 12

 

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акту

Не прийняття регуляторного акта

Не забезпечує досягнення цілей щодо регулювання прав та обов’язків суб’єктів у сфері благоустрою, норм і правил поведінки, що забезпечують утримання об’єктів та елементів благоустрою належним чином,  призводить до збільшення витрат бюджету Криворізької міської територіальної громади на підтримку санітарного стану міста

Вплив зовнішніх чинників  на дію регуляторного акта:            у разі залишення наявної на даний   момент  ситуації  без змін, зміни, що відбулися в ухвалених   законодавчих актах, не будуть відображені в чинному регуляторному акті

Прийняття регуляторного акта,  рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу»

Прийняття акта забезпечить повною мірою досягнення задекларованих цілей стосовно поліпшення умов захисту,  відновлення сприятливого для  життєдіяльності людини довкілля під час утримання об’єктів благоустрою, технічного та санітарного стану об’єктів і елементів благоустрою, їх естетичного вигляду; документ повністю відповідає потребам у вирішенні проблеми; установлює зрозуміле загальне регулювання, не примножуючи кількості нормативно-правових актів та змін до них з одного питання.

Збалансованість витрат бюджету Криворізької міської територіальної громади на підтримку належного санітарного стану територій міста, що, у свою чергу, призведе до збільшення фінансування соціально-економічних цільових програм міста

У разі внесення нових змін             у  чинне   законодавство, виникне необхідність пере-гляду регуляторного акта

 

  1. Механізми та заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми

Для розв’язання вищезазначеної проблеми пропонується затвердити Правила благоустрою території м. Кривого Рогу відповідно до Типових правил благоустрою території населених пунктів, затверджених Наказом Міністерства регіональної політики, будівництва та житлово-комунального господарства від 27 листопада 2017 року №310.

Основними принципами запропонованого проєкту рішення є чітке визначення правового статусу всіх суб’єктів правових відносин у сфері благоустрою території міста, заходи щодо покращення стану благоустрою міста

та єдині вимоги для усіх учасників у сфері благоустрою м. Кривого Рогу.

З метою реалізації поставленої мети пропонується проведення таких заходів:

забезпечення виконання нормативних актів;

установлення вимог до елементів благоустрою міста, наведення чистоти та порядку;

застосування санкцій за порушення Правил благоустрою території          м. Кривого Рогу (запровадження нових Правил благоустрою території              м. Кривого Рогу матиме позитивний ефект у підвищенні самосвідомості мешканців міста, суб’єктів господарської діяльності внаслідок доведення вимог акта до широкого загалу. Крім цього, запровадження нових Правил благоустрою території м. Кривого Рогу деталізує перелік порушень під час складання приписів).

Запропонований механізм дії проєкту регуляторного акта відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, адекватності, ефективності, прозорості, передбачуваності, збалансованості.

Реалізація запропонованого регуляторного акта здійснюватиметься шляхом запровадження таких заходів:

ухвалення нормативно-правового акта – місцевого нормативно-правового документа, який у рамках чинного законодавства дасть можливість визначити чіткі правовідносини суб’єктів у сфері благоустрою;

оприлюднення документів з регуляторної політики відповідно до Регламенту Криворізької міської ради на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету https://kr.gov.ua, Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data.gov.ua, у засобах масової інформації в термін, установлений законодавством, з метою отримання зауважень і пропозицій у строк, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та забезпечення виконання вимог чинного законодавства України.

Організаційні заходи посідають вагоме місце в досягненні цілей регуляторного акта щодо вдосконалення регулювання застосування об'єктів і елементів благоустрою та забезпечення їх раціонального використання.

Рівень поінформованості є досить високим, оскільки мешканці користуються не тільки паперовими носіями засобів масової інформації, але й електронною їх версією (статистичні дані не обраховуються). Офіційними вебсторінками Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, виконкомів районних у місті рад за 2021 рік скористалися  понад 358 тис. відвідувачі (у 2022 рік у зв’язку з військову агресію Російської Федерації доступ до сайтів  дещо обмежений).

 

  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або

виконувати ці вимоги

Розрахунок витрат  на  виконання  вимог регуляторного акта  для  органів

місцевого самоврядування згідно з додатком 3 до Методики проведення аналізу  регуляторного впливу  (Постанова Кабінету Міністрів України від                         11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», зі змінами) не здійснюється, оскільки не потребує створення нового регуляторного органу, а видатки здійснюються на рівні бюджетних асигнувань.

До аналізу регуляторного впливу розроблено М-Тест (тест малого підприємництва),  оскільки питома вага  суб’єктів малого  підприємництва  у загальній кількості складає 98,51%.

 

  1. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

 

Правила благоустрою території м. Кривого Рогу є місцевим нормативно-правовим актом з необмеженим строком дії.

Зміни та доповнення до Правил благоустрою території м. Кривого Рогу вноситимуться в разі необхідності, у тому числі за результатами відстеження результативності регуляторного акта, а також у випадку внесення змін до законодавства України.

 

  1. Визначення показників результативності регуляторного акта

 

Для відстеження результативності дії регуляторного акта визначено такі показники:

Таблиця 13

п/п

Показники результа-  тивності

Прогнозова-ний

показник

2022 рік

2023 рік

2024 рік

2025 рік

2026 рік

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Розмір над-ходжень до державно-го та місце-вих бюдже-тів і дер-жавних цільових фондів, пов'язаних з дією акта

Надходжень до держав-ного бюдже-ту та дер- жаних цільо-вих фондів не перед-бачено. Роз-мір надхо-джень до місцевого бюджету залежить від коштів, сплачених за адміністра-тивними протоколами

6 800 грн (ураховую-чи  розмір неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2022, мінімаль-ний штраф за ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні право-порушення складає               340 грн)

6 800 грн

(ураховую-чи  розмір неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2022, мінімаль-ний штраф за ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні право-порушення складає               340 грн)

5 100 грн

(ураховую-чи  розмір неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2022, мінімаль-ний штраф за ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні право-порушення складає               340 грн)

5 100  грн (ураховую- чи  розмір неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2022, мінімаль-ний штраф за ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні право-порушення складає               340 грн)

3 400  грн

(ураховую-чи  розмір неоподатко-вуваного мінімуму доходів громадян станом на 01.01.2022, мінімаль- ний штраф  за ст. 152 Кодексу України про адміністра-тивні право-порушення складає               340 грн)

2

Кількість суб'єктів  господарю-

Кількість не обмежена

37 211

37 211

37 211

37 211

37 211

1

2

3

4

5

6

7

8

 

вання та/ або фізич-них осіб, на яких поширюва-тиметься дія  акта

 

 

 

 

 

 

3

Розмір коштів і час, що ви-трачати-муться    суб'єктами господарю-вання

та/або фізичними особами, пов'язани-ми з вико-нанням вимог акта:

ознайом-лення з вимогами регулятор-ного акта

5 хвилин (час, який витрача-ється суб’єк-тами на пошук акта             в мережі Інтернет) = 40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Дер-жавний бюджет України на 2022 рік») /60 хв.) х 5 = 3,37 грн

 

3,37 грн

Розмір часу буде сталим. Розмір коштів може змінюватися в залежності від змін розміру мінімальної заробітної плати. Розрахунки витрат наведено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу». 

4

Рівень по- інформова-ності суб'єктів господарю-вання та/ або фізич-них осіб з основних положень акта

Високий

Високий

Високий

Високий

Високий

Високий

5

Кількість складених приписів про дотри-мання вимог Пра-вил благо-устрою території   м. Кривого Рогу*

650 (наявність приписів призводить до підви-щення рівня обізнаності суб’єктів господарю-вання)

650

720

790

810

900

1

2

3

4

5

6

7

8

6

Кількість складених адміністра-тивних протоколів за пору- шення Пра- вил благо- устрою території м. Кривого Рогу **     

20  (з підвищенням рівня обізнаності суб'єктів господарю-вання   кіль-кість складе-них протоко-лів буде змен-шуватися)

20

20

15

15

10

7

Кількість урн, уста-новлених суб’єктами господарю-вання

3 665

(Наразі майже всі об’єкти мають установлені урни, однак необхідно змінювати зношені урни та встанов-лювати їх біля нових об’єктів)

3 665

3 665

+ 350 (додатково встанов- лених) =

4 015

4 015

+ 200 (додатково встанов-лених) =

4 215

4 215

+ 200 (додатково встанов-лених) =

4 415

4 415

+200 (до-датково встанов-лених) =   4 615

   

 * Маємо припущення, що кількість складених приписів буде збільшувалися на 2, 3 % , що призведе до підвищення рівня обізнаності громадян.

**Маємо припущення, що збільшення приписів про дотримання вимог Правил благоустрою території м. Кривого Рогу призведе до зменшення виявлених правопорушень у сфері благоустрою та зменшення кількості протоколів.

 

  1. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта в разі його прийняття

Відстеження результативності регуляторного акта – рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу» здійснюється відповідно до Закону України «Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності», зі змінами.

Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюється до дня набуття ним чинності.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься через рік з дня набуття ним чинності, але не пізніше двох років з дня набуття чинності, у тому числі з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану».

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта здійснюватимуться раз на кожні три роки, починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження його результативності.

Фізичні та юридичні особи, їх об'єднання можуть надавати зауваження та пропозиції до проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу», викладені в письмовій формі, безпосередньо до виконкому Криворізької міської ради або шляхом направлення за поштовою чи електронною адресою розробників регуляторного акта:

          інспекція з благоустрою виконкому Криворізької міської ради вул. Героїв АТО 30, каб. 116, 50101, м. Кривий Ріг електронна адреса: inspblag@ukr.net, тел. 92-00-44;

         департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради пл. Молодіжна,1, каб. 550, 50101, м. Кривий Ріг електронна адреса: drim_kr@kr.gov.ua, тел. 92-19-10

 

 

 

Секретар міської ради ˗

в.о. міського голови                                   Юрій ВІЛКУЛ

 

 Додаток 1

до Аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження   Правил    благоустрою території м. Кривого Рогу» (розділи 3,4,6)

Витрати на одного суб’єкта господарювання великого й середнього підприємництва,  що  виникають  внаслідок  дії  регуляторного  акта

 

Таблиця 1

п/п

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік упровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

1

2

3

4

5

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів середнього підприємництва на виконання регулювання

1

 

1.1 Витрати на прибирання 1 м кв   прилеглої території: становлять у середньому 5 хв.

Витрати мінімальні: 3,37 грн (40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на                       2022 рік»)/60 хв. х 5 хв. = 3,37 грн

 

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/ підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень.

1.2 Витрати на придбання кришок для комунікаційних колодязів

Пошук та замовлення  придбання кришок для комунікаційних колодязів в інтернет-магазині – 10 хв. (доставка безкоштовна).

Витрати мінімальні: 286,74 грн на придбання кришки для комунікаційного колодязя

(40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») /60 хв. х 10 хв. = 6,74 грн + 280,00 грн мінімальна вартість кришки для комунікаційного колодязя = 286,74 грн),  у разі її пошкодження

 

 

3,37 грн.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

280 (кількість виявлених фактів відсутності кришок комунікаційних колодязів) х 286,74 =        80 287,20 грн

 

3,37 грн (зміниться у разі зміни мінімальної заробітної плати).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

110 (кількість виявлених фактів відсутності кришок комунікаційних колодязів) х 286,74 = 31 541,40 грн

 

 

3,37 грн х 5 років =

16,85 грн (зміниться у разі зміни мінімальної заробітної плати).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

590* (кількість виявлених фактів відсутності кришок комунікаційних колодязів) х 286,74 = 169 176,60 грн

 

 

* маємо припущення, що  кількість конструкцій , які потребують оновлення комунікаційних колодязів, щорічно буде зменшуватися на кілька відсотків

(280 +110+80+70+50 = 590)

 

1

2

3

4

5

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності в сплаті податків/зборів), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

3

Витрати, пов’язані з веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних /обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

7

Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів великого й середнього підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

8

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання, х вартість часу суб'єкта великого й  середнього підприємництва (заробітна плата) / середня кількість робочих хвилин на місяць

5 хвилин (час, який витрачається суб’єктами на пошук акта в мережі Інтернет) =

40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на  2022 рік») /     60 хв.) х 5 = 3,37 грн

0 (витрати відсутні) (припу-

щення, що суб’єкт отримує первинну інформацію про вимоги регулювання у перший рік, за результа-тами кон-сультацій)

3,37 грн (витрати за     5 років будуть на рівні витрат стартового року впровадження регулювання, у зв’язку з тим, що немає необхідності щорічного ознайомлення з регуляторним актом при відсутності змін до нього)

 

1

2

3

4

5

9

Процедури організації виконання вимог регулювання

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

10

Процедури офіційного звітування

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

11

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

12

Інші процедури

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

13

Разом (сума рядків: 1.1 + 2 + 3 + 4 + 5 + 6 + 7 + 8)

3,37 + 3,37= 6,74 грн

0

3,37 + 3,37 =                           6,74 грн

14

Кількість суб’єктів господарювання, що мають виконати вимоги регулювання, одиниць

14.1     553 суб’єкти господарювання, на яких поширюється дія п.1.1;

     14.2     280 кришок комунікаційних колодязів

15

Сумарно

 

6,74 х 553 +   80 287,20 = 84 014,42

3,37 х 553+   31 541,40 = 33 405,01

6,74 х 553+169 176,60 = 172 903,82

 

 

 

Розрахунок відповідних витрат на одного субєкта господарюваня

 

Таблиця 2

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/ підвищення кваліфікації персоналу тощо, тис. гривень;

витрати на прибирання 1 м кв. прилеглої території

 

 

 

 

 

3,37 грн

 

 

 

 

 

 

3,37 грн

 

 

 

 

 

 

3,37 грн

 

Витрати на придбання кришок для комунікаційних колодязів

80 287,20 грн

31 541,40 грн

169 176,60 грн

 

 

Таблиця 3

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності у сплаті податків/зборів), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

 

Таблиця 4

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам,

гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

 

Таблиця 5

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

 

Таблиця 6

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

Таблиця 7

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

 

Таблиця 8

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

Таблиця 9

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання

Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання, х вартість часу суб'єкта великого й  середнього підприємництва (заробітна плата) / середня кількість робочих хвилин на місяць

5 хвилин (час, який витрачається суб’єктами на пошук акта в мережі Інтернет) =

40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») /60 хв.) х 5 = 3,37 грн

0 (витрати відсутні) (припущення, що суб’єкт отримує первинну інформацію про вимоги регулювання у перший рік, за результатами консультацій)

3,37 грн (витрати за 5 років будуть на рівні витрат стартового року впровадження регулювання, у зв’язку з тим, що немає необхідності щорічного ознайомлення з регуляторним актом при відсутності змін до нього)

 

Таблиця 10

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Процедури організації виконання вимог регулювання

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

Таблиця 11

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Процедури офіційного звітування

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

Таблиця 12

Вид витрат

У перший рік

Періодичні (за рік)

Витрати за п’ять років

Процедури щодо забезпечення процесу перевірок

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

 

 

_____________________________

 

 

  Додаток 2

до Аналізу регуляторного впливу проєкту рішення Криворізької міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м. Кривого Рогу» (розділи 3,4,6)

 

 

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

 

  1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

 

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів підприємництва та визначення детального переліку процедур, виконання яких необхідно для здійснення регулювання, здійснено розробниками у жовтні 2022 року.

Таблиця 1

Порядковий

номер

Вид консультації [публічні консультації прямі (круглі столи, наради, робочі зустрічі тощо), Інтернет- консультації прямі] (інтернет-форуми, соціальні мережі, тощо), запити (до підприємців, експертів, науковців тощо)

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій

1

Робочі зустрічі, консультації з підприємцями (у тому числі в телефонному режимі)

21

Обговорено проблемні питання у сфері благоустрою територій та вироблення дієвих шляхів їх розв’язання, зокрема отримано інформацію щодо кількості суб’єктів господарювання, витрати часу щодо питань, пов’язаних з реалізацією проєкту регуляторного акта, та проведено оцінку впливу регуляторного акта на конкуренцію

2

Засідання галузевої ради з питань діяльності готелів та надання індивідуальних послуг

15

Обговорено проблемні питання у сфері благоустрою територій та зроблено висновок щодо доцільності ухвалення регуляторного акта з урахуванням розміру витрат суб’єктів господарювання на виконання вимог регулювання та оцінки потенційного впливу проєкта регуляторного акта на конкуренцію, витрати часу щодо питань, пов’язаних з реалізацією проєкту регуляторного акта, та проведено оцінку впливу регуляторного акта на конкуренцію. Відповідно до пункту 5 Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року № 308, розглянуто всі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей регулювання. При цьому визначено дві альтернативи розв’язання проблем, що описані в аналізі регуляторного впливу

 

 

  1. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів підприємництва

Кількість суб’єктів підприємництва, на яких поширюється регулювання:       37 211, у тому числі:

суб’єкти малого підприємництва – 36 658 (у тому числі 25 631 – мікро-підприємство);

Питома вага суб’єктів малого підприємництва – 98,51 % (у тому числі  68,88% – мікропідприємства).

Кількісний показник суб’єктів підприємництва взято відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебпорталі міста Кривого Рогу «Криворізький ресурсний центр» (https://ig.krmisto.gov.ua/ua/citycard/econ.html). Слід зазначити, що не всі суб’єкти господарювання мають окремі об’єкти бізнесу та здійснюють заходи з благоустрою спільно, тому для розрахунків взято 10% від загальної кількості суб’єктів малого підприємництва.

 

  1. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання:

                                                                                                                              Таблиця 2

п/п

Найменування оцінки

У перший рік (стартовий рік упровадження регулювання)

Періодичні (за наступний рік)

Витрати за п’ять років

1

2

3

4

5

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання регулювання

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Витрати на прибирання 1 м кв прилеглої території: становить в середньому 5 хв.

Витрати мінімальні: 3,37 грн (40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») /60 хв. х 5 хв.= 3,37 грн

 

3,37 грн

3,37 грн

3,37 грн  х      5 р.=                      16,85 грн

     1.2. Витрати на придбання основних фондів, обладнання та приладів, сервісне обслуговування, навчання/ підвищення кваліфікації персоналу тощо, гривень. Витрати на придбання урн:

Пошук та замовлення  урни в інтернет-              магазині - 10 хв. (доставка безкоштовна).

Витрати мінімальні: 256,74 грн на придбання урни (40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») /60 хв. х 10 хв.= 6,74 +250,00 грн = 256,74 грн

 

 

350  (кількість урн, визначена за консульта-ціями для оновлення та встановлення нових ) х   256,74 = 

89 859,00 грн

200  (кількість урн, визначена за консультаціями для оновлення та встанов-лення нових) х 256,74 = 

51 348,00 грн

1050*  (кількість урн, визначена за консульта-ціями для оновлення та встановлення нових) х 256,74 = 

269 577,00 грн

 

 

1

2

3

4

5

2

Податки та збори (зміна розміру податків/зборів, виникнення необхідності в сплаті податків/зборів), гривень

 

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

3

Витрати, пов’язані з веденням обліку, підготовкою та поданням звітності державним органам, гривень

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

4

Витрати, пов’язані з адмініструванням заходів державного нагляду (контролю) (перевірок, штрафних санкцій, виконання рішень/ приписів тощо), гривень

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

5

Витрати на отримання адміністративних послуг (дозволів, ліцензій, сертифікатів, атестатів, погоджень, висновків, проведення незалежних/обов’язкових експертиз, сертифікації, атестації тощо) та інших послуг (проведення наукових, інших експертиз, страхування тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

6

Витрати на оборотні активи (матеріали, канцелярські товари тощо), гривень

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

7

Витрати, пов’язані з наймом додаткового персоналу, гривень

 

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

8

 

8.1

 

8.2

Разом, гривень:

 

для рядка 1.1;

 

для рядка 1.2

 

3,37

 

3,37

 

3,37

 

89 859,00

 

51 348,00

 

269 577,00

9

 

 

9.1

 

9.2

Кількість суб’єктів господарювання, що мають виконати вимоги і регулювання, одиниць:

 

для рядка 1.1;

 

для рядка 1.2 (кількість урн)

 

 

 

 

3 665

350

200

1050

10

Сумарно, гривень

3,37 х 3 665,00+        89 859,00 = 102 210,05

3,37 х 3 665,00  + 51 348,00 = 63 699,05

3,37 х

3 665,00 + 269 577,00 = 281 928,05

 

Оцінка вартості адміністративних процедур суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

11

Процедури отримання первинної інформації про вимоги регулювання Формула:

витрати часу на отримання інформації про регулювання х вартість часу суб'єкта

малого та мікро-

підприємництва (заробітна

плата) / середня кількість

робочих хвилин на місяць

5 хвилин (час, який витрачається суб’єктами на пошук акта в мережі Інтернет) =

40,46 (погодинний розмір заробітної плати згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік») /   60 хв.) х 5 = 3,37 грн

 

0 (витрати відсутні) (припущен-ня, що суб’єкт отримує первинну інформацію про вимоги регулювання в перший рік, за результа-тами консульта-цій)

)

3,37 грн (витрати за  5 років будуть на рівні витрат стартового року впрова-  дження регу-лювання, у зв’язку з тим, що немає необхідності

щорічного ознайом-лення з регулятор-ним актом при відсутності змін до нього)

12

Процедури організації виконання вимог регулювання

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

13

Процедури офіційного звітування

 

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

14

Процедури забезпечення процесу перевірок

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

15

Інші процедури**

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

16

Разом, гривень

 

3,37

0

3,37

17

Кількість суб’єктів малого підприємництва, що мають виконати вимоги регулювання, одиниць

3 665

0

3 665

18

Сумарно, гривень.

Формула:

відповідний стовпчик

«разом» на кількість суб'єктів підприємництва, що мають виконати вимоги регулювання (рядок 16 на  рядок 17)

 

12 351,05

 

0

 

12 351,05

*Маємо припущення, що з часом кількість установлення урн буде зменшуватися, оскільки рівень свідомості громадян буде підвищуватися у звязку з обізнанністю з вимогами Правил благоустрою території м. Кривого Рогу.

 

**Додаткових внутрішніх процедур не передбачено

 

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

Розрахунок бюджетних витрат на адміністрування регулювання не здійснюється для органів місцевого самоврядування, оскільки додаткових витрат немає.

У зв’язку з тим, що при виконанні вимог регулювання створення нових органів (або нового структурного підрозділу діючого органу) не передбачається, бюджетні витрати відсутні та фінансування наявних органів буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань.

 

  1. Розрахунок сумарних витрат суб'єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання

Таблиця 3

Порядковий

номер

Показник

Перший рік регулювання (стартовий)

За п’ять років

1

Оцінка «прямих» витрат суб’єктів підприємництва на виконання регулювання (ряд. 10, табл. 2)

102 210,05

281 928,05

2

Оцінка вартості

адміністративних процедур для суб’єктів малого підприємництва щодо виконання регулювання та звітування (ряд. 18 табл. 2)

12 351,05

12 351,05

3

 

 

Сумарні витрати малого підприємництва на виконання запланованого регулювання

 

 

114 561,10

294 279,10

4

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

0

(витрати відсутні)

0

(витрати відсутні)

5

Сумарні витрати на виконання запланованого регулювання

114 561,10

294 279,10

 

  1. Розроблення коригуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання

 

Витрати на запровадження регуляторного акта для суб’єктів великого, середнього та малого підприємництва є однаковими. Ураховуючи забезпечення єдиного підходу до встановлення Правил благоустрою в м. Кривому Розі, що є обов’язковими до виконання на території міста всіма суб’єктами господарювання всіх форм власності, запровадження компенсаторних заходів для суб’єктів малого та мікропідприємництва є неможливим. Однак суб’єкти малого підприємництва мають змогу спільно упроваджувати заходи з метою дотримання вимог Правил благоустрою в м. Кривому Розі.

 

________________________

                                     

          

 

 

 

 

 

11.11.2022 13:11

 

Податківці Дніпропетровщини продовжують розяснювальні зустрічі з представниками бізнесу та громадськості регіону

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС) наразі триває діалог з платниками ПДВ на тему «Основні положення постанови Кабінету Міністрів України № 1165 (зі змінами)».

Сьогодні, 07 листопада 2022 року, в рамках роботи Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС пройшла зустріч в онлайн форматі за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини з представниками громадськості, агробізнесу, будівельної галузі, а також членів територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області, Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації та Федерації організацій роботодавців Дніпропетровщини.

Головним аспектом заходу є зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1154, до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Під час заходу фахівцями ГУ ДПС спільно з учасниками онлайн-конференції напрацьовано дієві ініціативи з метою вирішення нагальних питань, що виникають при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, засобами сервісів «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»

Організація якісного та своєчасного розгляду інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від  Контакт-центру ДПС, важливий вектор роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Так, у січні – жовтні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 235 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2022 році зменшилась на 330 одиниць. (січень – жовтень 2021 року – 565 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

-  щодо роботи  структурних підрозділів ГУ ДПС – 75 звернень (31,9%);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 86 (36,6%);

-  щодо якості надання адміністративних послуг – 16 (6,8%);

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (4,26%).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

У січні – жовтні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 166 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 17 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» : 

-  питання зі сплати єдиного внеску – 37 звернень (22,2%);

-  отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП) – 28 (16,9%);

-  про надання податкових консультацій (особливості оподаткування ФОП за ставкою 2 % доходу, питання ПДВ, земельному податку (паї, оренда землі), оподаткування спадщини та інші питання) – 19 (11,0%);

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО – 20 (12,3%);

-  несплата (ухилення) від оподаткування – 10 (6,0%);

-  працевлаштування без офіційного оформлення трудових відносин – 8 (4,8%);

-  припинення діяльності ФОП та юросіб – 8 (4,8%);

-   щодо роботи ДПІ – 5 (3,0%);

-   подання звітності – 4 (2,5%);

-  повернення коштів за навчання – 7 (4,2%);

-  інші питання – 20 (12,3%).

 Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»:

-  проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 8 (47,1%);

-  питання зі сплати єдиного внеску та отримання довідок – 7 звернень (41,1%);

-  отримання чи відмова від РНОКПП – 1 (5,9%);

-   щодо роботи ДПІ – 1 (5,9%).

За відповідний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 479 звернення, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 50 звернень.

Підтвердження факту передачі даних від ПРРО до фіскального сервера

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що факт передачі реєстраційної заяви, повідомлень про виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО), відкриття зміни, підтверджується отриманням відповідних квитанцій від фіскального сервера.

Передача розрахункового документа та фіскального звітного чека підтверджується отриманням фіскального номера, що присвоюється цим документам фіскальним сервером.

Авансові платежі з ПДФО сплачені до бюджету ФОПом – «загальносистемником» несвоєчасно: чи є відповідальність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Пунктом 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Підпунктом 177.5.1 п. 177.5 ст. 175 ПКУ передбачено, що авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, обліку доходів і витрат, що ведеться згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.

Водночас п.п. 177.5.3 п. 177.5 ст. 177 ПКУ визначено, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Однак, якщо ФОП несвоєчасно сплачується сума самостійно визначеного зобов’язання з ПДФО, то до платника податку застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій відповідно до ст. 124 ПКУ.

Крім того, при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання нараховується пеня (п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Враховуючи викладене, до ФОП на загальній системі оподаткування за не сплату, або несвоєчасну сплату суми грошового зобов’язання, визначеного ним в річній податковій декларації, застосовується відповідальність у вигляді штрафних санкцій та пені.

При цьому враховуючи, що остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати, штрафні санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів не застосовуються.

Водночас, звертаємо увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.

Затверджено зміни до порядку функціонування Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 26.08.2022 № 261 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 07.09.2022 за № 1019/38355) (далі – Наказ № 261) внесено зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017  № 637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810) (далі – Порядок).

Так, зокрема, Порядок доповнено новим додатком 5 «Податкова інформація за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі».

Відповідно до змін платникам податків надається право отримати податкову інформацію про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, у вигляді документа за формою згідно з додатком 5 до Порядку, в електронній формі з накладенням кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу.

Для надання податкової інформації іншим платникам податків платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі, шляхом вибору інформації, яка може бути надана платнику податків.

Наказ № 261 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 20.09.2022 № 73 і він набере чинності через 60 днів з дня його офіційного опублікування, тобто 19 листопада 2022 року.

Внесено зміни до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 06.11.2022 набрав чинності Закон України 18 жовтня 2022 року № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану,  та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» (далі – Закон № 2682).

Законом № 2682 внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).

Так,  частину 1 статті 17 Закону № 2464 викладено в новій редакції, відповідно до якої інформація з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі – Державний реєстр) використовується з додержанням вимог законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних» виключно для потреб, визначених Законом № 2464 та законами з окремих видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також для:

► призначення всіх видів державної соціальної допомоги та субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива;

► виявлення порушень законодавства про працю, у тому числі фактів використання праці неоформлених працівників, вимог законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями;

► моніторингу дотримання законодавства про соціальний діалог, про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності;

► обміну інформацією з Централізованим банком даних з проблем інвалідності;

► накопичення, зберігання та використання відповідно до законодавства інформації про сформовані (видані), продовжені листки непрацездатності.

Інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру також може надаватися центральним органам виконавчої влади та державним підприємствам, що належать до сфери їх управління, роботодавцям, банкам, підприємствам, установам та організаціям з метою її використання для обслуговування громадян (за їхньою згодою або у випадках, встановлених законом щодо захисту персональних даних) у порядку, що затверджується Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Крім того, Законом № 2682 частину 3 ст. 17 Закону № 2464 доповнено новим абзацом другим, відповідно до якого інформація з Державного реєстру про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю надається Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Закон № 2682 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 05.11.2022 № 226.

Яка вартість земельної ділянки (в межах/за межами України) зазначається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною пунктом 3 цього підрозділу, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Згідно з п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі, але не виключно нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості).

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.2 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених, зокрема п.п. «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Слід зазначити, що правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями.

Враховуючи викладене, фізична особа – декларант, яка має у власності об’єкт нерухомого майна (земельну ділянку), придбаного за рахунок доходів з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки, при поданні одноразової (спеціальної) добровільної декларації зазначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, яка визначається, зокрема, але не виключно, як:

► витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

► вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив.

Водночас, декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів та інформації щодо них, що будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Норми встановлені ст. 3 Законом України 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами.

Звітність платника податку на прибуток підприємств, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник, який протягом календарного року перейшов на сплату єдиного податку за ставкою 2 відсотків, у цьому ж році відновлює сплату податку на прибуток підприємств, то такий платник складає та подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку такого календарного року.

Якщо платник використовує у 2022 році річний звітний період, він подає першу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками звітного періоду – 2022 рік. В іншому випадку – у разі перебування платника у 2022 році на квартальному звітному періоді і повернення такого платника на загальну систему оподаткування наприклад з третього кварталу, такий платник подає податкову декларацію з податку на прибуток підприємств після відновлення сплати цього податку за підсумками 9 місяців 2022 року та за 2022 рік.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.30.14.0 станом на 01.11.2022 (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/) 

Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 31.12.2021 року по 01.11.2022 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.30.*

При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

З метою створення та подання електронного документу «Спрямування коштів з єдиного рахунку» додано:

Перелік змін та доповнень (версія 1.30.14.0) (станом на 01.11.2022) 

 Додано нові документи:

З метою створення та подання електронного документу «Спрямування коштів з єдиного рахунку» додано:

F/J 1307701 – Спрямування коштів з єдиного рахунку.

 Додано нові версії документів: 

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 16 вересня 2022 року № 292 «Про внесення змін до Форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації» внесено зміни:

F0105003 – Одноразова (спеціальна) добровільна декларація.

Платниками податків протягом 2015 – дев’яти місяців 2022 років самостійно проведено коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань на 29,9 млрд гривень

Завдяки системній та послідовній роботі ДПС та її територіальних органів налагоджено аргументований та конструктивний діалог з платниками податків, які, не чекаючи початку перевірок, здійснюють коригування ціни контрольованої операції (далі – КО) і, як наслідок, самостійно збільшують податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств.

Протягом 2015 – дев’яти місяців 2022 років понад 990 платників податків (або 20 % від загальної кількості, що звітували про КО) подали 2,2 тис. декларацій (уточнюючих) з податку на прибуток підприємств і самостійно збільшили фінансовий результат до оподаткування на 29,9 млрд грн за КО, умови яких не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті). За наслідками даних коригувань задекларовано збільшення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств на понад 2,6 млрд грн та зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування більше ніж на 10 млрд гривень.

Незважаючи на дію мораторію щодо проведення документальних перевірок, у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19 та воєнним станом в Україні, платниками податків протягом 2020 – дев’яти місяців 2022 років проведено самостійне коригування фінансового результату до оподаткування на 15,3 млрд грн, або 51 % від загальної суми коригувань (збільшено податок на прибуток на 1,6 млрд грн та зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування на 3,9 млрд грн), у тому числі протягом 2022 року – на понад 4,3 млрд гривень.

Ці результати свідчать про те, що податковий контроль з питань трансфертного ціноутворення (далі – ТЦ) сприяє підвищенню податкової культури платників податків та добровільній сплаті податку на прибуток підприємств.

Крім того, враховуючи, що платники податків на сьогодні всебічно обізнані щодо методів, підходів та напрямів аналізу, які застосовує контролюючий орган при відборі ризикових КО, вони мають можливість допускати менше помилок, ніж на початку запровадження в Україні правил ТЦ.

І лише в тих випадках, коли платники податків не зважають на аргументи щодо наявних ризиків ТЦ, контролюючим органом формуються кейси, які готові для проведення контрольно-перевірочних заходів після зняття мораторію на перевірки відповідності умов КО принципу «витягнутої руки».

Тому ДПС рекомендує платникам податків переглянути проведені КО на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю щодо проведення самостійних коригувань відповідно до п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 та п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки» та/або розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань, якщо це не призведе до зменшення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

При цьому податкові зобов’язання у разі проведення самостійного коригування розраховуються відповідно до мінімального значення діапазону цін (рентабельності), що відповідає принципу «витягнутої руки», – для експортних операцій та до максимального значення діапазону цін (рентабельності) – для імпортних операцій.

Слід зауважити, якщо умови здійснення КО, які не відповідають принципу «витягнутої руки», будуть встановлені контролюючим органом (за умови, що платник податків не скористався своїм правом на проведення самостійного коригування), то розрахунок податкових зобов’язань проводиться згідно із ціною (показником рентабельності), яка (який) дорівнює значенню медіани такого діапазону.

У разі самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданій платником податків податковій звітності, внесення змін здійснюється відповідно до норм ст. 50 Кодексу.

Так, платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу, зокрема, надіслати уточнюючу декларацію і сплатити суму недоплати й штраф у розмірі 3 % від такої суми до дати її подання. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючої декларації за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування згідно зі ст. 39 Кодексу в строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним.

Також платник податків має право відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 % від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Таким чином, при самостійному коригуванні застосовуються штрафи менші, ніж у випадку визначення суми заниженого податкового зобов’язання контролюючим органом відповідно до ст. 123 Кодексу.

Додатково звертаємо увагу, що у разі проведення платником податку самостійного коригування згідно з п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу, до декларації (уточнюючої) з податку на прибуток підприємств в обов’язковому поряду подається Додаток ТЦ «Самостійне коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань платника податку».

Отже, законодавчо передбачено пом’якшення відповідальності платника податків при самостійному розрахунку суми заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у разі встановлення невідповідності умов КО принципу «витягнутої руки» і проведенні відповідних коригувань до початку перевірки з питань ТЦ (п.п. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу), а також застосуванні штрафу за його заниження (п. 50.1 ст. 50 Кодексу).

Про строки розгляду комісією регіонального рівня пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких в ЄРПН зупинено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок прийняття рішень).

Пунктом 2 Порядку прийняття рішень передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 3 Порядку прийняття рішень комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку прийняття рішень, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами (далі – Порядок зупинення).

Згідно з п. 12 Порядку зупинення платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 5 Порядку зупинення.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Комісія регіонального рівня розглядає Таблицю з поясненнями протягом п’яти робочих днів після її отримання та приймає рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 ПКУ (п. 15 та п. 16 Порядку зупинення).

Водночас, відповідно до п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

► дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

► строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;

► строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов’язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.

Враховуючи викладене на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану продовжено терміни подання письмових пояснень та копій документів для платників податків по податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинена в ЄРПН, скарг на рішення комісій регіонального рівня відповідно до норм пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Комісії регіонального рівня у свою чергу продовжують роботу та приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, врахування/неврахування таблиці даних платників податку, відповідності/невідповідності платників критеріям ризиковості з дотриманням строків встановлених нормами пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, органами податкової служби вживаються вичерпні заходи щодо прийняття рішень у максимально стислі терміни для створення сприятливих умов ведення бізнесу.

Трудовий договір: зміни під час дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Державна податкова служба України співпрацює з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

Інформуємо, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2136) змінено умови праці за трудовим договором.

Так, у період дії воєнного стану сторони (роботодавець і працівник) за згодою визначають форму трудового договору.

При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників.

З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавці можуть укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.

У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.

Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24  годин.

У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин третьої – п’ятої статті 67, статей 71, 73, 78прим.1 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».

Норми встановлені Законом № 2136.

Яким чином контролюючий орган повідомляє платника податків про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО)  – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми передбачені до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14) ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки передбачений ст. 166 ПКУ.

На підставі даних, виключно зазначених у податкових деклараціях про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), посадовими особами у приміщенні контролюючого органу проводиться камеральна перевірка.

Разом з тим, на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку (п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПКУ.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПКУ передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Відповідно до п. 76.2 ст. 76 ПКУ порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ (п. 86.2 ст. 86 ПКУ).

Водночас на вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податків зобов’язані пред’являти документи, пов’язані з виникненням права на отримання податкової знижки, та підтверджувати необхідними документами відомості зазначені у податковій декларації.

У разі ненадходження протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту пояснень та документів, пов’язаних з виникненням права на отримання податкової знижки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення про проведення документальної позапланової перевірки відповідно до п. 78.1 ст. 78 ПКУ, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст. 78 ПКУ).

При виявленні перевіркою факту заниження (завищення) суми податкового зобов’язання контролюючими органами направляється податкове повідомлення – рішення платникам податків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» із змінами та доповненнями.

Таким чином, контролюючий орган повідомляє про відмову у наданні/зменшенні суми податкової знижки, визначеної платником у податковій декларації, шляхом вручення платнику податків акта перевірки у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ та податкового повідомлення – рішення.

Облік надходжень податків, зборів, платежів, сплачених на бюджетні рахунки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платіжне доручення – розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Норми встановлені п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція) Вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості наведено у додатку 9 «Указівки щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів та відомості» до Інструкції.

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Відповідно до п. 1 розд. І Порядку одним з реквізитів «Призначення платежу» розрахункового документа, який заповнюється платником є податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії).

Облік надходжень за податками, зборами, платежами, сплачених на бюджетні рахунки, в інтегрованій картці платника здійснюється автоматично відповідно до заповнених реквізитів «Призначення платежу» платіжного доручення.

Закон України № 1914: оподаткування ПДФО іноземних доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) набрав чинності з 01.01.2022.

Законом № 1914, зокрема п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим.1 ст. 170 ПКУ.

Одноразове добровільне декларування: база для нарахування збору у разі володіння коштовним годинником та дороговартісною зброєю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Підпунктом «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року  № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Податкові новації: особливості Закону України № 2643

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 28.10.2022 набрав чинності Закон України від 06 жовтня 2022 року 2643-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2643).

Законом № 2643 підрозділ 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим пунктом 65.

Так, вищезазначеним пунктом встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, звільняється від оподаткування дохід (прибуток), який виникає у банку внаслідок припинення його зобов’язань відповідно до пункту 23 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Закон № 2643 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 27.10.2022 № 219.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Питання: Як обчислюється та сплачується фізичною особою транспортний податок у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року?

Відповідь: Згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Питання: Чи працює  програмний РРО, якщо немає Інтернету?

Відповідь: На період дії воєнного стану законодавством дозволено проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі «Інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.

Питання: Які ставки збору з одноразового (спеціального) декларування?

Відповідь: Збір з одноразового (спеціального) декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору.

Запропоновано 3 ставки такого збору:

1) 5% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, щодо права грошової вимоги до резидентів України та щодо рухомого та нерухомого майна, майнових прав, що знаходяться (зареєстровані) в Україні.

2) 9% щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, щодо права грошової вимоги донерезидентів України та щодо рухомого та нерухомого майна, майнових прав, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном.

3) 2,5% щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Пряме телефонне спілкування платників податків з податківцями – це один із чинників, що формують довіру та партнерство.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Кому надано право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування в рамках Закону України №1914?

Відповідь: Одними із змін, передбачених Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) є:

право на податкову знижку в частині витрат на навчання та лікування надано також опікуну, піклувальнику, прийомним батькам, батькам-вихователям.

Питання: Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку можна сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розд. «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Питання: Які документи треба надати разом з декларацією про майновий стан і доходи, щоб скористатись правом на податкову знижку з іпотечного житлового кредиту 

Відповідь: Відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема, згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Платник податку повинен надати документи, що підтверджують витрати, які включаються до податкової знижки:

кредитний договір та нотаріально завірений договір іпотеки;

відповідні платіжні документи, в яких чітко визначено суму сплачених відсотків за користування іпотечним кредитом та прізвище, ім’я, по-батькові платника податку як платника цих процентів (рахунок з відбитком каси про перерахування коштів, платіжне доручення банку з відміткою про перерахування коштів);

паспорт платника податку з позначкою про реєстрацію за місцезнаходженням житлового будинку (квартири, кімнати), щодо якого оформлено іпотечний житловий кредит або разом із паспортом з безконтактним електронним носієм – довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації.

Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в декларацією про майновий стан і доходи лише реквізити електронного розрахункового документа.

Засідання міської робочої групи  в режимі онлайн

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в режимі ZOOM-конференції за ініціативи виконавчого комітету Криворізької міської ради відбулась онлайн зустріч з питань соціально-економічного захисту найманих працівників. Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняла участь заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Талдонова.

Під час зустрічі обговорювались питання щодо продовження проведення спільних інформаційних зустрічей з суб’єктами господарювання та працівниками для надання  роз’яснень стосовно офіційного працевлаштування, дотримання трудового законодавства та сплати єдиного соціального внеску.

Проведення практикуму для платників  

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено практикум для платників податків.

Роз’яснили про зміни в оподаткуванні згідно Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914). Метою запровадження Закону № 1914 є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

На практикумі було розглянуто питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО підприємцями - платниками єдиного податку та обговорено переваги при використанні програмного реєстратора розрахункових операці й (Далі - ПРРО). Також було роз’яснено порядок ведення розрахункових операцій.

Обговорили особливості декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року.

Звернули увагу присутніх, що подовжено термін подання одноразового (спеціального) добровільного декларування. Так, відповідно до змін, визначених Законом України № 2516-IX  одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 рокуЗакликали не зволікати, а задекларувати свої доходи, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку, сплативши податки та збори. Форма доступна для завантаження на сайті податкової служби. Декларація подається виключно в електронному вигляді.

Роз’яснили щодо легалізації трудових відносин. Оформлення трудових відносин, офіційне отримання заробітної плати – це державний захист від незаконного звільнення, безпечні умови праці, гарантоване право на відпочинок. Своєчасно виплачена легальна заробітна плата - страховий стаж та можливість при досягненні пенсійного віку мати гідне пенсійне забезпечення.

Для  комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Наприкінці присутні отримали друковану продукцію із роз’ясненнями новацій податкового законодавства.

Онлайн-засідання експертної комісії виконавчого комітету Криворізької міської ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Нещодавно, в форматі відео конференції з використанням ZOOM-платформи за ініціативи виконавчого комітету Криворізької міської ради відбулось дистанційне засідання експертної комісії з питань підготовки проєктів регуляторних актів. У засіданні прийняла участь начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова як член експертної комісії.

У відкритому діалозі розглянули нововведення до чинних правил благоустрою населених пунктів з метою приведення їх до типових правил. Обговорили проєкт регуляторного акту щодо правил благоустрою міста Кривого Рогу з дотриманням вимог регуляторної політики та підготовлено експертний висновок до проєкту рішення міської ради «Про затвердження Правил благоустрою території м.Кривого Рогу».

 



04.11.2022 10:11

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2023 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою:

м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А до 14 грудня 2022 року. 

 Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64.

 

На вебпорталі ДПС можливо перевірити реєстрацію ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Суб’єкт господарювання може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

 

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

 

Особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

 

Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та іноземних мов, не є базою нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :

► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

  • витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розд. ІI Переліку № 1170);
  • витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розд. ІI Переліку № 1170).

Отже, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

 

Втрата книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) ФОП – спрощенцем» першої – третьої групи: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми визначені абзацом першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

Таким чином, у разі не відновлення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (далі – Книга) до платника єдиного податку застосовується фінансова та адміністративна відповідальність.

Разом з тим, відповідно до абзаців першого – восьмого п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (абзац тринадцятий п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, оскільки підставами неможливості пред’явлення Книги фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку може бути її втрата (знищення чи зіпсуття) або знаходження її на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, то положення ст. 44 ПКУ буде застосовуватися з урахуванням п.п 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, якщо втрата Книги не пов’язана з проведенням на територіях бойових дій, або тимчасовою окупацією територій збройними формуваннями Російської Федерації, то платник податків/податковий агент застосовує положення ст. 44 ПКУ у загальному порядку.

 

Внесення змін ФОПом – «спрощенцем» до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.7 ст. 299 ПКУ передбачено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► ставка єдиного податку та група платника податку;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

► дата реєстрації;

► види господарської діяльності;

► дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

► платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відсотки) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розділом V ПКУ;

► платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розділом V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

► платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

 

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – вересень 2022 року

За січень – вересень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,4 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 14,1 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 13,2 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,8 %.

Найбільше зростання сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 2,2 раза, або  на 54,7 млрд грн;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання у 1,4 раза, або на 18 млрд грн;

 «Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 1,3 раза, або на 12,9 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання у 1,1 раза, або на 12,5 млрд гривень.

Зменшення сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство»  – на 24,1 %, або на 11 млрд грн;

«Переробна промисловість»  – зменшення на 21,8 %, або на 33,9 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність»  – на 15,7 %, або на 9,3 млрд гривень.

 

Суб’єктам господарювання про отримання ліцензій у період дії воєнного стану у разі здійснення виробництва спирту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

 

ФОП – «згальносистемник» не включає до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Ставка збору складає 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

При цьому, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно).

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу.

 

Надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: визначення об’єкта оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Норми передбачені п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

 

В які терміни та за якою формою подається Звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим ст. 11 Закону № 1192 контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням здійснюють відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи.

Пунктом 7 Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 542 зі змінами та доповненнями, встановлено, що отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов’язаний протягом п’яти робочих днів подати Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.

Отримувач подає щомісяця до 5 числа Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.

Порядок подання звітів встановлюється Мінсоцполітики.

Оскільки на сьогодні форму звіту про наявність та розподіл гуманітарної допомоги не встановлено, звіт складається у довільній формі.

  

Повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг: визначення встановленого для реєстрації платником ПДВ обсягу постачання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми передбачені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 182.1 ст. 182 ПКУ встановлено, якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.   календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

 

Затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 25.08.2022 № 258 (далі – Наказ № 258) затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.09.2022 № 289 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 258» (далі – Наказ № 289) Порядок був підкоригований.

Наказ № 258 і Наказ № 289 наберуть чинності через 60 днів з дня офіційного опублікування. Вони були опубліковані в бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.09.2022 № 76.

Відповідно до змін, Порядок приводиться у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із змінами.

Зокрема, Порядок доповнено новим додатком 31 «Податкове повідомлення-рішення за формою МПЗФ» (ППР).

Уточнено, що таке ППР складається для платників податків – фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства (додаток 31).

Надсилається (вручається) воно платнику податків у терміни, встановлені ПКУ для визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам – власникам, орендарям, користувачам на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

 

Особливості заповнення рядків 4 - 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація).

У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.

Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

► у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється;

► у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);

► у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);

► у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);

► у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

 

 

Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Пунктом 13.3 ст. 13 ПКУ визначено, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Пунктом 13.3 ст. 13 ПКУ визначено, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

 

Офіційні трудові відносини запобігають штрафам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:

  • у місячному розмірі – 6 700 грн; 
  • у погодинному розмірі – 40,46 гривень. 

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.

Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:

▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;

▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження; 

▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

▪ 16 МЗП (107 200 грн);

► порушення строків виплати зарплати:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;

► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;

▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження; 

► інші порушення трудового законодавства:

▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн); 

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення. 

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.

 

Подання податкової декларації про майновий стан і доходи та додатків ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:

► платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;

► особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;

► платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100412, у складі якої формуються додатки:

► додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141912 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);

► додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142012 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);

► додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142112 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).

 

Закон №1914-IX: податкова декларації акцизного податку та зміни в ній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє платникам акцизного податку, що наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2022 № 151 затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі наказ №151).

Наказ №151 прийнято з метою приведення положень декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 у відповідність до положень Законів України від 30.11.2021-IX № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».

Зокрема, Законом № 1914 вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині:

перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який сплачується ритейлом;

удосконалення, починаючи з 2022 року, механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед підвищенням ставки податку;

встановлення, що зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

запровадження на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Зазначені положення знайшли своє відображення в наказі №151, а саме внесено зміни до розділів декларації, додатків до неї та Порядку їх заповнення і подання.

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 49.21ст. 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

 

Покроковий алгоритм звернень через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 

Алгоритм заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків і зборів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) із змінами затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 666).

Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином (розділ II Порядку № 666):

поле № 1: 

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00». Значення поля має бути більше нуля;

поле № 2: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету / технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача (має 8 цифр)*;

поле № 7: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат - ДД. ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 - № 6 не заповнюються;

поле № 9: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами Казначейства та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 12, наведено в додатку 2 до цього Порядку). Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 13: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами державної виконавчої служби та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 13, наведено в додатку 3 до цього Порядку) у разі перерахування стягнутих сум на єдиний рахунок. Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 14: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*;

Зазначення знака «#» є обов’язковим.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

* У разі формування через ІТС «Електронний кабінет» розрахункового документа такі поля заповнюються автоматично. 

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Питання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

Питання: Чи можливо здійснити зміни до облікової картки фізичної особи – платника податків без відвідування ЦОП?

Відповідь: Відповідно до розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, із змінами та доповненнями, фізичні особи подають до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки шляхом подання Заяви за формою №5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання  ̶  до контролюючого органу за новим місцем проживання.

Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України), та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред'являє: довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, що складається у формі витягу з цього реєстру.

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.

Водночас фізичні особи мають право, використовуючи кваліфікований електронний підпис будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів, подавати в електронному вигляді Заяву за ф. № 5ДР та інші документи, які підтверджують зміни таких даних, через приватну частину Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua). При заповненні Заяви за ф. №5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників (далі – ЦОП), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі. Слід зазначити, що заява №5ДР, подана через електронний кабінет, обробляється автоматично впродовж кількох годин.

Тому рекомендуємо громадянам користуватися цим електронним сервісом. В такому разі, для внесення змін до облікової картки при зміні прізвища, громадянину необхідно відвідати податкову один раз, замість двох. Коли ж у громадянина відбулася зміна місця проживання, то у візиті до податкової немає необхідності, адже при поданні заяви №5ДР через електронний кабінет зміни у Державному реєстрі відбудуться автоматично, а отримувати нову облікову картку не обов’язково, оскільки облікова картка платника податків не зазнає змін.

Питання: Які зміни внесено до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування в рамках Закону України №1914?

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 внесено зміни до Податкового кодексу України стосовно спрощеної системи оподаткування (фізичні особи):

встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги з надання доступ до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку,     якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем четвертої групи

платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20га сукупно (на сьогодні мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га);

встановлюється для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи підприємці), які є платниками податку на додану вартість, типова форма обліку доходів і витрат;

податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.

 

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Пряме телефонне спілкування платників податків з податківцями – це один із чинників, що формують довіру та партнерство.

Днями, за участі начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитра Моїсєєва відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Які вимоги до ведення обліку доходів та витрат підприємцями - платниками єдиного податку 3 групи, які є платниками ПДВ стосовно Закону України №1914? 

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», що набрав чинності з 01 січня 2022 року,  внесено зміни до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу.

Так, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Питання: Чи можуть підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів у разі здійснення роздрібної торгівлі на території села? 

Відповідь: При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.  

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Питання: Як подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) через вебпортал ДПС України? 

Відповідь: 1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний вебпортал ДПС України. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС України здійснюється користувачем натисканням кнопки «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі. Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.

  1. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
  2. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
  3. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».
  4. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
  5. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати».
  6. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Переглянути відправлену Декларацію можливо у меню «Перегляд звітності».

 

01.11.2022 06:11

 

КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

ПРОЄКТ РІШЕННЯ

 

Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі

Ураховуючи звернення автоперевізників і розрахунки тарифів на послуги  з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі; керуючись Законами України «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», «Про ціни і ціноутворення», Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17 листопада 2009 року №1175 «Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту»; виконком міської ради вирішив:

  1. Установити тарифи на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі, що здійснюють перевезення в режимах «звичайний», «експрес» та «маршрутне таксі»:

 

1.1 №№5, 20, 21, 50 та 71 у розмірі до 13 грн. за 1 поїздку;

1.2 №14 у розмірі до 17 грн. за 1 поїздку;

1.3 іншими маршрутами в розмірі до 15 грн. за 1 поїздку.

 

  1. Визнати таким, що втратило чинність, рішення виконкому міської ради від 16.02.2022 №104 «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування».

 

  1. Управлінню транспорту та телекомунікацій виконкому Криворізької міської ради забезпечити:

3.1     інформування населення міста про зміст рішення у термін, передбачений чинним законодавством України;

3.2     виконання заходів щодо проведення відстеження результативності рішення в строки, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»;

 

3.3     оприлюднення звіту з відстеження результативності рішення в термін та спосіб, визначені чинним законодавством України.

 

  1. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міського голови відповідно до розподілу обов’язків.

Про відстеження результативності регуляторного акта

Відповідно до Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з 01.11.2022 року у місячний термін відповідальним (управлінням транспорту та телекомунікацій виконкому Криворізької міської ради) за підготовку проєкту регуляторного акта - рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі» здійснюються заходи з базового відстеження його результативності за показниками:

-   розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта;

-   кількість суб'єктів господарювання, на яких поширюватиметься дія акта;

-   розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта: ознайомлення з вимогами регуляторного акта;

-   рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта;

-   кількість звернень громадян до органів місцевого самоврядування з питання недотримання автоперевізниками тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами  загального користування;

-   кількість звернень суб’єктів господарювання - перевізників до органів місцевого самоврядування, у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.

Зауваження та пропозиції в письмовій формі приймаються з 01.11.2022 в місячний термін:

-   управлінням транспорту та телекомунікацій виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, каб. 365, тел. (0564) 92-02-75, електронна адреса: vtiz@kr.gov.ua);

-   управлінням розвитку підприємництва виконкому Криворізької міської ради (поштова адреса: 50101, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, каб. 510, тел. (056) 493-08-71, електронна адреса: urp@kr.gov.ua).

а також на електронні поштові скриньки виконкому Криворізької міської ради mvk99@kr.gov.ua і виконкомів районних у місті рад Металургійної, Довгинцівської, Покровської, Інгулецької, Саксаганської, Тернівської, Центрально-Міської: dzr_vk@ukr.net, dlgr@dlgr.gov.ua, vk@pokrovkr.gov.ua, ing.zagal104@ing-org.gov.ua, srvk@srvk.gov.ua, trnvk@trnk.gov.ua, cg-ispolkom-zag@vykonkom-tsmkr.gov.ua

 

АНАЛІЗ

регуляторного впливу до проєкту регуляторного акта – рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі»

 

  1. Визначення проблеми

 

Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі» підготовлено згідно із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», зі змінами (надалі – Постанова №308).

На теперішній час у місті діє рішення виконкому міської ради від 16.02.2022 №104 «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування», яким установлено тариф на ці послуги до 10 грн. за 1 поїздку.  

Питання перевезення пасажирів громадським транспортом є сферою загальних інтересів підприємців, органів місцевої влади та членів Криворізької міської територіальної громади, а саме: для підприємців – це здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, для органів місцевої влади та членів Криворізької міської територіальної громади – вирішення питання комфортного своєчасного проїзду в межах міста.

У зв’язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан.

Завдання ударів агресором по об’єктам критичної інфраструктури України призвело до порушень логістики, збільшення вартості пально-мастильних матеріалів, запасних частин, та обслуговування автомобільного транспорту в цілому.

Також суттєво зросли витрати на цілу низку статей виробничої собівартості послуг, зокрема: зріст розміру мінімальної заробітної плати, відрахувань у фонди соціального страхування, вартості електроенергії, оренди, матеріалів тощо. Рівень зарплати водіїв автобусів є головною причиною відтоку вказаної категорії працівників до іншої сфери діяльності.

У зв’язку з нерентабельністю перевезень суб’єкти господарювання, які здійснюють пасажирські перевезення, не можуть в повному обсязі виконувати свої договірні зобов’язання, дотримання графіків руху на маршрутах та забезпечити безпеку руху, що в майбутньому може привести до дорожньо-транспортних пригод.

         Також, на пасажирські перевезення негативно вплинули карантинні обмеження, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України  від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-19», зі змінами.

Указані проблеми поширюються на територію міста та впливають на всіх членів Криворізької міської територіальної громади, які користуються вказаним видом послуг, на органи місцевої влади та суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють пасажирські перевезення.

Послуги з автобусних перевезень у місті надають 4 підприємства: Комунальне підприємство «Міський тролейбус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс», «Криворожтранс», Приватне підприємство «Одіум-Престиж» та 3 фізичні особи-підприємці. Щоденно на міських автобусних маршрутах загального користування перевозиться понад 152 тис. пасажирів. Орієнтовна кількість перевезених пасажирів залишилася на рівні минулого року.  

У зв’язку з тим, що було введено безоплатний проїзд у міському комунальному транспорті для всіх без винятку мешканців міста та внутрішньо переміщених осіб, значна  кількість людей працює «дистанційно», промислові під-приємства частково зупинили роботу, значно зменшився пасажиропотік у автоперевізників приватної форми власності.

Перевезення пасажирів комунальним транспортом здійснюється Комунальним підприємством «Міський тролейбус» 23 автобусами на 7 автобусних маршрутах. Діючий у міському комунальному автобусі загального користування тариф на перевезення пасажирів є одним з найнижчих в Україні – 4 грн.

Згідно з  рішенням міської ради від 27.04.2022 №1287 «Про надання права безоплатного проїзду в міському комунальному транспорті загального користування для всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади, на період дії воєнного стану в Україні» для всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади (внутрішньо переміщені особи, не мешканці міста тощо), на період дії воєнного стану в Україні було надано право безоплатного проїзду в міському комунальному транспорті загального користування.

Комунальне підприємство «Міський тролейбус» забезпечує облік перевезення всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади, на період дії воєнного стану в Україні. Облік зазначених пасажирів проводиться власною службовою карткою водія/кондуктора .

Приватними автопідприємствами міста перевезення пасажирів, яким чинним законодавством України надано право пільгового проїзду автомобільним транспортом, здійснюється за рахунок власної господарської діяльності. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом не були передбачені, внаслідок чого відбулася незабезпеченість фінансовими ресурсами гарантованих державою громадянам соціальних пільг. У бюджеті Криворізької міської територіальної громади виділені кошти лише для підтримки життєдіяльності комунальних підприємств, а для забезпечення компенсації за пільгове перевезення мешканців міста в рухомому складі перевізникам приватної форми власності кошти не передбачені.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика в цій галузі має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, сприяти вирішенню низки інших важливих завдань.

Механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування визначається Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17 листопада 2009 року №1175 (надалі – Методика), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України  27 листопада 2009 року за  №1146/17162.

Відповідно до пункту 1.6 Методики перегляд рівня тарифів має здійснюватися у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.

За період дії рішення від 16.02.2022 №104 «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування» змінилися умови виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізників.  Економічна ситуація, що склалася в останній час, призвела до суттєвого підвищення цін і безпосередньо впливає на собівартість надання послуг з перевезення пасажирів, а саме:

      підвищення розміру мінімальної заробітної плати;

      зростання цін на запчастини, шини, інструменти, акумуляторні батареї;

      зростання цін на теплоносії;

      зростання цін на оренду та забезпечення матеріально-технічної бази, що забезпечує виконання технологічних операцій;

      підвищення цін на охорону та послуги сторонніх організацій.

 

                                                                                                                                      Таблиця 1

Показник

 

Лютий 2022 року, грн

Жовтень 2022 року, грн

Підвищення, %

Дизельне паливо

30,00

55,00

83,33

Газ метан (м3)

38,00

48,00

26,3

Мінімальна заробітна плата

6 500

6 700

3,1

ПДФО (18%) + військовий збір (1,5%)

1267,5

1 306,5

3,1

 

Штучне утримання тарифів на міському пасажирському автомобільному транспорті на рівні лютого 2022 року є невиконанням ст.10 Закону України  «Про автомобільний транспорт» та призводе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як результат, ненадання громадянам послуг з пасажирських перевезень, відсутність належного ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи місцевого самоврядування можуть регулювати тариф на послуги пасажирського транспорту за умови компенсації витрат автомобільного перевізника.

У разі регулювання тарифів, з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде виділити на компенсацію автомобільним перевізникам міських автобусних маршрутів загального користування різниці в тарифі значну суму. Орієнтовна сума виплат у разі утримання тарифів на попередньому рівні становитиме (зменшення на 5 грн. за 1 поїздку) – 275 млн грн.

З початку військової агресії Росії на всіх міських автобусних маршрутах загального користування не вистачає водійського складу для забезпечення безперебійної роботи міського громадського транспорту та на деяких маршрутах відсутні суб’єкти господарювання, які мають намір  впроваджувати діяльність у сфері пасажирських перевезень.

На підставі звернень перевізників та у зв’язку із зміною умов виробничої діяльності й реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізників, виникла необхідність перегляду тарифу на перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті загального користування.

Дія регуляторного акта чітко регламентує відносини між громадою міста, суб’єктами господарювання у сфері надання послуг з перевезення пасажирів міським автотранспортом загального користування та органами місцевого само-врядування.

 

Основними групами (підгрупами), на які проблема здійснює вплив є:

  Таблиця 2

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

-

Держава, органи місцевого самоврядування

+

-

Суб’єкти господарювання, у тому числі  суб’єкти великого, середнього та малого підприємництва 

+

-

 

  1. Цілі державного регулювання

 

 

Цілями регулювання є створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на надання транспортних послуг та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності.

Індикатори досягнення цілей регуляторного акта:

кількісний – кількість звернень  громадян до органів місцевого самоврядування з питання недотримання автоперевізниками тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування та кількість звернень суб’єктів господарювання – перевізників до органів місцевого самоврядування у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності й реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%;

часовий – термін дії регуляторного акта в часі не обмежений, кількість часу для ознайомлення залишиться незмінною;

якісний – рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

Відповідно до п.5 Постанови №308 розглянуто всі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей.

У аналізі регуляторного впливу наведено 3 альтернативи регулювання:

 

Таблиця 3

Вид

альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишено тариф на перевезення пасажирів на рівні лютого 2022 року

Альтернатива 2

Передбачено видатки з бюджету Криворізької міської територіальної громади для компенсації автотранспортним підприємствам різниці в тарифі для перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

Альтернатива 3

Ухвалено запропонований проєкт рішення

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Таблиця 4

Вид

альтернативи

Вигоди

Витрати

1

2

3

Альтернатива 1

 

Вигоди відсутні

Недотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як наслідок, припинення діяльності з надання пасажирських послуг громадянам

Альтернатива 2

 

Можливість установлювати регульований тариф на послуги з перевезення пасажирів та багажу міськими автобусними маршрутами загального користування на рівні наявного

Щороку автоперевізниками міста перевозиться більше 55 млн пасажирів, у разі компенсації різниці в тарифах, з  бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що приведе до зменшення видатків на соціальні програми, перерозподілу видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за рахунок інших галузей (освіти, медицини, житлово-комунального господарства, відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та ін.)

Альтернатива 3

 

Організація міських пасажирських перевезень відповідно до чинного законодавства України та потреб мешканців міста, сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища у сфері пасажирських перевезень

Витрати часу та матеріальних ресурсів у межах бюджетних асигнувань. Створення нового органу або підрозділу не передбачено

1

2

3

 

При впровадженні зазначеної альтернативи виконуються вимоги ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт», досягаються цілі регулювання

 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян м. Кривого Рогу

                                                                                                                                   Таблиця 5

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Тариф на перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі не підвищується

Припинення діяльності окремими автоперевізниками, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування, що, у свою чергу, призведе до збільшення витрат на  оплату вартості транспортних послуг у зв’язку з необхідністю здійснення пересадок

Альтернатива 2

Тариф на перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі не підвищується та залишається на рівні наявного

Виділення компенсації автоперевізникам з бюджету з  бюджету Криворізької міської територіальної громади в сумі не менше 275 млн грн, що призведе до зменшення видатків на соціальні програми, перерозподілу видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за рахунок інших галузей (освіти, медицини, житлово-комунального господарства, відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та ін.)

Альтернатива 3

Забезпечення організації пасажирських перевезень відповідно до потреб мешканців міста

Оплата вартості послуг з перевезення громадським транспортом згідно з тарифом, установленим відповідно до  Методики. Заощадження в місцевому бюджеті не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм. Збільшення в переважній більшості витрат пасажирів на 5 грн за кожну поїздку

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

  Таблиця 6

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

1

2

3

4

5

6

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць (суб’єкти господарювання)

1

2

1

3

7

1

2

3

4

5

6

Питома вага групи в загальній кількості, відсотків *

14

29

14

43

100%

У таблиці зазначено кількість суб’єктів господарювання,  що проваджують діяльність                  з надання послуг з перевезення пасажирів у м. Кривому Розі, за Методикою проведення коректного аналізу регуляторного впливу,  у результаті чого виконуватиметься розрахунок витрат для суб’єктів господарювання великого й середнього підприємництва, малого та мікропідприємництва (М-Тест), що виникають унаслідок дії регуляторного акта (додатки 1, 2)

 

 

Таблиця 7

Вид

альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Вигоди відсутні

Збитки перевізників від економічно необґрунтованих (застарілих) тарифів;

  погіршення технічного стану рухомого складу підприємств;

  втрата кваліфікованих працівників внаслідок відсутності належного рівня оплати праці;

  банкрутство автопідприємств, що, насамперед, інвестували кошти в придбання автобусів

Альтернатива 2

Отримання вигоди від провадження діяльності з надання транспортних послуг на міських пасажирських маршрутах загального користування за рахунок оплати пасажирами та компенсації збитків з бюджету Криворізької міської територіальної громади

Витрати на провадження беззбиткової діяльності із забезпечення надання послуг у транспортній сфері

Альтернатива 3

Отримання вигоди від провадження діяльності з надання транспортних послуг на міських пасажирських маршрутах загального користування:

  забезпечення мешканців міста сталими пасажирськими перевезеннями;

  гідна оплата праці найманого персоналу;

  можливість оновлення парку рухомого складу;

  безпека дорожнього руху пасажирського автотранспорту

Витрати на провадження беззбиткової діяльності із забезпечення надання послуг у транспортній сфері

 

  1. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу

досягнення цілей

 

Оцінка ступеня досягнення визначених цілей визначається за чотирибальною системою, де:

4 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (проблеми більше не буде);

3 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми будуть усунуті);

2 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні її аспекти залишаться невирішеними);

1 – цілі ухвалення регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема залишається).

 

Таблиця 8

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Цілі ухвалення регуляторного акта не можуть бути досягну-

ті. Порушення вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недоотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

Альтернатива 2

3

Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково. Проблема буде частково вирішена, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому навантаження на бюджет Криворізької територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників

Альтернатива 3

4

Забезпечує досягнення цілей ухвалення регуляторного акта з оптимальними витратами для членів Криворізької міської територіальної громади, суб’єктів бізнесу й органів місцевого самоврядування (установлення в місті тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на вказані послуги та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності).

При впровадженні зазначеної альтернативи забезпечується дотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт», досягається баланс інтересів усіх учасників регулювання: суб’єктів господарювання, членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування

Оцінка впливу регуляторного акта на конкуренцію в рамках проведення аналізу регуляторного впливу*

Таблиця 9

Категорія впливу

Відповідь

А. Обмежує кількість або звужує коло постачальників.

     Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

 

1. Надає суб’єкту господарювання виключні права на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

 

Ні

2. Запроваджує режим ліцензування, надання дозволу або вимогу погодження підприємницької діяльності з органами влади

 

Ні

3. Обмежує здатність окремих категорій підприємців постачати товари чи надавати послуги (звужує коло учасників ринку)

 

Ні

 

4. Значно підвищує вартість входження в ринок або виходу з нього

 

Ні

5. Створює географічний бар’єр для постачання товарів, виконання робіт, надання послуг або інвестицій

 

Ні

Б. Обмежує здатність постачальників конкурувати

     Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

 

1. Обмежує здатність підприємців визначати ціни на товари та послуги

 

Ні

2. Обмежує можливість постачальників рекламувати або здійснювати маркетинг товарів чи послуг

 

Ні

3. Установлює стандарти якості, що надають необґрунтовану перевагу окремим постачальникам порівняно з іншими, або стандарти вищого рівня якості, ніж той, який обрали б окремі достатньо поінформовані споживачі

 

Ні

 

4. Суттєво збільшує витрати окремих суб’єктів підприємництва порівняно з іншими (зокрема внаслідок дискримінаційного ставлення до діючих та нових учасників ринку)

 

Ні

В. Зменшує мотивацію постачальників до активної конкуренції.

    Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

1. Запроваджує режим саморегулювання або спільного регулювання

 

Ні

2. Вимагає або заохочує публікувати інформацію про обсяги виробництва чи реалізацію, ціни та витрати підприємств

 

Ні

Г. Обмежує вибір та доступ споживачів до необхідної інформації.

    Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

1. Обмежує здатність споживачів вирішувати в кого купувати товар

 

Ні

2. Знижує мобільність споживачів унаслідок підвищення прямих або непрямих  витрат на заміну постачальника

 

Ні

 

3. Суттєво обмежує чи змінює інформацію, необхідну для ухвалення раціонального рішення щодо придбання чи продажу товарів

 

Ні

 

 * Визначено за консультаціями з міською консультативною радою фахової спрямованості, представниками суб’єктів господарювання, зазначеними у табл. 1 додатка 2 до аналізу регуляторного впливу до проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування», відповідно до Наказу Антимонопольного комітету України від 14 листопада 2017 №117 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проєктів актів на конкуренцію», рекомендації Державної регуляторної служби України від 30 листопада 2017 року.

 

Таблиця 10

Рейтинг            результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи в рейтингу

1

2

3

4

Альтернатива1

Вигоди відсутні

Недотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недоотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

 

Цілі не можуть бути досягнуті

Альтернатива 2

Установлюється регульований тариф на послуги з перевезення пасажирів та багажу міськими автобусними маршрутами загального користування.

Тариф на послуги з перевезення пасажирів не підвищуватиметься для користувачів

Проблема буде частково вирішена, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому навантаження на бюджет Криворізької міської територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників

Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково

Альтернатива 3

Організація міських пасажирських перевезень відповідно до чинного законодавства України та потреб мешканців міста.

Виконання вимог    ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт». Сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища   у   сфері   пасажирських    переве-

Витрати часу та матеріальних ресурсів на:

  підготовку регуляторного акта й забезпечення виконання його вимог (у межах бюджетних асигнувань);

  проведення процедур з відстеження результативності його дії

(у межах бюджетних асигнувань).

Для пасажирів затверджений тариф на послуги з перевезення     громадським транспортом відповідно до Мето-          дики (збільшення вартості 1 поїздки на                  5 грн)

Для  суб’єктів господарювання витрати на  провадження  діяльності із забезпе-

Забезпечує досягнення цілей ухвалення регуляторного акта з метою створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на надання транспортних послуг та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльнос-

1

2

3

4

 

зень  та  можливість гідної оплати праці висококваліфікованим найманим працівникам

чення надання послуг у транспортній сфері (табл. 9 додатка 1 та табл. 2 додатка 2)

ті.

При впровадженні зазначеної альтернативи будуть створені умови для дотримання вимог ст.10 Закону України «Про автомобільний транспорт»

 

Таблиця 11

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

1

2

3

Альтернатива 1

 

Проблема залишиться невирішеною.

Призведе до недотримання вимог ст. 10  Закону України «Про автомобільний транспорт», погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфіко-

ваних працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання пасажирських послуг громадянам. Збільшення витрат для пасажирів за транспортні послуги через припинення автопідприємствами-перевізниками діяльності з надання пасажирських послуг громадянам

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

Альтернатива 2

 

 Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому, навантаження на бюджет Криворізької міської територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників. Для пасажирів ситуація залишиться незмінною

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних

 підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту  рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

Альтернатива 3

При впровадженні зазначеної альтернативи забезпечується дотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт». Організація міських пасажирських перевезень здійснюється відповідно до чинного законодавства України  та  потреб

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспо-

1

2

3

 

мешканців міста, сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища у сфері пасажирських перевезень, створення нових робочих місць з гідною оплатою праці висококваліфікованим найманим працівникам

рті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

 

Вирішення проблеми можливе шляхом ухвалення проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі», яким установлюються в місті тарифи на ці послуги з метою захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності.

На сьогодні перевага обраної альтернативи обумовлена процесами, пов’язаними із забезпеченням збалансування інтересів органів місцевого самоврядування, членів Криворізької міської територіальної громади користувачів транспортних послуг – пасажирів та надавачів послуг – перевізників.

На дію регуляторного акта можливий вплив зовнішніх чинників – ухвалення змін та доповнень до чинного законодавства в цій сфері, зміна економічних процесів. У такому випадку рішення виконкому міської ради потребує вивчення, унесення змін, що вплине на розмір тарифу на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування.

 

  1. Механізми та заходи, що забезпечать розв’язання визначеної

проблеми

 

Автоперевізниками надані розрахунки щодо встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, що здійснюють перевезення в режимах «звичайний», «експрес» та «маршрутне таксі»:

  • – №№5, 20, 21, 50 та 71 у розмірі до 13 грн за 1 поїздку;
  • – №14 у розмірі до 17 грн за 1 поїздку;

–  іншими маршрутами в розмірі до 15 грн за 1 поїздку.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» гранична ціна (для пасажирів) – максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання. Таким чином, установивши тариф, замовник перевезень створює умови для розвитку  автомобільного бізнесу, але з метою захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на транспортні послуги регулює максимальну ціну, яку суб’єкт господарювання не може перевищувати.

Рішення набуває чинності після його ухвалення та оприлюднення в засобах масової інформації. Запропонований спосіб досягнення цілей є вирішенням проблеми й ґрунтується на загальнообов’язковості виконання норм зазначеного рішення всіма учасниками.

Задля забезпечення виконання вимог чинного законодавства України відповідно до Регламенту виконавчого комітету Криворізької міської ради документи з регуляторної діяльності за проєктом підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, підрозділ «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data.gov.ua, у засобах масової інформації в термін, установлений законодавством, з метою отримання зауважень і пропозицій у строк, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Рівень поінформованості є досить високим, оскільки мешканці користуються не тільки паперовими носіями друкованих засобів масової інформації, але й електронною їх версією (статистичні дані не обраховуються). Офіційними вебсторінками Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (розділ «Регуляторна політика»), виконкомів районних у місті рад у 2021 році скористалися понад 330 тис. відвідувачів.

 Слід зазначити, що у звязку з військовою агресією Російської Федерації проти України  доступ до більшості державних реєстрів частково обмежений, але доступ до нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування відкритий.

Можливості впровадження та виконання умов регуляторного акта органами місцевого самоврядування, а також відповідними фізичними та юридичними особами не будуть викликати особливих складнощів за умови проведення відповідної підготовчої роботи.

 

  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Дія регуляторного акта розповсюджується на суб’єктів господарювання, які організовують і провадять діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів у м. Кривому Розі (додатки 1, 2: витрати на одного суб’єкта господарювання великого й середнього підприємництва, що виникають унаслідок дії регуляторного акта, ТЕСТ малого підприємництва /М-Тест/, у якому визначено бюджетні витрати).

Ухвалення цього регуляторного акта дасть змогу установлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, розрахунок яких виконано відповідно до Методики, що створить умови для захисту автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності. Для членів Криворізької міської територіальної громади – забезпечить надання сталих пасажирських перевезень, для перевізників – гідну оплату праці найманого персоналу, що, у свою чергу, призведе до задоволення всіх сторін у питаннях організації роботи пасажирського транспорту міста.

Таким чином, отримується загальний збалансований ефект від запровадження регуляторного акта.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

 

Запропонований регуляторний акт упроваджується на необмежений термін дії або до ухвалення нових нормативних актів, що регламентуватимуть діяльність перевезень пасажирів на міських пасажирських маршрутах загального користування.                 У разі потреби вноситимуться зміни до нього, у тому числі за  підсумками аналізу   відстеження його результативності.

 

VIII. Визначення показників результативності дії

регуляторного акта

 

Досягнення визначених цілей шляхом виконання вимог нового регуляторного акта принесе вигоди без необхідності залучення додаткових витрат органів місцевого самоврядування.

Для відстеження результативності дії регуляторного акта визначено такі показники:                                                                               

        Таблиця 12

п/п

Показники результативності

2022

рік

2023

 рік

2024

рік

2025

 рік

2026

рік

2027

рік

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта

Запропонованим  регуляторним актом надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів не передбачено 

2

Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься регуляторний акт (осіб)

Чисельність суб’єктів господарювання у залежності від кількості укладених договорів між виконкомом Криворізької міської ради та суб’єктами господарювання (юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи–підприємці), які надають послуги з перевезення пасажирів міським автотранспортом (табл.6)

Чисельність суб’єктів господарювання у залежності від кількості укладених договорів між виконкомом Криворізької міської ради та суб’єктами господарювання (юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи–підприємці), які надають послуги з перевезення пасажирів міським автотранспортом

(табл.6), що може зазнавати змін у залежності від кількості укладених договорів

 

3

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта:

ознайомлення з вимогами регуляторного акта

 

0,17 год (час, який витрачається суб’єктами на пошук акта в мережі Інтернет) х 40,46 грн  (погодинний розмір заробітної плати) = 6,89 грн

Розмір часу буде постійним. Розмір коштів може змінюватися, у залежності від змін розміру мінімальної заробітної плати. Розрахунки витрат наведено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення в               м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування»

4

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта

Високий

Високий (оприлюднено документ з регуляторної політики відповідно до Регламенту виконкому Криворізької міської ради на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету - підрозділ «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data. gov.ua, у засобах масової інформації в термін, установлений законодавством). Доступ до більшості державних реєстрів суттєво обмежений

 

5

Кількість звернень  громадян до органів місцевого     самовря-

0

0

0

0

0

0

1

2

3

4

5

6

7

8

 

дування з питання недотримання автоперевізниками тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами  загального користування

 

 

 

 

 

 

 

6

Кількість звернень суб’єктів господарювання - перевізників до органів місцевого самоврядування, у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%

 

7

0

0

0

0

0

 

  1. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься
    відстеження результативності регуляторного акта

 

Відстеження результативності регуляторного акта буде проведено в строки, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та відповідно до Методики, затвердженої Постановою №308, зі змінами:

 базове відстеження до дня набуття чинності регуляторним актом з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована його дія;

 повторне відстеження через рік після набуття чинності регуляторним актом з метою оцінки ступеня досягнення визначених ним цілей;

 періодичне відстеження раз на три роки, починаючи від дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності, у тому числі в разі, коли дію акта було продовжено після закінчення цього терміну.

Аналіз регуляторного акта розроблений у відповідності до ст ст. 4, 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог Постанови №308, зі змінами.

Зворотний зв’язок: поштова адреса: пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, 50101, Сиротюк Сергій Васильович – начальник управління транспорту та телекомунікацій виконкому Криворізької міської ради, каб. 365, тел. (0564) 92-02-75; електронна адреса: vtiz@kr.gov.ua.

 

АНАЛІЗ

регуляторного впливу до проєкту регуляторного акта – рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі»

 

  1. Визначення проблеми

 

Аналіз регуляторного впливу до проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі» підготовлено згідно із Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 року №308 «Про затвердження методик проведення аналізу впливу та відстеження результативності регуляторного акта», зі змінами (надалі – Постанова №308).

На теперішній час у місті діє рішення виконкому міської ради від 16.02.2022 №104 «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування», яким установлено тариф на ці послуги до 10 грн. за 1 поїздку.  

Питання перевезення пасажирів громадським транспортом є сферою загальних інтересів підприємців, органів місцевої влади та членів Криворізької міської територіальної громади, а саме: для підприємців – це здійснення господарської діяльності з метою отримання прибутку, для органів місцевої влади та членів Криворізької міської територіальної громади – вирішення питання комфортного своєчасного проїзду в межах міста.

У зв’язку з початком військової агресії Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан.

Завдання ударів агресором по об’єктам критичної інфраструктури України призвело до порушень логістики, збільшення вартості пально-мастильних матеріалів, запасних частин, та обслуговування автомобільного транспорту в цілому.

Також суттєво зросли витрати на цілу низку статей виробничої собівартості послуг, зокрема: зріст розміру мінімальної заробітної плати, відрахувань у фонди соціального страхування, вартості електроенергії, оренди, матеріалів тощо. Рівень зарплати водіїв автобусів є головною причиною відтоку вказаної категорії працівників до іншої сфери діяльності.

У зв’язку з нерентабельністю перевезень суб’єкти господарювання, які здійснюють пасажирські перевезення, не можуть в повному обсязі виконувати свої договірні зобов’язання, дотримання графіків руху на маршрутах та забезпечити безпеку руху, що в майбутньому може привести до дорожньо-транспортних пригод.

         Також, на пасажирські перевезення негативно вплинули карантинні обмеження, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України  від 09 грудня 2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CоV-19», зі змінами.

Указані проблеми поширюються на територію міста та впливають на всіх членів Криворізької міської територіальної громади, які користуються вказаним видом послуг, на органи місцевої влади та суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють пасажирські перевезення.

Послуги з автобусних перевезень у місті надають 4 підприємства: Комунальне підприємство «Міський тролейбус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс», «Криворожтранс», Приватне підприємство «Одіум-Престиж» та 3 фізичні особи-підприємці. Щоденно на міських автобусних маршрутах загального користування перевозиться понад 152 тис. пасажирів. Орієнтовна кількість перевезених пасажирів залишилася на рівні минулого року.  

У зв’язку з тим, що було введено безоплатний проїзд у міському комунальному транспорті для всіх без винятку мешканців міста та внутрішньо переміщених осіб, значна  кількість людей працює «дистанційно», промислові під-приємства частково зупинили роботу, значно зменшився пасажиропотік у автоперевізників приватної форми власності.

Перевезення пасажирів комунальним транспортом здійснюється Комунальним підприємством «Міський тролейбус» 23 автобусами на 7 автобусних маршрутах. Діючий у міському комунальному автобусі загального користування тариф на перевезення пасажирів є одним з найнижчих в Україні – 4 грн.

Згідно з  рішенням міської ради від 27.04.2022 №1287 «Про надання права безоплатного проїзду в міському комунальному транспорті загального користування для всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади, на період дії воєнного стану в Україні» для всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади (внутрішньо переміщені особи, не мешканці міста тощо), на період дії воєнного стану в Україні було надано право безоплатного проїзду в міському комунальному транспорті загального користування.

Комунальне підприємство «Міський тролейбус» забезпечує облік перевезення всіх категорій громадян України, які перебувають на території Криворізької міської територіальної громади, на період дії воєнного стану в Україні. Облік зазначених пасажирів проводиться власною службовою карткою водія/кондуктора .

Приватними автопідприємствами міста перевезення пасажирів, яким чинним законодавством України надано право пільгового проїзду автомобільним транспортом, здійснюється за рахунок власної господарської діяльності. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом не були передбачені, внаслідок чого відбулася незабезпеченість фінансовими ресурсами гарантованих державою громадянам соціальних пільг. У бюджеті Криворізької міської територіальної громади виділені кошти лише для підтримки життєдіяльності комунальних підприємств, а для забезпечення компенсації за пільгове перевезення мешканців міста в рухомому складі перевізникам приватної форми власності кошти не передбачені.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» тарифна політика в цій галузі має задовольняти підприємницький інтерес, забезпечувати розвиток автомобільного транспорту, сприяти вирішенню низки інших важливих завдань.

Механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування визначається Методикою розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 17 листопада 2009 року №1175 (надалі – Методика), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України  27 листопада 2009 року за  №1146/17162.

Відповідно до пункту 1.6 Методики перегляд рівня тарифів має здійснюватися у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.

За період дії рішення від 16.02.2022 №104 «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування» змінилися умови виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізників.  Економічна ситуація, що склалася в останній час, призвела до суттєвого підвищення цін і безпосередньо впливає на собівартість надання послуг з перевезення пасажирів, а саме:

      підвищення розміру мінімальної заробітної плати;

      зростання цін на запчастини, шини, інструменти, акумуляторні батареї;

      зростання цін на теплоносії;

      зростання цін на оренду та забезпечення матеріально-технічної бази, що забезпечує виконання технологічних операцій;

      підвищення цін на охорону та послуги сторонніх організацій.

 

                                                                                                                                      Таблиця 1

Показник

 

Лютий 2022 року, грн

Жовтень 2022 року, грн

Підвищення, %

Дизельне паливо

30,00

55,00

83,33

Газ метан (м3)

38,00

48,00

26,3

Мінімальна заробітна плата

6 500

6 700

3,1

ПДФО (18%) + військовий збір (1,5%)

1267,5

1 306,5

3,1

 

Штучне утримання тарифів на міському пасажирському автомобільному транспорті на рівні лютого 2022 року є невиконанням ст.10 Закону України  «Про автомобільний транспорт» та призводе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як результат, ненадання громадянам послуг з пасажирських перевезень, відсутність належного ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» органи місцевого самоврядування можуть регулювати тариф на послуги пасажирського транспорту за умови компенсації витрат автомобільного перевізника.

У разі регулювання тарифів, з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде виділити на компенсацію автомобільним перевізникам міських автобусних маршрутів загального користування різниці в тарифі значну суму. Орієнтовна сума виплат у разі утримання тарифів на попередньому рівні становитиме (зменшення на 5 грн. за 1 поїздку) – 275 млн грн.

З початку військової агресії Росії на всіх міських автобусних маршрутах загального користування не вистачає водійського складу для забезпечення безперебійної роботи міського громадського транспорту та на деяких маршрутах відсутні суб’єкти господарювання, які мають намір  впроваджувати діяльність у сфері пасажирських перевезень.

На підставі звернень перевізників та у зв’язку із зміною умов виробничої діяльності й реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізників, виникла необхідність перегляду тарифу на перевезення пасажирів у міському автомобільному транспорті загального користування.

Дія регуляторного акта чітко регламентує відносини між громадою міста, суб’єктами господарювання у сфері надання послуг з перевезення пасажирів міським автотранспортом загального користування та органами місцевого само-врядування.

 

Основними групами (підгрупами), на які проблема здійснює вплив є:

  Таблиця 2

Групи (підгрупи)

Так

Ні

Громадяни

+

-

Держава, органи місцевого самоврядування

+

-

Суб’єкти господарювання, у тому числі  суб’єкти великого, середнього та малого підприємництва 

+

-

 

  1. Цілі державного регулювання

 

 

Цілями регулювання є створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на надання транспортних послуг та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності.

Індикатори досягнення цілей регуляторного акта:

кількісний – кількість звернень  громадян до органів місцевого самоврядування з питання недотримання автоперевізниками тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування та кількість звернень суб’єктів господарювання – перевізників до органів місцевого самоврядування у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності й реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%;

часовий – термін дії регуляторного акта в часі не обмежений, кількість часу для ознайомлення залишиться незмінною;

якісний – рівень поінформованості суб’єктів господарювання з основних положень акта.

 

ІІІ. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення цілей

 

Відповідно до п.5 Постанови №308 розглянуто всі прийнятні альтернативні способи досягнення цілей.

У аналізі регуляторного впливу наведено 3 альтернативи регулювання:

 

Таблиця 3

Вид

альтернативи

Опис альтернативи

Альтернатива 1

Залишено тариф на перевезення пасажирів на рівні лютого 2022 року

Альтернатива 2

Передбачено видатки з бюджету Криворізької міської територіальної громади для компенсації автотранспортним підприємствам різниці в тарифі для перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

Альтернатива 3

Ухвалено запропонований проєкт рішення

 

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

 

Таблиця 4

Вид

альтернативи

Вигоди

Витрати

1

2

3

Альтернатива 1

 

Вигоди відсутні

Недотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як наслідок, припинення діяльності з надання пасажирських послуг громадянам

Альтернатива 2

 

Можливість установлювати регульований тариф на послуги з перевезення пасажирів та багажу міськими автобусними маршрутами загального користування на рівні наявного

Щороку автоперевізниками міста перевозиться більше 55 млн пасажирів, у разі компенсації різниці в тарифах, з  бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що приведе до зменшення видатків на соціальні програми, перерозподілу видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за рахунок інших галузей (освіти, медицини, житлово-комунального господарства, відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та ін.)

Альтернатива 3

 

Організація міських пасажирських перевезень відповідно до чинного законодавства України та потреб мешканців міста, сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища у сфері пасажирських перевезень

Витрати часу та матеріальних ресурсів у межах бюджетних асигнувань. Створення нового органу або підрозділу не передбачено

1

2

3

 

При впровадженні зазначеної альтернативи виконуються вимоги ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт», досягаються цілі регулювання

 

 

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян м. Кривого Рогу

                                                                                                                                   Таблиця 5

Вид альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Тариф на перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі не підвищується

Припинення діяльності окремими автоперевізниками, які обслуговують міські автобусні маршрути загального користування, що, у свою чергу, призведе до збільшення витрат на  оплату вартості транспортних послуг у зв’язку з необхідністю здійснення пересадок

Альтернатива 2

Тариф на перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі не підвищується та залишається на рівні наявного

Виділення компенсації автоперевізникам з бюджету з  бюджету Криворізької міської територіальної громади в сумі не менше 275 млн грн, що призведе до зменшення видатків на соціальні програми, перерозподілу видатків бюджету Криворізької міської територіальної громади за рахунок інших галузей (освіти, медицини, житлово-комунального господарства, відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії, та ін.)

Альтернатива 3

Забезпечення організації пасажирських перевезень відповідно до потреб мешканців міста

Оплата вартості послуг з перевезення громадським транспортом згідно з тарифом, установленим відповідно до  Методики. Заощадження в місцевому бюджеті не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм. Збільшення в переважній більшості витрат пасажирів на 5 грн за кожну поїздку

 

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

  Таблиця 6

Показник

Великі

Середні

Малі

Мікро

Разом

1

2

3

4

5

6

Кількість суб’єктів господарювання, що підпадають під дію регулювання, одиниць (суб’єкти господарювання)

1

2

1

3

7

1

2

3

4

5

6

Питома вага групи в загальній кількості, відсотків *

14

29

14

43

100%

У таблиці зазначено кількість суб’єктів господарювання,  що проваджують діяльність                  з надання послуг з перевезення пасажирів у м. Кривому Розі, за Методикою проведення коректного аналізу регуляторного впливу,  у результаті чого виконуватиметься розрахунок витрат для суб’єктів господарювання великого й середнього підприємництва, малого та мікропідприємництва (М-Тест), що виникають унаслідок дії регуляторного акта (додатки 1, 2)

 

 

Таблиця 7

Вид

альтернативи

Вигоди

Витрати

Альтернатива 1

Вигоди відсутні

Збитки перевізників від економічно необґрунтованих (застарілих) тарифів;

  погіршення технічного стану рухомого складу підприємств;

  втрата кваліфікованих працівників внаслідок відсутності належного рівня оплати праці;

  банкрутство автопідприємств, що, насамперед, інвестували кошти в придбання автобусів

Альтернатива 2

Отримання вигоди від провадження діяльності з надання транспортних послуг на міських пасажирських маршрутах загального користування за рахунок оплати пасажирами та компенсації збитків з бюджету Криворізької міської територіальної громади

Витрати на провадження беззбиткової діяльності із забезпечення надання послуг у транспортній сфері

Альтернатива 3

Отримання вигоди від провадження діяльності з надання транспортних послуг на міських пасажирських маршрутах загального користування:

  забезпечення мешканців міста сталими пасажирськими перевезеннями;

  гідна оплата праці найманого персоналу;

  можливість оновлення парку рухомого складу;

  безпека дорожнього руху пасажирського автотранспорту

Витрати на провадження беззбиткової діяльності із забезпечення надання послуг у транспортній сфері

 

  1. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу

досягнення цілей

 

Оцінка ступеня досягнення визначених цілей визначається за чотирибальною системою, де:

4 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті повною мірою (проблеми більше не буде);

3 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті майже повною мірою (усі важливі аспекти проблеми будуть усунуті);

2 – цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково (проблема значно зменшиться, деякі важливі та критичні її аспекти залишаться невирішеними);

1 – цілі ухвалення регуляторного акта не можуть бути досягнуті (проблема залишається).

 

Таблиця 8

Рейтинг результативності (досягнення цілей під час вирішення проблеми)

Бал результативності (за чотирибальною системою оцінки)

Коментарі щодо присвоєння відповідного бала

Альтернатива 1

1

Цілі ухвалення регуляторного акта не можуть бути досягну-

ті. Порушення вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недоотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

Альтернатива 2

3

Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково. Проблема буде частково вирішена, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому навантаження на бюджет Криворізької територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників

Альтернатива 3

4

Забезпечує досягнення цілей ухвалення регуляторного акта з оптимальними витратами для членів Криворізької міської територіальної громади, суб’єктів бізнесу й органів місцевого самоврядування (установлення в місті тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на вказані послуги та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності).

При впровадженні зазначеної альтернативи забезпечується дотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт», досягається баланс інтересів усіх учасників регулювання: суб’єктів господарювання, членів територіальної громади, органів місцевого самоврядування

Оцінка впливу регуляторного акта на конкуренцію в рамках проведення аналізу регуляторного впливу*

Таблиця 9

Категорія впливу

Відповідь

А. Обмежує кількість або звужує коло постачальників.

     Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

 

1. Надає суб’єкту господарювання виключні права на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

 

Ні

2. Запроваджує режим ліцензування, надання дозволу або вимогу погодження підприємницької діяльності з органами влади

 

Ні

3. Обмежує здатність окремих категорій підприємців постачати товари чи надавати послуги (звужує коло учасників ринку)

 

Ні

 

4. Значно підвищує вартість входження в ринок або виходу з нього

 

Ні

5. Створює географічний бар’єр для постачання товарів, виконання робіт, надання послуг або інвестицій

 

Ні

Б. Обмежує здатність постачальників конкурувати

     Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

 

1. Обмежує здатність підприємців визначати ціни на товари та послуги

 

Ні

2. Обмежує можливість постачальників рекламувати або здійснювати маркетинг товарів чи послуг

 

Ні

3. Установлює стандарти якості, що надають необґрунтовану перевагу окремим постачальникам порівняно з іншими, або стандарти вищого рівня якості, ніж той, який обрали б окремі достатньо поінформовані споживачі

 

Ні

 

4. Суттєво збільшує витрати окремих суб’єктів підприємництва порівняно з іншими (зокрема внаслідок дискримінаційного ставлення до діючих та нових учасників ринку)

 

Ні

В. Зменшує мотивацію постачальників до активної конкуренції.

    Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

1. Запроваджує режим саморегулювання або спільного регулювання

 

Ні

2. Вимагає або заохочує публікувати інформацію про обсяги виробництва чи реалізацію, ціни та витрати підприємств

 

Ні

Г. Обмежує вибір та доступ споживачів до необхідної інформації.

    Такий наслідок може настати, якщо регуляторна пропозиція:

 

Ні

1. Обмежує здатність споживачів вирішувати в кого купувати товар

 

Ні

2. Знижує мобільність споживачів унаслідок підвищення прямих або непрямих  витрат на заміну постачальника

 

Ні

 

3. Суттєво обмежує чи змінює інформацію, необхідну для ухвалення раціонального рішення щодо придбання чи продажу товарів

 

Ні

 

 * Визначено за консультаціями з міською консультативною радою фахової спрямованості, представниками суб’єктів господарювання, зазначеними у табл. 1 додатка 2 до аналізу регуляторного впливу до проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування», відповідно до Наказу Антимонопольного комітету України від 14 листопада 2017 №117 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінки впливу нормативно-правових актів та проєктів актів на конкуренцію», рекомендації Державної регуляторної служби України від 30 листопада 2017 року.

 

Таблиця 10

Рейтинг            результативності

Вигоди (підсумок)

Витрати (підсумок)

Обґрунтування відповідного місця альтернативи в рейтингу

1

2

3

4

Альтернатива1

Вигоди відсутні

Недотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт» призведе до погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфікованих працівників унаслідок недоотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування

 

Цілі не можуть бути досягнуті

Альтернатива 2

Установлюється регульований тариф на послуги з перевезення пасажирів та багажу міськими автобусними маршрутами загального користування.

Тариф на послуги з перевезення пасажирів не підвищуватиметься для користувачів

Проблема буде частково вирішена, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту, соціально-економічних програм та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому навантаження на бюджет Криворізької міської територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників

Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково

Альтернатива 3

Організація міських пасажирських перевезень відповідно до чинного законодавства України та потреб мешканців міста.

Виконання вимог    ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт». Сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища   у   сфері   пасажирських    переве-

Витрати часу та матеріальних ресурсів на:

  підготовку регуляторного акта й забезпечення виконання його вимог (у межах бюджетних асигнувань);

  проведення процедур з відстеження результативності його дії

(у межах бюджетних асигнувань).

Для пасажирів затверджений тариф на послуги з перевезення     громадським транспортом відповідно до Мето-          дики (збільшення вартості 1 поїздки на                  5 грн)

Для  суб’єктів господарювання витрати на  провадження  діяльності із забезпе-

Забезпечує досягнення цілей ухвалення регуляторного акта з метою створення умов для захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на надання транспортних послуг та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльнос-

1

2

3

4

 

зень  та  можливість гідної оплати праці висококваліфікованим найманим працівникам

чення надання послуг у транспортній сфері (табл. 9 додатка 1 та табл. 2 додатка 2)

ті.

При впровадженні зазначеної альтернативи будуть створені умови для дотримання вимог ст.10 Закону України «Про автомобільний транспорт»

 

Таблиця 11

Рейтинг

Аргументи щодо переваги обраної альтернативи/причини відмови від альтернативи

Оцінка ризику зовнішніх чинників на дію запропонованого регуляторного акта

1

2

3

Альтернатива 1

 

Проблема залишиться невирішеною.

Призведе до недотримання вимог ст. 10  Закону України «Про автомобільний транспорт», погіршення фінансового стану автопідприємств-перевізників, втрати кваліфіко-

ваних працівників унаслідок недотримання належного рівня оплати праці та, як результат, припинення діяльності з надання пасажирських послуг громадянам. Збільшення витрат для пасажирів за транспортні послуги через припинення автопідприємствами-перевізниками діяльності з надання пасажирських послуг громадянам

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

Альтернатива 2

 

 Цілі ухвалення регуляторного акта можуть бути досягнуті частково, але з бюджету Криворізької міської територіальної громади необхідно буде вилучити не менше 275 млн грн, що можуть бути спрямовані на фінансування бюджетної сфери в галузях освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, житлово-комунального та дорожнього господарства, транспорту та відновлення критичної інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської агресії. При цьому, навантаження на бюджет Криворізької міської територіальної громади є економічно невиправданим через відсутність стимулюючого фактора до вільної конкуренції в автоперевізників. Для пасажирів ситуація залишиться незмінною

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних

 підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту  рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

Альтернатива 3

При впровадженні зазначеної альтернативи забезпечується дотримання вимог ст. 10 Закону України «Про автомобільний транспорт». Організація міських пасажирських перевезень здійснюється відповідно до чинного законодавства України  та  потреб

Зміни в законодавчій базі України з питань діяльності транспортних підприємств, ліцензійних умов, нормативних документів Державної служби України з безпеки на транспо-

1

2

3

 

мешканців міста, сприяння подальшому розвитку конкурентного середовища у сфері пасажирських перевезень, створення нових робочих місць з гідною оплатою праці висококваліфікованим найманим працівникам

рті (Укртрансбезпека), динаміки попиту/пропозиції (зміна пасажиропотоків), рухомого складу, збільшення вартості палива та запасних частин, необхідних для ремонту рухомого складу, соціально-економічна напруга, ін.

 

Вирішення проблеми можливе шляхом ухвалення проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування в м. Кривому Розі», яким установлюються в місті тарифи на ці послуги з метою захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування та автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності.

На сьогодні перевага обраної альтернативи обумовлена процесами, пов’язаними із забезпеченням збалансування інтересів органів місцевого самоврядування, членів Криворізької міської територіальної громади користувачів транспортних послуг – пасажирів та надавачів послуг – перевізників.

На дію регуляторного акта можливий вплив зовнішніх чинників – ухвалення змін та доповнень до чинного законодавства в цій сфері, зміна економічних процесів. У такому випадку рішення виконкому міської ради потребує вивчення, унесення змін, що вплине на розмір тарифу на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування.

 

  1. Механізми та заходи, що забезпечать розв’язання визначеної

проблеми

 

Автоперевізниками надані розрахунки щодо встановлення в м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, що здійснюють перевезення в режимах «звичайний», «експрес» та «маршрутне таксі»:

  • – №№5, 20, 21, 50 та 71 у розмірі до 13 грн за 1 поїздку;
  • – №14 у розмірі до 17 грн за 1 поїздку;

–  іншими маршрутами в розмірі до 15 грн за 1 поїздку.

Відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» гранична ціна (для пасажирів) – максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб’єктом господарювання. Таким чином, установивши тариф, замовник перевезень створює умови для розвитку  автомобільного бізнесу, але з метою захисту пасажирів від необґрунтованого збільшення тарифів на транспортні послуги регулює максимальну ціну, яку суб’єкт господарювання не може перевищувати.

Рішення набуває чинності після його ухвалення та оприлюднення в засобах масової інформації. Запропонований спосіб досягнення цілей є вирішенням проблеми й ґрунтується на загальнообов’язковості виконання норм зазначеного рішення всіма учасниками.

Задля забезпечення виконання вимог чинного законодавства України відповідно до Регламенту виконавчого комітету Криворізької міської ради документи з регуляторної діяльності за проєктом підлягають оприлюдненню на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету, підрозділ «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data.gov.ua, у засобах масової інформації в термін, установлений законодавством, з метою отримання зауважень і пропозицій у строк, визначений Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Рівень поінформованості є досить високим, оскільки мешканці користуються не тільки паперовими носіями друкованих засобів масової інформації, але й електронною їх версією (статистичні дані не обраховуються). Офіційними вебсторінками Криворізької міської ради та її виконавчого комітету (розділ «Регуляторна політика»), виконкомів районних у місті рад у 2021 році скористалися понад 330 тис. відвідувачів.

 Слід зазначити, що у звязку з військовою агресією Російської Федерації проти України  доступ до більшості державних реєстрів частково обмежений, але доступ до нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування відкритий.

Можливості впровадження та виконання умов регуляторного акта органами місцевого самоврядування, а також відповідними фізичними та юридичними особами не будуть викликати особливих складнощів за умови проведення відповідної підготовчої роботи.

 

  1. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні впроваджувати або виконувати ці вимоги

Дія регуляторного акта розповсюджується на суб’єктів господарювання, які організовують і провадять діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів у м. Кривому Розі (додатки 1, 2: витрати на одного суб’єкта господарювання великого й середнього підприємництва, що виникають унаслідок дії регуляторного акта, ТЕСТ малого підприємництва /М-Тест/, у якому визначено бюджетні витрати).

Ухвалення цього регуляторного акта дасть змогу установлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування, розрахунок яких виконано відповідно до Методики, що створить умови для захисту автоперевізників від провадження збиткової господарської діяльності. Для членів Криворізької міської територіальної громади – забезпечить надання сталих пасажирських перевезень, для перевізників – гідну оплату праці найманого персоналу, що, у свою чергу, призведе до задоволення всіх сторін у питаннях організації роботи пасажирського транспорту міста.

Таким чином, отримується загальний збалансований ефект від запровадження регуляторного акта.

 

VII. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта

 

Запропонований регуляторний акт упроваджується на необмежений термін дії або до ухвалення нових нормативних актів, що регламентуватимуть діяльність перевезень пасажирів на міських пасажирських маршрутах загального користування.                 У разі потреби вноситимуться зміни до нього, у тому числі за  підсумками аналізу   відстеження його результативності.

 

VIII. Визначення показників результативності дії

регуляторного акта

 

Досягнення визначених цілей шляхом виконання вимог нового регуляторного акта принесе вигоди без необхідності залучення додаткових витрат органів місцевого самоврядування.

Для відстеження результативності дії регуляторного акта визначено такі показники:                                                                               

        Таблиця 12

п/п

Показники результативності

2022

рік

2023

 рік

2024

рік

2025

 рік

2026

рік

2027

рік

1

2

3

4

5

6

7

8

1

Розмір надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів, пов'язаних з дією акта

Запропонованим  регуляторним актом надходжень до державного та місцевих бюджетів і державних цільових фондів не передбачено 

2

Кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься регуляторний акт (осіб)

Чисельність суб’єктів господарювання у залежності від кількості укладених договорів між виконкомом Криворізької міської ради та суб’єктами господарювання (юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи–підприємці), які надають послуги з перевезення пасажирів міським автотранспортом (табл.6)

Чисельність суб’єктів господарювання у залежності від кількості укладених договорів між виконкомом Криворізької міської ради та суб’єктами господарювання (юридичні особи, їх філії (відділення, представництва) та фізичні особи–підприємці), які надають послуги з перевезення пасажирів міським автотранспортом

(табл.6), що може зазнавати змін у залежності від кількості укладених договорів

 

3

Розмір коштів і час, що витрачатимуться суб'єктами господарювання та/або фізичними особами, пов'язаними з виконанням вимог акта:

ознайомлення з вимогами регуляторного акта

 

0,17 год (час, який витрачається суб’єктами на пошук акта в мережі Інтернет) х 40,46 грн  (погодинний розмір заробітної плати) = 6,89 грн

Розмір часу буде постійним. Розмір коштів може змінюватися, у залежності від змін розміру мінімальної заробітної плати. Розрахунки витрат наведено в додатках 1, 2 до аналізу регуляторного впливу проєкту рішення виконкому міської ради «Про встановлення в               м. Кривому Розі тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування»

4

Рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта

Високий

Високий (оприлюднено документ з регуляторної політики відповідно до Регламенту виконкому Криворізької міської ради на офіційному вебсайті Криворізької міської ради та її виконавчого комітету - підрозділ «Регуляторна політика» https://kr.gov.ua, на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних https://data. gov.ua, у засобах масової інформації в термін, установлений законодавством). Доступ до більшості державних реєстрів суттєво обмежений

 

5

Кількість звернень  громадян до органів місцевого     самовря-

0

0

0

0

0

0

1

2

3

4

5

6

7

8

 

дування з питання недотримання автоперевізниками тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами  загального користування

 

 

 

 

 

 

 

6

Кількість звернень суб’єктів господарювання - перевізників до органів місцевого самоврядування, у зв’язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації послуг, що не залежать від господарської діяльності перевізника, у тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%

 

7

0

0

0

0

0

 

  1. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься
    відстеження результативності регуляторного акта

 

Відстеження результативності регуляторного акта буде проведено в строки, визначені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» та відповідно до Методики, затвердженої Постановою №308, зі змінами:

 базове відстеження до дня набуття чинності регуляторним актом з метою оцінки стану суспільних відносин, на врегулювання яких спрямована його дія;

 повторне відстеження через рік після набуття чинності регуляторним актом з метою оцінки ступеня досягнення визначених ним цілей;

 періодичне відстеження раз на три роки, починаючи від дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності, у тому числі в разі, коли дію акта було продовжено після закінчення цього терміну.

Аналіз регуляторного акта розроблений у відповідності до ст ст. 4, 8 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог Постанови №308, зі змінами.

Зворотний зв’язок: поштова адреса: пл. Молодіжна, 1, м. Кривий Ріг, 50101, Сиротюк Сергій Васильович – начальник управління транспорту та телекомунікацій виконкому Криворізької міської ради, каб. 365, тел. (0564) 92-02-75; електронна адреса: vtiz@kr.gov.ua.

 

Додаток  2

до аналізу регуляторного впливу до проєкту регуляторного акта –рішення виконкому міської ради «Про встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними  маршрутами загального користування в м. Кривому Розі »

(розділ III, таблиця 6)

 

ТЕСТ малого підприємництва (М-Тест)

  1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання

 

Консультації щодо визначення впливу запропонованого регулювання на суб’єктів малого підприємництва та детального переліку процедур, виконання яких необхідне для здійснення регулювання, з міською консультативною радою суб’єктів господарювання з питань транспорту та телекомунікацій, окремими суб’єктами малого бізнесу, що проведені в  жовтні  2022 року, відображені в таблиці:

 

             Таблиця 1

п/п

Вид консультації

Кількість учасників консультацій, осіб

Основні результати консультацій (опис)

1

2

3

4

1

Засідання міської консультативної ради суб’єктів господарювання з питань транспорту та телекомунікацій ( 20.10. 2022)

 7

За результатами попереднього обговорення проєкту рішення та проведених у процесі його підготовки консультацій на засіданнях міської консультативної ради з питань транспорту та телекомунікацій підтверджено витрати, зазначені в розрахунку, та оцінка впливу регуляторного акта на конкуренцію в рамках проведення аналізу регуляторного впливу. Обговорення необхідності затвердження нових тарифів на послуги з перевезення пасажирів та багажу автобусними маршрутами загального користування. У аналізі регуляторного впливу розглянуто всі альтернативи

2

Оперативна нарада з керівниками підприємств пасажирського транспорту, проведена згідно з календарним планом  роботи виконкому міської ради (20.10.2022), протокольно

7

Обговорення необхідності за-твердження нових тарифів на послуги з перевезення паса-жирів та багажу автобусними маршрутами загального користування та витрати, зазначені в розрахунку, оцінка впливу регуляторного акта на конкуренцію в рамках проведення аналізу регуляторного впливу, розгляд усіх альтернатив

1

2

3

4

3

Проведення  робочої зу-стрічі (20.10.2022)

 3 керівники транс-портних підприємств, 2 бухгалтери транспортних підприємств

Від бухгалтерів транспортних підприємств під час робочої зустрічі було отримано консультації щодо розрахунку витрат суб’єктів підприємництва всіх форм власності на виконання вимог регулювання та оцінку впливу регуляторного акта на конкуренцію в рамках проведення аналізу регуляторного впливу

 

  1. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі)

 

Послуги з автобусних перевезень у місті Кривому Розі надають 4 підприємства: Комунальне підприємство «Міський тролейбус», Товариства з обмеженою відповідальністю «Північ Транс», «Криворожтранс», Приватне підприємство «Одіум-Престиж» та 3 фізичні особи-підприємця. Відповідно до таблиці 6 аналізу регуляторного впливу питома вага суб’єктів мікро та малого підприємництва більше 10%, тому про