Головна сторінка / Оголошення

Оголошення

15.08.2022 09:08

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),
члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!
Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.
Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.
Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.
Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.
На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.
У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.
За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.
Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Офіційне оформлення трудових відносин: електронна трудова книжка
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Починаючи з 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки.
Що таке електронна трудова книжка?
Це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.
Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України.
Що змінилося?
Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.
За Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.
Де знайти електронну трудову книжку?
Для цього необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) за допомогою авторизації:
► за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в Державній податковій службі України, акредитованому центрі сертифікації ключів, а також у деяких банках;
► за логіном і паролем – для цього необхідно зареєструватися на порталі за допомогою коду, отриманого в територіальних органах ПФУ за наявності паспорта, ідентифікаційного коду та відповідної заяви;
► через сервіс ID.GOV.UA, який передбачає ідентифікацію за електронним підписом, за мобільним телефоном (Mobile ID) або наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).
Хто може вносити інформацію?
Відомості про трудову діяльність можуть вносити самі працівники та/або їхні роботодавці. Для цього необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, до яких внесено записи з оригіналів трудової або інших документів, що підтверджують стаж.
Найманий працівник має можливість перевірити записи про трудові відносини, обравши розділ «Електронна трудова книжка».
В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004року. Якщо трудова діяльність почалася раніше, можливо додати про це інформацію особисто, надіславши скановані копії документів.
Скан-копії яких документів потрібно надавати?
До електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що впливають на розрахунок стажу. Окрім трудової книжки, це можуть бути документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи.
Підстави та умови звільнення працівника за ініціативою роботодавця
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законодавством України передбачені певні вимоги до процедури звільнення працівника, порушення яких може призвести до значних негативних наслідків для роботодавця. Проте, роботодавець є стороною трудових відносин та має передбачені законом підстави для розірвання трудового договору з працівником з власної ініціативи.
Статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у таких випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
10) призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду;
11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
КЗпП заборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці.

Утім у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із мінами та доповненнями)).
Також, у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП, яка передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Статтею 41 КЗпП визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а саме такий договір може бути розірваний у наступних випадках:
1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1 прим.1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця;
3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
4) перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи;
5) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції»;
6) припинення повноважень посадових осіб;
7) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (норма діє з 19.07.2022).
Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої ст. 41 КЗпП, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Довідково: інформацію щодо законодавства про працю можливо отримати на інформаційному порталі Державної служби України з питань праці https://pratsia.in.ua/.

Внесення/вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій: проведення через ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Перехід «спрощенця» в середині місяця з першої/другої груп на третю групу з особливостями оподаткування: що з єдиним податком?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі, зокрема, самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Підпунктами 49.18.2 та 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).
Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Підпунктом 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.
При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (абзац перший п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.
Слід зазначити, що нормами ПКУ не визначені терміни подання податкової декларації у разі переходу з першої або другої групи на третю групу за заявою щодо використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (далі – Заява).
Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку першої або другої групи, який здійснює господарську діяльність і у визначені ПКУ терміни сплачував єдиний податок, востаннє сплачує авансовий внесок з єдиного податку в місяці, в якому подано Заяву, та в Декларації за формою № 752 зазначає суму щомісячних авансових внесків, сплачених ним у відповідних кварталах.
Разом з тим, платник єдиного податку першої або другої групи, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в Декларації за формою № 752 не заповнює інформацію щодо таких періодів, в яких не сплачувались авансові внески з єдиного податку.
З урахуванням терміну визначеного п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ, для забезпечення відображення в інтегрованих картках платника достовірної інформації щодо авансових внесків по єдиному податку, фізична особа – підприємець у разі переходу в середині місяця кварталу з першої або другої групи на третю групу з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану подає Декларацію за формою № 752 протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу, в якому подана Заява.

Розмір ставок, встановлених для юросіб – платників єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми передбачені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.
Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:
► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;
► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.
Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
● для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.
Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
● для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру, – 50 (п.п. 293.9.7 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Доходи від надання майна в оренду обов’язково підлягають декларуванню
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) звертає увагу, якщо громадяни здають в оренду житлову чи іншу нерухомість, а також рухоме майно, то отримані доходи необхідно задекларувати.
Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають декларуванню доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.
Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.
Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО та військовий збір сплачує орендодавець. Також, оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.
Відповідно до п.п. 69.1 п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у випадку відсутності у платника податків можливості, зокрема своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим наданням Декларації протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Особливості контролю за міжнародним оподаткуванням в умовах воєнного стану
Державна податкова служба України для забезпечення взаємодії з платниками податків інформує про права та обов’язки платників та контролюючих органів з питань міжнародного оподаткування (оподаткування доходів нерезидента, контроль за контрольованими іноземними компаніями та нерезидентами).
1. Щодо подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток та відповідальності платників за порушення податкового законодавства
Відповідно до вимог п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), звітувати до податкового органу про утримані та сплачені до бюджету податки з доходів нерезидентів мають особи, які виплачують такі доходи. Такою звітністю є додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.
Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу особами, які надають звітність, є резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, або інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що здійснюються в національній валюті).
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від 12 травня 2022 року № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:
- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;
- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;
- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.
Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюватиметься за окремими Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.
Разом з тим, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються.
2. Строки давності
Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Кодексу, загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації), в межах поданих уточнень.
Згідно з пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.
Проте дія пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).
Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.
Там чином, строки давності в частині оподаткування доходів нерезидентів зупинені з 18.03.2020.
3. Щодо здійснення перевірок з питань оподаткування доходів нерезидентів
Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупинені, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу в частині оподаткування доходів нерезидента (п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).
Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.
При цьому по зупинених відповідно до вищевказаних норм Кодексу перевірках з питань оподаткування доходів нерезидентів терміни проведення таких перевірок також призупиняються.
4. Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2%.
Відповідно до вимог п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу платники податків мали змогу добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3 групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.
Проте відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку, які здійснюють виплати з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, здійснюють нарахування та сплату податку з цих доходів, подають звітність у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом ІІІ Кодексу.
5. Контроль за контрольованими іноземними компаніями (далі - КІК).
Правила оподаткування прибутку КІК встановлені ст. 392 Кодексу. Вони передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють компаніями в інших країнах (або фактично їх контролюють), будуть зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній.
Іноземна компанія вважатиметься КІК в Україні, якщо:
- частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше ніж 50 відс. або більше ніж 10 відс. (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50 відс. і більше); або
- податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» над такою іноземною компанією (самостійно або разом з іншими податковими резидентами України).
Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена в Кодексі. Такими обставинами є, наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління іноземної компанії, можливість здійснювати або блокувати операції за банківським рахунком такої іноземної компанії та інші.
Згідно із Законом України від 07.12.2020 № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу викладено в такій редакції, а саме встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.
Відповідно до пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу платник податків подає до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування.
Декларації та заяви про застосування пільги, що полягає у звільненні від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії, за 2021 рік подаються до контролюючого органу відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 Кодексу фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України надсилає до контролюючого органу Повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Обов’язок такого подання залишається й на сьогодні.
Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 затверджено форму та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.
На сьогодні згідно з підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 Кодексу будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа, який виявив факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, надсилає повідомлення про це ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.
Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 №2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 №2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 №2260-ІХ (набрав чинності 27.05.2022).

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.
Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Щодо обмежень програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).
Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).
В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Податкові пільги щодо сплати земельного податку для юросіб
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 08 серпня 2022 о 10:04
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що від сплати земельного податку звільняються:
► санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));
► громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків в середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Норми передбачені п. 282.1 ст. 282 ПКУ.
Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями.
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
► бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
► дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
► державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);
► державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).
Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (п. 1 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Тимчасово, до 1 січня 2035 року, органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати земельного податку в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1116). Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116. У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Спілкування за «круглим столом» з актуальних питань податкового законодавства
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого» столу.
Фахівці проінформували платників податків щодо змін у податковому законодавстві в умовах воєнного стану, внесені Законами України №2120-ІХ, Закону №2142-IX, Закону №1914-IX, Закону №1946-ІХ, №2136, №2260, №2261, які мають на меті спростити ведення бізнесу, сприяти сплаті податків та покликані стимулювати ефективну роботу економіки у воєнний час..
Розповіли присутнім про основні моменти застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів (Далі – РРО/ПРРО) в умовах сьогодення та наголосили на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.
Звернули увагу на участь потенційних декларантів у кампанії одноразового декларування, зазначивши, якщо громадяни мають бажання легалізувати неоподатковані в минулому активи, вони можуть подати до органів ДПС добровільну декларацію та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками.
А також нагадали, що триває щорічна кампанія декларування доходів громадян. Фізичні особи, які отримали неоподатковані доходи у 2021 році, мають можливість подати декларацію за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян») та сплатити до бюджету відповідні платежі.
У ході спілкування податківців з суб’єктами господарювання підтверджено налаштованість сторін на співпрацю, щодо забезпечення розвитку бізнесу та системної сплати податків в умовах воєнного стану. Ведення легального бізнесу та сплата податків наближає країну до перемоги.
Наприкінці засідання платники отримали друковану продукцію із роз’ясненнями податкового законодавства.

Роз’яснення актуальних питань оподаткування під час практикуму
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Нещодавно у приміщенні Криворізької південної ДПІ відбувся практикум з актуальної тематики податкового законодавства.
Проінформовано присутніх:
 щодо новацій податкового законодавства під час воєнного стану(Закон України № 1914, Закон України № 2260, Закон України №2 261, Закон України № 1946, Закон України № 2136 тощо;
 про переваги при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій і ведення обліку товарних запасів платниками податків в умовах воєнного часу;
 щодо основних аспектів одноразового добровільного декларування активів громадян з яких не були сплачені податки й збори до 1 січня 2021 року та можливість легалізувати неоподатковані доходи шляхом добровільної подачі одноразової декларації;
 щодо належного оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану, визначеного Законом України ві 15 березня 2022 року №2136-IX;
 щодо порядку заповнення платіжних документів;
 щодо тривалості деклараційної кампанії - 2022;
 щодо діяльності антикорупційного сервісу «Пульс».
Податківці наголосили, що сумлінна сплата податків і зборів наблизить нашу Перемогу над підступним ворогом та підтримає економіку країни в цей нелегкий час.
Наприкінці заходу суб’єкти господарювання отримали відповіді на актуальні питання та друковану продукцію роз’яснювального характеру податкового законодавства.

Засідання робочої групи Саксаганської районної у місті ради
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
У приміщенні виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради відбулось засідання робочої групи щодо надходжень плати за землю та з питання заборгованості по платі за землю суб’єктами господарювання.
В засіданні робочої групи прийняли участь: заступник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов ( у режимі онлайн), головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподатківання фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитро Шкленський, головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталыя Писакова.
В ході засідання обговорювались нагальні питання:
 щодо виконання планових надходжень до бюджету від плати за землю;
 щодо очікуваних надходжень по платі за землю у серпні 2022 року;
 щодо здійснення заходів до боржників з погашення заборгованості по платі за землю.
В кінці засідання робочої групи узагальнено ситуацію стосовно стану погашення боргів, виявлено причини ускладнення фінансово-економічного стану підприємств в умовах воєнного часу, надано консультаційну допомогу в питаннях погашення заборгованості, надані доручення щодо очікуваних прогнозних показників та виконання дохідної частини бюджету міста.
В цей нелегкий для держави час сплата податків – це патріотизм з боку бізнес-спільноти. Своєчасне виконання платниками податкових зобов’язань - це забезпечення фінансової стабільності нашої держави, підтримка економічного фронту та територіальної цілісності нашої країни.

 

12.08.2022 10:08

 

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Внесення/вилучення готівки з місця проведення розрахунків, які не пов’язані із проведенням розрахункових операцій: проведення через ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що  згідно з п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратор розрахункових операцій з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Платникам ПДВ про критерії ризиковості здійснення операцій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку на додану вартість (далі – платник ПДВ) квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються, зокрема критерії ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

До таких критеріїв відносяться:

► відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в ПН, поданій для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у ПН/РК на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в ЄРПН, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року у ЄРПН, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

► відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника ПДВ на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), стосовно товарів, зазначених платником податку в ПН/РК, поданих для реєстрації в ЄРПН на дату їх складення.

  1. Відсутність на дату складення ПН/РК відомостей (актуального запису) в ЄРПН платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який подав для реєстрації в ЄРПН ПН/РК у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ.

► складення РК постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача – платника ПДВ, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД – зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг – перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК, поданому для реєстрації в ЄРПН, у таблиці даних платника ПДВ як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

► перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в РК на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в ЄРПН, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 01 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 01 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у ЄРПН ПН/РК на постачання такого/такої товару/послуги.

► складення РК на зменшення податкових зобов’язань до ПН, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в ЄРПН у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення ПН, зареєстрованої в ЄРПН без порушення граничних строків реєстрації, встановлених ПКУ.

Норми визначені у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.

Податкова декларація з плати за землю: заповнення рядків 4 - 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація), використовується для складання звітності починаючи з 01.01.2018, у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.

Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

▪ у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється (р. 3 податкової декларації, що уточнюється (або р.5 декларації в редакції наказу ДПА України від 24.12.2010 № 1015 або наказу Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865));

▪ у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);

▪ у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);

▪ у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);

▪ у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

Перехід «спрощенця» в середині місяця з першої/другої груп на третю групу з особливостями оподаткування: що з єдиним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Норми встановлені п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі, зокрема, самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).

Підпунктами 49.18.2 та 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПКУ встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

► календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

► календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (для платників податків на доходи фізичних осіб) – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV ПКУ застосовуються з урахуванням таких особливостей, визначених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок.

При цьому такими особами декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ єдиний податок не сплачувався.

Відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного відповідно до ст. 292 ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (абзац перший п.п. 9.8 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124.

Слід зазначити, що нормами ПКУ не визначені терміни подання податкової декларації у разі переходу з першої або другої групи на третю групу за заявою щодо використання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки (далі – Заява).

Враховуючи вищевикладене, платник єдиного податку першої або другої групи, який здійснює господарську діяльність і у визначені ПКУ терміни сплачував єдиний податок, востаннє сплачує авансовий внесок з єдиного податку в місяці, в якому подано Заяву, та в Декларації за формою № 752 зазначає суму щомісячних авансових внесків, сплачених ним у відповідних кварталах.

Разом з тим, платник єдиного податку першої або другої групи, який скористався правом не сплачувати єдиний внесок відповідно до п.п. 9.1 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в Декларації за формою № 752 не заповнює інформацію щодо таких періодів, в яких не сплачувались авансові внески з єдиного податку.

З урахуванням терміну визначеного п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ, для забезпечення відображення в інтегрованих картках платника достовірної інформації щодо авансових внесків по єдиному податку, фізична особа – підприємець у разі переходу в середині місяця кварталу з першої або другої групи на третю групу з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану подає Декларацію за формою № 752 протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем кварталу, в якому подана Заява. 

Чи сплачують ЄВ за себе ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464),

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Фізособі виплачується забезпечувальна сума за попереднім договором купівлі-продажу нерухомого майна: чи є об’єкт оподаткування ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування операцій податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регламентується ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом першим п. 172.3 ст. 172 ПКУ визначено, що дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі – Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об’єкта, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.

Згідно з п. 172.8 ст. 172 ПКУ для цілей ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Укладання попередніх договорів передбачено ст. 635 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), відповідно до якої попереднім є договір, сторони якого зобов’язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ст. 571 ЦКУ якщо порушення зобов’язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов’язання сталося з вини кредитора, він зобов’язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.

Сторона, винна у порушенні зобов’язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.

У разі припинення зобов’язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню. У такому випадку завдаток не є об’єктом оподаткування.

При цьому, завдаток є забезпеченням виконання обов’язку по договору купівлі-продажу нерухомого майна та буде являтись доходом фізичної особи у разі отримання такого завдатку у власність у вигляді відшкодування за ухилення від укладання договору купівлі – продажу іншою стороною.

Електронний кабінет  - подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує, що відповідно до абзацу першого п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. XX ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (з 01.09.2021 до 01.09.2022) має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Форма Декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439 із змінами.

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно із ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету (Е-кабінет) та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету .

Для подання Декларації через вебпортал ДПС фізичній особі необхідно:

  1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Інформація щодо порядку отримання КЕП у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) розміщена на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС (www.acskidd.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО».

Для входу до приватної частини Електронного кабінету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.

  1. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
  2. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
  3. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для заповнення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».
  4. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
  5. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати»;
  6. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити». Слід зазначити, що переглянути відправлену Декларацію можливо в меню «Перегляд звітності» розд. «Додатково» Електронного кабінету.

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Як правильно заповнити платіжний документ на сплату податків: «призначення платежу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон) інформує.

Як правильно заповнити платіжний документ на сплату податків – актуальне питання для платників податків.

Найчастіше неправильне заповнення платіжного документу призводить до несвоєчасного зарахування платежів до бюджету.

Нараховані і сплачені суми податків, зборів та інших платежів до бюджетів, ЄСВ обліковуються в інтегрованих картках платників (ІКП), які відкриваються органами ДПС за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Для того, щоб сплачена сума вірно відобразилася в ІКП платника податків, необхідно чітко дотримуватись вимог  наказу МФУ від 24.07.2015 № 666 (із змінами) «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів». В цьому Порядку в доступній формі описано як правильно заповнювати поле платіжного документа «Призначення платежу».

Саме поле «Призначення платежу» використовується для обліку сплачених сум в інформаційній системі (ІС) податкової служби для ідентифікації платника податку та занесення сплаченої суми до його ІКП. В разі некоректного заповнення цього поля сплачена сума буде обліковуватись окремо як нез’ясована, а в ІКП може виникнути податковий борг, на який буде нараховуватися пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату платежу. Навіть у випадку уточнення призначення нез’ясованого платежу на підставі заяви платника  така сума буде внесена до ІКП платника податків не раніше дати поданої ним заяви. За період існування податкового боргу в ІКП буде нараховано пеню та штрафні санкції відповідно до чинного законодавства.

Таким чином, правильно заповнені платіжні документи на сплату податків – гарантія вчасного надходження коштів до бюджетів усіх рівнів.

Розмір ставок, встановлених для юросіб – платників єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи – сільськогосподарські товаровиробники, належать, зокрема, юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми передбачені п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 292 прим. 1.2 ст. 292 прим. 1 ПКУ встановлено, що базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Абзацами першим і п’ятим п. 289.2 ст. 289 ПКУ визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 01 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

При цьому п. 5 підрозділу 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що індекс споживчих цін для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи застосовується із значенням 100 відсотків:

► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) за 2015 та 2017 – 2022 роки;

► для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) за 2015 та 2017– 2020 роки.

Згідно з п. 293.9 ст. 293 ПКУ для платників єдиного податку четвертої групи розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):

  • для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) – 0,95 (п.п. 293.9.1 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
  • для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,57 (п.п. 293.9.2 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
  • для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях) – 0,57 (п.п. 293.9.3 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
  • для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,19 (п.п. 293.9.4 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
  • для земель водного фонду – 2,43 (п.п. 293.9.5 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);
  • для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту, – 6,33.

Перелік гірських зон та поліських територій визначається Кабінетом Міністрів України (п.п. 293.9.6 п. 293.9 ст. 293 ПКУ);

  • для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу «Будівлі для птахівництва» (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру, – 50 (п.п. 293.9.7 п. 293.9 ст. 293 ПКУ).

Офіційне оформлення трудових відносин: електронна трудова книжка

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Починаючи з 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки.

Що таке електронна трудова книжка?

Це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду України.

Що змінилося?

Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.

За Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних з боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.

Де знайти електронну трудову книжку?

Для цього необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ) за допомогою авторизації:

за кваліфікованим електронним підписом (КЕП), який можна отримати в Державній податковій службі України, акредитованому центрі сертифікації ключів, а також у деяких банках;

за логіном і паролем – для цього необхідно зареєструватися на порталі за допомогою коду, отриманого в територіальних органах ПФУ за наявності паспорта, ідентифікаційного коду та відповідної заяви;

через сервіс ID.GOV.UA, який передбачає ідентифікацію за електронним підписом, за мобільним телефоном (Mobile ID) або наявності рахунку в одному з 27 банків України (Bank ID).

Хто може вносити інформацію?

Відомості про трудову діяльність можуть вносити самі працівники та/або їхні роботодавці. Для цього необхідно мати скановані кольорові копії усіх сторінок трудової книжки у хронологічному порядку та відповідних документів, до яких внесено записи з оригіналів трудової або інших документів, що підтверджують стаж.

Найманий працівник має можливість перевірити записи про трудові відносини, обравши розділ «Електронна трудова книжка».

В електронній трудовій книжці наразі є дані за основним місцем роботи, починаючи з 2004року. Якщо трудова діяльність почалася раніше, можливо додати про це інформацію особисто, надіславши скановані копії документів.

Скан-копії яких документів потрібно надавати?

До електронної трудової книжки треба завантажити всі документи, що впливають на розрахунок стажу. Окрім трудової книжки, це можуть бути документи про набуття освіти, свідоцтво про народження дитини (для жінок), військовий квиток та інші документи.

Більш детальніше про електронну трудову книжку можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі Державної служби України з питань праці за посиланням

 

Закон України № 1914 - рентна плата

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Метою запровадження Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі - Закон № 1914) є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

Для платників рентної плати за користування надрами запропоновано:

  • Ø уточнення визначення об’єктів оподаткування у частині приведення норм Податкового кодексу до законодавства в галузі видобування, що відповідно призведе до коригування бази оподаткування рентною платою платниками;
  • Ø систему диференціації ставок руд заліза та марганцю, яка забезпечить ефективний розподіл економічної вигоди гірничих підприємств в умовах високої мінливості цін.

Доходи від надання майна в оренду обов’язково підлягають декларуванню

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) звертає увагу, якщо громадяни здають в оренду житлову чи іншу нерухомість, а також рухоме майно, то отримані доходи необхідно задекларувати.

Відповідно до статті 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підлягають декларуванню доходи, отримані від здачі в оренду не лише житлових приміщень, але й гаражів, дачних будинків, присадибних та інших земельних ділянок.

Якщо нерухомість або інше майно орендує юридична особа або фізособа – підприємець, то податковим агентом є саме орендатор. Він і повинен утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотки.

Якщо ж нерухомість здається фізичній особі, то ПДФО та військовий збір сплачує орендодавець. Також, оподаткуванню підлягають доходи, отримані від здавання в прокат автотранспорту та іншого рухомого майна.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, у випадку відсутності у платника податків можливості, зокрема своєчасно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим наданням Декларації протягом 6-ти місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Особливості контролю за міжнародним оподаткуванням в умовах воєнного стану

Державна податкова служба України для забезпечення взаємодії з платниками податків інформує про права та обов’язки платників та контролюючих органів з питань міжнародного оподаткування (оподаткування доходів нерезидента, контроль за контрольованими іноземними компаніями та нерезидентами).

  1. Щодо подання додатку ПН до декларації з податку на прибуток та відповідальності платників за порушення податкового законодавства

Відповідно до вимог п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), звітувати до податкового органу про утримані та сплачені до бюджету податки з доходів нерезидентів мають особи, які виплачують такі доходи. Такою звітністю є додаток ПН до податкової декларації з податку на прибуток підприємства.

Згідно з пп. 141.4.2 п. 141.4 ст.141 Кодексу особами, які надають звітність, є резиденти, у тому числі фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, або суб’єкти господарювання (юридичні особи чи фізичні особи - підприємці), які обрали спрощену систему оподаткування, або інші нерезиденти, які провадять господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу із джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що здійснюються в національній валюті).

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (зміни внесені Законом від 12 травня 2022 року № 2260). Для платників законодавчі зміни передбачають особливості справляння податків у таких ситуаціях:

- у платника відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності, проте зобов’язано виконати такий обов’язок протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану;

- платник має можливість своєчасно виконувати податковий обов’язок – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких зобов’язань, граничний термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до 27.05.2022 за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20.07.2022 року та сплати податків та зборів не пізніше 31.07.2022 року;

- у платника відновилась можливість виконувати свої податкові обов’язки, термін виконання яких припадає на період з 24.02.2022 до дня відновлення можливості – звільнено від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого місяця наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Звертаємо увагу, що підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків здійснюватиметься за окремими Порядком, який буде затверджено Міністерством фінансів України.

Разом з тим, відповідно до вимог п. 521 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID – 19), штрафні санкції не застосовуються.

  1. Строки давності

Відповідно до вимог п. 102.1 ст. 102 Кодексу, загальний строк давності для проведення перевірок та визначення суми грошових зобов’язань для контролюючого органу та платника податків складає 1095 днів (3 роки), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації строк 1095 днів обраховується з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації), в межах поданих уточнень.

Згідно з пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (із змінами, внесеними Законом від 13.05.2020 № 591-IX) на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупинений перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Кодексу.

Проте дія пункту 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу зупинена на період дії воєнного, надзвичайного стану (зміни внесені Законом України від 15.03.2022 №2120-IX).

Разом з тим, відповідно до вимог п. 102.9 ст. 102 Кодексу (зі змінами, внесеними Законом України від 15.03.2022 №2120-IX) перебіг строків давності на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану для платників та контролюючого органу зупинений.

Там чином, строки давності в частині оподаткування доходів нерезидентів зупинені з 18.03.2020.

  1. Щодо здійснення перевірок з питань оподаткування доходів нерезидентів

Під час дії воєнного стану в Україні податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки – зупинені, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених, зокрема, підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу в частині оподаткування доходів нерезидента (п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Слід також зазначити, що по перевірках, які завершено, терміни надання заперечень до акту перевірок та оскарження прийнятих податкових повідомлень рішень також призупиняються на період воєнного стану в Україні.

При цьому по зупинених відповідно до вищевказаних норм Кодексу перевірках з питань оподаткування доходів нерезидентів терміни проведення таких перевірок також призупиняються. 

  1.  Щодо єдиного податку за відсотковою ставкою в розмірі 2%.

Відповідно до вимог п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу платники податків мали змогу добровільно змінити систему оподаткування із загальної на 3 групу єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу.

Проте відповідно до п. 297.5 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку, які здійснюють виплати з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, здійснюють нарахування та сплату податку з цих доходів, подають звітність у порядку, розмірі та строки, встановлені розділом ІІІ Кодексу.

  1. Контроль за контрольованими іноземними компаніями (далі - КІК).

Правила оподаткування прибутку КІК встановлені ст. 392 Кодексу. Вони передбачають, що українські резиденти (як фізичні, так і юридичні особи), які володіють компаніями в інших країнах (або фактично їх контролюють), будуть зобов’язані сплатити в Україні податок з нерозподілених прибутків таких компаній. 

Іноземна компанія вважатиметься КІК в Україні, якщо:

- частка, якою податковий резидент України (юридична або фізична особа) володіє в такій компанії, становить більше ніж 50 відс. або більше ніж 10 відс. (за умови, що сумарно резиденти України володіють у такій КІК часткою у розмірі 50 відс. і більше); або

- податковий резидент України (юридична або фізична особа) здійснює «фактичний контроль» над такою іноземною компанією (самостійно або разом з іншими податковими резидентами України).

Фактичний контроль має місце за наявності хоча б однієї з обставин, що визначена в Кодексі. Такими обставинами є, наприклад, надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління іноземної компанії, можливість здійснювати або блокувати операції за банківським рахунком такої іноземної компанії та інші.

 Згідно із Законом України від 07.12.2020 № 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» пункт 54 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу викладено в такій редакції, а саме встановлено особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду, зокрема, першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року – звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік.

Відповідно до пункту 14 підрозділу 1 розділу XX Кодексу платник податків подає до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування.

Декларації та заяви про застосування пільги, що полягає у звільненні від оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів, отриманих від ліквідації іноземної компанії,  за 2021 рік подаються до контролюючого органу відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктом 392.5.5 пункту 392.5 статті 392 Кодексу фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України надсилає до контролюючого органу Повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Обов’язок такого подання залишається й на сьогодні.

Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512 затверджено форму та Порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

На сьогодні згідно з підпунктом 392.6.3 пункту 392.6 статті 392 Кодексу будь-який контролюючий орган, інший орган державної влади, банк або фінансова установа, який виявив факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою - резидентом України часткою в іноземній юридичній особі, надсилає повідомлення про це ДПС засобами електронного зв'язку не пізніше п'яти робочих днів з дня виявлення зазначених фактів.

Інформація надана з урахуванням законів про внесення змін до Податкового кодексу України від 03.03.2022 №2118-ІХ (набрав чинності 07.03.2022), від 15.03.2022 №2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), від 24.03.2022 №2142-ІХ (набрав чинності 05.04.2022), від 01.04.2022 № 2173-IX (набрав чинності 16.04.2022), від 12.05.2022 №2260-ІХ (набрав чинності  27.05.2022).

Підстави та умови звільнення працівника за ініціативою роботодавця

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що законодавством України передбачені певні вимоги до процедури звільнення працівника, порушення яких може призвести до значних негативних наслідків для роботодавця. Проте, роботодавець є стороною трудових відносин та має передбачені законом підстави для розірвання трудового договору з працівником з власної ініціативи.

Статтею 40 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у таких випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця – фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

КЗпП заборонено звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці.

Утім у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки (ст. 5 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (із мінами та доповненнями)).

Також, у період дії воєнного стану норми статті 43 КЗпП, яка передбачає розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Статтею 41 КЗпП визначені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, а саме такий договір може бути розірваний у наступних випадках:

1) одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;

1 прим.1) винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

2) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця;

3) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;

4) перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи;

5) наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції»;

6) припинення повноважень посадових осіб;

7) неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій (норма діє з 19.07.2022).

Розірвання договору у випадках, передбачених пунктами 4 і 6 частини першої ст. 41 КЗпП, проводиться, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Довідково: інформацію щодо законодавства про працю можливо отримати на інформаційному порталі Державної служби України з питань праці https://pratsia.in.ua/.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю пальним!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Використання ПРРО при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Норми встановлені п. 1 ст. 3 Закону № 265.

Який документ є підтвердженням про прийняття одноразової (спеціальної) добровільної декларації, поданої через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків (далі – декларант).

Відповідно до п.п. 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Абзацом першим п. 42.6 ст. 42 ПКУ визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями без укладення відповідного договору.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку № 557, зокрема, визначено, що створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Відповідно до п. 8 розд. ІІ Порядку № 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція (абзац перший п. 9 розд. ІІ Порядку № 557).

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Таким чином, друга квитанція є підтвердженням про прийняття контролюючим органом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

При цьому, датою та часом прийняття Декларації контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Щодо обмежень програмного забезпечення по кількості рядків у таблиці даних платника ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» (далі – Таблиця) передбачено обмеження у 99 рядків, але обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді не має.

Податкові пільги щодо сплати земельного податку для юросіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, опубліковано 08 серпня 2022 о 10:04

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що від сплати земельного податку звільняються:

► санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських об’єднань осіб з інвалідністю, реабілітаційні установи громадських об’єднань осіб з інвалідністю (п.п. 282.1.1 п. 282.1 ст. 282 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► громадські об’єднання осіб з інвалідністю України, підприємства та організації, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю та спілками громадських об’єднань осіб з інвалідністю і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість осіб з інвалідністю, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків в середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Норми передбачені п. 282.1 ст. 282 ПКУ.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями.

У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські об’єднання осіб з інвалідністю, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством (п.п. 282.1.2 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

► бази олімпійської та параолімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (п.п. 282.1.3 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

► дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форми власності і джерел фінансування, заклади культури, науки (крім національних та державних дендрологічних парків) (за умови використання за цільовим призначенням), освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (п.п. 282.1.4 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

► державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій. У разі виключення таких підприємств, установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.5 п. 282.1 ст. 282 ПКУ);

► державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центри з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, за земельні ділянки, на яких розміщені їх спортивні споруди. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру неприбуткових установ та організацій, декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій (п.п. 282.1.6 п. 282.1 ст. 282 ПКУ).

Крім того, протягом дії ратифікованих Верховною Радою України міжнародних договорів (угод) України з питань космічної діяльності щодо створення космічної техніки (включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем), але не пізніше 01 січня 2023 року, резиденти – суб’єкти космічної діяльності, які отримали ліцензію на право її здійснення та беруть участь у реалізації таких договорів (угод), за земельні ділянки виробничого призначення згідно з переліком, який затверджується Кабінетом Міністрів України, звільняються від сплати земельного податку (п. 1 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

До 01 січня 2025 року звільняються від сплати земельного податку суб’єкти літакобудування, що підпадають під дію норм ст. 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості» і здійснюють розробку та/або виготовлення з кінцевим складанням літальних апаратів та двигунів до них, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти соціального, торговельного, сільськогосподарського призначення та непромислового будівництва (п. 7 підрозд. 6 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Тимчасово, до 1 січня 2035 року, органи місцевого самоврядування можуть звільняти від сплати земельного податку в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1116). Загальна сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку - інвестора із значними інвестиціями) враховується у складі загального обсягу передбаченої спеціальним інвестиційним договором державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями, яка надається відповідно до Закону № 1116. У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку - інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п. 11 підрозд. 6 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 69.14 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також земельних ділянок (земельних часток (паїв), які визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Комунікація громадськості через Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 19.00 год, у п’ятницю з 8:00 до 18:00  (крім суботи та неділі) – послідовно обрати напрямок «5».

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 год. до 8.00 год, у п’ятницю до 18:00. (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Спілкування за «круглим столом» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого» столу.

Фахівці проінформували платників податків щодо змін у податковому законодавстві в умовах воєнного стану, внесені Законами України №2120-ІХ, Закону №2142-IX, Закону №1914-IX, Закону №1946-ІХ, №2136,  №2260, №2261, які мають на меті спростити ведення бізнесу, сприяти сплаті податків та покликані стимулювати ефективну роботу економіки у воєнний час..

Розповіли присутнім про основні моменти застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів (Далі – РРО/ПРРО) в умовах сьогодення та наголосили на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.

Звернули увагу на участь потенційних декларантів у кампанії одноразового декларування, зазначивши,  якщо громадяни мають бажання легалізувати неоподатковані в минулому активи, вони можуть подати до органів ДПС добровільну декларацію та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками.

А також нагадали, що триває щорічна кампанія декларування доходів громадян. Фізичні особи, які отримали неоподатковані доходи у 2021 році, мають можливість подати декларацію за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян») та сплатити до бюджету відповідні платежі.

У ході спілкування податківців з суб’єктами господарювання підтверджено налаштованість сторін на співпрацю, щодо забезпечення розвитку бізнесу та системної сплати податків в умовах воєнного стану. Ведення легального бізнесу та сплата податків наближає країну до перемоги. 

Наприкінці засідання платники отримали друковану продукцію із роз’ясненнями податкового законодавства.

 Розяснення актуальних питань оподаткування під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно у приміщенні Криворізької південної ДПІ відбувся практикум з актуальної тематики податкового законодавства.

Проінформовано присутніх:

  • Ø щодо новацій податкового законодавства під час воєнного стану(Закон України № 1914, Закон України № 2260, Закон України №2 261, Закон України № 1946, Закон України № 2136 тощо;
  • Ø про переваги при застосуванні програмних реєстраторів розрахункових операцій і ведення обліку товарних запасів платниками податків в умовах воєнного часу;
  • Ø щодо основних аспектів одноразового добровільного декларування активів громадян з яких не були сплачені податки й збори до 1 січня 2021 року та можливість легалізувати неоподатковані доходи шляхом добровільної подачі одноразової декларації;
  • Ø щодо належного оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану, визначеного Законом України ві 15 березня 2022 року №2136-IX;
  • Ø щодо порядку заповнення платіжних документів;
  • Ø щодо тривалості деклараційної кампанії - 2022;
  • Ø щодо діяльності антикорупційного сервісу «Пульс».

Податківці наголосили, що сумлінна сплата податків і зборів наблизить нашу Перемогу над підступним ворогом та підтримає економіку країни в цей нелегкий час.

Наприкінці заходу суб’єкти господарювання отримали відповіді на актуальні питання  та  друковану продукцію роз’яснювального характеру податкового законодавства.

 

 Засідання робочої групи Саксаганської районної у місті ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

У приміщенні виконкому Саксаганської районної у місті Кривому Розі ради відбулось засідання робочої  групи щодо надходжень плати за землю та з питання заборгованості по платі за землю суб’єктами господарювання.

В засіданні робочої групи прийняли участь: заступник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов ( у режимі онлайн), головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподатківання фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитро Шкленський, головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталыя Писакова.

В ході засідання обговорювались нагальні питання:

  • Ø щодо виконання планових надходжень до бюджету від плати за землю;
  • Ø щодо очікуваних надходжень по платі за землю у серпні 2022 року;
  • Ø щодо здійснення заходів до боржників з погашення заборгованості по платі за землю.

В кінці засідання робочої групи узагальнено ситуацію стосовно стану погашення боргів, виявлено причини ускладнення фінансово-економічного стану підприємств в умовах воєнного часу, надано консультаційну допомогу в питаннях погашення заборгованості, надані доручення щодо очікуваних прогнозних показників та виконання дохідної частини бюджету міста.

В цей нелегкий для держави час сплата податків – це патріотизм з боку бізнес-спільноти. Своєчасне виконання платниками податкових зобов’язань - це забезпечення фінансової стабільності нашої держави, підтримка економічного фронту та територіальної цілісності нашої країни.

 

 

05.08.2022 07:08

Працівник має можливість самостійно перевірити оформлення трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачуються страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) поєднує в собі обов’язкові внески на пенсійне страхування, страхування від безробіття, від тимчасової втрати працездатності та від нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання.

Страховий стаж і сплата єдиного внеску гарантують працівникам соціальний захист, а саме: оплату лікарняних, допомогу на випадок безробіття, нещасного випадку на роботі чи професійного захворювання, пенсію.

Якщо роботодавець має найманих працівників, він зобов’язаний щомісяця сплачувати за них єдиний внесок у розмірі 22 % від бази нарахування (заробітної плати, винагороди за виконання робіт або надання послуг).

Перевірити оформлення трудових відносин, своєчасність і повноту сплати страхових внесків, свій страховий стаж можливо самостійно, не виходячи з дому.

Так, перевірити факт сплати внесків та набутий страховий стаж можливо на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (https://portal.pfu.gov.ua/) або завантаживши мобільний додаток «Пенсійний фонд» (Google Play або iOS).

Юрособа – «єдинник» у поточному році переходить на загальну систему оподаткування: порядок сплати податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств регламентовано ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім:

► виробників сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року. Для цілей оподаткування податком на прибуток до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 відсотків загальної суми доходу (п.п. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

► у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 ПКУ);

► якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) періоду), останнім податковим (звітним) періодом вважається період, на який припадає дата ліквідації (п.п. 137.4.3 п. 137.4 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ встановлено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку:

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 млн гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

ґ) суб’єктів господарювання юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розд. ІІІ ПКУ.

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Декларація за річний податковий (звітний) період подається відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Враховуючи зазначене, платники єдиного податку, які протягом року перейшли на загальну систему оподаткування, застосовують річний податковий (звітний) період як новостворені платники податку на прибуток підприємств, який для них починається з дати переходу на загальну систему оподаткування і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (крім виробників сільськогосподарської продукції), а у разі ліквідації платника після переходу на загальну систему оподаткування – закінчується датою ліквідації.

Виробники сільськогосподарської продукції у разі переходу на загальну систему оподаткування з 01 січня поточного звітного року подають окремо Декларацію за період з 01 січня по 01 липня поточного звітного року, а починаючи з 01 липня поточного року застосовують річний податковий період, який починається з 01 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року.

Платник податку на прибуток зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним Декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку, передбаченого ПКУ для подання Декларації у відповідності до абзацу першого п. 57.1 ст. 57 ПКУ.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Яким чином подається пояснення до таблиці даних платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення) платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою.

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку зупинення).

Згідно з п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

ДПС постійно розміщує на своєму офіційному вебсайті відомості щодо засобів електронного зв’язку, якими може подаватися Таблиця (п. 24 Порядку зупинення).

Ідентифікатори форм Таблиці та пояснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів.

Пояснення з інформацією про діяльність платника (з можливим зазначенням відомостей про наявні орендовані або власні приміщення, виробничі потужності, земельні ділянки, найманого персоналу, залишків готової продукції, сировини) подається у вигляді прикріпленого до Таблиці додатка, код форми якого J/F13601.

Чи має право декларант уповноважити іншу особу на підставі укладеного договору доручення подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є чи були платниками податків (далі – декларант).

Норми встановлені п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Підпунктом 6.2 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) подається безпосередньо декларантом до контролюючого органу, в електронній формі з урахуванням вимог, встановлених розд. II ПКУ, та особливостей, встановлених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

При цьому, згідно з п. 42 прим. 1.5 ст. 42 прим. 1 розд. II ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право, зокрема, подавати звітність в електронній формі після проходження в електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Таким чином, Декларацію декларант має подати особисто в електронній формі.

Перереєстрація  програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

До уваги ФОП – «спрощенців», які у 2021 році мали основне місце роботи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З 01 січня 2021 року статтю 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» доповнено частиною 6, згідно з якою передбачено звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та фізичних осіб – підприємців (ФОП), які мають основне місце роботи, за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, не меншому мінімального страхового внеску.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі, меншому мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої вищезазначеним Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Оскільки з 01 січня 2022 року розпочалася кампанія з подання податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) за результатами 2021 року, звертаємо увагу ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування на окремі особливості заповнення Декларації, за умови наявності основного місця роботи:

1) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та протягом всього 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався щомісячно єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, не заповнюють та не подають разом з Декларацією додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – додаток 1);

2) ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування та лише в окремих місяцях 2021 року мали основне місце роботи, на якому роботодавцем за таку фізичну особу сплачувався єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску, або мали основне місце роботи протягом всього 2021 року, проте роботодавцем за таку фізичну особу в усіх чи окремих місяцях сплачувався єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску, заповнюють та подають разом з Декларацією додаток 1.

У такому випадку в додатку 1 ФОП в рядку 8 вказує період перебування на спрощеній системі оподаткування протягом року (наприклад з 01.01.2021 по 31.12.2021), а в таблиці Визначення сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, у місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі не менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» проставляє значення 0, в колонці «3» розмір єдиного внеску вказується відсоток єдиного внеску, тобто значення 22.

У місяцях, в яких роботодавцем сплачено єдиний внесок у розмірі менше мінімального страхового внеску в колонках «2» та «4» ФОП визначає базу нарахування єдиного внеску та суму єдиного внеску, але не менше мінімального страхового внеску (з січня по листопад 2021 року це 6000,00 та 1320,00 відповідно, в грудні – 6500,00 та 1430,00 відповідно), в колонці «3» незмінним залишається розмір єдиного внеску, тобто 22.

Відповідне роз’яснення розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

Деклараційна кампанія 2022 року: податкові зобов’язання необхідно сплатити не пізніше 31 липня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що під час щорічної кампанії декларування доходів, отриманих громадянами у 2021 році, декларуванню підлягають доходи, отримані від осіб, що не є податковими агентами та з яких не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (ПКУ) зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 ПКУ останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Нагадуємо, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Внесено зміни до порядку повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2022 року № 835 (далі – Постанова № 835) внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту».

Зміни внесено до виносок до форми повідомлення про прийняття на роботу. Отже всі роботодавці, крім резидентів Дія Сіті, заповнюють це повідомлення, як й раніше. Водночас, через зміни всі роботодавці тепер мають оновлену форму.

Постанову № 835 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 28.07.2022 № 163 і розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

З 25.07.2022 впроваджено автоматичне формування витягу про нормативну грошову оцінку земельних ділянок с/г призначення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) з 25.07.2022 впроваджено функціонал щодо автоматичного формування програмним забезпеченням Державного земельного кадастру витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення (за межами населених пунктів) в електронній формі.

З 06 липня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», яка передбачає, зокрема, що витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

Також зазначеною постановою змінено форму витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка передбачає підтвердження дійсності такого витягу шляхом нанесення відповідного QR-коду.

Запровадження зазначеного функціоналу дозволяє отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сільськогосподарського призначення в електронному вигляді одразу після подання відповідної заяви без участі працівників територіальних органів Держгеокадастру.

Як отримати послугу?

Для отримання витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту, необхідно подати відповідну заяву через електронні сервіси Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/services).

Після авторизації в Електронних сервісах необхідно перейти в розділ «Відомості ДЗК» і обрати пункт «Замовити». Далі обрати тип заяви «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (с/г призначення за межами населених пунктів)» та заповнити всі обов’язкові поля форми заяви.

Після успішного формування заяви необхідно перейти в підрозділ «Історія» розділу «Відомості ДЗК», в якому буде зазначено заяву та статус її опрацювання. При зазначенні статусу розгляду заяви «Готово» можливо завантажити електронну версію витягу, який містить QR-код, сформований програмним забезпеченням Державного земельного кадастру, та підписаний кваліфікованим електронним підписом системи Державного земельного кадастру.

Окремо слід зазначити, що заяви на отримання витягів, подані до запровадження вищевказаного функціоналу, будуть розглянуті працівниками територіальних органів Держгеокадастру у звичайному порядку.

За інформацією, яку розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням

За який період здійснюється доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у разі збільшення кількості РРО у місці торгівлі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми встановлені положеннями ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Отже, у разі збільшення кількості реєстраторів розрахункових операцій у місці торгівлі доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюється за квартали, які залишились до закінчення дії ліцензії. Плата за квартал, у якому відбулось таке збільшення здійснюється у повному обсязі за весь квартал.

До уваги ФОП, які обирають спрощену систему оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – заява) (абзац перший п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Пунктом 298.3 ст. 298 ПКУ визначено, що у заяві зазначаються такі обов’язкові відомості:

► найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010;

► обрані суб’єктом господарювання група та ставка єдиного податку або зміна групи та ставки єдиного податку;

► кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

Згідно з підпунктами 1 та 3 п. 299.6 ст. 299 ПКУ підставами для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб’єкта господарювання, зокрема, фізичної особи – підприємця як платника єдиного податку є виключно:

► невідповідність такого суб’єкта вимогам, встановленим ст. 291 ПКУ;

► недотримання таким суб’єктом вимог, встановлених п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Водночас, реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).

Пунктом 299.7 ст. 299 ПКУ встановлено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► ставка єдиного податку та група платника податку;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

► дата реєстрації;

► види господарської діяльності;

► дата анулювання реєстрації.

Враховуючи вищевикладене, оскільки на підставі поданої ФОП заяви, із зазначеними відомостями про неї, здійснюється реєстрація ФОП як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, то контролюючий орган не може здійснити реєстрацію ФОП як платника єдиного податку у разі подання нею, в термін визначений ПКУ, заяви в якій відсутня одна з обов’язкових відомостей, яка необхідна для занесення до реєстру платників єдиного податку.

Щодо подання додатку Ф2 до декларації про майновий стан і доходи фізособою – «незалежником», якщо професійна діяльність не здійснювалась

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року відповідно до розділу IV ПКУ у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Норми встановлені п. 178.4 ст. 178 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подають податкову декларацію до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 грудня 2020 року № 783 (далі – Наказ № 783)).

Додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Декларація про майновий стан і доходи у редакції наказу № 783 подається з 01 січня 2022 року.

Разом з тим, п. 49.2. ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду не отримувався дохід від такої діяльності, то обов’язку подання декларації про міновий стан і доходи, у т. ч. додатку Ф 2 у зазначеної особи не виникає.

Разом з тим, якщо особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, протягом звітного періоду отримувались інші доходи, крім доходів від незалежної професійної діяльності, то така особа зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та заповнити відповідні додатки в залежності від виду отриманого доходу.

За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп?

Згідно з п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ встановлено, що до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи (абзац четвертий п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб’єкти господарювання (зокрема ФОП), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

Закон № 1914: Податок на прибуток підприємств

Метою запровадження Закону № 1914 є забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства.

Законом № 1914 змінено підходи до справляння окремих податків, які спрямовані на:

  • Ø створення більш ефективних механізмів справляння цих податків;
  • Ø недопущення безпідставного користування податковими пільгами;
  • Ø сприяння підвищенню добровільності сплати податків;
  • Ø створення справедливих умов оподаткування для всіх платників податків;
  • Ø забезпечення мобілізації фінансових ресурсів до бюджетів різних рівнів у достатньому обсязі.

Зміни, запроваджені Законом № 1914 стосовно податку на прибуток підприємств:

  • Ø нерезидент щороку зможе отримувати від контролюючого органу підтвердження українською мовою щодо сплати податку не тільки у паперовій, а й також в електронній формі у порядку, передбаченому наказом Мінфіну;
  • Ø державні підприємства та господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які не погодили з власником або уповноваженим ним органом свою облікову політику у частині визначення методів обчислення величини резерву сумнівних боргів (резерву очікуваних кредитних збитків) та способу визначення коефіцієнта сумнівності, не зможуть списувати безнадійну заборгованість на зменшення об’єкту оподаткування;
  • Ø великі платники податків, починаючи з 2022 року, матимуть право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відсотків непогашеної суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;
  • Ø обмеження щодо неврахування сум роялті при визначенні об’єкта оподаткування не застосовуватиметься у випадках нарахування роялті на користь правовласників, як винагороди на підставі договорів, укладених з організаціями колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;
  • Ø безповоротна фінансова допомога (безоплатно надані товари, роботи, послуги) на користь пов’язаних осіб, які були збитковими в минулому році, не враховуватиметься у зменшення об’єкту оподаткування;
  • Ø частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств платників податку — власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, буде позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання здійснюватиметься у складі окремого додатку до податкової декларації;
  • Ø тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільнятиметься від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності: розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей; розведення та вирощування перепелів і страусів та виробництво м'яса свійської птиці, за виключенням виробництва м'яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей, а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м'яса курей). Вивільнені кошти використовуються на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, впровадження новітніх технологій;
  • Ø тимчасово, з 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року, платники податку - виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом матимуть право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств за касовим методом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Норми встановлені ч. 11 ст. 9 Закон № 2464.

Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Водночас, відповідно до п. 9 прим. 21  розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Фізособа володіє коштами, які розміщені на депозитному банківському рахунку: чи подається одноразова (спеціальна) добровільна декларація

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 1 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа володіє коштами, які розміщені на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування за відповідною ставкою.

Отримали новий витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки - уточніть показники декларації з плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Норми передбачені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для визначення розміру земельного податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка (далі – НГО) земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про НГО земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової НГО землі.

Частиною першою ст. 15 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378) визначено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та НГО земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За результатами, зокрема, НГО земельних ділянок складається технічна документація (частина перша ст. 20 Закону № 1378).

Частиною першою ст. 23 Закону № 1378 визначено, що технічна документація, зокрема, з НГО земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, НГО відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про НГО окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 20 Закону № 1378).

Витяги з технічної документації про НГО земельної ділянки платниками подаються до контролюючого органу на виконання норм п. 286.2 ст. 286 ПКУ.

Отже, з дати набрання чинності відповідного рішення, затвердженого уповноваженим органом щодо виконаної НГО, платник податків повинен уточнити показники декларації з плати за землю у разі отримання протягом року нового витягу із технічної документації про НГО земельної ділянки.

За який період здійснюється доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, у разі збільшення кількості РРО у місці торгівлі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роздрібна торгівля, зокрема, алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Норми встановлені положеннями ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями справляється за кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі.

Плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями справляється щоквартально рівними частками і зараховується до місцевих бюджетів згідно з чинним законодавством.

Отже, у разі збільшення кількості реєстраторів розрахункових операцій у місці торгівлі доплата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями здійснюється за квартали, які залишились до закінчення дії ліцензії. Плата за квартал, у якому відбулось таке збільшення здійснюється у повному обсязі за весь квартал.

Щодо відповідальності платників податків у період дії воєнного стану в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами першим – п’ятим п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної ПКУ, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотків за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац восьмий п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Платники податків, які у зв’язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ термінів виконання податкових обов’язків, звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за невиконання податкових обов’язків, за умови виконання таких обов’язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов’язків (п.п. 69.3 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Познякової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань застосування РРО/ПРРО.

Питання: Чи можна зареєструвати ПРРО на автомобіль?

Відповідь:  З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від                  23 червня 2020 року № 317, поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.

Питання: Як рахується час перебування в офлайн режимі?

Відповідь: Час, протягом якого ПРРО перебуває в режимі офлайн, підраховується шляхом сумування періодів від дати та часу повідомлення про початок режиму до дати і часу повідомлення про завершення і навпаки, якщо між ними не реєструвались чеки фіскальним сервером.

Питання: Які особливості в роботі РРО та/або ПРРО в умовах воєнного стану?

Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

При цьому, використання ПРРО при оптовій або роздрібній торгівлі пальним забороняється.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» припинено дію мораторію на проведення фактичних перевірок, а відтак в умовах дії воєнного стану ДПС забезпечує контроль за проведенням розрахункових операцій.

З метою захисту прав споживачі під час проведення розрахункових операцій, особливо у період дії воєнного стану ДПС наголошує на необхідності застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання про проведенні розрахункових операцій.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань одноразового добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо одноразового добровільного декларування.

Питання: Чи має право подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію фізична особа, яка має у власності нежитлову будівлю нежитлового призначення?

Відповідь: Об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нежитлові будинки некомерційного призначення, загальна площа яких перевищує 60 кв.м. та які розташовані на території України.

Разом з тим нагадуємо, що декларант самостійно приймає рішення щодо визначення активів, які будуть зазначені ним у одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Водночас п. 10 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ визначає склад та обсяг активів щодо яких не здійснюються нарахування та сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.

До  цього   виключного  переліку  відноситься,   зокрема,  нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м., розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (пп. «б» пп. 2 п. 10 підрозділу 9 4 розділу ХХ ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Питання:  Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, який було придбано за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою?

Відповідь: У разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Питання: Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Відповідно до пункту 5 підрозділу 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктами декларування не можуть бути:

а) активи фізичної особи, одержані (набуті) декларантом внаслідок вчинення діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, крім кримінальних правопорушень або інших порушень законодавства, пов’язаних із:

  • Ø ухиленням від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів);
  • Ø ухиленням від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
  • Ø порушеннями у сфері валютного законодавства;
  • Ø порушеннями у сфері захисту економічної конкуренції в частині порушення, передбаченого п. 12 ст. 50 Закону України від 11 січня 2001 року № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» із змінами та доповненнями;

б) активи фізичної особи, які належать фізичній особі – резиденту, у тому числі самозайнятій особі, а також фізичним особам, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які відповідно до ПКУ є чи були платниками податків, стосовно якого розпочато досудове розслідування або судове провадження щодо таких активів за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 212, 212 прим. 1, а так само ст. 366 (щодо документів податкової та/або фінансової звітності, митних декларацій, податкових накладних, первинних документів, іншої звітності з податків, зборів (обов’язкових платежів), ст. 367 (якщо кримінальне правопорушення пов’язане з порушенням вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи) Кримінального кодексу України від 05 квітня 2001 року № 2341-III із змінами та доповненнями;

в) активи фізичної особи або юридичної особи, які належать Декларанту, стосовно якого відкрито судове провадження у вчиненні будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 209, 258 прим. 5 і 306, частинами першою і другою ст. 368 прим. 3, частинами першою і другою ст. 368 прим. 4, ст.ст. 368, 368 прим. 5, 369 і 369 прим. 2 ККУ, та/або які підлягають стягненню як необґрунтовані в порядку, встановленому главою 12 розд. III Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV із змінами та доповненнями;

г) кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації перебувають у готівковій формі;

ґ) активи декларанта, які обліковуються (знаходяться) на рахунках фінансових установ та/або розташовані (зареєстровані) на території країни, визнаної державою-агресором згідно із законом, чи мають джерела походження з такої країни.

 

04.08.2022 10:08

Телефон «гарячої лінії» з питань праці та соціально-трудових відносин 0564 94-71-69 змінено на 096 043 85 68.

За даним телефоном можливе звернення з наступних питань:

-    оплати праці згідно чинного законодавства України;

-    легалізації найманих працівників;

-    охорони праці;

-    атестації робочих місць за умовами праці.

 

 

 

02.08.2022 08:08

Офіційне оформлення праці  - соціальний захист в умовах воєнного стану  

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.

При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.

Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.

Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

► заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

► можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

► є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

Єдиний рахунок: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.

Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Державною казначейською службою України (Казначейство) на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).

Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:

► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;

► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;

► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.

Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:

► поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;

► поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

► поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

► поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

► поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;

►поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

► поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

► поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

► поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

► поле № 12:

не заповнюється;

► поле № 13:

не заповнюється;

► поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*.

* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.

Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.

Корупційні діяння та порушення правил етичної поведінки працівниками ДПС можна поінформувати різними способами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

З метою забезпечення добросовісного, чесного та професійного виконання працівниками органів ДПС посадових обов’язків, формування «нульової» толерантності (нетерпимості) до корупції, недопущення вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, та сприяння зміцненню суспільної довіри, урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції», розроблено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які затверджені наказом ДПС від 02.09.2019 № 52.

Відповідно до Правил етичної поведінки, серед іншого, працівники органів ДПС, незалежно від займаних посад, під час виконання посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.

Оскільки порушення Правил етичної поведінки, за конкретних умов, може бути кваліфіковане як порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді попередження про неповну службову відповідність, просимо інформувати про ці факти такими способами:

  • Ø з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8; post@tax.gov.ua
  • Ø на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС upzvk@tax.gov.ua;
  • Ø Сервіс «Пульс» ДПС, засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007;
  • Ø у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
  • Ø безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.

Деклараційна кампанія - 2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.

Щорічне подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік, сплата податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом – це конституційний обов’язок громадян (ст. 67 Конституції України).

Порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені ПКУ терміни до контролюючого органу за своєю податковою адресою.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ Декларація подається платниками податків в один із таких способів (за вибором):

- особисто або уповноваженою на це особою;

- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.

Нагадуємо, що обов’язок стосовно подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:

- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).  До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

- іноземних доходів;

- та в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема при отриманні у власність майна за рішенням суду.

Шановні громадяни, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, запрошуємо своєчасно задекларувати доходи, отримані у 2021 році, сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та підтримати економічний фронт в умовах воєнного стану країни!

Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.

Щодо обов’язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів

Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), установлені вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.

Фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (Форма № ФКЧ-1 рядок 7).

У разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.

Розміщення коду УКТ ЗЕД, у передбачених законодавством випадках, не в чарунці для розміщення тегу CZD або в місцях, передбачених для необов’язкових реквізитів, може призвести до втрати інформації, яка передається платником податків до контролюючого органу, що є порушенням встановлених вимог та може призвести до застосування фінансових санкцій до такого суб’єкта господарювання.

Враховуючи вищевикладене, продавці підакцизних товарів зобов’язані належним чином програмувати та відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО коди УКТ ЗЕД, а також передавати до контролюючого органу копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Положенням та технологією передачі даних від РРО на сервіс ДПС.

Закон України № 2260: мораторій на проведення податкових перевірок у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).

Зокрема, Законом № 2260 п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.

Так, з урахуванням змін, внесених Законом № 2260, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.

Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:

► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;

► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.

Подані уточнюючі-розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:

► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;

► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;

► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.

Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з, дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України

щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.

Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.

Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.

Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Закон № 2260 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.05.2022 № 111.

При цьому, зміни до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, наберуть чинності з 02 червня 2022 року.

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Коригування сум єдиного внеску та реквізитів застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Податкові преференції для індустріальних парків

Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.06.2022 № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон).

Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.

З податку на прибуток Законом надано можливість звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та виробництва транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, та перевезення вантажів); у сфері збирання оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010), виключно на території індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.

З метою підтвердження статусу використовуються дані з Реєстру індустріальних парків.

При цьому не мають права застосовувати зазначені правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, або зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених до офшорних зон, або включеним до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – учасника індустріального парку), спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку.

Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

З податку на додану вартість резиденти індустріальних парків отримують державне стимулювання у вигляді звільнення від ПДВ операцій із ввезення на митну територію України обладнання за переліком кодів УКТЗЕД з обов’язком використання виключно в межах індустріальних парків, без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування на будь-яких умовах терміном 5 років.

Порядок ввезення та цільового використання товарів встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.

З метою посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, для стимулювання розвитку індустріальних парків як інструментів зростання економічної діяльності в України, у Податковому кодексі України (далі ‒ Кодекс) запроваджено зменшення регулювання повноважень органів місцевого самоврядування в частині надання податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких виконано. Зокрема, надано право затвердження для зазначених земельних ділянок ставок земельного податку та орендної плати у розмірі, меншому за їх розмір, який встановлений такими органами для певної категорії земель в межах відповідної території. Також надано право звільнення від сплати земельного податку.

Водночас змінами Кодексу не передбачено надання органам місцевого самоврядування прав на встановлення податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативна грошова оцінка яких не виконана.

Аналогічні за змістом заходи із посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, поширено на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо права встановлення пільги з податку.

Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.

Норми передбачені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.

Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.

Алгоритм дій фізособи для направлення запиту через Електронний кабінет щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301803) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:

  1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

  1. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».
  2. У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
  3. Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.
  4. Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.
  5. Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.
  6. Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».

Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401803 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».

Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.

При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.

Новації в оподаткуванні ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, п. 197.1 ст. 197 ПКУ доповнено новим п.п. 197.1.33, відповідно до якого постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).

Крім того, ст. 197 ПКУ доповнено п. 197.28прим.1.

Згідно з вищезазначеним пунктом звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.

Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.

Положення п. 197.28 прим.1 ст. 197 ПКУ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Закон № 2330 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147.

Орендар переходить з єдиного податку ІV групи на ІІІ групу зі ставкою 2 відсотки доходу: нарахування земельного податку фізособам – орендодавцям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Норми встановлено, що п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.

Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.

Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.

Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

Виявлення порушень законодавства про ціноутворення у період дії воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.

Так, п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

  • отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
  • отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.

У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Акцизний податок з реалізованих у роздрібній торгівлі підакцизних товарів: чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Норми встановлені 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).

Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.

Таким чином, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Екологічний податок: ставки, встановлені Законом України № 1914, особливості справляння у період дії воєнного стану

Відеоматеріал за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/8916.html

«єМалятко»: отримання РНОКПП для дитини

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 691) надано можливість:

► в межах комплексної послуги «єМалятко» батькам новонародженої дитини за їх бажанням під час державної реєстрації народження дитини одночасно здійснити реєстрацію її у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);

► фізичним особам, віком від 14 до 18 років, під час оформлення паспорта громадянина України вперше за їх бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі платником податків.

Відповідно до п. 1 розд. ХІV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) за бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється під час державної реєстрації її народження. Така реєстрація проводиться в межах надання комплексної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691.

У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.

Після внесення до свідоцтва про народження реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру Міністерство юстиції України направляє до Державної податкової служби України (далі – ДПС) відомості про такий документ, а також відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр) (за наявності), для внесення інформації до Державного реєстру.

Пунктом 2 розд. ХІV Положення № 822 визначено, що особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у Державному реєстрі, під час оформлення паспорта громадянина України вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України. Така реєстрація проводиться відповідно до Постанови № 691.

У такому разі Облікова картка за ф. № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.

Після реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі ДПС надсилає Державній міграційній службі України (далі – ДМС) реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в Державному реєстрі, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у Державному реєстрі, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до Державного реєстру.

Після внесення до паспорта громадянина України у формі картки реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру ДМС направляє до ДПС відомості про паспорт (номер паспорта, орган, що його видав, дата видачі паспорта), унікальний номер запису в Реєстрі, для внесення такої інформації до Державного реєстру.

Обмін електронними повідомленнями між Міністерством юстиції України, ДПС та ДМС здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», від 08 вересня 2016 року № 606 «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691, інших нормативно-правових актів, що передбачають створення та функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначають порядок інформаційної взаємодії.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у випадку відсутності у платника ПДВ можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Норми встановлені п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.

Законодавством запроваджено додаткові умови працевлаштування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352).

Законом № 2352, зокрема ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено частиною третьою, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Крім того ст. 29 КЗпП викладено у новій редакції.

Так, згідно з змінами до ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5 і 7 – 9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП.

Також частину четверту ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Тобто роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). При цьому таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.

Закон № 2352 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147 (7897).

Юрособа – «єдинник» має право здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

► третя група – юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;

► четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.

Пунктом 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.

Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.

У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.

Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.

Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.

Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.

Засідання у виконкомі Інгулецької районної у місті ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

У виконкомі Інгулецької районної у місті ради відбулось засідання із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю за використанням земель з питання необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства.

В засіданні робочої групи прийняли участь: головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лариса Лосицька, старший державний інспектор відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лариса Бевзелюк та запрошені суб’єкти господарювання.

Серед питань, які розглядалися:

  • стан заборгованості по платі за землю;
  • приведення у відповідність землекористувачами правовстановлюючих документів на землю;
  • координація дій по оформленню документів;
  • стан заборгованості по податку на нерухоме майно.

На засіданні були визначені шляхи вирішення проблемних питань по оформленню правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства, погашення заборгованості з плати за землю, податку на нерухоме майно та недопущення їх виникненню у подальшому.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Під час телефонного сеансу «гаряча лінія» на запитання платників відповідала заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова.

Питання: Чи можна уточнити раніше подану одноразову добровільну декларацію?

Відповідь:  У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – декларація), подавши нову декларацію.

При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, буде вважатися анульованою.

Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Питання: Як здійснюється нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:

5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;

2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.

У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Питання: Яке майно можуть декларувати фізичні особи?

Відповідь: Добровільному декларуванню підлягають:

  • валютні цінності, (крім коштів у готівковій формі);
  • цінні папери;
  • рухоме та нерухоме майно,
  • предмети мистецтва, антикваріату, цінні папери, пам’ятні монети і банкноти,
  • частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.

При цьому зазначені об’єкти декларування повинні відповідати наступним критеріям:

  • розміщені на території України або за її межами;
  • були одержані чи набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування чи отримання оподаткуванню в Україні;
  • з них не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі;
  • не були задекларовані до 1 січня 2021 року.

 

 

22.07.2022 11:07

За І півріччя 2022 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 15.03.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається платниками, починаючи зі звітного періоду – І півріччя 2022 року.

На офіційному вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:

J0100122 – для юридичних осіб;

F0100722 – для фізичних осіб;

J0100922 – для інститутів спільного інвестування;

J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Винагорода фізособі за добровільно передану ЗСУ бойову техніку держави-агресора: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 165.1 ст. 165 доповнено новим п.п. 165.1.63.

Підпунктом 165.1.63 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України (ЗСУ) придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України від 01 квітня 2022 року № 2172-ІХ «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».

Отже, такий дохід не оподатковується ПДФО.

Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян через електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).

Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.

Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути «спрощенцем» першої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

За об’єкти нерухомості встановлені нульові ставки: подання декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 Закон № 1914: до уваги виробників електроенергії за «зеленим» тарифом!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 06.07.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753 (далі – Постанова № 753), якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Постанова № 1147).

Постановою № 753, зокрема п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок Постанови № 1147 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін, дані про нормативну грошову оцінку (НГО) окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів НГО таких земельних ділянок визначається як сума НГО їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про НГО земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з НГО земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації НГО земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов’язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій із накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Постанова № 753 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.07.2022 № 147.

Новий сервіс ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram

Для забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг ДПС запустила новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram.

Чат-бот – ефективний та сучасний засіб комунікації, який дозволяє 24/7 оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених порушень законодавства.

За допомогою чат-боту можна повідомити податкову службу про:

незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

відмову у розрахунку банківською карткою;

торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Після опрацювання отриманої інформації ДПС будуть вжиті заходи відповідного реагування для припинення порушень або незаконної діяльності.

Використання РРО/ПРРО – захист прав споживачів

Державна податкова служба України відзначає стійке зростання кількості зареєстрованих та поставлених на облік РРО/ПРРО.

Дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у сфері роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання завжди приносить користь споживачам, бюджету країни та поліпшує, в частині контролю за залишками асортиментного переліку товарів, роботу платників податків, які у своїй діяльності використовують реєстратори розрахункових операцій.

Застосування РРО/ПРРО підвищує ефективність контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів завдяки праву останніх вимагати фіскальний чек. Зазначені норми сприяють прозорим та рівним конкурентним умовам для всіх учасників ринку та несуть в собі загрози тільки для недобросовісних його учасників.

Отже, норми обов’язкового використання РРО/ПРРО сприяють збільшенню надходжень до Державного бюджету України, посиленню захисту прав споживачів та створенню рівних і цивілізованих умов ведення бізнесу.

Це, у свою чергу, посилить спроможність нашої держави забезпечувати нагальні потреби її захисників та захисниць в умовах воєнного стану та належної соціальної підтримки громадян.

Дякуємо сумлінним платникам податків, які, поповнюючи державну скарбницю, сприяють перемозі України у боротьбі з загарбником.

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ звітної Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І такої Декларації? 

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.

В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

Роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства про працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що ст. 22 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) визначені гарантії для найманих працівників при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Так, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

При цьому, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.

Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.

Також, нормами ст. 29 КЗпП встановлено, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) роботодавець зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець повинен забезпечити виконання п. 2 частини першої ст.. 29 КЗпП, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які роботодавець надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

Скільки декларацій акцизного податку та до якого контролюючого органу повинні подавати СГ роздрібної торгівлі, якщо пункти роздрібного продажу підакцизних товарів знаходяться в різних районах міста з районним поділом та обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу територіальної громади (далі  ТГ) міста і податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ? 

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація, зокрема, декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають Декларацію.

Пунктом 7 розд. ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ.

Згідно з п. 10 розд. V Порядку № 14 додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

При цьому, контролюючими органами в містах з районним поділом, райони яких обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї територіальної громади (далі – ТГ), з переліку таких ДПІ визначено «базові» ДПІ до яких, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів подається декларація акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти роздрібного продажу підакцизних товарів в різних районах міста з районним поділом, що обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї ТГ міста та податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ ТГ до «базової» ДПІ, із зазначенням коду та назви такої ДПІ, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому, в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання такої ТГ.

Разом з цим, зазначаємо, що п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Особливості відображення у фіскальному чеку ПДВ платником, який використовує особливе оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону № 265).

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.

Також, рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІI Положення № 13).

Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

ДПС долучилась до інформаційної кампанії Держпраці «Виходь на світло!»

Державна податкова служба України співпрацюватиме з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

На сьогодні в умовах війни актуальним залишається питання офіційного працевлаштування наших громадян та забезпечення їх соціальних гарантій. Незадекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів, сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і до ненадходження до бюджету таких потрібних для країни коштів.

У рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надаватиме інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізуватиме виявлені порушення та працюватиме на їх упередження.

Закликаємо працедавців та їх робітників працювати легально, таким чином допомагаючи нашій країні на шляху до перемоги.

Звернення через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи громадян

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземного доходу;

та в інших передбачених Кодексом.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок  та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

 Про зміни до Податкового кодексу України з 01 липня 2022 року йшлося під час інтерв’ю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Балуєва поспілкувалася з представниками ЗМІ. 

Податківець звернула увагу, що з 01 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі – Закон № 2325), яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Законом № 2325 передбачено:

заборону для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України здійснення імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, скасування звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

скасування звільнення від оподаткування ПДВ, акцизним податком операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

скасування звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи. 

Крім того, нагадала, що відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні (п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ), терміни подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік та відповідальність за несвоєчасне їх подання визначені наступним чином:

платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 02 червня 2022 року, за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, у яких відновилася можливість подання звітності, граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Спілкування з представниками ЗМІ щодо актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова спілкувалася з представниками ЗМІ.

Вона зауважила, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» припинено дію мораторію на проведення фактичних перевірок, а відтак в умовах дії воєнного стану податкова служба забезпечує контроль за проведенням розрахункових операцій.

З метою захисту прав споживачів під час проведення розрахункових операцій, особливо у період дії воєнного стану необхідне застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій.

Крім того, обговорили основні зміни у податковому законодавстві, зокрема щодо Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Звернула увагу, що продовжуються кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування та декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році та закликали не зволікати, а задекларувати свої доходи, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку, сплативши податки та збори.

Проведення податківцями інформаційно - роз’яснювальних заходів  

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено зустріч з платниками податків у Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

Під час проведення зустрічі фахівці Криворізької північної ДПІ головного управління ДПС у Дніпропетровській області надали роз’яснення стосовно змін, внесених до Податкового кодексу  України  та  інших  законів  України  щодо  особливостей  податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, передбачених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ (далі – Закон України № 2260).

Де платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи  та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Також надавали присутнім консультації з питань сфери оподаткування.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено засідання «круглого столу» з питань податкового законодавства.

Платників податків було проінформовано про основні зміни в оподаткуванні під час воєнного стану, зокрема щодо Закону України від      12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким передбачено: особливості формування податкового кредиту, відновлення проведення камеральних та документальних перевірок,, відновлення бюджетного відшкодування сум ПДВ за результатами перевірок тощо.

Крім того, нагадали, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та було зазначено, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Наприкінці присутні отримали відповіді на питання та друковану продукцію.

Зустріч за «круглим столом» з платниками податків в Криворізькій південній ДПІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого» столу.

Присутні обговорили зміни у податковому законодавстві в умовах воєнного стану, зокрема:

щодо Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260);

щодо основних положень закону України від 30 листопада 2021 року   № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Мета яких - спростити ведення бізнесу, сприяти сплаті податків та покликані стимулювати ефективну роботу економіки у воєнний час.

Податківці розповіли присутнім про основні моменти застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) в умовах сьогодення та наголосили на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.

Звернули увагу на тривалість кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування. Зазначили, що громадяни, які мають бажання легалізувати неоподатковані в минулому активи, можуть подати до органів ДПС добровільну декларацію та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками.

Водночас нагадали, що продовжується щорічна кампанія декларування доходів громадян за 2021 рік.

Крім того, фахівці обговорили з платниками податків про легалізацію та організацію трудових відносин в умовах воєнного стану та наголосили, що сплата податків забезпечує економічну стабільність країни та наближає до Перемоги.

Наприкінці зустрічі присутні отримали друковану продукцію із роз’ясненнями новацій податкового законодавства.

Зустріч  з суб’єктами господарювання щодо функціонування бізнесу в умовах воєнного часу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування в умовах воєнного стану, відбулась зустріч з суб’єктами господарювання заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової.

Головні питання, які обговорювалися на зустрічі: основні зміни у податковому законодавстві щодо Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану», Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» тощо.

Також обговорили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної .

Податківці наголосили, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

Нагадали про можливість легалізувати активи, які були неоподатковані, шляхом подачі одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Роз’яснили, щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій  та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у період дії воєнного стану. Зазначили, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, штрафні санкції за відсутність реєстраторів розрахункових операцій у суб’єктів господарювання, які зобов’язані їх використовувати, не застосовуються. Виняток – реалізація підакцизних товарів, під час продажу яких РРО має використовуватися обов’язково.

На зустрічі було проаналізовано проблемні питання, які виникають під час робочого процесу та шляхи їх вирішення. Платники податків отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

 

18.07.2022 10:07

 

Щодо отримання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форма цієї довідки затверджені наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264 (далі – Порядок № 1264).

Відповідно до п. 4 Порядку № 1264 письмове звернення нерезидента про надання довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) (далі – Довідка) надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження.

Звернення має бути подане українською мовою або іноземною мовою разом з офіційним перекладом українською мовою. Звернення обов’язково повинно містити відомості про нерезидента та відомості про джерело доходу.

Відповідно до п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом подання звернень в електронній формі.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпорталі ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Режим «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати звернення (лист тощо) до відповідного органу ДПС. Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір наступних реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється документ, тип документу, тематику та заповнення короткого змісту документу і можливість завантаження сканованого документу (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).

Інформацію щодо отримання та реєстрації звернення в органі ДПС платник може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Поряд з цим п. 2 Порядку № 1264 визначено, що Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового Звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п. 3 Порядку № 1264).

Отримання платником Довідки у формі електронного документу не передбачено законодавством України.

 

Закон України № 2261: спеціальний механізм справляння рентної плати

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2261-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей визначення рентної плати за користування надрами для видобування газу природного на період дії воєнного стану» (далі – Закон № 2261).

Закон № 2261 передбачає запровадження спеціального механізму справляння рентної плати за користування надрами для видобування газу природного (далі – Рента) за видобуті, за визначений статтею 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) граничний термін, обсяги газу природного (далі – Газ), крім обсягів Газу, що у такому періоді розміщені надрокористувачем у підземному сховищі Газу.

Зокрема, платникам Ренти за обсяги Газу, крім обсягів Газу, призначеного для виконання спеціальних обов’язків щодо формування ресурсу Газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, тимчасово (у період з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні) надано право не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за обсяги Газу видобутого та закачаного до підземних сховищ у звітному (податковому) періоді (далі – закачаний Газ).

Водночас на період дії Закону з 1 квітня 2022 року до останнього дня (включно) третього календарного місяця після припинення або скасування воєнного стану в Україні на платників Ренти за Газ з метою підтвердження обсягів закачаного Газу покладено обов’язок подавати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше граничного строку подання податкової декларації з Ренти за Газ, копії актів про рух Газу в сховищах у відповідному місці (абзац сьомий п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Система обліку обсягів Газу, розміщених надрокористувачем у підземному сховищі Газу, а також застосування середньозваженої ефективної податкової ставки Ренти, яка у кожному звітному (податковому) періоді обчислюватиметься кожним надрокористувачем за результатами декларування податкових зобов’язань за фактичною ціною реалізації Газу обсягів кожної категорії Газу, забезпечить можливість здійснення контролюючими органами податкового адміністрування податкових зобов’язань за об’єктами оподаткування Рентою, які виконуються як за обсяги Газу за звітний (податковий) період, так і за обсяги Газу, що виконуються у разі реалізації (переходу права власності) таких обсягів Газу у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Звертаємо увагу, що скористатися правом не сплачувати податкові зобов’язання з Ренти за Газ у частині закачаного Газу за відповідний звітний (податковий) період, включаючи квітень 2022 року, можуть платники Ренти, які дотримуються припису абзацу сьомого п.п. 69.30 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

 

Які встановлені ставки екологічного податку з 01.01.2022?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» внесено зміни, зокрема, до статей 243, 245 – 248 ПКУ, відповідно до яких з 01.01.2022 збільшено ставки екологічного податку.

При цьому п. 37 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:

  • з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, ставки податку становлять 30 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
  • з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року включно, ставки податку становлять 60 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
  • з 1 січня 2024 року до 31 грудня 2024 року включно, ставки податку становлять 90 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ;
  • з 1 січня 2025 року, ставки податку становлять 100 відсотків ставок, передбачених пп. 245.1 і 245.2 ст. 245 ПКУ.

 

 

Як пов’язуються між собою ПРРО, господарські одиниці та касири?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802). Форма розміщена в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету.

 

Яким чином декларант може скористатися правом одноразового (спеціального) добровільного декларування, у разі наявності у нього коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі.

Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України.

 

Погашення податкових векселів: особливості 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Державна податкова служба України надала рекомендації щодо практичного застосування окремих норм законодавства в частині погашення податкових векселів, термін погашення за яким припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України.

Так, з урахуванням змін, внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» до підпунктів 69.1 та 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності 27.05.2022, передбачено, зокрема, що:

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, реєстрації акцизних накладних, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні (підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ);

► платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов'язків, щодо сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків;

► для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків сплати податків та зборів платниками податків (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).

Векселедавець для цілей розділу VI ПКУ – це суб'єкт господарювання –  виробник, який одержує (підпункт 14.1.22 пункту 14.1 статті 14 ПКУ):

► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI ПКУ;

► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного підпунктами 229.2 – 229.8 статті 229 розділу VI ПКУ.

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі –  податковий вексель для цілей розділу VI ПКУ), –  простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов'язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 ПКУ (підпункт 14.1.176 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Податковий вексель вважається погашеним у разі сплати акцизного податку або документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно підпунктів 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 ПКУ шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання:

► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 ПКУ (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо);

► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану –  як сировини у виробництві етилену;

► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив - як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними ПКУ напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 ПКУ).

Погашення векселя, який видається при отриманні спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 ПКУ) здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також документів складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 (Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку).

З урахуванням наведеного, погашення податкових векселів, які є забезпеченням виконання зобов'язання сплатити суму акцизного податку, термін сплати за якими припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється у такі строки: 

► у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, у т.ч. виконанням обов'язків з погашення податкових векселів з акцизного податку –  здійснюється протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні, з урахуванням вимог Порядку;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків –  погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше 31 липня 2022 року;

► платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків – погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» здійснюється у строк не пізніше строків, визначених у податкових векселях;

► платники податків, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов'язки, граничний термін виконання яких припадає на період, починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків – протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

При цьому, відсутність можливості щодо своєчасного виконання свого податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів не позбавляє векселедавця права виконати його за податковими векселями з акцизного податку шляхом документального підтвердження цільового використання отриманого підакцизного товару до закінчення періоду дії правового режиму воєнного стану на території України (за наявності належним чином оформлених документів).

Слід враховувати, що для погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, що визначені пунктом 229.8 статті 229 ПКУ, у разі заправлення повітряних суден достатньо лише акцизних накладних на операції з такого заправлення, складених суб'єктами господарювання, які здійснюють авіапаливозабезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, виданим уповноваженим органом з питань цивільної авіації, або суб'єктами господарювання, які мають посвідчення про допуск до експлуатації постійного злітно-посадкового майданчика, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації відповідно до вимог авіаційних правил України, тоді як у інших випадках окрім акцизної накладної необхідно надати пакет первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 підпункту 229.8 статті 229 ПКУ.

З урахуванням цих особливостей, погашення векселів щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, яке має здійснюватися, зокрема на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та беручи до уваги передбачені підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ строки реєстрації акцизних накладних (протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні), погашення податкових векселів, термін погашення яких припав на період воєнного часу, здійснюється у такі строки та за таких умов:

► у період воєнного часу - може бути здійснено за зверненням платника, наявності акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► протягом шести місяців після припинення або-скасування воєнного стану в Україні (підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ) –  у інших випадках –  за зверненням платника, наявності акцизнихн акладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, протягом періоду шести місяців після припинення або скасування воєнного стану

 

Щодо граничного терміну подання декларації про майновий стан та доходи

Громадяни, які мають можливість виконувати податкові обов'язки та які на сьогодні не подали декларації про майновий стан і доходи за звітний (податковий) 2021 рік, повинні не зволікати та подати декларацію не пізніше 19 липня 2022 року.

Цей термін передбачений Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон України № 2260).

Так, платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи  та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Нагадуємо, що для зручності платників податків запроваджено електронний сервіс в Електронному кабінеті (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість громадянам подати декларацію в електронному вигляді. Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

 

Чи подає ФОП  платник ЄП третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку ЄП 3 або 5 відс., наростаючим підсумком з початку року податкову декларацію платника ЄП  ФОП за звітні періоди 2022 року, у разі її переходу на ставку 2 відс. на період дії воєнного стану на території України? 

Згідно з абзацом другим п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (абзац перший п. 296.3 ст. 296 ПКУ).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком відповідно до п. 296.7 ст. 296 ПКУ.

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752) (далі – Декларація за формою № 752).

Пунктом 293.3 ст. 293 ПКУ встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відс. доходу – у разі сплати податку на додану вартість згідно з ПКУ;

2) 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Водночас, тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ (п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація за формою № 124).

Абзацами першим і другим п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платник податку має право самостійно відмовитися від використання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення.

Відповідно до абзацу першого п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший п. 49.2 ст. 49 ПКУ застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Таким чином фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, яка у 2022 році застосовувала ставку єдиного податку 3 або 5 відс. та на період дії воєнного стану на території України перейшла на ставку єдиного податку 2 відс, подає Декларацію за формою № 752 за звітні періоди, в яких отримувала доходи, що оподатковувалися за ставкою 3 або 5 відс., але надалі зазначену декларацію за звітні періоди 2022 року наростаючим підсумком з початку року не подає.

Разом з тим вказаний платник єдиного податку подає Декларацію за формою № 124 – щомісячно за звітні місяці, в яких отримував доходи, що оподатковувалися за ставкою 2 відсотки.

 

Під час дії воєнного стану в Україні платники податків зареєстрували 28,6 тис. РРО/ПРРО

З моменту запровадження воєнного стану платники податків України зареєстрували 28,6 тис. реєстраторів розрахункових операцій, з них 19,1 тис. – програмних та 9,5 тис. – класичних.

Загалом розрахункові операції з покупцями із використанням касових апаратів  здійснюють 297,1 тис. суб’єктів господарювання, якими зареєстровано 358,9 тис. програмних та 315,7 класичних РРО.

Нагадуємо, що з 01.01.2022 застосування РРО або ПРРО при здійсненні розрахункових операцій є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку 2 – 4 групи. Реєстратори розрахункових операцій не є обов’язковими для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на І групі спрощеної системи оподаткування, або ж якщо вони здійснюють роздрібну торгівлю на території сіл, проте у такому випадку при здійсненні розрахункових операцій слід застосовувати  розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Державна податкова служба України дякує відповідальним платникам податків за належне виконання своїх обов’язків навіть під час воєнної агресії російської федерації.

 

 

Операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування акцизним податком, визначені п. 213.3 ст. 213 Податкового кодексу України.

Так, від оподаткування акцизним податком звільняються операції з:

► реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов'язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

► ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичними представництвами іноземних держав, консульськими установами іноземних держав та для особистого використання членами дипломатичних представництв іноземних держав, консульських установ іноземних держав виходячи з принципу взаємності стосовно кожної окремої держави.

У разі реалізації на митній території України підакцизних товарів (продукції), що були ввезені із звільненням від оподаткування відповідно до норм цього підпункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі підакцизні товари (продукцію), не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент подання митної декларації при ввезенні підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;

► ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митних режимах: реімпорту, транзиту, тимчасового ввезення, митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі, переробки на митній території, знищення або руйнування, відмови на користь держави. У разі порушення умов митних режимів, що передбачають повне або часткове звільнення від оподаткування, особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана обчислити та сплатити суму податкового зобов'язання. У разі коли в зазначених випадках митним законодавством України передбачається вимога щодо здійснення заходів гарантування, така вимога встановлюється і для цілей акцизного податку. Податок справляється, якщо в подальшому щодо таких товарів (продукції) виникають зобов'язання зі сплати податку на додану вартість;

► безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

► безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.5 прим.2 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

► реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції) та бензолу (за кодом 2902 20 00 00 згідно з УКТ ЗЕД). Ця норма не поширюється на операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства нафтопродуктів (крім товарів (продукції) за кодами 2707 10 00 00, 2707 50 00 90, 2710 12 90 00 та 2711 19 00 00 згідно з УКТ ЗЕД);

► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції), що використовуються як сировина для виробництва підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), за умови подальшого виготовлення з такої сировини інших підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), які реалізуються на митній території України або на експорт, або вивезення за межі митної території України невикористаної у виробництві сировини, та пред’явлення контролюючому органу ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв або тютюнових виробів. Ця норма не поширюється на операції з ввезення пального;

► ввезення фізичними особами на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в обсягах, що не перевищують норм безмитного ввезення, встановлених Митним кодексом України;

► реалізації безпосередньо вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів магазинам безмитної торгівлі. Підставою для звільнення від сплати податку продукції, яка призначена для реалізації магазинами безмитної торгівлі, є належно оформлена митна декларація, що оформляється під час відвантаження продукції від такого виробника;

► ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»;

► ввезення акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на виробництво тютюнових виробів, еталонних (моніторингових) чи тестових зразків тютюнових виробів (не призначених для продажу вроздріб) для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну);

► реалізації скрапленого газу на спеціалізованих аукціонах для потреб населення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

► реалізація відходів тютюнової сировини за умови документального підтвердження їх утворення та подальшого знищення або утилізації;

► ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації виробникам тютюнових виробів або її експорт; реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

Тютюново-ферментаційні заводи у строк, передбачений цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період, подають до контролюючих органів за основним місцем обліку звіт про обсяги імпорту неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини, обсяги придбаної тютюнової сировини в осіб, які виробляють тютюнову сировину на митній території України, обсяги виробництва, реалізації виробникам тютюнових виробів та експорту ферментованої (переробленої) тютюнової сировини за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Такий звіт прирівнюється до податкової декларації для цілей застосування норм ПКУ щодо проведення перевірок та притягнення до відповідальності за вчинення податкових правопорушень;

 

Податок на додану вартість: дата виникнення податкових зобов'язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що для ПДВ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника ПДВ;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (ПКУ).

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, що засвідчує факт постачання платником ПДВ товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ лізингодавця (орендодавця) для операцій з фінансового лізингу (фінансової оренди) є дата фактичної передачі об’єкта фінансового лізингу (фінансової оренди) у володіння та користування лізингоодержувачу (орендарю).

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника ПДВ або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 ПКУ, дата виникнення податкових зобов’язань визначається з урахуванням положень статті 191 ПКУ.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання нерезидентами суб’єктам господарювання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей пункту 187.9 статті 187 ПКУ довгостроковий договір (контракт) – це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Платники ПДВ, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, нараховують плату за абонентське обслуговування, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники ПДВ.

Для цілей пункту 187.10 статті 187 ПКУ послугами (роботами), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, обслуговування димових та вентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем, прибирання будинкової та прибудинкової території, купівлі електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, а також інші послуги, які надаються житлово-експлуатаційними конторами чи управителями багатоквартирних будинків зазначеним у пункті 187.10 статті 187 ПКУ покупцям за їхній рахунок.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум ПДВ, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника ПДВ, такого експортера або імпортера.

Норми встановлені ст. 187 ПКУ. 

 

Електронний кабінет: реалізація прав та обов’язків платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

► перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► подання платником податків повідомлення про використання та про відмову від використання єдиного рахунку;

► визначення напряму використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені відповідно до статті 35 прим.1 ПКУ;

► перегляду інформації по єдиному рахунку, у тому числі з Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків;

► проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання;

► управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені;

► автоматизованого визначення обов’язкових для заповнення та подання форм податкової звітності та рахунків для сплати податків і зборів конкретного платника податків;

► заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;

► реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

► перегляду інформації про податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрація яких в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена;

► доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від’ємників, передбачених пунктом 200прим.1.3 статті 200 прим.1 ПКУ, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації;

► отримання платниками податків копій наказів про проведення перевірок, повідомлень про проведення перевірок, актів (довідок) перевірок, відповідних запитів та інших документів, складених у зв’язку з проведенням та за результатами перевірок і звірок, передбачених ПКУ, а також у зв’язку з розглядом заперечень платників податків до результатів перевірок та/або пояснень платника податків;

► забезпечення можливості адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт або довідку, якими оформлені результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи контролюючого органу, у тому числі рішення про коригування митної вартості, рішення щодо класифікації товарів для митних цілей, про визначення країни походження, рішення щодо підстав для надання податкових пільг тощо;

► інформування про статус контрагентів за публічно доступними даними інформаційних ресурсів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, інших реєстрів та баз даних, які ведуться згідно з ПКУ, включаючи надання інформації про контрагентів платника податків, щодо яких прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість або яких притягнуто до відповідальності за порушення законів з питань оподаткування (виключно після остаточного узгодження санкцій та зобов’язань);

► взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей (включаючи, але не обмежуючись, внесення або зміну інформації про осіб, які мають право підписувати податкову звітність, та кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів кваліфікованих електронних підписів та/або печаток (за наявності), зняття з обліку (у тому числі взяття на облік, внесення змін до облікових відомостей та зняття з обліку осіб, які здійснюють операції з товарами у порядку, визначеному Митним кодексом України), переходу на спеціальні режими оподаткування та інших реєстраційних дій;

► подання звернень та інших документів для отримання ліцензій, дозволів на поміщення товарів у митні режими, дозволів на провадження митної брокерської діяльності, відкриття та експлуатацію магазинів безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного та сервісного типу, складу тимчасового зберігання, вантажного митного комплексу, а також звернень та інших документів з приводу винесення попередніх рішень у порядку та на умовах, передбачених Митним кодексом України;

► подання звернень та інших документів з метою реєстрації об’єкта інтелектуальної власності у митному реєстрі об’єктів права інтелектуальної власності, отримання повідомлень від митниць про призупинення митного оформлення на підставі даних митного реєстру об’єктів інтелектуальної власності та подальшого листування з правовласником з приводу призупинення такого митного оформлення;

► подання заяв та інших документів з метою отримання документів, що підтверджують країну походження, які видаються митницями (зокрема сертифікатів EUR.1);

► реєстрації контролюючим органом реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у разі, якщо така реєстрація передбачена законодавством, подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, подання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, подання інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або у безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі тощо;

► подання повідомлення про технічну та/або методологічну помилку, що виявлена в роботі електронного кабінету;

► отримання будь-якого документа, що стосується такого платника податків та має бути виданий йому контролюючим органом згідно із законодавством України, або інформації з баз даних про такого платника податків шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку;

► подання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі. У разі необхідності платники податків можуть прикріпити до звернення копії необхідних документів;

► визначення, зміни уповноважених осіб платника податків, які мають право користуватися Електронним кабінетом, зокрема щодо підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет та визначення їхніх повноважень;

► отримання платником податків податкової інформації про інших платників податків за попередньо наданою згодою таких осіб, а також одержання такої інформації у вигляді документа за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.

Платник податків через Електронний кабінет може надати контролюючому органу згоду на розкриття іншому платнику податків податкової інформації про нього у самостійно визначеному обсязі.

Норми встановлені п. 42 прим.1.2 ст. 42 прим.1 ПКУ.

 

Легалізація трудових відносин та зайнятості населення

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) нагадує, що питання дотримання законодавства щодо виплати заробітної плати, легалізації трудових відносин та зайнятості населення було і залишається одним із основних напрямків діяльності ДПС та місцевих органів виконавчої влади.

Нелегальні трудові відносини та незадекларована заробітна плата призводять до зменшення надходжень до бюджетів, створюють брак коштів для оплати праці лікарів, вчителів, інших працівників бюджетної сфери, фінансування соціальних програм. Роботодавець, який ухиляється від офіційного оформлення працівників, позбавляє їх захисту основних трудових прав, а наймані працівники втрачають страховий стаж, який забезпечує їм отримання заробленої пенсії та інших соціальних виплат.

Тільки спільними зусиллями, за участі громадськості, суб'єктів господарювання, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації можна досягти легалізації доходів, подолати серед платників негативну тенденцію ухилення від сплати податків, та позитивної динаміки податкових надходжень до місцевих бюджетів.

 

Закон України № 1914: про особливості визначення доходу при продажу третього та наступних легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» п. 173.2 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доповнено абзацом четвертим, відповідно до якого дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування), відповідно до підрозділу 94«Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

 

 

Документація з трансфертного ціноутворення повинна містити певну інформацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов’язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:

▪ контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

▪ фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

▪ осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

▪ осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов’язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов’язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.

Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов’язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

▪ суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

▪ обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (ПКУ) та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ;

▪ обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

▪ обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;

▪ розрахунок діапазону цін (рентабельності);

▪ опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 ст. 39 ПКУ.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 ст. 39 ПКУ.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 ст. 39 ПКУ (у разі його проведення);

ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

▪ копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

▪ копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз’яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов’язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Норми передбачені п.п. 39.4.6 п. 39.4 ст. 39 ПКУ.

 

З 1 липня запроваджено ліцензування виробництва та продажу тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН)

З 1 липня 2022 року набули чинності зміни, внесені до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481). Ці зміни внесено Законом України від 2 грудня 2020 року № 1019-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження обігу підакцизних товарів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та посилення контролю за продажем таких товарів».

Зміни стосуються визначення «тютюнові вироби».

Так, з 1 липня 2022 року тютюнові вироби – це сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи нагрівання (абзац одинадцятий ст. 1 Закону № 481).

Таким чином, з 1 липня 2022 року на тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням поширюються вимоги Закону № 481 щодо, зокрема, але не виключно:

ліцензування їх виробництва, оптової та роздрібної торгівлі (ст. 2 – 3, ст. 15 Закону № 481);

атестації виробництва на відповідність вимогам, що встановлені чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров'я людей, охорони навколишнього природного середовища, повного технологічного циклу виробництва тютюнових виробів, а також відповідність санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам (ст. 8 Закону № 481);

притягнення до відповідальності за порушення норм Закону № 481 (ст. 17 Закону № 481).

 

Про строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування

Cплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом: першого платежу - протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу - до 1 листопада  2023 року; третього платежу - до 1 листопада 2024 року.

У разі подання декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації:

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є меншою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, повернення надміру сплаченої суми збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями;

якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій декларації, є більшою за суму збору, сплачену на підставі попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати збору в розмірі такої різниці протягом  30 календарних днів з дати подання уточнюючої декларації.

У разі несплати або сплати в неповному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, зазначеної в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, у встановлений цим підрозділом строк одноразова (спеціальна) добровільна декларація вважається неподаною та на декларанта не поширюються передбачені цим підрозділом державні гарантії та звільнення від відповідальності.

 

Платіжне доручення на сплату єдиного внеску: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області території обслуговування Криворізького регіону повідомляє наступне.

Вимоги щодо заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначені Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 666).

Так, відповідно до п.п. 1 п. 5 Порядку № 666 при сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та податковий номер платника єдиного внеску або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

Відповідно до п. 13 додатка 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, при заповненні реквізита «Отримувач»:

зазначається повне або скорочене (за наявності) найменування отримувача, яке міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань або в Єдиному банку даних юридичних осіб, або в реєстраційному документі;

зазначається прізвище, ім’я, по батькові отримувача, що відповідає прізвищу, імені, по батькові отримувача, яке містить паспорт громадянина України (або інший документ, що посвідчує особу та відповідно до законодавства України може бути використаним на території України для укладення правочинів);

під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.

Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску.

При цьому, відповідно до частини шостої ст. 9 Закону № 2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному контролюючому органу.

Таким чином, оскільки єдиний внесок не належить до доходів бюджету, то код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування контролюючого органу та його код за ЄДРПОУ.

 

Алгоритм дій для звернення через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії ►                    ___________________________________________________________________________________________________________Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон)  нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 18.00 (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 до 8.00 (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 

 

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО/ПРРО

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування РРО/ПРРО.

Суб’єкти господарювання мали змогу одержати відповіді на актуальні питання зазначеної тематики.

Питання:  Який порядок проведення розрахунків при оптовій торгівлі на складі підприємця?

Відповідь:  Згідно з п. 12 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо), то реєстратори розрахункових операцій або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Питання:  Як здійснити перереєстрацію ПРРО якщо змінилась адреса господарської одиниці?

Відповідь:  Відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».

При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.

Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків. 

Питання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

 

В Криворізькій північній ДПІ проведено практикум щодо змін у податковому законодавстві

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум з платниками податків щодо змін до податкового законодавства

Начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова звернула увагу на те, що у зв’язку із запровадженням воєнного стану, у разі неможливості своєчасно виконати свій обов’язок у визначені строки, річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати впродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану. Така норма передбачена Законом України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану».

Подати декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік, можна за допомогою електронного сервісу «Декларація про майновий стан і доходи» на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті (розділ «ЕК для громадян»).

Крім того, обговорили основні зміни у податковому законодавстві, зокрема щодо Закону України від 15 березня 2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Наприкінці платники отримали відповіді на свої запитання та друковану продукцію роз’яснювального характеру.

 

Інформаційна зустріч з представниками бізнес-спільноти щодо податкового законодавства в умовах воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, в приміщенні ЦОП Криворізької південної ДПІ відбулась інформаційна зустріч з суб’єктами господарювання з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування.

На заході обговорили питання актуальної тематики: новацій податкового законодавства в умовах воєнного стану, застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), декларування доходів громадян отриманих в 2021 році, кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування, легалізації трудових відносин тощо.

Податківці закликали бізнес-спільноту з відповідальністю виконати свої податкові обов’язки та сплатити податки та збори, таким чином підтримавши економічний фронт країни в умовах воєнного стану.

Наприкінці заходу присутні представники бізнесу отримали відповіді на запитання та друковану продукцію роз’яснювального характеру по зазначеній тематиці.

 

16.07.2022 16:07

З метою врахування громадської думки з питань перейменування об’єктів топоніміки Інгулецького району міста Кривого Рогу; враховуючи розпорядження Криворізького міського голови від 30.06.2022 №137-р «Про організацію та проведення громадського обговорення з питань перейменування об’єктів топоніміки м. Кривого Рогу», керуючись законом України  «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», будуть організовані зустрічі з громадськістю в рамках громадського обговорення щодо перейменування об’єктів топоніміки Інгулецького району міста Кривого Рогу, а саме:

-на житловому масиві ПівдГЗК – 21.07.2022 об 11.00 у сесійній залі виконкому (пл. Гірницької Слави, 1);

-на житловому масиві Інгулець – 22.07.2022 о 10.00 у залі ЦДЮТ «Ріднокрай» (вул. Недєліна, 25).

 

03.03.2022 17:03
З метою забезпечення надання адміністративних послуг в умовах воєнного часу,  відділ реєстрації місця проживання громадян проводить прийом громадян за наступним графіком: з понеділка до  п'ятницю  з 08.00 до 15.30, технічна перерва- з 12.30 до 13.00.