Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Не зволікайте – декларуйте доходи!

Шановні платники! 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 30 квітня 2024 року – граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік наступними категоріями платників податку на доходи фізичних осіб:

- громадянами;

- фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тому не зволікайте!

Декларуйте своєчасно отримані у минулому році доходи!

До уваги ФОП на загальній системі оподаткування – платників ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 177 Податкового кодексу України для фізичної особи – підприємця (ФОП), зареєстрованого як платник податку на додану вартість (ПДВ), не включаються до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, фізичні особи – підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування та зареєстровані платниками ПДВ, у Типовій формі, за якою здійснюється облік доходів і витрат, суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Уточнення показників податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: порядок заповнення рядка 2

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами та доповненнями.

Рядок 2 «податковий період» заголовної частини Декларації передбачає заповнення рядків 2.1 та 2.2.

Так, у полі «звітний» рядка 2.1 зазначається рік, на який подається Декларація.

Згідно з приміткою 3 інформації до Декларації поле «починаючи з» рядка 2.1 заповнюється у разі подання Декларації за новопридбані об’єкти нерухомого майна (починаючи з (число/місяць)).

У рядку 2.2 вказується податковий період, що уточнюється («з урахуванням уточнень з» (число/місяць)). Періодом, що уточнюється, вважається період, за який платник, керуючись нормами ст. 50 глави 2 розд. II ПКУ, самостійно узгоджує суму податкового зобов’язання у зв’язку з самостійним виявленням помилки у раніше поданій Декларації, що уточнюється, або у зв’язку із зміною об’єкта оподаткування (примітка 4 інформації до Декларації).

У разі подання «уточнюючої» Декларації заповнюється рядок 2.2 рядка 2 Декларації, а рядок 2.1 рядка 2 Декларації не заповнюється.

Якщо уточнюються показники раніше поданої Декларації у складі «звітної» або «звітної нової» Декларацій – заповнюються рядки 2.1 та 2.2 рядка 2 Декларації.

Отримання відомостей про доходи у смартфоні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Отримати відомості про доходи стало ще простіше та зручніше.

Безкоштовний мобільний застосунок, впроваджений Державною податковою службою України (ДПС), у розділі «Послуги» надає можливість отримати відомості про суми виплачених доходів.

Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обрати «Отримати відомості про суми виплачених доходів» вказати необхідний період* та отримати результат за 5 хвилин.

Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

Цінуйте свій час та приєднуйтесь!

*Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.
 Презентаційний матеріал «Мобільний застосунок «Моя податкова». Відомості про суми виплачених доходів» розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням 

https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/prezentatsiyni-materiali/743998.html.

Фізичні особи – платники плати за землю спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 97,6 млн грн

У січні – березні поточного року фізичні особи – платники плати за землю забезпечили надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровської області у розмірі понад 97,6 млн гривень.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Федаш Наталя та констатувала, що цьогорічні надходження у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на понад 7,4 млн грн, або на 8,3 відсотків.

Очільниця ГУ ДПС нагадала, що плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України). 

«Плата за землю – один із бюджетоформуючих місцевих податків у структурі загальних надходжень до місцевих бюджетів Дніпропетровщини», – акцентувала Федаш Наталя.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків і зборів та своєчасно спрямовані до бюджетів кошти!

Сервіс «Пульс», державна установа «Урядовий контактний центр», «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА»: результати опрацювання інформації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє. 

Протягом січня – березня 2024 року до спеціалізованої автоматизованої системи – сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 107 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у поточному році збільшилась на 24 одиниці.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 45 звернень (42,1 %);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 28 звернень (26,2 %); 

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 4 звернення (3,7 %);

- щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 2 звернення (1,9 %).

Протягом першого кварталу 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 35 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр».

Тематика таких письмових звернень:

- надання податкових консультацій з оподаткування спадщини та з інших питань –11 (31,4 %);

- контрольно-перевірочна робота – 8 (22,9 %);

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, відмінне від земельної ділянки, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 4 (11,4 %);

- податкова заборгованість – 2 (5,7 %);

- інші питання – 10 (28,6 %).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» впродовж січня – березня 2024 року надійшло 3 звернення з наступних питань:

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 2 (66,7 %);

- отримання довідки про доходи – 1 (33,3 %).

У першому кварталі минулого року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 26 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 11 звернень.

Інформаційний лист № 4/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ

Інформаційний лист № 4/2024 присвячено окремим запитанням, що виникають у процесі застосування платниками податків режиму Дія Сіті, особливостям оподаткування, подання та заповнення звітності, зокрема Додатку ДІЯ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тощо.

У листі ви дізнаєтеся відповіді на питання щодо:

порядку оподаткування окремих операцій резидентів Дія Сіті податком на прибуток підприємств та ПДВ;

порядку оподаткування ПДФО операцій резидентів Дія Сіті на особливих умовах.

Незадекларована праця наносить шкоду державі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

Неформальна економіка і незадекларована праця у мирний час обмежують можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, розвитку професійних навичок, зайнятості, соціального захисту та пенсійного забезпечення, сприяють ухиленню від сплати податків, зменшують надходження до державного і місцевих бюджетів.

Наразі, у тяжкий для країни і кожного з нас час, коли всі сили і кошти держави спрямовані на наближення перемоги, незадекларована праця і неформальна економіка наносять невиправної шкоди обороноздатності країни.

Закон № 3603: зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за помилкову сплату грошового зобов’язання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності 16.03.2024 Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (Закон № 3603) повідомила наступне.

Законом № 3603 внесено зміни у частині звільнення платників від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме за помилкову сплату платником, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок.

Податкове зобов’язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та/або Митним кодексом України (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

На виконання п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним із доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені Кодексом.

У разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Кодексу).

Порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання визначено статтями 124 та 1251 Кодексу, порядок нарахування пені – ст. 129 Кодексу.

Звертаємо увагу, що Законом № 3603 внесено зміни до п. 112.8 ст. 112 Кодексу, зокрема доповнено новим п.п. 112.8.81, яким встановлено, що обставинами, які звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Також Законом № 3603 врегульовано питання ненарахування/анулювання нарахованої пені за помилкове зазначення платником податків у платіжних документах неправильного бюджетного рахунку отримувача коштів (за умови своєчасної сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету).

Внесені Законом № 3603 зміни передбачають викладення у новій редакції п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, яким встановлено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 цього Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Положення нової редакції п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу щодо звільнення платників податків, у тому числі податкових агентів, від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема в частині помилкової сплати грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок, застосовуються починаючи з 16.03.2024.

Наголошуємо, що для звільнення платника податків від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема у частині порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та ненарахування/анулювання пені відповідно до ст. 129 Кодексу потрібним є дотримання визначених обставин.

Першою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання платником податків, у тому числі податковим агентом, на інший бюджетний рахунок, ніж той, що передбачений для сплати того чи іншого податку, збору, платежу, контроль за якими покладено на контролюючі органи.

Другою обставиною є сплата узгодженого грошового зобов’язання не пізніше законодавчо визначених граничних строків сплати податків, зборів, платежів.

Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112, п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу основною умовою підтвердження обставин помилкової сплати платником податків, у т. ч. податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок є вчинення платником дій, передбачених ст. 43 Кодексу, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань, а саме:

- подання платником податків до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяви у довільній формі щодо повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)) протягом 1 095 днів від дня їх виникнення з обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів – на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Отже, у разі дотримання платниками податків, у тому числі податковими агентами, положень п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу, такі платники звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень, зокрема від застосування до них штрафних санкцій за несплату узгодженої суми грошового зобов’язання відповідно до статей 124 та 1251 Кодексу та пені, передбаченої ст. 129 Кодексу.

Звертаємо увагу, що відповідно до частини 2 ст. 2 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) лише Законом № 2464 визначається, зокрема, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску. Окрім цього, частиною 2 ст. 8 Закону № 2464 встановлено, що єдиний внесок не належить до системи оподаткування. Отже, зазначені вище положення про звільнення від фінансової відповідальності не поширюються на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску.

Сплата до бюджету узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ, які задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ, здійснюється платником шляхом поповнення електронного рахунку у Системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ).

Пунктом 2001.2 ст. 2001 Кодексу встановлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки у СЕА ПДВ. Розрахунки з бюджетом у СЕА ПДВ здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст. 87 Кодексу. Згідно з п. 2001.6 ст. 2001 Кодексу за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих у податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному ст. 200 Кодексу. Оскільки сплата ПДВ до бюджету здійснюється з рахунків, відкритих у СЕА ПДВ, то у частині помилкової сплати платником узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ, що задекларовані платником у поданих податкових деклараціях з ПДВ (уточнюючих розрахунках), норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу не застосовуються.

Проте у частині помилкової сплати платником суми узгодженого грошового зобов’язання, визначеного за результатами контрольно-перевірочної роботи згідно з податковим повідомленням-рішенням, норми п.п. 112.8.81 п. 112.8 ст. 112 та п.п. 129.9.8 п. 129.9 ст. 129 Кодексу застосовуються.

Крім того, при поверненні помилково та/або надміру зарахованих до бюджету сум акцизного податку в порядку, визначеному ст. 43 Кодексу, сплачених платниками акцизного податку на електронний рахунок у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, слід враховувати вимоги п. 27 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» із змінами.

Особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами

Днями, у пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулася пресконференція за участі начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів з юридичних осіб та розгляду звернень управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксани Бабкіної щодо особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами.

Система місцевих податків і зборів є складовою частиною податкової системи України. Місцеві податки і збори є одним з головних економічних інструментів державного регулювання та важливим джерелом доходів місцевих бюджетів.

До місцевих податків належать такі податки - податок на майно та єдиний податок.

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку,  плати за землю.

Тема нашої пресконференції присвячена одному з місцевих податків – податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки  по платниках податку - юридичних особах.

Відповідно до ст. 266 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка, яка підтверджується документами про право власності.

Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування  та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не більше 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м бази оподаткування.

При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів,  місцеві ради в межах повноважень, обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платників податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи.

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за встановленою  формою, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

У разі виникнення новоствореного об’єкта нерухомості податкова декларація платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Одночасно слід зазначити, що підпунктом 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України, визначені  об’єкти нерухомості, які не підлягають оподаткуванню. 

Нагадаю, це об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, будівлі дитячих будинків сімейного типу, гуртожитки, житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та на ринках, об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій, об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки, об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Також, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

Одним із актуальних питань на сьогодні є оподаткування таких об’єктів нерухомості, як - будівлі промисловості. 

Будівлі промисловості – це будівлі віднесені до групи «Промислові та складські будівлі» (код 125) Класифікатора будівель та споруд НК 018-2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010 ( B - «Добувна промисловість і розроблення кар’єрів»,  С - «Переробна промисловість», D - «Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря», E - «Водопостачання; каналізація, поводження з відходами», F -«Будівництво»), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Тобто, будівлі промисловості, лише за певних умов, не є об’єктами оподаткування.

Суб’єкт господарювання основна діяльність якого класифікується у секціях B – F та здає приміщення в оренду визначає податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період оренди, визначений в Договорі оренди нерухомого майна – починаючи з першого числа місяця, в якому будівлю передано наймачеві в оренду, до останнього числа місяця, в якому закінчився строк оренди будівлі згідно з актами приймання-передачі.

Якщо будівля промисловості використовується суб’єктом господарювання, основна діяльність якого не класифікується у секціях B – F Національного класифікатора України, то вона оподатковується на загальних підставах. 

Також необхідно звернути увагу суб’єктів господарювання, які є власниками житлової нерухомості, ще на одне питання.

 за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів. (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку) (відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ)

         Відповідно до вимог Бюджетного кодексу України податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується платниками до місцевого бюджету територіальної громади на якій розташовані об’єкти нерухомості. 

Особливість місцевих податків і зборів полягає в тому, що платники зобов'язані їх сплачувати відповідно до вимог рішення органу місцевого самоврядування про запровадження платежу після набрання чинності цим рішенням. Установлення місцевих податків та зборів, не передбачених ПКУ, забороняється.

Розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПКУ розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

  • не може бути меншою за розмір земельного податку (288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ):

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відс. їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 1 відс. їх нормативної грошової оцінки;

- для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відс. та не більше 5 відс. нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

  • не може перевищувати 12 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
  • може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у п.п. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
  • для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);
  • для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відс. нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.5 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Тобто норми п. 288.5 ст. 288 ПКУ встановлюють мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

При цьому, якщо розмір орендної плати, зазначений у договорі оренди, є нижчим від встановленого п. 288.5 ст. 288 ПКУ, орендарю слід звернутись до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, з яким укладено договір оренди землі, з приводу приведення його у відповідність.

Слід зазначити, що абзацами першим, другим, шостим – восьмим пункту 11 підрозділу 6 «Особливості справляння плати за землю» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2035 року, установлено, що в частині плати за землю за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями (крім інвестиційних проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин) відповідно до Закону України від 17 грудня 2020 року № 1116-IX «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні» із змінами, органи місцевого самоврядування можуть, зокрема:

- встановлювати орендну плату за землі державної та комунальної власності в розмірі, меншому ніж розмір земельного податку, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певної категорії земель, що сплачується на відповідній території.

У разі досягнення загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями платник податку – інвестор із значними інвестиціями починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто зазначений обсяг, втрачає право на застосування пільги, визначеної п. 11 підрозд. 6 розд. XX ПКУ.

При досягненні загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями протягом звітного (податкового) періоду платник податку – інвестор із значними інвестиціями зобов’язаний протягом 20 календарних днів з дати внесення відповідної інформації до реєстру інвестиційних проектів із значними інвестиціями подати уточнюючу податкову декларацію за такий звітний (податковий) період, в якій збільшити податкові зобов’язання із сплати плати за землю за період починаючи з календарного місяця, в якому досягнуто загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

При цьому до дати внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, що використовуються в рамках реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, у зв’язку з досягненням загального обсягу державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями розмір орендної плати для нарахування податкових зобов’язань з орендної плати визначається за правилами, визначеними п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Яким чином повернути переплату з ПДФО, що виникає за наслідками проведення роботодавцем (податковим агентом) річного перерахунку сум доходу фізичної особи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

- за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

- під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ (обмеження щодо застосування податкової соціальної пільги);

- під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Підпунктом 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 ПКУ передбачено, що роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.

Результати річного перерахунку сум доходів, нарахованих платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг відображаються працедавцем у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати (п.п. 169.4.4 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).

При цьому, якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає переплата податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов’язання платника податку у відповідному місяці.

Про подання реєстраційної заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ (філію)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій. 

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці. 

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку). 

Документи, що необхідно подати для отримання ліцензії на виробництво пального

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) ліцензії на право виробництва пального видаються, анулюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. 

Ліцензії на всі види діяльності, передбачені ст. 3 Закону № 481, видаються за умови обов’язкової реєстрації суб’єкта господарювання відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. 

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додаються: 

- копії засновницьких документів; 

- документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. 

Для отримання ліцензії на право виробництва пального додатково подаються завірені заявником копії таких документів: 

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; 

- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального; 

- документ, що підтверджує акредитацію випробувальної лабораторії з визначення показників якості пального, виданий уповноваженим органом, та договір з акредитованою відповідно до законодавства лабораторією (у разі відсутності власної акредитованої лабораторії); 

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; 

- технологічна документація (стандарти, регламенти, технологічні інструкції), що стосується виробництва та зберігання пального; 

- технічні умови щодо виробництва пального заданої якості, які повинні відповідати вимогам технічних регламентів та національним стандартам з якості пального. 

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право виробництва пального. 

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта. 

Хто повинен подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року, триває. 

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:

- окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

- доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Також зобов’язані подати декларації:

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 

Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Електронний сервіс предзаповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для фізичних осіб – платників податків

Для допомоги платникам податків – фізичним особам при складанні податкової звітності Державна податкова служба України розробила відеоролик «Предзаповнення декларації про майновий стан і доходи за даними інформаційних баз ДПС та подання її до контролюючого органу».

Відеоролик містить покрокову інструкцію щодо порядку заповнення декларації при використанні електронного сервісу в електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян».

Нагадуємо, що до форми податкової декларації про майновий стан і доходи внесено зміни відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 28 серпня 2023 року № 467 «Про внесення змін до наказу «Про затвердження Змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за № 1817/40873.

Переглянути відеоролик можна тут.

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/10954.html

Формування та поповнення діапазону номерів для ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що перша порція зарезервованих номерів діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером (далі – Діапазон) для програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) формується фіскальним сервером автоматично на запит ПРРО для отримання резервних номерів, який є службовим документом, створення якого ініціюється відповідною командою ПРРО, або у відповідь на службовий документ з типом «Відкриття зміни». 

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік фіскальних номерів з Діапазону. Відповідь фіскального сервера на службовий документ з типом «Відкриття зміни» містить номер офлайн сесії та перелік фіскальних номерів з Діапазону. 

Наступні порції зарезервованих фіскальних номерів для ПРРО формуються фіскальним сервером автоматично у відповідь на запит ПРРО, або у відповідь на отриманий пакет даних офлайн документів. 

Відповідь фіскального сервера на запит ПРРО містить перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону або номер офлайн сесії та перелік наступних фіскальних номерів з Діапазону. 

Діапазон, який видається для роботи ПРРО в режимі офлайн, складається з переліку конкретних зарезервованих за ПРРО фіскальних номерів. 

Зарезервований за ПРРО фіскальний номер, що присвоюється електронним документам, формується як унікальний набір літер і цифр, або цифр, розділених крапками. 

Єдиний внесок – джерело соціальної захищеності громадян

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема:

  • пенсії; 
  • допомоги по тимчасовій втраті працездатності; 
  • допомоги по вагітності і пологах; 
  • одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей; 
  • інші види страхових виплат, встановлені законом. 

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску є, зокрема: 

  • роботодавці (частина 1 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 
  • фізичні особи, які сплачуються єдиний внесок самі за себе:

- фізичні особи – підприємці, у т. ч., які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (частина 4 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

- особи, які провадять незалежну професійну діяльність (частина 5 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (частина 51 п. 1 ст. 4 Закону № 2464); 

  • особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (частина 15 п. 1 ст. 4 Закону № 2464).

Представники ДПС вивчають світову практику з відновлення роботи у сфері податкового боргу після відміни воєнного стану

У рамках виконання Робочого плану на 2023 – 2024 роки за ініціативою Міністерства фінансів (Казначейства) США Офісу технічної допомоги представники Державної податкової служби України взяли участь у робочих зустрічах, які тривали  протягом 8 – 12 квітня 2024 року.

Метою заходів стало вивчення світової практики з відновлення роботи у сфері стягнення податкового боргу після відміни воєнного стану. Участь у цій програмі сприяє покращенню та вдосконаленню стягнення боргу з платників податків у процедурі банкрутства.

Офісом технічної допомоги запропоновано продовжити на 2025 – 2026 роки загальну концепцію діяльності (CONOPS), яка визначить бажаний майбутній стан управління податковим боргом ДПС.

У свою чергу в ДПС відзначили важливість співпраці з Офісом технічної допомоги, оскільки на сьогодні увага податківців, зокрема, зосереджена на розробці рекомендацій по роботі з податковим боргом, особливо його стягнення у процедурі банкрутства.

Завдяки таким заходам ДПС удосконалює та збільшує свої можливості для покращення діяльності зі стягнення податкового боргу, забезпечуючи корисні шляхи для переходу від поточного до передбачуваного майбутнього стану.

Реєстрація суб’єктів господарювання платниками акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 212.3.1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.

Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.

Згідно з п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність (п.п. 212.3.2 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 223.2 ст. 223 ПКУ платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ.

Також згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Таким чином, реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, постійних представництв, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензій.

Особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку на підставі поданої не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників акцизного податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:

- суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;

- всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.

ФОП – платник єдиного податку четвертої групи: деякі аспекти заповнення декларації в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до абзацу шостого п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які подали заяву про обрання ними спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вперше подають визначену п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ звітність протягом 20 календарних днів з дня подання такої заяви (абзац шостий п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщена електронна форма Декларації за ідентифікатором форми – F0103805, у складі якої формуються:

Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138105;

Додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138205;

Додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» до Декларації – за ідентифікатором форми F0138305.

Приміткою 3 до Декларації визначено, що Декларація з відміткою «Довідково» – подається виключно фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи, які вперше подають Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік протягом 20 календарних днів з дня подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (обов’язково вказується арабськими цифрами від 1 до 12 номер календарного місяця та відповідний рік, в якому подано вказану заяву).

Отже, фізичній особі – підприємцю, яка вперше подає Декларацію з метою визначення ставки єдиного податку на поточний рік в розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету необхідно обрати рік та відповідний календарний місяць, в якому подано заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку.

В загальній частині Декларації зазначається:

у рядку 1 – три відмітки одночасно «Загальна», «Звітна», «Довідково» («Загальна нова», «Звітна нова» та «Довідково»);

у рядку 2 – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) платника податків згідно з реєстраційними документами;

у рядку 3 – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (серію (за наявності), номер паспорта зазначають фізичні особи, які через релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

у рядку 4 – код виду економічної діяльності (КВЕД) (код основного виду економічної діяльності підприємства, відповідно до реєстраційних документів);

у рядку 5 – код організаційно-правової форми господарювання;

у рядку 6 – податкова адреса, поштовий індекс, міжміський код, телефон (адреса електронної пошти та факс заповнюються за бажанням платника);

у рядку 7 – найменування контролюючого органу за основним місцем обліку платника;

у рядку 8 – найменування контролюючого органу за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок), до якого подається декларація;

у рядку 9 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12.01.2021 № 3) із змінами за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається Декларація.

В розрахунковій частині для фізичних осіб – підприємців Декларації заповнюються графи 3 – 10 рядків 12 – 14 (гектари – з чотирма десятковими знаками, гривні – з двома десятковими знаками). Зокрема, у рядку 14 самостійно обчислюють щоквартальні зобов’язання зі сплати єдиного податку на поточний рік у розмірах визначених п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (I квартал – 10 відс., II квартал – 10 відс., III квартал – 50 відс., IV квартал – 30 відсотків). Така Декларація подається з Додатком 1, який є невід’ємною частиною Декларації. При цьому Додаток 2 та Додаток 3 не подаються.

Показники графи 3 Декларації мають дорівнювати показникам рядків 1.1.0, 1.2.0, 1.3.0, 1.4.0, 2.0 графи 11 Додатка 1 до Декларації.

Хто є платником транспортного податку у разі передачі юридичною особою у фінансовий лізинг легкового автомобіля, зареєстрованого в Україні згідно з чинним законодавством?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування (п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПКУ).

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401) із змінами.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ).

Відповідно до п.п. «б» п.п. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу.

Терміни «фінансовий лізинг» та «фінансова оренда» для цілей ПКУ є тотожними.

Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов:

- об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відс. його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

- балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відс. первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;

- сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;

- майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Враховуючи викладене, у разі передачі легкового автомобіля у фінансовий лізинг, платником транспортного податку щодо транспортних засобів, зареєстрованих в Україні згідно з чинним законодавством, є лізингодавець (юридична особа – власник транспортного засобу).

При цьому, Декларація подається за місцем реєстрації об’єкта оподаткування протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а сплата транспортного податку здійснюється з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – березень 2024 року

За січень – березень 2024 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – 19,3 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 15,3 %;

«Переробна промисловість» – 13,4 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 9,9 %.

Найбільше зростання сплати за січень – березень 2024 року відносно січня – березня 2023 року відбулось у таких галузях:

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 10,5 раза, або
 +75,8 млрд гривень;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів»  – зростання на 26,9 %, або +14,1 млрд гривень;

«Переробна промисловість» – зростання на 20,5 %, або +9,9 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – зростання на 47,3 %, або +8,8 млрд гривень.

Стосовно переривання терміну, встановленого ПКУ для формування податкового кредиту, на період зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ) перебіг строків для формування податкового кредиту, зазначених у п. 198.6 ст. 198 ПКУ та абзаці першому п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, переривається на період зупинення реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН.

Криворізька міська рада: виконання показників доходів бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради за участі податківців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання робочої групи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

В ході заходу обговорювали надходження коштів до бюджету, очікуване виконання дохідної частини бюджету міста, стан податкової заборгованості по платежам до бюджету та вжиті заходи по скороченню податкової заборгованості. 

Коментар щодо видів доходів, які повинні декларувати громадяни

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.

Начальник Криворізької північної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Ганна Познякова надала коментар представникам засобів масової інформації щодо видів доходів та хто повинен декларувати доходи отримані в 2023 році.

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) та задекларувати отримані доходи зобовʼязані платники, які отримували:

окремі види доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

доходи від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

іноземні доходи  (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

доходи від здійснення незалежної професійної діяльності (ст. 178 Кодексу).

Також зобов’язані подати декларації:

іноземці, які за результатами звітного року набули статус у резидента України, які мають відобразити у податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу). 

Подати податкову декларацію також мають право громадяни для отримання податкової знижки.

Коментар щодо подання реєстраційної заяву за ф. № 1-ПРРО суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО на відокремлений підрозділ(філію)

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування – Криворізький регіон) інформує.

Начальник Криворізької південної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Дмитро Моїсєєв надав коментар представникам засобів масової інформації щодо подання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО для відокремленого підрозділу (філії).

Суб’єкт господарювання для реєстрації програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) на відокремлений підрозділ (філію) подає Заяву про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316605) (реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО), із зазначенням даних про місцезнаходження такого відокремленого підрозділу (філії), в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів за своїм основним місцем обліку як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)) або засобами комунікацій.

Відповідно до абзацу другого п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», із змінами та доповненнями (далі – Порядок), у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО (абзац третій п. 3 розд. II Порядку).