Відображення у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку.

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).

Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.

Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України, що будуть свідчити про походження таких товарів.

Враховуючи викладене, назва товару в фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного РРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Податкова декларація про майновий стан і доходи: відображення платником доходу у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою, якщо у нього є інші підстави для подання декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ. 

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами та доповненнями. 

Декларація складається з восьми розділів та передбачає відображення платником податку, зокрема, даних щодо доходів, які включаються та не включаються до загального річного оподатковуваного доходу, у разі отримання ним таких доходів. 

Згідно з п. 164.2 ст. 164 ПКУ дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. 

Відповідно до п. 174.2 ст. 174 ПКУ для оподаткування визначених ПКУ об’єктів спадщини з урахуванням статусу податкового резидента/нерезидента спадкоємця та спадкодавця та ступеня їх споріднення застосовуються наступні ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО): 

- нульова; 

- 5 відсотків (визначена п. 167.2 ст. 167 ПКУ), 

- 18 відсотків (визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ). 

Отже, дохід, який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО включається до загального річного оподатковуваного доходу. 

Згідно з п.п. 11 п. 2 розд. ІІІ Інструкції сума доходу у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розд. IV ПКУ, розмір якого визначається згідно з ст. 174 розд. IV ПКУ, вказується у рядку 10.9 Декларації. 

Враховуючи викладене, платник податку у разі наявності підстав для подання Декларації відображає дохід у вигляді спадщини (подарунку), який оподатковується за нульовою ставкою ПДФО, у рядку 10.9 Декларації. 

Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається. 

Дніпропетровщина: майже 2,1 млрд грн – надходження ПДФО до загального фонду державного бюджету

Протягом січня – березня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло майже 2,1 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Надходження збільшились на майже 236,5 млн грн, або на 12,8 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Елеонора Шкода.

Очільниця податкової служби області щиро подякувала платникам за фінансову підтримку країни і нагадала, що фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування у разі припинення господарської діяльності подає податкову декларацію про майновий стан і доходи протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, та сплачує податок на доходи фізичних осіб протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої декларації.

 

Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?

Пам’ятайте, що незадекларована праця – це ризик для вас і вашого бізнесу.

Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.

Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.

Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.

Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.

Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформлюйте їх за трудовим договором.

Задекларована праця - це ваша репутація і ваш успіх!

Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

Щодо звільнення від сплати єдиного податку фізичних осіб – підприємців, мобілізованих у період дії воєнного стану

«Що необхідно зробити фізичній особі – підприємцю (далі – ФОП) – платнику єдиного податку (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в інтегрованій картці платника здійснюються нарахування авансових внесків єдиного податку і надходять податкові вимоги, для скасування  контролюючим органом таких нарахованих сум з єдиного податку?»

Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Враховуючи зазначене, після демобілізації ФОП протягом 10 днів подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копію іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації. Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Додатково повідомляємо, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225.

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розділу ІІ Порядку № 225).

Відповідно до абзацу першого п. 3 розділу ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються правила визначені цим пунктом.

Пунктом 4 Переліку документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, визначено, що документальним підтвердженням підстав, передбачених п.п 4 п. 2 розділу II Порядку № 225, є військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розділу ІІ Порядку № 225).

У разі прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ у платника, у разі коли перша подія відбулася до його реєстрації таким платником

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 грн (без урахування податку на додану вартість (ПДВ)), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 

Пунктом 187.1 ст. 187 ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику ПДВ як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника ПДВ, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. 

При цьому згідно з п.п. 14.1.266 п. 14.1 ст. 14 ПКУ касовий метод для цілей оподаткування згідно з розд. V ПКУ – метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника ПДВ в банку/небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг). 

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 ПКУ право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ. 

Враховуючи зазначене, якщо у платника податку перша подія (відвантаження товарів, оформлення документа на постачання послуг або зарахування коштів від покупця) відбулася до його реєстрації платником ПДВ, а друга подія відбулася після такої реєстрації платника ПДВ, то податкове зобов’язання з ПДВ за такою операцією не нараховується, за умови, що такий платник не обрав касовий метод визначення податкового зобов’язання. 

Якщо ж платником ПДВ застосовується касовий метод визначення податкових зобов’язань, то у разі надходження за фактом оплати поставлених товарів/послуг після його реєстрації платником ПДВ, він зобов’язаний задекларувати податкові зобов’язання з ПДВ та погасити їх у встановленому законодавством порядку. 

Крім цього, якщо платник до його реєстрації платником ПДВ, на дату виникнення першої події, зобов’язаний був зареєструватись платником ПДВ, у зв’язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 000 000 грн, але не зареєструвався, то податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається. 

Втрачена або пошкоджена раніше видана ліцензія: чи видається дублікат ліцензії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами і доповненнями (далі – Закон № 481) у разі втрати або пошкодження ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального (ліцензія) орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом семи робочих днів видає суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) дублікат ліцензії. Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного у втраченій або пошкодженій ліцензії. 

Згідно зі ст. 4 Закону № 481 за видачу дубліката ліцензії справляється плата у розмірі 780 грн і зараховується до місцевих бюджетів. 

Строки надсилання податкової вимоги та відомості, які вона повинна містити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3 060 грн (180 Х 17 грн = 3 060 грн). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Туристичний збір: майже 3,3 млн грн отримали від платників місцеві бюджети Дніпропетровщини

У січні – березні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників надійшло майже 3,3 млн грн туристичного збору, що на 824,1 тис. грн, або на 33,5 відс., більше минулорічного показника відповідного періоду.

Нагадуємо, що фізичні особи – іноземці, які прибули у відрядження та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору.

При цьому не можуть бути платниками туристичного збору фізичні особи – іноземці, які мають статус резидента у визначенні п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.

Мій ФОП у «Моя податкова»

Близько 70 тисяч користувачів вже завантажили мобільний застосунок «Моя податкова» та отримують податкові послуги у смартфоні.

Відтепер у мобільному застосунку «Моя податкова» доступні нові сервіси для ФОП:

- Мій ФОП у розділі «Мої дані» застосунку:

інформація про реєстрацію ФОП та обрання спрощеної системи оподаткування;

- подання податкових декларацій платника єдиного податку: 

для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування 1-3 груп, у розділі «Послуги»;

- сплата податків: 

доступна у «Стані розрахунків з бюджетом» розділу «Послуги».

Цінуй свій час та приєднуйся!

Інформаційний лист № 2/2024: Вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства

Інформаційний лист № 2/2024 присвячено деяким нововведенням, які запроваджені Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603) та направлені на вдосконалення взаємодії платників податків з контролюючими органами через засоби дистанційної комунікації, а також уточнення окремих положень податкового законодавства. 

Закон № 3603 набрав чинності з 16 березня 2024 року, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року.

Строки проведення виїзних (невиїзних) планових та позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзаців першого і другого п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. 

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. 

Строки проведення документальної планової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 77.7 ст. 77 ПКУ). 

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 ПКУ (п. 78.6 ст. 78 ПКУ). 

Відповідно до п. 82.1 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. 

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів. 

Згідно з абзацами першим – восьмим п. 82.2 ст. 82 ПКУ тривалість перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому цього пункту, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів. 

Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів. 

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, проводиться у строк, визначений абзацом першим п. 82.2 ст. 82 ПКУ, за наявності за два останні календарні роки одночасно таких умов: 

- платником податку подано податкову декларацію про відсутність доходів від провадження господарської діяльності; 

- платник податку не зареєстрований як платник податку на додану вартість; 

- в контролюючих органах відсутня податкова інформація щодо: 

використання платником податку найманої праці фізичних осіб; 

відкритих платником податку рахунків у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/електронних гаманцях в емітентах електронних грошей. 

Отже, тривалість документальної планової перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів. 

Продовження строків проведення документальної планової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів. 

Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів, для фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому – восьмому п. 82.2 ст. 82 ПКУ, – 3 робочі дні, інших платників податків – 10 робочих днів. 

Продовження строків проведення документальної позапланової перевірки можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків – не більш як на 5 робочих днів. 

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених п. 82.2 ст. 82 ПКУ, на строк три робочі дні (абзац дев’ятий п. 82.2 ст. 82 ПКУ). 

До уваги платників плати за землю!

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)  платниками плати за землю є  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв),  землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Водночас повідомляємо, що відповідно до статті 281 ПКУ від сплати податку звільняються такі категорії громадян:

особи з інвалідністю першої і другої групи;

фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

пенсіонери (за віком);

ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для зазначених вище категорій громадян, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме:

для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як  2 гектари;

для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара;

для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;

для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;

для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.

Також пунктом 281.3 статті 281 ПКУ визначено, що від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

Якщо фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, площа яких перевищує межі граничних норм, визначених пунктом 281.2 цієї статті, така особа до 1 травня поточного року подає письмову заяву у довільній формі до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки про самостійне обрання/зміну земельних ділянок для застосування пільги (далі – заява про застосування пільги) (пункт 281.4 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з базового податкового (звітного) періоду, в якому подано таку заяву, та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі подання фізичною особою, яка станом на 1 січня поточного року має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, заяви про застосування пільги після 1 травня поточного року, пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Якщо право на пільгу у фізичної особи, яка має у власності декілька земельних ділянок одного виду використання, виникає протягом календарного року та/або фізична особа, визначена у пункті 281.1 цієї статті, набуває право власності на земельну ділянку/земельні ділянки одного виду використання, така особа подає заяву про застосування пільги до контролюючого органу за місцем знаходження будь-якої земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня набуття такого права на пільгу та/або права власності (пункт 281.5 статті 281 ПКУ).

Пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з урахуванням вимог пункту 284.2 статті 284 ПКУ та діє до початку місяця, що настає за місяцем подання нової заяви про застосування пільги.

У разі недотримання фізичною особою вимог абзацу першого цього пункту пільга починає застосовуватися до обраних земельних ділянок з наступного податкового (звітного) періоду.

Також повідомляємо, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Оподаткування ПДВ: здійснена операція з вивезення основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Підпунктом «г» п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

У разі експорту товарів датою виникнення податкових зобов’язань є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Згідно з п. 206.4 ст. 206 ПКУ операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.

Так, п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ встановлено, що за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу є його постачанням, а тому операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, підлягає оподаткування ПДВ за нульовою ставкою, за умови, що таке вивезення підтверджене належним чином оформленою вантажною митною декларацією. У разі, якщо повернення отриманого у фінансовий лізинг основного засобу розміщено у митному режимі реекспорту, то операція з вивезення (повернення нерезиденту) основного засобу, що був ввезений на територію України згідно з договором фінансового лізингу, звільняється від оподаткування.

 

Тетяна Кірієнко: У пріоритеті – діджиталізація Служби, розвиток якісних сервісних послуг для платників

Очільниця Державної податкової служби України Тетяна Кірієнко взяла участь у зустрічі з учасниками Міжнародного жіночого бізнес-клубу, яка відбулась у Торгово-промисловій палаті України.  У ході заходу йшлось про трансформацію ДПС в умовах воєнного стану, актуальні питання оподаткування та досягнення у кризовому управлінні.

Тетяна Кірієнко, зокрема, зосередила увагу на основних проєктах, які ДПС розпочала та продовжує реалізовувати під час воєнного стану. В пріоритеті – діджиталізація Служби, розвиток якісних сервісних послуг для платників та покращення адміністрування податків. 

«Завдяки скоординованим зусиллям платників податків та податківців вдається забезпечувати стабільні надходження до бюджетів. Відповідальна позиція бізнесу дозволяє акумулювати кошти та спрямовувати їх на виконання тих програм, які сьогодні в пріоритеті держави, а також у підтримку ЗСУ. Дякуємо всім платникам, у свою чергу, податкова продовжує розвиватися за підтримки наших міжнародних партнерів, впроваджує нові моделі для максимального спрощення процесів звітування та сплати податків», – зазначила Тетяна Кірієнко.

Зміни в податковому законодавстві

Верховною Радою України 23 лютого 2024 року прийнято Закон України № 3603–ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Закон набрав чинності з 16 березня 2024 року, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року, зокрема:

- з 16 березня 2024 року набирають чинності такі зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);

збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;

скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);

не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;

доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервістів), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить  тридцять днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

Чи є базою нарахування єдиного внеску сума внесків за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення, сплачених роботодавцем за найманих працівників?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 69 п. 1 ст. 1 Закону України від 18 листопада 2021 року      № 1909-ІХ «Про страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1909) страхування – правовідносини щодо захисту страхових інтересів фізичних та юридичних осіб (страховий захист) при страхуванні ризиків, пов’язаних з життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням, з володінням, користуванням і розпорядженням майном, з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі, у разі настання страхових випадків, визначених договором страхування, за рахунок коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхувальниками страхових премій (платежів, внесків), доходів від розміщення коштів таких фондів та інших доходів страховика, отриманих згідно із законодавством.

Статтею 4 Закону № 1909 встановлено класи страхування іншого, ніж життя (класи з 1 по 18), та класи страхування життя (класи з 19 по 23).

Так, згідно з п. 2 ст. 4 Закону № 1909 до класів страхування життя належать:

клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);

клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;

клас 21 – інвестиційне страхування життя;

клас 22 – безперервне страхування здоров’я;

клас 23 – пенсійне страхування.

Згідно з ст. 1 Закону України від 09 липня 2003 року № 1057-ІV «Про недержавне пенсійне забезпечення» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1057) учасник недержавного пенсійного забезпечення – фізична особа, на користь якої сплачуються (сплачувалися) пенсійні внески до пенсійного фонду або на пенсійний депозитний рахунок у банку і яка має право на недержавне пенсійне забезпечення на умовах і в порядку, визначених пенсійним контрактом, договором про відкриття пенсійного депозитного рахунка або договором страхування довічної пенсії та Законом № 1057, або яка отримує пенсійні виплати із пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Пунктом 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено види виплат, які включаються до складу інших заохочувальних та компенсаційних виплат, зокрема, витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5 Інструкції № 5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним (особистим, страхуванням майна). Указані суми включаються до фонду оплати праці в тому місяці, коли провадяться перерахунки страховій компанії (п.п. 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відповідно до п. 2 розд. ІІ якого платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже, суми страхових внесків, сплачених роботодавцем за договорами довгострокового страхування життя за найманих працівників, які є складовою заробітної плати, є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас, внески, сплачені роботодавцем на користь працівника за договором недержавного пенсійного страхування, не є базою нарахування єдиного внеску.

Які дії ФОП , яка зареєструвала ПРРО за серією та/або номером паспорта/номером ID картки та під час відкритої зміни змінює кваліфікований електронний підпис у зв’язку з отриманням РНОКПП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Якщо фізична особа – підприємець, яка відкрила робочу зміну кваліфікованим електронним підписом (далі – КЕП), отриманим за серією та/або номером паспорта/номером ID картки, під час використання програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) у відкритій зміні змінює КЕП у зв’язку з отриманням реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), то для роботи з ПРРО за новим ідентифікатором ключа, такій фізичній особі необхідно засобами Електронного кабінету або Єдиного вікна подання електронної звітності сформувати та подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) за формою № 5-ПРРО (далі – Повідомлення за ф. № 5-ПРРО, ідентифікатор форми F1391802), в якому зазначити ідентифікатор ключа суб’єкта сертифіката нового КЕП. При цьому, в графі «Тип підпису» Повідомлення за ф. № 5-ПРРО необхідно вказати «Старший касир».

В Повідомленні за ф. № 5-ПРРО, вказується значення, яке обирається із параметрів сертифіката безпеки, що складається з набору цифр та букв латинського алфавіту.

Інструкція щодо заповнення графи 3 «Ідентифікатор ключа суб’єкта» Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (для повідомлень щодо сертифікатів відкритих ключів, які застосовуються в ПРРО) розмішена на офіційному вебпорталі ДПС на банері «Програмні РРО»/«Форми ПРРО»/«Інструкції щодо заповнення форм»/Інструкції щодо заповнення форм (за покликанням (https://tax.gov.ua/data/material/000/335/427160/_dentif_kator_klyucha_sub_kta.docx).

ФОП – платник єдиного податку змінив податкову адресу, яка пов’язана зі зміною адміністративного району: куди подається податкова декларація?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 291.2 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. XIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. 

Сплата єдиного податку платниками першої – третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПКУ). 

Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси (п. 296.4 ст. 296 ПКУ). 

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абзац другий п. 45.1 ст. 45 ПКУ). 

У разі зміни податкової адреси платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси (п. 294.7 ст. 294 ПКУ). 

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ). 

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (абзац перший п. 298.6 ст. 298 ПКУ). 

Водночас, згідно з абзацом другим частини п’ятої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду. 

Згідно з п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588) платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. X Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням, зокрема, місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою. 

Пунктом 10.2 розд. X Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством, зокрема, місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду. 

Якщо внаслідок зміни місцезнаходження, зокрема, щодо фізичної особи – підприємця змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується: 

- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з КАТОТТГ за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків; 

- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів. 

Така ознака не встановлюється, зокрема, стосовно фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. 

Формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску, у строки та порядку, що встановлені ПКУ. 

Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп): 

- подає Декларацію за новим місцезнаходженням; 

- сплачує єдиний податок за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного бюджетного року. 

Суд визнав правомірність нарахування штрафних санкцій платнику за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних

Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого рішення, яким позивачу застосовано штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.

Верховним Судом зазначено, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПК України).

Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» було внесено зміни до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПК України, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27.05.2022 пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1. Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13.12.2022 № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (набрав чинності 03.01.2023) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема, відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин колегія суддів Верховного Суду зазначає, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених, починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини – ковідну пандемію та воєнний стан.

Відтак, Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду від  12.03.2024 у справі № 160/13661/23 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 залишено без змін.

Щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених сум єдиного внеску підсанкційним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, у зв’язку прийняттям Закону України від 10 серпня 2023 року №3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (далі – Закон №3317), та з метою неухильного дотримання контролюючими органами Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (ділі – Закон №2464) повідомляє таке.

Законом №3317 внесено зміни до Закону №2464, зокрема, частину тринадцяту статті 9 доповнено абзацом другим такого змісту:

«Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми єдиного внеску платникам, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій».

Які дії суб’єкта господарювання, якщо в «ПРРО Каса» (Windows/Android) при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

В «ПРРО Каса» (Windows/Android), яке надається ДПС на безоплатній основі, повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто платник застосовує програмне рішення іншого виробника програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, розробленого іншими виробниками, необхідно звертатись до розробників такого програмного забезпечення.

Водночас, суб’єкту господарювання необхідно перевіряти каталог до якого збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише:

1 – файл діючого (нового) ключа;

1 – файл діючого (нового) сертифіката.

При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів.

З якої суми сплачується військовий збір у випадку застосування ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 розділу ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні, та податкові агенти (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). 

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 розділу ІV ПКУ, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). 

При цьому, нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються в порядку, встановленому розділом IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою 1,5 відс., визначеною п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ). 

Пунктом 164.6 ст. 164 розд. ІV ПКУ встановлено, що під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності. 

Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору, зокрема, з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.6 ст. 164 розд. IV ПКУ. 

Тобто оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, а також податкової соціальної пільги за її наявності. 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України з метою забезпечення належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахування змін, внесених до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603), повідомила наступне.

Законом № 3603, який набрав чинності 16 березня 2024 року, внесено зміни до п. 214.6 ст. 214 Кодексу, яким встановлюється особливість визначення бази оподаткування акцизним податком з урахуванням норм втрат підакцизної продукції, а саме:

- виробничих втрат і виходу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, норми втрат спирту, виноматеріалів, соків під час виробництва алкогольних напоїв, норми виробничих втрат алкогольних напоїв;

- втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування;

- сукупних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів;

- сукупних втрат та відходів неферментованої тютюнової сировини під час зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини;

- норм втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет Розмір норм втрат окремих підакцизних товарів (спирту, біоетанолу, спиртових дистилятів, нафтопродуктів) встановлюється Кабінетом Міністрів України, зокрема:

- постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1218 затверджено норми виробничих втрат і виходу спирту етилового, у тому числі біоетанолу;

- постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1310 затверджено норми виробничих втрат спирту коньячного, зернового дистиляту та інших спиртових дистилятів і норм втрат спирту та готової продукції під час виробництва деяких видів алкогольних напоїв;

- постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року №77 затверджено вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту етилового та норми втрат спирту етилового під час зберігання та транспортування залізничним, водним і автомобільним транспортом;

- постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 2020 року № 686 затверджено норми втрат нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, відпуску, перевантаження та транспортування.

Розмір нормативних втрат інших видів підакцизної продукції (тютюнових виробів та сировини) визначається безпосередньо п. 214.6 ст. 214 Кодексу.

Інформування платників податків під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Нещодавно,  Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум з платниками податків щодо норм податкового законодавства.

Під час заходу зауважили платників щодо своєчасності подання громадянами декларації про майновий стан і доходи, основні випадки та способи подання.

Також, проінформували присутніх суб’єктів господарювання про офіційне оформлення трудових відносин та недопущення порушень норм трудового законодавства.

Звернули увагу платників на мобільний додаток «Моя податкова» від ДПС, електронні сервіси, адміністративні послуги. Важливість сплати податків, зборів та платежів до бюджетів, надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх та роздали друкований матеріал інформаційного характеру.

Зустріч в Прозорому офісі соціальних послуг з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Прозорого офісу соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради, нещодавно, проведено  зустріч з платниками щодо актуальної тематики податкового законодавства.

Присутнім роз’яснили, що до 1 травня 2024 року громадяни повинні задекларувати свої доходи отримані у 2023 році. Звернули увагу, що до 31 грудня 2024 року громадяни можуть скористатись податковою знижкою та подати декларацію про майновий стан та доходи через застосунок «Моя податкова» від ДПС - це зручно та економить час .

Нагадали про обов’язковість легалізації найманої праці, переваги офіційного оформлення трудових відносин.

Звернули увагу платників на своєчасності сплати податків, зборів та платежів до бюджетів та надали відповіді на запитання. Присутні отримали друковані матеріали роз’яснювального характеру.