Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

До уваги платників податку на прибуток!

Державна податкова служба України стосовно звільнення від відповідальності платників податку на прибуток за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, повідомляє.

Відповідно до абзаців другого та четвертого п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) (далі – Кодекс) платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 996) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подавати разом із податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною відповідно до Закону № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, що настає за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Слід зазначити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України», який набрав чинності 03.01.2023, зокрема, внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу та встановлено, що вони застосовуються, починаючи з 27.05.2022.

Так, згідно з абзацом шістнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим п. 46.2 ст. 46 Кодексу, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Таким чином, платник податку на прибуток звільняється від відповідальності, передбаченої Кодексом, за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Разом з тим, зазначимо, що частиною 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому частиною другою ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачена цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, та у зв’язку зі звільненням від відповідальності платників податків на прибуток, передбаченої Кодексом, за неподання до 10.06.2022 та до 10.06.2023 річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, у платника, який не подав таку звітність, фактично відсутня вина, тому адміністративна відповідальність до платників податків, передбачена ст. 163-1 КУпАП, у період дії воєнного стану за неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків не застосовується.

ДПС максимально підтримує платників Херсонщини та Миколаївщини

Державна податкова служба посилила свою роботу на Херсонщині та Миколаївщині з огляду на катастрофічні наслідки підриву Каховської ГЕС.

Центри обслуговування платників податків у цих регіонах працюватимуть і у вихідні дні (субота та неділя):

у Херсоні – з 8:00 до 18:00 год.

у Миколаєві – з 8:00 до 20:00 год.

Буде забезпечено оперативне надання всіх необхідних консультацій, роз’яснень, а також документів про присвоєння реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб – платників податків.

ЦОПи працюватимуть із дотриманням всіх необхідних заходів безпеки.

Оформлення трудових відносин – це забезпечення мінімальних соціальних гарантій найманих осіб!

Державна податкова служба України нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Державна податкова служба України нагадує громадянам про можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі використання суб’єктом господарювання найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин.

Чи нараховуються податкові зобов’язання на дебіторську заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами на момент анулювання реєстрації особи як платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Отже, платник ПДВ, у якого на дату анулювання реєстрації як платника ПДВ обліковується дебіторська заборгованість за оплаченими але не отриманими товарами/послугами, необоротними активами, за якими суми ПДВ було включено до податкового кредиту, повинен не пізніше такої дати нарахувати податкові зобов’язання за такими товарами/послугами, необоротними активами виходячи з їх звичайної ціни, визначеної на момент такого нарахування.

Платники, які здійснюють торгівлю валютними цінностями у готівковій формі, сплачують авансовий внесок із податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (введено в дію з 01.01.2023), зокрема статтю 141 Податкового кодексу України, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

Так, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.

Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.

Більш детальніше про новації декларування податку на прибуток підприємств – у Листі ДПС України від 04.05.2023 № 9846/7/99-00-21-02-01-07 – за посиланням http://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html

До уваги платників єдиного податку четвертої групи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 11.04.2023 № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», зокрема підрозділ 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 10.

Так, нормами п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що на період з 1 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, положення п.п. 291.5 прим.1.3 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ застосовуються виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку.

Відповідно до п.п. 10.1 п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ для цілей, визначених п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 ПКУ, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік платників єдиного податку четвертої групи, у яких не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у їхній власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, має дорівнювати або перевищувати 50 відсотків.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку(п.п. 10.2 п. 10 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).

Довідково: 06.052023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050 змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС – пріоритетний напрямок роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Всього у січні – травні 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 172 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 102 одиниці (січень – травень 2022 – 70 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 80 звернення (46,5 %);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 54 звернень (31,4 %);

- щодо системи електронного адміністрування реалізації пального – 10 звернень (5,81 %);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 8 звернень (4,65 %).

Протягом січня – травня 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 60 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 14 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

- про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –23 (38,3 %);

- питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 19 (31,7 %);

- контрольно-перевірочна робота – 10 (16,7 %);

- інші питання – 8 (13,3 %).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 14 звернень.

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:
- щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (14,3%);

- проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (28,6 %);

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (7,1 %);

- отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (14,3 %),

- інші питання – 5 (35,7 %).

За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 91 звернення, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 4 звернення.

До уваги платників податків! Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 та порядків, затверджених цією постановою

Державна податкова служба України інформує, що 08 липня 2023 року набере чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – постанова № 574).

Зміни стосуються, зокрема, такого:

1) передбачено автоматичну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) у разі виведення платника податку з переліку ризикових за виконання певних умов, які передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення);

2) змінами передбачається автоматична реєстрація зупинених ПН/РК у разі прийняття рішення про врахування таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - ТПП) за умови виконання певних умов, які передбачені Порядком зупинення;

3) визначено механізм адміністративного оскарження рішень про внесення платника податку до переліку ризикових та неврахування ТПП;

4) у рішенні про внесення платника податку до переліку ризикових додано інформацію щодо дати включення до переліку ризикових контрагента, операції з яким визначено як ризикові;

5) змінено механізм застосування ТПП, зокрема в ознаках безумовної реєстрації ТПП буде спрацьовувати по ПН/РК, в яких зазначені операції виключно з УКТЗЕД/ДКПП, які були враховані по ТПП, крім ТПП платника податку, який відповідає критеріям ризиковості платника податку;

6) уточнено інформацію щодо того, якою комісією має виконуватись рішення суду про виключення платника з переліку ризикових. Виконання такого рішення має здійснювати комісія за основним місцем обліку платника.

З повним текстом постанови № 574 можна ознайомитися за посиланням: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanovy-kabinetu-ministriv-ukrainy-vid-11-hrudnia-2019-r-s574-20623

Набрав чинності наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах»

Державна податкова служба України інформує, що 02.06.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 02.05.2023 № 226 «Про затвердження Змін до Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.05.2023 за № 828/39884 (далі – Наказ).

Наказом:

приведено у відповідність до вимог статті 12 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон) перелік звернень громадян, до розгляду яких не застосовуються положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах;

уточнено механізми:

приймання, попереднього опрацювання та реєстрації звернень громадян, які надходять до ДПС та її територіальних органів, зокрема анонімних звернень, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС;

опрацювання та надсилання вихідних документів за результатом розгляду звернень громадян;

відбору звернень, що не підлягають реєстрації підрозділом з роботи зі зверненнями громадян.

Визначено, що положення Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній податковій службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2020 № 297, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.10.2020 за № 969/35252, не застосовуються:

до заяв і скарг громадян, на порядок розгляду яких згідно зі статтею 12 Закону не поширюється дія Закону, та звернень, що надходять до органів ДПС з державної установи «Урядовий контактний центр» та електронного сервісу «Пульс»;

у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про визначення суми грошових зобов’язань фізичних осіб – платників податків або будь-яких інших рішень органів ДПС у відносинах оподаткування, до яких застосовуються положення статей 55, 56 розділу II Податкового кодексу України, статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Також визначено, що:

у разі настання обставин непереборної сили попереднє опрацювання та реєстрація звернень громадян у системі електронного документообігу (далі – СЕД) здійснюється за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;

анонімні звернення, у яких порушені питання не належать до повноважень органів ДПС, не пересилаються відповідному органу чи посадовій особі, а після здійснення реєстрації в СЕД передаються на архівне зберігання підрозділом з роботи зі зверненнями громадян;

відповідь на електронне звернення громадянина надсилається на зазначену у зверненні електронну адресу, якщо заявником не висловлено бажання отримати її також засобами поштового зв’язку;

у разі настання обставин непереборної сили вихідні документи реєструються в СЕД та опрацьовуються за першої ж нагоди після завершення дії таких обставин;

не підлягають реєстрації аудіофайли, відеофайли, надіслані засобами електронного зв’язку без письмового звернення.

З якого періоду юридичною особою застосовуються пільги по земельного податку, встановлені рішенням органу місцевого самоврядування, якщо таке рішення (зміни до рішення) прийняте та оприлюднене протягом року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.

Статтею 7 ПКУ визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та порядок їх застосування.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. ЗО ПКУ).

Органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (абзац перший п. 284.1 ст. 284 ПКУ).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).

Разом з цим, відповідно до частини першої та третьої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Отже, рішення органів місцевого самоврядування (зміни до рішень) щодо встановлених пільг по земельному податку є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами. Право щодо застосування пільг по земельному податку у юридичних осіб виникає з урахуванням строків, визначених таким рішенням органу місцевого самоврядування, а звільнення від сплати земельного податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!

Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу. Сума фінансової санкції може сягати 201 тисячі гривень за кожного неоформленого працівника.

За ці кошти можна два роки виплачувати працівнику заробітну плату на рівні мінімальної (6700 грн.) та сплачувати усі податки та збори.

Щодо отримання інформації про «Реєстраційний номер екземпляра РРО»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311405), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311304) може звернутися до:

- виробника або постачальника РРО, на підставі заяви якого відповідний екземпляр РРО включено до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр). Дані щодо реєстраційного номера екземпляра РРО наявні у витягу з Реєстру, який ДПС надає виробнику/постачальнику в установленому порядку;

- ДПС як до розпорядника даних Реєстру.

Разом з тим інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».

Як оподатковуються ПДВ операції з експорту товарів у межах договорів комісії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 189.4 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст.ст. 187 та 198 ПКУ.

Однак, слід враховувати, те, що норми п. 189.3-189.5 ст. 189 ПКУ не поширюються на операції з експорту товарів за межі митної території України (п. 189.6 ст. 189 ПКУ).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (п. 187.11 ст. 187 ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Отже, за операцією з експорту (вивезення) товарів за межі митної території України податкові зобов’язання з ПДВ визначаються на дату фактичного здійснення такого вивезення, тобто на дату оформлення митної декларації митним органом.

Експорт товарів із залученням комісіонера не впливає на порядок визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

У разі якщо платник податку експортує товари за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку – експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування за ставкою, визначеною п.п. «а» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, та не включається до митної вартості товарів, які експортуються (п. 200.16 ст. 200 ПКУ).

Враховуючи викладене, право на застосування нульової ставки ПДВ і, відповідно, право на отримання бюджетного відшкодування має лише продавець експортної продукції – її власник (комітент).

При отриманні комітентом авансової оплати вартості товарів, що експортуються комісіонером, жодних податкових наслідків не виникає.

Закон України № 3050: особливості коригування податкових зобов’язань платниками єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом № 3050, зокрема п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. п. 69.33.

Відповідно до вищезазначеного підпункту тимчасово, з 1 березня 2022 року, не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації Російською Федерацією.

Дія цього підпункту не поширюється на земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасова окупація Російською Федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники єдиного податку четвертої групи, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували в податковій звітності за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи за період березень 2022 року – 2023 рік шляхом подання в порядку, визначеному ПКУ, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

У разі якщо податок, визначений абзацом першим цього підпункту, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.

Штрафні санкції та пеня, визначені ПКУ, за період починаючи з 1 березня 2022 року до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» не застосовуються (не нараховуються), а застосовані (нараховані) підлягають анулюванню.

Платники єдиного податку четвертої групи мають право відкоригувати нараховані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визнані такими, що перебувають у консервації (за період перебування земельних ділянок у консервації) та/або забруднені вибухонебезпечними предметами (за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами).

Річна сума єдиного податку четвертої групи визначається пропорційно до кількості місяців, коли площі земельних ділянок (земельних часток (паїв), визначені цим підпунктом, підлягали оподаткуванню єдиним податком.

Про електронні форми запиту про доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків можливо в електронному вигляді.

Електронні форми запиту та відомості про доходи:

- F1301802 - Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді;

- F1401802 - Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (відповідь на запит у електронному вигляді).

Важливо! Запит про суми виплачених доходів може бути сформований починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).

Сума податку на доходи фізичних осіб утримана за рахунок доходу у вигляді допомоги, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності: що з МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з ст. 297 прим.1 Податкового кодексу України до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізичні особи, яким юридичною особою нараховується дохід у вигляді виплат пов'язаних з тимчасовою втратою працездатності (лікарняні), перебувають у трудових або цивільно-правових відносинах з такою юридичною особою, то сума податку на доходи фізичних осіб, утримана з вказаного доходу враховуються при визначені мінімального податкового зобов’язання (МПЗ).

Щодо ведення обліку товарних запасів платниками єдиного податку!

ДПС звертає увагу платників податків – користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи.

Із загального числа платників єдиного податку ІІ – ІV груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:

- реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ.

Таким чином, платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги із застосуванням РРО/ПРРО.

Нагадуємо, що наказ Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 «Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 року за № 1411/37033, набрав чинності 26.11.2021.

Сплата податку на нерухоме майно іноземною юридичною особою – нерезидентом власником об’єктів нерухомості (їх часток)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Підпунктом 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (їх часток).

Згідно з підпунктами «а» і «б» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами і доповненнями представництво іноземного суб’єкта господарської діяльності – установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб’єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Згідно з ст. 95 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями представництво є відокремленим підрозділом головної компанії – нерезидента і не є юридичною особою.

Процедури взяття на облік іноземних юридичних осіб – нерезидентів визначені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), відповідно до розд. ІІ якого, в залежності від обраного варіанту реєстрації, на обліку в контролюючому органі, як платник податків перебувають, зокрема:

- іноземні дипломатичні представництва та консульські установи, представництва міжнародних організацій в Україні (далі – дипломатична місія), у разі взяття їх на облік згідно з п. 4.9 розд. IV Порядку № 1588;

- нерезиденти, у разі взяття їх на облік відповідно до п. 4.4 розд. IV Порядку 1588 (крім дипломатичних місій);

- постійні представництва нерезидентів на території України, у разі взяття їх на облік згідно з п. 5.5 розд. V Порядку № 1588.

При цьому, абзацом третім п.п. 1 п. 3.4 розд. ІІІ Порядку № 1588 встановлено, що нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах (до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні) до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (п.п. 266.3.3 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Разом з тим, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ст. 334 глави 24 розд. І ЦКУ).

Таким чином, якщо у власності іноземної юридичної особи – нерезидента перебувають об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (їх частки), то податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується такою особою:

- самостійно, при цьому, до придбання нерухомого майна або отримання майнових прав на таке майно в Україні, він зобов’язаний стати на облік до контролюючого органу за місцезнаходженням нерухомого майна;

- через представництво (постійне представництво) нерезидента, яке перебуває на обліку в контролюючих органах в залежності від обраного способу державної реєстрації (акредитації, легалізації).

До уваги платників рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про порядок обчислення та заповнення податкової звітності з податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин для оподаткованого у попередньому звітному періоді об’єкту оподаткування, який в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рента) є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр (далі – Ділянка) з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Об’єктом оподаткування Рентою по кожній наданій у користування Ділянці, що визначена у відповідному спеціальному дозволі, є обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин у податковому (звітному) періоді, види якої встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, до якої належать, у тому числі обсяг товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що є результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин з надр на території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони, у тому числі обсяг мінеральної сировини, що утворюється в результаті виконання первинної переробки, що провадиться іншими, ніж платник Ренти, суб’єктами господарювання на умовах господарських договорів про послуги з давальницькою сировиною (п.п. 252.3.1 п. 252.3 ст. 252 Кодексу).

Господарська діяльність гірничодобувного підприємства з видобування корисних копалин – діяльність гірничого підприємства, яка охоплює процеси добування та первинної переробки корисних копалин (п.п. 14.1.37 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Добування корисних копалин визначено, як сукупність технологічних операцій з вилучення, зокрема з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини та спеціальних видів робіт з добування корисних копалин, до яких відноситься підземна газифікація та виплавляння, хімічне та бактеріальне вилуговування, дражна та гідравлічна розробка розсипних родовищ, гідравлічний транспорт гірничих порід покладів дна водойм (п.п. 14.1.51 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Первинна переробка (збагачення) мінеральної сировини, як вид господарської діяльності гірничого підприємства, включає сукупність операцій із: збирання, дроблення або мелення, сушки, сортування за будь-якими фізичними властивостями дроблених або мелених гірських порід або мінеральних утворень із застосуванням будь-яких технологічних процесів сортування, які забезпечують отримання гірничим підприємством товарної продукції, види якої встановлені затвердженими кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр (п.п. 14.1.150 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

У результаті провадження господарської діяльності гірничого підприємства як у результаті операцій з добування, так і етапі первинної переробки можуть утворюватися чисельні, передбачені Кондиціями, види товарної продукції гірничого підприємства, властивості яких спроможні задовольняти цільові споживчі вимоги.

Гірничі підприємства складаючи Кондиції, самостійно приймають рішення щодо складу та структури видів товарної продукції, яка виготовлятиметься підприємством. При цьому, можуть мати місце випадки, коли товарна продукція, що утворилася в процесі добування, і податкові зобов’язання за якою виконані у відповідному звітному періоді, за рішенням підприємства буде підданою подальшим операціям первинної переробки із утворенням у наступних податкових періодах товарної продукції із споживчими властивостями, відмінними від задекларованої (далі – Нова продукція).

Можливість виконання платниками визначення податкових зобов’язань з Ренти за перетвореною товарною продукцією, що реалізовуватиметься із новими споживчими властивостями, відмінними від задекларованої, передбачена абзацом другим пункту 252.14 статті 252 Кодексу.

Наводимо умовний приклад складання податкової звітності та заповнення форм податкових декларацій з Ренти для ситуації, коли оподаткований у попередньому звітному періоді об’єкт оподаткування або його частина в результаті застосування процесів первинної переробки у звітному податковому періоді набув нової форми товарної продукції.

Податкові зобов’язання з Ренти у кожному податковому (звітному) періоді, що відповідає календарному кварталу, декларуються у додатку 1 до Податкової декларації з рентної плати (далі – Розрахунок), затвердженої наказом Міністерства фінансів України 17 серпня 2015 року № 719 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07 листопада 2016 року № 927) (далі – Декларація).

Обліковані у звітному податковому (звітному) періоді одного або декількох видів Нової продукції ідентифікується у рядках розділу 8 Розрахунку в окремих додатках для кожного такого виду.

Розділ 8 «Вид корисної копалини» Розрахунку відображає інформацію про видобуту корисну копалину, включаючи опис Нової продукції у рядках 8.3-8.5 Розрахунку, які заповнюються з застосуванням приміток 12-15 такого Розрахунку.

Детальніше з прикладами заповнення податкової звітності – на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/675902.html.

У разі дострокового розірвання договору про добровільну участь, сплачені суми єдиного внеску поверненню не підлягають

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 3 п. 4 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, із змінами і доповненнями сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому, період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту.

Співпраця податківців з виконкомом Тернівської районної у місті Кривому Розі ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно у приміщенні виконкому Тернівської районної у місті Кривому Розі ради відбулось засідання робочої групи з питань:

сплати податку на доходи фізичних осіб до місцевого бюджету Криворізької територіальної громади ;

забезпечення своєчасності і повноти сплати податків до державного та місцевого бюджетів;

стан податкової заборгованості по платежам до бюджету та вжиті заходи по скороченню податкової заборгованості.

На засіданні були присутні представники Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Були розглянуті питання щодо сплати місцевих податків суб’єктами господарювання. Обговорили заходи з погашення заборгованості та зкоординували дії щодо сплати суб’єктами господарювання місцевих податків.

Засідання міської робочої групи

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось чергове засідання підгрупи з питань справляння сплати податку на доходи фізичних осіб у складі міської робочої групи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади.

На засіданні був присутній начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов та запрошені керівники підприємств.

В ході заходу обговорювали сплату податку на доходи фізичних осіб, збільшення розміру заробітної плати найманим працівникам та мобілізація додаткових надходжень до бюджету громади.

Тема оподаткування у форматі «круглого столу»

У Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці разом з платниками податків у форматі «круглого столу» обговорили актуальні питання оподаткування.

Під час заходу у відкритому діалозі платники запитували щодо змін податкового законодавства, а саме, Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», про визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб (далі - МПЗ), порядку отримання електронного цифрового підпису, електронних сервісів тошо.

Податківці наголосили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної. Розповіли про отримання податкової знижки.

Повідомили, що Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків. На базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Наприкінці заходу проінформували щодо методів повідомлення про корупційні прояви.

Щодо актуальних питань оподаткування під час практикуму-навчання

Днями в Криворізькій північній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області під час практикуму були розглянуті нагальні питання сьогодення в оподаткуванні.

Присутнім суб’єктам господарювання роз’яснили новації в законодавстві щодо Закону України № 3050 та визначення мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) , порядок отримання електронного цифрового підпису, отримання електронних послуг через «Електронний кабінет» тощо.

Також розповіли про отримання податкової знижки, про ефективний спосіб взаємодії з платниками податків через електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Наголосили про обов’язковість легалізації трудових відносин, виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної та сплаті єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наприкінці заходу суб’єкти господарювання отримали друковані матеріали інформаційно – роз’яснювального характеру.