Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

УВАГА КОНКУРС!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проводить конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2023 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

До Єдиного реєстру включаються суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, що є юридичними особами та платниками податку на додану вартість і здійснюють реалізацію майна шляхом проведення біржових торгів (аукціонів) або через роздрібну торговельну мережу.

Для участі в конкурсі суб’єкти господарювання (юридичні особи – платники податку на додану вартість) подають такі документи:

► заяву про включення до Єдиного реєстру із зазначенням вартості власного капіталу, кількості працівників, наявності офіційної сторінки або електронної адреси в мережі Інтернет;

► копію установчого документа, засвідчену суб’єктом господарювання;

► копії ліцензій на право здійснення окремих видів господарської діяльності (за наявності);

► довідку про власні складські приміщення або копію договору оренди складських приміщень у тому регіоні, де подається заява;

► копії документів, які підтверджують можливість проведення біржових торгів (свідоцтво про реєстрацію (акредитацію) члена біржі, власника біржового місця, брокерської контори);

► баланс або фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва та звіт про фінансові результати за останній звітний період, що передує даті подачі документів.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою:

м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А до 14 грудня 2022 року.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2022 року о 14 год. 00 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17 А.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:

(056) 370-10-64.

На вебпорталі ДПС можливо перевірити реєстрацію ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Суб’єкт господарювання може перевірити реєстрацію всіх зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у відкритій частині Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), в меню Реєстри у вкладці «Інформація про РРО» шляхом пошуку за їх даними.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Особливості для визначення ліквідних активів для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) грошові активи фізичної особи для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ – це кошти в національній та іноземній валютах, розміщені на рахунках в українських та іноземних банках, грошові внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, права грошової вимоги (у тому числі кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до фізичної особи, а також активи у банківських металах, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші.

В даному випадку термін «електронні гроші» слід розглядати у визначенні, наведеному у Законі України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями, відповідно до якого – це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі.

При цьому, відповідно до Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 листопада 2010 року № 481 із змінами та доповненнями, обіг електронних грошей регулюється відповідним положенням, затвердженим Національним банком України.

Визначення «грошові активи фізичної особи» для цілей підрозд. 9 прим 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не охоплює «віртуальні активи», визначення яких міститься у Законі України від 06 грудня 2019 року № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», відповідно до п.п. 13 п. 1 розд. І якого, віртуальні активи – це віртуальний актив – цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.

Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та іноземних мов, не є базою нарахування єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Пунктом 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юрособи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :

► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме:

витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розд. ІI Переліку № 1170);
витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розд. ІI Переліку № 1170).

Отже, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв та курсах з вивчення іноземних мов не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Втрата книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) ФОП – спрощенцем» першої – третьої групи: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Норми визначені абзацом першого п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з абзацами першим – другим п. 44.5 ст. 44 ПКУ встановлено, що у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку встановленому ПКУ для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (абзац четвертий п. 44.5 ст. 44 ПКУ).

Таким чином, у разі не відновлення книги обліку доходів (книги обліку доходів і витрат) (далі – Книга) до платника єдиного податку застосовується фінансова та адміністративна відповідальність.

Разом з тим, відповідно до абзаців першого – восьмого п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

Втрата документів, що не пов’язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, бойових дій, не надає права платнику податків/податковому агенту застосовувати положення п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України (абзац тринадцятий п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Отже, оскільки підставами неможливості пред’явлення Книги фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку може бути її втрата (знищення чи зіпсуття) або знаходження її на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, то положення ст. 44 ПКУ буде застосовуватися з урахуванням п.п 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Разом з тим, якщо втрата Книги не пов’язана з проведенням на територіях бойових дій, або тимчасовою окупацією територій збройними формуваннями Російської Федерації, то платник податків/податковий агент застосовує положення ст. 44 ПКУ у загальному порядку.

Внесення змін ФОПом – «спрощенцем» до реєстру платників єдиного податку у разі зміни відомостей

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.7 ст. 299 ПКУ передбачено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку:

► прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті);

► податкова адреса суб’єкта господарювання;

► місце провадження господарської діяльності;

► ставка єдиного податку та група платника податку;

► дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

► дата реєстрації;

► види господарської діяльності;

► дата анулювання реєстрації.

Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява).

У разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ).

У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ).

У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни.

З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме:

► платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

► платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків, у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відсотки) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розділом V ПКУ;

► платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розділом V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ;

► платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відсотків – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ.

За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – вересень 2022 року

За січень – вересень 2022 року найбільшу частку в сплаті податків, зборів та платежів (збір) до Зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання по таких галузях:

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – 16,4 % від загального збору до Зведеного бюджету України;

«Переробна промисловість» – 14,1 %;

«Добувна промисловість i розроблення кар’єрів» – 13,2 %;

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – 11,8 %.

Найбільше зростання сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування» – зростання у 2,2 раза, або на 54,7 млрд грн;

«Постачання електроенергiї, газу, пари та кондицiйованого повiтря» – зростання у 1,4 раза, або на 18 млрд грн;

«Фiнансова та страхова дiяльнiсть» – зростання у 1,3 раза, або на 12,9 млрд грн;

«Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів» – зростання у 1,1 раза, або на 12,5 млрд гривень.

Зменшення сплати за 9 місяців 2022 року відносно 9 місяців 2021 року відбулось у таких галузях:

«Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство» – на 24,1 %, або на 11 млрд грн;

«Переробна промисловість» – зменшення на 21,8 %, або на 33,9 млрд грн;

«Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність» – на 15,7 %, або на 9,3 млрд гривень.

Суб’єктам господарювання про отримання ліцензій у період дії воєнного стану у разі здійснення виробництва спирту

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок видачі, анулювання ліцензій на виробництво спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального встановлено ст. 3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво спирту етилового (у тому числі як лікарського засобу), спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, зернового дистиляту, біоетанолу здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності, які мають відповідну ліцензію.

Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені та безперервно функціонуючі цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення, припинення функціонування або невстановлення на всіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у видачі ліцензії або анулювання ліцензії.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додаються визначені Законом № 481 документи.

Відповідно до ст. 3 Закону № 481 на виробництво, зокрема, спирту етилового неденатурованого, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, спирту етилового денатурованого видаються окремі ліцензії на кожен вид діяльності.

Згідно зі ст. 17 Закону № 481 у разі виробництва спирту етилового, коньячного і плодового та зернового дистиляту, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, дистиляту виноградного спиртового, спирту-сирцю плодового, біоетанолу, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії – 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 85 000 гривень.

При цьому, вважаються діючими ліцензії, за якими до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України або за наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) не сплачено черговий платіж за ліцензію та/або закінчився термін дії ліцензії на право виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (ст. 18 Закону № 481).

ФОП – «згальносистемник» не включає до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Ставка збору складає 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

При цьому, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ встановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПКУ загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування ФОП є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Пунктом 177.4 ст. 177 ПКУ визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, зокрема суми податків, зборів, які пов’язані з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на додану вартість для ФОП, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно).

Таким чином, ФОП на загальній системі оподаткування не має право включати до складу своїх витрат суму сплаченого військового збору в розмірі 1,5 відсотка чистого оподатковуваного доходу.

Надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: визначення об’єкта оподаткування ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Норми передбачені п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ).

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Таким чином, об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

В які терміни та за якою формою подається Звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1192) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим ст. 11 Закону № 1192 контроль щодо використання гуманітарної допомоги за цільовим призначенням здійснюють відповідні спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги та податкові органи.

Пунктом 7 Порядку використання гуманітарної допомоги у вигляді коштів в іноземній валюті з рахунків в іноземній валюті отримувачів гуманітарної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 542 зі змінами та доповненнями, встановлено, що отримувач після повного використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти зобов’язаний протягом п’яти робочих днів подати Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про цільове використання гуманітарної допомоги у вигляді іноземної валюти.

Отримувач подає щомісяця до 5 числа Мінсоцполітики та територіальному органові ДПС за своїм місцезнаходженням звіт про наявність та розподіл гуманітарної допомоги в іноземній валюті до повного використання всієї суми отриманої гуманітарної допомоги.

Порядок подання звітів встановлюється Мінсоцполітики.

Оскільки на сьогодні форму звіту про наявність та розподіл гуманітарної допомоги не встановлено, звіт складається у довільній формі.

Повернення продавцю раніше поставлених ним товарів/послуг: визначення встановленого для реєстрації платником ПДВ обсягу постачання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Норми передбачені п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 182.1 ст. 182 ПКУ встановлено, якщо особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації та можливості добровільної реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення термінів «постачання товарів» (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ) та «постачання послуг» (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. календарних місяців.

Отже, якщо у періоді, за який визначається встановлений для реєстрації обсяг постачання товарів/послуг, продавцю було повернуто раніше поставленні ним товари/послуги, або у разі повернення продавцем суми попередньої оплати за такі товари/послуги, то обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.

Затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 25.08.2022 № 258 (далі – Наказ № 258) затверджено зміни до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі – Порядок).

Наказом Міністерства фінансів України від 14.09.2022 № 289 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 серпня 2022 року № 258» (далі – Наказ № 289) Порядок був підкоригований.

Наказ № 258 і Наказ № 289 наберуть чинності через 60 днів з дня офіційного опублікування. Вони були опубліковані в бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.09.2022 № 76.

Відповідно до змін, Порядок приводиться у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» із змінами.

Зокрема, Порядок доповнено новим додатком 31 «Податкове повідомлення-рішення за формою МПЗФ» (ППР).

Уточнено, що таке ППР складається для платників податків – фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства (додаток 31).

Надсилається (вручається) воно платнику податків у терміни, встановлені ПКУ для визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам – власникам, орендарям, користувачам на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Особливості заповнення рядків 4 - 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» податкової декларації з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 із змінами (далі – декларація).

У декларації заповнюються всі рядки усіх розділів з урахуванням приміток. У разі незаповнення рядка через відсутність значення – він прокреслюються (у разі подання в паперовому вигляді) або не заповнюється (у разі подання засобами електронного зв’язку). Вартісні показники декларації зазначаються у гривнях з копійками.

Рядки 4 – 8 розд. ІІІ «Розрахунок податкового зобов’язання» декларації заповнюються у разі уточнення податкових зобов’язань, зокрема:

► у рядку 4 відображається річна та з розбивкою за місяцями нарахована сума зобов’язання за даними раніше поданої декларації, що уточнюється;

► у рядку 5 – нарахована до збільшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 3 – р. 4);

► у рядку 6 – нарахована до зменшення сума податкового зобов’язання у поточному році з розбивкою за місяцями, за якими не настав та/або минув термін сплати (р. 4 – р. 3);

► у рядку 7 – сума штрафу, яка зазначається в колонці 3 ((сума колонок з 4 по 15 рядка 5 лише за місяцями, за якими минув термін сплати) х 3% або 5%);

► у рядку 8 – сума пені обчислена з дотриманням норм ст. 129 Податкового кодексу України. Загальна сума пені зазначається в колонці 3, а в колонках з 4 по 15 з розбивкою за місяцями.

При цьому в рядках з 4 по 6 та 8 розд. ІІІ декларації заповнюються колонки з 3 по 15.

Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відсотків);

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Пунктом 13.3 ст. 13 ПКУ визначено, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Фізособа – резидент, яка отримала іноземні доходи і сплатила податки за межами України, надає довідку

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

Офіційні трудові відносини запобігають штрафам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:

у місячному розмірі – 6 700 грн;
у погодинному розмірі – 40,46 гривень.

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.

Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:

▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;

▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження;

▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

▪ 16 МЗП (107 200 грн);

► порушення строків виплати зарплати:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;

► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;

▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження;

► інші порушення трудового законодавства:

▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн);

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення.

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.

Подання податкової декларації про майновий стан і доходи та додатків ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3 в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 розд. ІІІ Інструкції Декларація типу «Звітна» або «Звітна нова» із одночасним зазначенням додаткової позначки «Довідкова» – це Декларація, що подається:

► платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), 5 прим. 1 (члени фермерського господарства) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за себе за період до дати формування заяви на призначення пенсії або до дати настання страхового випадку;

► особами, які беруть участь у добровільному страхуванні;

► платниками єдиного внеску, визначеними пп. 4, 5, 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 за себе, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску таким платникам.

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів розміщені електронна форма Декларації (довідкова), за ідентифікатором форми F0100412, у складі якої формуються додатки:

► додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» – за ідентифікатором форми F0141912 (подається у разі призначення пенсії/призначення матеріального забезпечення, страхових виплат);

► додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» – за ідентифікатором форми F0142012 (подається особами, які беруть участь у добровільному страхуванні);

► додаток ЄСВ 3 «Розрахунок збільшення або зменшення сум зобов’язань з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки» – за ідентифікатором форми F0142112 (подається, якщо за результатами проведеної документальної перевірки збільшено або зменшено зобов’язання з єдиного внеску).

Закон №1914-IX: податкова декларації акцизного податку та зміни в ній

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє платникам акцизного податку, що наказом Міністерства фінансів України від 31 травня 2022 № 151 затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (далі наказ №151).

Наказ №151 прийнято з метою приведення положень декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 у відповідність до положень Законів України від 30.11.2021-IX № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), від 15.02.2022 № 2042-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану».

Зокрема, Законом № 1914 вносяться зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у частині:

перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів сплати 5% акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів, який сплачується ритейлом;

удосконалення, починаючи з 2022 року, механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед підвищенням ставки податку;

встановлення, що зіпсовані, знищені товари, або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

запровадження на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Зазначені положення знайшли своє відображення в наказі №151, а саме внесено зміни до розділів декларації, додатків до неї та Порядку їх заповнення і подання.

Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Відповідно до п. 49.21ст. 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 Кодексу (п. 223.2 ст. 223 Кодексу).

Покроковий алгоритм звернень через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Алгоритм заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків і зборів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) із змінами затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 666).

Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином (розділ II Порядку № 666):

поле № 1:

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00». Значення поля має бути більше нуля;

поле № 2:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету / технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача (має 8 цифр)*;

поле № 7:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат - ДД. ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 - № 6 не заповнюються;

поле № 9:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами Казначейства та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 12, наведено в додатку 2 до цього Порядку). Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 13:

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами державної виконавчої служби та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 13, наведено в додатку 3 до цього Порядку) у разі перерахування стягнутих сум на єдиний рахунок. Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 14:

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*;

Зазначення знака «#» є обов’язковим.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

* У разі формування через ІТС «Електронний кабінет» розрахункового документа такі поля заповнюються автоматично.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Питання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?

Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.

Питання: Чи можливо здійснити зміни до облікової картки фізичної особи – платника податків без відвідування ЦОП?

Відповідь: Відповідно до розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822, із змінами та доповненнями, фізичні особи подають до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки шляхом подання Заяви за формою №5ДР особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання ̶ до контролюючого органу за новим місцем проживання.

Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви до будь-якого контролюючого органу.

Для заповнення Заяви використовуються дані документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України), та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред'являє: довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, що складається у формі витягу з цього реєстру.

Внесення змін до Державного реєстру здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою Заяви за формою №5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п'яти робочих днів.

Водночас фізичні особи мають право, використовуючи кваліфікований електронний підпис будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів, подавати в електронному вигляді Заяву за ф. № 5ДР та інші документи, які підтверджують зміни таких даних, через приватну частину Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua). При заповненні Заяви за ф. №5ДР в електронному вигляді, платник податків самостійно обирає Центр обслуговування платників (далі – ЦОП), де бажає отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі. Слід зазначити, що заява №5ДР, подана через електронний кабінет, обробляється автоматично впродовж кількох годин.

Тому рекомендуємо громадянам користуватися цим електронним сервісом. В такому разі, для внесення змін до облікової картки при зміні прізвища, громадянину необхідно відвідати податкову один раз, замість двох. Коли ж у громадянина відбулася зміна місця проживання, то у візиті до податкової немає необхідності, адже при поданні заяви №5ДР через електронний кабінет зміни у Державному реєстрі відбудуться автоматично, а отримувати нову облікову картку не обов’язково, оскільки облікова картка платника податків не зазнає змін.

Питання: Які зміни внесено до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування в рамках Закону України №1914?

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 внесено зміни до Податкового кодексу України стосовно спрощеної системи оподаткування (фізичні особи):

встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги з надання доступ до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем четвертої групи

платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20га сукупно (на сьогодні мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га);

встановлюється для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи підприємці), які є платниками податку на додану вартість, типова форма обліку доходів і витрат;

податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Пряме телефонне спілкування платників податків з податківцями – це один із чинників, що формують довіру та партнерство.

Днями, за участі начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитра Моїсєєва відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Які вимоги до ведення обліку доходів та витрат підприємцями - платниками єдиного податку 3 групи, які є платниками ПДВ стосовно Закону України №1914?

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», що набрав чинності з 01 січня 2022 року, внесено зміни до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу.

Так, зокрема, передбачено, що платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Питання: Чи можуть підприємці-платники єдиного податку другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування касових апаратів у разі здійснення роздрібної торгівлі на території села?

Відповідь: При здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів) фізичним особам-підприємцям – платникам єдиного податку другої – четвертої груп дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних РРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.

Водночас, ця норма не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами-підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО.

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Питання: Як подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) через вебпортал ДПС України?

Відповідь: 1. Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, або через офіційний вебпортал ДПС України. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС України здійснюється користувачем натисканням кнопки «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі. Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував цей ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.

Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розд. III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».
Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати».
Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Переглянути відправлену Декларацію можливо у меню «Перегляд звітності».