Головна / Оголошення / Копия Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Копия Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

8 легких кроків роботи з ПРРО

Крок 1. Оберіть пристрій, на який буде встановлено ПРРО. У банері «Програмні РРО» розміщено посилання на цифрові платформи, де розміщене програмне забезпечення ПРРО, пристосоване для відповідних операційних систем. Оберіть те, яке пристосоване до операційної системи, що підтримується пристроєм, на яке ви встановлюєте ПРРО.

Крок 2. Отримати кваліфікований електронний підпис для відповідальної особи. У банері «Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг» розміщено роз’яснення та зразки заповнення документів.

Крок 3. Повідомити ДПС про господарську одиницю, де встановлюється ПРРО, як про об’єкт оподаткування шляхом подання повідомлення за формою № 20-ОПП (форма J/F1312005).

Крок 4. Подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (форма J/F 1316605) або декілька заяв – за потреби. Заява в електронній формі подається засобами Електронного кабінету або засобами Єдиного вікна подання електронної звітності.

Крок 5. Щодо осіб (касирів), яким надано право роботи з ПРРО, надсилається повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (форма J/F1391802) через Електронний кабінет платника або будь-яке інше програмне забезпечення.

Крок 6. Введіть в ПРРО перелік товарів.

Крок 7. Відкриття робочої зміни на ПРРО відбувається на підставі технологічного повідомлення з типом відкриття зміни, яке автоматично формується програмним забезпеченням ПРРО при виконанні такої операції особою, яка здійснює розрахункові операції. На одному ПРРО може бути відкрита одночасно тільки одна зміна. При цьому дозволяється відкрити нову зміну за умови закриття попередньої.

Крок 8. Закриття робочої зміни здійснюється на підставі Z-звіту або технологічного повідомлення про закриття зміни, яке формує програмне забезпечення ПРРО після формування Z-звіту.

Закон України № 3219: про відновлення відповідальності за порушення вимог щодо застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлюється відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону № 265 з 01.08.2023 відновлено стосовно суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор за порушення, вчинені до та під час воєнного стану.

З 01.10.2023 застосування штрафних (фінансових) санкцій відновлено стосовно всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, з повним скасуванням відповідальності за порушення, вчинені з 01.01.2022 по 30.09.2023 включно.

Зазначене вище звільнення від відповідальності та/або її скасування, відповідно до норм Закону № 3219, не поширює свою дію на суб’єктів господарювання, що здійснюють торгівлю підакцизними товарами або діяльність у сферах купівлі/продажу іноземної валюти, організації та проведення азартних ігор.

Розрахунок загального МПЗ за податковий (звітний) рік є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що починаючи з 2023 року передбачено подання додатку з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Так, до форми податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи внесено зміни, та виокремлено окремий додаток – Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Важливо! Додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком як до загальної податкової декларації, так і до кожної звітної податкової декларації.

Звертаємо також увагу, що оскільки додаток з Розрахунком є невід’ємним додатком до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (як до загальної, так і до звітної) подання декларацій без такого додатку не передбачається.

При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.

Також зауважимо, у разі переходу у 2023 році платника податку на єдиний податок четвертої групи із загальної або спрощеної системи оподаткування (єдиний податок третьої групи) додаток з Розрахунком, у якому обчислюється сума МПЗ, подається до податкової декларації з податку на прибуток або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) або податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні. Проте до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи також подається додаток з Розрахунком, але показники у ньому не заповнюються.

Надходження МПЗ від фізичних осіб на Дніпропетровщині склали понад 3,4 млн грн

Одним з пріоритетних напрямків роботи податкової служби Дніпропетровщини у 2023 році є повнота нарахування мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) фізичним особам – власникам/користувачам земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Так, в поточному місяці 2023 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено зустрічі з 68 територіальними громадами, на яких обговорено зміни, що були внесені до Податкового кодексу України щодо впровадження МПЗ для фізичних осіб.

За результатами проведених заходів надходження по нарахованим сумам МПЗ від фізичних осіб – власників земельних ділянок станом на 17.08.2023 складають понад 3,4 млн гривень.

Чи мають право працівники ДПС здійснювати документальні та фактичні перевірки суб’єктів господарювання в неробочий час або у вихідні дні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених ПКУ, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених ПКУ, зокрема направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу.

Строки (тривалість) проведення перевірок встановлені ст. 82 ПКУ, обчислюються у робочих днях та залежать від типу перевірки та категорії платника податків.

Відповідно до частини другої ст. 56 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» зі змінами та доповненнями для державних службовців установлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Законодавством України не надано чіткого визначення понять «робочий день» і «робочий час». Разом з цим, відповідно до роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України, наданого листом від 22.06.2007 № 199/13/116-07, робочий час – це час, протягом якого працівник повинен виконувати обов’язки за трудовим договором. Режим роботи, тривалість робочого часу і часу відпочинку встановлюються роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами.

При цьому відповідно до ст. 52 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Частиною першою ст. 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Водночас, у КЗпП передбачено можливість затвердження на підприємствах, установах та організаціях іншого режиму роботи (наприклад, дво- чи триденні робочі тижні).

Крім того, частиною другою ст. 50 КЗпП визначено, що підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст. 57 КЗпП час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.

Згідно з п. 21.1 ст. 21 ПКУ посадові та службові особи контролюючих органів зобов’язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПКУ та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій та не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

При цьому слід зазначити, що у разі виконання платником податків законних вимог посадових осіб контролюючих органів, не перешкоджання їх законній діяльності та надання у повному обсязі документів, пов’язаних з предметом перевірки, а також виконання інших обов’язків, передбачених ст. 16 ПКУ, відсутність можливості забезпечення присутності посадових осіб контролюючих органів за місцезнаходженням платника податків з огляду на графік роботи підприємства, відмінний від загальноприйнятого, відповідно до ст. 81 ПКУ не може бути підставою для складання відповідних актів про недопущення посадових осіб контролюючих органів до проведення перевірки.

Отже, працівники ДПС мають право здійснювати документальні (планові або позапланові; виїзні) чи фактичні перевірки протягом терміну, який визначений у направленні на перевірку з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку платника податків.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Незадекларована праця - це відсутність гарантованих трудових прав і соціальних гарантій для найманих працівників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що незадекларована праця – це свідоме ухилення роботодавців і працівників від оформлення трудових відносин з метою отримання тих чи інших переваг за рахунок приховування реальних доходів, отримання соціальних пільг, несплати податків тощо.

Розраховуючи на збільшення прибутків та відсутність зобов’язань обидві сторони трудового договору наражають себе на ризики, про існування яких вони навіть не здогадуються. Для працівників ризиків набагато більше, проте для роботодавця ж вони набагато більше коштують.

На жаль, незадекларована праця залишається поширеним явищем і під час війни, що в свою чергу наносить суттєву шкоду, зокрема і обороноздатності нашої країни.

Закликаємо роботодавців і найманих працівників проявити громадянську свідомість і заключити трудові договори, щоб працювати без порушень законодавства.

Фізичним особам надано можливість подавати заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.02.2023 затверджено Зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Зміни).

Так, з 10 червня 2023 року набрали чинності зміни, внесені абзацом другим підпункту 1 пункту 2, підпунктом 1 пункту 3 Змін, зокрема, надано можливість фізичним особам подавати заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) (далі – Заява) не тільки у паперовому, а ще й в електронному вигляді.

Для практичної реалізації зазначених змін розроблено і впроваджено електронну форму Заяви (F1309401), яка доступна в приватній частині Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Також, у разі необхідності, фізичні особи мають право створити, підписати та направити Заяву (F1309401) через стороннє програмне забезпечення.

Результати автоматизованої обробки Заяви, які надходять у відповідь (квитанції № 1 та № 2), надають можливість пересвідчитися у тому, що Заява:

прийнята податковим органом для подальшої перевірки даних щодо можливості укладання договору про добровільну участь (відсутність повідомлень про наявність помилок в квитанціях № 1 та № 2);

не прийнята податковим органом (надано опис допущених помилок, при заповненні основних реквізитів Заяви).

До уваги платників єдиного внеску! (лист ДПСУ від01.08.2023 № 18618)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) внесено зміни, зокрема до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообоя’зкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464).

Так, нормами пункту 911.1. розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом №2464, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464 щодо такого порушення, вчиненого у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.

Крім цього, протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (пункт 911.2. розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464).

З огляду на зазначене, Закон №2464 надавав можливість на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

Згідно з пунктом 1 Постанови №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом № 3219 внесені зміни до Закону №2464, зокрема , викладено у новій редакції пункти 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення»:

«921 Тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються.

«922 Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України « Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню.».

Таким чином, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022року №2102-ІХ, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та враховуючі положення пунктів 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафна санкції та пені – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за зазначений період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючі викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Закон України № 3219: зміни для платників акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема щодо справляння акцизного податку.

Так, припиняється дія норм щодо зупинки перебігу строків, визначених Податковим кодексом України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, які були передбачені пунктом 102.9 статті 102 та підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ до 01 серпня 2023 року. Для платників, які мають можливість своєчасно виконувати свій податковий обов'язок стосовно сплати суми акцизного податку, з урахуванням поновлення з 01 серпня 2023 року перебігу строків визначених податковим законодавством, відновлюється перебіг строків погашення податкових векселів з акцизного податку, термін сплати яких настав у період дії воєнного стану на території України, шляхом сплати акцизного податку або документального підтвердження, в тому числі з врахуванням зареєстрованих акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних у передбачених випадках (для авіаційних бензинів або палива для реактивних двигунів);

- з 01 серпня 2023 року скасовується тимчасовий порядок відвантаження спирту етилового для виробництва дезінфекційних засобів у зв’язку із завершенням з 1 липня 2023 року дії карантину, який було запроваджено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19) (пункт 293 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ виключено). З урахуванням цього відповідно відновлено загальний порядок оподаткування спирту етилового, що використовується при виробництві дезінфекційних засобів, акцизним податком за ставкою 0 гривень за умови цільового використання спирту та погашення податкових векселів;

- з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України мають враховуватись вимоги підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ стосовно наявності безпечних умов для проведення фактичних перевірок, зокрема у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

- з 01 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені. Відповідно не підлягають заповненню графи 5, 6 та 7 Додатку 8 до Декларації акцизного податку «Розрахунок суми акцизного податку, що збільшує або зменшує податкові зобов’язання внаслідок виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах» щодо нарахування штрафів 3 %, 5% та пені відповідно. Зазначене застосується до податкової звітності, яка подається з 01 серпня 2023 року і до припинення або скасування воєнного стану.

Закон України № 3219: про погашення податкового боргу, що виник до 24.02.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено пунктом 69.40, відповідно до якого встановлено, що тимчасово, з 01 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року:

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані російською федерацією території України, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій є території, на яких ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу, територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження;

- щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, – до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація або бойові дії, або припинена можливість бойових дій на відповідних територіях.

Отже, до платників податків, податковою адресою/місцем проживання яких є тимчасово окуповані російською федерацією території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання вищезазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022.

Оновлено версію програмного забезпечення ПРРО від ДПС

Державна податкова служба України повідомляє про оновлення версії програмного забезпечення безоплатного ПРРО від ДПС для операційних систем Android та iOS.

У оновленій версії:

додано можливість використання КЕП у форматі .pfx;

удосконалено механізм повернення з ПРРО, що використовується, чеків, які були сформовані іншим ПРРО, що належить/належав одному суб'єкту господарювання;

виключено обмеження щодо перегляду чеків у модулі «Історія операцій», сума яких перевищує 1 млн грн;

удосконалено функціонал щодо перевірки стабільності інтернет-з’єднання та з’єднання з Фіскальним сервером контролюючого органу при виході ПРРО з режиму офлайн.

Проєкт EU4PFM допомагає впроваджувати реформу ПРРО в Україні, надаючи експертну та фінансову підтримку щодо розробки і вдосконалення
ІТ-рішень для ПРРО.

У разі незгоди з визначеним загальним мінімальним зобов’язанням, фізичні особи мають право на проведення звірки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

У разі згоди платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов'язання з податку такий платник податку зобов'язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов'язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

- земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

- суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

- суми сплачених податків, зборів, платежів.

У разі подання платником податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельні ділянки або договорів про передачу в оренду, емфітевзис або інше користування земельних ділянок, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, відомості про які відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, обчислення мінімального податкового зобов'язання здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації від відповідних органів про власність/користування або перехід права власності/користування на такі земельні ділянки.

Якщо за результатами звірки виявлено розбіжності між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, контролюючий орган протягом 10 днів, наступних за днем завершення звірки, зобов'язаний скасувати (відкликати) таке податкове повідомлення-рішення та у разі потреби надіслати (вручити) платнику податку нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку, складене з урахуванням результатів проведеної звірки.

Норми встановлені п. п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ.

Як направляти листи до ДПС через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.

Сучасні електронні сервіси ДПС України забезпечують дистанційне спілкування з податковою службою. Платники мають змогу надсилати листи до контролюючих органів через Електронний кабінет. Як це зробити?

Увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС). Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Зайдіть в меню «Листування з ДПС».

Оберіть регіон, район, тип та тематику. Зазначте короткий зміст листа.

Прикріпіть файл у форматі pdf. Зверніть увагу, що можливо додати тільки один сканований документ розміром до 5МБ.

Натисніть «Зберегти».

Підпишіть за допомогою КЕП.

Натисніть «Відправити».

Інформацію стосовно отримання та реєстрації надісланого документа можна переглянути в меню «Вхідні/вихідні документи» у розділі «Вхідні».

Нагадуємо, що платники податків, які подають звітність в електронній формі можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».

Для того, щоб здійснювати листування з контролюючими органами через Електронний кабінет, платнику необхідно надіслати Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет за формою:

J1391602 – для юридичних осіб;

F1391602 – для фізичних осіб.

Листування контролюючих органів з платниками податків, які подали Заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Які дії платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216 (далі – Порядок № 520).

Пунктом 2 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі – комісія регіонального рівня).

Відповідно до п. 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник податку на додану вартість (далі – податок) має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Згідно з п. 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може включати:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку № 520).

Згідно із п. 7 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку № 520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261).

Пунктом 8 Порядку № 520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до п. 4 Порядку № 520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку № 520).

Комісія регіонального рівня протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п. 4 Порядку № 520, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями.

З 31.07.2023 - оновлена форма декларації з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 31.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.06.2023 № 302 «Про затвердження Змін до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.06.2023 за № 1039/40095, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 28.06.2023 № 353 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 червня 2023 року № 302», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1098/40154 (далі – наказ № 302).

Наказом № 302 затверджено зміни до додатків до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація) пов’язані, зокрема, з реалізацією положень Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон).

Законом внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), які стосуються, зокрема, викладення у новій редакції абзацу другого підпункту 141.1.3 та абзацу другого підпункту 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 Кодексу, якими визначено різниці для коригування страховиком фінансового результату до оподаткування щодо:

- збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах);

- зменшення фінансового результату до оподаткування на від’ємну різницю між приростом (убутком) сформованих у відповідному звітному періоді відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності страховими резервами, крім тих, що не впливають на формування фінансового результату до оподаткування страховика (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах), та приростом (убутком) відповідних резервів, розрахованих за методикою, визначеною Національним банком України (за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків у страхових резервах).

У зв’язку з цими змінами викладено у новій редакції назви різниць у рядках 4.1.1 та 4.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації.

Крім того, у показники та примітки додатків до Декларації внесені зміни, які стосуються технічних уточнень, зокрема:

- примітку «8» додатка ТЦ до Декларації уточнено в частині відображення показників сумарних значень граф 17 та 19 додатка ТЦ (суми коригування при продажу (придбанні) товарів (робіт, послуг) також у графі 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ до Декларації;

- у додатку КІК до рядка 06.1 КІК Декларації (далі – додаток КІК):

- виключено рядок із зазначенням звітних (податкових) періодів: І квартал, півріччя, три квартали, рік, оскільки податок на прибуток контрольованої іноземної компанії визначається за звітний (податковий) рік із поданням додатка КІК;

- внесені зміни у рядок 06 додатка КІК в частині уточнення формули, що використовується для розрахунку цього показника;

- уточнено примітки «1» та «2» у додатку ДІЯ до рядка 06.3 ДІЯ Декларації (далі – додаток ДІЯ) щодо відповідності показників, відображених у графах 3 рядків 37 та 38 додатка ДІЯ сумарним значенням граф 17 та 19 додатка ТЦ до Декларації.

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у липні 2023 року, підготовлений управлінням інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у липні 2023 року, підготовлений управлінням інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/698838.html

До уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом № 3050 Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у розумінні Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок) на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховують та не сплачують Податок:

1) за об’єкти нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

фізичні особи

за 2021 та 2022 роки – за об’єкти житлової нерухомості;

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об’єкти нежитлової нерухомості;

у 2023 році – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року;

Для цілей справляння Податку у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння Податку відповідно до п.п. 69.22 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

2) за знищені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна):

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

юридичні особи

за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна;

3) за пошкоджені об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України) на підставі даних Реєстру майна:

фізичні особи

за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти нежитлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нежитлової нерухомості визнані придатними для використання за цільовим призначенням;

за об’єкти нерухомості, пошкоджені починаючи з 01 січня 2023 року, – з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти нерухомості визнані придатними для проживання/для використання за цільовим призначенням;

юридичні особи

з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об’єкти житлової нерухомості, пошкоджені у 2022 році, дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна, до початку місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об’єкти житлової нерухомості визнані придатними для проживання;

Також п.п. 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно), органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку.

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками Податку, які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу № 309, або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.1).

Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Понад 357,8 млн грн єдиного податку – внесок сільськогосподарських товаровиробників

У січні – липні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників надійшло понад 357,8 млн грн єдиного податку. У порівнянні з відповідним періодом 2022 року надходження збільшились на понад 231 млн грн, або на 182 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини висловила вдячність платникам за своєчасно виконані податкові обов’язки.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадала, що мінімальне податкове зобов'язання (далі ‒ МПЗ) – це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно Податкового кодексу України. МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. МПЗ бере участь у визначенні зобов’язань з єдиного податку, сплата якого залежить від системи оподаткування та групи єдиного податку, на якій перебуває платник. При цьому платник єдиного податку четвертої групи враховує МПЗ при визначенні єдиного податку, який сплачує на відповідні рахунки місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок с/г призначення.

Міжнародний автоматичний обмін інформацією за стандартами CRS та CbCR стає реальністю

Завершено розробку програмного забезпечення для здійснення міжнародного автоматичного обміну інформацією за Загальним стандартом звітності (CRS) та стандартом Country–by–Country Reporting (CbCR). Зʼявляється технічна спроможність розпочати перші обміни інформацією (з урахуванням норм Податкового кодексу України) з податковими органами кожної юрисдикції, яка бере участь у CRS та CbCR на щорічній основі. А це – понад 100 іноземних податкових адміністрацій.

Автоматичний обмін податковою інформацією між Україною та іншими країнами світу за відповідними стандартами звітності сприятиме підвищенню рівня ефективності податкового контролю та протидії ухиленню від сплати податків.

Ініціатива реалізована завдяки плідній співпраці ДПС з Міністерством фінансів України та проєктом EU4PFM.

Впровадження CRS та CbCR також є важливим досягненням для України як країни-кандидата на вступ до ЄС щодо гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС.

Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 70.1 ст. 70 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та пункту 3 розділу IV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

громадянами України;

іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).

Усі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному Положенням.

Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків, а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).

Про визначення коригувальних різниць платником податку на прибуток, який перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств перебував на спрощеній системі з особливостями оподаткування у 2023 році і здійснював експортні та імпортні операції з контрагентами ‒ резидентами країн, що мають статус низькоподаткової юрисдикції (Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1045 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045- 2017-%D0%BF#Text), а після переходу на сплату податку на прибуток з 01.08.2023 такі операції не здійснював, то таким платником коригувальні різниці відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не застосовуються, оскільки вартість придбаних або реалізованих товарів (робіт, послуг) у періоди перебування на сплаті єдиного податку у 2023 році не враховується при визначенні різниць відповідно до підпунктів 140.5.4 та 140.5.5 прим.1 пункту 140.5 статті 140 Кодексу (п.п. 9 прим.1.3.6 п.п. 9 прим.1.3 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Актуальні питання оподаткування розглядались під час практикуму-навчання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями в Криворізькій північній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум-навчання для платників податків..

Присутнім суб’єктам господарювання роз’яснили основні положення Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» та застосування РРО/ПРРО, Закону України № 3050 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» та визначення мінімального податкового зобов’язання, легалізації трудових відносин, тощо.

Нагадали, що є ефективний спосіб взаємодії з платниками податків через електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua Комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Наприкінці заходу суб’єкти господарювання отримали друковані матеріали інформаційно – роз’яснювального характеру.

Засідання робочої комісії з питань надходжень

У виконкомі Металургійної районної у місті Кривому Розі ради відбулось засідання робочої комісії з питань забезпечення надходжень до місцевого та державного бюджетів.

Також, на засіданні проводились співбесіди з присутніми суб’єктами господарювання, які мають податковий борг щодо можливості погашення заборгованості.