Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства
Випадки, за яких скасовується реєстрація РРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048), із змінами, реєстрація РРО діє до дати скасування реєстрації РРО, що відбувається у випадках, коли:
1) суб'єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою № 4-РРО (додаток 4);
2) вичерпано строк служби РРО, вказаний у реєстрі екземплярів РРО або у паспорті (формулярі) РРО, який не включений до такого реєстру та був зареєстрований у контролюючому органі до створення такого реєстру;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб'єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання - банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб'єкта господарювання, що не пов'язане з банкрутством;
9) суб'єкт господарювання – фізична особа – підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в контролюючих органах наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо державної реєстрації припинення суб'єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО;
13) щодо господарської одиниці, де використовується РРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання;
14) суб’єкт господарювання у зв’язку із застосовуванням програмного РРО вирішив відмовитись від застосування РРО, строк служби якого не закінчився.
Щодо особливостей відображення назви товару в розрахункових документах РРО/ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.08.2023 Законом України від 30.06.2023 № 3219 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» були внесені зміни в пункт 2 статті 3 Закону від 06.07.1995 № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо спрощення фіскального чеку. Зазначений пункт було доповнено абзацом другим:
Фізичні особи – підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Завдяки зазначеним змінам чітко визначені категорії продавців при продажу товару або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги.
Водночас до ДПС почали звертатись платники податків з проханням роз’яснити:
Як має виглядати такий спрощений чек?
Як зазначати правильно групу товарів?
Де брати її назву, якщо виникають сумніви?
У зв’язку з цим надаємо в межах компетенції відповіді на ці питання.
Відповідь: при зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, у випадку виникнення сумнівів щодо правильності віднесення певних товарів до певних груп рекомендуємо використовувати Державний класифікатор продукції та послуг (Наказ Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457) в редакції Наказу Міністерства економіки від 16.02.2017 № 211 та зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції.
Така можливість встановлена прямою нормою Закону № 265 та не потребує створення нової форми фіскального касового чеку.
При цьому форма такого фіскального касового чека визначена в додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
При зазначенні назви товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність товару (послуги) до товарної групи чи послуги, який класифікується за назвою «Групи», замість відображення конкретної позиції можна, наприклад, зазначати:
- «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» і т.д.;
- «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» і т. д.;
- «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» і т.
Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники єдиного податку у період воєнного стану в Україні?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) (п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Від юридичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,8 млрд грн плати за землю
У січні – серпні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 3,8 млрд грн плати за землю. Надходження збільшились на понад 844,5 млн грн, або майже на 28 відсотків порівняно з відповідним періодом 2022 року. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівник податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року земельний податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Дякуємо платникам за своєчасну сплату податків!
«Призначення платежу» - обов’язковий реквізит платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно з п. 1 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок) обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний/небюджетний/ єдиний/депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
«Номер рахунку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Сума податку» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Інформація про податкове повідомлення (рішення)» (у разі сплати на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС);
«Тип» (у разі сплати за оренду державного майна).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Порядку під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку.
У полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Нагадуємо, що реквізит «Призначення платежу» заповнюється згідно з прикладами, наведеними у Порядку.
Подаємо звітність про контрольовані операції за 2022 рік
Державна податкова служба України нагадує, що спливає термін для подачі платниками податків звітів про контрольовані операції (далі – Звіт) та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначена звітність подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 1 жовтня року, що настає за звітним, платниками податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції (далі – КО).
У поточному році останнім днем подання Звіту та Повідомлення про МГК за 2022 рік є 2 жовтня 2023 року (так як граничний строк припадає на вихідний день).
При цьому, починаючи з 2022 звітного року, Повідомлення про МГК подають лише платники податків, які є учасниками відповідної міжнародної групи компаній та у звітному році здійснювали КО.
Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту, Повідомлення про МГК, невключення до наданого Звіту або надання недостовірної інформації в Повідомленні про МГК передбачена статтею 120 Кодексу.
Як приклад, штраф за неподання Звіту про КО за 2022 звітний рік становить 744 300 грн, а за неподання Повідомлення про МГК за аналогічний період – 124 050 гривень.
Слід зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Нормами Кодексу (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень») визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
Для платників податків, які ще не подали Звіт та/або Повідомлення про МГК, радимо переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритмів їх заповнення.
У разі самостійно виявлених помилок у вже поданому Звіті та/або Повідомленні про МГК платник податків має право подати зазначену звітність з позначкою «звітна нова» до граничного строку її подання.
Нагадуємо, що податковий контроль за встановленням відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу, опитування та проведення перевірок.
Отже, рекомендуємо платникам податків перевірити проведені операції на відповідність вимогам законодавства та забезпечити своєчасну та повну подачу згаданої звітності.
Звертаємо увагу, що у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).
Поряд з цим підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені як протягом 2022 року, так і попередніх звітних періодів операції на відповідність принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючих розрахунків без застосування штрафних санкцій та пені.
Новації у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, призначених для реалізації магазинам безмитної торгівлі
Відбулись зміни у законодавстві у сфері виробництва та обігу тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, призначених для реалізації магазинам безмитної торгівлі, у зв’язку прийняттям Верховною Радою України Закон України від 10 серпня 2023 року № 3326-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів».
З 1 жовтня 2023 року набирає чинності Закон України від 10 серпня 2023 року № 3326-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо протидії незаконному обігу тютюнових виробів» (далі – Закон № 3326), який опубліковано 2 вересня 2023 року.
Законом № 3326 вносяться зміни, зокрема статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481)
доповнено новими частинами. Зазначеними частинами передбачено, що:
до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджена заборона на реалізацію магазинам безмитної торгівлі, а також виробництво для таких цілей тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах;
у разі наявності у виробників станом на 01.10.2023 залишків тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, призначених для реалізації магазинам безмитної торгівлі, такі виробники зобов’язані станом на 01.10.2023 провести у присутності представника податкового органу інвентаризацію таких товарів (продукції) та подати таку інформацію із зазначенням даних про залишки таких товарів (продукції) та місця їх зберігання до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової політики (ДПС), протягом двох робочих днів з дня завершення інвентаризації;
дозволено здійснення у подальшому зберігання виробниками таких залишків товарів (продукції) лише у місцях, зазначених в інформації про результати проведеної інвентаризації, до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі виявлення після 01.10.2023 фактів виробництва та/або зберігання (крім інвентаризаційних залишків у місцях зберігання, про які повідомлено ДПС), та/або транспортування, та / або реалізації, у тому числі їх виробниками, тютюнових виробів та/або рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які були вироблені для цілей реалізації магазинам безмитної торгівлі, такі товари вважаються немаркованими марками акцизного податку, а до таких суб’єктів господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 Закону № 481 за виробництво, зберігання, транспортування, реалізацію підакцизних товарів без марок акцизного податку (200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень).
Пам’ятка роботодавцю як створити безпечні й здорові умови праці
Уклали трудовий договір із найманим працівником? Подбайте про належні, безпечні й здорові умови праці, запобігайте нещасним випадкам і професійним захворюванням. Нагадаємо, як правильно це зробити.
Усе, що впливає на стан здоров’я й працездатність працівника. Це робоче місце, стан технологічних процесів, устаткування й інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, санітарно-побутові умови.
Умови праці безпечні, якщо вплив на працівника небезпечних і шкідливих виробничих чинників усунено або їхнє значення не перевищує гранично допустимих рівнів.
Повну відповідальність за забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці несе роботодавець і робить це власним коштом.
Виграють усі сторони – і роботодавець, і працівник. Адже ви уникаєте витрат і збитків через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників. Враховуйте й непрямі витрати: шкоду для репутації в разі нещасних випадків, зниження мотивації працівників, плинність кадрів.
До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у серпні 2023 року!
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/711695.html
Оплата послуг з лікування: чи є право на податкову знижку за наслідками 2022 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що пунктом 1 розд. XIX Податкового кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що п.п 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу набирає чинності з 1 січня року, наступного за роком, у якому набере чинності закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування.
Станом на 01 січня 2023 року закон про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування чинності не набрав, тому податкова знижка за витратами, понесеними платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на користь закладів охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена сім'ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.4 п. 166.3 ст. 166 Кодексу), за наслідками 2022 року платникам податку не надається.
Що таке єдиний внесок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема:
пенсії;
допомоги по тимчасовій втраті працездатності;
допомоги по вагітності і пологах;
одноразові та щомісячні страхові виплати потерпілим на виробництві, членам їх сімей;
інші види страхових виплат, встановлені законом.
Платників єдиного внеску умовно можна поділити на такі групи:
роботодавці;
фізичні особи (фізичні особи – підприємці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), які сплачуються самі за себе;
особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
В які терміни податковий агент повинен перерахувати до відповідного бюджету ПДФО з виплачених доходів платнику податку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
Згідно з п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки, небанківські надавачі платіжних послуг приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання платіжної інструкції на перерахування цього податку до відповідного бюджету або платіжної інструкції на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35 прим. 1 ПКУ.
Так, п. 35 прим. 1.1 ст. 35 прим. 1 ПКУ визначено, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених ПКУ, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох операційних днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (п.п. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Разом з тим, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то ПДФО, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
Крім того, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ податковий агент зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку – фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені ПКУ.
Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.
Щодо подання фізичною особою заяви для включення до реєстру волонтерів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що до наказом Міністерства фінансів України від 22.05.2023 № 264 внесено Зміни до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2014 року № 1089, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 листопада 2014 року за № 1471/26248 (далі – Порядок).
Так, відповідно до змін, внесених, зокрема до п. 2.2 розділу ІІ Порядку, заяву у паперовій формі фізична особа – благодійник подає особисто, пред’являє документ, що посвідчує особу, або паспорт громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган). Іноземці та особи без громадянства пред’являють документ, що підтверджує перебування на території України на законних підставах.
Уповноважена особа (далі – представник) може подати заяву в паперовій формі за умови наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його фотокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, посвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред’явлення повертається).
Фізична особа – благодійник особисто подає заяву у паперовій формі до будь-якого територіального органу ДПС, поштою або через представника – до територіального органу ДПС за основним місцем обліку фізичної особи – благодійника.
У разі подання заяви поштою справжність підпису фізичної особи – благодійника на заяві має бути засвідчено нотаріально.
Заяву в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» фізична особа – благодійник подає засобами Порталу Дія, Електронного кабінету, що функціонує відповідно до статті 421 глави 1 розділу ІІ Кодексу, або технічними засобами електронної комунікації.
На заяву накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису фізичної особи – благодійника.
Порядок та строки розгляду контролюючим органом реєстраційних заяв, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для реєстраційних заяв, поданих у паперовій формі.
Про результати обробки заяви, поданої в електронній формі, фізичній особі – благодійнику направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому у встановленому законодавством порядку, засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція).
Наказ № 264 набрав чинності з 21.07.2023 (опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 21.07.2023 № 63).
Щодо адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України з метою належного адміністрування частини чистого прибутку (доходу), дивідендів, нарахованих на державну частку та забезпечення податкового контролю листом від 18.09.2023 № 23127/7/99-00-21-02-01-07 (далі – Лист № 23127) повідомила: 08 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).
Наказ № 366 виданий з метою реалізації положень законів України:
- від 13 липня 2021 року № 1630-IX «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (далі – Закон № 1630);
- від 16 листопада 2022 року № 2761-IX «Про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 2761);
- від 01 грудня 2022 року № 2792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності суб’єктів державного сектору економіки» (далі – Закон № 2792);
- постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями» (далі – Постанова № 718).
Детально з Листом № 23127 можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78424.html
Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати інформацію можна, здійснивши наступне:
Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».
Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, ЄВ що надходять електронною поштою.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що місцем постачання зазначених у п. 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.
До таких послуг відповідно до п.п. «и» п. 186.3 ст. 186 ПКУ належать послуги з доступу до пропускної спроможності міждержавних перетинів (фізичні права на передачу) та допоміжні послуги, визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».
Норми запроваджені Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану».
Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг
Державна податкова служба України інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.
Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.
У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.
На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).
Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор).
Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:
тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;
територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;
територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів).
Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.
(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість, здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.
Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!
Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує:
належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;
своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;
наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.
Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.
Закон України № 3219: платникам податку на прибуток про особливості декларування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) оподаткування податком на прибуток підприємств платників податку, які тимчасово перейшли на сплату єдиного податку з урахуванням особливостей, встановлених п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток підприємств, здійснюється з урахуванням, зокрема таких особливостей: платники складають та подають податкову декларацію з податку на прибуток підприємств наростаючим підсумком з початку 2023 календарного року. При цьому результати діяльності за періоди перебування на сплаті єдиного податку не враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, зазначеного у підпункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ, з урахуванням положень підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ для платників податку на прибуток, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну (п.п. 91.3.1 п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ).
Деякі умови, коли не нараховується та не сплачується загальне МПЗ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до підпункту 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:
- за 2022 рік – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
- з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб.
Сума МПЗ за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією, визначається пропорційно кількості місяців, коли такі земельні ділянки, земельні частки (паї) підлягали оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи.
Таким чином, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, за 2022 рік, а саме:
- у фізичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи за 2022 рік;
- у юридичних осіб – земельні ділянки не підлягають оподаткуванню платою за землю або єдиним податком четвертої групи – з 01 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року – пропорційно кількості місяців.
Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку з податку на прибуток
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє.
Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.
Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.
Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.
Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).
Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.
У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).
Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:
- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік
або
- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.
При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.
До уваги платників податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі!
У звʼязку зі змінами, внесеними Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» (далі – Закон № 2720), та враховуючи набрання з 31 березня 2023 року чинності наказом Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468 (зі змінами), яким затверджено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація), пов’язані з особливостями оподаткування податком на прибуток підприємств, ДПС повідомляє.
Законом № 2720 статтю 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.
Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.
Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:
а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;
б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.
Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств.
У зв’язку з зазначеним, Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.
У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.
При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації.
Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:
рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;
розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення) податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).
Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.
У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16).
Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації.
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням зазначеного, платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.
Як перейти на режим оподаткування резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 141.10 статті 141 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для переходу на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмови від такого оподаткування юридична особа подає до контролюючого органу за своєю податковою адресою відповідну заяву.
Форма Заяви про перехід юридичної особи на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах або відмову від такого оподаткування та Порядок подання та розгляду такої заяви затверджені наказом Міністерства фінансів України від 17.03.2022 № 99.
Положеннями підпункту 141.10.2 пункту 141.10 статті 141 Кодексу передбачено, що юридичні особи, які подали заяву про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах до уповноваженого органу під час звернення про набуття статусу резидента Дія Сіті відповідно до підпункту 141.10.1 пункту 141.10 статті 141 Кодексу, вважаються резидентами Дія Сіті – платниками податку на особливих умовах з першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому юридичну особу внесено до реєстру Дія Сіті.
Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може прийняти рішення про перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах шляхом подання відповідної заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий резидент Дія Сіті вважається платником податку на особливих умовах із першого числа місяця, наступного за кварталом, у якому до контролюючого органу подана відповідна заява. Резидент Дія Сіті, який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може здійснити перехід на оподаткування як резидента Дія Сіті – платника податку на особливих умовах один раз протягом календарного року.
Як можна отримати виписку (відомості) про реєстраційні дані ФОПа та юридичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 755), нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону № 755.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) – єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи (п. 7 ст. 1 Закону № 755).
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата.
Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань затверджений наказом Міністерства юстиції України (далі – Мінюст) від 05.05.2023 № 1692/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Порядок № 1692/5), який встановлює умови, підстави та процедуру надання відомостей з ЄДР, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ, форму та зміст виписки, витягу з ЄДР, а також права та обов’язки суб’єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно з п. 2 розд. І Порядку № 1692/5 надавач відомостей з ЄДР – державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, адміністратор центру надання адміністративних послуг або помічник нотаріуса, а у випадку надання виписки з Єдиного державного реєстру для проставлення апостиля – посадова особа територіального органу Мінюсту.
Відомості з ЄДР надаються у паперовій або електронній формі (крім випадків, передбачених абзацом другим п. 3 розд. 1 Порядок № 1692/5), що мають однакову юридичну силу, за допомогою програмного забезпечення та містять обов’язкове посилання на ЄДР (абзац перший п. 3 розд. І Порядку № 1692/5).
Для отримання відомостей з ЄДР у паперовій формі особа, яка бажає отримати такі відомості (далі – заявник), звертається до будь-якого суб’єкта державної реєстрації (крім Мінюсту, його територіального органу), нотаріуса, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5 (абзац перший п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати документи, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, він звертається до суб’єкта державної реєстрації, що відповідно до закону уповноважений зберігати реєстраційну справу у паперовій формі (абзац другий п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
У разі коли заявник бажає отримати виписку з ЄДР для проставлення апостиля, він звертається до територіального органу Мінюсту (абзац третій п. 1 розд. ІІ Порядку № 1692/5).
Пунктом 1 розд. ІІІ Порядку № 1692/5 визначено, що відомості з ЄДР в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (Портал Дія), а також з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу ЄДР на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором цього реєстру, надаються заявнику, ідентифікованому з використанням засобів електронної ідентифікації із середнім або високим рівнем довіри.
Відомості з ЄДР надаються за допомогою програмного забезпечення цього реєстру шляхом зазначення заявником параметрів пошуку, завантаження сформованих програмним забезпеченням ЄДР відомостей з цього реєстру в електронній формі для їх подальшого використання, у тому числі друку (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 1692/5).
За надання відомостей з ЄДР у випадках, передбачених Законом України № 755, справляється плата (п. 6 розд. І Порядку № 1692/5).
Безоплатний доступ до відомостей з ЄДР в електронній формі надається до відомостей, передбачених ст. 9 Закону № 755, що містяться в ЄДР (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) (п. 2 розд. ІV Порядку № 1692/5).
Відомості з ЄДР надаються незалежно від місця зберігання реєстраційної справи в паперовій формі, крім випадку надання документів, що містяться в реєстраційній справі в паперовій формі, що здійснюється за місцем зберігання реєстраційні справи у паперовій формі (п. 7 розд. І Порядку № 1692/5).
Детальна інформація щодо отримання відомостей з ЄДР наявна на вебпорталі Мінюсту (https//usr.minjust.gov.ua).
Вхід здійснюється після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
За якою ставкою ПДВ оподатковуються операції з ввезення та постачання пального та нафтопродуктів на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі – Указ № 64/2022), затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від’ємного значення, визначеного за відповідний звітний (податковий) період згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, до розрахунку якої включено суми податкового зобов’язання за операціями, що оподатковуються за ставкою, встановленою в абзаці першому п. 82 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. Суми такого від’ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податковий) періоду.
Відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.
З метою виконання мобілізаційних завдань в умовах воєнного стану, введеного Указом № 64/2022, та відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 року № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі – Постанова № 178) визначено категорії установ, операції з постачання яким товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.
Так, до таких установ Постановою № 178 віднесено Збройні Сили України, Національну гвардію України, Службу безпеки України, Службу зовнішньої розвідки України, Державну прикордонну службу України, Міністерство внутрішніх справ України, Державну службу Україні з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони України, Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України, інші утворені відповідно до законів України військові формування, їх з’єднання, військові частини, підрозділи, установи або організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету.
Постанова № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Таким чином, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01.07.2023, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними п. 41 підрозд. 5 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються за ставкою у розмірі 7 відсотків.
У разі здійснення операцій з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави установам/організаціям, визначеним Постановою № 178 (їх відокремленим підрозділам/філіям/частинам), що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, до таких операцій застосовується нульова ставка податку на додану вартість, відповідно до п.п. «г» п.п. 195.1.2 п. 195.1 ст. 195 ПКУ та Постанови № 178.