Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) СГ становить 24 години?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. 

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день. 

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту. 

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години. 

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня. 

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни. 

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня. 

Офіційне оформлення трудових відносин – запорука соціальних гарантій працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує про необхідність оформлення суб’єктами господарювання трудових відносин із найманими працівниками.

Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (із змінами і доповненнями) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» (із змінами) повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.  

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Громадяни мають можливість у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці, повідомляти податкову службу через чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram про відомі факти порушень законодавства, в тому числі використання суб’єктом господарювання найманих працівників без офіційного оформлення трудових відносин.

Коли забороняється робота ПРРО без отримання фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», крім змін до Податкового кодексу України, вніс зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).

Зокрема, з 01 серпня 2023 року відновилась дія абзацу сьомого статті 5 Закону № 265, згідно з яким використання програмного реєстратора розрахункових операцій (ПРРО) у період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється.

До уваги фізичних осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до підпункт 170.7.8 пункту 170.7 статті 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу платника податків благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

а) у будь-якій сумі (вартості), що надається:

- платникам податку на доходи фізичних осіб (податок), визначеним абзацом другим підпункту «а», підпунктом «б» та абзацом другим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, - для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення; платникам податку, визначеним абзацами третім - п'ятим підпункту «а», абзацами третім і четвертим підпункту «в» підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, як допомога на лікування та медичне обслуговування (обстеження, діагностику), у тому числі - для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

б) у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 500 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, - на відновлення втраченого майна, на житлові, соціальні і побутові потреби та на інші потреби згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, що виникли у платників податку, визначених підпунктом 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу. Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, і платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

До уваги платників земельного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Кодексу, та площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

У разі, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, а нормативна грошова оцінка її не проводилась, для розрахунку земельного податку застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області. 

Окремо увагу слід звернути на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь, який у 2022 – 2023 роках становить 1,0.

Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь (наприклад, землі промисловості, зв’язку, транспорту), нормативна грошова оцінка яких не виконана, але в якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання із земельного податку обчислюються із застосуванням коефіцієнту індексації, визначеного відповідно до законодавства для таких земель. 

Таке правило необхідно застосовувати і в наступних податкових періодах у разі, якщо й в подальшому будуть встановлюватись відмінні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки для земель сільськогосподарських угідь та інших земель.

Порядок визначення вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Питання порядку визначення вартості необоротних активів для податкової амортизації платникам податку на прибуток підприємств, які тимчасово перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повернулися на сплату податку на прибуток підприємств врегульовано внесеними Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), змінами.

Такі платники податку для розрахунку амортизації (п.п. 9 прим.1.3.4 п.п. 9 прим.1.3 пункту 9 прим.1 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)) відповідно до положень підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 розділу III Кодексу (у т.ч. під час перебування на сплаті єдиного податку).

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно зі статтею 138 Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати такого єдиного податку. При цьому, при визначенні мінімально допустимих строків амортизації по введених в експлуатацію основних засобах до переходу платника податку на сплату єдиного податку враховуються також положення пункту 43-1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим підпунктом 69.37, відповідно до якого тимчасово, на період з 01 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не підлягає оскарженню.

Відповідна норма Законом № 3219 внесена і до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, пунктом 9 прим.24, яким доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, визначено, що у разі сплати платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 01 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, суми штрафів, передбачених Законом № 2464, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).

Строки, визначені статтею 25 Закону № 2464, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.

Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому пунктом 9 прим.24 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не підлягає оскарженню.

Щодо відображення у розрахункових документах РРО/ПРРО інформації щодо оплати товарів частинами

У зв’язку з надходженням запитів від платників податків ДПС надає рекомендації стосовно відображення у розрахункових документах реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) інформації щодо оплати товарів частинами.

Так, у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту.

Як приклад, у разі продажу товару з отриманням попередньої оплати «авансу», у тому числі відповідно до договору у письмовій формі, у першому чеку замість назви має бути зазначено, що це «аванс за ххх», де «ххх» – це назва або артикул товару та вказана саме та сума, яка була отримана від покупця.

Примітка: також може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс», кількість чеків на приймання авансів не обмежена, правила їх формування єдині. Окрім того, в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати «Залишок до сплати» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію). 

Другий чек (останній чек), у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю (в тому числі який не передбачає остаточної оплати, у зв’язку із повним погашенням вартості товарів авансами) має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображений раніше отриманий аванс (аванси), на який буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми авансу (авансів), які були попередньо внесені покупцем.

Примітка: Звертаємо увагу, що програмування РРО/ПРРО з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються, та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC. Протоколу передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера. 

У випадку повернення товару, що був придбаний на умовах оплати частинами, анулюванню підлягає весь ланцюг створених чеків у межах такого продажу.

Аналогічно, але у зворотній послідовності мають створюватись чеки, в межах яких спочатку відбувається отримання товару (без оплати або часткова оплата), а потім відбувається погашення заборгованості за такими операціями.

У такому випадку навпаки, саме перший чек повинен мати номенклатуру, кількість та загальну вартість товару, а всі наступні мають містити інформацію про суть операції, що здійснюється: «часткова оплата», «повна оплата» тощо (свідчить про необмежену кількість варіантів зазначення суті операції), та мати посилання на товар, у межах продажу якого формуються такі чеки або артикул (код), та/або реквізити першого чеку, де у спосіб, дозволений законодавством, зазначена назва товару, що реалізується.

При цьому лише наведені вище правила формування фіскальних касових чеків, окрім повної відповідності вимогам законодавства, забезпечать поєднання виданих розрахункових документів у ланцюг, який надасть можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Окремо повідомляємо для платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), що у чеках на отримання «авансу» має відображатись інформація щодо нарахування зобов’язань із сплати ПДВ саме на суму фактично отриманого авансу. У чеку з номенклатурою, який є останнім у такому ланцюгу, відповідно до наведеного прикладу, мають відображатись лише ті зобов’язання зі сплати ПДВ, які виникають відповідно до залишку до сплати, в межах такого чеку.

У випадку відпуску товару (послуги) без оплати або з частковою оплатою в чеку мають бути відображені зобов’язання із сплати ПДВ на повну вартість товару (послуги) по чеку.

Зобов’язання із сплати акцизного податку мають бути визначені в чеках, які будуть супроводжувати безпосередню реалізацію підакцизного товару та/або продукції (у розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Примітка: Наголошуємо! Обставини приймання авансів та надання знижок є результатом виключно договірних відносин між покупцем та продавцем і тому не можуть бути формалізованими, але не повинні суперечити нормам прямої дії Цивільного кодексу України. 

Акцентуємо увагу платників податків, що наведені вище можливості поділу оплати на частини не потребують внесення змін до існуючих нормативно-правових актів та стають доступні завдяки відповідному програмуванню ваших РРО та/або ПРРО. 

Який порядок заповнення розрахунку РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

ДПС встановлює факти продажу товарів через мережу Інтернет без застосування РРО/ППРО

Державна податкова служба України нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами (далі – Закон № 265).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Територіальними органами ДПС на постійній основі здійснюється моніторинг та аналіз інформації, розміщеної на доступних сайтах, інтернет-майданчиках, платформах, та встановлюються факти порушення вимог порядку проведення розрахункових операцій суб’єктами господарювання при здійсненні продажу товарів через мережу Інтернет.

Також вищевказана інформація надходить через чат-бот ДПС «StopViolationBot», Контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту  ДПС та інші види комунікації.

Так, у жовтні 2023 року під час проведення фактичних перевірок територіальними органами ДПС встановлено факти порушень порядку проведення розрахунків суб’єктами господарювання в мережі Інтернет, зокрема, продаж товарів без застосування РРО/ПРРО та без видачі розрахункового документа, що підтверджує факт проведення розрахункової операції. Наприклад:

1) https://mk.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722680.html;

2) https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/130806-podatk-vc-vikrili-porushennya-poryadku-provedennya-rozrahunk-v-pri-prodazhu-tovar-v-cherez-nternet.html;

3) https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722689.html;

4) https://www.facebook.com/100064869157017/posts/pfbid0K9oybxqQkTH6NhQHzouBpJu2h8rHvQfyyDY96Uv8vcqEiL4SsuzQwg6ztVJodLw4l/?;

5) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722138.html;

6) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722842.html;

7) https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/722836.html;

8) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0QG6d9oRyRG2Yqy7CdGodbM1dP8FiDmmni22SKRyfHunMWb5rJDSKhma7cozxL3qkl&id=100068927960570;

9) https://ukraine-inform.com/news-derzhava-rehiony-ukrayiny/130779-vstanovleno-fakt-real-zac-tovar-v-cherez-merezhu-nternet-bez-vidach-rozrahunkovih-dokument-v.html;

10) https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid09ooMseojaFLnqdu7hsQ7ZMnCwNgmtbGtdYZa3yN8XjggcUfP1RfEPoPmSt8gMMHgl&id=100069021646121&sfnsn=mo.

ДПС акцентує увагу, що дотримання вимог законодавства, безпосередньо чи опосередковано пов’язаного із поповненням державної скарбниці, є почесним та безкомпромісним обов’язком кожного платника податків нашої держави!

Крім того, видача чеків РРО/ПРРО є можливістю для покупців товарів захистити свої права як споживача.

ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платниками податків України.

Визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як ФОПи 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.1 прим.1 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним. 

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. 

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 38 прим.1 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу). 

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

До уваги платників плати за землю:Закон України  № 3050-ІХ!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2831.2 ст. 2831, п. 286.1 ст. 286, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).  

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також  визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу  (у редакції Закону № 3050) власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією:

 

фізичні особи	2022 рік – з 1 січня до 31 грудня; 2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території;
юридичні особи та фізичні особи -  підприємці	2022 рік – з 1 березня до 31 грудня; 2023 рік – з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

 

Для цілей справляння плати за землю у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

 

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння плати за землю відповідно до п.п. 69.14 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).

 

Також Закон № 3050 визначає особливості оподаткування платою за землю (земельний податок та/або орендна плата) за земельні ділянки, які:

перебувають у консервації (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу);

забруднені вибухонебезпечними предметами (п.п. 283.1.9 п. 283.1 ст. 283, п. 288.8 ст. 288  Кодексу);

непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288 Кодексу).

 

Не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата):

1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):		- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки; - відомості/дані Державного земельного кадастру;
період звільнення:	землі державної та комунальної власності	з першого числа місяця, у якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, у якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;
	землі приватної власності	з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

 

2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:

 

підстава:	- відомості/дані Державного земельного кадастру, в тому числі по земельних ділянках, обстежених операторами протимінної діяльності;
період звільнення:	з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

 

3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- затверджений Перелік територій; - заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами; - рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки; - відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

 

4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами: 

 

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків; - заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше: – або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення) чи дата скасування відповідного рішення; – або дата скасування відповідного рішення, – або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, – або визнання земельної ділянки придатною для використання.

 

Річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно до кількості місяців, в яких земельна ділянка була визнана придатною для використання.

На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок не придатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу щодо заборони прийняття індивідуальних податкових пільг (зміни до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

 

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань з плати за землю, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій по платі за землю за 2022 рік та 2023 рік:

 

Податок/вид платежу	зобов’язання, що уточнююється/коригується	Період, за який можливе коригування
За земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій  або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій
плата за землю (земельний податок та/або орендна плата)	задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю	за період березень 2022 – грудень 2023 року
	За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації. Платники, які у 2022-2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу № 309, або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
	За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій
орендна плата	задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.	за період 2022–2023 роки
	Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, у яких земельні ділянки були визнані як забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

 

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом № 3050 податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1, п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу  (далі – п.п. 69.1).

Відповідно до  абзацу 14 п.п. 69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

 Особливості подання звітності в окремих випадках

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) подають щороку контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік не пізніше 20 лютого поточного року

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об'єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально

Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально

Платники податку - резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов'язані подати до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

До уваги фінансових агентів!

Державна податкова служба України звертає увагу, що у зв’язку із набранням чинності наказу Мінфіну від 30 серпня 2023 № 468 «Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки та загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки» (зі змінами, внесеними наказом Мінфіну від 20 вересня 2023 року № 505) (далі – Порядок реєстрації) триває кампанія з реєстрації Підзвітних Фінансових Установ. 

Нагадуємо, що взяттю на облік у Державній податковій службі України підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ).

Порядок реєстрації встановлює: 

- процедури взяття на облік ПФУ, зняття їх з обліку та внесення змін до відомостей про ПФУ;

- форми відповідних заяв та порядок їх заповнення;

- особливості реєстрації інститутів спільного інвестування та інших організацій, за які звітність про підзвітні рахунки подають інші особи.

Строки подання заяви про взяття на облік 

Організації, які мали статус ПФУ станом на 30 червня 2023 року, зобов’язані стати на облік у ДПС до 31 грудня 2023 року.

Якщо організація не мала статусу ПФУ станом на 30 червня 2023 року або була створена (зареєстрована), починаючи з 1 липня 2023 року або пізніше, вона подає заяву про взяття її на облік у ДПС як ПФУ протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ. Нагадуємо, що дата встановлення статусу ПФУ, від якої відраховується термін подання заяви для взяття ПФУ на облік у ДПС, визначається у розділі ХІ Порядку застосування Загального стандарту звітності CRS, затвердженого наказом Мінфіну від 26.05.2023 № 282. 

Як подати заяву 

Реєстрація ПФУ здійснюється шляхом подання заяви в електронній формі через електронний кабінет платника податків або іншими засобами електронного зв’язку.

ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе (наприклад, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки тощо), стають на облік один раз.

Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (далі – ІСІ), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного ІСІ (далі – КУА). КУА стає на облік як ПФУ за себе та додатково за кожен ІСІ – ПФУ.

Перелік ПФУ 

Відомості про усі зареєстровані ПФУ вносяться до Переліку ПФУ, який веде ДПС. Реєстраційні дані про ПФУ будуть оприлюднюватись на вебпорталі ДПС. ПФУ, які ведуть фінансові рахунки, зможуть покладатись на відомості з Переліку ПФУ для визначення статусу власника рахунку під час застосування заходів належної комплексної перевірки. Нагадуємо, що якщо власником рахунку є інша ПФУ, то такий рахунок не може бути підзвітним, а тому не підлягає належній комплексній перевірці та звітуванню.

Роз’яснення з питань CRS 

З метою забезпечення належної інформаційно-роз’яснювальної кампанії з питань імплементації Загального стандарту звітності  CRS Мінфін спільно із ДПС надали роз’яснення щодо практичних питань тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS, що включає питання тлумачення терміну «Фінансова Установа»: (https://tax.gov.ua/data/material/000/579/695725/InfoList5_2023.pdf).

Текст коментаря до Загального стандарту звітності CRS українською та англійською мовами, а також інші роз’яснення розміщено на офіційному сайті Мінфіну та вебпорталі ДПС.

Впровадження міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки в українське законодавство та практику здійснюється за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Як платнику подати заяву на повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Вхід до електронного сервісу «Електронний кабінет» здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/ та надається  після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації - id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою мобільного застосунку Дія або з використанням «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.

При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви J/F 1302001 – Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені.

Для юридичних осіб використовується код електронної форми Заяви J1302001, для фізичних осіб – F1302001.

При натисканні на поле «Заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені» система відкриває вікно, в якому потрібно в полі «Код ДПІ» зазначити територіальний орган ДПС, до якого подається заява, після чого натиснути кнопку «Створити» для відкриття форми Заяви для заповнення.

Під час формування Заяви відбувається автоматичне заповнення полів, а саме, «Код органу ДПС, куди подається заява», «Назва органу ДПС, куди подається заява», «Податковий номер платника або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - платника податків»,  «Найменування або прізвище, ім'я, по батькові (для фізичних осіб) платника податків», «Поштова адреса»).

Інші поля електронної Заяви підлягають обов’язковому заповненню платником.

При виборі напряму перерахування коштів (позначка "v") платник повинен заповнити один з чотирьох напрямів перерахування коштів та реквізити для такого перерахування.

До Заяви надається можливість приєднати додатки через форму J/F1360102 - Документ довільного формату (копії платіжних інструкцій, тощо).

Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.

Після заповнення форми Заяви платник натискає на кнопку «Перевірити» і система перевіряє повноту заповнення реквізитів.

У разі наявності незаповнених обов’язкових полів система видає відповідне повідомлення, у разі проходження перевірки система видає повідомлення «ОК».

Після проходження перевірки платник натискає на кнопку «Зберегти» і система в «Електронному кабінеті» зберігає чернетку Заяви.

Після підписання платником Заяви за допомогою КЕП (або ЕЦП) система автоматично надсилає її до органу ДПС для опрацювання. Платнику формується квитанція № 1 щодо отримання ДПС заяви про повернення.

В розділі «Вхідні/вихідні документи» Заява доступна платнику для перегляду та друку, а також відображається квитанція № 2 за результатом перевірки Заяви територіальним органом ДПС.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: особливості для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені пунктом 266.4 статті 266 Кодексу.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік) (підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до:

- об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу;

- об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зокрема:

- об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені законом, у тому числі їх частки;

- будівлі дитячих будинків сімейного типу;

- гуртожитки;

- житлова нерухомість непридатна для проживання, у тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад;

- об'єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об'єкта на дитину;

- будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

- об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, у яких виховується п'ять та більше дітей.

Водночас, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 Кодексу застосовуються з урахуванням особливостей.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується, зокрема, фізичними особами:

1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України:

- за 2021 та 2022 роки – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;

- за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року – за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку;

2) за знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі – Реєстр майна);

3) за пошкоджені об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України):

- за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання;

- за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди – за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна. Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по таких об'єктах нерухомого майна відновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.

За об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) у податкових (звітних) періодах, починаючи з 1 січня 2023 року внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було зафіксовано факт пошкодження житлової та/або нежитлової нерухомості за даними Реєстру майна, до першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для проживання / для використання за цільовим призначенням.

У частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Для платників податку – фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 та 2022 роки у строк до 31 грудня 2023 року, за винятком податкових зобов'язань за об'єкти нежитлової нерухомості, розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, по яких контролюючий орган обчислює податкове зобов'язання та надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення за податкові (звітні) періоди 2021 рік та січень – лютий 2022 року, не пізніше першого числа місяця, що настає через шість місяців після дати завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Крім того, повідомляємо, що складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно зі статтею 266 Кодексу, по об'єктах нерухомого майна, що розташовані на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – анулюванню.

Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Терміни сплати єдиного внеску для різних груп платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) умовно можна поділити на такі групи:

роботодавці;

фізичні особи (фізичні особи – підприємці; особи, які провадять незалежну професійну діяльність; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), які сплачуються самі за себе;

особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Для вказаних груп передбачені характерні їм терміни для сплати єдиного внеску:

роботодавці зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця);

фізичні особи, які сплачують самі за себе зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок;

особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування сплачують у терміни, визначені відповідно до укладеного договору.

Завершила роботу Міжнародна конференція «SRS 30.Трансформація та стійкість»

Добігла завершення Міжнародна конференція «SRS 30.Трансформація та стійкість», де учасники обмінювались досвідом податкового адміністрування, а також впровадження формули «Управління якістю = Історії клієнтського досвіду = Задоволений клієнт» у країнах Балтії.

У ході свого виступу під час конференції Тетяна Кірієнко, в. о. Голови Державної податкової служби України, розповіла про трансформацію процесів управління адміністрування податками та надання послуг податковою службою, поділившись досягненнями Служби у кризовому управлінні та цифровій безпеці під час воєнного стану.

«Наше стратегічне завдання, враховуючи реалії, – захист персональної інформації, реєстрів. Ми зосереджені на безпеці, надійності, зручності сервісів та розширенні можливостей, які допоможуть нашим платникам у виконанні податкових зобов’язань, що, відповідно, позитивно вплине на рівень добровільного дотримання податкового законодавства та наповнення бюджету», – підкреслила керівник Служби.

Особливу увагу було приділено євроінтеграційним процесам України. Тетяна Кірієнко подякувала країнам Балтії за солідарність та підтримку у реалізації проектів, що є пріоритетними для Державної податкової служби України та спрямовані на виконання вимог набуття членства Європейського Союзу. В цьому питанні ДПС активно співпрацює з Міністерством фінансів України та Кабінетом Міністрів України, зокрема щодо імплементації переліку  актів ЄС, визначених Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України. Наразі ДПС за підтримки проєкту EU4PFM вивчає технічні аспекти підключення ІТ-систем ЄС, зокрема, таких як Система контролю за рухом акцизних товарів, Система обміну інформацією з ПДВ. У ході конференції обговорювались питання можливості набуття ІТ-спеціалістами ДПС практичного досвіду щодо особливостей роботи таких систем та обміну знаннями щодо їх підключення.

Не зупиняється робота ДПС за напрямом впровадження автоматичного обміну інформацією між країнами для податкових цілей. У грудні цього року заплановано проведення Глобальним форумом ОЕСР віртуальної оцінки зрілості системи управління інформаційною безпекою в ДПС. 

У ході візиту відбулась зустріч з Надзвичайним і Повноважним послом України в Латвійській республіці Анатолієм Куцеволом. Під час  зустрічі також  обговорено питання допомоги в організації процесу  обміну практичним досвідом з латвійськими колегами.

Нагадування платникам ПДВ про обов’язкові реквізити податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Податковим кодексом України термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

й) індивідуальний податковий номер.

Що є податковим номером платника податків?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 13.10.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17.07.2023 № 396 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.08.2023 за № 1506/40562), яким затверджено Зміни до Порядку обліку платників податків і зборів (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.11.2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, із змінами. 

Змінами, зокрема пункт 2.2 розділу II Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої податковим номером платника податків є: 

- ідентифікаційний код юридичної особи (резидента), відокремленого підрозділу юридичної особи (резидента чи нерезидента) в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

- обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у пункті 2.3 розділу II Порядку, платникам податків, визначеним у пункті 2.4 розділу II Порядку;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи.

Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, власним ім'ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України у формі книжечки або номером діючого паспорта громадянина України у формі картки, що оформлений із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі – серія (за наявності) та номер паспорта). До паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, що свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта.

До уваги платників податків щодо реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затверджений наказом Міністерства фінансів України 22.03.2023  № 148 із змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 р. за № 528/39584) застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:

1) сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;

- сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;

- сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;

- повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;

- повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг;

2) внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави підприємствами до/або під час митного оформлення на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

- внесення авансових платежів (передоплати) громадянами до/або під час митного оформлення, а також коштів, які сплачуються за порушення вимог митних режимів транзиту та тимчасового ввезення щодо товарів, які оформлювались із використанням книжок МДП та книжок (карнетів) А.Т.А., зарахування грошової застави та інших платежів, які сплачуються не із сум авансових платежів (передоплати), на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я митниць;

- перерахування митницями митних платежів від громадян під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я Держмитслужби;

- перерахування Держмитслужбою митних платежів від підприємств під час митного оформлення на бюджетні рахунки, відкриті у Казначействі на ім’я Держмитслужби;

- повернення авансових платежів (передоплати), грошової застави, помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб: 

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати; 

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами; 

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата; 

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування; 

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню; 

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року; 

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб; 

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів; 

11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті; 

11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами. 

Актуальні питання податкового законодавства під час «круглого столу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

У Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці разом з платниками податків у форматі «круглого столу» обговорили актуальні питання оподаткування.

Під час заходу у відкритому діалозі податківці проінформували щодо змін податкового законодавства, а саме, Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» щодо застосування законодавчих норм, які регулюють відносини у сфері проведення розрахункових операцій. Розповіли про алгоритм застосування безоплатного програмного реєстратора розрахункових операцій від ДПС України, про визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб (далі - МПЗ), сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ, порядку отримання електронного цифрового підпису, електронних сервісів тошо.

Податківці наголосили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної. Розповіли про отримання податкової знижки.

Повідомили, що Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків. На базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua. Наприкінці заходу проінформували щодо методів повідомлення про корупційні прояви.

На запитання платників податківці надали обґрунтовані відповіді та розʼяснення.

Засідання комісії виконкому Металургійної районної у місті ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький південний регіон) інформує.

В приміщенні виконкому Металургійної районної у місті ради відбулось засідання комісії з координації дій місцевого самоврядування і виконавчої влади щодо забезпечення податкових надходжень до державного та місцевого бюджетів. В засіданні приймала участь головний державний інспектор Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління податкового боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ірина Рижутіна.

На засідання комісії також були запрошені боржники, юридичні особи та фізичні особи- підприємці, які мають податковий борг та суб’єкти господарювання, якими не оформлено право користування земельною ділянкою.

Наприкінці засідання прийняті відповідні рішення щодо визначення шляхів вирішення проблемних питань погашення заборгованості по відповідним податкам та недопущення ії виникненню у подальшому. Комісією виявлено причини ускладнення фінансово-економічного стану підприємств, ситуацію стосовно  погашення боргів, надано роз’яснення та консультаційну допомогу в питаннях погашення заборгованості.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Платники запитували щодо змін, прийнятих Законом України від        30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», отримання податкової знижки, подання звітності, сплату податків та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.