Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Легалізація робочих місць та заробітної плати, які наслідки порушення трудового законодавства 

Питання легалізації заробітної плати та погашення заборгованості з її виплати є одним із важливих завдань податкових органів.

Податкова служба Дніпропетровщини разом з органами Держпраці, місцевого самоврядування постійно проводить роз’яснювальну роботу щодо дотримання суб’єктами господарювання законодавства про працю.

Нажаль відносини між роботодавцями та найманими працівниками не завжди відповідають нормам трудового законодавства. Погоджуючись на роботу, яка офіційно не оформлена або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства, працівники повинні розуміти про втрату соціальних гарантій, таких як: втрату пенсії у майбутньому, відсутність допомоги по безробіттю, незахищеність в разі нещасних випадків на виробництві, відсутність щорічної відпустки з її оплатою, тощо.

Офіційне працевлаштування найманих  працівників - обов’язок роботодавця. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та поданого повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Закликаємо роботодавців дотримуватися вимог трудового законодавства та легалізувати трудові відносини зі своїми працівниками у найкоротший термін щоб уникнути фінансових санкцій. Вигідніше офіційно оформити працівника, аніж, у разі виявлення незадекларованої праці, заплатити значний штраф. 

Чи передбачено обмеження щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО фіскальних звітних чеків (Z-звітів)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним РРО (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскальної пам’яті РРО або фіскального сервера контролюючого органу.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій (п. 9 ст. 3 Закону № 265).

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій та вимог щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» із змінами та доповненнями затверджені Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до РРО) та Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування (далі – Вимоги до ПРРО).

Так, згідно з пп. 24 і 28 Вимог до РРО конструкція фіскального блока повинна забезпечувати неможливість зміни чи знищення фіскальної інформації у фіскальній та оперативній пам’яті під впливом механічних, електромагнітних та кліматичних чинників, у тому числі під час технічного обслуговування та ремонту РРО. Інформація повинна зберігатися у фіскальній пам’яті до закінчення терміну служби РРО за умови дотримання визначених виробником умов експлуатації.

Відповідно до п. 17 Вимог до ПРРО фіскальний звітний чек ПРРО може створюватися на підставі даних розрахункових документів, що збережені в пам’яті пристрою, на який встановлено ПРРО, та/або на підставі даних фіскального сервера за запитом ПРРО.

ПРРО та фіскальний сервер повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Суб’єкт господарювання протягом дня в ПРРО може відкрити нову робочу зміну у разі формування фіскального звітного чека (Z-звіту) та закриття попередньої зміни. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері контролюючого органу.

Разом з тим, п. 6 глави 4 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями передбачено, що суб’єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (не менш як 1095 днів).

Збереження суб’єктом господарювання щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в паперовій та/або електронній формі здійснюється у будь-який зручний та не заборонений чинним законодавством спосіб.

Враховуючи викладене, чинним законодавством у сфері проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у готівковій та безготівковій формі не передбачено обмежень щодо кількості створення (друку) РРО та/або ПРРО щоденних фіскальних звітних чеків (Z-звітів).

До державного бюджету за січень – лютий 2024 року надійшло 187,1 млрд гривень

За оперативними даними надходження (сальдо) до державного бюджету у січні – лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 187,1 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – лютому 2024 року становили 172,3 млрд грн. Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 115,6 відс.

Надходження (сальдо) до державного бюджету у лютому 2024 року по платежах, що контролюються ДПС, становлять 120,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у лютому 2024 року становили 111,2 млрд грн. Перевиконання показників розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету становить 16,6 відс., додаткові надходження до бюджету становлять 15,8 млрд гривень.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави!

Внесено зміни до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01 березня 2024 року набрав чинності Закон України від 16 січня 2024 року   № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень» (далі – Закон № 3553), яким, зокрема, внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо: 

  • заміни понять «основні фонди» поняттям «основні засоби», «статутний фонд» поняттям «статутний капітал», «реабілітаційна установа» поняттям «реабілітаційний заклад»;
  • виключення з п. 136.3 ст. 136 Кодексу ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 20%, яка застосовувалась до доходів нерезидентів за виробництво та/або розповсюдження реклами до 01.01.2022; 
  • уточнення кодів категорії УКТ ЗЕД таких товарів як вторинна сировина, побутові відходи, брухт чорних металів, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцевокислотні, залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю, та брухт дорогоцінних металів, суми доходів від продажу яких не підлягають оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Кодексу; 
  • звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України культурних цінностей, виготовлених 50 і більше років тому, за кодами УКТ ЗЕД, зазначеними у п. 197.7 ст. 197 Кодексу та операцій з ввезення на митну територію України товарів (крім товарів окремих товарних позицій, зазначених у п.п. 69.5 прим.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу) громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями, включеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, для подальшої їх безоплатної передачі такими особами Збройним Силам України, добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам; 
  • включення до визначення «тютюнові вироби» замінників, інших відмінних від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісних продуктів, їх замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання; 
  • запровадження, починаючи з 01 вересня 2024 року, оподаткування акцизним податком операції з ввезення та реалізації на митній території України товарів за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2404 91 90 00 «Інші нікотиновмісні продукти для орального застосування», які включено до 2 переліку підакцизних товарів, – за ставкою 2 363, грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту, а з 01 січня 2025 року – 2 836,08 грн за 1 кілограм (нетто) такого продукту. 

Довідково: Закон № 3553 опубліковано 13.02.2024 в офіційному виданні «Голос України» № 30 (56).

Електронні сервіси ДПС – на допомогу платникам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року.

Отримати довідку про суми нарахованих та виплачених доходів можна легко і зручно за допомогою електронних сервісів ДПС.

Наприклад, в мобільному застосунку «Моя податкова». Зробити це дуже просто:

  1. Завантажте мобільний застосунок «Моя податкова» в App Store/Google Play.
  2. Ідентифікуйтесь онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) або «хмарного» КЕП. 
  3. Оберіть розділ «Послуги» та натисніть «Отримати відомості про суми виплачених доходів».
  4. Вкажіть необхідний період.
  5. Отримайте результат за 5 хвилин.

Також довідку про доходи можна отримати в Електронному кабінеті:

  1. Увійдіть до приватної частини Електронного кабінету за посиланням  https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua. Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням КЕП, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» КЕП.
  2. Зайдіть до меню «ЕК для громадян» та оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів»
  3. Оберіть необхідний період.
  4. Збережіть документ та підпишіть його за допомогою КЕП.
  5. Натисніть «Відправити».
  6. Після обробки запиту до Електронного кабінету направляється файл-відповідь, який містить відомості з Державного реєстру про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.  

Звертаємо увагу, що Відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з 1 кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (по квартально), з 1 кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення.

Послугою можуть скористатися всі громадяни, а також державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Цінуйте свій час та користуйтеся сервісами ДПС! 

Який порядок отримання малолітньою дитиною (до 14 років) документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) (додаток 2 до Положення № 822), яка є водночас заявою для реєстрації у ДРФО, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання (за наявності), громадянство).

Пунктом 4 розд. VII Положення № 822 визначено, що Облікові картки за ф. № 1ДР малолітніх осіб (до 14 років) подаються одним із батьків (усиновителем, опікуном, піклувальником) за наявності свідоцтва про народження дитини та документа, що посвідчує особу одного із батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника). Якщо свідоцтво про народження дитини видане не українською мовою, необхідно подати засвідчений в установленому законодавством порядку переклад такого свідоцтва українською мовою (після пред’явлення повертається) та його копію.

У разі, коли батьки чи один із батьків малолітньої особи на дату її народження були іноземцями або особами без громадянства, для підтвердження факту належності такої особи до громадянства України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України (після пред’явлення повертається).

Згідно з п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822 для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України.

За потреби підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання, що внесені до паспорта у формі книжечки, перевірка таких відомостей здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим п. 3 розд. VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 05 листопада 2021 року № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Облікової картки за ф. № 1ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Громадяни України для проведення, зокрема, реєстрації в ДРФО подають документи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу (п. 6 розд. IІІ Положення № 822).

Пунктом 12 розд. VII Положення № 822 визначено, що документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО малолітньої особи, видається одному з батьків (усиновителю, опікуну, піклувальнику) в контролюючому органі у разі пред’явлення:

- свідоцтва про народження дитини;

- документа, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя, опікуна, піклувальника).

Згідно з п. 8 розд. VII Положення № 822 документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО (картка платника податків (додаток 3 до Положення № 822)), надається протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу.

Громадяни України можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 6 розд. VII Положення № 822 встановлено, що у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Обліковій картці за ф. № 1ДР щодо внесення прізвища, імені, по батькові, дати чи місця народження, задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) тощо фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації (у разі неможливості виправлення недостовірних даних або помилок у встановлений строк) або продовжено строк реєстрації до десяти робочих днів.

За бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у ДРФО, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на видачу такого документа (після пред’явлення повертається) та її копії (п. 9 розд. VII Положення № 822).

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII ««Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

Щодо оподаткування ПДФО доходу у вигляді спадщини (подарунку)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини. 

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується  за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи – резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Чи застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН з нульовою ставкою, якщо вона складена після 08.02.2023?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН визначено підпунктом 201.10 статті 201, пунктом 89 підрозділу 2 та підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Відповідальність за порушення строків, визначених Кодексом, для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН передбачена пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Відповідно до пункту 1201.1 статті 1201 Кодексу у разі порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого статтею 201 Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника ПДВ, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень, при реєстрації в ЄРПН, зокрема, податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.

З 08 лютого 2023 року набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», згідно з яким підрозділ 2 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктами 89 та 90.

Так, тимчасово, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, встановлюється у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Проте пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу не визначено відповідних зменшених розмірів штрафів за порушення граничних строків, передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, зокрема, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому зміни, передбачені пунктами 89 та 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, не скасовують діючого податкового обов’язку щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, за якими не нараховується ПДВ (звільнені від оподаткування, оподатковуються за нульовою ставкою), визначеного статтею 201 Кодексу, та не звільняють платника податку від відповідальності за порушення такого обов’язку, визначеного пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу.

Таким чином, у разі порушення граничних строків для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені на операції з постачання товарів/послуг, що оподатковуються за нульовою ставкою, до платника податку, на якого відповідно до Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, застосовуються штрафні санкції в розмірах, встановлених пунктом 1201.1 статті 1201 Кодексу, а сам: штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1020 гривень.

Сервіс «Пошук фіскального чека» дозволяє здійснити пошук розрахункового документа (чека) РРО/ПРРО, у тому числі шляхом сканування QR-коду

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що працює пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений на вебпорталі ДПС за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check.

Цей сервіс дозволяє здійснити пошук розрахункового документа (чека) РРО/ПРРО у тому числі шляхом сканування QR-коду, який є реквізитом чека згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, та містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чека, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека/електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО/ПРРО.

З метою забезпечення пошуку чека засобами зазначеного пошукового сервісу ДПС рекомендує у QR-коді чека передбачити посилання (прямий виклик) на пошуковий сервіс:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac= 

за структурою:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=ABCD…&date=yyyyMMdd&time=HHmm&id=NNNN…&sm=" "&fn=1234567890, де

ABCD… – MAK (hash);

yyyyMMdd – дата чеку;

HHmm – час;

NNNN… – ід чеку;

sm – сума розрахункової операції (роздільник ".");

1234567890 – фіскальний номер РРО/ПРРО, на якому сформований чек.

Наприклад:

https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check?mac=001A000005F00000000015001146D50002924A03E61CA20AF7C297A2D6&date=20220904&time=1130&id=45&sm=780.00&fn=3000898168 

Застосування QR-коду для пошуку чека через пошуковий сервіс ДПС значно спрощує такий пошук для покупця товарів/послуг.

До уваги платників податку на прибуток!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 16 лютого 2024 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.01.2024 № 6 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2024 за № 93/41438 (далі – наказ № 6).

Наказом № 6 визначено пов’язані з реалізацією положень Закону України від 10 серпня 2023 року № 3325-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» (далі – Закон) зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2013 №101) (далі – Декларація).

Законом внесено зміни, зокрема до розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими передбачаються редакційні уточнення окремих положень, а саме:

- слова «операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням ігрових автоматів» замінено словами «організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»;

- слова «азартних ігор з використанням гральних автоматів» замінено словами «організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів»»

- слова «букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино)» замінено словами «діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор»

Такі зміни стосуються уточнення об’єктів оподаткування податком на прибуток підприємств суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, визначених підпунктами 134.1.5, 134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Кодексу, а саме:

- доходу організаторів азартних ігор, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу;

- доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 Кодексу.

Відповідно до підпункту 141.5.1 пункту 141.5 статті 141 Кодексу суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у пункті 136.1 статті 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу.

Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.

Згідно з підпунктами 136.4.1, 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу (з урахуванням внесених змін) під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, для платників податку на прибуток встановлено ставку податку у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 пункту 136.4 статті 136 Кодексу);

18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 пункту 136.4 статті 136 Кодексу).

У зв’язку із зазначеним до основної форми Декларації наказом № 6 внесено такі зміни:

- у рядку 10 уточнено редакцію особливих відміток для суб’єктів, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, крім організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

- показники рядків 11-13 і 15 щодо сум доходів, отриманих від діяльності організації та проведення азартних ігор, та податку на дохід викладено в новій редакції.

Також аналогічні показники рядків 11-13, 15 Додатка ВП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (рядки 29-32, 34-36, 38-40, 42) приведено у відповідність до форми Декларації.

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.

Яка фінансова звітність подається резидентами Дія Сіті – платниками податку на прибуток на особливих умовах у разі переходу на особливості такого оподаткування в середині року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував квартальний податковий (звітний) період, такий платник податку повинен подати фінансову звітність разом з податковою декларацією з податку на прибуток за відповідний звітний (податковий) період до переходу на особливості оподаткування податком на прибуток.

Якщо резидент Дія Сіті у періоді перебування на загальній системі оподаткування застосовував річний податковий (звітний) період, такий платник податку подає у складі податкової декларації за звітний рік, у якому відбувся перехід на особливий режим, річну фінансову звітність (при цьому платник додає доповнення з поясненням щодо розбіжностей у показниках фінансової звітності та податкової декларації з податку на прибуток).

Незадекларована праця збільшує видатки роботодавців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Неформальна економіка і незадекларована праця сприяють створенню і існуванню недобросовісної конкуренції щодо тих суб’єктів господарювання, які у повному обсязі забезпечують виконання зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

Використання незадекларованої праці для роботодавця – це:

- додаткові витрати часу та ресурсів на навчання працівників – досвідчені спеціалісти відмовлятимуться працювати на таких умовах або швидко знайдуть краще місце; 

- проблеми з отриманням банківських кредитів та інвестицій; 

- закритий вихід на нові ринки країн ЄС, Канади і ще кілька десятків країн, з якими Україна уклала угоди про вільну торгівлю; 

- істотні штрафи за порушення трудового законодавства у разі перевірки тощо.

Наголошуємо, що оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування – це міцна оборона України, гарантований розвиток економіки, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Як відображаються у податковій декларації з ПДВ операції з постачання/придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з пунктами 2 розділу ІІ та 1, 9 і 10 розд. ІІІ Порядку № 21, податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю. До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках).

Відповідно до пунктів 3 та 4 розд. V Порядку № 21 обсяги постачання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), здійснені на митній території України, які оподатковуються за ставкою 7 відсотків, підлягають відображенню у рядку 1.2 декларації. Коригування податкових зобов’язань за такими операціями відображається у рядку 7 декларації.

У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (у тому числі операцій з постачання на митній території України лікарських засобів, медичних виробів) (з урахуванням їх коригування), які звільнені від оподаткування ПДВ. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 (з рядка 5.1) декларації.

Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов’язковим є подання Додатку 5 (Д5) «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених п. 68 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ».

Обсяги придбання товарів/послуг (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів) на митній території України зі ставкою ПДВ 7 відс. відображаються у рядку 10.2, обсяги ввезення на митну територію України товарів (у тому числі лікарських засобів та медичних виробів), необоротних активів зі ставкою ПДВ 7 відс. – у рядку 11.2 декларації.

Розділом V1 Порядку № 21 встановлено порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з п. 2 розд. V1 Порядку № 21 відомості про суми ПДВ, не сплаченого платником податку до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 Додатка 5 до декларації за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.

Таблиця 2 Додатка 5 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

У графі 5 таблиці 2 Додатка 5 зазначається обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг. Значення графи 5 рядка «Усього ***» таблиці 2 Додатка 5 повинно відповідати значенню рядка 5.1 декларації.

У графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 відображаються обсяги операцій з придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах товарів/послуг, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування. Обсяги з придбання товарів/послуг, до операцій з постачання яких постачальниками застосовані різні ставки податку (20 відсотків, 7 відсотків, 0 відсотків або 14 відсотків), зазначаються у відповідних графах.

Оскільки в графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 зазначаються показники різних звітних (податкових) періодів (придбання як у поточному, так і попередніх звітних (податкових) періодах), відповідність значення кожної з цих граф показникам значень певних рядків Декларації Порядком № 21 не визначено. Але показники, що зазначені в графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.

У випадку, якщо придбання/виготовлення товарів/послуг, які будуть використані в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, буде здійснено у наступних звітних періодах (зокрема, у разі отримання авансової оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування ПДВ та які на дату отримання авансу ще не придбані/виготовлені постачальником), графи 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 можуть бути рівними нулю.

В тих звітних (податкових) періодах, в яких відбуватиметься придбання/виготовлення товарів/послуг для використання в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, що були задекларовані в попередніх звітних (податкових) періодах у зв’язку з отриманням авансової оплати, графи 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 не підлягають заповненню.

Зважаючи на суть таблиці 2 Додатка 5 (розрахунок сум ПДВ, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням пільг (втрати бюджету)), сума значень граф 6 – 9 не повинна перевищувати значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5.

Перевищення суми значень граф 6 – 9 значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5 можливе лише у випадку, якщо обсяг звільненої від оподаткування операції менше за обсяг товарів/послуг, фактично використаних для її здійснення (наприклад, звільнений від оподаткування товар реалізовано за ціною, нижчою за ціну його придбання).

У графі 4 таблиці 2 Додатка 5 вказується сума податку, не сплачена до бюджету у звітному (податковому) періоді у зв’язку з отриманням податкової пільги (сума втрат бюджету).

Сума податку розраховується за формулою, визначеною пунктом 3 розділу V1 Порядку № 21.

У разі, якщо сума значень граф 6 – 9 перевищує значення графи 5 таблиці 2 Додатка 5, а також, коли сума значень граф 6 – 9 таблиці 2 Додатка 5 дорівнюють значенню графи 5, втрати бюджету від застосування пільги (значення графи 4 таблиці 2 Додатка 5) визначаються рівними нулю.

Розрахунок втрат бюджету від застосування пільги здійснюється кожного звітного (податкового) періоду, в якому платник здійснював операції, звільнені від оподаткування (заповнено рядок 5.1 розділу І декларації).

Розрахунок здійснюється щомісячно, без наростаючого підсумку з початку звітного року.

За якими кодами бюджетної класифікації платник податків сплачує ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;

11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами.

Декларування доходів громадянами у 2024 році: граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи  

Ролик за посиланням: 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10849.html 

Щодо нововведень в частині плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та єдиного податку четвертої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050) роз’яснення щодо нововведень в частині плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та єдиного податку четвертої групи були розміщені на вебпорталі ДПС (інформація щодо розміщення матеріалів наведена у Додатку 1).

Разом з цим, з метою більшої обізнаності платників з нововведеннями Закону № 3050, зокрема, стосовно реалізації прав та можливих дій для вирішення проблемних питань, пов’язаних зі справлянням податків на територіях, які зазнали пошкоджень внаслідок збройної агресій Російської Федерації, доводимо до відома інформацію щодо можливості/необхідності надання заяв до органу місцевого самоврядування або виконавчої влади про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, здійснення заходів щодо внесення до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна) даних про власні об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Щодо плати за землю. 

Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено підстави для ненарахування плати за землю не тільки за земельні ділянки, що знаходяться на території активних бойових дій та тимчасово окупованих територіях.

Не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 2831.2 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (пункт 2831.2 статті 2831 Кодексу).

Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено в Законі України «Про протимінну діяльність в Україні» від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII (далі – Закон № 2642). Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону № 2642 оператори протимінної діяльності – це уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення обліку операторів протимінної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1150, облік операторів протимінної діяльності ведеться секретаріатом Національного органу з питань протимінної діяльності.

Згідно з частиною другою статті 28 Закону № 2642 виконавці заходів у сфері протимінної діяльності набувають статусу операторів протимінної діяльності з моменту отримання відповідно до чинного законодавства сертифіката відповідності процесів з протимінної діяльності, які здійснює оператор протимінної діяльності.

За повідомленням Головного управління протимінної діяльності, цивільного захисту та екологічної безпеки Міністерства оборони України (https://armyinform.com.ua/2023/09/27/v-ukrayini-projshly-sertyfikacziyu-18-operatoriv-protyminnoyi-diyalnosti-oleg-shuvarskyj/) в Україні вже сертифіковано 18 операторів протимінної діяльності.

Заявка для розмінування території подається до Міноборони.

Також для того, щоб подати заявку на гуманітарне розмінування (про замінування або підозру замінування полів, а також у разі виявлення підбитої або покинутої техніки, снарядів, які не розірвались, або їхніх уламків тощо) потрібно зайти на сайт Military.feodal.online та авторизуватися за номером телефону. 

Звертаємо увагу, що визнання земельних ділянок забрудненими вибухонебезпечними предметами Кодексом передбачено у т. ч. для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. 

Для таких земельних ділянок інший порядок визнання їх забрудненими вибухонебезпечними предметами – з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території, за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією та/або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац четвертий пункту 2831.2 статті 2831 Кодексу).

У разі наявності таких земельних ділянок, для реалізації свого права на звільнення від сплати плати за землю суб’єкт господарювання має надати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

На підставі такої заяви орган місцевого самоврядування, військова адміністрація або військово-цивільна адміністрація має прийняти рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки (далі – Рішення) (підпункт 283.1.9 пункту 283.1 статті 283, пункт 288.8 статті 288 Кодексу).

Зазначаємо, що в частині земельного податку за такі земельні ділянки пунктом 2831.2 статті 2831 Кодексу визначено, що підставою для ненарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі – Порядок № 1051).

Також не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (пункт 283.2 статті 283, пункт 2831.3 статті 2831, пункт 288.8 статті 288 Кодексу). Для таких земельних ділянок підставою для звільнення від оподаткування є Рішення, що приймається на підставі заяви платника податків.

Тобто у разі наявності таких земельних ділянок до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації має бути подана заява платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами.

Період, протягом якого плата за землю не нараховується – з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття Рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що настає раніше, або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого Рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого Рішення), або дата скасування відповідного Рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Водночас повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2023 року № 1333 затверджено Порядок подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
 (далі – Податок). 

Згідно з підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за знищені та пошкоджені (як такі, що потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації) внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, Податок не нараховується та не сплачується на підставі даних Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна).

Порядок ведення Реєстру майна затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 624.

Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – інформаційне повідомлення), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 (зі змінами) (далі – Порядок № 380).

Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру майна:

1) самостійно фізичною особою чи представником юридичної особи:

- засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) у порядку, визначеному пунктами 6 і 7 Порядку № 380;

- з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків у порядку, визначеному пунктом 6 Порядку № 380;

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса у порядку, визначеному пунктом 8 Порядку № 380.

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

У пункту 5 Порядку № 380 наведений перелік даних, які мають бути у інформаційному повідомленні.

Стосовно об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їхніх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, на підставі повноважень, наданих підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки Податку в розмірі, меншому за розмір Податку, встановленого рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати Податку.

Платники Податку можуть звернутися до органів місцевого самоврядування або військових/військово-цивільних адміністрацій стосовно встановлення ставки Податку для власних об’єктів нерухомості.

Щодо єдиного податку четвертої групи. 

Особливості визначення об’єкту та бази оподаткування платників єдиного податку четвертої групи передбачено у статті 2921 Кодексу.

Площі земельних ділянок, що забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об’єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами (абзац третій пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац сьомий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником податку заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання (абзац восьмий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання (абзац десятий пункту 2921.1 статті 2921 Кодексу).

Таким чином, з метою виключення з об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи земельних ділянок, які були забруднені/визнані потенційно забрудненими  вибухонебезпечними предметами платнику податків необхідно подати заяву до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та отримати від такого органу прийнятого рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів щодо земельної ділянки та відповідно звернутися до оператора протимінної діяльності, яким буде розпочато обстеження земельної ділянки.

У додатку 2 наведена Орієнтовна схема дій юридичних осіб щодо отримання підстав для ненарахування та несплати плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Податковою службою Дніпропетровщини оперативно проводиться розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт – центру ДПС.

Всього у січні – лютому 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 68 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – звернення). 

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс»  у 2024 році збільшилась на 12 одиниць  (січень – лютий 2023 року – 56 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань: 

-  щодо роботи структурних підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) – 32 звернень (47,05%);

-  щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 16 звернень (23,6%); 

-  щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 1 звернення (1,5%)

-  щодо роботи центрів обслуговування платників – 1 звернення (1,5%).

У січні – лютому 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 27 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 2 звернення, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика  27 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

-  надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 9 (33,3%);

-  контрольно-перевірочна робота – 7 (26,0%);

-  податкова заборгованість – 2 (7,4%);

-  інші питання – 9 (33,3%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 2 звернення щодо проведення перевірок з питання дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування.

У січні – лютому 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 13 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 11 звернень.

Внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
 Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2024 № 29 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.2024 за № 193/41538), із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 14.02.2024 № 75 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 23 січня 2024 року № 29» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2024 за № 238/41583), внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи.
 Накази № 29 та № 75 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 05.03.2024 № 21 і вони набули чинності з дати опублікування, тобто 05.03.2024.

Що необхідно зробити ФОП – платнику ЄП (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в ІКП здійснюються нарахування авансових внесків ЄП...?

Що необхідно зробити ФОП – платнику ЄП (першої або другої групи), яка мобілізована у період дії воєнного стану в Україні та якій в ІКП здійснюються нарахування авансових внесків ЄП і надходять податкові вимоги, для скасування контролюючим органом таких нарахованих сум з ЄП? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Абзацами першим та другим п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПКУ).

Слід зазначити, що п. 11 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що з 01 серпня 2023 року фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої та другої групи, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації, мають право не сплачувати єдиний податок за період з першого числа місяця, в якому почалися бойові дії на відповідній території, виникла можливість бойових дій або почалася тимчасова окупація такої території, до останнього числа місяця, в якому було завершено такі активні бойові дії, припинено можливість бойових дій або завершено тимчасову окупацію.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Порядок № 225), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225).

Порядком № 225 визначено перелік підстав неможливості виконання платником податків – фізичною особою, зокрема самозайнятою особою, податкових обов’язків, крім підстав, встановлених підпунктами 102.6.1 – 102.6.5 п. 102.6 ст. 102 глави 9 розд. II ПКУ, однією з яких є призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IХ «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію», або перебування в підрозділах територіальної оборони (п.п. 4 п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).

Відповідно до абзаців першого – другого п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності Порядком № 225 мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

 У разі неможливості виконання платником податків податкового обов’язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені, зокрема, Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим Наказом № 225 (далі – Перелік), до контролюючого органу в порядку передбаченому п. 8 розд. ІІ Порядку № 225.

Пунктом 4 Переліку визначено, що з підстав, передбачених п.п. 4 п. 2 розд. II Порядку № 225, подається військовий квиток або інший документ, виданий відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.

У разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 (не пізніше 30 вересня 2022 року), платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (абзац другий п. 4 розд. ІІ Порядку № 225).

Крім того, після прийняття рішення контролюючим органом про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена ПКУ або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання ( абзац другий п. 2 розд. ІІ Порядку № 225).

Абзацом чотирнадцятим п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо, зокрема, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Враховуючи те, що положення п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ поширюються, у т. ч. на платників податків, які мобілізовані, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп, яка мобілізована протягом дії воєнного стану в Україні, та не має можливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо, зокрема, сплати єдиного податку, зобов’язана виконати його протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку першої – другої груп демобілізована до закінчення дії воєнного стану та у неї відновилася можливість виконання податкового обов’язку, така особа має сплатити єдиний податок протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей.

Податкова вимога – письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Податкова вимога вважається відкликаною, якщо контролюючий орган скасовує податкову вимогу (п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ).

У випадку, визначеному п.п. 60.1.2 п. 60.1 ст. 60 ПКУ, податкова вимога вважається відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги (п. 60.3 ст. 60 ПКУ).

Відповідно до абзаців першого і другого п. 25 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ самозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розд. XIV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу доходів і зборів за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Враховуючи зазначене, для скасування контролюючим органом нарахованих сум з єдиного податку фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої або другої групи) (далі – ФОП) має право подати заяву разом з вичерпним переліком документів до контролюючого органу відповідно до Порядку № 225. На підставі поданої Заяви з копією відповідного документа контролюючим органом скасовуються нарахування єдиного податку в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОП у період дії воєнного стану в Україні та приймається рішення про скасування податкових вимог.

Після демобілізації протягом 10 днів подати до контролюючого органу за місцем своєї податкової реєстрації заяву щодо звільнення від обов’язку сплати єдиного податку та копію військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації (далі – Заява з копією відповідного документа). Якщо демобілізована ФОП перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, Заява з копією відповідного документа подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

ЗІР забезпечує платників своєчасною, достовірною та повною довідковою інформацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Інформаційно-довідковий департамент ДПС повідомив про наступне.

У межах створення Електронної інформаційної системи (Електронного Уряду) функціонує Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі – ЗІР), доступ до якого здійснюється через вебпортал ДПС або безпосередньо через будь-яку пошукову систему в мережі інтернет.

Робота ЗІР направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією у вигляді, зокрема, відповідей на запитання із 37 напрямів; нормативними та інформаційними документами; актуальними ставками податків; інформацією щодо останніх змін в податковому законодавстві, щоденною підбіркою відповідей на двадцять актуальних запитань; податковим календарем, який містить систематизовану інформацію про терміни сплати податків і зборів, платежів, подання звітності до органів ДПС.

Крім того, користувачі ЗІР мають можливість оцінити якість відповідей на запитання, що містяться у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань», залишити коментар чи пропозицію до них, а проведений аналіз та опрацювання таких коментарів дозволяє забезпечувати надання якісних інформаційно-довідкових послуг.