Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Чи включаються до доходу ФОП – «єдинника» суми коштів у вигляді бонусів, отримані за придбання товарів чи надання послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом з джерелом їх походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Доходом фізичної особи – підприємця (ФОП) – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292. ПКУ).

Пунктом 292.11 ст. 292 ПКУ визначено суми коштів, які не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Суми коштів, у вигляді бонусів, які надходять на розрахунковий рахунок ФОП – платника єдиного податку, не віднесено до переліку коштів, які не включаються до складу доходу платників єдиного податку.

Отже, суми кошти, отримані ФОП – платником єдиного податку у вигляді бонусів, за придбання товарів чи надання послуг, включаються до складу доходу такого платника.

Безкоштовні кваліфіковані сертифікати відкритих ключів від ДПС отримали 274,5 тис. користувачів

Протягом січня – серпня поточного року послугами Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались понад 274,5 тис. юридичних та фізичних осіб. Їм безкоштовно видано 680,3 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Понад 159,2 тис. фізичних осіб протягом січня – серпня 2022 року отримали 330,8 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Протягом вказаного періоду 115,3 тис. юридичних осіб отримали 349,6 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися 91,4 тис. платників, з яких понад 43,9 тис. – юридичних та 47,5 тис. – фізичних осіб.

Також здійснено автоматичний перезапуск на 1 рік майже 193,9 тис. сертифікатів для 73 тис. платників, з яких 29 тис. – юридичні особи, 44 тис. – фізичні особи.

За електронними запитами сформовано майже 231,4 тис. сертифікатів, у тому числі 10,2 тис. сертифікатів печаток для програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Всього з початку діяльності надавача видано понад 11 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадаємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен користувач має змогу самостійно, у режимі 24/7, а головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк чинності до 2 років.

Випадки, в яких у фізособи виникає право на отримання податкової знижки в частині процентів за користування іпотекою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 та п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.

При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.

Крім того, відповідно до п.п. 166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ фізична особа – резидент має право включити до податкової знижки суми витрат, які пов’язані із сплатою видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, гаданого на такі цілі, та процентів за ним.

Згідно із п. 175.4 ст. 175 ПКУ право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно з ст. 175, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому:

► об’єкт житлової іпотеки придбавається;

► збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання.

У разі якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більше ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до податкової знижки за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника ПДФО після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту.

Відповідно до п. 175.5 ст. 175 ПКУ у разі якщо сума одержаного фізичною особою іпотечного житлового кредиту перевищує суму, витрачену на придбання (будівництво) предмета іпотеки, до складу витрат включається сума відсотків, сплачена за користування іпотечним кредитом у частині, витраченій за цільовим призначенням.

Закон України № 2618: змінено ставки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 30 вересня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 вересня 2022 року № 2618-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (Закон України № 2618). Зазначеним документом змінено ставки акцизного податку, а саме: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України (але не довше ніж до 01 липня 2023 року), вони складають, зокрема на:

- бензини моторні – 100 євро за 1000 літрів;

- важкі дистиляти – 100 євро за 1000 літрів;

- біодізель та його суміші – 100 євро за 1000 літрів;

- паливо моторне альтернативне –100 євро за 1000 літрів;

- скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів.

Крім того, встановлено ставку акцизного податку 0 євро за 1000 літрів для важких дистилятів.

Для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю передбачено оформлення імпортером та виробником важких дистилятів та біодизелю податкового векселя, за користування яким не нараховуються відсотки або інші види плати, передбачені законодавством для інших видів векселів.

Реалізація обсягів важких дистилятів та біодизелю суб’єктами господарювання, які отримали акцизні накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних, із зазначенням в них реквізитів податкового векселя, виданого на суму акцизного податку, нарахованого на такі обсяги, здійснюється без сплати акцизного податку.

Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01 липня 2023 року, оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 %.

Закон України № 2618 опубліковано 29.09.2022 у газеті «Голос України» № 199.

Про повернення з бюджету надміру сплаченого податковим агентом ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань визначені ст. 43 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 43.3 ст. 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ).

Пунктом 1 розд. IІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, передбачено, що заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Пунктом 43.5 ст. 43 ПКУ встановлено, що контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи викладене, податковий агент має право на підставі поданої заяви повернути з бюджету або врахувати в рахунок сплати наступних платежів тільки ту суму надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб, який був перерахований до бюджету понад суму грошових зобов’язань, граничний строк сплати якої настав на таку дату.

При цьому у разі наявності переплати, податковий агент має право не сплачувати податок на доходи фізичних осіб в межах такої переплати.

У січні – вересні 2022 року до державного бюджету надійшло 536,1 млрд гривень

Платники податків у складний воєнний час підтримують нашу державу сумлінно сплачуючи до бюджету податки. Завдяки активній громадянській позиції наших платників держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Так, протягом січня – вересня поточного року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 811,7 млрд грн по платежах, що контролюються ДПС. Це на 107,9 млрд грн, або на 15,3 відс. більше, ніж у січні – вересні 2021 року.

До державного бюджету надійшло 536,1 млрд грн, що на 74,8 млрд грн, або на 16,2 відс. більше відповідного періоду минулого року. Місцеві бюджети отримали 275,6 млрд грн. Це на 33,1 млрд грн, або на 13,7 відс. більше січня – вересня минулого року.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у січні – вересні 2022 року становили 533,3 млрд грн, що на 18,6 відс., або на 83,7 млрд грн більше аналогічного періоду минулого року.

Показники розпису Міністерства фінансів України за доходами загального фонду державного бюджету виконано на 102,3 відс., додаткові надходження склали 12,2 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – вересні 2022 року становили 298,9 млрд грн, що на 48,5 млрд грн, або на 19,4 відс. більше, ніж у січні – вересні 2021 року.

У вересні 2022 року надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються ДПС, становлять 85,7 млрд грн. До державного бюджету надійшло 53,2 млрд грн, до місцевих бюджетів – 32,5 млрд гривень.

Надходження (сальдо) до загального фонду державного бюджету у вересні 2022 року становили 53,2 млрд грн, показники розпису Міністерства фінансів України виконано на 121,2 відс., додатково надійшло 9,3 млрд гривень.

Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у вересні 2022 року становили 37,5 млрд грн. Це на 8,6 млрд грн, або на 29,8 відс. більше, ніж у вересні 2021 року.

Дякуємо платникам за вчасно сплачені податки та фінансову підтримку держави!

Нові безкоштовні версії ПРРО для iOS та Android

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Від сьогодні всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС.

Нові версії ПРРО від ДПС – це безкоштовне рішення, переважно для мікро та малого бізнесу, який працює у сфері торгівлі та надання послуг.

Вони роблять легкою реєстрацію розрахункових операцій та подання звітності ПРРО для українських підприємців. Єдиний дизайн усіх версій ПРРО дозволяє використовувати різні гаджети без потреби переналаштовуватися.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців від втрати чеків.

Так, станом на 01.10.2022 кількість ПРРО – 395,3 тисячі.

Можливості ПРРО ДПС:

- створення та реєстрація фіскальних чеків;

-легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

- друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

- відкриття/закриття зміни;

- службове внесення/службова видача;

- ведення довідників номенклатури;

- експорт/імпорт довідників номенклатури;

- продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

- використання сканера штрих-кодів;

- використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (і готівка, і картка));

- просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

- оформлення повернення товарів та чеків повернення;

- формування та перегляд X-звіту;

- формування та перегляд Z-звіту;

- автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити всього три кроки.

Крок 1. Завантажте та встановіть програмне забезпечення ПРРО відповідне операційній системі вашого пристрою — з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейдіть за цим посиланням.

Крок 2. Переконайтесь, що ви подали через Електронний кабінет, ЄВПЕЗ наступні форми:

- 20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування…» (F1312004 для ФОПів, J1312004 для юросіб);

- 1-ПРРО «Заява про реєстрацію ПРРО» (F1316604 для ФОПів, J1316604 для юросіб);

- 5-ПРРО «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа» (F1391802 для ФОПів, J1391802 для юросіб);

Крок 3. Запустіть застосунок та авторизуйтесь за допомогою КЕП, який було вказано в формі 5-ПРРО.

Розробка нових безкоштовних версій ПРРО стала можливою завдяки фінансуванню за програмою Європейського союзу – проєкту EU4PFM.

Найкращі європейські стандарти – для платників податків!

Одноразове добровільне декларування: база для нарахування збору у разі володіння коштовним годинником та дороговартісною зброєю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Підпунктом «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема, інші активи фізичної особи, у тому числі майно.

Згідно з п.п. 7.2 п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктами «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ ПКУ, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об’єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об’єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в Декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа є власником коштовного годинника та дороговартістної зброї, які придбані за рахунок коштів з яких податки не були сплачені, то базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є витрати на придбання зазначених активів або їх оціночна вартість, тобто база визначається платником самостійно.

Сучасні та зручні сервіси від ДПС

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android.

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити прості кроки, переглянувши відеоматеріали :

Як почати користуватись ПРРО від ДПС?

Як встановити ПРРО від ДПС на WEB WINDOWS?

Як встановити ПРРО від ДПС на IOS ANDROID?

Алгоритм розрахунку податкової знижки за навчання за наслідками звітного податкового року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою.

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, розраховується наступним чином:

► визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);

► на підставі підтверджуючих документів визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;

► розраховується сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

- із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку.

При цьому сума, що має бути повернута платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Оплата за товари здійснюється за допомогою «Інтернет-банкінгу»: застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Банківський сервіс «інтернет-банкінг» – це сучасний програмний комплекс, що дає змогу контролювати стан своїх рахунків та здійснювати банківські операції без відвідування установи банку в режимі 24 години на добу з будь-якої точки світу, де є доступ до мережі Інтернет.

Інтернет-банкінг, на відміну від платіжного застосунку, робить тільки пряме перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача на основі розпоряджень, які клієнт передає банку на відстані, і для цього клієнт самостійно повинен обрати в інтерфейсі Інтернет-банкінгу свій рахунок, з якого він бажає сплатити, та вказати платіжні реквізити отримувача – код отримувача та його IBAN.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання не застосовує реєстратор розрахункових операцій (РРО) та/або програмний РРО (ПРРО) у разі реалізації товарів (послуг), оплата за які здійснюється за допомогою сервісу «Інтернет-банкінг».

Податкові зміни для платників рентної плати за користування надрами для видобування природного газу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 01 жовтня 2022 року набрав чинності Закон України від 20 вересня 2022 року № 2606-IX «Про внесення змін до підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування природного газу» (далі – Закон України № 2606), у зв’язку з чим внесено зміни до п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема його доповнено новим п.п. 69.31.

Так, встановлено, що тимчасово, на період до останнього дня (включно) місяця, в якому Кабінетом Міністрів України повністю скасовано будь-які заборони на здійснення експорту (вивезення) газу природного за межі митної території України, положення розділів IX та XX ПКУ застосовуються з урахуванням особливостей, визначених п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, для цілей реалізації положень ст. 252 ПКУ фактичною ціною реалізації для газу природного, видобутого в Україні з 01 серпня 2022 року, що видобувається платниками рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, є максимальний показник наведених величин у п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику економічного розвитку, до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі показники, визначені п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, та фактичну ціну реалізації природного газу, визначену за 1 000 метрів кубічних у національній валюті України, і надає інформацію про таку фактичну ціну центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для цілей застосування п. 252.20 ст. 252 ПКУ фактична ціна перераховується за офіційним курсом Національного банку України станом на 01 число місяця, наступного за податковим (звітним) періодом.

Норми п.п. 69.31 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не поширюються на обсяги природного газу, визначені п. 252.24 ст. 252 ПКУ.

У разі експорту (вивезення) за межі митної території України газу природного, видобутого у податкових (звітних) періодах починаючи з 01 квітня 2022 року, який засвідчено належно оформленою митною декларацією, яка до 05 числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення, надається центральним митним органом контролюючому органу, у наступних за податковим (звітним) періодом, у якому такий газ був видобутий, платник рентної плати зобов’язаний після оформлення митної декларації у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, подати уточнюючу (уточнюючі) податкову декларацію, у якій збільшити суму податкових зобов’язань з рентної плати на суму перевищення податкових зобов’язань за обсяги експортованого газу природного, визначених відповідно до вимог п. 252.8 ст. 252 ПКУ, над сумою податкових зобов’язань за відповідний податковий (звітний) період, у якому такий газ був видобутий, без застосування штрафних санкцій та пені. Сума самостійно донарахованих платником рентної плати податкових зобов’язань підлягає сплаті у строки, визначені ст. 57 ПКУ.

Сервіси «Пульс», «Урядова гаряча лінія 1545» та «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – ефективна взаємодія з платниками

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) організовано якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від Контакт-центру ДПС України.

Всього у січні – вересні 2022 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 204 інформаційні картки зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2021 року загальна кількість звернень платників податків на «Пульс» у 2022 році зменшилась на 335 одиниць.

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

- щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 81 звернення (39,7 %);

- щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 68 звернень (33,4 %);

- щодо якості надання адміністративних послуг – 15 звернень (7,35 %);

- щодо роботи центрів обслуговування платників – 10 звернень (4,9 %).

Всі інформаційні картки, які перебували на розгляді в ГУ ДПС, своєчасно опрацьовані та розглянуті відповідно до вимог норм діючого законодавства.

Також у січні – вересні 2022 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 154 звернень, які надійшли на розгляд від державного спеціалізованого сервісу «Урядова гаряча лінія 1545» і 13 звернень, що надійшли від сервісу «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА».

За аналогічний період 2021 року на «Урядову гарячу лінію 1545» надійшло 449 звернень, а на сервіс «Гаряча лінія голови Дніпропетровської ОДА» – 46 звернень.

На онлайн зустрічі про зупинення податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Сьогодні, 07 жовтня 2022 року, за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за зверненням фермерського господарства на Комунікаційну податкову платформу ГУ ДПС у форматі онлайн проведено зустріч з питань, які стосуються блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

У заході від ГУ ДПС прийняли участь в.о. начальника Твердохлєб Марина, начальник управління інформаційної взаємодії Осипова Манушак, заступник начальника відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків Рубчак Ольга та головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб Білоусова Євгенія.

На онлайн-зустічі розглядались актуальні питання щодо блокування реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК) в ЄРПН.

Бізнес активно долучився до комунікацій з податковою службою області за допомогою Комунікаційної податкової платформи.

Особливу увагу приділено питанням віднесення платника податків до «ризикового», зупинення реєстрації ПН/РК платників податків в ЄРПН, виходячи з показників по області; а також прийняття Таблиці даних платника ПДВ.

Оперативне реагування на звернення бізнесу, змістовний і конструктивний діалог з платниками податків щодо нагальних питань, які виникають у роботі суб’єктів господарювання, зокрема при реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування – ці заходи направлені на те, щоб процес реєстрації ПН/РК в ЄРПН був комфортним і не відволікав бізнесменів від їх діяльності. Оскільки стабільна робота бізнесу запорука ефективної роботи економіки сьогодні.

Отже, безпосереднє фахове обговорення причин зупинення ПН/РК в ЄРПН і вирішення проблемних питань налаштовує бізнес продовжувати активно працювати.

Представники бізнес-спільноти отримали фахові відповіді на питання, які їх особливо турбували.

По завершенню заходу представники агробізнесу подякували за змістовну інформацію і висловили сподівання на співпрацю і у подальшому.

Закон України № 1914: визначення поняття власна сільськогосподарська продукція

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доповнено новим підпунктом 14.1.33 прим.1.

Так, відповідно до вищезазначеного підпункту власна сільськогосподарська продукція – це сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари), що підпадає під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється, збирається, виготовляється, виробляється, переробляється безпосередньо виробником цієї продукції - власником, орендарем або користувачем на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, або на давальницьких умовах.

Фізособа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатись правом на подання одноразової добровільної декларації: яку суму задекларувати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

При цьому об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація), зокрема валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Водночас, згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальний рахунок) до подання Декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Разом з тим, п.п. 1 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, становлять активи, крім визначених підпунктами 2 і 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування. У разі якщо грошова вартість таких активів визначена в іноземній валюті/банківських металах, їх вартість зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, установленим Національним банком України/облікової ціни банківських металів, розрахованої Національним банком України на дату подання декларантом Декларації.

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа має у власності 405 тис. грн та виявила бажання скористатися правом на подання Декларації, то така особа приймає самостійне рішення щодо суми, яка буде зазначена у вказаній Декларації, а саме повністю уся сума 405 тис. грн або тільки частина цих коштів. При цьому, нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється у загальному порядку з суми, яка буде вказана у Декларації.

Крім того, у разі прийняття рішення фізичною особою щодо неподання Декларації, то джерела одержання (набуття) коштів вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, якщо сумарна вартість їх не перевищує 400 тис. грн станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Чи включається сума отриманої безповоротної фінансової допомоги до доходу ФОПа «загальносистемика»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) безповоротна фінансова допомога – це:

► сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

► сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

► сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

► основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців (ФОП) визначено ст. 177 ПКУ.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.8 ст. 177 ПКУ під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи фізичних осіб у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документа, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

У разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ).

Оподаткування доходів платників податку – фізичних осіб регулюються розд. ІV ПКУ, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи, зокрема з джерел їх походження в Україні.

Суми безповоротної фінансової допомоги, наданої фізичній особі, включаються до складу оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага, що визначено п.п. «г» п.п. 164.2.17 п 164.2 ст. 164 ПКУ.

Оскільки у даному випадку надана безповоротна фінансова допомога не є результатом від здійснення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, що проводиться у порядку та за правилами передбаченими законодавством для такої категорії осіб, то така сума допомоги оподатковується за нормами встановленими ПКУ для оподаткування доходів фізичних осіб як додаткове благо.

При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною у ст. 167 ПКУ.

Крім того відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим.1 ст. 16 прим.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Пунктом 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого серед іншого включається дохід, отриманий платником податку у вигляді додаткового блага (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ).

Таким чином, сума отриманої безповоротної фінансової допомоги включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5 %.

ФОПом – платником єдиного податку припинено підприємницьку діяльність: що із заявою про відмову від спрощеної системи оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, яка є платником єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

Норми встановлені п. 294.6 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі анулювання реєстрації платника єдиного податку за рішенням контролюючого органу податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому проведено анулювання реєстрації (п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності фізична особа – підприємець (ФОП) – платник єдиного податку не подає заяву про відмову від спрощеної системи оподаткування.

ФОП на спрощеній системі оподаткування не сплачує єдиний податок з періоду, наступного за періодом, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення, а саме:

► перша та друга групи – з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення;

► третя група – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення.

Виправлення помилок у Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та п. 1 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21), у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ платник ПДВ самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

При цьому згідно з п. 3 розд. IV Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Отже, з метою виправлення помилки у додатку до декларації платнику ПДВ, потрібно подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ і до нього додати «уточнюючий» додаток.

При виправленні помилок у додатках до декларації у заголовній частині додатків проставляється позначка «Х» навпроти поля 013 «Уточнюючий»; у полі 02 вказується поточний звітний період, в якому виправляється помилка та подається уточнюючий розрахунок; у полі 03 проставляється період, в якому допущена помилка.

При виправленні помилок у додатку 2 «Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового періоду наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (Додаток 2), якщо такі помилки вплинули на показники декларації, в уточнюючому Додатку 2 якщо потрібно збільшити/зменшити числові дані за рядком, який раніше вже був у додатку, зі знаком «+» або «-» уточнюється значення цього рядка; якщо необхідно додати новий або видалити існуючий рядок додатка, то такий рядок повторюється на повну суму зі знаком «+» або «-».

При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, Додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок; у графі 6 відобразити різницю.

Якщо помилки в додатку не пов’язані з вартісними показниками додатка (наприклад, неправильно вказані ІПН, звітний податковий період, дата/номер документу (акту чи довідки), то помилка виправляється наступним чином: повторюється помилковий запис, вартісні показники сторнуються (показуються зі знаком «-»), далі наводиться правильний запис щодо операції з виправленими показниками (у тому числі і вартісні дані); підсумковий рядок «Усього» не заповнюється.

При цьому під час заповнення уточнюючого розрахунку необхідно до графи 4 перенести показники податкової декларації з ПДВ, Додаток 2 до якої уточнюється; до графи 5 перенести всі відповідні показники декларації з урахуванням виправлених помилок (у даному випадку вони відповідають показникам з графи 4); графа 6 не заповнюється.

Щодо рішень про анулювання реєстрації платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Норми встановлені п. 291.2 ст. 291 ПКУ.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Слід зазначити, що норми ПКУ не передбачають встановлення певної форми рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов’язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Відбулась «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

На питання платників податків щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування, реєстрації та застосування РРО/ПРРО та змін в податковому законодавстві під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія» відповідав начальник Криворізької південної державної податкової інспекції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитро Моїсєєв.

Питання: Як здійснюється програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО?

Відповідь: Програмування найменування товарів (послуг) через ПРРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення у окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення.

Питання: Який механізм відкриття спеціального рахунку в банку стосовно одноразового добровільного декларування?

Відповідь: Згідно з п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

З метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має звернутися до банку для відкриття спеціального рахунку.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі та/або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – законодавство у сфері фінансового моніторингу).

Банк уживає заходів щодо встановлення джерел походження цих активів у випадках, передбачених законодавством у сфері фінансового моніторингу, після зарахування їх на спеціальний рахунок декларанта.

Постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83, яка набрала чинності 01 вересня 2021 року затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків зі спеціальним режимом використання в національній та іноземній валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення № 83).

Питання: Які особливості при визначенні податкового зобов’язання платниками податку на прибуток – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, передбачені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ?

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Актуальні питання оподаткування під час засідання «круглого столу» з представниками бізнесу

Нещодавно відбулося засідання «круглого столу» за участі начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитра Моїсєєва та представників бізнесу.

Під час заходу розглянуті питання новацій податкового законодавства, зумовлені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Законом Украіни від 12 травня 2022 року №2260 а саме:

особливості формування податкового кредиту;

податкові обов’язки для платників податків, щодо подачі податкової звітніості та сплати податків та зборів;

відновлення проведення камеральних та документальних перевірок податкової звітності;

відновлення бюджетного відшкодування сум ПДВ, тощо.

Проінформували про переваги легального працевлаштування. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників, працевлаштованих таким чином, наступних важливих речей: гарантованої виплати заробітної плати два рази на місяць, права на щорічну основну відпустку, оплату лікарняного листка, захисту від незаконного звільнення, отримання офіційної вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця та ще багатьох прав та соціальних гарантій. Також було наголошено про відповідальність роботодавців за допуск найманих працівників до роботи без належного оформлення.

Податківці зауважили, що продовжено кампанію одноразового добровільного декларування активів громадян, з яких не було сплачено належним чином податки. А отже громадяни мають можливість скористатись «податковою амністію» ще до 1 березня 2023 року.

Розповіли, що для комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua. Також для звернень громадян працює електронний Сервіс «Пульс» контакт- центру ДПС України.

Нагадали, щодо тривалості кампанії Декларування громадян -2022.

Наголосили, що сплата податків забезпечує фінансову стабільність країни, яка так необхідна в умовах воєнного стану.

Наприкінці зустрічі присутнім роздали друковану продукцію із новаціями податкового законодавства.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Нещодавно, начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова провела сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Питання: У яких випадках подається уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація?

Відповідь: Уточнююча одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається декларантом:

за результатами камеральної перевірки при отриманні повідомлення від контролюючого органу (п.п. 15.1 п. 15 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);

додаткового розміщення коштів у національній та/або іноземній валюті у готівковій формі та/або банківських металах на спеціальному рахунку (абзац другий п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу);

після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування за умови подання фізичною особою звітної (нової звітної) декларації до строку закінчення кампанії декларування та отримання за результатами проведеної камеральної перевірки повідомлення від контролюючого органу (абзац перший п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу).

Питання: Чи повинні ФОП – платники ЄП – власники земельних ділянок (паїв) (землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування) сплачувати земельний податок у разі тимчасового припинення господарської діяльності?

Відповідь: Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування) у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.

Питання: Яким чином СГ може здійснити перехід з програмного забезпечення (далі – ПЗ) ПРРО, яке надається ДПС, на ПЗ, розроблене іншими виробниками?

Відповідь: З метою переходу з програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного реєстратора розрахункових операцій, яке надається Державною податковою службою на безоплатній основі (як і будь-якого іншого ПЗ) на ПЗ інших виробників (комерційних) суб’єкту господарювання необхідно закрити зміну на такому ПРРО, здійснити налаштування іншого ПЗ та розпочати роботу.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено засідання «круглого столу» з питань податкового законодавства.

Платників податків було проінформовано про актуальні питання податкового законодавства, зокрема Закон України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким передбачено: особливості формування податкового кредиту, відновлення проведення камеральних та документальних перевірок, відновлення бюджетного відшкодування сум ПДВ за результатами перевірок тощо, Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», та інших

Крім того, нагадали, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та було зазначено, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Наприкінці присутні отримали відповіді на питання та друковану продукцію.