Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Деклараційна кампанія 2024: декларуй доходи!

 До відеогалереї  

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/ofitsiyni-zahodi/10240.html 

Які функції старшого касира при використанні ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу суб’єктів господарювання.

На даний час на програмному реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО) дозволяється здійснювати вхід та працювати тільки тим касирам, яких суб’єкт господарювання зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391802.

У разі відкриття зміни на ПРРО одним касиром, інший касир не може здійснити вхід на такий ПРРО. Функція старшого касира полягає у тому, щоб у разі не закриття зміни касиром та/або неможливістю виконати закриття зміни на такому ПРРО, зайти у вже відкриту зміну іншим касиром та здійснити її закриття.

 

Про граничні обсяги доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.01.2024 відповідно до статей 7 та 8 Закону України від 09.11.2023 № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено місячні розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3028 грн та мінімальної заробітної плати – 7100 гривень.

Згідно з Податковим кодексом України граничний обсяг доходу для платників єдиного податку першої – третьої груп розраховується з урахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Отже, у 2024 році розмір доходу для фізичних осіб – платників єдиного податку не повинен перевищувати такі суми для:

- першої групи платників єдиного податку –  1 185 700 грн;

- другої групи платників єдиного податку – 5 921 400 грн;

- третьої групи платників єдиного податку – 8 285 700 гривень.

Платникам податку на прибуток підприємств про методи амортизації основних засобів/нематеріальних активів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу (далі – ПКУ) розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Зокрема, згідно з п. 26 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – НП(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 зі змінами та доповненнями, амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів:

– прямолінійного, за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів;

– зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість;

– прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється;

– кумулятивного, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об’єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

– виробничого, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів.

Відповідно до п. 27 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 8), метод амортизації нематеріального активу обирається підприємством самостійно, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації при застосуванні відповідних методів нарахування здійснюється згідно з НП(С)БО 7.

Слід зазначити, що змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, дозволено застосування «виробничого» методу для визначення податкової амортизації.

При цьому п. 52 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ передбачено, що платники податку на прибуток можуть прийняти рішення про застосування з ІІ – IV кварталу 2020 року «виробничого» методу нарахування амортизації при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток до основних засобів, амортизацію яких розпочато за іншим методом. Такі платники податку зобов’язані провести інвентаризацію цих об’єктів основних засобів станом на перше число податкового (звітного) періоду 2020 року, у якому прийнято рішення про застосування «виробничого» методу.

Отже, амортизація основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток у разі використання національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності нараховується із застосуванням методів, передбачених НП(С)БО 7 та НП(С)БО 8:

- прямолінійного;

- зменшення залишкової вартості;

- прискореного зменшення залишкової вартості;

- кумулятивного;

- виробничого.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями). Тому, з питання щодо застосування методів нарахування амортизації основних засобів/нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Під час проведення фактичної перевірки податковою службою Дніпропетровщини встановлені порушення

У пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровської області постійна комунікація з платниками податків на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу.

Ведення бізнесу суб’єктами господарювання з обов’язковим отриманням дозвільних документів на здійснення господарської діяльності, видача споживачам відповідних розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій, а також неприпустимість випадків використання працівників без належного оформлення – у фокусі уваги фахівців Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

Кожне отримане звернення від громадян, яке надходить на адресу ГУ ДПС, не залишається без уваги. Податківцями проводиться додатковий аналіз здійснення господарської діяльності на об’єкті, який вказаний у зверненні, та у разі наявних ризиків щодо вчинення суб’єктом господарювання порушень законодавства, організовуються проведення фактичних перевірок.

Так, відділом фактичних перевірок ГУ ДПС за інформацією, отриманою у зверненні від громадянина про здійснення операцій з реалізації в магазині одягу без видачі споживачам розрахункових документів встановленої форми, організовано проведення фактичної перевірки.

Фактичною перевіркою підтверджено факти використання найманої праці 6 фізичних осіб без належного оформлення, а також встановлено порушення суб’єктом господарювання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на загальну суму 2,013 млн гривень.

Представникам бізнесу необхідно усвідомити, що незаконна торгівля, використання найманої праці без належного оформлення призводять до економічних втрат бюджетів, відсутності соціального захисту працівників, а невикористання належним чином зареєстрованих РРО/ППРО порушує права споживачів та діючі норми законодавства.

Наголошуємо, що сумлінна сплата податків і зборів сьогодні – це важлива підтримка економіки і обороноздатності країни.

Ефективний формат спілкування з бізнесом та громадськістю

Для оперативного зворотного зв’язку з платниками працює Комунікаційна податкова платформа Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Звернення від представників бізнесу та громадськості приймаються на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Якщо у Вас є питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, або пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на Комунікаційну платформу!

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

У трудовому договорі зазначається інформація про умови праці, наявність/відсутність на робочому місці працівника небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також визначаються встановлені законом права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах.

Працівник вважається поінформованим про умови праці та наявність/відсутність на його робочому місці небезпечних факторів з моменту підписання ним трудового договору.

При цьому варто врахувати, що відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу.

Таким чином, укладення трудового договору, в тому числі при спрощеному режимі регулювання трудових відносин, оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, і подається повідомлення до органів Державної податкової служби України.

Як оперативно отримати відомості про доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що стартувала кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2023 році.

Застосунок «Моя податкова» дає можливість отримати відомості про доходи просто та зручно.

Для цього необхідно завантажити в App Store/Google Play мобільний застосунок «Моя податкова», ідентифікуватися онлайн з використанням КЕП або хмарного підпису.

У розділі «Послуги» обирається «Отримати відомості про суми виплачених доходів» і вказується необхідний період* – результат за 5 хвилин.

*Звертаємо увагу, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків в електронному вигляді надаються починаючи з І кварталу 1998 року за  будь-які п’ять років (по квартально), з І кварталу 2021 року поквартально в розрізі місяців із зазначенням номера кварталу та місяця, відомості за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення. 

Також нагадуємо, що швидко отримати відомості про доходи можна у меню «ЕК для громадян» приватної частини Електронного кабінету.

 

Закон України № 3474: новації для банків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу , що Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон №3474) змінено підходи до оподаткування прибутку банків, зокрема переглянуто ставки податку на прибуток банків.

Новацією Закону № 3474 є: 

- встановлення за 2023 рік підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 відсотків (у тому числі для сплати авансових внесків при виплаті дивідендів), а починаючи зі звітних періодів 2024 року та у подальші роки базової ставки у розмірі – 25 відсотків (замість діючої на сьогодні базової ставки у розмірі 18 відсотків);

- заборона на врахування у 2023 році непогашених податкових збитків минулих років у зменшення об’єкту оподаткування з правом на таке врахування, починаючи зі звітних періодів 2024 року до повного їх погашення.

Більше розглянутих питань, що можуть виникнути у банків з урахуванням змін, запроваджених Законом № 3474 – в Інформаційному листі ДПС України «Банки: зміна ставок, податок на прибуток», який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/740671.html.

Довідково: Закон № 3474 набрав чинності 08.12.2023.

 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) інформує, що у 2023 році до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 437 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних та юридичних осіб щодо дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з 2022 роком загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 143 одиниці (2022 рік – 294 картки).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 212 звернень (48,5%);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 121 звернень (27,7%);

щодо системи електронного адміністрування реалізації пального –12 звернень (2,75 %);

щодо роботи центрів обслуговування платників - 13 звернень (2,98%).

У 2023 році ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 212 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 25 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика  212 письмових звернень, які надійшли на розгляд від ержавної установи «Урядовий контактний центр» це:

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 79 (37,2%);

про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –58 (27,4%);

контрольно-перевірочна робота – 36 (17,0%);

інші питання – 26 (12,3%);

податкова знижка – 7 (3,3%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 6 (2,8%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 25 звернень.

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 7 (28,0%);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 3 (12,0%);

щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (8,0%);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1 (4,0%);

інші питання – 12 (48,0%).

У 2022 році від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 176 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 20 звернень.

 

Протягом 2023 року податковою службою Дніпропетровщини опрацьовано 325 запитів на отримання публічної інформації

Протягом 2023 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) надійшло 325 запитів на отримання публічної інформації. У порівнянні з 2022 роком кількість запитів збільшилась на 141 одиницю (у 2022 році – 184 письмових запитів).

Згідно з аналізом результатів опрацювання запитів на публічну інформацію:

- 298 – задоволено, з наданням інформації або відкритої інформації;

- 13 – відмовлено;

- 1 – надіслано за належністю до ДПС України;

- 9 – не відповідали вимогам ст. 1 Закону України від 13 січня 2011 року    № 2939-VI  «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями, про що запитувачам надані відповідні роз’яснення;

- 4 – знаходиться на виконанні.

З метою поліпшення інформаційного обміну з платниками податків при ГУ ДПС діє електронна поштова скринька dp.publicinfo@tax.gov.ua, запити на публічну інформацію з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками контролюючого органу.

Крім того, для забезпечення прозорості діяльності ГУ ДПС забезпечено оприлюднення публічної інформації у формі 4 наборів відкритих даних на «Єдиному державному вебпорталі відкритих даних», data.gov.ua та субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області»:

Інформація про структуру (організаційну структуру) розпорядника інформації;

Звіти, в тому числі щодо задоволення запитів на інформацію;

Інформація із системи обліку публічної інформації;

Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні розпорядника інформації.

Оприлюднені набори даних підтримується в актуальному стані.

 

Про надання звітності про обсяги виробництва та/або обігу окремих видів продукції малими виробництвами виноробної продукції та малими виробництвами спиртових дистилятів

Верховною Радою України прийнято закони України:

від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва», який набрав чинності з 23  листопада 2023 року;

від 9 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції», який набрав чинності з 03 вересня 2023 року.

Відповідно до цих законів внесені зміни до статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», згідно з якими встановлено, що:

малі виробництва виноробної продукції, які отримали ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю алкогольними напоями без додавання спирту (винами виноградними, винами плодово-ягідними, напоями медовими) та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щорічний звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком;

малі виробництва дистилятів, які мають ліцензію на виробництво спиртових дистилятів, ліцензію на виробництво алкогольних напоїв та/або ліцензію на оптову та/або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України, щокварталу, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв за формою, встановленою цим органом;

суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, алкогольними напоями і тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця, до 10 числа наступного місяця, звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спирту, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, за формою, встановленою цим органом.

Таким чином, запроваджено річну звітність – для малих виробництв виноробної продукції та квартальну звітність (у частині алкогольних напоїв) – для малих виробництв дистилятів, одночасно для малих виробництв дистилятів залишено щомісячну звітність про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів.

На сьогодні наказом Міністерства фінансів України від 11 лютого 2016 року № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» затверджено, зокрема, форми звітів:

№ 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту»;

№ 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».

З метою приведення у відповідність форм звітності про обсяги виробництва та обігу продукції, які подаються малими виробництвами спиртових дистилятів та малими виробництвами виноробної продукції, та порядків їх подання ДПС підготовлено відповідні проєкти нормативно-правових актів, які проходять узгодження відповідно до законодавства, тому до набуття чинності таких змін  суб’єкти господарювання можуть скористатися діючими формами звітності та подати їх у встановлені строки:

звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) алкогольних напоїв, не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним роком за формою № 2-РС – малі виробництва виноробної продукції; 

звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі експорту) алкогольних напоїв не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом за формою № 2-РС – малі виробництва дистилятів;

звіт про обсяги виробництва та/або обігу (у тому числі імпорту та експорту) спиртових дистилятів до 10 числа наступного місяця за формою № 1-РС –  суб’єкти господарювання, які мають ліцензії на виробництво та/або оптову торгівлю спиртовими дистилятами та здійснюють таку діяльність та/або експорт, імпорт зазначеної продукції,  у тому числі малі виробництва дистилятів.

 

Для включення до Реєстру волонтерів необхідно подати заяву

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Заяву про включення/внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Заява) можливо подати у паперовій або в електронній формі. 

  Заява у паперовій формі може бути подана особисто, поштою або через уповноважену особу (представника):

- благодійником особисто – до будь-якого контролюючого органу з пред’явленням паспорта;

- представником – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої нотаріально, на проведення відповідних дій (після пред'явлення повертається) та її копії;

- поштою – до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи – благодійника, підпис фізичної особи – благодійника на заяві має бути завірений нотаріально.

  Заява у електронній формі може бути подана через Електронний кабінет (ЕК).

Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим будь-яким кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Для заповнення та подання заяви після ідентифікації та входу до приватної частини ЕК необхідно перейти у режим ЕК «Для громадян» підрежим «Заява для волонтерів» або пройти за маршрутом «Додатково / Введення звітності / Створити» та обрати форму з кодом f1308302.

Після заповнення заяви здійснити перевірку, зберегти, підписати і відправити.

За посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/login можна подати заяву в електронній формі через Електронний кабінет.

Електронна форма заяви (f1308302) для розробників програмного забезпечення розміщена за посиланням https://tax.gov.ua/data/material/000/006/58768/Forms_servis_fiz.htm 

 

Підстави проведення документальних позапланових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи податкового органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 Кодексу) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Нагадуємо про законодавчі акти, якими внесено зміни до податкового законодавства у зв’язку з запровадженням воєнного стану в Україні:

- Закон України від 03.03.2022 № 2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» (набрав чинності з 07.03.2022);

- Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 17.03.2022);

- Закон України від 24.03.2022 № 2142- ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» (набрав чинності з 05.04.2022);

- Закон України від 01.04.2022 № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності з 16.04.2022);

Закон України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», набув чинності 27.05.2022;

Закон України від 30.06.2023 № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період воєнного стану», набрав чинності 01.08.2023.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для зручності та допомоги платникам податків при складанні податкової звітності з податку на додану вартість та декларуванні суми ПДВ до бюджетного відшкодування Державна податкова служба України розробила відеоролик «Декларування суми ПДВ до бюджетного відшкодування».

У відеоролику надано роз’яснення щодо умов, за яких платники податку можуть заявити бюджетне відшкодування та на що слід звернути увагу при формуванні податкової звітності з ПДВ.

Переглянути відеоролик можна за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/videouroki/9442.html 

 

Чи зобов’язані СГ – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок застосовувати РРО/ПРРО та РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 4 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмні РРО (далі – ПРРО) та розрахункові книжки (далі – РК) не застосовуються, зокрема, при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. 

Згідно з п. 11 ст. 1 Закону України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 5204) оператор державних лотерей – юридична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, що одержала право на проведення державних лотерей у порядку, визначеному Законом № 5204. 

Лотерейний білет – документ встановленої умовами проведення лотереї форми, виготовлений відповідно до вимог законодавства, наявність якого засвідчує внесення учасником лотереї ставки і надає право одержати приз відповідно до умов проведення лотереї. Державна лотерея може проводитись як із застосуванням лотерейних білетів, так і з застосуванням інших засобів, які дозволяють засвідчити участь у лотереї або розмір виграшу, якщо вони передбачені умовами лотереї, в тому числі через термінали електронної системи прийняття ставок (п. 8 ст. 1 Закону № 5204). 

Електронна система прийняття ставок – програмно-технічний комплекс, призначений для фіксації та обліку ставок у державній лотереї, фіксації виплати призів і/або виплати призів, зберігання інформації про проведення лотереї, а також для здійснення інших операцій, пов’язаних з проведенням державної лотереї. 

Електронна система прийняття ставок складається з центральної електронної системи та терміналів електронної системи прийняття ставок, пов’язаних між собою електронним або іншим зв’язком (п. 16 ст. 1 Закону № 5204). 

Пунктом 17 ст. 1 Закону № 5204 визначено, що термінал електронної системи прийняття ставок – це програмно-технічний комплекс, який призначений для реєстрації здійснених розповсюджувачем або гравцем (термінал самообслуговування) операцій з прийняття ставок у державні лотереї, перевірки виграшності лотерейних білетів або інших засобів, які засвідчують участь у грі, виплати виграшів та передачі інформації про здійснені операції до центральної електронної системи. Термінал електронної системи прийняття ставок не повинен містити в собі приладів та/або програм, які самостійно визначають результат розіграшу лотереї або розмір виграшу гравця, а також не може бути з’єднаним з такими пристроями та/або програмами (крім з’єднання з центральною електронною системою державної лотереї). 

Враховуючи викладене, та норми ст. 9 Закону № 265, суб’єкти господарювання – оператори державних лотерей при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, РРО та/або ПРРО та РК не застосовують. 

При цьому оператори державних лотерей забезпечують ведення та подання статистичної та бухгалтерської звітності щодо проведення державних лотерей, руху лотерейних білетів та коштів у порядку, встановленому законодавством (п. 4 ст. 6 Закону № 5204). 

Електронний кабінет: повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями.

Порядок функціонування інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) визначається наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» зі змінами та доповненнями.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія.Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Режим «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету забезпечує можливість створення платниками податкової, фінансової, статистичної звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зокрема, заяви про повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов’язань та пенi (далі – Заява), і подання її до контролюючих органів.

При створенні Заяви в режимі «Введення звітності» платник самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми», зокрема «J(F)13 Запити». З переліку електронних форм обирає необхідну форму Заяви (J/F 1302001), а потім відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район» (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації).

У запропонованій формі необхідно заповнити відповідні поля електронного документа, підписати та надіслати Заяву, при цьому реєстраційні дані платника податків заповнюються автоматично.

До Заяви платник може подати копію одного платіжного документа. Для цього у вкладці «Додатки» необхідно обрати опцію «Додати» документ довільного формату (F/J 1360102) та заповнити обов’язкові поля форми.

Оскільки у полі «Дата сплати до бюджету» Заяви вказується інформація щодо одного платіжного документа відповідно до якого була помилково або надміру сплачена сума грошових зобов’язань або пені, то з метою повернення таких сум за кількома платіжними документами, платник подає окремі Заяви за кожним платіжним документом.

Відповідно до абзацу першого п. 1 розд. ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 зі змінами та доповненнями, зокрема, Заява подається платником до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми.

Декларування доходів громадян у 2024 році

З початку 2024 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року.

Платник податків може обрати зручний для себе спосіб подачі податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація):

- особисто або уповноваженою особою;

- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та для зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації. 

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи»  дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Використання цього електронного сервісу:

- скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;

- мінімізує помилки при заповненні декларації;

- надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Граничні строки подання декларації:

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадяни – до 01 травня року, наступного за звітним; 

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Кодексу). 

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним. 

фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності – протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням.

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. 

резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, – не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду;

фізичні особи, у яких є право на податкову знижку,  до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним.

Випадки, за яких платники податків зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу декларації, встановлені розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс). До таких випадків відносяться: 

- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу);

- іноземні доходи (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);

- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України, мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);

- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п. 179.3 ст. 179 Кодексу).

Випадки, за яких подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу. 

Це стосується платників, які отримали:

- доходи, у тому числі іноземні доходи, які згідно з Кодексом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу;

- доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до Кодексу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;

- доходи у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п.174.3 ст. 174 Кодексу.

Також податкова декларація не подається у випадках, прямо передбачених Кодексом.

У разі якщо платник податку зобов'язаний подавати податкову декларацію відповідно до інших положень Кодексу, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені п. 179.2 ст. 179 Кодексу.

 

До уваги внутрішньо переміщених осіб!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами (далі – Положення № 822), фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822) або заяви за формою № 5ДРП (додаток 13 до Положення № 822) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається). Такі зміни стосуються також зміни місця проживання.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 1706) факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених ст. 12 Закону № 1706.

Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 Закону № 1706 (ч. 1 ст. 5 Закону № 1706).

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами (далі – Порядок № 509), регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. У довідці відображаються відомості про зареєстроване та фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Для заповнення заяви за ф. № 5ДР або заяви за ф. № 5ДРП використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних.

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів: витяг з реєстру територіальної громади; паспорт громадянина України, виготовлений у формі книжечки; тимчасове посвідчення громадянина України.

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку № 509.

У разі якщо фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи відрізняється від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування), така особа в Заяві за ф. № 5ДР/Заяві за ф. № 5ДРП зазначає адресу фактичного місця проживання/перебування відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (додаток 2 до Порядку № 509).

Отже, фізичні особи – платники податків, які переселилися з тимчасово окупованої території, а також внутрішньо переміщені особи, мають визначити свою податкову адресу та у зв’язку із змінами даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, подати заяву до контролюючого органу за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП, пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, документ, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання, та довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

 

До уваги платників екологічного податку!

ДПС інформує, що платники екологічного податку мають не пізніше 9 лютого 2024 року подати податкову декларацію екологічного податку за 4 квартал 2023 року.

Податкова декларація екологічного податку подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17 серпня 2015 року № 715, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2023 року за № 1666/40722 (далі – Декларація).

При цьому звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку» спрощено форму Декларації, з якої виключено рядки 8 додатків до неї та відповідні примітки, які пов’язані з обчисленням та декларуванням пені.

Інформація про зміну форми Декларації розміщено 10 листопада 2023 року на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 07.09.2023 № 488 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації екологічного податку».

Електронна форма чинної Декларації доступна для скачування на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Інші податки (код форми J 0302006 для юридичних осіб та F 0302006 для фізичних осіб).

Також форма Декларації наявна для заповнення в Електронному кабінеті платника.

 

До уваги бюджетних установ – платників ПДВ, які одночасного використовують придбані товари/послуги в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з метою забезпечення окремими платниками, діяльність яких повністю або частково пов’язана із постачанням товарів/послуг (послуги освіти, медичні послуги тощо), операції з постачання яких не оподатковуються ПДВ (звільнені, не є об’єктом оподаткування ПДВ), своєчасного та в повному обсязі виконання податкових обов’язків в частині ПДВ, звертає увагу на наступне.

Якщо бюджетна установа зареєстрована платником ПДВ, то для такої установи діють загальні правила оподаткування та обліку ПДВ. Бюджетні установи можуть здійснювати діяльність, пов’язану, зокрема, з наданням платних послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, постачанням товарів/послуг, що оподатковуються ПДВ, та провадити діяльність, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською, оскільки спрямована не на отримання доходів, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ та є обов’язковими для всіх платників ПДВ незалежно від того, яку форму правління має платник (приватна, державна, комунальна) та які операції здійснює платник (звільнені від оподаткування ПДВ, оподатковувані).

Так, положеннями пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг визначається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника;

б) дата відвантаження товарів/дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг.

При цьому пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг (у тому числі звільнених від оподаткування ПДВ) платник податку зобов’язаний, відповідно до пунктів 201.1 та 201.3 статті 201 розділу V ПКУ, скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Тобто, якщо бюджетна установа – платник ПДВ здійснювала операції з придбання товарів/послуг, то незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності, чи ні, вона має дотримуватись вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту! Відповідно – суми ПДВ за отриманими та зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними повинні відображатися у відповідному розділі податкової декларації з ПДВ незалежно від напрямку (операцій) використання таких придбаних товарів/послуг.

У той же час слід мати на увазі, що за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ для їх використання в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.

У разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ. База оподаткування в такому випадку також визначається відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ.

При нарахуванні податкових зобов’язань згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН на суму нарахованих податкових зобов’язань окремо по кожному пункту зведені податкові накладні.

Отже, якщо платники використовують (повністю чи частково) придбані товари/послуги в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ, то у них виникає обов’язок нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198/пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні у встановлений ПКУ термін.

Так, у разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, призначаються для використання або починають використовуватися у звільнених від оподаткування ПДВ операціях, то у такого платника податку (у тому числі якщо такі придбані товари/послуги оплачені за рахунок бюджетних коштів) виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Також за нормами цих статей бюджетні установи нараховують податкові зобов’язання по товарах/послугах, використаних в неоподатковуваних операціях (у діяльності, що фінансується за рахунок бюджету і не вважається господарською та спрямована на виконання законодавчо визначених функцій установи).

У разі якщо придбані платником ПДВ товари/послуги, за якими суми податку були включені до складу податкового кредиту, використовуються частково в оподатковуваних ПДВ (надання нерухомого майна в оренду) і частково – в звільнених від оподаткування ПДВ та тих, що не оподатковуються ПДВ, операціях, то у такого платника податку виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, визначеними пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ.

Додатково звертаємо увагу платників на таке.

При придбанні товарів/послуг, які одночасно використовуються в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях, формування податкового кредиту здійснюється, виходячи з усього обсягу придбання на підставі зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних.

Надалі, незалежно від того сформовано платником податку – покупцем податковий кредит чи ні, у такого платника податку за наявності зареєстрованих в ЄРПН постачальником податкових накладних виникає обов’язок нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях повністю), або відповідно до пункту 199.1 статті 199 розділу V ПКУ (якщо такі товари/послуги частково використано в звільнених від оподаткування ПДВ операціях, а частково – в оподатковуваних).

Податкові накладні, складені у зв’язку з нарахуванням таких податкових зобов’язань, підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

У разі порушення терміну реєстрації (відсутності реєстрації) в ЄРПН таких податкових накладних застосовуються штрафи, передбачені ПКУ для несвоєчасної (відсутності) реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

 

Дохід, отриманий як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна громадянина, не оподатковується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» із змінами (далі – Закон № 2923).

Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923.

Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66.

 

Фіскалізація розрахунків – це працювати відкрито та чесно

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати реєстратори розрахункових операцій або програмні реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО). З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Впровадження фіскалізації розрахунків для платників є не лише зручним інструментом для обліку отриманих доходів, а й надає їм можливість підтвердити бажання працювати відкрито та чесно. Зазначене є надзвичайно важливим у відносинах України із закордонними партнерами та є запорукою успішності євроінтеграційних процесів в Україні.

На сьогодні у складний для України час повернення української економіки на довоєнний рівень можливе за умови неухильного дотримання платниками податків вимог чинного законодавства України.

Зауважимо, що платникам не слід зважати на міфи щодо складності використання РРО/ПРРО у своїй діяльності та фіскалізації через них отриманих доходів.

Добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Разом з цим, акцентуємо увагу, що виконання вимог законодавства податкової сфери є обов’язком кожного громадянина нашої держави, тому сподіваємося на правову свідомість суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання ними обов’язків платника податків.

 

Засідання виконкому Криворізької міської ради з питань плати за землю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої підгрупи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

На засіданні була присутня головний державний інспектор  Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лариса Лосицька.

В ході заходу обговорювали справляння плати за землю суб’єктами господарювання та надходження коштів до бюджету, стан податкової заборгованості по платежам до бюджету та вжиті заходи по скороченню податкової заборгованості.

 

Погашення податкового боргу обговорювалjсь під час засідання міської ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участю начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Кучерук щодо виконання планових показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та скорочення податкового боргу до місцевого бюджету.

На засіданні робочої групи були запрошені суб’єкти господарювання у яких наявний борг перед місцевим бюджетом та з якими обговорювались проблемні питання пов’язані зі сплатою боргу.

Присутні погодились на необхідності проведення спільних заходів задля співпраці та ефективного здійснення функцій держави.

 

Тематика податкового законодавства за «круглим столом»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

У Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці разом з платниками податків у форматі «круглого столу» обговорили актуальні питання оподаткування.

Під час заходу у відкритому діалозі податківці проінформували платників щодо змін податкового законодавства, а саме: Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон №3474, Закону України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Податківці наголосили про обов’язковість легалізації найманої праці. Розповіли про декларування доходів громадян, отриманих в 2023 році, випадки отримання податкової знижки, надання адміністративних послуг та про електронні сервіси ДПС (Електронний кабінет, мобільний застосунок «Моя податкова»), які доступні на сьогодні для суб’єктів господарювання та громадян.

Повідомили, що Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків. На базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua. Наприкінці заходу проінформували щодо методів повідомлення про корупційні прояви.

На запитання платників податківці надали обґрунтовані відповіді та розʼяснення, роздали друковану продукцію інформаційного характеру.

 

Проведення практикуму з суб’єктами господарювання

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Нещодавно,  Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум з платниками податків щодо змін у податковому законодавстві.

Під час заходу обговорювались основні вимоги Закону України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

Також, обговорили з суб’єктами господарювання легалізацію трудових відносин, надання адміністративних послуг, електронні сервіси податкової служби, визначення мінімального податкового зобов’язання.

Звернули увагу платників на мобільний додаток «Моя податкова» від ДПС, важливість сплати податків, зборів та платежів до бюджетів, надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх та роздали друкований матеріал інформаційного характеру.