Фундамент соціальних гарантій - офіційно оформленні трудові відносини 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що офіційне працевлаштування – це трудові відносини між найманим працівником і роботодавцем, які регулюються Кодексом законів про працю України (КЗпП).

При офіційній зайнятості працівник подає роботодавцю заяву про прийняття на роботу, а роботодавець вносить запис у трудову книжку нового співробітника. Зазвичай такі договори укладаються безстроково.

Найбільша перевага офіційного працевлаштування для працівника – це економічні та соціальні гарантії, визначені трудовим законодавством, а саме:

- заробітна плата офіційно працевлаштованого працівника не може бути меншою за мінімальну; 

- право на оплачувану щорічну відпустку;

- право на оплату лікарняного;

- право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці; 

- право на скорочений робочий день або тиждень через шкідливі умови праці; 

 - право не працювати у вихідні та святкові дні; 

 - право не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника; 

- право на допомогу у зв’язку з безробіттям (зокрема, у зв’язку з народженням дитини); 

- право на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; 

- право на захист від незаконного звільнення.

Офіційна робота зараховується до страхового стажу працівника і в майбутньому впливатиме на розмір пенсії. Також ті, хто були офіційно працевлаштовані та втратили роботу, можуть стати на облік у центрах зайнятості й отримати підтримку від держави. Жінки, які народили дитину, мають право піти у відпустку по догляду за дитиною до трьох років, при цьому зберегти свою посаду.

Важливим є і те, що при офіційному працевлаштування найманий працівник не повинен хвилюватися про сплату податків і зборів та ведення податкової звітності. За це також відповідальний роботодавець. 

Крім цього, при офіційній зайнятості роботодавець забезпечити працівників належними умовами роботи, зокрема робочим місцем, необхідним устаткуванням та ін. Наймані працівники мають право вимагати виконання цих умов.

Всього цього позбавлені громадяни, які працюють неофіційно.

Податкова служба є партнером сумлінних платників, які мають на меті отримання прибутку шляхом ведення чесного та прозорого бізнесу і важливим напрямком нашої роботи є повернення втрачених ресурсів в економіку держави та соціальний захист громадян. 

Закликаємо роботодавців працювати в правовому законодавчому полі і своєчасно оформлювати трудові відносини з найманими працівниками.

Кошти, списані з рахунку внаслідок допущення помилки при оформленні платіжної інструкції, повертаються ФОПу – платнику єдиного податку (першої - третьої груп): чи є дохід?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 69 частини першої ст. 1 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IХ «Про платіжні послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1591) помилкова платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. 

Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції (частина друга ст. 87 Закону № 1591). 

Платіжна інструкція – розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п. 54 частини першої ст. 1 Закону № 1591). 

Пунктом 21 частини першої ст. 1 Закону № 1591 встановлено, що ініціатор – це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач. 

Платіжна операція – це будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 частини першої ст. 1 Закону № 1591). 

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доходом платника єдиного податку фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. 

До складу доходу фізичної особи – підприємця не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ). 

Враховуючи зазначене, кошти, повернені на рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп у зв’язку з помилкою, допущеною такою особою при оформленні платіжної інструкції, не враховуються у складі доходу такої фізичної особи за умови документального підтвердження помилкового переказу та повернення таких коштів. 

Термін подання уточнюючої декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі зміни бази оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Оскільки для інших випадків зміни бази оподаткування (зміна cтавок або кодів типу об’єкта, введення/скасування пільг, скасування права власності, зміна частки у праві власності на об’єкт тощо) нормами ПКУ та іншими нормативно-правовими актами не визначений термін подання уточнюючої Декларації, то на вказані випадки поширюється норма п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, а саме уточнююча Декларація має надаватися протягом 30 календарних днів з дня зміни бази оподаткування.

Разом з тим зазначаємо, що згідно з п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку юридичними особами сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом, які відображаються в річній Декларації.

Який період операцій в ПН/РК для розгляду питання ризиковості платника?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574), якою внесено зміни, зокрема до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок).

Змінами до п. 6 Порядку передбачено, що не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість (далі – податок) критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Додатка 1 до Порядку, операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування (ПН/РК), дата реєстрації якої/якого у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 до Порядку, комісією регіонального рівня (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС) прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

- актуальна інформація щодо ризиковості платника податку, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку;

 - інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в ЄРПН яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Затверджено нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.07.2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (далі – Постанова № 618), відповідно до якої, зокрема затверджено нові зразки марок акцизного податку для:

- алкогольних напоїв вітчизняного та імпортного виробництва;

- тютюнових виробів;

- тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням;

- рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного та імпортного виробництва.

Постанова № 618 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 21.06.2023 № 123.

Дніпропетровщина: надходження ПДФО до держбюджету склали понад 4,8 млрд гривень

Протягом шести місяців п. р. від платників Дніпропетровської області до державного бюджету надійшло понад 4,8 млрд грн податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). У порівнянні з січнем – червнем 2022 року надходження збільшились на понад 973 млн грн, або на 25 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, легальна праця – це стабільна заробітна плата і впевненість у завтрашньому дні.

«Легальна – означає встановлена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Легальні працівники – це сприятливий мікроклімат у колективі, налагоджена робота всіх учасників трудового процесу, це позитивний імідж і закріплення за таким роботодавцем репутації надійного партнера, що є запорукою ефективного бізнесу. Адже лише при належному ставленні до своїх прав та обов’язків обидві сторони трудових відносин можуть розраховувати на позитивний результат та досягнення поставлених цілей. Дякуємо за роботу в правовому полі!», - зазначила Наталя Федаш.

Платникам ПДВ про скасування пільгових режимів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 01 липня 2023 року припинено дію норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування, зокрема щодо ПДВ.

Так,

- завершилася дія окремих правил, зокрема оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу (пункт 82 підрозділу 2, пункт 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу), зокрема:

- відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 % операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до Кодексу оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %);

- завершилася дія карантину, запровадженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» (з урахуванням внесених змін і доповнень) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (COVID-19), зокрема:

- скасовано встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами;

 - припинено дію пункту 72 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, що здійснювалися громадськими об’єднаннями та/або благодійними організаціями під час карантину, не включалися ними при обрахунку загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Постанова № 574: автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН у разі виключення платника ПДВ з переліку ризикових платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.07.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» (далі – Постанова № 574).

Постановою № 574 внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, із змінами, зокрема щодо автоматичної реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), реєстрація яких зупинена.

Так, автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН у разі виключення платника ПДВ з переліку ризикових платників застосовується до платників ПДВ щодо яких рішення про відповідність критеріям ризиковості платника (первинне включення до переліку ризикових) прийнято з дня, наступного за днем набрання чинності Постановою № 574 (09.07.2023).

Автоматична реєстрація ПН/РК в ЄРПН здійснюється наступного робочого дня після прийняття рішення про виключення платника ПДВ з переліку ризикових платників.

При цьому, одночасними умовами для автоматичної реєстрації ПН/РК в ЄРПН є, якщо:

- реєстрацію ПН/РК зупинено через відповідність критеріям ризикового платника (з дати включення до переліку ризикових до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність);

- дата подання таких ПН/РК на реєстрацію ЄРПН припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність;

- на початок робочого дня автоматичної реєстрації операції в таких ПН/РК не відповідають жодному критерію ризиковості здійснення операції;

- щодо таких операцій комісією регіонального рівня (комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС) не прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

- у день такої автоматичної реєстрації наявна сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН/РК в ЄРПН, обчислена відповідно до п. 200 прим.1.3 або п. 200 прим.1.9 ст. 200 прим.1 Податкового кодексу України.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію пального із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій

Державна податкова служба України повідомляє, що відповідно до абзацу першого пункту 82 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін, внесених Законом України від 21 вересня 2022 року № 2618-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану», тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 цього розділу, яким встановлено ставки акцизного податку на такі товари, а також нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00, оподатковуються ПДВ за ставкою у розмірі 7 відсотків.

Таким чином, знижена ставка 7 відсотків ПДВ на вищезазначені операції з пальним скасовується з 1 липня 2023 року, та такі операції оподатковуватимуться вже за основною ставкою ПДВ – 20 відсотків.

Правові засади застосування РРО та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

При цьому, вимоги Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 21 січня 2016 року № 13, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350, передбачають, що фіскальний чек має містити обов'язкові реквізити.

Так, для суб’єктів господарювання, що зареєстровані як платники ПДВ, фіскальний чек одним із обов’язкових реквізитів має містити, зокрема, відображення окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ" (рядок 21 фіскального чеку).

З огляду на викладене, ДПС звертає увагу суб’єктів господарювання, які зареєстровані платниками ПДВ та здійснюють реалізацію пального із застосуванням РРО, на необхідності безумовного додержання вищезазначених вимог діючого законодавства в частині відображення у фіскальному чеку відповідних розмірів ставки та загальної суми ПДВ.

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Про облік доходів і витрат у ФОПів - платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України від 20 грудня 2022 року № 447 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 грудня 2022 року за № 1658/38994 (далі – Наказ) внесені зміни до типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та до Порядку ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2022 року № 405.

Отримання інформації про «Реєстраційний номер екземпляра РРО»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що в період дії воєнного стану обмежено доступ до публічних електронних реєстрів, тому суб’єкт господарювання з метою отримання інформації для заповнення графи «Реєстраційний номер екземпляра РРО», зокрема, заяви про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) за формою № 1-РРО (ідентифікатор форми J/F1311406), заяви про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) та/або розрахункової книжки за формою № 1-КОРО (J/F1311305) може звернутися до:

- виробника або постачальника РРО, на підставі заяви якого відповідний екземпляр РРО включено до реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр). Дані щодо реєстраційного номера екземпляра РРО наявні у витягу з Реєстру, який ДПС надає виробнику/постачальнику в установленому порядку;

- ДПС як до розпорядника даних Реєстру.

Разом з тим інформацію про реєстраційний номер екземпляру РРО можливо отримати в приватній частині Електронного кабінету в режимі перегляду облікових даних платника, пункт «Відомості про РРО».

Для яких земельних ділянок, часток (паїв) не визначається МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) це – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним МПЗ. 

Порядок визначення МПЗ встановлено ст. 38 прим. 1 ПКУ, згідно з п.п. 38 прим. 1.1.4 якого МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік. 

Відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ МПЗ не визначається для: 

- земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні; 

- земель запасу; 

- невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду; 

- земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів; 

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. 

Мінімальне податкове зобов’язання для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абзацом сьомим п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи. 

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Протягом січня – червня 2023 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 207 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2022 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2023 році збільшилась на 82 одиниці (січень – червень 2022 – 125 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 102 звернення (49,28 %);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 62 звернень (29,95 %);

щодо системи електронного адміністрування реалізації пального –10 звернень (4,83 %);

щодо роботи центрів обслуговування платників – 8 звернень (3,87 %).

За січень – червень 2023 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 78 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр» і 16 звернень, що надійшли на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

про надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання –25 (32,05%);

питання щодо сплати земельного податку, податку на додану вартість, податку на майно, єдиного внеску – 20 (25,64 %);

контрольно-перевірочна робота – 19 (24,36 %);

інші питання – 9 (11,54 %);

податкова знижка – 5 (6,41%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 16 звернень.

Загальна тематика письмових звернень, які надійшли на розгляд  від «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»:

щодо виконання Постанови Дніпропетровського апеляційного суду – 2 (12,5 %);

проведення перевірок з питань дотримання вимог законодавства по РРО та ухилення від оподаткування – 4 (25,0 %);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді – 1(6,25 %);

отримання чи відмова від реєстраційного номера облікової картки платника податків – 2 (12,5 %),

інші питання – 7 (43,75 %).

За відповідний період 2022 року до державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 111 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 6 звернень.

До уваги платників!

З 1 липня 2023 року платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції користуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (наказ Мінфіну від 22.03.2023 № 148).

З метою надання можливості виконання платниками своїх обов’язків щодо сплати належних платежів до бюджету та фондів соціального страхування у разі, якщо надавач платіжних послуг не забезпечив розробку програмного забезпечення в частині використання платниками структурованого формату реквізиту «Призначення платежу», таким платникам збережена можливість використання реквізиту «Призначення платежу» в старому форматі (неструктурованому).

Для цього такі надавачі платіжних послуг повинні в найкоротший термін проінформувати своїх клієнтів щодо формату використання ними реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.
 Також звертаємо увагу платників, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу», що при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».

Визначення бази оподаткування ПДФО, якщо сума добових витрат, використаних відрядженим, перевищує встановлені граничні норми

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб фізичної особи (ПДФО) – резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Відповідно до п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164 ПКУ сума надміру витрачених коштів, отриманих платником ПДФО на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до п. 170.9 ст. 170 ПКУ, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО.

Згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ до оподатковуваного доходу не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон – не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ) окремо визначаються граничні норми добових для відрядження членів екіпажів суден/інших транспортних засобів або суми, що спрямовуються на харчування таких членів екіпажів замість добових, якщо такі судна (інші транспортні засоби):

- провадять комерційну, промислову, науково-пошукову чи риболовецьку діяльність за межами територіальних вод України;

- виконують міжнародні рейси для провадження навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату за межами повітряного або митного кордону України;

- використовуються для проведення аварійно-рятувальних та пошуково-рятувальних робіт за межами митного кордону або територіальних вод України.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, визначаються КМУ. Сума добових для таких категорій фізичних осіб не може перевищувати суму, встановлену п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою КМУ від 02 лютого 2011 року № 98 із змінами та доповненнями.

Податковим агентом платника ПДФО під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ строку, є особа, що видала таку суму – у сумі, що перевищує суму витрат платника ПДФО на таке відрядження, розрахованій згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, здійснюється платником ПДФО до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.

У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені цим підпунктом, продовжуються на один календарний місяць.

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

У такому самому порядку визначаються об’єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).

Таким чином, якщо розмір добових витрат на відрядження перевищує встановлені п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ норми, то сума такого перевищення є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і визначається у порядку, встановленому п. 164.5 ст. 164 ПКУ, тобто із застосуванням коефіцієнта.

Як зареєструвати дитину в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Одним з пріоритетних напрямків роботи ДПС України в умовах воєнного стану є надання максимальної кількості послуг у різних форматах, зручних для платників.

Сучасний сервіс Електронний кабінет дозволяє взаємодіяти з податковою службою дистанційно, без особистих візитів до служби, що під час щоденних повітряних тривог є дуже важливим. Електронний кабінет є безкоштовним сервісом, який працює цілодобово в режимі онлайн без встановлення додаткового програмного забезпечення на персональному комп’ютері або смарт-пристрої.

За допомогою Електронного кабінету громадяни можуть отримати низку послуг, зокрема замовити податковий номер на дитину.

Зробити це дуже просто:

Увійдіть до приватної частини Електронного кабінету (за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС). Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного  підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Зайдіть до меню «ЕК для громадян».

Оберіть розділ «Облікова картка фізичної особи – платника податків (1 ДР)» та натисніть «Створити».

Внесіть необхідні дані.

У «Додатки» прикріпіть скановані копії документів.

Перевірте наявність та правильність заповнення реквізитів, натиснувши «Перевірити».

Якщо все вірно, збережіть документ.

Підпишіть за допомогою КЕП.

Натисніть «Відправити».

Перевірте отримані повідомлення: Відповідь № 1 (Повідомлення про отримання документу) та Відповідь № 2 Фінальна (Повідомлення про результати обробки Облікової картки фізичної особи-платника податків – форма № 1 ДР). У разі необхідності повідомлення можна завантажити у форматі pdf.

Після підтвердження зверніться до ДПІ за отриманням картки платника податків.

Звертаємо увагу, що для зручності платників на офіційній сторінці вебпорталу ДПС України у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені роз’яснювальні текстові, презентаційні та відео матеріали з питань роботи в Електронному кабінеті.

Право платників податків на податкову знижку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:

- понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс);

- якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація);

- отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

- використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається по 31 грудня включно року, наступного за звітним роком.

Податкова у смартфоні

Державна податкова служба демонструє динамічний розвиток цифрових технологій при наданні е-послуг.

Понад 65 тис. користувачів отримують понад 20 податкових сервісів у смартфоні.

Чат-бот InfoTAX надає можливість миттєвого отримання інформації про:

- реєстраційні та облікові дані,

- квитанції про обробку документів,

- сплачені податки та податковий борг,

- дані СЕА ПДВ та СЕА РПСЕ,

- дані ЄРПН та ЄРАН,

- дату включення до реєстрів тощо.

Приєднатись до чат-боту можна:

- за посиланням https://t.me/infoTAXbot 

- за QR-кодом,

- безпосередньо з Електронного кабінету.

ДПС продовжує працювати над створенням нових сервісів для зручності і комфорту при взаємодії платників з податковими органами.

До уваги платників податків!

 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє про необхідність приведення у відповідність основних та другорядних видів економічної діяльності суб’єктів господарювання згідно діючих КВЕД відповідно до чинного Національного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010"

 

ДЕРЖАВНИЙ КЛАСИФІКАТОР "КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ  ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДК 009:2005", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 №375, із змінами, внесеними наказом Держспоживстандарту України від 26.02.2007 №40, наказом Держспоживстандарту України від 02.02.2009 №56 Класифікатор втратив чинність  (у зв'язку із закінченням строку його дії)

⇒  ⇒  ⇒

НАЦІОНАЛЬНИЙ КЛАСИФІКАТОР УКРАЇНИ "КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ  ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДК 009:2010", затверджений наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 №530, наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 24.02.2020 №306, наказом Мінекономіки від 04.01.2023 №47 Чинний від 01.01.2012 р.

Задля актуалізації видів економічної діяльності суб’єктам господарювання необхідно здійснити наступні кроки: 

- внесення змін щодо діючих КВЕД до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 

- подальше зазначення актуальних КВЕД в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств.