Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Підтримуєте молодь і надаєте робоче місце? Держава вам допоможе.

За працевлаштування безробітних осіб з числа молоді компенсується 50 відсотків мінімальної заробітної плати упродовж 6 місяців (з 29.04.2023).

В розмірі єдиного внеску (не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску) проводиться компенсація за працевлаштування не менше ніж на два роки осіб, які:

мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад один місяць;

перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад шість місяців (з 29.04.2023).

Індивідуальна податкова консультація

Для формування та надсилання звернення на отримання індивідуальної податкової консультації в електронній формі платник може скористатися меню «Індивідуальні податкові консультації» приватної частини Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua).

При формуванні індивідуальної податкової консультації:

- оберіть контролюючий орган,

- заповніть адресу для листування, контактний телефон, електронну адресу,

- зазначте необхідність отримання податкової консультації,

- збережіть, підпишіть та надішліть сформоване звернення.

Інформація щодо отримання і реєстрації звернення в контролюючому органі та надіслана в Електронний кабінет індивідуальна податкова консультація в електронній формі містяться в режимі «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи».

За яких умов адвокат повинен ставати на облік у контролюючому органі як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність?

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів, за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 ПКУ) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ та п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами фізичні особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи – платники податків та є платниками єдиного внеску.

Правові засади організації діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюється Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» із змінами (далі – Закон № 5076).

Згідно з Законом № 5076 право на зайняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідченням адвоката України, які видаються Радою адвокатів регіону.

Пунктом 3 ст. 4 Закону № 5076 визначено, що адвокатська діяльність може здійснюватися фізичною особою індивідуально, у формі адвокатського бюро, у формі адвокатського об’єднання.

Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Відповідно до Закону № 5076 Радою адвокатів України забезпечується ведення Єдиного реєстру адвокатів України, до якого вноситься інформація, зокрема про:

прізвище, ім’я та по батькові адвоката;

номер і дату видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дату прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дату прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України);

найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв’язку;

адресу робочого місця адвоката, номери засобів зв’язку;

інформацію про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ст. 17 Закону № 5076).

Статтею 31 Закону № 5076 визначено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв’язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з’їздом адвокатів України.

Отже, обов’язок адвоката стати на облік у контролюючому органі як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, виникає за умови, якщо адвокатська діяльність здійснюється індивідуально, та така діяльність не припинена (зупинена).

Закон № 3050: до уваги платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленні «Закон № 3050: деякі нововведення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланням https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679540.html, повідомляє.

Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (Закон № 3050), що набрав чинності 06.05.2023, визначає можливість уточнення податкових зобов’язань платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельного податку, (далі – Податок), які до дати набрання чинності Законом № 3050 задекларували за 2022 – 2023 роки податкові зобов’язання за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій. Такі платники мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання за період 2022 та 2023 роки шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.

Платники Податку, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.

Річна сума платежу по об’єктах нерухомого майна визначається пропорційно до кількості місяців, коли такі об’єкти нерухомого майна підлягали оподаткуванню Податком.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені

Порядок виконання у період воєнного стану платником свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники Податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Складені, надіслані (вручені) у 2022 та 2023 роках податкові повідомлення-рішення про сплату сум Податку, по яких не нараховується та не сплачується Податок, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми Податку підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього Податку, а в разі наявності у такого платника податкового боргу з Податку – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Як здійснюється розстрочення (відстрочення) податкового боргу платника податків?

Розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС згідно з положеннями статті 100 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1235 «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» (далі – Перелік обставин) та Порядком розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 Кодексу розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу. На сьогодні процентна ставка по розстрочках та відстрочках становить 30 відсотків річних.

Згідно з пунктом 3.1 Порядку для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до органу ДПС за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою та відповідним економічним обґрунтуванням, яке складається з переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин; аналізу фінансового стану; графіка погашення розстрочених сум; розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.

Підставою для розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Розстрочені суми податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 Кодексу).

Підставою для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків є надання ним доказів, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків (згідно з Переліком), а також економічного обґрунтування, яке вказує на можливість погашення грошових зобов’язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Згідно з розділом II Переліку форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), зазначені у частині другій статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:

сертифікат Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили);

рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджені Верховною Радою України.

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 цієї статті затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 Кодексу).

Пунктом 100.9 статті 100 Кодексу визначено, що рішення про розстрочення (відстрочення) податкового боргу щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років,приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) ДПС, про що повідомляється Міністерство фінансів України.

Відповідно до пункту 11 статті 100 Кодексу, якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення (відстрочення), становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення (відстрочення) надається лише за умови:

передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму грошового зобов’язання, – у разі розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань;

перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення (відстрочення) суму податкового боргу, – у разі розстрочення (відстрочення) податкового боргу.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) можуть надавати в межах повноважень за кожним окремим випадком ДПС – без обмежень суми, територіальні органи – на суму не більше 3 млн гривень.

Згідно з пунктом 3.2 Порядку за результатами розгляду керівник (заступник керівника) органу ДПС після подання заяви або приймає рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу), або відмовляє платнику в розстроченні (відстроченні) у письмовій формі за відсутності підстав, наведених у пункті 3.1 Порядку, та при недотриманні обов’язкових вимог, визначених цим Порядком.

Рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) щодо загальнодержавних податків та зборів на строк, що виходить за межі одного та/або більше бюджетних років, приймається керівником (заступником керівника) ДПС (пункт 2.3 Порядку).

Розстрочення або відстрочення податкового боргу може здійснюватися також згідно з положеннями інших законодавчих актів, що приймаються Верховною Радою України з метою врегулювання податкового боргу окремого кола платників. У такому випадку контингент таких платників та умови розстрочення (відстрочення) визначаються саме цим законом.

Які строки подання юридичними особами – власниками земельних ділянок податкової декларації плати за землю?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.3 ст. 286 ПКУ).

Пунктом 286.4 ст. 286 ПКУ встановлено, що за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

У разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Закон № 3050: важливо для платників плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області з урахуванням інформації, викладеної у повідомленнях «Закон № 3050: окремі зміни щодо плати за землю!» і «Закон № 3050: до уваги платників плати за землю!» та розміщеної на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» за посиланнями:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679513.html і

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/679901.html

відповідно, звертає увагу на наступне.

Податок/ вид платежу	Зобов’язання, що уточнюється/коригується	Період, за який можливе коригування
За земельні ділянки,що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій
плата за землю (земельний податок та/або орендна плата)	задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з плати за землю	за період березень 2022 року – грудень 2023 року
	За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації. Платники, які у 2022 – 2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання, за об’єкти оподаткування, розташовані на територіях, які не увійшли до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309), або розташовані на території можливих бойових дій, затверджених наказом № 309, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання.
За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій
орендна плата	задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.	за період 2022 – 2023 роки
	Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, у яких земельні ділянки були визнані як забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Складені, надіслані (вручені) до дати набрання чинності Законом № 3050 податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю, за земельні ділянки, визначені п.п. 283.1.9 п. 283.1, п. 283.2 ст. 283, п. 288.8 ст. 288, п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків: якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені:

Відповідно до абзацу 14 п.п.69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники плати за землю, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Попередні підсумки деклараційної кампанії 2023. Право на податкову знижку

В інформаційному агентстві «МОСТ-ДНЕПР» відбулась пресконференція за участі начальника Павлоградського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дениса Орди.

Він поінформував, що станом на 01.05.2023 за результатами деклараційної кампанії 2023 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано понад 15 тисяч декларацій про майновий стан і доходи за 2022 рік. Загальна сума задекларованих доходів становить понад 12 млрд гривень. Задекларовано до сплати податку на доходи фізичних в сумі 124,7 млн гривень, військового збору – 45,9 млн гривень.

Доходи в розмірі понад 1 млн грн задекларували 373 жителя нашої області.

Разом з тим, своїм правом на отримання податкової знижки у поточному році скористалися вже 2,5 тисячі фізичних осіб. Сума податку, що підлягає поверненню громадянам з бюджету складає 9,5 млн гривень.

Звернув увагу, що крім обов’язку подання декларації про майновий стан і доходи, у громадян є можливість реалізувати своє право на податкову знижку, порядок надання якої визначений статтею 166 Податкового кодексу України.

Податкова знижка – це можливість громадянина повернути частину сплаченого податку на доходи за певні послуги, які були здійснені протягом звітного року. Витрати мають підтверджуватися платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, що ідентифікують продавця послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою, а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов’язково відображається вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги.

Податкова знижка надається, якщо у фізичної особи протягом звітного року були такі витрати:

- оплата за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені);

- оплата процентів за іпотечним кредитом;

- благодійні внески, пожертвування неприбутковим організаціям;

страхові платежі і внески за договорами страхування життя, недержавного пенсійного страхування;

- оплата допоміжних репродуктивних технологій (запліднення)

- та інші.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.

Податкова знижка надається у поточному році за наслідками попереднього звітного податкового року.

Для отримання знижки за 2022 рік необхідно заповнити та до 31 грудня 2023 року включно подати за місцем реєстрації декларацію про майновий стан та доходи, у якій вказати: суму одержаного за рік доходу у вигляді зарплати, видів понесених витрат, їх розмір і розраховану суму податку на доходи фізичних осіб до повернення.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Основні документи, необхідні для оформлення податкової знижки:

- копія паспорта;

- довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку;

- довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року;

- копії документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо);

- документ, що підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо витрати здійснено на користь члена сім’ї.

Копії зазначених документів надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку.

Декларацію про майновий стан і доходи громадяни можуть подати в один із таких способів:

- особисто або уповноваженою на це особою;

- поштою з повідомленням про вручення;

- засобами електронного зв’язку в електронній формі, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

ДПС нагадує про наближення терміну запровадження Загального стандарту звітності CRS

З набранням чинності змін до податкового законодавства щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS фінансові агенти з 1 липня 2023 року зобов’язані вживати заходи належної комплексної перевірки з метою виявлення підзвітних рахунків та щороку, до 1 липня, подавати до ДПС звіт про підзвітні рахунки.

Вперше звіт про підзвітні рахунки потрібно буде подати у 2024 році за друге півріччя 2023 року (перший звітний період). У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.

ДПС спільно з Мінфіном за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM) з метою забезпечення своєчасної реалізації всіх підготовчих етапів, необхідних для імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS, здійснює розробку підзаконних нормативно-правових актів.

Зокрема, розроблено проєкт Порядку взяття на облік та зняття з обліку фінансових агентів, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (підпункт 39-3.3.3 пункту 39-3.3 статті 39-3 ПКУ).

Проєкт Порядку передбачає, що взяттю на облік у ДПС підлягають усі фінансові установи, які є підзвітними фінансовими установами для цілей Багатосторонньої угоди CRS та Загального стандарту звітності CRS (далі – ПФУ). ПФУ подає заяву про взяття її на облік у ДПС протягом 60 календарних днів після встановлення нею статусу ПФУ.

Звертаємо увагу на те, що ПФУ, які подаватимуть звіти про підзвітні рахунки виключно за себе, стають на облік один раз.

Якщо ПФУ є інститутом спільного інвестування (пайовим або корпоративним інвестиційним фондом), то за таку ПФУ звітність подає компанія з управління активами, яка здійснює управління активами відповідного інституту спільного інвестування (пункт 39-3.11 статті 39-3 ПКУ). Реєстрація інституту спільного інвестування як ПФУ також здійснюється за заявою компанії з управління активами. Для цього компанія з управління активами подає заяву про її взяття на облік як ПФУ та про взяття на облік усіх інститутів спільного інвестування цієї компанії з управління активами, які також є ПФУ.

За загальним правилом (якщо установа подає звітність лише за себе) фінансова установа береться на облік як ПФУ за податковим номером.

Якщо реєстраційну заяву подає компанія з управління активами для взяття на облік інституту спільного інвестування, то реєстраційний номер інституту спільного інвестування як ПФУ формується з податкового номеру компанії з управління активами та номеру реєстрації відповідного інституту спільного інвестування в ЄДРІСІ.

Щодо особливостей справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата) є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Ставки рентної плати визначені п. 254.4 ст. 254 Кодексу. Водночас до ставок рентної плати за відповідних умов передбачено застосування підвищувальних та понижувальних коефіцієнтів, визначених примітками до п. 254.4 ст. 254 Кодексу.

Звертаємо увагу, що п. 2 підрозділу 9 прим. 3 розділу ХХ Кодексу встановлено, що до ставок рентної плати для виду радіозв’язку «стільниковий радіозв’язок», для ширини смуги радіочастот, отриманої відповідно до ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, виданої з 1 січня 2022 року на конкурсних або тендерних засадах, не застосовуються коефіцієнти, встановлені примітками до п. 254.4 ст. 254 Кодексу.

До уваги платників екологічного податку!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон).

Згідно із Законом перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова), пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із:

затвердження Переліку територій;

визначення складових Переліку територій,

визначення формату запису, за яким території відображаються у переліку;

затвердження форми переліку територій.

Таким чином, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території), у тому числі при справлянні екологічного податку.

Увага!

Наказом затверджено:

розділ І, який включає дві частини:

території можливих бойових дій (частина перша);

території активний бойових дій (частина друга);

розділ ІІ – тимчасово окуповані території України.

Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І та розділ ІІ Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2023 року

У 2023 році, починаючи з 1 січня, не нараховується та не сплачується екологічний податок за об’єкти оподаткування, що виникають на:

Територіях, включених до Переліку територій;

земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на Територіях, припиняється з першого числа місяця, що настає після дати, зазначеної у колонці «Дата завершення бойових дій» відповідного Переліку територій Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати екологічний податок платникам за об’єкти оподаткування, що виникають на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки вважаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення органу місцевого самоврядування – сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією (далі – Орган) про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та завершується останнім числом місяця, на який припадає одна із наведених нижче дат:

останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

дата скасування відповідного рішення;

дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання,

в залежності яка з них настає раніше.

При цьому ненарахування та несплата екологічного податку платником за об’єкти оподаткування, що виникають на ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами відбувається у разі обов’язкового виконання двох умов:

подання до Органу заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами;

прийняття таким Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку, зазначену у такій заяві.

Оскільки Кодексом встановлено, що земельною ділянкою є частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами (п.п. 14.1.74 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), то рішення про визнання такої земельної ділянки потенційно забрудненою вибухонебезпечними предметами приймається виключно в частині сформованих земельних ділянок, які мають кадастрові номери.

Звертаємо увагу, що дія норми пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у 2022 та 2023 роках поширюється на платників податків, об’єкти та база оподаткування екологічним податком яких визначені пп. 242.1.1 − 242.1.3 та 242.1.5 п. 242.1 ст. 242 Кодексу.

Уточнення податкових зобов’язань з екологічного податку

1) За об’єкти оподаткування, розташовані на Територіях, включених до Переліку територій, затвердженого Наказом.

Платники екологічного податку, які до дати набрання чинності Законом у податкових періодах 2022 – 2023 років задекларували податкові зобов’язання за об’єкти оподаткування, які розташовані на Територіях, включених до Переліку територій, затвердженого Наказом, керуючись п. 50.1 ст. 50 Кодексу, можуть уточнити такі податкові зобов’язання шляхом подання відповідних уточнюючих податкових декларацій.

За період 2023 року податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідних Територіях.

2) За об’єкти оподаткування, розташовані на інших територіях

Платники екологічного податку, зареєстровані (взяті на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, або які були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, які до дати набрання чинності Законом задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Уточнення податкових зобов’язань здійснюється за періоди, протягом яких земельні ділянки, за місцем розміщення джерела забруднення, були визнані забрудненими або потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. Визнання територій забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами підтверджується прийняттям Органом рішення про звільнення від справляння плати за землю за земельну ділянку.

Платники податків, які у 2022-2023 роках не декларували свої податкові зобов’язання за об’єкти оподаткування, розташовані на Територіях, затверджених Наказом, мають задекларувати відповідні податкові зобов’язання за їх наявності.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені

Порядок виконання у період воєнного стану платником екологічного податку свого обов’язку, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Відповідно до абзацу чотирнадцятого цього підпункту у разі самостійного виправлення помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники екологічного податку, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

До уваги платників єдиного податку четвертої групи (юридичні особи)!

Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 2921.1 ст. 2921, п. 10 підрозд. 8 та п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс)).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 (далі – постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова № 1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309), може застосовуватися при справлянні єдиного податку четвертої групи на відповідних територіях.

Закон № 3050 врегулював питання встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження органи місцевого самоврядування. На таких територіях рішення мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації (зміни до п. 12.3 ст.12 Кодексу).

Відповідно до п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться активні бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації:

2022 рік – з 1 березня за податкові періоди, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться активні бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (крім територій, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року, оскільки на них не поширюється дія підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»);

2023 рік – за податкові періоди, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться активні бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, до дати завершення на таких територіях активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією.

Як виняток підпункт 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу не поширюється на зазначені земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року.

Для цілей справляння єдиного податку четвертої групи у 2022 році наказ № 309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом № 309 у чинній редакції (зі змінами).

Увага! Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння єдиного податку четвертої групи відповідно до п.п. 69.33 п. 69 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією.

Також Закон № 3050 (п. 2921.1 ст. 2921 Кодексу) визначає особливості оподаткування єдиним податком четвертої групи за земельні ділянки, які:

перебувають у консервації;

забруднені вибухонебезпечними предметами;

непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи:

1) за земельні ділянки, що перебувають у консервації:

Підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки;

- відомості/дані Державного земельного кадастру;

період звільнення:

землі державної та комунальної власності

з першого числа місяця, в якому прийнято рішення, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

землі приватної власності

з дня внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

2) за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами:

підстава:

- обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності.

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

3) за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, забруднені вибухонебезпечними предметами:

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- затверджений Перелік територій;

- рішення органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки на підставі заяви платника податків;

- заява платника до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами, на підставі якої прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів;

період звільнення:

з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території) до останнього числа місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання;

4) за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами:

підстава (наявність всіх перелічених складових):

- рішення сільської, селищної міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків;

- заява платника до сільської, селищної міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації, на підставі якої прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів;

період звільнення:

з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення, до останнього числа місяця, на який припадає дата, що наступає раніше:

– або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення);

– або дата скасування відповідного рішення,

– або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності,

– або визнання земельної ділянки придатною для використання.

На рішення, прийняті на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх засмічення вибухонебезпечними предметами, не поширюються вимоги щодо заборони встановлення або прийняття рішень про встановлення пільг (відповідно до змін, внесених до п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Закон № 3050 визначає можливість уточнення податкових зобов’язань по єдиному податку четвертої групи, задекларованих до набрання чинності Законом № 3050, шляхом подання уточнюючих розрахунків до раніше поданих податкових декларацій платниками єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) за 2022 рік та 2023 рік:

Податок		Зобов’язання, що уточнюються/коригуються	Період, за який можливе коригування
За земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій (які не завершені до 1 травня 2022 року) або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, включених до Переліку територій
Єдиний податок четвертої групи (юридичні особи)	задекларовані за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи		у 2022 році: за період з 1 березня до дати завершення на територіях, визначених наказом № 309, активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією (крім територій, на яких ведення активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією завершені до 1 травня 2022 року, оскільки на них не поширюється дія підпункту 69.33 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»); у 2023 році: за період з 1 січня до дати завершення на територіях, визначених наказом № 309, активних бойових дій або тимчасової окупації російською федерацією;
	За 2023 рік податкові зобов’язання уточнюються відповідно до періодів початку та завершення на відповідних територіях активних бойових дій або тимчасової окупації.
За земельні ділянки, розташовані на територіях, що не залежать від Переліку територій
Єдиний податок четвертої групи (юридичні особи)		задекларовані за відповідні минулі податкові (звітні) періоди податкові зобов’язання з єдиного податку четвертої групи з площ земельних ділянок, які визнані такими, що перебувають у консервації та/або забруднені вибухонебезпечними предметами	за період перебування земельних ділянок у консервації; за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами

У разі якщо єдиний податок четвертої групи, визначений абзацом першим п.п. 69.33 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, нараховано, але не сплачено та не відкориговано платником податків шляхом подання уточнюючих податкових декларацій за відповідний період, то визначені податкові зобов’язання не вважаються податковим боргом та підлягають анулюванню.

Застосування штрафних санкцій та нарахування пені.

Відповідно до абзацу 14 п.п. 69.1 у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Тобто платники єдиного податку четвертої групи, які надаватимуть до контролюючих органів уточнюючі податкові декларації за звітні (податкові) періоди, що припадають на період дії воєнного стану, не нараховують штрафні санкції та пеню.

Зауважимо, що Законом № 3050 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено п. 10, який визначає окремі особливості застосування положень п.п. «а» п.п. 4 п. 291.4, п.п. 291.51.3 п. 291.51 ст. 291, п.п. 298.8.4 п. 298.8 ст. 298 та п.п. 4 п. 299.10 ст. 299 Кодексу.

Так, на період з 1 березня 2022 року до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території, для платників єдиного податку четвертої групи, у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, яких перебувають земельні ділянки (земельні частки (паї)), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, обмеження щодо можливості бути платником єдиного податку четвертої групи у разі наявності у суб’єкта господарювання станом на 1 січня базового (звітного) року податкового боргу застосовується виключно під час реєстрації суб’єкта господарювання платником єдиного податку, а не під час підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Крім того, Законом № 3050 визначено умови, які дають право набути/підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи у разі, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва є меншою 75 відсотків, але дорівнює або перевищує 50 відсотків.

Так, набути або підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи мають право суб’єкти господарювання, в яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складає не менше 50 відсотків (включно), за умови, якщо у таких платників не менше 30 відсотків загальної площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у попередньому податковому (звітному) році розташовувалися не менше шести місяців на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Податківці Дніпропетровщини прийняли участь у розширеному засіданні Дніпровської міської організації роботодавців

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) фахівці податкової служби області під головуванням заступника начальника ГУ ДПС Леонова Валерія прийняли участь у розширеному засіданні Дніпровської міської організації роботодавців. Захід проводився спільно з представниками банківської сфери Дніпропетровської області.

У засіданні прийняли участь фахівці управлінь ГУ ДПС: оподаткування юридичних осіб, податкових сервісів, управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків, інформаційної взаємодії та податкового аудиту, а також представники бізнесу та громадськості.

Звертаючись до учасників засідання, Леонов Валерій зупинився на важливому питанні – легалізації ринку праці. За його словами, сьогодні гостро стоїть проблема легалізації трудових відносин та заробітної плати. Часто працівники отримують офіційну зарплату меншу за мінімальну (або на рівні мінімальної), а решту зарплати – у «конверті». Таким чином, роботодавці ухиляються від сплати податку. Заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини наголосив, що обов’язок роботодавців – оформлення трудових відносин з найманими працівниками згідно з чинним законодавством України. Адже задекларована праця – це не лише збільшення надходжень до бюджету, це також – соціальний захист найманих працівників.

На засіданні обговорювали питання щодо особливостей оподаткування діяльності резидентів Дія Сіті; підстав зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (із змінами) «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; порядку відшкодування податку на додану вартість та ведення господарської діяльності під час дії воєнного стану.

Захід пройшов у формі аргументованого конструктивного діалогу.

Податкова служба області зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю.

Чи мають право на податкову соціальну пільгу особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Надання податкових соціальних пільг передбачено ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 ПКУ з урахуванням норм абзацу першого п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (ПСП) у розмірі, що дорівнює 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, для такого платника податку, який є особою з інвалідністю I або II групи, у тому числі з дитинства, крім осіб з інвалідністю, пільга яким визначена п.п. «б» п.п. 169.1.4 п. 169.1 ст. 169 ПКУ (осіб з інвалідністю І і ІІ групи, з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни).

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ визначено, що податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Отже, платники податку – особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства в ПКУ не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати, мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що у 2023 році дорівнює 1342,00 грн при граничному доході 3760,00 гривень.

Продовжуємо тримати курс на діджиталізацію та щоденно працюємо над розвитком податкових сервісів та їх цифровізацією

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

В умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників, забезпечення ними електронної взаємодії з органами ДПС, щоб сплачувати податки було легко та зручно, а отримувати електронні послуги – просто та комфортно.

Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.

Детальніше про наявний функціонал Е-Кабінету і подальші плани цифровізації – в презентаційних матеріалах.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/650475.html

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 11.12.2022 набрав чинності Закон України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон).

Згідно з цим Законом включення фізичної особи – благодійника до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) здійснюється на підставі заяви, поданої до територіального органу ДПС у паперовій або електронній формі (в тому числі з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг).

Законом відмінено подання разом із заявою копії документа про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті) та довідки з банку щодо відкриття на ім’я такого волонтера рахунку, призначеного для здійснення благодійної діяльності.

Реквізити рахунків, відкритих у банках на ім’я такого волонтера, що призначені для здійснення благодійної діяльності, та реєстраційного номера облікової картки платника податків/серії (за наявності) та номера паспорта, зазначаються безпосередньо у заяві.

Отже, відтепер фізичним особам – благодійникам для включення до Реєстру достатньо подати до контролюючого органу лише заяву про включення до зазначеного Реєстру.

Відчуження фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі –ЦКУ) в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 593 ЦКУ визначено, що право застави припиняється, зокрема, у разі набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Підпунктом 14.1.191 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що постачання товарів – є будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.п. «а» п.185 ПКУ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ,у тому числі операції ї безоплатної передачі та з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору).

Отже, для заставодавця операції з передачі банку у власність заставленого майна в рахунок погашення заборгованості перед таким банком розцінюється як операції з постачання такого майна. При цьому, якщо заставодавець є зареєстрованим платником ПДВ, такий заставодавець зобов’язаний визначити податкові зобов’язання за такою операцією та скласти податкову накладну, яка підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Для банківської установи (заставоутримувача) операція з оприбуткування об’єкта застави на баланс (у разі звернення стягнення на предмет застави шляхом набуття на нього права власності) розглядається податковим законодавством як операція з придбання такого майна.

Відповідно до п.189.15 ст. 189 ПКУ у разі постачання (продажу, відчуження іншим способом) банками та іншими фінансовими установами майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення та таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна у платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ст.198 ПКУ.

Згідно з п.197.12 ст.197 ПКУ звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також суб'єктами підприємницької діяльності - приватними підприємцями та іншими особами, які не є платниками податку, у заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.

Звільняються від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з постачання майна, набутого ними у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно. Звільнення від оподаткування стосується тієї частини вартості майна, за якою воно було набуте у власність в рахунок погашення зобов'язань за договором кредиту (позики).

Отже, при здійсненні банком та іншими фінансовими установами операцій з постачання майна, набутого ними у власність від платника ПДВ, внаслідок звернення стягнення на таке майно такий банк (фінансова установа) зобов’язані:

до частини вартості майна, за якою таке майно було набуте банком (фінансовою установою) у власність в рахунок погашення зобов’язання за договором кредиту (позики), застосувати режим звільнення від оподаткування ПДВ на підставі абзацу другого п.197.12 ст.197 ПКУ та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою звільненою від оподаткування операцією;

у разі якщо під час придбання банком такого майна суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, - нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН у терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну;

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної як позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. При цьому ціна придбання такого майна визначається з урахуванням ПДВ, незалежно від того, включив банк (фінансова установа) під час придбання такого майна суми ПДВ до складу податкового кредиту чи ні.

Визначення мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.

Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» для платників податків – фізичних осіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, вводиться поняття мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (п.п. 162.1.11 п. 162.1 ст. 162 Кодексу).

Підпунктом 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Кодексу встановлено, що визначення загального МПЗ фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним.

Звертаємо увагу, що платниками податку до бюджету сплачується лише позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.

До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Отже, вперше фізичні особи, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, до 01.07.2023.

Слід зазначити, що у разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування (при оформленні таких взаємовідносин відповідно до чинного законодавства) МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному Кодексом.

Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролюючим органом не визначається. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.

Розрахункова сума МПЗ визначається за формулами, встановленими ст. 381 Кодексу, в залежності від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Кодексом для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовується із значенням 0,04.

Сума податку у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

У разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу, у разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з податку такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 Кодексу, протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/deklaratsiyna-kampaniya-2023/viznachennya-minimalnogo-podatkovogo-zobovyazannya-dlya-fizichnih-osib/

Приклади заповнення реквізиту "Призначення платежу"

Відеоматеріал знаходиться за посиланням

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9459.html

Застосування РРО/ПРРО: як проводяться розрахунки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО)/програмні РРО (ПРРО).

РРО/ПРРО застосовується при розрахунках:

- готівкою;

- через POS-термінал із застосуванням ЕПЗ;

- через ПТКС не банківської установи (готівка та ЕПЗ);

- у дистанційній торгівлі з використанням реквізитів ЕПЗ, у тому числі розрахункові операції через системи LiqPay, Portmone, iPay, Приват24, Монобанк, Ощад24/7.

РРО/ПРРО не застосовується при розрахунках:

перерахування коштів з рахунку СГ на рахунок СГ (з використанням реквізитів розрахункового рахунку, тобто без еквайрингу);

перерахування коштів через касу банку;

через ПТКС банку (готівка та ЕПЗ)

Довідково:

СГ – суб'єкт господарювання;

ЕПЗ – електронний платіжний засіб;

ПТКС – програмно-технічний комплекс самообслуговування;

Реквізити ЕПЗ – номер платіжної картки продавця, іншого платіжного засобу.

Повідомляйте про корупційні прояви!

Шановні громадяни!

Повідомити про корупцію можна наступним чином, зокрема:

- із використанням засобів поштового зв'язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8;

- на офіційну електронну адресу Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції upzvk@tax.gov.ua;

- до сервісу “Пульс”: електронна скринька idd@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікацій, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам - напрям “5”, працівникам органів ДПС - напрям “7”;

- у письмовому вигляді через працівників Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;

- безпосередньо телефоном працівнику Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.