Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Граничні строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи

Триває Деклараційна кампанія – 2024. Прозвітувати про доходи, отримані протягом минулого року, громадяни та фізичні особи – підприємці мають у визначені законодавством строки.

Так, граничні строки подання декларації:

- до 01 травня року, наступного за звітним – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність,  та громадян. 

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)). 

Важливо! За умови якщо у платника податку відсутні підтверджуючі документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені згідно зі ст. 13 Кодексу, то відповідно до п. п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації  до 31 грудня року, наступного за звітним; 

- протягом 20 календарних днів місяця наступного за календарним місяцем, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням – для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) у разі припинення підприємницької діяльності. 

Важливо! У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності; 

- не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду, – для резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання;

- до 31 грудня (включно) року, наступного за звітним, – для фізичних осіб, у яких є право на податкову знижку.

Закликаємо громадян не зволікати та вчасно задекларувати свої доходи.

Не видали фіскальний чек зателефонуйте!

Відеоролик за посиланням: 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10696.html 

Фіскальний чек

Відеоролик за посиланням: 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10695.html 

Деякі особливості визначення МПЗ за 2022 рік у фізичної особи, яка обробляє самостійно власну земельну ділянку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Ситуація: фізична особа має у власності земельну ділянку, віднесену до сільгоспугідь. В оренду її не здає, обробляє самостійно. При нарахуванні МПЗ за 2022 рік податковий орган не врахував у зменшення МПЗ ПДФО та військовий збір, сплачені з доходів від продажу сільгосппродукції, вирощеній на цій ділянці (декларація про майновий стан та доходи була подана до 1 травня 2022 року за 2021 рік) Чи правомірно це?.

Відповідно до п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Згідно з п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Кодексу до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь. У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Частиною зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб є позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Отже, для розрахунку МПЗ за 2022 рік контролюючим органом враховуватимуться податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, а також земельний податок, сплачені протягом 2022 року.

Водночас, форма податкової декларації про майновий стан і доходи у редакції, що діяла протягом 2022 року (наказ Міністерства фінансів від 17 грудня 2020 року № 783), не містила відокремлення даних щодо отриманих доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 Кодексу у разі, якщо громадянин не згоден з визначеним контролюючим органом загальним МПЗ та/або сумою в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР) він має право протягом 30 днів з дня вручення ППР звернутися до контролюючого органу для проведення звірки даних, та надати підтвердні документи, зокрема, щодо суми сплачених податків, зборів, платежів.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Податковий борг не перевищує 3060 грн – податкова вимога не надсилається!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень).

У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 гривень), контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль за дотриманням норм законодавства – важливий вектор роботи податкової служби

Легалізація трудових відносин і заробітних плат, ліквідація незаконної господарської діяльності, контроль за видачею суб’єктами господарювання відповідних розрахункових документів при проведення розрахункових операцій – важливі вектори роботи податкової служби.

Працівниками відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проведено фактичні перевірки 2 ФОПів, які здійснюють діяльність в магазинах з продажу м’яса.

При проведенні перевірки одного з ФОПів підтверджено факти використання найманої праці 6 фізичних осіб без належного оформлення.

Матеріали фактичної перевірки ФОПа для відповідного реагування направлені до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

При проведенні перевірки іншого ФОПа – платника єдиного податку другої групи, – виявлено факт проведення розрахункових операцій на незареєстрованому у встановленому порядку РРО на загальну суму 907 тис. гривень.

За вчиненні ФОПами порушення, які зафіксовані матеріалами фактичної перевірки, передбачена відповідальність у вигляді штрафних фінансових санкцій на загальну суму 453 тис. гривень.

Закликаємо платників працювати відповідно норм діючого законодавства!

Набрали чинності зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2023 р. за № 2223/41279) (далі – Наказ № 673) зі змінами, внесеними наказом від 27.12.2023 № 725 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2023 р. за № 2281/41337) (далі – Наказ № 725) викладено у новій редакції форми Звіту про контрольовані операції та додатка ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та затверджено зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

Накази № 673 та № 725 набрали чинності з дня офіційного опублікування, а саме 06.02.2024 (опубліковано в бюлетені «Офіційному віснику України» від 06.02.2024 № 11). 

Звітність платників, які скористалися правом не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, фізичні особи особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (e-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується. При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього пункту єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Враховуючи зазначене, такі платники мають право не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених вище, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464.

Щодо нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України розглянуто лист Державної податкової служби України щодо погодження позиції ДПС стосовно нарахування та сплати окремих податків за об’єкти оподаткування, які заходяться на територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси і листом від 04.09.2023 № 1848/4/99-00-04-01-04-04 повідомлено наступне.

Позиція ДПС полягає в тому, що оскільки дати початку бойових дій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підрозділ 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309) визначені 2023 роком, то платники окремих податків за об’єкти оподаткування, які розташовані на цих територіях, не нараховують та не сплачують плату за землю, екологічний податок та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з дати початку бойових дій до завершення на відповідній території активних бойових дій.

Однак вважаємо, що застосовувати особливості оподаткування окремими податками, визначені Податковим кодексом України (далі – Кодекс) до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені підрозділом 3 розділу І Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309 (далі – наказ № 309) є некоректним виходячи з наступного.

Підпунктами 69.14, 69.16 та 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу надано право платникам плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховувати та не сплачувати податкові зобов’язання з цих податків по об’єктах, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, тобто без зазначення додаткових критеріїв, як то функціонування чи відсутність державних електронних інформаційних ресурсів на таких територіях.

При цьому починаючи з 1 січня 2023 року вищезазначені податки не нараховуються та не сплачуються за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі – постанова № 1364) визначено деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій).

При цьому постановою № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Тобто території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси є однією із складових Переліку територій.

Така категорія запроваджена з метою забезпечення відновлення роботи інформаційних, інформаційно-комунікаційних, електронних комунікаційних систем та публічних електронних реєстрів до визначення дати завершення бойових дій або тимчасової окупації певної адміністративно-територіальної одиниці, тобто на таких територіях дозволено діяльність користувачів реєстрів, а їхні мешканці отримають доступ до адміністративних послуг та нотаріальних дій.

Таким чином, підрозділ 3 розділу І Переліку територій, затвердженого наказом № 309, застосовується для цілей пов’язаних з наданням певних послуг і не стосується особливостей оподаткування.

При цьому зазначаємо, що дати початку бойових дій, встановлені у підрозділі 3 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, визначені 2023 роком, що не співпадає з датами початку бойових дій, визначених у підрозділі 2 розділу І Переліку територій для територій активних бойових дій. До того ж до підрозділу 3 розділу І Переліку територій включені і окремі територіальні громади, які відносяться до територій можливих бойових дій і знаходяться у підрозділі 1розділу І Переліку територій.

У зв’язку з цим, вважаємо, що для цілей оподаткування слід застосовувати підрозділ 2 розділу І Переліку територій і поширювати особливості оподаткування, встановлені Кодексом, на об’єкти, які розташовані на адміністративно-територіальних одиницях, які включені саме до цього підрозділу та застосовувати дати початку і закінчення бойових дій, які зазначені в ньому.

Податок на нерухоме майно: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 19,7 млн гривень

Протягом січня 2024 року фізичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровської області понад 19,7 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що майже на 10,0 млн грн, або на 102,2 відс. більше ніж у січні 2023 року.

Нагадуємо, що сервіс «Калькулятор податку на майно», розроблений ДПС України надає можливість громадянам самостійно здійснювати на вебпорталі ДПС розрахунок сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю з фізичних осіб.

Крім того, сервіс сприяє підвищенню обізнаності громадян та якості сплати податку на нерухоме майно. 

«Калькулятор податку на майно» розміщено на вебпорталі Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua) у блоці «Е-СЕРВІСИ».

Чим відрізняються трудовий та цивільно-правовий договори

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає, наприклад,  водія або няню.

За трудовим договором ви зобов’язуєтеся виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Вам мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.

Важливо! Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня — маєте отримати дозвіл керівника.

З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:

- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;

- нормований робочий час;

- лікарняні;

- оплачувані вихідні й відпустки;

- захист від незаконного звільнення тощо.

За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується виконати певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.

Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом України. На них не поширюється дія трудового законодавства.

Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.

Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.

Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.

Заповнення податкової декларації з транспортного податку

Відеоматеріал за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/10675.html  

Податковий контроль: на Дніпропетровщині встановлено факти реалізації товарів без застосування РРО/ПРРО

Комунікація з платниками на принципах партнерства, прозорості та відкритості, створення комфортних умов для ведення бізнесу – пріоритет діяльності податкової служби Дніпропетровщини.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) проводиться розширена роз’яснювальна робота з бізнесом щодо необхідності використання при проведенні розрахункових операцій належним чином зареєстрованих РРО/ПРРО, а також допуску до робочих місць лише офіційно працевлаштованих працівників.

Звертаємо увагу, що податкова служба оперативно реагує на звернення громадян щодо порушень законодавства. Здійснюється аналіз господарської діяльності суб’єктів господарювання, а за наявності ризиків невиконання бізнесом законодавчих норм – проводяться фактичні перевірки.

Так, до ГУ ДПС надійшло звернення громадянина про продаж товарів (мотоциклів, скутерів) в магазині м. Дніпра без видачі фіскальних чеків.

Працівниками відділу фактичних перевірок проаналізовано бази даних, за результатами встановлено відсутність реєстрації РРО/ПРРО за адресою, зазначеною у звернені, та проведено фактичну перевірку.

Під час перевірки податківцями зафіксовані факти:

- проведення розрахункових операцій без застосування належним чином зареєстрованих РРО або ПРРО;

- проведення розрахункових операцій із споживачами (фізичними особами) на суму, яка перевищує граничну суму розрахунків за один день із одним споживачем (а саме понад – 50 тис. гривень);

- відсутність первинних документів на реалізуємий товар та неведення обліку ТМЦ у встановленому порядку;

- використання суб’єктом господарювання групи платника єдиного податку, яка не відповідає виду господарської діяльності.

За результатами фактичної перевірки встановлено порушень на загальну суму 2,8 млн гривень.

ГУ ДПС закликає представників бізнесу неухильно виконувати вимоги чинного законодавства України.

Е - кабінет – найпопулярніший електронний сервіс ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в Електронному кабінеті (Е-кабінет), який залишається найпопулярнішим електронним сервісом, реалізовано понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян.

Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на  популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.

Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Здійснення діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор: особливості оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX внесено окремі уточнення щодо оподаткування суб’єктів господарювання у сфері організації та проведення азартних ігор. Зміни набрали чинності з 03 вересня 2023 року.

Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності суб’єктів грального бізнесу у відповідність до Закону України від 14 липня 2020 року № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (зі змінами) (далі – Закон № 768), який визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Відповідно до частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 азартна гра – будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону № 768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:

1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;

2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;

3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;

4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;

5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.

Частиною першою ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, що відповідають вимогам цього Закону.

Пунктом 37 частини першої ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор відповідно до вимог цього Закону.

Тож діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.

Згідно з  п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 цього Кодексу, зокрема, є:

дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;

дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.

Положеннями підпункту 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 Кодексу встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 Кодексу, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.

Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в підпунктах 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.

Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (підпункт 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу);

18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (підпункт 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу).

Відповідно до п. 136.5 ст. 136 Кодексу податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є частиною податку на прибуток.

Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 Кодексу, з урахуванням положень підпунктів 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 Кодексу.

Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 відсотків відповідно до підпункту 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 Кодексу незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.

Яким чином обчислюється сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для ФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), зменшується: 

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; 

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; 

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. 

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: 

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку; 

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку; 

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку; 

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості. 

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. 

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної  чи  юридичної особи – платника  податку,  загальна  площа  якого  перевищує  300 кв.  метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). 

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. 

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. 

Деякі нюанси щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) складається із головної форми і дев'яти додатків: Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, ЄСВ 1, ЄСВ 2, ЄСВ 3, МПЗ, КІК.

Фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування при звітуванні за результатами звітного 2023 року необхідно подати додатки Ф2 та ЄСВ 1. Крім того, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, які є власниками, орендарями, користувачами, на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільгоспугідь, які здійснюють виробництво власної сільгосппродукції, подають ще додаток МПЗ. Розрахунок загального МПЗ здійснюється відповідно до п. 177.14 ст. 177 Кодексу та ст. 38 прим.1 розділу I Кодексу.

Важливо! У річній податковій декларації фізична особа – підприємець зобов'язана відобразити разом з доходами від підприємницької діяльності  також інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи, якщо такі є. Зазначена норма встановлена у п. 177.11 ст. 177 Кодексу.

Контролюючі особи контрольованих іноземних компаній у 2024 році подають разом зі звітом про контрольовані іноземні компанії податкову декларацію з додатком КІК, який заповнюється окремо по кожній контрольованій іноземній компанії. Слід зазначити, що, відповідно до п. 54 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної податкової декларації за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

При звітуванні про отримані доходи, одержані у 2023 році, необхідно подати податкову декларацію з типом «звітна». Електронний номер форми декларації про майновий стан і доходи – F0100214.

Результати опрацювання інформації, отриманої від ДПС України, сервісу «Пульс», державної установи «Урядовий контактний центр» та «Гарячої лінії голови Дніпропетровської ОДА»

Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) забезпечується якісний та своєчасний розгляд інформації, яка надходить засобами спеціалізованої автоматизованої системи – сервіс «Пульс» від         Контакт - центру ДПС.

Так, у січні 2024 року до сервісу «Пульс» на розгляд надійшло 40 інформаційних карток зі зверненнями від фізичних і юридичних осіб щодо, дій або бездіяльності працівників структурних підрозділів ГУ ДПС (далі – звернення).

У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року загальна кількість звернень платників податків на сервіс «Пульс» у 2024 році збільшилась на 13 одиниць (у січні 2023 року – 27 карток).

Найбільшу питому вагу складають звернення з наступних питань:

щодо роботи структурних підрозділів ГУ ДПС – 17 звернень (42,5%);

щодо реєстрації податкових накладних та звітності в електронному вигляді  – 11 звернень (27,5%);

щодо системи електронного адміністрування ПДВ – 1 звернення (2,5%).

У січні 2024 року ГУ ДПС забезпечено своєчасний розгляд 15 звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний цент» і 1 звернення, що надійшло на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА».

Загальна тематика 15 письмових звернень, які надійшли на розгляд від державної установи «Урядовий контактний центр»:

- надання податкових консультацій оподаткування спадщини та інші питання – 8 (53,4%);

- контрольно-перевірочна робота – 3 (20,0%);

- податкова заборгованість - 2 (13,3%);

- інші питання – 2 (13,3%).

На «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» надійшло 1 звернення стосовно проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо застосування РРО та ухилення від оподаткування.

У січні 2023 року від державної установи «Урядовий контактний центр» надійшло 7 звернень, на «Гарячу лінію голови Дніпропетровської ОДА» – 5 звернень.

За якою ставкою оподатковується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії банку за 2023 рік та наступні роки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що з 01.01.2024 набули чинності положення нового п. 136.1 прим.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), внесеного Законом України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків».

Зазначеним пунктом визначено види доходів, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків, зокрема при оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку, визначеного відповідно до ст. 39 прим.2 ПКУ.

Враховуючи те, що до скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії застосовується базова (основна) ставка податку (п. 136.7 ст. 136 ПКУ), то за 2023 рік базова (основна) ставка податку на прибуток для контрольованої іноземної компанії банку становить 50 відсотків, на наступні роки, починаючи з 2024 року, – 25 відсотків.

Чи необхідно перереєструвати ПРРО у разі внесення змін, пов’язаних зі зміною адміністративного району (перереєстрація платника податків)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 8 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни, зокрема, найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316605) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) з позначкою «Перереєстрація».

Заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розд. II Порядку № 317).

Пунктом 10 розд. II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації. Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розд. V Порядку № 317.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

 - у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

- не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (п. 4 розд. II Порядку № 317).

При цьому, у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-комунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків (п. 11 розд. II Порядку № 317).

Актуальна тематика податкового законодавства обговорювалась під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями в приміщенні Криворізької ДПІ відбувся практикум для суб’єктів господарювання з питань: новацій в податковому законодавстві (щодо змін до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, щодо Закону України № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок»), надання адміністративних послуг в ЦОП, використання структурованої форми призначення платіжної інструкції, переваг офіційного працевлаштування, декларування доходів громадян та податкової знижки тощо.

Учасники семінару отримали роз’яснення щодо використання застосунку «Моя податкова» від ДПС та сервісів цього додатку, діяльності комунікаційної податкової платформи (далі – КПП) на яку представники інститутів громадянського суспільства та бізнесу можуть звернутись за роз’ясненням нагальних питань оподаткування на електронну скриньку dp.ikc@tax.gov.ua.

Податківці нагадали, що сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку. Надати інформацію можна за телефоном 0800-501-007.

Під час практикуму платники податків отримали вичерпні відповіді та друковану продукцію інформаційного характеру зазначеної тематики.

Спільна взаємодія щодо незаконної реалізації підакцизними товарами

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

З метою протидії незаконній торгівельній діяльності, в рамках спільного заходу Криворізької міської ради, правоохоронних  органів міста та податківців, проведено моніторинг дотримання в об’єктах бізнесу законодавства, що регулює обіг алкогольних та тютюнових виробів. Від податкової служби Криворізького регіону прийняла участь головний державний інспектор відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Шляхтич.

В результаті заходу було виявлено порушення норм чинного податкового законодавства в частині реалізації підакцизних товарів. Спільна діяльність державних органів щодо ліквідації тіньового ринку підакцизних товарів – запорука наповнення бюджету територіальної громади міста.

Звертаємо увагу суб’єктів господарювання, що сумлінне дотримання податкового законодавства та повнота сплати податків – важливі фактори, які сьогодні забезпечують стабільну роботу економіки держави.

Під час засідання міської ради обговорили щодо погашення податкового боргу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями, у виконкомі Криворізької міської ради проведено засідання робочої групи за участю начальника Криворізького відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторії Кучерук щодо виконання планових показників бюджету Криворізької міської територіальної громади та скорочення податкового боргу до місцевого бюджету.

На засіданні відбувся конструктивний діалог з суб’єктами господарювання у яких наявний борг перед місцевим бюджетом та розглянуті шляхи та методи погашення заборгованості.

Присутні погодились на необхідності проведення спільних заходів задля співпраці та ефективного здійснення функцій держави.