Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Тепло дитячих сердець – воїнам: очільниця податкової служби Дніпропетровщини зустрілась із захисниками

Наші славетні захисники та захисниці щодня і щохвилини виборюють незалежність й свободу України. У такі важкі моменти їм, як ніколи, потрібно відчувати підтримку кожного з нас.

У рамках проведення дитячого конкурсу вихідного дня «Охопи підтримкою усіх захисників!» для підтримки бойового духу та вшанування мужності наших оборонців діти податківців Дніпропетровщини з теплом та щирістю виготовили власноруч обереги для наших воїнів.

В. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина сьогодні, 16.01.2023, зустрілась із військовослужбовцями для передачі оберегів. Бійці відвезуть ці вироби побратимам на передову.

«Шановні захисники та захисниці! Ми вдячні за Вашу хоробрість, стійкість, за те, що ціною власного життя Ви оберігаєте наc. Діти податківців зробили велику кількість оберегів, які ми хочемо Вам вручити. Нехай кожен з оберегів стане для Вас «янголом-охоронцем», захищає Вас завжди та допомагає у боротьбі за наше мирне майбутнє!» – зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини, звертаючись до бійців.

Молоді митці вірять, що кожен талісман допоможе воїнам відчути любов їх маленьких сердець, потужну підтримку та надасть впевненість, що вдома їх дуже чекають.

Визначені напрямки взаємодії з питань детінізації відносин у сфері зайнятості та легалізації заробітної плати

Нещодавно, відбулась зустріч за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Твердохлєб Марини та начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Тригубенка Валерія, на якій обговорювались питання детінізації ринку праці Дніпропетровщини.

У заході також взяли участь керівники підрозділів обох служб.

Податковою службою області проводиться активна інформаційно-роз’яснювальна робота щодо питань недопущення фактів «тіньової» зайнятості та порушень законодавства про оплату праці.

«Робота бізнесу у правовому полі в умовах війни – це фінансова стабільність України, підтримка наших Збройних Сил, – зазначила очільниця ГУ ДПС. – Тим паче, що зараз Дніпропетровщина – одна із працюючих областей країни. Платники нашого регіону стабільно наповнюють бюджети коштами, у тому числі ПДФО та військовим збором».

За результатами заходу, враховуючи важливість легалізації ринку праці та заробітної плати для надходжень до бюджетів, учасники діалогу визначили основні напрямки розширення подальшої співпраці.

До уваги осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які прирівнюються до них!

Інформаційні матеріали:

Обмеження спільної роботи близьких осіб

Відповідальність

Обмеження щодо одержання подарунків

Переглянути можна за посиланням:https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/646579.html

До уваги платників податків – фізичних осіб: стартувала деклараційна кампанія – 2023

З 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відносяться:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п. п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п. п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);

- отримання іноземних доходів (п. п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) (ст. 177 Кодексу);

- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);

- набуття статусу резидента України іноземцем (п. п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу). Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації при отриманні доходів:

- від податкових агентів, які згідно з розділу IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

- у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Звертаємо увагу, що для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), відповідно до п. 27 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.

При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет (cabinet.tax.gov.ua) у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

Звертаємо увагу, що з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.

Відповідно до п. п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Пунктом 49.20 ст. 49 Кодексу передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 166 Кодексу фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п. п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу). Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією (п. п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Про особливості заповнення графи 3.1 податкової накладної (4.1 розрахунку коригування до податкової накладної) з 01.01.2023

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що з 01.01.2023 починають застосовуватися коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), затверджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 2697).

Оскільки окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року) зазнали змін у порівнянні з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), чинними до 31.12.2022 (включно), наказом Державної митної служби України від 23.11.2022 № 513, який набуває чинності з 01.01.2023, затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2017 року до УКТ ЗЕД версії 2022 року.

Починаючи з 01.01.2023, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України, графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;

- у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 2697;

- у разі здійснення операції з постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 31.12.2022 (включно), так і, починаючи з 01.01.2023, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами товару згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:

водному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного на митній території України/ ввезеного на митну територію України до 31.12.2022 (включно);
вдругому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2022 року), придбаного на митній території України/ввезеного на митну територію України, починаючи з 01.01.2023.

Якщо, починаючи з 01.01.2023, відбувається зміна кількості або вартості товарів, поставлених до вказаної дати, то у графі 4.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б розрахунку коригування до податкової накладної, що була попередньо складена за операцією з постачання таких товарів, платнику ПДВ (постачальнику) слід зазначити код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), вказаний у податковій накладній, що коригується.

Визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що п. 141.9 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені особливості визначення загального мінімального податкового зобов’язання платників податку на прибуток підприємств – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

Підпунктом 141.9.1 п. 141.9 ст. 141 ПКУ передбачено, що платник податку на прибуток підприємств (платник податку) зобов’язаний у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального мінімального податкового зобов’язання, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до підпункту 141.9.2 або 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно з п.п. 141.9.2 п. 141.9 ст. 141 ПКУ ля платника податку, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, дорівнює або перевищує 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

- податок на прибуток підприємств;

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

- єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

- рентна плата за спеціальне використання води;

- 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Нормами п.п. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 ПКУ передбачено, що для платника податків, у якого частка сільськогосподарського товаровиробництва за податковий (звітний) рік, розрахована відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, становить менше 75 відсотків, різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

- податок на прибуток підприємств у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст.14 ПКУ;

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь;

- єдиний податок платника єдиного податку четвертої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

- єдиний податок платника єдиного податку третьої групи (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну) у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

- земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь;

- рентна плата за спеціальне використання води у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 ПКУ;

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п.141.9.4 п. 141.9 ст.141 ПКУ).

Відповідно до п.п. 141.9.5 п. 141.9ст. 141 ПКУ При позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств.

У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені цим Кодексом для сплати податку на прибуток підприємств.

Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165

Державна податкова служба України інформує, що 11 січня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1428 «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – постанова № 1428).

Зміни стосуються, зокрема, такого:

у день набрання чинності постановою № 1428 підлягають автоматичній реєстрації податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких зупинено у період з 14.10.2022 до дати набрання чинності постановою КМУ від 23.12.2022 № 1428, якщо у таких податкових накладних/розрахунках коригування зазначені операції з реалізації товарів/послуг з кодами УКТ ЗЕД/ДКПП, які наявні у врахованій таблиці даних платника податку за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

додано нові ознаки безумовної реєстрації, зокрема, обсяг постачання у податковій накладній, що підлягає наданню отримувачу, не перевищує 5 тис. грн; загальна сума абсолютних значень коригувань на зменшення/збільшення у розрахунку коригування не перевищує 5 тис. грн. При цьому обсяг операцій у поточному місяці, зазначених у зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН, з урахуванням обсягу операцій у поданих ПН/РК, не перевищує 500 тис. грн.

внесено зміни до форм додатків 4, 6 та 7 до Подяку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, доповнено положеннями, які передбачають заповнення детальної інформації в рішеннях про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість;

запроваджено довідник кодів податкової інформації, яка зазначається у рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;

визначено, що у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або надходження відповідного рішення суду, підлягають автоматичному виключенню з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку контрагенти такого платника, з урахуванням встановлених вимог;

внесено зміни до критеріїв ризиковості платника податку в частині врахування можливості/неможливості подання податкової та фінансової звітності;

змінено окремі показники, за яким визначається позитивна податкова історія платника податку щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період (змінено з 500 тис. грн до 1 млн грн та на одного отримувача з 50 тис. грн до 100 тис. грн) та показник, розрахований для сільськогосподарських підприємств доповнено умовою, за якої ним зможуть скористатися платники податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи та якими сплачено податкові зобов’язання з єдиного податку в повному обсязі та у строки, передбачені законодавством;

змінено окремі критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару його постачальнику, враховано можливість використання платником податку націнки (1,5 раза) при визначенні величини залишку товару, що повертається, а також при здійсненні реєстрації розрахунку коригування на зменшення компенсації вартості товару до податкової накладної, складеної на неплатника податку, такий розрахунок коригування відповідатиме Критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо він поданий для реєстрації більше, ніж через 30 днів після складання податкової накладної (у поточній редакції було 14 днів), також введено виключення для розрахунків коригування до податкової накладної, складеної на неплатника податку, по операціях з постачання енергоресурсів.

З повним текстом постанови № 1428 можна ознайомитися у розділі «Головна / Законодавство / Податкове законодавство / Постанови Кабінету Міністрів України вебпорталу ДПС.

У 2023 році запроваджується нова форма податкової декларації з транспортного податку

Державна податкова служба України повідомляє про затвердження нової форми Податкової декларації з транспортного податку (наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 401 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2022 року за № 1585/38921) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 444 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2022 року за № 1653/38989) (далі – накази № 401, № 444).

На забезпечення виконання Указу Президента України від 29 квітня 2021 року № 180/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року «Про заходи державної регіональної політики на підтримку децентралізації влади» нова форма декларації передбачає можливість зазначити код Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (КАТОТТГ) замість коду за КОАТУУ (рядок 8).

Нова форма декларації застосовується з 01.01.2023.

Накази № 401, № 444 розміщені на вебпорталі ДПС у розділі «Законодавство / Податки, збори, платежі / Місцеві податки / Транспортний податок / Нормативно-правові акти».

Форма декларації у редакції наказу № 401 зі змінами, внесеними наказом № 444, розміщена у розділі «Законодавство / Електронні форми документів / Транспортний податок».

До уваги фізичних осіб – платників єдиного податку!

Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09 грудня 2022 року № 1562/38898) та від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19 грудня 2022 року № 1626/38962) внесені зміни до форм податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця та податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи, зокрема, доповнено додатком з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік (опубліковано 30.12.2022 в Офіційному віснику України № 101).

Відповідно до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Згідно з пунктом 2971.1 статті 2971 Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 64 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

Платники єдиного податку – фізичні особи – підприємці першої – третьої груп, у яких виникає обов’язок визначити мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік.

Платники єдиного податку четвертої групи – фізичні особи – підприємці вперше подають податкову звітність за новою формою разом з додатком 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за 2022 рік та з розрахунком єдиного податку на поточний 2023 рік.

До уваги платників податків – фізичних осіб – підприємців, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування

Звертаємо увагу, що у зв’язку із набранням чинності Закону України від 15 серпня 2022 року № 2520-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України» для фізичних осіб – підприємців (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) встановлюється граничний термін подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за звітний податковий період рік до 1 травня року, що настає за звітним.

Відповідно до п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Тобто, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) за результатами 2022 року з урахуванням вимог Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» подають податкову декларацію до 1 травня 2023 року (включно).

Крім того, з 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2022 № 143 «Про внесення змін до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929.

До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у грудні 2022 року!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у грудні 2022 року

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у грудні 2022 року, підготовлений Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Переглянути можна пройшовши за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/647178.html

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єктів рухомого майна

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що дохід платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної, ринкової вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Зазначені норми встановлені п. 173.1 ст. 173 ПКУ.

Пунктом 173.2 ст. 173 ПКУ визначено, що дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків (відповідно до п. 167.2 ст.167 ПКУ).

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків (відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу, може бути зменшений на вартість такого об’єкта рухомого майна, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування (відповідно до підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ).

Відповідно до п. 173.3 ст. 173 ПКУ у разі, якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, така особа вважається податковим агентом платника ПДФО та зобов'язана виконати всі функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за відповідними ставками ПДФО та військовий збір з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна.

Згідно з п. 173.4 ст. 173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ:

- нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) ПДФО, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі;

- при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) ПДФО, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів;

- якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) ПДФО, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого ПДФО у порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку;

- суб'єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод або бере участь в їх укладенні за наявності оціночної вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, щокварталу подає до контролюючого органу інформацію про такі угоди, включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

Органи, у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, здійснюють у встановленому законом порядку реєстрацію таких транспортних засобів за наявності оціночної або середньоринкової вартості такого рухомого майна та документа про сплату ПДФО сторонами договору, обчисленого в установленому ПКУ порядку, та щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про такі договори (угоди), включаючи інформацію про суму доходу та суму сплаченого до бюджету ПДФО, в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку.

При здійсненні операцій з продажу об’єктів рухомого майна платник самостійно визначає суму ПДФО і військового збору та сплачує їх до бюджету через банківські установи.

У разі ухвалення судом, третейським судом рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно сума ПДФО визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, у власності якої перебував об'єкт рухомого майна, відчужений за таким рішенням, на підставі відображення ним доходу від такого відчуження у складі загального річного оподатковуваного доходу.

Дохід від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується згідно з ст. 173 ПКУ в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою 18 відсотків (п. 173.6 ст. 173 ПКУ).

Продаж резидентами та нерезидентами успадкованого (отриманого в подарунок) об'єкта рухомого майна підлягає оподаткуванню згідно з положеннями цієї статті (п. 173.7 ст. 173 ПКУ).

Під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об'єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування. Норми ст. 173 ПКУ не застосовуються до операцій з валютними цінностями, які оподатковуються відповідно до п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п. 173.8 ст. 173 ПКУ).

Крім того, дохід від продажу (обміну) об’єктів рухомого майна підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (пп. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

За зверненням платників податків контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити:

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

- підпис платника податків або кваліфікований електронний підпис;

- дату звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.

На індивідуальну податкову консультацію або відповідь, що надається контролюючим органом в електронній формі, накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи контролюючого органу з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Норми встановлені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов’язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Військовий збір: у 2022 році державний бюджет від платників Дніпропетровщини отримав понад 2 млрд гривень

Протягом січня – грудня 2022 року платниками Дніпропетровської області поповнено державний бюджет військовим збором на суму понад 2,0 млрд гривень. У порівнянні з 2021 роком надходження виросли на понад 508 млн грн, або майже на 33 відсотки.

Нагадуємо, що відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПКУ платниками збору є:

- фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

- фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

- податковий агент.

Дякуємо платникам! Тримаємо економічний фронт і надалі!

Суб’єктам господарювання про відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо форми та змісту розрахункових документів при реалізації товарів підакцизної групи звертає увагу на наступне.

Так, наявні випадки продажу підакцизних товарів без використання режиму програмування найменувань товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та не відображення/не вірного відображення реквізитів марок акцизного податку в розрахункових документах, які створюються РРО при проведенні розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв.

Слід зазначити, що найбільше суб’єкти господарювання допускають порушення в частині не відображення/не вірного відображення обов’язкових реквізитів розрахункових документів, зокрема:

- відображення у розрахункових документах при проведенні розрахункових операцій з продажу підакцизних товарів неточної інформації щодо коду УКТ ЗЕД (відображається частина коду УКТ ЗЕД – підгрупа, група тощо);

- відображення кодів УКТ ЗЕД у розрахункових документах за допомогою поєднання літер та цифр;

- відсутність у розрахункових документах серії та номеру марок акцизного податку при продажу алкогольних напоїв;

- невірне відображення реквізитів марок акцизного податку (серія та номер) – відображається поєднання букв та символів, які не відносяться до реквізитів марок акцизного податку, відображається більша/менша кількість цифрових та літерних позначень, відображаються літери без використання регістра.

Такі порушення унеможливлюють формування актуальної інформації щодо обсягів продажу пального та тютюнових виробів, з метою справедливого розподілу часток акцизного податку з продажу таких товарів до бюджетів місцевого самоврядування, а також визначення обсягів продажу алкогольних напоїв з метою контролю за повнотою сплати акцизного податку з роздрібного продажу таких товарів.

Крім того, до суб’єктів господарювання застосовуються значні штрафні (фінансові) санкції за порушення порядку проведення розрахунків.

Враховуючи викладене, звертаємо увагу на необхідності відображення в чеках РРО/ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, особливо в частині використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та відображення реквізитів марок акцизного податку при продажі алкогольних напоїв.

Кому необхідно придбавати ліцензію на право зберігання пального та які документи необхідно подати для отримання ліцензії?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують.

Ліцензія видається за поданою нарочно, поштою або в електронному вигляді заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Податкове стимулювання індустріальних парків в Україні

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що однією з форм підтримки бізнесу, економічного розвиту територій та податкового стимулювання в Україні є створення індустріальних парків.

Питання підтримки розвитку індустріальних парків в Україні регулюється Законом України від 21.06.2012 № 5018-VI «Про індустріальні парки» (зі змінами) (далі – Закон № 5018).

Згідно із Законом № 5018 державне стимулювання облаштування та функціонування індустріальних парків може здійснюватися за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та з інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у формі податкового стимулювання ініціаторам створення – суб’єктам господарювання, керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків (частина шоста ст. 14, п. 4 частини третьої ст. 34 Закону № 5018).

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) визначає:

- загальні стимули для суб’єктів господарювання:

- органи місцевого самоврядування мають право самостійно щорічно встановлювати ставки податків і пільги з плати за землю і податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у граничних межах, визначених ПКУ (до 0 %);

- не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, що використовуються за призначенням та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (підпункт «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ);

- додаткові можливості для учасників та інших суб’єктів індустріальних парків:

- резиденти індустріальних парків можуть бути резидентами правового режиму Дія Сіті, у т. ч. користуватися особливостями оподаткування податку на прибуток;

- резиденти індустріальних парків, розташованих у визначених населених пунктах, можуть користуватися заходами державної підтримки, передбаченими для вугільних регіонів відповідно до пункту 68 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу;

- резиденти індустріальних парків, які здійснюють визначену діяльність, можуть користуватися пільгами з податку на прибуток відповідно до пункту 56 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.

Завдяки змінам до ПКУ, внесеним Законом України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні», індустріальні парки отримали низку інвестиційних стимулів для розвитку, зокрема:

► Податок на прибуток підприємств (стаття 142 ПКУ).

Прибуток учасника індустріального парку від здійснення певних видів господарської діяльності у сферах переробної промисловості, у сфері збирання, оброблення й видалення відходів, відновлення матеріалів звільняється від оподаткування протягом десяти років.

ПКУ обумовлено коло учасників індустріального парку – юридичних осіб, які не мають права застосовувати такі особливості оподаткування податком на прибуток.

Сума вивільнених від оподаткування коштів повинна спрямовуватися на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах такого індустріального парку, не пізніше 31 грудня року, наступного за звітним.

Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності в межах індустріального парку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2022 № 1095.

► Місцеві податки (статті 266 та 284 ПКУ).

Органам місцевого самоврядування спрощено процедуру прийняття рішень щодо встановлення пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, що сплачуються на відповідній території, з об’єктів оподаткування, що знаходяться на території індустріального парку.

Довідково: Більш детальна інформація розміщена на вебпорталі ДПС України у розділі «Законодавство /Податки, збори, платежі»:

- у підрозділі «Загальнодержавні податки» у розділах «Податок на прибуток підприємств / Коментарі фахівців», «Податок на додану вартість / Коментарі фахівців»;

- у підрозділі «Місцеві податки» у розділах «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки / Коментарі фахівців», «Плата за землю / Коментарі фахівців».

Дохід, отриманий фізособою від продажу (обміну) протягом звітного року одного об’єкту нерухомості/земельної ділянки: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ст. 172 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця.

Зокрема, нормами п. 172.1 ст. 172 ПКУ встановлено, що не оподатковується податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) один раз протягом звітного податкового року, за умови перебування такого майна у власності платника ПДФО більше трьох років, дохід, отриманий платником ПДФО від продажу (обміну):

- житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці);

- земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначені статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення;

- земельної ділянки сільськогосподарського призначення, безпосередньо отриманої платником податку у власність у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій або приватизації земельних ділянок, що перебували у користуванні такого платника, або виділеної в натурі (на місцевості) власнику земельної частки (паю), а також таких земельних ділянок, отриманих платником податку у спадщину.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку більше трьох років не поширюється на майно, отримане платником податку у спадщину.

Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним для цілей оподаткування, окремо не визначається.

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

В умовах дії воєнного стану для перемоги одним з головним чинників є підтримка держави, яка всі свої можливості спрямовує на забезпечення Збройних Сил України. Сплата податків сьогодні важлива як ніколи. І задекларована праця – це шлях до вільної, незалежної, економічно сильної держави!

З 01 липня Державна служба з питань праці України розпочала інформаційну кампанію «Виходь на світло!». Це черговий крок до формування у суспільства розуміння важливості оформлення трудових відносин. Кампанія спрямовується на працівників і роботодавців, які продовжують працювати, але при цьому уникають належного оформлення трудових відносин та сплати податків. Кампанія реалізується за підтримки проєкту ЄС-МОП «На шляху до безпечної, здорової та задекларованої праці».

Закон України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136) визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих Законом № 2136.

Роботодавці і працівники зобов’язані під час трудових відносин враховувати норми Закону № 2136.

Затверджено типову форму обліку доходів і витрат для ФОПів – платників єдиного податку третьої групи, які є платниками ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 03.01.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2022 № 405 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, та Порядку її ведення» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.12.2022 за № 1596/38932) із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2022 № 447 (далі – Наказ № 405).

Наказом № 405 затверджено:

- типову форму, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість;

- Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість.

Наказ № 405 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 03.01.2023 №1.

Новації податкового законодавства щодо можливості виконання своїх податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» (далі – Закон України № 2836) внесено зміни до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з урахуванням змін, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим. 2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39 прим.2, пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо:

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

- реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року;

- подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 ПКУ, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року;

- строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року);

- строків сплати грошових зобов’язань, визначених контролюючими органами, граничний строк сплати яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України».

За умови сплати не пізніше 31 грудня 2022 року в повному обсязі податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим цього підпункту, штрафні санкції та пеня за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум таких доходів не застосовуються.

Нараховані та сплачені або стягнуті у період з 1 серпня 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі» суми штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору із сум доходів, зазначених у податковій звітності, поданій у строк, визначений абзацом шостим цього підпункту, не підлягають поверненню на поточний рахунок платника податків, не спрямовуються на погашення грошового зобов’язання (податкового боргу) з інших податків, зборів.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених ПКУ, за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов’язків, щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, та пені.

Платники податку на додану вартість тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 ПКУ, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов’язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податку на прибуток підприємств, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності за неподання або несвоєчасне подання річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, уточнюючого розрахунку до річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств, що подається у разі, якщо показники оприлюдненої разом з аудиторським звітом річної фінансової звітності зазнали змін порівняно з показниками звіту про фінансовий стан (баланс) та звіту про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіту про фінансові результати), що подаються разом з податковою декларацією згідно з абзацом другим пункту 46.2 статті 46 ПКУ, та такі зміни вплинули на показники раніше поданої річної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний податковий (звітний) період, з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Норми підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ застосовуються починаючи з 27 травня 2022 року.

Про новації податкового законодавства під час інтерв’ю для газети «Пульс»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Про новації податкового законодавства, які діють у 2023 році розповідав для газети «Пульс» начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов.

Питання стосувались розміру мінімальної заробітної плати у 2023 році та ставок податків для підприємців-спрощенців, змін у податковій звітності, а також чи будуть застосовуватись нові пільги або звільнення від оподаткування, та інші питання.

Участь у спільному заході щодо легалізації трудових відносин виконавчого комітету Інгулецької райради та податківців

За ініціативи місцевої влади Інгулецького району міста Кривого Рогу спільно з представниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області проведено захід з метою виявлення роботодавців, які використовують незадекларовану працю. Головна мета таких візитів – це стимулювання суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі та сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.

Звернули увагу, що нелегальна трудова діяльність – це відповідальність не лише роботодавця, а й працівника. Звернулись до суб’єктів господарювання із закликом офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати та не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист. Проінформували роботодавців щодо мінімальної заробітної плати на теперішній час та ступінь відповідальності роботодавців за неналежне оформлення найманих працівників.

Закликали малий бізнес з повною відповідальністю дотримуватись податкового законодавства та своєчасно сплачувати податки і збори до бюджетів усіх рівнів.

Наприкінці заходу присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

У форматі «круглого столу» про актуальні питання податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого столу».

Фахівці звернули увагу присутніх платників податків щодо новацій податкового законодавства, які вступили в силу на теперішній час. Обговорили, щодо постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року № 1428, якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами.

Повідомили, що одержати роз’яснення стосовно актуальних питань податкового законодавства можна через Комунікаційну податкову платформу, відправивши листа на електронну скриньку за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Нагадали щодо можливості громадян легалізувати неоподатковані в минулому активи, шляхом подачі до органів ДПС добровільної декларації та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками, кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування подовжено до 1 березня 2023 року (Закон України №2516-IX).

Наголосили, що з 1 січня 2023 року стартувала Деклараційної кампанія – 2023, в ході якої платники зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплатити відповідні податки і збори.

Податківці акцентували увагу на легалізації тудових відносин, змін в трудовому законодавстві та перевагах офіційного працевлаштування.

Спілкування за «круглим столом» з суб’єктами господарювання підтвердило налаштованість сторін на співпрацю, щодо забезпечення розвитку бізнесу та системної сплати податків в умовах воєнного стану.

Наприкінці платники отримали друковану продукцію із роз’ясненнями податкового законодавства.

Про актуальне в оподаткуванні під час практикум-навчання для платників

Нещодавно в Криворізькій північній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області під час практикуму були розглянуті актуальні питання:

зміни в податковому законодавстві, які вступили в дію з початку року;

декларування доходів громадян, отриманих у 2022 році, та порядок отримання податкової знижки;

одноразового (спеціального) добровільного декларування;

легалізації трудових відносин;

комунікація з бізнес спільнотою через Комунікаційну платформу ДПС.

Наприкінці практикуму присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.