Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів (платіжних карток) у розрахункових документах РРО/ПРРО

Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються реєстраторами розрахункових операцій/програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.

Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення. 

Звертаємо увагу, що законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-термінали.  

Звертаємо увагу, що принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних) карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без використання платіжних терміналів.

Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа. 

Просимо платників податків користуватися офіційними джерелами інформації та звертатися за роз’ясненнями з питань здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг до ДПС за телефонами, відображеними за посиланнями: https://zir.tax.gov.ua/ та https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/zastosuvannya-rro-prro/fiskalizatsiya-rozrahunkovih-operatsiy/ або у будь-який інший, зручний для платника податків, спосіб.

Платникам ПДВ щодо подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.08.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 17 травня 2023 року № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за № 1105/40161 (далі – наказ Мінфіну № 256).

Наказом Мінфіну № 256 внесено зміни до:

- форми податкової накладної та Порядку її заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами);

 - форм податкової звітності з податку на додану вартість та Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами).

Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.

Таким чином, застосування форм, з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну № 256, відбулося:

- 01 серпня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.08.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

- 01 вересня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за серпень 2023 року.

Також починаючи з 01 вересня 2023 року за оновленою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Допомога користувачам E-кабінету

Понад 130 електронних послуг та сервісів для суб’єктів господарювання та громадян реалізовано в Електронному кабінеті, який залишається найпопулярнішим електронним сервісом.

Cервіси Е-кабінету доступні з персональних комп’ютерів та смарт-пристроїв, підключених до мережі Інтернет.

Повну інструкцію щодо його функціоналу, можливостей режимів та сервісів, відповіді на  популярні запитання тощо розміщено за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Доступно та просто про сервіси Е-кабінету, Е-кабінету для громадян та InfoTAX для платників податків у інформації підрозділу «Е-кабінет» розділу «Онлайн-навчання» вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/).

Також розміщено карту Електронного кабінету, яка дозволяє швидко зорієнтуватися у пошуку необхідної інформації.

Переглянути інструктивні матеріали щодо функціоналу Електронного кабінету за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/e-kabinet/funktsional-e-kabinetu/instruktivni-materiali/.

Чи можуть ФОП – платники ЄП другої – четвертої груп проводити розрахункові операції без застосування РРО та/або ПРРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до ст. 10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок (далі – РК) та книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної політики, формування та реалізацію державної фінансової політики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2021 року № 1359, яка набирає чинності з 01 січня 2022 року) (далі – Постанова № 1336) затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села, селища товарами (крім підакцизних товарів).

Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:

така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;

такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;

сільськими, селищними, міськими радами прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.

Згідно з п. 2 Постанови № 1336 установлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, для форм та умов проведення діяльності, зокрема, визначених у:

п. 1 Переліку – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів).

Як перевірити чи задекларовані трудові відносини

Електронна трудова книжка - це цифровий аналог паперової трудової книжки. Її впровадили, щоб удосконалити облік трудової діяльності українців, зменшити паперовий документообіг і пов’язані з цим ризики втрати чи пошкодження документів.

Також сучасна система дасть змогу працівникам будь-коли перевірити свій страховий стаж, а в майбутньому – автоматично вийти на пенсію без візиту до Пенсійного фонду.

Відтепер кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.

За законом, у працівників і роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних із боку Пенсійного фонду України та їхнього внесення до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки. Відтоді паперова версія буде непотрібна і зможе зберігатися в працівника або вестися паралельно з електронною версією, якщо цього забажає працівник.

Щоб знайти електронну трудову книжку необхідно увійти до особистого кабінету на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (ПФУ).

Місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали від платників частини чистого прибутку понад 15,3 млн гривень

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 15,3 млн грн частини чистого прибутку. У порівнянні з 2022 роком надходження збільшились майже на 2 млн грн, або майже на 15 відсотків.

Звертаємо увагу, що 08 вересня 2023 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 04.07.2023 № 366 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20 липня 2023 року за № 1226/40282 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.07.2023 № 408 «Про внесення змін до форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 липня 2023 року за № 1280/40336) (далі – наказ № 366), яким викладено у новій редакції форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок).

Враховуючи зокрема, те, що згідно з пунктами 49.18, 49.19 статті 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податковим (звітним) періодом для платників дивідендів, нарахованих на державну частку, є календарний рік, для платників частини чистого прибутку (доходу) – календарний квартал, півріччя, три квартали, рік, а також з метою забезпечення декларування частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, Розрахунок за формою, затвердженою наказом № 366 (зі змінами), має подаватись за підсумками 2023 року у терміни, встановлені Кодексом. При цьому платники дивідендів на державну частку можуть подавати уточнюючий Розрахунок за новою формою  з 01.01.2024.

Нагадування про ставки податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базова (основна) ставка податку на прибуток підприємств (далі – податок) становить 18 відсотків.

Згідно з п. 136.2 ст. 136 ПКУ під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:

3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування, що визначається у підпункті 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 ПКУ (п.п. 136.2.1 п. 136.2 ст. 136 ПКУ);

0 відсотків за договорами з довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема договорів страхування додаткової пенсії, та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52-1, 14.1.52-2 і 14.1.116 пункту 14.1 статті 14 ПКУ (п.п. 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 ПКУ.

Ставки 0, 4, 5, 6, 12, 15, 18 і 20 відсотків застосовуються до доходів нерезидентів та прирівняних до них осіб із джерелом їх походження з України у випадках, встановлених пунктом 141.4 статті 141 ПКУ (п. 136.3 ст. 136 ПКУ)

Згідно з п. 136.4 ст. 136 ПКУ під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:

10 відсотків від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);

18 відсотків від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).

Оподаткування ПДФО процентів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у цьому підпункті, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Податкові агенти (банки, кредитні спілки), які нараховують доходи у вигляді процентів, зазначених у підпункті 170.4.1 цього пункту, у податковому розрахунку, подання якого передбачено підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді доходів та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, ощадного (депозитного) сертифіката, вкладу (депозиту) члена кредитної спілки у кредитній спілці, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані такі доходи (п.п. 170.4.2 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у підпункті 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.4.4 п. 170.4 ст. 170 ПКУ у разі дострокового розірвання договору вкладу (депозиту) та здійснення у зв’язку з цим перерахунку доходу у вигляді процентів за процентною ставкою, передбаченою умовами договору для таких випадків, податковий агент проводить перерахунок сум податку, утриманого з такого доходу.

Повернення надміру утриманих сум податку, що виникли внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до абзацу першого цього підпункту, здійснюється шляхом зменшення сум податку, що підлягають перерахуванню податковим агентом за поточний та/або наступний податковий (звітний) місяць.

Актуальні запитання платників податків стосовно Закону України № 3219-ІХ

Дії фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку першої – третьої груп, яка з 01.08.2023 автоматично вважається платником єдиного податку відповідної групи, якщо нею перевищено обсяг доходу, розрахований пропорційно до кількості календарних місяців 2023 року, протягом яких не застосовувалися особливості оподаткування? 

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни з 01.08.2023, зокрема, до підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), який доповнено новим п. 91 щодо особливостей переходу суб’єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Платники податків, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, і до переходу на такі особливості були платниками єдиного податку, з 01 серпня 2023 року автоматично вважаються платниками єдиного податку тієї групи єдиного податку, на якій вони перебували до моменту переходу на застосування особливостей третьої групи, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 91.4.1 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Підпунктом 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що у 2023 звітному році обсяг доходу для відповідної групи платників єдиного податку, встановлений п. 291.4 ст. 291 ПКУ, визначається пропорційно до кількості календарних місяців поточного календарного року, протягом яких платник єдиного податку не застосовував особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Згідно з п. 293.8 ст. 293 ПКУ ставки, встановлені пп. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Форма заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – Заява).

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, розрахованого відповідно до п.п. 91.4.3 п.п. 91.4 п. 91 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зобов’язані:

застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої або третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку першої групи);

перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку третьої групи або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування (платники єдиного податку другої групи);

перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ (платники єдиного податку третьої групи).

При цьому не пізніше 20 жовтня 2023 року необхідно подати Заяву, у рядках 5.2 та 5.5 якої зазначити дату (період) зміни (відмови) «з 01 жовтня 2023 року».

Щодо пом’якшень у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг

Державна податкова служба України інформує, що процес фіскалізації в Україні не відбувся одномоментно, а тривав протягом багатьох років, запроваджувався поетапно та супроводжувався встановленням широкого спектру пільг для суб’єктів господарювання.

Відповідно до положень чинного законодавства України, починаючи із 01.01.2022 втратили дію пільги щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, а тому фізичні особи-підприємці (крім платників єдиного податку першої групи) при здійснені розрахунків за товари (послуги) зобов’язані застосовувати РРО або програмні РРО на загальних підставах.

У подальшому, у зв’язку із початком широкомасштабної військової агресії російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні, Верховною Радою України, з метою адаптації бізнесу до нових умов, прийнято ряд законодавчих змін, зокрема, і до Закону України  «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Так, Законом України від 03 березня 2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» розділ II «Прикінцеві положення» Закону № 265 доповнено пунктом 12, відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовувались.

На сьогодні, у зв’язку із прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) відновлено відповідальність за порушення порядку здійснення розрахунків за товари (послуги).

Водночас, цим же Законом № 3219 низку суб’єктів господарювання звільнено від відповідальності за порушення вимог Закону № 265, що вчинені ними у період з 01 січня 2022 року до 01 жовтня 2023 року.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів, здійснення діяльності з купівлі/продажу іноземної валюти, діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор). 

Починаючи з 01 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за порушення вимог Закону № 265, вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, – по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

територіях активних бойових дій, – по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

територіях можливих бойових дій, – по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

(Крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів). 

Також Законом № 3219 суттєво зменшено розміри штрафних (фінансових) санкцій для фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку, із 100 – 150 % до 25 – 50 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), відповідно.

(Крім тих які зареєстровані платниками податку на додану вартість,  здійснюють діяльність з продажу підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). 

ДПС звертає увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сферу торгівлі, громадського харчування та послуг, до якого відноситься і Закон № 265, вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів, перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з цим, ДПС акцентує увагу, що виконання вимог законодавства, напряму чи опосередковано пов’язаного із поповненням державного бюджету, особливо під час воєнної агресії російської федерації проти України, є обов’язком кожного громадянина нашої держави!

Кожна сплачена копійка до державного бюджету гарантує: 

належне забезпечення наших воїнів, які виборюють право народу України бути вільним;

своєчасні виплати тимчасово переміщеним особам та іншим соціально незахищеним групам населення;

наближає нашу перемогу та гарантує розвиток України.

Враховуючи викладене, ДПС сподівається на високий рівень правової свідомості суб’єктів господарювання та належне і добросовісне виконання обов’язків платника податків України.

Який порядок та термін реєстрації ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 317), який розроблений відповідно до ст. 7 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 317 під час реєстрації кожному ПРРО фіскальним сервером ДПС (далі – фіскальний сервер) автоматично формується та присвоюється фіскальний номер.

Фіскальний номер ПРРО становить унікальний числовий порядковий номер реєстраційного запису в Реєстрі програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр ПРРО), відповідно до алгоритму його формування.

Фіскальний номер ПРРО не змінюється у разі перереєстрації ПРРО, внесенні змін у дані про ПРРО і зберігається за ПРРО до дати скасування його реєстрації.

Пунктом 3 розд. II Порядку № 317 встановлено, що для реєстрації ПРРО складається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку № 317). Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та використання електронних документів подається за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків до фіскального сервера засобами Електронного кабінету (портального рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (API)), або засобами телекомунікацій.

У реєстраційній заяві за ф. № 1-ПРРО зазначається локальний номер ПРРО, який присвоюється такому ПРРО суб’єктом господарювання. Локальний номер ПРРО становить числовий номер, він є унікальним серед номерів, що присвоюються суб’єктом господарювання у довільному порядку ПРРО для його реєстрації та застосування у відповідній господарській одиниці.

Локальний номер ПРРО зберігається за ПРРО до дати скасування реєстрації ПРРО.

Фіскальним сервером здійснюється автоматизована обробка реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, за результатами якої ПРРО реєструється або формується відмова в реєстрації ПРРО. Про результати обробки реєстраційної заяви за     ф. № 1-ПРРО, суб’єкту господарювання надається або направляється інформація засобами Електронного кабінету або засобами телекомунікацій:

у день отримання реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО, надійшла не пізніше 16.00 робочого (операційного дня);

не пізніше наступного робочого дня, якщо реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО надійшла після 16.00 робочого (операційного дня).

Така інформація направляється у вигляді квитанції, що є електронним повідомленням, яке формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами ідентифікації, обробки електронного документа (далі – квитанція) (п. 4 розд. II Порядку № 317).

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння програмним забезпеченням фіскального сервера фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО.

Датою реєстрації ПРРО є дата формування фіскального номера ПРРО.

Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО (п. 5 розд. II Порядку № 317).

За наявності підстав для відмови в реєстрації ПРРО фіскальний сервер формує повідомлення про відмову в реєстрації ПРРО із зазначенням підстав для такої відмови (п. 6 розд. II Порядку № 317).

«Моя податкова» від податкової

Від сьогодні мобільний застосунок «Моя податкова» від ДПС доступний користувачам. Застосунок можна завантажити на телефони як на платформі Android, так і iOS!  

«Моя податкова» -  простий і зручний інструмент для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян,  а також сплати податків з використанням платіжних систем.   

У розділі «Мої дані» застосунку можна отримати інформацію про:  

-  адресу реєстрації та фактичне місце проживання;  

-  обʼєкти оподаткування;  

-  обовʼязок сплатити суму грошового зобовʼязання (ППР);  

-  стан розрахунків з бюджетом.  У розділі «Послуги» доступно:  

-  направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів;  

-  подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка).  

У розділі «Повідомлення» доступні:  

-  квитанції;  

-  відомості з Державного реєстру фізичних осіб 

- платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків;  

- інформація з ДРФО про джерела/суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку та військового збору;  - листи контролюючого органу.  

Мобільний застосунок доповнюватиметься новими можливостями відповідно до потреб платників податків.  З метою вдосконалення роботи та сервісів мобільного застосунку, запрошуємо активно брати участь у тестуванні. У разі виникнення будь-яких запитань щодо роботи застосунку та наявності пропозицій щодо вдосконалення сервісів, просимо їх надсилати за адресою infotax@tax.gov.ua або звертатися за телефоном 0 800 501 007. 

«Моя податкова» - ще один крок до цифрової податкової у цифровій державі!

До уваги платників єдиного внеску

З 1 серпня 2023 року набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Законом № 3219 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) доповнено новим підпунктом 69.37, відповідно до якого  тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення-рішення, суми податкового зобов’язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов’язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується. Сума податкового зобов’язання, сплаченого у порядку, передбаченому підпунктом 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, не підлягає оскарженню.

Відповідна норма Законом № 3219 внесена і до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Так, новим пунктом 924, яким доповнено розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, визначено, що у разі сплати платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, суми штрафів, передбачених Законом № 2464, які застосовані на суму такого єдиного внеску, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Cуми єдиного внеску разом із штрафом та пенею, визначені у вимозі про сплату недоїмки з єдиного внеску та/або рішенні податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, вважаються неузгодженими до моменту повної сплати таких сум, але не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання вимоги (рішення).

Строки, визначені статтею 25 Закону № 2464, застосовуються з урахуванням строку, наданого платнику єдиного внеску для сплати суми єдиного внеску, нарахованого за результатами документальних перевірок.

Сума єдиного внеску, сплаченого у порядку, передбаченому пунктом 924 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, не підлягає оскарженню.

Чи подається податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості не є об’єктом оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 01 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Об’єктом оподаткування податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям – сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям з інвалідністю, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях В – Б КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських об’єднань осіб з інвалідністю та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг;

ї) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, а також дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення і відпочинку дітей, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр). У разі виключення з Реєстру Декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

й) об’єкти нежитлової нерухомості державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів фізичного здоров’я населення, центрів з розвитку фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а також центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивних споруд всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими та включені до Реєстру. У разі виключення таких установ та організацій з Реєстру Декларація подається платником податку протягом 30 календарних днів з дня виключення, а податок сплачується починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося виключення з Реєстру;

к) об’єкти нежитлової нерухомості баз олімпійської та паралімпійської підготовки. Перелік таких баз затверджується Кабінетом Міністрів України;

л) об’єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять та більше дітей.

Якщо суб’єкт господарювання має у власності житлову та/або нежитлову нерухомість, яка відповідно до підпункту 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Декларація з податку до контролюючого органу не подається.

Чи зупиняється на період дії воєнного стану перебіг строку для включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі отриманих та зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН після 01.08.2023?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) у разі, якщо платник податку на додану вартість (податок) не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 365 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Пунктом 80 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено окремі терміни включення до податкового кредиту сум ПДВ за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними, які були складені до 01.01.2022 та не включені до податкового кредиту до зазначеної дати.

Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:

 - дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39 прим. 2, п. 46.2 ст. 46 ПКУ, сплати податків та зборів платниками податків;

- строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені;

- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПКУ, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки;

- строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків – суб’єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, передбачені статтями 59 – 60, 87 – 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов’язань згідно із ст. 116 ПКУ;

- строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, передбачених п.п. 56.23.3 п. 56.23 ст. 56 ПКУ.

Пункт 102.9 ст. 102 ПКУ, що встановлював окремі особливості зупинення перебігу строків, діяв до 01.08.2023.

Тому перебіг строків для формування податкового кредиту, визначених п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, відновлюється з 01.08.2023.

Строк на включення до податкового кредиту сум ПДВ (за зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування, у тому числі складеними до введення воєнного стану на території України), встановлений п. 198.6 ст. 198 та п. 80 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, починаючи з 01.08.2023 продовжується на ту кількість днів, протягом яких платник податку мав право на включення сум ПДВ до податкового кредиту, які припадають на період починаючи з дати введення воєнного стану на території України і до 01.08.2023.

Для сплати податків у вигляді МПЗ введені окремі коди класифікації доходів бюджету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків, у яких у наявності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, мають обов’язок сплачувати податки у вигляді мінімального податкового зобов’язання.

Для сплати податків у вигляді мінімального податкового зобов’язання введені окремі коди класифікації доходів бюджету (наказ Міністерства фінансів України від 27.03.2023 № 154) та Державною казначейською службою України відкриті відповідні рахунки для зарахування таких коштів до бюджету.

Інформація про реквізити рахунків для сплати податків у вигляді мінімального податкового зобов’язання розміщена на субсайтахвебпорталу ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/.

Закон України № 3050-ІХ щодо екологічного податку!

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон).

Згідно із Законом перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – Перелік територій) визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Порядок, яким визначено деякі питання формування Переліку територій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 (далі – Постанова), пунктом 1 якої Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій делеговано повноваження із:

затвердження Переліку територій;

визначення складових Переліку територій,

визначення формату запису, за яким території відображаються у переліку;

затвердження форми переліку територій.

Таким чином, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Наказ), використовується для визначення територій активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Території), у тому числі при справлянні екологічного податку.

Увага!

Наказом затверджено:

розділ І, який включає дві частини:

території можливих бойових дій (частина перша);

території активний бойових дій (частина друга);

розділ ІІ – тимчасово окуповані території України.

Таким чином, для цілей справляння екологічного податку застосовується частина 2 розділу І та розділ ІІ Наказу.

Право не нараховувати та не сплачувати за період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року екологічний податок надано платникам, у яких під час провадження діяльності на Територіях, що у 2022 році Наказом включено до Переліку територій, виникають об’єкти оподаткування екологічним податком, встановлено пп. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Право громадян на отримання податкової знижки

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) нагадує, що платники податків мають змогу повернути частину коштів у вигляді податкової знижки у разі:

отримання доходу у вигляді заробітної плати або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

якщо витрати підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги). Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація);

понесення протягом звітного року витрат, дозволених до включення до податкової знижки відповідно до п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс). 

При цьому загальна сума податкової знижки не може перевищувати суму річної заробітної плати, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу (крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу). У разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Кодексу, податкова знижка не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

використання права на нарахування податкової знижки лише за наслідками звітного податкового року. Таке право не продовжується та не переноситься на наступний рік, якщо громадянин не скористався своїм правом у встановлений строк. Так, декларація подається по 31 грудня включно року, наступного за звітним роком.

якщо резидент має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резидент – фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

До уваги фінансових агентів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує про наступне.

Державна податкова служба України на постійній основі вживає заходів для забезпечення належного виконання фінансовими установами України вимог, встановлених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) від 07.02.2017, ратифікованою Законом України від 29 жовтня 2019 року № 229-ІХ (далі – Угода FATCA).

За результатами звітної кампанії 2023 року ДПС проаналізувала найчастіші проблемні питання, з якими зіштовхувались фінансові агенти в процесі подачі звітів про підзвітні рахунки FATCA.

Так, найпоширеніше питання, яке виникало у фінансових агентів, пов’язане з отриманням повідомлень зворотного зв’язку (FATCA Notification), що формується за результатами перевірки Службою внутрішніх доходів США (далі – СВД США) поданих фінансовими агентами звітів FATCA та безпосередньо в яких міститься інформація про прийняття/відхилення звіту та кодування виявлених помилок.

Схематично процес подання українськими фінансовими агентами звітів FATCA до СВД США та отримання FATCA Notification наведено на вебпорталі «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/povidomlennya/710968.html. 

Zip-архів, що ретранслюється ДПС на адресу фінансового агента, складається з трьох файлів:

- 00000.TA.804_Key;

- 00000.TA.804_Metadata.xml;

- XXXXX.ME.804_Payload.

Для ознайомлення із повідомленнями зворотного зв’язку (FATCA Notification), що формуються за результатами перевірки СВД США поданих фінансовими агентами звітів FATCA, необхідно розшифровувати наявний у zip-архіві файл «XXXXXX.XXXXX.ME.804_Payload».

Питання програмного забезпечення, необхідного для формування звітів FATCA, їх шифрування та дешифрування FATCA Notification, фінансові агенти вирішують самостійно, зважаючи на власні потреби.

Таким чином, ДПС наголошує, що відповідно до пункту 12 «Порядку заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом США для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків (FATCA)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 серпня 2020 № 496, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2020 за № 810/35093 (далі – Порядок), повідомлення FATCA Notification, що сформовані СВД США за результатом перевірки поданих фінансовими агентами звітів FATCA, ретранслюються усім фінансовим агентам автоматично, в повному обсязі та у встановлені законодавством строки на ті адреси електронної пошти, що повідомляються фінансовими агентами до ДПС на виконання пункту 5 зазначеного Порядку.

До уваги фізичних осіб – благодійників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 21.07.2023 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 22.05.2023 № 264 «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29.06.2023 за № 1099/40155.

Цим наказом приведено у відповідність до Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» щодо вдосконалення порядку включення благодійників – фізичних осіб до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації» (далі – Закон № 2757) Порядок формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.10.2014 № 1089, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.11.2014 за № 1471/26248.

Згідно із прийнятими змінами вдосконалено процедуру включення фізичних осіб – благодійників до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації шляхом:

скасування положення щодо обов’язкового подання заявником разом із заявою про включення до цього Реєстру довідки з банку щодо відкриття банком фізичній особі – благодійнику рахунка, призначеного для здійснення благодійної діяльності, а також оригінала та копії документів про реєстраційний номер облікової картки платника податків/серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний податковий орган і мають відмітку у паспорті);

доповнення положенням, згідно з яким подання реєстраційної заяви можливе і в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, Електронного кабінету або технічними засобами електронної комунікації.

Технічна можливість подання реєстраційної заяви в електронній формі відповідно до вимоги Закону № 2757, забезпечена ДПС з січня 2023 року.

Плата за землю: місцеві бюджети Дніпропетровщини отримали майже 392 млн гривень від фізичних осіб

З початку 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло майже 392 млн грн плати за землю. Порівняно з відповідним періодом 2022 року надходження виросли майже на 194 млн грн, або на 98 відсотків. Про це повідомила керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області подякувала платникам за сумлінність у сплаті податків та звернула увагу, що платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (ПКУ)) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо:

- розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку;

- права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 і 281.5 ст. 281  ПКУ;

- розміру ставки земельного податку;

- нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Щодо реалізації прав платників ПДВ на адміністративне оскарження окремих рішень комісій регіонального рівня

Звертаємо увагу платників податку на додану вартість щодо реалізації їх права на адміністративне оскарження окремих рішень комісій регіонального рівня щодо неврахування таблиць даних платника податку та відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, у звʼязку з набранням чинності норм постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 року № 574 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 № 1165» (далі – Постанова № 1165)  з 08 липня 2023 року затверджено Порядок розгляду скарг, зокрема, щодо рішень комісій регіонального рівня про неврахування таблиць даних платника податку на додану вартість та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

До запровадження вищезазначених змін норми Постанови № 1165 передбачали оскарження в адміністративному порядку тільки рішень комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Наразі запроваджено механізм, який дозволяє платникам податку реалізувати право на оскарження всіх рішень комісій регіонального рівня в адміністративному порядку.

Звертаємо увагу, що скарга подається платником податку на додану вартість протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.

За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги приймає рішення про задоволення скарги та скасовує рішення комісії регіонального рівня або залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

Таким чином, запровадження наявного механізму адміністративного оскарження, який функціонує при законодавчо встановлених термінах, повністю нівелює кількість тривалих судових процесів з даного приводу.   

Закликаємо платників більш активно використовувати відповідні механізми, водночас, звертаючи увагу на певні особливості їх реалізації. Слід мати на увазі, що, наприклад, процедура оскарження рішення комісії регіонального рівня щодо відповідності платника критеріям ризиковості платника, в разі негативного рішення комісії центрального рівня змусить платника звертатися до суду (адже іншого шляху для виключення з ризикових не передбачено).

Тобто, важливим є максимальне використання процедур на регіональному рівні і тільки після їх вичерпання рішення про ризиковість слід оскаржувати до комісії центрального рівня. Щодо таблиць даних: після негативного рішення комісії центрального рівня платник податків може повторно подати таблицю даних на розгляд комісії регіонального рівня з поясненням та детальним описом господарської діяльності з посиланням на податкову та іншу звітність. Таким чином, підприємства можуть використовувати адміністративне оскарження рішень про відмову у врахуванні таблиці даних без побоювання загрузнути в судових процесах.

Радимо платникам податків:

1) для оперативної комунікації звертатись на комунікаційні податкові платформи, які діють в органах ДПС; отримати розʼяснення за телефонами «гарячих ліній»; у розділі «Онлайн-навчання» на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya ознайомитись з інформаційними матеріалами щодо правильності заповнення таблиць даних платника податку, дії платника ПДВ у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних тощо;

2) уважно вивчати рішення комісій регіонального рівня та вести постійний діалог з податковими органами щодо сумнівів у підставах їх прийняття;

3) надсилати запити безпосередньо до податкових органів (в основному на регіональному рівні).

Про актуальні питання податкового законодавства під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій ( Далі - РРО)/ програмних РРО та новацій законодавства. На запитання платників податків відповідав начальник Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Дмитро Моїсєєв.

Під час сеансу телефонного зв’язку платники запитували щодо змін, прийнятих Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», а саме застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання які провадитимуть діяльність без використання реєстраторів розрахункових операцій з 1 жовтня 2023 року, особливості реєстрації програмних реєстраторі розрахункових операцій тощо. 

Посадовець відповів на запитання стосовно розрахунку мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ, права на податкову знижку та як повідомити контролюючий орган про прийняття працівника на роботу.

На всі поставлені питання в ході «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Щодо змін податкового законодавства під час засідання «круглого столу»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавства.

Присутнім суб’єктам господарювання розповіли про Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану». Також звернули увагу платників на застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО та удосконалення норми щодо відповідальності за порушення у сфері РРО.

Обговорили щодо сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ,  застосування мінімального податкового зобов’язання для фізичних осіб, щодо офіційного оформлення найманої праці, застосування податкової знижки, шляхи повідомлення про корупційні діяння тощо.