Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

 

Робочі візити очільниці податкової служби Дніпропетровщини тривають

У рамках продовження офіційних заходів нещодавно, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Твердохлєб Мариною проведено зустрічі з податківцями Нікопольської, Марганецької, Томаківської ДПІ та ДПІ у м. Покрові Нікопольського району та з працівниками ГУ ДПС, що територіально закріплені у Нікопольській ДПІ.

Під час візиту робоча група також завітала до центру обслуговування платників Нікопольської ДПІ.

Нікопольський район області наразі перебуває у прифронтовій зоні бойових дій. Зараз успішна мотиваційна комунікація з працівниками має потужну рухому силу. Тому під час зустрічі очільниця податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина поспілкувалась з кожним податківцем, який працює безпосередньо на робочому місці.

Під час візиту до району Твердохлєб Марина зустрілась з Головою Нікопольської міської ради. Обговорювались нагальні питання стосовно надходжень до місцевих бюджетів. За результатами діалогу напрацьовано дієві ініціативи щодо розширення співпраці податкової служби області та органів місцевого самоврядування Дніпропетровщини.

 

Інформаційний лист № 8/2022: Особливості провадження волонтерської діяльності платниками податківфізичними особами у період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

В інформаційному листі № 8/2022 йдеться про провадження волонтерської діяльності платниками податків – фізичними особами, а саме оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором коштів, які надходять на розрахунковий рахунок волонтера, витрати та їх документальне підтвердження, звітність тощо.

У листі ви дізнаєтесь, зокрема:

- які категорії фізичних осіб мають право не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків суми (вартість) благодійної допомоги, отриманої від благодійників, у тому числі благодійників – фізичних осіб, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;

- хто належить до членів сімей учасників бойових дій та/або учасників масових акцій громадського протесту в Україні в розумінні підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- до якого терміну доходи, зазначені у підпункті 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку;

яка сума (вартість) благодійної допомоги не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку, зазначених у підпункті 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу;

- чи оподатковується благодійна допомога, яка виплачується (надається) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру або у порядку Закону № 5073, на користь військовослужбовців – учасників бойових дій;

- чи потрібно фізичній особі, у тому числі тій, яка є військовослужбовцем, реєструватися у Реєстрі, якщо на її розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески і направляються іншим військовослужбовцям – учасникам бойових дій для придбання ними спеціальних засобів індивідуального захисту;

- чи зобов’язаний військовослужбовець, який є учасником бойових дій, реєструватися у Реєстрі, якщо на його розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески для придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження;

- чи оподатковуються кошти, які надходять на розрахунковий рахунок фізичної особи як благодійні внески, якщо така особа не зареєстрована у Реєстрі;

- чи повинен подавати будь-яку звітність учасник бойових дій – військовослужбовець у разі отримання благодійної допомоги від благодійника – фізичної особи, внесеного до Реєстру; фізична особа – благодійник, яка зареєстрована у Реєстрі та отримує благодійні внески від фізичних осіб – резидентів/нерезидентів;

- чи повинен благодійник – фізична особа, який внесений до Реєстру, отримувати та зберігати документи, які підтверджують надання благодійної допомоги особам, визначеним підпунктами «а» та «в»  підпункту 165.1.54 пункту 165.1 статті 165 Кодексу;

- чи підтверджується/визначається статус фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, в яких проводяться (проводилися) бойові дії, та/або які вимушено покинули місце проживання у зв'язку з проведенням бойових дій у таких населених пунктах;

- як визначається статус фізичної особи, яка постраждала внаслідок збройної агресії російської федерації у період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану;

- до яких податкових (звітних) періодів застосовуються положення підпункту 170.7.2 пункту 170.7 статті 170 Кодексу;

- які пільги з податку на доходи фізичних осіб і військового збору мають фізичні особи – волонтери.

 

Ознайомитись можна за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/local-news/640909.html 

 

Скористуйтесь правом на податкову знижку

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9135.html 

 

Комунікаційна податкова платформа – ефективний діалог з бізнесом та громадськістю

Комунікаційна податкова платформа – сучасний формат спілкування органів ДПС з платниками податків. Такий формат спілкування є ефективним способом оперативного розгляду проблемних питань.

З початку дії комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС надійшло 66 звернень. Питання, викладені у зверненнях, мали різноманітний характер, а саме: організація онлайн зустрічей, надання роз’яснень з питань податкового законодавства, листи-подяки щодо оперативного вирішення питань тощо. На всі питання, викладені у зверненнях, надано зворотній зв’язок заявнику. Про це повідомила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Отже, у разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду надішліть на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) dp.ikc@tax.gov.ua свій запит або звернення, в яких необхідно викласти зміст питання, що потребує вирішення.

Рекомендуємо у запитах вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), ПІБ (РНОКПП), адресу, контактний номер телефону, питання по суті, e-mail тощо.  

Звертайтеся на комунікаційну податкову платформу – це швидко, зручно та мобільно!

 

Підстави для формування податкового кредиту з ПДВ без отримання податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику ПДВ за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого ПДВ (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування ПДВ).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням ПДВ, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій та фіскальним сервером контролюючого органу сум ПДВ встановлює Кабінет Міністрів України;

в) бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 розділу XX ПКУ;

г) податкова накладна, складена платником ПДВ відповідно до п. 208.2 ст.208 ПКУ та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Норми встановлені п. 201.11 ст. 201 ПКУ.

 

Визначення загального оподатковуваного доходу платника ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що загальний оподатковуваний дохід платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПКУ.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 ПКУ).

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 ПКУ, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 ПКУ (п.п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 1664 ПКУ).

 

Для яких платників податку на прибуток підприємств встановлюється річний податковий (звітний) період?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств (далі – податок):

а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

б) виробників сільськогосподарської продукції;

в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

г) фізичних осіб – підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст.141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

ґ) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ;

д) суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо отриманого скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ ПКУ.

Норми встановлені п. 137.5 ст. 137 ПКУ.

 

З початку 2022 року ДПС опрацьовано 1,1 тис. запитів на отримання публічної інформації

У січні – листопаді 2022 року Державною податковою службою України опрацьовано 1146 запитів на отримання публічної інформації.

Із загальної кількості 135 запитів надійшло поштою, 979 – електронною поштою, 32 – особисто від запитувача.

Найбільше запитів на отримання публічної інформації надійшло від фізичних осіб – 650 запитів. Від юридичних осіб з початку року надійшло 451 запит на отримання публічної інформації, від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 2, від представників засобів масової інформації – 43.

За результатами розгляду запитів: задоволено, з наданням інформації – 636, відмовлено з причин невідповідності запитів вимогам Закону України від 13 січня 2011 року №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» – 245, надіслано за належністю – 265.

Переважну більшість запитувачів цікавила податкова інформація (72,4 відс. від загальної кількості запитів), правова інформація (9,5 відс.).

Нагадуємо, що запити на отримання публічної інформації надсилаються на електронну скриньку publicinfo_dps@tax.gov.ua.

 

Трудові відносини: контролюючий орган має право отримувати від роботодавців пояснення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), мають право отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Норми встановлені п.п. 20.1.47  п. 20.1 ст. 20 ПКУ.

 

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника ПДВ здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями, які засновані громадськими об’єднаннями осіб з інвалідністю, де кількість осіб з інвалідністю, які мають у таких організаціях основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менш як 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат з оплати праці, що належать до складу витрат згідно з правилами оподаткування податком на прибуток підприємств.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, у результаті якого сума витрат з переробки (обробка, інші види перетворення) сировини, комплектувальних виробів, складових частин, інших покупних товарів/послуг, які використовуються при виготовлені таких товарів/послуг, становить не менш як 8 відсотків ціни постачання таких виготовлених товарів/послуг.

Зазначені підприємства та організації громадських об’єднань осіб з інвалідністю мають право застосовувати зазначену пільгу за наявності реєстрації у відповідному контролюючому органі, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу і рішення уповноваженого органу відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

У разі порушення вимог цього підпункту платником податку контролюючий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за результатами якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених Податковим кодексом України (ПКУ), та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій подається в порядку, встановленому законодавством.

Норми передбачені п. 197.6 ст. 197 ПКУ.

 

Погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у ст. 97 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Норми передбачені п. 97.1 ст. 97 ПКУ.

У разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України (п. 97.2 ст. 97 ПКУ).

Відповідно до п. 97.3 ст. 97 ПКУ у разі, якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов'язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв'язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників такого підприємства, якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність за зобов'язаннями платника податків згідно із законом, у межах повної або додаткової відповідальності, а в разі ліквідації філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу юридичної особи – за рахунок юридичної особи незалежно від того, чи є вона платником податку, стосовно якого виникло грошове зобов'язання або виник податковий борг такої філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу.

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

В інших випадках грошові зобов'язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, вважаються безнадійним боргом і підлягають списанню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 97.4 ст. 97 ПКУ встановлено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є:

- стосовно платника податків, який ліквідується, – ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України;

- щодо філій, відділень, інших відокремлених підрозділів платника податків, що ліквідуються, – такий платник податків;

- стосовно фізичної особи – підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, – така фізична особа;

- стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, – особи, які вступають у права спадщини або уповноважені здійснювати розпорядження майном такої особи;

- щодо кооперативів, кредитних спілок або інших колективних господарств - їх члени (пайовики) солідарно;

- щодо інвестиційних фондів – інвестиційна компанія, яка здійснює управління таким інвестиційним фондом.

Нормами п. 97.5 ст. 97 ПКУ визначено, якщо платник податків, що ліквідується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету, такі суми підлягають заліку в рахунок його грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом.

Пунктом 97.6 ст. 97 ПКУ встановлено, якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2010 № 1674 «Про затвердження Порядку проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.01.2011 за № 117/18855)).

 

Про проведення камеральних перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що ст. 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки.

Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ.

Фізична особа несе відповідальність згідно із законом за достовірність інформації, що подається для реєстрації у Державному реєстрі.

Органи державної реєстрації актів цивільного стану, органи, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб зобов'язані подавати відповідним контролюючим органам інформацію щодо зміни даних, які включаються до облікової картки фізичної особи – платника податків, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця.

 

Кампанію податкової амністії продовжено

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжена до 1 березня 2023 року. Для зручності платників Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено».

У відео детально розʼяснюється:

- які активи підлягають спеціальному декларуванню;

- ключові відмінності податкової амністії;

- хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням;

- які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування тощо.

Про це та інше дивіться у відео. 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/640580.html

 

Електронні сервіси – оперативна і максимально зручна взаємодія з платниками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники мають можливість отримати всю необхідну інформацію щодо змін у податковому законодавстві, довідки, консультації, подати звітність до податкових органів за допомогою електронних сервісів.

Впровадження ІТ-технологій дає змогу зберегти дорогоцінний час для бізнесу та здійснити спілкування з податковою службою комфортно.

Для цього на вебпорталі ДПС України забезпечено доступ до безкоштовних електронних сервісів https://tax.gov.ua/diyalnist-/elektronnyi-servisi 

Платники податків можуть скористатись низкою електронних сервісів, зокрема:

Інформація з реєстрів (https://cabinet.tax.gov.ua/registers) - на період дії воєнного стану доступ до публічних електронних реєстрів обмежено

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (https://zir.tax.gov.ua/) допоможе отримати відповіді на професійні питання в рубриках: «Запитання – відповіді з Бази знань»; «Нормативні та інформаційні документи»; «Останні зміни в законодавстві» тощо.

Закликаємо платників податків максимально користуватись послугами ДПС дистанційно, усвідомити переваги такого формату спілкування з податковими органами, адже скориставшись онлайн-сервісами вебпорталу ДПС (https://tax.gov.ua/) ви маєте можливість оперативно і максимально зручно отримати всю необхідну інформацію без особистих візитів до центрів обслуговування платників.

Також платники податків мають можливість отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оn-line, зателефонувавши за номером 0800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку).

Чи має право фізична особа, якій належать кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі відкрити у різних банках України окремі поточні рахунки зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі - спеціальні рахунки) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 05 серпня 2021 року № 83 затверджено Положення про порядок відкриття та ведення поточних рахунків із спеціальним режимом використання в національній та іноземних валютах, банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Положення).

Відповідно до п. 3 Положення спеціальний рахунок – це поточний рахунок із спеціальним режимом використання, який відкривається банком декларанту відповідно до Закону України від 15 червня 2021 року №1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування для зарахування грошових коштів у готівковій формі в національній та іноземних валютах, банківських металів з фізичною поставкою.

При цьому згідно з п. 7 Положення банк відкриває спеціальний рахунок декларанту відповідно до вимог Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 01 квітня 2019 року № 56) (далі – Інструкція
  № 492), у порядку, установленому в п. 62 розділу V для фізичних осіб, та з обов'язковим дотриманням вимог п. 16 розділу I Інструкції № 492.

Відповідно до п. 8 Положення договір, що укладається в письмовій формі між банком і декларантом, має передбачати особливості відкриття, функціонування та закриття спеціального рахунку, які повинні відповідати вимогам Закону.

Таким чином, нормами підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу та Положення не встановлено обмежень щодо відкриття фізичною особою, яка має у власності кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, окремих поточних рахунків зі спеціальним режимом використання у національній валюті та іноземній валюті у різних банках України».

Готівкові розрахунки здійснюються із застосуванням РРО: чи поширюється обмеження граничної суми?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Підпунктом 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою від 29 грудня 2017 року № 148 Правління Національного банку України (далі – Положення № 148) визначено, що готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Згідно з п. 6 розд. ІІ Положення № 148 суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.

Враховуючи викладене, обмеження щодо граничної суми розрахунків, встановлене у розмірі 10000 (50000) грн поширюється на розрахунки між суб’єктами господарювання та між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги), які здійснюються платниками податків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок).

Сплата платежу до бюджету готівкою: заповнення реквізиту «Призначення платежу»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 4 розділу І наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2016 № 666 (далі – Наказ № 666) «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок» зі змінами (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) у разі сплати платежу до бюджету готівкою за заявою на переказ готівки банк при оформленні розрахункового документа у реквізиті «Призначення платежу» повторює текст, наведений у реквізиті «Призначення платежу» заяви на переказ готівки. Реквізит «Призначення платежу» заповнюється таким чином:

- у разі сплати фізичною особою з податковим номером платника податків 1234567890 або із серією та номером паспорта громадянина України АА111111 (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) земельного податку готівкою за заявою на переказ готівки:

*

;101

;1234567890

;земельний податок

;

;

;

*

;101

;АА111111

;земельний податок

;

;

;

1

2

3

4

5

6

7

1 - службовий код ("*");

2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів / єдиного внеску);

3 - податковий номер платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії), щодо платежу якого формується заява на переказ готівки, - з реквізиту "код платника" заяви на переказ готівки;

4 – друкується роз'яснювальна інформація про призначення платежу - з реквізиту "призначення платежу" заяви на переказ готівки;

5 – не заповнюється;

6 – не заповнюється;

7 – не заповнюється.

Крім того, відповідно до п. 6 Наказу № 666 сплата за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ. Сплата податку, збору платежу, єдиного внеску здійснюється платником / єдиного внеску безпосередньо, а у випадках передбачених законодавством, - податковим агентом або представником платника.

Закон України № 1914: оподаткування ПДФО іноземних доходів 

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) набрав чинності з 01.01.2022.

Законом № 1914, зокрема п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим.1 ст. 170 ПКУ.

Закон України № 2719: деякі особливості погашення податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 52 прим.10.

Так, нормами п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово, на період приватизації об’єктів спиртової та лікеро-горілчаної галузі відповідно до Програми реформування та розвитку спиртової галузі, не вимагається згода контролюючого органу на відчуження у процесі приватизації майна Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт», якщо договором купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачено зобов’язання покупця щодо погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження виконання покупцем об’єкта приватизації зобов’язань за договором купівлі-продажу в частині погашення податкового боргу в порядку, встановленому Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

У випадку, передбаченому абзацом першим п. 52 прим.10 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, положення пунктів 92.1 – 92.3 ст. 92 ПКУ не застосовуються.

Розрахунок податкової знижки у зменшення доходу платника ПДФО у вигляді дивідендів за витратами, понесеними на придбання акцій, емітентом яких є юрособа - резидент Дія Сіті

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу (далі – ПКУ) встановлено: платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Право платника податку на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з абзацом першим п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

- визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

 

Щодо забезпечення торговцями можливості здійснення безготівкових розрахунків

Відповідно до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)»

торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб-підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції)

з 1 січня 2023 року повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Додатково звертаємо увагу, що такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Інформаційна акція щодо легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Фахівці відділу комунікацій з громадськістю ГУ ДПС провели інформаційну акцію у приміщенні ЦОПу Криворізької південної ДПІ для платників податків. Головний меседж інформаційної акції – легалізація трудових відносин та задекларована праця.

Одним із напрямків діяльності податкової служби є здійснення контролю за дотриманням роботодавцями трудового законодавства. Тому податківцями здійснюється контроль за легальним використанням праці найманих працівників та належного оформлення трудових відносин.

На зустрічі присутніх було проінформовано про переваги легального працевлаштування. Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників, працевлаштованих таким чином, наступних важливих речей: гарантованої виплати заробітної плати два рази на місяць; права на щорічну основну відпустку; оплату лікарняного листка; захисту від незаконного звільнення; отримання офіційної вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця та ще багатьох прав та соціальних гарантій. Також було наголошено про відповідальність роботодавців за допуск найманих працівників до роботи без належного оформлення.

Звернулись із закликом офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати, працювати виключно в правовому полі та не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист.

Наприкінці - присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавств.

Під час заходу присутнім розповіли про обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками, які здійснюють продаж товарів за готівку чи підакцизних товарів. Обговорили деякі питання стосовно Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Довели до вдома присутніх, що подовжено термін подання одноразового (спеціального) добровільного декларування до 01 березня 2023 року.

Також зауважили, що для  комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Співпраця виконавчого комітету Інгулецької райради та податківців щодо легалізації трудових відносин в малому бізнесі

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Податківці спільно з місцевою владою Інгулецького району міста Кривого Рогу відвідали представників малого бізнесу з метою виявлення роботодавців, які використовують незадекларовану працю. Головна мета таких візитів – це стимулювання суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі та сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.

На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців. 

Звернули увагу, що нелегальна трудова діяльність – це відповідальність не лише роботодавця, а й працівника. Погоджуючись працювати нелегально працівники самі себе позбавляють права вимагати передбачені державою соціальні гарантії. Звернулись до суб’єктів господарювання із закликом офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати, працювати виключно в правовому полі та не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист.

Закликали малий бізнес з повною відповідальністю дотримуватись податкового законодавства та своєчасно сплачувати податки і збори до бюджетів усіх рівнів.

Наприкінці - присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.