Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства
Деклараційна кампанія 2023 року: нагадування про основні випадки подання податкової декларації про майновий стан і доходи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2023.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Порядок подання декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Певну частину доходів фізичних осіб складають доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.
Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку) та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.
У той же час ПКУ не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.
Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV ПКУ, до яких відносяться:
- отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 ПКУ) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо, тощо);
- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених ПКУ, тощо);
- іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
Податкову декларацію також зобов’язані подавати:
- фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
- фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
- іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи ( п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 ПКУ);
- платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 ПКУ).
Закон України № 1591: умови для переходу української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт обміну платіжними повідомленнями ISO 20022
Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі — Закон № 1591) створено умови для переходу української платіжної інфраструктури на міжнародний стандарт обміну платіжними повідомленнями ISO 20022, який є основою функціонування європейських платіжних систем.
На виконання вимог Закону № 1591 Правлінням Національного банку України прийнята постанова від 16.09,2021 № 93 «Про запровадження міжнародного стандарту ISO 20022 у платіжній інфраструктурі України», згідно з якою в рамках реалізації проекту Національного банку України «Розвиток платіжної інфраструктури: України» з 1 квітня 2023 року запроваджується у платіжній інфраструктурі України міжнародний стандарт ISO 20022.
У зв'язку з цим, Національний банк України з 01 квітня 2023 року впроваджує систему електронних платежів нового покоління СЕП-4.0, у якій забезпечено можливість цілодобового режиму роботи СЕП 24/7 без зупинення роботи із виконання міжбанківських платіжних операцій.
Таким чином, з 1 квітня 2023 року усі міжбанківські платіжні операції в гривні здійснюватимуться з переходом на щоденне опрацювання переказів в національній валюті, включаючи вихідні та святкові дні. Тобто ДПС буде отримувати від Казначейства інформацію про надходження на бюджетні/небюджетні рахунки також у вихідні та святкові дні.
З метою врегулювання механізму сплати, податків, зборів, платежів, єдиного внеску в умовах дії міжнародного стандарту ISO 20022 затверджено наказ Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (набрав чинності з 01 квітня 2023 року).
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису». Це не стосується платників єдиного рахунку.
Також, одночасно для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення, платежу» (наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 втрачає чинність 01 липня 2023 року).
Щодо розміру штрафів за порушення строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі – Закон № 2876) підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних / розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Так, зокрема штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, передбачених Законом № 2876, встановлюється у таких розмірах:
- до 15 календарних днів – 2 відсотки суми ПДВ, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування (було 10 відсотків);
- від 16 до 30 календарних днів – 5 відсотків такої суми ПДВ (було 20 відсотків);
- від 31 до 60 календарних днів – 10 відсотків такої суми ПДВ (було 30 відсотків);
- від 61 до 365 календарних днів – 15 відсотків такої суми ПДВ (було 40 відсотків);
- на 366 і більше календарних днів – 25 відсотків такої суми ПДВ (було 50 відсотків).
До уваги платників податку на прибуток підприємств!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Міністерством фінансів України наказом від 20.02.2023 № 101 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.03.2023 за № 412/39468) (далі – Наказ № 101) затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» та:
- викладено у новій редакції декларацію з податку на прибуток;
- внесено зміни до додатків до декларації з податку на прибуток.
Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 13.03.2023 № 130 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 лютого 2023 року № 101» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 451/39507) (далі – Наказ № 130) внесено ще деякі зміни до Наказу № 101, форми декларації та додатків.
Накази № 101 та Наказ № 130 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.03.2023 і вони набрали чинності з дня їх офіційного опублікування, тобто 31.03.2023.
Хто є платником єдиного внеску під час виконання договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно частини першої ст. 1130 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (далі – ЦКУ), за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки (частина перша ст. 1133 ЦКУ).
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна може бути довірено одному з учасників (частина друга ст. 1134 ЦКУ).
Водночас згідно з п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податків.
Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Тобто, такі платники єдиного внеску є страхувальниками (в розумінні п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464) для наведеного вище переліку застрахованих осіб.
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Так, частиною другою ст. 6 Закону № 2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).
Отже, учасники договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи є страхувальники виключно для своїх застрахованих осіб та відповідно окремими платниками єдиного внеску.
Які строки підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій та подання звіту про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (далі – Закон № 2888).
Законом № 2888 запроваджено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та інших законодавчих актів, зокрема в частині обліку електронних гаманців та рахунків відкритих платникам податків небанківськими надавачами платіжних послуг, сплати податків електронними грошима та використання інших платіжних операцій, що запроваджені Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги».
Так, у разі здійснення фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій з використанням коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), здійснюється платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, продовжуються на один календарний місяць (п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається платником податку в аналогічні строки (п.п. 170.9.4 п. 170.9 ст. 170 ПКУ).
До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у березні 2023 року!
Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у березні 2023 року
Посилання:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/667183.html
Щодо можливого несвоєчасного закриття зміни і формування щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) через форс-мажорні обставини (повітряну тривогу, відсутність світла тощо)
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Дія його поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Пунктом 9 статті 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Отже, діючим законодавством встановлений обов’язок щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Разом з тим, у разі виникнення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), як надзвичайних та невідворотних подій, які об’єктивно унеможливлюють виконання обов’язків, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, умови щодо настання відповідальності не виникають.
Враховуючи вищевикладене повідомляємо, що у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину зобов’язані припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). У випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/програмному РРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/програмному РРО.
Аналогічними дії суб’єкта господарювання можуть бути і при аварійному відключенні світла та неможливості створення щоденного фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту).
Офіційна заробітна плата – захист інтересів працівників
Інформаційна політика держави щодо виведення з «тіні» заробітної плати та доходів громадян направлена на підвищення самоповаги громадян, які не повинні погоджуватися на роботу без офіційного оформлення трудових відносин, отримання заробітної плати у «конвертах» або нижче за мінімально встановлений рівень.
В межах інформаційної кампанії проєкту «Виходь на світло!», розпочатого з липня 2022 року, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області постійно проводиться робота з працівниками та роботодавцями стосовно вимог законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці. Фахівцями податкової служби Дніпропетровщини надаються роз’яснення стосовно того, що не задекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів та сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і позбавляє бюджети коштів, необхідних для забезпечення Збройних Сил України та підтримки громадян, які постраждали від збройної агресії.
Так, у березні 2023 року працівниками Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з метою недопущення фактів «тіньової» зайнятості та порушень законодавства про оплату праці з 16 суб’єктами господарської діяльності.
За результатами проведеної роботи за період з 01.03.2023 по 31.03.2023 суб’єктами господарювання Криворізького району Дніпропетровщини офіційно оформлено трудові відносини з 300 найманими працівниками.
Особливості зазначення кодів адміністративно-територіальних одиниць у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Приміткою 9 до рядка 9 заголовної частини податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальної та звітної) (далі – Декларація) визначено, що у цьому рядку зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад (далі – КАТОТТГ), затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3) (далі – Наказ № 290) за місцем розташування земельної(их) ділянки(ок) до якої подається податкова декларація.
При поданні загальної, нової загальної або уточнюючої загальної податкової декларації заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за місцезнаходженням платника за КАТОТТГ (основним місцем обліку).
КАТОТТГ розміщений на офіційному вебсайті Міністерства розвитку громад та територій України за посиланням: Головна/Напрямки діяльності/Розвиток місцевого самоврядування/Адміністративно-територіальний устрій України/Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.
Перші два символи Кодифікатора «UA», за якими слідують 17 цифр.
Згідно з додатком до Кодифікатора для позначення об’єктів використовуються наступні скорочення:
«Перший рівень» – Автономна Республіка Крим, області, міста, що мають спеціальний статус;
«Другий рівень» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«Третій рівень» – території територіальних громад в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«Четвертий рівень» – міста, селища міського типу, села, селища (населені пункти);
«Додатковий рівень» – райони в містах (в тому числі, в містах, що мають спеціальний статус);
«Категорія об’єкта», де:
«O» – Автономна Республіка Крим, області;
«K» – міста, що мають спеціальний статус;
«P» – райони в областях та Автономній Республіці Крим;
«H» – території територіальних громад (назви територіальних громад) в областях, територіальні громади Автономної Республіки Крим;
«M» – міста;
«T» – селища міського типу;
«C» – села; «X» – селища;
«B» – райони в містах. Тобто, у рядку 9 заголовної частини загальної Декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за основним місцем обліку платника. У рядку 9 заголовної частини звітної декларації зазначається код територіальної громади (рівень 3 згідно Довідника КАТОТТГ) за місцем розташування земельних ділянок. Графа 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) заповнюються згідно з КАТОТТГ, затвердженим Наказом № 290.
У графі 10 Додатка 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» (далі – Додаток 1) звітної Декларації зазначається КАТОТТГ за місцерозташування земельної(их) ділянки(ок). Отже, юридична особа, яка має земельні ділянки, які розташовані на території різних сіл, селищ однієї територіальної громади в колонці 10 Додатка 1 звітної Декларації зазначає код адміністративно-територіальної одиниці територіальної громади за КАТОТТГ за місцем розташування земельних ділянок, тобто код четвертого рівня за КАТОТТГ, який відповідає категорії об’єкта «М», «Т», «С», «Х» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). При цьому за таким кодом за КАТОТТГ подається одна звітна Декларація з Додатком 1 до органу ДПС, який обслуговує таку територіальну громаду. Звертаємо увагу на особливості визначення кодів КАТОТТГ територіальних громад у м. Києві та м. Кривий Ріг. У цих містах для кожного району залишилися свої окремі рахунки місцевих бюджетів. Тому у деклараціях потрібно зазначати код за КАТОТТГ районів цих міст (відповідно до розташування об’єкту оподаткування). Коди районів містяться у колонці «Додатковий рівень» який відповідає категорії об’єкта «В» (в залежності від місця розташування земельної ділянки). По всіх інших містах України з районним поділом колонка «Додатковий рівень» не застосовується.
Щодо Порядку заповнення реквізиту « Призначення платежу» платіжної інструкції
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Міністерством фінансів України затверджено наказ від 22.03.2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (далі – Наказ № 148), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 березня 2023 року за № 528/39584 (набрав чинності з 01 квітня 2023 року).
Цим наказом передбачено, що платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 01 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Звертаємо Вашу увагу, що це не стосується платників єдиного рахунку.
Також, слід зазначити, що для всіх платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 01 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу».
Наказ Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року № 666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 серпня 2015 року за № 974/27419 втрачає чинність з 01 липня 2023 року.
Основні зміни по заповненню платником реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції
Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису»;
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).
Сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом сплати та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Наказу № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання / єдиний внесок за кодом виду сплати 101.
У разі коли підприємством чи громадянином при сплаті митних та інших платежів, що адмініструються Держмитслужбою, у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Наказу № 148, кошти залишаються у статусі «Нез’ясовані кошти» до моменту з’ясування.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає особливу увагу на правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» при заповненні платіжної інструкції під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Правильне заповнення реквізиту «Призначення платежу» – це запорука своєчасного та вірного зарахування податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування по відповідному платнику податків або фізичної особи.
Дякуємо за співпрацю.
Офіційне працевлаштування = трудові і соціальні права
Працювати за трудовим договором – вигідно!
З моменту укладення трудового договору ви – найманий працівник, який має трудові права й соціальні гарантії.
За трудовим договором ви маєте право на щорічні оплачувані відпустки. Мінімальна тривалість такої відпустки − 24 календарних дні за робочий рік. Якщо вам менше 18 років, можете відпочивати 31 день.
Крім основної відпустки вам надаватимуться:
- оплачувані навчальні та творчі відпустки (для написання дисертації чи підручника, для участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях).
- Стали донором крові? Відпочиньте наступного дня або додайте цей день до щорічної відпустки. Зарплата при цьому зберігається.
- Ви можете взяти відпустку за власний рахунок у разі весілля, народження дитини, похорону, для догляду за хворими родичами.
- Також передбачені додаткові відпустки для працівників з дітьми, учасників бойових дій та чорнобильців.
До уваги платників! Доступність інформації в Електронному кабінеті
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у відкритій (загальнодоступній) частині Електронного кабінету (Е – кабінет) для платників працюють наступні сервіси:
- перегляд інформації з загальнодоступних реєстрів (дані про взяття на облік платників податків; дані реєстру платників ПДВ;
- дані реєстру страхувальників; дані реєстру платників єдиного податку;
- дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального;
- дані реєстру неприбуткових установ та організацій тощо);
- пошук фіскального чека;
- пошук акцизної марки;
- перегляд зацікавленими особами довідок про відсутність заборгованості;
- ознайомлення з бланками податкової звітності;
- отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів;
- отримання контактів і адрес діючих центрів обслуговування платників;
- ознайомлення з новинами ДПС;
- ознайомлення з інструкцією користувача.
Для фізичних осіб (громадян) в Е – кабінеті запроваджено такі сервіси:
- перегляд інформації про реєстраційні дані, дані про об’єкти оподаткування;
- перегляд податкових повідомлень – рішень щодо сум нарахованих податкових зобов’язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю;
- подання декларації про майновий стан і доходи;
- отримання відомостей про суми виплачених доходів з ДРФО;
- подання заяв за ф. № 1ДР, ф. № 5ДР, копій документів;
- сплата податків, зборів, платежів.
Коли припиняється електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках, передбачених п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України, а саме у разі:
- отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;
- отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;
- наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв'язку зі смертю.
Яким чином через РРО та/або ПРРО здійснюється видача коштів у разі повернення товару або скасування помилково проведеної суми?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), де зокрема, п. 2 визначено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО (далі – ПРРО) QR-коду).
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну.
Вимоги до форми та змісту розрахункового документа визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Так, згідно з п. 1 розд. ІІІ Положення № 13 фіскальний касовий чек видачі коштів (далі – видатковий чек) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) РРО або ПРРО під час проведення розрахунків у разі видачі коштів покупцеві під час повернення товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках. Фіскальний касовий чек видачі коштів за формою № ФКЧ-2 наведений в додатку 2 до Положення № 13.
Пунктом 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.
При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».
Пунктом 8 глави III Порядку № 547 встановлено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.
Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО та/або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.
Водночас, якщо після направлення ПРРО в режимі онлайн даних розрахункового документа про проведену розрахункову операцію для реєстрації фіскальним сервером присвоєно фіскальний номер відповідному розрахунковому документу, але до отримання ПРРО від фіскального сервера даних про такий фіскальний номер розрахункового документа припинився зв’язок ПРРО з фіскальним сервером, розрахункова операція була завершена ПРРО в режимі офлайн із присвоєнням їй фіскального номера із Діапазону, дублювання розрахункових документів може бути усунене шляхом проведення операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням номера розрахункового документа, який сторнується, та номера розрахункового документа, який дублюється.
Для підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, платник ПДВ може подати додаткові пояснення та копії документів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку може подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5-и робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.
Додаткові письмові пояснення та копії документів платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5-и робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.
Щодо повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
Повернення коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.07.2021 № 417, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2021 за № 1185/36807, на підставі заяви платника про повернення коштів.
До заяви платник може додати тільки одну копію одного розрахункового документа (квитанції або іншого документа, згідно з яким було здійснено помилкову або надмірну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування).
Співпраця з територіальними громадами та бізнесом у наповненні бюджету – пріоритет податкової служби Дніпропетровщини
Податкова служба області продовжує практику відкритого діалогу з територіальними громадами та бізнес-спільнотою регіону.
Нещодавно, відбувся робочий візит очільниці податкової служби Дніпропетровщини Федаш Наталі до Солонянської селищної, Святовасилівської та Новопокровської сільських рад Дніпровського району Дніпропетровської області.
Також у рамках поїздки керівниця ГУ ДПС зустрілась з представниками регіонального бізнесу.
Під час зустрічі обговорювали актуальні питання щодо легалізації трудових відносин та заробітної плати; погашення податкового боргу; дотримання законодавства стосовно реалізації підакцизних товарів; адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, земельного податку та проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
«Податкова служба завжди готова до взаємодії. Тісна співпраця з органами місцевого самоврядування позитивно впливає на надходження до місцевих бюджетів. Адже громади є головним сегментом фінансово-економічних взаємин, що формує механізм наповнення місцевих скарбниць», – зазначила Федаш Наталя.
Звертаючись до господарників, в. о. начальника ГУ ДПС акцентувала, що робота податкової націлена на підтримку бізнесу та розбудову партнерських взаємовідносин. Натомість від суб’єктів господарювання очікується сумлінна сплата податків та обов’язкових платежів до бюджету.
Яка інформація про фізичну особу включається до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та може бути надана за запитом такій особі?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
- громадянами України;
- іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
- іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України, або набули статусу електронного резидента (е-резидента).
Облік фізичних осіб – платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Згідно з п. 70.2 ст. 70 ПКУ до облікової картки фізичної особи – платника податків (далі – Облікова картка) та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера Облікової картки) (далі – Повідомлення) вноситься така інформація:
- прізвище, ім’я та по батькові;
- дата народження;
- місце народження (країна, область, район, населений пункт);
- місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство;
- серія, номер свідоцтва про народження, паспорта (аналогічні дані іншого документа, що посвідчує особу), ким і коли виданий;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (у разі внесення інформації про особу до Єдиного державного демографічного реєстру).
Відповідно до п. 70.3 ст. 70 ПКУ до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб:
- джерела отримання доходів;
- об’єкти оподаткування;
- сума нарахованих та/або отриманих доходів;
- сума нарахованих та/або сплачених податків;
- інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків;
- унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі на підставі даних розпорядника такого реєстру, наданих у порядку інформаційної взаємодії відповідно до законодавства.
Згідно з п.п. 1 п. 1 розд. V Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822), до Державного реєстру включаються: інформація з Облікових карток; Повідомлень, заяви про зміну даних, що вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру регламентується розд. X Положення № 822.
Фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі (п. 1 розд. X Положення № 822).
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі (п. 2 розд. X Положення № 822).
Відповідно до абзацу першого п. 4 розд. X Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу у разі, якщо фізична особа тимчасово перебуває за межами населеного пункту проживання, подає документ, що посвідчує особу, та заяву щодо отримання відомостей з Державного реєстру про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків за формою № 10ДР (далі – заява за формою № 10ДР) (додаток 14 до Положення № 822). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Контролюючий орган відмовляє у прийнятті заяви та/або наданні відомостей з Державного реєстру у разі відсутності у запитувача законних підстав на отримання запитуваної інформації або у разі, якщо в заяві не вказані обов’язкові реквізити, вона не підписана, не містить дати, подані документи не відповідають п. 4 розд. X Положення № 822 чи не підтверджують права заявника щодо представництва фізичної особи для отримання відомостей про неї з Державного реєстру (п. 5 розд. X Положення № 822).
Контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формами, наведеними в додатках 15, 16 до Положення № 822 (п. 6 розд. X Положення № 822).
Слід зазначити, що згідно з п. 7 розд. X Положення № 822 фізичні особи – громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням відомостей з Державного реєстру до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі відомостей може бути продовжено до п’яти робочих днів.
Відомості з Державного реєстру надаються контролюючим органом особисто фізичній особі або її представнику за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу, та довіреності (для представника), про що робиться відповідний запис в журналі надання відомостей за формою, наведеною в додатку 17 до Положення № 822 (п. 8 розд. X Положення № 822).
Чи необхідно ФОПам повідомляти небанківських надавачів платіжних послуг та емітентів електронних грошей, у яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці, про свій статус?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.04.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».
Так, з урахуванням змін, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані повідомляти про свій статус банки, інші фінансові установи, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, в яких такі особи відкривають рахунки/електронні гаманці (п. 69.7 ст. 69 Податкового кодексу України (ПКУ)).
Неповідомлення фізичними особами – підприємцями та особами, що проводять незалежну професійну діяльність, про свій статус банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг/емітенту електронних грошей при відкритті рахунку/електронного гаманця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожний випадок неповідомлення (п. 118.3 ст. 118 ПКУ).
Актуальні питання оподаткування в форматі «круглого столу»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
У Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці разом з платниками податків у форматі «круглого столу» обговорили актуальні питання оподаткування.
На заході звернули увагу платників податків на основні зміни в податковому законодавстві, зокрема, щодо Закону України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг», щодо наказу від 22 березня 2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення».
Обговорили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної
Наголосили, що триває кампанія Декларування доходів-2023 та зазначили, що сплата податків забезпечує наповнення бюджетів всіх рівнів та допомагає країні вистояти в умовах воєнного стану.
Повідомили, що Комунікаційна податкова платформа – є ефективним способом оперативного розгляду актуальних питань та сучасним форматом спілкування органів ДПС з платниками податків.
Наприкінці заходу проінформували щодо методів повідомлення про корупційні прояви.
Актуальні питання під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.
Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.
Від платників надходили питання щодо подання декларацій про майновий стан та доходи, заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, користування сервісом «Електронний кабінет», отримання податкової знижки та інше.
На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.
Практикум-навчання для платників
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.
Нещодавно в Криворізькій північній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум-навчання для платників податків.
Під час практикуму були розглянуті зміни в податковому законодавстві - наказ від 22 березня 2023 № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення», також йшлося про декларування доходів громадян та подання декларації про майновий стан і доходи.
Наприкінці практикуму присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.
Зустріч з платниками в Центрі обслуговування платників Криворізької північної ДПІ
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Сьогодні, в приміщенні Центру обслуговування платників Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області разом з фахівцями Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області проведено зустріч з платниками щодо користування електронними сервісами.
Пріоритетним напрямом роботи державних органів, як Державної податкової служби так і Пенсійного фонду залишається розвиток онлайн-сервісів. Сучасні електронні сервіси Державної податкової служби дозволяють оперативно отримувати всю необхідну інформацію, довідки та консультації, а також подавати податкову та іншу звітність без відвідування Центрів обслуговування.
Присутнім роз’яснили можливості електронних сервісів:
«Електронний кабінет», за допомогою якого платники можуть отримувати послуги від податкової служби;
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР)», в якому представлена офіційна позиція Державної податкової служби України по всіх напрямах чинного податкового законодавства;
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», за допомогою якого можна перевірити потенційних бізнес-партнерів щодо сумлінності сплати податків до бюджету
та інші.
Фахівці Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області розповіли присутнім, що громадяни можуть скористатись новими можливостями сплати добровільного внеску та набути страховий стаж або збільшити заробітну плату для майбутньої пенсії. Для цього необхідно укласти договір з Пенсійним фондом України та сплатити внески. Договір укладається в електронній формі через вебпортал електронних послуг ПФУ.
Начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Познякова звернула увагу, що триває Деклараційна кампанія – 2023. Відзначила, що подавати декларацію про майновий стан і доходи і сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави.
Наприкінці заходу присутні отримали відповіді на свої запитання та друковану продукцію роз’яснювального.