Головна сторінка / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

За І півріччя 2022 року Податкова декларація з податку на прибуток підприємств подається за оновленою формою

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 15.03.2022 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.02.2022 № 58 (далі – Наказ № 58), яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Пунктом 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Отже, Декларація за оновленою формою (з урахуванням змін внесених Наказом № 58) подається платниками, починаючи зі звітного періоду – І півріччя 2022 року.

На офіційному вебпорталі ДПС України у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларацій з додатками, які приймаються з 01.07.2022 за ідентифікаторами форм:

J0100122 – для юридичних осіб;

F0100722 – для фізичних осіб;

J0100922 – для інститутів спільного інвестування;

J0100522 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Винагорода фізособі за добровільно передану ЗСУ бойову техніку держави-агресора: що з ПДФО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 21 квітня 2022 року № 2214-IX «Про внесення зміни до пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме п. 165.1 ст. 165 доповнено новим п.п. 165.1.63.

Підпунктом 165.1.63 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) не включається сума винагороди за добровільно передану Збройним Силам України (ЗСУ) придатну для застосування бойову техніку держави-агресора відповідно до Закону України від 01 квітня 2022 року № 2172-ІХ «Про встановлення винагороди за добровільно передану Збройним Силам України придатну для застосування бойову техніку держави-агресора».

Отже, такий дохід не оподатковується ПДФО.

Податковий борг: інформація про наявність/відсутність для громадян через електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ст. 67 Конституції України від 28 червня 1996 року № 254к/96-ВР зі змінами та доповненнями визначено обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (ПКУ) встановлено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані ІКП).

Інформацію про наявність (відсутність) податкового боргу платник може отримати, скориставшись Електронним кабінетом, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Вхід до приватної частини Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua або за допомогою мобільного застосунку «ДІЯ».

У приватній частині Електронного кабінету режим «Стан розрахунків з бюджетом» надає користувачу Електронного кабінету доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів (дані ІКП).

Даний режим надає можливість переглянути зведену інформацію по кожному виду платежу, зокрема: орган ДПС, назва податку (платежу), платіж (код), бюджетний рахунок. При цьому, червоним кольором позначено суми заборгованості перед бюджетом.

Також, даний режим надає можливість переглянути інформацію по кожному виду податку (платежу) про нарахування за податковими зобов’язаннями, сплату та повернення з бюджету, пеню, переплату та залишок несплаченої пені, а також вивантажити її в форматі ХLS.

Крім цього, згідно з п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу першого п. 59.3 ст. 59 ПКУ податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Абзацами першим і четвертим п. 6 розд. IV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 610) визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) – місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в Електронний кабінет засобами інформаційно-телекомунікаційної системи з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» «Про електронні довірчі послуги».

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Випадки, в яких декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути «спрощенцем» першої групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи – підприємці (ФОП), які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 1.8 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 12-торг «Про наявність і використання торгової мережі на ринках та реалізацію сільськогосподарської продукції на них», затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 26.07.2005 № 209 зі змінами та доповненнями, торгове місце – площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, палатках тощо. До торгових місць на ринках не належать магазини та об’єкти ресторанного господарства.

Отже, ФОП, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазині, що розташований на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи.

За об’єкти нерухомості встановлені нульові ставки: подання декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок) для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 № 897), передбачає заповнення додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості) та додатка 2 (для об’єктів нежитлової нерухомості), які є її невід’ємною частиною.

Згідно з приміткою 10 інформації до додатка 1 (додатка 2) до Декларації у графі 13 «Ставка (%)» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 (додатка 2) зазначається ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена рішенням органу місцевого самоврядування відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ.

Отже, за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

Закон № 1914: до уваги виробників електроенергії за «зеленим» тарифом!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

До методики НГО земельних ділянок внесено зміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 06.07.2022 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 01 липня 2022 року № 753 (далі – Постанова № 753), якою внесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Постанова № 1147).

Постановою № 753, зокрема п. 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок Постанови № 1147 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін, дані про нормативну грошову оцінку (НГО) окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

У разі розташування земельних ділянок у межах кількох оціночних районів та/або адміністративно-територіальних одиниць, та/або категорій лісів НГО таких земельних ділянок визначається як сума НГО їх частин, що розташовані у відповідних землеоціночних районах та/або адміністративно-територіальних одиницях, та/або категоріях лісів.

Витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про НГО земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з НГО земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації НГО земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов’язків якого належить надання зазначених витягів.

У разі подання заяви в електронній формі витяг із технічної документації з НГО земельних ділянок або мотивована відмова в наданні такого витягу видається в електронній формі за допомогою технічних засобів електронних комунікацій із накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника може також надаватися в паперовій формі.

Постанова № 753 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 06.07.2022 № 147.

Новий сервіс ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram

Для забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг ДПС запустила новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» в месенджері Telegram.

Чат-бот – ефективний та сучасний засіб комунікації, який дозволяє 24/7 оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених порушень законодавства.

За допомогою чат-боту можна повідомити податкову службу про:

незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

відмову у розрахунку банківською карткою;

торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Після опрацювання отриманої інформації ДПС будуть вжиті заходи відповідного реагування для припинення порушень або незаконної діяльності.

Використання РРО/ПРРО – захист прав споживачів

Державна податкова служба України відзначає стійке зростання кількості зареєстрованих та поставлених на облік РРО/ПРРО.

Дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) у сфері роздрібної торгівлі суб’єктами господарювання завжди приносить користь споживачам, бюджету країни та поліпшує, в частині контролю за залишками асортиментного переліку товарів, роботу платників податків, які у своїй діяльності використовують реєстратори розрахункових операцій.

Застосування РРО/ПРРО підвищує ефективність контролю за дотриманням законодавства у сфері захисту прав споживачів завдяки праву останніх вимагати фіскальний чек. Зазначені норми сприяють прозорим та рівним конкурентним умовам для всіх учасників ринку та несуть в собі загрози тільки для недобросовісних його учасників.

Отже, норми обов’язкового використання РРО/ПРРО сприяють збільшенню надходжень до Державного бюджету України, посиленню захисту прав споживачів та створенню рівних і цивілізованих умов ведення бізнесу.

Це, у свою чергу, посилить спроможність нашої держави забезпечувати нагальні потреби її захисників та захисниць в умовах воєнного стану та належної соціальної підтримки громадян.

Дякуємо сумлінним платникам податків, які, поповнюючи державну скарбницю, сприяють перемозі України у боротьбі з загарбником.

Як ФОП – платником ЄП (зі ставкою 2 відс. доходу) заповнюється розд. III уточнюючої податкової декларації платника ЄП третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні (далі – Декларація) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ звітної Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І такої Декларації?

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю (абзац перший п.п. 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні затверджена наказом Міністерства фінансів України від 26.04.2022 № 124 (далі – Декларація).

Згідно з приміткою 3 до Декларації рядок 04 розд. ІІ підлягає обов’язковому заповненню у Декларації за грудень відповідного року.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (зі ставкою 2 відс. доходу) у разі помилкового відображення у рядку 04 розд. ІІ Декларації за місяць (крім грудня) поточного року значення показника рядка 02 розд. І, при заповненні уточнюючої Декларації переносить до рядків 05 і 06 розд. ІІІ значення рядка 02 Декларації, що уточнюється.

В рядках 07 і 08 розд. ІІІ уточнюючої Декларації на паперових носіях проставляє прочерк, в електронній формі – рядки не заповнює.

При цьому в уточнюючій Декларації заповнюється розд. І, в якому повторно відображаються показники рядків 01 і 02 зазначені у Декларації, яка уточняється.

Роботодавці зобов’язані виконувати норми законодавства про працю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома роботодавців, що ст. 22 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) визначені гарантії для найманих працівників при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

Так, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, має право вільного вибору серед кандидатів на зайняття робочого місця (посади).

При цьому, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом.

На вимогу особи, якій відмовлено в прийнятті на роботу, власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, зобов’язані письмово повідомити про причину такої відмови, яка має відповідати частині першій ст. 22 КЗпП.

Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров’я працівника можуть встановлюватися законодавством.

Також, нормами ст. 29 КЗпП встановлено, що до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) роботодавець зобов’язаний:

1) роз’яснити працівникові його права і обов’язки та поінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, на якому він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

2) ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором;

3) визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;

4) проінструктувати працівника з питань техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець повинен забезпечити виконання п. 2 частини першої ст.. 29 КЗпП, а також надати працівникові рекомендації щодо роботи з обладнанням та засобами, які роботодавець надає працівнику для виконання певного обсягу робіт. Ознайомлення може відбуватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.

Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

Скільки декларацій акцизного податку та до якого контролюючого органу повинні подавати СГ роздрібної торгівлі, якщо пункти роздрібного продажу підакцизних товарів знаходяться в різних районах міста з районним поділом та обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу територіальної громади (далі – ТГ) міста і податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ?

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) передбачено, що платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є особа – суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПКУ податкова декларація, зокрема, декларація акцизного податку (далі – Декларація), подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пп. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання Декларації за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність.

Відповідно до абзацу першого п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14), особи, визначені ст. 212 ПКУ як платники акцизного податку складають та подають Декларацію.

Пунктом 7 розд. ІV Порядку № 14 передбачено заповнення суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів Розділу Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, розраховані окремо за кожним кодом за КОАТУУ.

Згідно з п. 10 розд. V Порядку № 14 додаток 6 «Розрахунок сум акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» (далі – Додаток 6) до Декларації заповнюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, у межах якої знаходяться місця здійснення реалізації підакцизних товарів, з обов’язковим зазначенням відповідного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ.

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку № 14 декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника. Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

При цьому, контролюючими органами в містах з районним поділом, райони яких обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї територіальної громади (далі – ТГ), з переліку таких ДПІ визначено «базові» ДПІ до яких, суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів подається декларація акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Отже, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має пункти роздрібного продажу підакцизних товарів в різних районах міста з районним поділом, що обслуговуються різними ДПІ, але входять до складу однієї ТГ міста та податок сплачується на єдиний рахунок такої ТГ, подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації із зазначенням коду КОАТУУ ТГ до «базової» ДПІ, із зазначенням коду та назви такої ДПІ, де вказуються всі обсяги продажу підакцизних товарів та податкові зобов’язання, які виникли внаслідок здійснення діяльності на території ТГ. При цьому, в додатку 10 «Доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу» (далі – Додаток 10) до Декларації платник зазначає нарахування акцизного податку в розрізі кожного коду КОАТУУ, який був до об’єднання такої ТГ.

Разом з цим, зазначаємо, що п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, зокрема:

у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 ПКУ, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Особливості відображення у фіскальному чеку ПДВ платником, який використовує особливе оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО та ПРРО), відповідно) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послу» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265). Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням РРО та/або ПРРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (ст. 8 Закону № 265).

Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Відповідно до п. 2 розд. ІI Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) має містити обов’язкові реквізити, зокрема, щодо назви товару (послуги), вартості, літерного позначення ставки податку на додану вартість (далі – ПДВ) (рядок 10), та окремим рядком літерного позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 21).

Дана вимога є обов’язковою для суб’єктів господарювання, які зареєстровані як платники ПДВ.

Також, рядки 21 та 22 фіскального касового чека повторюються відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ та акцизного податку. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, якщо сума ПДВ або акцизного податку дорівнює нулю (п. 7 розд. ІI Положення № 13).

Поряд із зазначеним, відповідно до чинної на сьогодні редакції п.п. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ є призупиненою.

Звільнення від оподаткування, встановлене п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту та з постачання на митній території України товарів, які мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, призупиняються права та обов’язки, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. XX ПКУ (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.

Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи викладене вище, не відображення у фіскальному касовому чеку ставки ПДВ дозволяється виключно щодо товарів (послуг), що не є об’єктом оподаткування ПДВ.

ДПС долучилась до інформаційної кампанії Держпраці «Виходь на світло!»

Державна податкова служба України співпрацюватиме з Державною службою України з питань праці у рамках інформаційної кампанії «Виходь на світло!».

На сьогодні в умовах війни актуальним залишається питання офіційного працевлаштування наших громадян та забезпечення їх соціальних гарантій. Незадекларована праця позбавляє найманих працівників можливості захисту своїх інтересів, сприяє ухиленню від сплати податків, а відповідно і до ненадходження до бюджету таких потрібних для країни коштів.

У рамках кампанії «Виходь на світло!» ДПС надаватиме інформаційну підтримку щодо ознайомлення громадян з вимогами законодавства щодо офіційного оформлення найманої праці, спільно з Держпраці аналізуватиме виявлені порушення та працюватиме на їх упередження.

Закликаємо працедавців та їх робітників працювати легально, таким чином допомагаючи нашій країні на шляху до перемоги.

Звернення через сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

Підстави для подання податкової декларації про майновий стан і доходи громадян

Відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:

доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;

доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;

іноземного доходу;

та в інших передбачених Кодексом.

Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом Кодексу;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок та військовий збір;

у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Крім того, платники податку мають право подати податкову декларацію з метою використання права на податкову знижку.

Про зміни до Податкового кодексу України з 01 липня 2022 року йшлося під час інтерв’ю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олена Балуєва поспілкувалася з представниками ЗМІ.

Податківець звернула увагу, що з 01 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2325-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» (далі – Закон № 2325), яким внесено зміни до Податкового кодексу України.

Законом № 2325 передбачено:

заборону для платників єдиного податку третьої групи (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України здійснення імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів, скасування звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України;

скасування звільнення від оподаткування ПДВ, акцизним податком операцій з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;

скасування звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи.

Крім того, нагадала, що відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України у зв’язку з введенням воєнного стану в Україні (п.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ), терміни подання громадянами податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік та відповідальність за несвоєчасне їх подання визначені наступним чином:

платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо подання звітності звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого до 02 червня 2022 року, за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів подання звітності платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, у яких відновилася можливість подання звітності, граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, за умови подання звітності протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Спілкування з представниками ЗМІ щодо актуальних питань податкового законодавства

Нещодавно, заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова спілкувалася з представниками ЗМІ.

Вона зауважила, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» припинено дію мораторію на проведення фактичних перевірок, а відтак в умовах дії воєнного стану податкова служба забезпечує контроль за проведенням розрахункових операцій.

З метою захисту прав споживачів під час проведення розрахункових операцій, особливо у період дії воєнного стану необхідне застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій.

Крім того, обговорили основні зміни у податковому законодавстві, зокрема щодо Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Звернула увагу, що продовжуються кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування та декларування доходів громадян, отриманих у 2021 році та закликали не зволікати, а задекларувати свої доходи, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку, сплативши податки та збори.

Проведення податківцями інформаційно - роз’яснювальних заходів

Криворізькою північною ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено зустріч з платниками податків у Прозорому офісі соціальних послуг Тернівської районної у місті Кривому Розі ради.

Під час проведення зустрічі фахівці Криворізької північної ДПІ головного управління ДПС у Дніпропетровській області надали роз’яснення стосовно змін, внесених до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, передбачених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ (далі – Закон України № 2260).

Де платники податків, які відповідно до норм розділу IV Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи та мають можливість виконувати свої податкові обов'язки щодо дотримання термінів подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України № 2260 за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Оскільки 31 липня 2022 року припадає на вихідний день, то з урахуванням норм п. 57.1 ст. 57 Кодексу останній день для сплати податкових зобов’язань громадянами за даними декларацій припадає на 01.08.2022.

Також надавали присутнім консультації з питань сфери оподаткування.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено засідання «круглого столу» з питань податкового законодавства.

Платників податків було проінформовано про основні зміни в оподаткуванні під час воєнного стану, зокрема щодо Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового контролю та адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», яким передбачено: особливості формування податкового кредиту, відновлення проведення камеральних та документальних перевірок,, відновлення бюджетного відшкодування сум ПДВ за результатами перевірок тощо.

Крім того, нагадали, що триває кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування та було зазначено, що збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов'язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.

Наприкінці присутні отримали відповіді на питання та друковану продукцію.

Зустріч за «круглим столом» з платниками податків в Криворізькій південній ДПІ

Днями у Криворізькій південній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області податківці зустрілися з суб’єктами господарювання у форматі «круглого» столу.

Присутні обговорили зміни у податковому законодавстві в умовах воєнного стану, зокрема:

щодо Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260);

щодо основних положень закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Мета яких - спростити ведення бізнесу, сприяти сплаті податків та покликані стимулювати ефективну роботу економіки у воєнний час.

Податківці розповіли присутнім про основні моменти застосування та використання реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) в умовах сьогодення та наголосили на необхідності забезпечення споживачам можливості здійснювати розрахунки у безготівковій формі із застосуванням електронних платіжних засобів.

Звернули увагу на тривалість кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування. Зазначили, що громадяни, які мають бажання легалізувати неоподатковані в минулому активи, можуть подати до органів ДПС добровільну декларацію та сплатити податок з неоподатковуваних доходів за нижчими ставками.

Водночас нагадали, що продовжується щорічна кампанія декларування доходів громадян за 2021 рік.

Крім того, фахівці обговорили з платниками податків про легалізацію та організацію трудових відносин в умовах воєнного стану та наголосили, що сплата податків забезпечує економічну стабільність країни та наближає до Перемоги.

Наприкінці зустрічі присутні отримали друковану продукцію із роз’ясненнями новацій податкового законодавства.

Зустріч з суб’єктами господарювання щодо функціонування бізнесу в умовах воєнного часу

Нещодавно, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування в умовах воєнного стану, відбулась зустріч з суб’єктами господарювання заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової.

Головні питання, які обговорювалися на зустрічі: основні зміни у податковому законодавстві щодо Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану», Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» тощо.

Також обговорили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної .

Податківці наголосили, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

Нагадали про можливість легалізувати активи, які були неоподатковані, шляхом подачі одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Роз’яснили, щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у період дії воєнного стану. Зазначили, що тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, штрафні санкції за відсутність реєстраторів розрахункових операцій у суб’єктів господарювання, які зобов’язані їх використовувати, не застосовуються. Виняток – реалізація підакцизних товарів, під час продажу яких РРО має використовуватися обов’язково.

На зустрічі було проаналізовано проблемні питання, які виникають під час робочого процесу та шляхи їх вирішення. Платники податків отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.