Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Інформація для сільськогосподарських виробників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток, який є виробником сільськогосподарської продукції, але не обрав «особливий» річний податковий (звітний) період, а застосовував календарний річний податковий (звітний) період з податку на прибуток (його доходи за попередній річний звітний період за даними фінансової звітності не перевищували 40 мільйонів гривень), і в середині року такий платник переходить на спрощену систему оподаткування, то такий платник податку на прибуток у разі переходу на спрощену систему оподаткування в середині року подає Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за звітний період, що передує кварталу, з якого він переходить на спрощену систему оподаткування, у термін, передбачений п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Люди – найцінніший капітал вашого бізнесу. Працюючи відкрито, ви зможете проводити конкурси на вакансії. Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – допоможуть вам залучити та втримати досвідчених фахівців.

Соціальна відповідальність – запорука високої репутації. Опитування свідчать, що споживачі готові платити більше за товари та послуги бізнесу, який опікується соціальними проблемами, працює чесно та відкрито, надає гарантійне обслуговування.

Набрав чинності закон про звільнення від сплати екоподатку, плати за землю та податку на нерухоме майно за знищену чи пошкоджену нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 06.05.2023 набрав чинності Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Закон № 3050 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 05.05.2023 № 90 (8107).

Актуальні питання щодо легалізації найманої праці та заробітної плати

Відеоматеріал знаходиться за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/9443.html

Втрата платником податку на прибуток підприємств статусу виробника сільськогосподарської продукції: особливості декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник податку на прибуток підприємств два роки поспіль застосовував «особливий» річний податковий (звітний) період, користуючись своїм статусом виробника сільськогосподарської продукції, однак, зважаючи на обставини, платник дещо змінив види діяльності і за результатами останнього звітного періоду втратив статус виробника сільськогосподарської продукції – його дохід від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за податковий (звітний) рік (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року) не перевищує 50 відсотків загальної суми доходу, то такий платник втрачає право на застосування «особливого» річного податкового (звітного) періоду.

При цьому, якщо його річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками звітів про фінансові результати (звітів про сукупний дохід), за весь попередній річний податковий (звітний) період (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року) не перевищує 40 мільйонів гривень, то платник податку на прибуток після подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Податкова декларація) за «особливий» річний звітний період подає Податкову декларацію за податковий (звітний) період, який починається з 1 липня і закінчується 31 грудня поточного звітного року.

У разі, якщо річний дохід, визначений за показниками відповідної фінансової звітності, перевищив показник 40 мільйонів гривень за весь попередній річний податковий (звітний) період (з 1 липня минулого звітного року по 30 червня поточного звітного року), для такого платника звітними періодами для подання Податкової декларації у «післяособливий» звітний період є: три квартали – починається з 1 липня і закінчується 30 вересня поточного звітного року, та рік – починається з 1 липня і закінчується 31 грудня поточного звітного року.

Детальніше щодо визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції – в Інформаційному листі ДПС № 3/2023: Особливості визначення податкових (звітних) періодів для платників податку на прибуток підприємств, які є виробниками сільськогосподарської продукції за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/671480.html

Отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків для дитини можливо шляхом подання документів в електронній формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що облікову картку за формою № 1ДР та копії документів необхідних для реєстрації у Державному реєстрі можна подати в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua) (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Електронний кабінет складається із двох функціональних частин: відкрита (загальнодоступна) та приватна (особистий кабінет).

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів – кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID).

Для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом відкрита приватна частина Електронного кабінету, яка містить режим «Допомога», де розміщено інструкцію користувача з кожного режиму Електронного кабінету.

Особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до частини 4 ст. 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) визначається Законом № 2464, в частині адміністрування – Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 частини другої ст. 6 Закону № 2464).

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464 (частина друга ст. 25 Закону № 2464).

У випадках повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, недієздатною, оголошення померлою та відсутності осіб, які відповідно до Закону № 2464 несуть зобов’язання із сплати єдиного внеску, сума недоїмки підлягає списанню (частина сьома ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з частиною восьмою ст. 25 Закону № 2464 у разі ліквідації юридичної особи – платника єдиного внеску або втрати платником з інших причин статусу платника єдиного внеску сума недоїмки сплачується за рахунок коштів та іншого майна платника. У такому разі відповідальними за погашення недоїмки є:

- ліквідаційна комісія – щодо юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується;

- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва або іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є:

- засновники або учасники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується, якщо згідно із законом вони несуть повну чи додаткову відповідальність за її зобов’язаннями;

- юридична особа – щодо утворених нею філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу – платника єдиного внеску, що ліквідується;

- правонаступники юридичної особи – платника єдиного внеску, що ліквідується.

У разі злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення платника єдиного внеску зобов’язання із сплати недоїмки покладаються на осіб, до яких відповідно до законодавства перейшли його права та обов’язки.

Передача платниками єдиного внеску своїх обов’язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства (частина дев’ята ст. 25 Закону № 2464).

Таким чином, юридична особа, фізична особа – підприємець (крім електронних резидентів (е-резидентів) або фізична особа не може сплатити грошове зобов’язання по єдиному внеску за інших осіб, крім випадків сплати головою сімейного фермерського господарства внесків за себе і членів такого господарства.

Чи сплачує орендар орендну плату за земельні ділянки відповідно до рішення органу місцевого самоврядування про нову нормативну грошову оцінку землі, якщо зміни не внесені до договору оренди землі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (абзац перший п. 289.1 ст. 289 ПКУ).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378).

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (частина перша ст. 15 Закону № 1378).

Періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель (не рідше одного разу на 5 – 7 років) визначено частиною другою ст. 18 Закону № 1378.

Частиною другою ст. 18 Закону № 1378 встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться:

- розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років;

- розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 5 – 7 років, а несільськогосподарського призначення – не рідше ніж один раз на 7 – 10 років.

Пунктом 5 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 із змінами та доповненнями (далі – Типовий договір), передбачено відображення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) на дату укладення договору.

Розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності (п. 13 Типового договору).

Рішення органів місцевого самоврядування відповідно до частини першої ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями є обов’язковими для виконання, зокрема, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Враховуючи викладене, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про нову нормативну грошову оцінку землі з урахуванням вимог щодо строку його прийняття та оприлюднення, орендар сплачує орендну плату, обчислену із застосовуванням такої нормативної грошової оцінки (в т. ч. у разі не внесення відповідних змін до договору оренди землі).

Чи сплачують ПДФО ФОП призвані на військову службу під час мобілізації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 25 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), cамозайняті особи (фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» із змінами та доповненнями, на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розд. IV ПКУ.

Підставою для такого звільнення є заява самозайнятої особи та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до податкового органу за місцем податкової реєстрації самозайнятої особи протягом 10 днів після її демобілізації. Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації).

Якщо самозайнята особа, призвана на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов’язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа.

Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована самозайнята особа у заяві, передбаченій у цьому пункті, зазначає дані про суми нарахованого та утриманого уповноваженою особою податку з найманих працівників протягом строку військової служби самозайнятої особи.

Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників та інших фізичних осіб, подається демобілізованою самозайнятою особою у порядку та строки, встановлені ПКУ, без нарахування штрафних і фінансових санкцій, передбачених ПКУ.

Цей пункт ПКУ застосовується з першого дня мобілізації, оголошеної Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженим Законом України від 17 березня 2014 року № 1126-VII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»» .

Що означає поняття тип ПРРО «Пересувний» з метою заповнення розділу 4 заяви за ф. № 1-ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

З метою заповнення розділу 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.

Нагадування платникам ПДВ про граничні строки реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» підрозділ 2 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 89, який передбачає на період дії воєнного стану в Україні та протягом 6 місяців після його припинення, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені,

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені,

- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність з проведення азартних ігор, не можуть бути «спрощенцями» за ставкою 2 відсотки доходу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.02.2023 набрав чинності Закон України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування», відповідно до якого скасовано можливість здійснення діяльності з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора) на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу.

Щодо амортизації у податковому обліку основних засобів, які знаходяться на тимчасово окупованій території

Державна податкова служба України нагадує, що з питань бухгалтерського обліку активів, які знаходяться на тимчасово окупованій території держави та над якими втрачено контроль через наслідки російської військової агресії проти України, Міністерством фінансів України надано роз’яснення листом від 10.10.2022 № 41010-06-62/23254, яке розміщено на вебпорталі ДПС (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/629143.html).

У своєму роз’ясненні Мінфін зазначає, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Для дотримання порядку проведення інвентаризації слід керуватися Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, та Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419.

Необоротні активи та запаси, які відображалися в бухгалтерському обліку до введення воєнного стану та які на дату складання фінансової звітності фактично перебувають на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, продовжують обліковуватись у складі активів підприємства.

Одночасно підприємство має оцінити негативний вплив змін в економічному і правовому середовищі та визнати суми втрат від зменшення корисності необоротних активів до моменту настання умов доступу до таких активів, проведення інвентаризації та прийняття відповідно рішення щодо їх списання або відновлення корисності.

При цьому підприємства, які перебувають в районах проведення воєнних (бойових) дій та застосовують для ведення бухгалтерського обліку національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, виявлені в результаті інвентаризації нестачі, втрати або знищення необоротних активів та запасів на підставі належним чином оформлених документів відображають у складі витрат підприємства.

Інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів у податковому обліку для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено пунктом 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених ПКУ.

При нарахуванні амортизації необоротних активів згідно з п. 138.1 ст. 138 ПКУ платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі п. 138.2 ст. 138 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 ст. 138 ПКУ.

Водночас, згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, а також витрати на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення.

Невиробничими основними засобами вважаються основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку на прибуток підприємств.

Крім того, у податковому обліку амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Отже, якщо основні засоби, призначені для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток, знаходяться на тимчасово окупованій території або в районах проведення воєнних (бойових) дій, та нарахування амортизації таких активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у бухгалтерському обліку не припиняється, то такі основні засоби можуть амортизуватися протягом такого періоду у податковому обліку відповідно до вимог п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі, якщо платник податку на прибуток до моменту настання умов доступу до необоротних активів (основних засобів) за результатами оцінки негативного впливу змін в економічному і правовому середовищі визнає суми втрат від зменшення корисності таких активів, то такий платник, керуючись п. 138.1 ст. 138 ПКУ, збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму втрат від зменшення корисності таких основних засобів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Як буде розраховуватись граничний обсяг доходу для ФОП – платників єдиного податку третьої групи для подальшого перебування на спрощеній системі оподаткування після скасування воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що суб’єкти господарювання – платники третьої групи, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування зі сплати єдиного податку за ставкою 2 відс., з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Тобто, платники третьої групи, що сплачували єдиний податок до 31.03.2022 за ставкою 5 відс., та які перейшли на сплату єдиного податку з 01 квітня 2022 року на ставку 2 відс., з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану повертаються знову на сплату єдиного податку за ставкою 5 відс. з дотриманням обмеження в обсязі доходу, одержаного протягом календарного року, що повинен не перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Зауважуємо, що дохід, отриманий у період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не впливає на застосування спрощеної системи оподаткування надалі з урахуванням усіх обмежень, встановлених для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи.

При цьому, повернення до попередніх ставок єдиного податку (системи оподаткування) відбувається автоматично після скасування воєнного, надзвичайного стану на території України без подання заяви.

В оновленому «Єдиному вікні подання електронної звітності» – нова форма податкової декларації з ПДВ з додатками

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.05.2023 діють оновлені форми податкової декларації з ПДВ.

Звертає увагу, що станом на 25.04.2023 ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ оприлюднила оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.7.0. Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 до 25.04.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.7.0) (станом на 25.04.2023)

Додано нові версії документів:

З метою забезпечення приймання та обробки електронних форм документів на виконання Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»:

F/J 1304304 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним, за наявності у ліцензіата місць оптової торгівлі за відсутності у ліцензіата місць оптової торгівлі;

F/J 1304604 – Заява щодо ліцензії на право зберігання пального щодо ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

F/J 1304503 – Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

F/J 1304404 – Заява щодо ліцензії на право виробництва пального.

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 17 січня 2023 року № 26):

F/J 0200124 – Податкова декларація з податку на додану вартість;

F0200424, J0200524 – Додаток 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)»;

F/J 0215224 – Додаток 2 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»;

F0200524, J0200624 – Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)»;

F/J 0299824 – Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4)»;

F/J 0299324 – Додаток 5 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (Д5)»;

F/J 0215724 – Додаток 6 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д6)»;

F/J 0215824 – Додаток 7 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7)»;

F/J 0215524 – Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

F/J 0217024 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

F/J 0215924 – Заява про відмову/зупинення використання пільги, передбаченої пунктом 45 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, додаток 2 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу ІІІ);

J0215623 – Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування, додаток 1 до Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (пункт 9 розділу ІІІ);

F/J 0212002 – Спрощена податкова декларація з податку на додану вартість;

F/J 0212102 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість до спрощеної податкової декларації у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

У зв'язку із внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2014 року № 1089 «Про затвердження порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції»:

F 1308302 – ЗАЯВА про включення / внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

У зв'язку із внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів»:

F/J 1312005 – Повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

З метою забезпечення реалізації протоколу про порядок обміну інформацією, терміни, структуру та формат відомостей, необхідних для проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи, до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України:

J 1602401 – Запит на проведення підтвердження відповідності реєстраційних даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

J 1702401 – Відповідь на запит щодо результату проведення підтвердження відповідності даних фізичної особи даним Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (далі – Держстат) та враховуючи зміни внесені наказом Держстату від 10 листопада 2022 року № 279:

S1615210 - № 51-пас (2 рази на рік). Обстеження фізичної особи-підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті (наказ Держстату від 31 травня 2022 р. № 122);

S2700415 - 4-сг (річна). Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур (наказ Держстату від 08 червня 2022 р. № 165).

Шановні платники! Комунікаційна податкова платформа працює!

Податкова служба продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю у Дніпропетровській області працює Комунікаційна податкова платформа. Ця платформа активізує співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечують ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платники в обов’язковому порядку зазначають інформацію (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про проведення запланованого заходу.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС плануються комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена в інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надає змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання у діалозі з податківцями.

Чи можна заяву про реєстрацію ПРРО подати через Єдине вікно подання електронної звітності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що заява про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F 1316604) може бути подана у електронній формі через Електронний кабінет (портальне рішення для користувачів або програмного інтерфейсу (АРІ)) або засобами телекомунікацій.

Закон України № 2888: якими документами можуть бути підтверджені витрати, понесені платником податку на доходи фізичних осіб у відрядженні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності з 01.04.2023) були удосконалені деякі положення Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Так, з урахуванням внесених змін до Кодексу Законом № 2888, відповідно до абзаців п’ятого – десятого п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу до підтвердних документів, які підтверджують витрати платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у відрядженні належать: транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки); документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси; документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти; документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів; інші документи, що засвідчують вартість витрат.

Не є доходом платника ПДФО – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме: на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв’язку із здійсненням таких витрат. Тобто, зазначені витрати не є об’єктом оподаткування лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість таких витрат.

Важливо! Будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Норми визначені абзацом двадцять другим п.п. «а» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу.

Також за рахунок електронних грошей можуть проводитися та не належатимуть до оподаткованих документально підтверджені витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, у встановлених межах, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями (абзац другий п.п. «б» п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу).

Деякі особливості виправлення помилок у звітності ФОПа – платника єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо формування Додатку 1 у складі декларації платника єдиного податку – ФОПа з типом «Уточнююча», яка подається у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації, якщо такі помилки не впливають на раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)та реквізити, нагадує.

Відповідно до п. 4 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску зобов’язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, зокрема, у складі звітності з єдиного податку у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Такі платники можуть виправити грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 у складі Декларації з типом «Уточнююча».

Згідно з приміткою 10 до Декларації Додаток 1 є її невід’ємною частиною.

Водночас, Додаток 1 не формується у складі Декларації з типом «Уточнююча», якщо раніше задекларовані у Додатку 1 грошові показники, суми нарахованого єдиного внеску та реквізити не змінюються.

Зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН: які документи подає сільськогосподарський товаровиробник?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, якщо у сільськогосподарського товаровиробника зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), такий суб’єкт господарювання може подати наступні документи:

► Скаргу.

► Пояснення:

- відомості про земельні угіддя та паї;

- трудові ресурси (штатний розпис);

- придбання/оренда сільськогосподарської техніки (відповідність даних зазначених у повідомленні за формою 20-ОПП «Відомості про об'єкти оподаткування» до інформації з податкової та фінансової звітності);

- придбання насіння, добрив, палильного;

- інформація щодо обробки землі, посіву, підживлення, збирання та комбайнування врожаю;

- місця для сушіння, зберігання збіжжя;

- інформація щодо реалізації сільськогосподарської продукції за період;

- придбання сільськогосподарського збіжжя для подальшої реалізації;

- основні постачальники та покупці;

- які роботи проводяться в господарстві і яким чином (власні сили, орендовані засоби, сезонні працівники тощо);

- перелік копій документів, що додаються до скарги.

► Документи на транспортні засоби:

- договір купівлі-продажу/оренди/найму транспортного засобу;

- платіжні документи (які підтверджують придбання/оренду/найм транспортного засобу);

- свідоцтво реєстрації транспортного засобу;

- документи на право власності транспортних засобів;

- документи про проходження техогляду;

- посвідчення водія;

- медичну експертизу перед виїздом на маршрут (може бути довідка з медичної служби або оплата за медобстеження водіїв перед виїздом на маршрут щодення/щомісячна чи щоквартальна - у разі необхідності).

► Статистичні та інші звіти, що стосуються безпосередньої діяльності сільськогосподарського товаровиробника:

- копію звіту №4-сг (річна ) «Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур»;

- копію звіту №29-сг «Звіт про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур»;

- копію звіту № 21-заг (місячна). «Звіт про реалізацію продукції сільського господарства»;

- копію звіту № 37-сг «Звіт про збирання сільськогосподарських культур станом на …»;

- копію звіту № 9-сг (річна) «Звіт про використання добрив і пестицидів під врожай ___ року (площа застосування добрив та пестицидів, вапнування та гіпсування ґрунтів; унесення мінеральних та органічних добрив, застосування пестицидів)»;

- копія звіту № 50-сг (річна) «Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств»;

- копію звіту № 10-мех (річна) «Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах»;

- копію акту «Витрати насіння і садивного матеріалу» (дод.4, форма № ВЗСГ-4);

- копію акту списання товару (добрив, насіння тощо) зі складу;

- договір оренди земельної ділянки;

- розрахунок орендної плати за земельну ділянку, яка надана в оренду;

- акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки

► Документи, що стосуються безпосередньої діяльності сільськогосподарського товаровиробника:

- надання сільськогосподарських послуг (копія договору, витрати основних виробничих ресурсів на кожному етапі робіт і окремо по кожній сільськогосподарській культурі та дата початку робіт, технологічна карта ): оранка, дискування, внесення м/д, загрузка/доставка/культивація/посів/внесення засобів захисту рослин/ внесення КАС/збирання врожаю (витрати палива (ціна, обсяг, вартість)) тощо; добрива-насіння;

- послуги техніки.

- постачання сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- збір сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- транспортування сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна);

- обмолот сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- сушіння сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- зберігання сільськогосподарських культур (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- копії актів прийому-передачі сільськогосподарської продукції;

- оренда складського приміщення (копія договору, акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна);

- постачання (акт надання послуги, рахунок, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, довіреність);

Також надаються копії таких документів:

- специфікації;

- копія банківської виписки (платіжної інструкції);

- картка аналізу зерна (лабораторне дослідження: аналіз зерна на вологість, смітна домішка, зернова домішка);

- акт на виконання робіт (надання послуг);

- складська квитанція на зерно (передача зерна на зберігання на підставі договору);

- реєстр на здачу зерна (кукурудзи/пшениці тощо) на елеватор;

- реєстр документів на прихід;

- акт приймання – передачі на зерновий склад;

- заявка на завантаження збіжжя зі складу;

- інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей;

- придбання техніки іншого майна.

Засідання міської робочої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, у виконавчому комітеті Криворізької міської ради за головуванням в.о. міського голови Юрія Вілкула відбулось засідання міської робочої групи з питань виконання показників доходу бюджету громади та стан погашення боргу суб’єктів господарювання.

На нараді були присутні начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов та начальник Криворізького відділу по роботі з боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Кучерук.

В ході заходу обговорювались надходження до бюджету громади та проблемні питання пов’язані зі сплатою боргу під час воєнного стану.

У спільній співпраці та взаємодії місцевої влади та податкової служби були розглянуті пропозиції, шляхи погашення податкового боргу та прийняті відповідні рішення щодо визначення механізмів вирішення проблемних питань по надходженню коштів до бюджету міста та скорочення податкового боргу.

Обговорення за «круглим столом» актуальних питань податкового законодавства

В приміщенні Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавства.

Під час заходу, податківці разом з присутніми платниками обговорили зміни в податковому законодавстві, новації електронних сервісів податкової служби, легалізації трудових відносин.

Наголосили, що сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, офіційне оформлення трудових відносин – це соціальна захищеність та соціальні гарантії, економічна підтримка держави в умовах воєнного стану.

Також нагадали, що для комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю працює Комунікаційна податкова платформа. Для звернень на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Повідомили, що на теперішній час податкова інформація для платників можлива в смартфоні через чатбот «InfoTAX».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» в Криворізькій північній ДПІ

Начальником Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганною Позняковою проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Від платників надходили питання щодо визначення мінімального податкового зобов’язання, оформлення трудових відносин з найманими особами, заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції, користування сервісом «Електронний кабінет» та інше.

На всі поставлені питання в ході сеансу «гарячої лінії» були надані роз’яснення в межах чинного законодавства.

Участь у громадських слуханнях

Днями, у форматі онлайн відбулися громадські слухання з обговорення проекту рішення щодо зміни ставок земельного податку, в яких брала участь начальник Криворізької північної ДПІ Головного у Дніпропетровській області Ганна Познякова.

У ході громадських слухань обговорили проект рішення щодо зміни ставок земельного податку та очікувані показники з орендної плати та земельного податку.

Усі озвучені пропозиції та інформація в подальшому будуть розглянуті на постійних комісіях міської ради.