УВАГА КОНКУРС!

«Головне управління ДПС у Дніпропетровській області оголошує конкурс з формування Єдиного реєстру суб’єктів господарювання на 2024 рік, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Заяви для участі у конкурсі приймаються ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

Засідання комісії відбудеться 20 грудня 2023 року за адресою: м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17- а.

Контактний телефон для довідок з питань проведення конкурсу:
 370-10-64.

Інформацію про документи, які необхідно подати на розгляд комісії для участі у конкурсі розміщено на сайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області – dp.tax.gov.ua».

РРО/ПРРО: яких суб’єктів господарювання звільнено з 01.10.2023 від відповідальності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 жовтня 2023 року суб'єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог Закону України 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (крім порушень порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), вчинені ними при продажу товарів, наданні послуг на:

- тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, - по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій;

- територіях активних бойових дій, - по дату завершення бойових дій на відповідних територіях;

- територіях можливих бойових дій, - по дату припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.

Який коефіцієнт застосовується при обчисленні мінімального податкового зобов’язання ФОП – платниками єдиного податку четвертої групи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року № 973-IV «Про фермерське господарство» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 973), за умови виконання ними сукупності вимог, визначених п.п. «б» п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 ПКУ. 

Пунктом 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 ПКУ визначено, що платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. 

Згідно з п.п. 14.1.114 прим. 2 п. 14.1 ст. 14 ПКУ мінімальне податкове зобов’язання – мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням. 

Мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена, та мінімальне податкове зобов’язання щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулами наведеними у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, елементом яких є коефіцієнт «К», який становить 0,05. 

Водночас п.п. 38 прим. 1.1.3 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ встановлено, що при обчисленні мінімального податкового зобов’язання платниками єдиного податку четвертої групи – фізичними особами – підприємцями, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону № 973, коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 ПКУ, застосовується у половинному розмірі. 

Поряд з цим, тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у підпунктах 38 прим. 1.1.1 і 38 прим. 1.1.2 п. 38 прим. 1.1 ст. 38 прим. 1 «Визначення мінімального податкового зобов’язання» ПКУ, застосовується із значенням 0,04 (п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Враховуючи зазначене, фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку четвертої групи при обчисленні мінімального податкового зобов’язання застосовується коефіцієнт 0,025. 

При цьому, тимчасово, при обчисленні мінімального податкового зобов’язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки – коефіцієнт 0,02. 

Оподаткування гранту, отриманого ФОПом від неприбуткової організації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, здійснюється відповідно до ст. 177 розділу IV Кодексу або глави І розділу XIV Кодексу залежно від обраної системи оподаткування.

Так, згідно з п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо ФОП отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Доходом для ФОПа – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п. 292.1 ст. 292 Кодексу).

Крім того, до складу доходу ФОПа – платника єдиного податку також не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм (п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 Кодексу).

Умовами договору про надання гранту, укладеного між ФОПом та неприбутковою організацією (благодійним фондом або громадською організацією), не передбачається виробництво (виготовлення) та/або реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь зазначених організацій, а лише надання фінансової допомоги у реалізації проєкту. 

Таким чином, оскільки дохід у вигляді гранту не пов’язаний з результатом від здійснення господарської діяльності ФОПом, то такий дохід, незалежно від обраної ФОПом системи оподаткування, оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – це доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Обмеження права на нарахування податкової знижки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що громадяни мають право скористатися податкової знижкою за 2022 рік по 31 грудня 2023 року включно.

При цьому, Податковим кодексом України (далі – ПКУ) встановлені обмеження права на нарахування податкової знижки.

Так, податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті (п.п.166.4.1 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшену з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 цього пункту.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених підпунктами 166.3.1 – 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, нарахованого у вигляді заробітної плати, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Згідно з п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, розраховується окремо від інших витрат та не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому цього підпункту, визначається у такому порядку:

- визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

- визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

- визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього цього підпункту для відповідної ставки податку;

- визначення суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником податку права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, та розрахунковою сумою податку, визначеною відповідно до абзацу п’ятого цього підпункту.

 Акцизний податок: за вироблені товари платники Дніпропетровщини спрямували до держбюджету майже 215,7 млн гривень

У січні – жовтні 2023 року до загального фонду держбюджету за вироблені товари від платників Дніпропетровської області надійшло майже 215,7 млн грн акцизного податку, що на понад 123,2 млн грн, або на 133,3 відс. більше минулорічного показника відповідного періода. 

Дякуємо платниками за своєчасну сплату податків і зборів. 

Нагадуємо, що 30.11.2023 – останній день сплати акцизного податку за жовтень 2023 року. 

До уваги платників податків – юридичних осіб!

Державна податкова служба України підготувала запитання-відповіді з мінімального податкового зобов’язання для платників податків – юридичних осіб.

У матеріалі висвітлені найбільш актуальні практичні ситуації, що виникають при визначені мінімального податкового зобов’язання, в тому числі щодо:

- врахування сплачених податків на зменшення такого зобов’язання;

- податкових наслідків автоматичного повернення платника єдиного податку четвертої групи зі спрощеної системи оподаткування з особливостями оподаткування;

- подання уточнюючих декларацій та заповнення розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання (Додатку 3) до податкової звітної декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Звертаємо увагу, що для комунікації з платниками податків – юридичними особами ДПС надавалися запитання-відповіді з цієї тематики, які можна знайти на вебпорталі ДПС за посиланням:

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/725465.html;

https://tax.gov.ua/broshuri-ta-listivki/.

Щодо здійснення безготівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що починаючи з 01.01.2023 торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців фізичних осіб – підприємців – платників  єдиного  податку  першої  групи, торговців, які  здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

Це передбачено пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Звертаємо увагу, що наступний етап реалізації Постанови № 894 відбудеться з 01 січня 2024 року – для торгівців, які провадять господарську діяльність у  населених  пунктах  з  чисельністю  населення  від  5  до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 пункту 1 Постанови № 894).

Водночас, такі вимоги не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Вся сума виграшу від участі в азартну гру, що виплачується (перераховується) фізичній особі, підлягає оподаткуванню ПДФО і військовим збором

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні визначено Законом України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768).

Частиною першою ст. 1 Закону № 768 наведені визначення понять, які вживаються в Законі № 768, а саме:

виграш (приз) – це кошти, майно, майнові права, що підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру відповідно до оприлюднених правил проведення такої азартної гри.

Відповідно до частини першої ст. 12 Закону № 768 з метою здійснення контролю за діяльністю організаторів азартних ігор, моніторингу роботи грального обладнання та забезпечення прав гравців створюється Державна система онлайн-моніторингу.

При цьому відповідно до частини першої ст. 23 Закону № 768 онлайн-система організатора азартних ігор повинна забезпечувати фіксацію кожної операції з прийняття ставки, виплати (видачі) виграшу (призу), здійснення виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, захист даних від втрати, перекручення, підробки, знищення, копіювання, несанкціонованого доступу та будь-якого іншого стороннього (несанкціонованого) втручання в роботу онлайн-системи організатора азартних ігор.

Оплата ставок, повернення коштів, внесених гравцями для участі в азартних іграх через мережу Інтернет, виплата виграшів гравцям здійснюються у безготівковій формі через онлайн-систему організатора азартних ігор в мережі Інтернет з урахуванням положень Закону № 768 та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (частина дев’ята ст. 24 Закону № 768).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді виграшів, призів.

Порядок оподаткування виграшів та призів визначено п. 170.6 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.6.3 якого оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою 18 відс., визначеною в абзаці першому п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 Кодексу).

Крім того, вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором  (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) і військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що виграшом (призом) є кошти, які підлягають виплаті (видачі) гравцю у разі його виграшу в азартну гру, то оподаткуванню ПДФО і військовим збором підлягає уся сума коштів, що виплачується (перераховується) фізичній особі.

При цьому утримання та сплата (перерахування) ПДФО і військового збору до бюджету суб’єктом господарювання – організатором таких ігор здійснюється під час виплати зазначених коштів за рахунок фізичної особи незалежно від форми та способу виплати таких коштів.

Повідомити про порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС – це легко і доступно!

Державна податкова служба України інформує про нову можливість для платників податків повідомити у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці про ймовірні безпідставні контрольно-перевірочні заходи територіальними органами ДПС під час проведення податкових перевірок за допомогою чат-бота «SKARGA KPR DPS».

Наголошуємо, що при заповненні даних необхідно чітко та правильно заповнити такі поля: 

- назва Головного управління ДПС, яким проводиться перевірка; 

- код ЄДРПОУ платника податків, щодо якого здійснюються контрольно-перевірочні заходи; 

- адреса ГО, за якою проводяться контрольно-перевірочні заходи; 

- тип перевірки;  

- інформаційні дані щодо наказу на проведення перевірки;  

- прізвище, ім'я та по батькові працівників територіального органу ДПС, які беруть участь у проведенні перевірки; 

- інформаційні дані щодо матеріалів перевірки;  

- суть порушення, на думку заявника, щодо організації контрольно-перевірочних заходів; 

- контактні дані заявника. 

Необхідно зазначити, що інформація про ймовірні порушення організації контрольно-перевірочних заходів територіальними органами ДПС невідкладно отримує відповідну реакцію податкових органів шляхом дослідження зазначених питань у скарзі. 

Єдиний рахунок – зручна сплата податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що використання єдиного рахунка для сплати податків і зборів, який запрацював з 2021 року, має ряд переваг.

Нагадуємо, що єдиний рахунок – це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Не допускається прийняття на єдиний рахунок електронних грошей.

Єдиний рахунок забезпечує: 

- прозорість адміністрування податків;

- автоматизовані процеси сплати податків;

- добровільне та просте приєднання до єдиного рахунку;

- контроль за власними операціями за єдиним рахунком через Електронний кабінет.

Основні переваги єдиного рахунку:

- зручність сплати податків завдяки єдиному стандарту;

- мінімізація можливих помилок під час сплати;

- зменшення часу на процес сплати.

Довідково: на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/splata-podatkiv-ta-edinogo-vnesku--povernennya-platejiv-z-byudjetu/zapovnennya-rekvizitiv-platijnoi-instruktsii/681051.html можна ознайомитись з прикладами заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних інструкцій при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску платниками, які використовують єдиний рахунок.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями, особи, визначені  ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) як платники акцизного податку складають та подають декларацію акцизного податку (далі – Декларація) Декларація за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, подається платником щомісяця протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, до контролюючого органу за місцем обліку такого платника.

Суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, має перебувати на обліку та подавати Декларацію до контролюючих органів за місцезнаходженням пунктів продажу товарів.

Відповідно до пп. 222.2.3 п. 222.3 ст. 222 ПКУ суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів на бюджетний рахунок територіальної громади, відкритий в Державній казначейській службі України для сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Зокрема, суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами, що має один або декілька пунктів продажу, які розташовані на території підпорядкованій одному органу  місцевого самоврядування (один Код території) складає та подає Декларацію та заповнює один Додаток 6 до Декларації відповідно до цього Коду території.

Випадки, у яких не застосовуються РРО, ПРРО та РК

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що реєстратори розрахункових операцій (РРО), програмні РРО (ПРРО) та розрахункові книжки (РК) не застосовуються:

1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачою відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб'єкта господарювання;

2) при виконанні банківських операцій, крім: операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських надавачів платіжних послуг та їх комерційних агентів з приймання готівки для виконання платіжних операцій з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування, крім програмно-технічних комплексів самообслуговування, що дають користувачеві змогу здійснювати виключно операції з отримання коштів;

3) при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті;

4) при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують РРО та/або ПРРО відповідно до ПКУ;

5) при здійсненні фізичними особами торгівлі продуктовими або промисловими товарами (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння…) за готівкові кошти на ринках;

6) при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів; страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійнотехнічних навчальних закладів під час навчального процесу;

7) при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу підакцизних товарів та технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, а також при продажу жетонів та проїзних квитків у касах метрополітену;

8) якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо;

9) при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

У яких випадках та в які терміни особа (крім особи-нерезидента, яка постачає електронні послуги ФО, місце постачання яких розташовано на митній території України) підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 

Окрім того, згідно із п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ платником ПДВ є особа, яка проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством. 

Згідно із п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ. 

Пунктом 183.10 ст. 183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. 

До уваги ФОП – платників єдиного податку, які не зареєстровані платниками ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 15 розділу ІІ Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями у період з 01 серпня 2023 року по 31 липня 2025 року, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, що здійснюють діяльність з продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або надають послуги, фінансова відповідальність за проведення розрахункових операцій з використанням РРО, ПРРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи, невидачу (у паперовій та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання застосовується у таких розмірах:

- 25 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) –  за порушення, вчинене вперше;

- 50 відсотків вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. 

Водночас, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 пункту 140.5 стст.140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів. 

Щодо заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує що з 01 липня 2023 року платники під час сплати податкових платежів та єдиного внеску при заповненні реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції користуються вимогами Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (наказ Міністерства фінансів України 22.03.2023  № 148 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України  28 березня 2023 р. за № 528/39584)

Також звертаємо увагу платників, які під час сплати податкових платежів та єдиного внеску використовують структурований формат реквізиту «Призначення платежу», що при занесенні даних про «Код виду сплати» та «Додаткову інформацію запису» потрібно використовувати виключно наявні поля платіжної інструкції, а саме поле «Код виду сплати» та поле «Додаткова інформація запису».

До уваги платників екологічного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п.п. 69.16 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується екологічний податок платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.

Починаючи з 01 січня 2023 року в частині територій, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, екологічний податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, до першого числа місяця, що настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території.

Екологічний податок не нараховується та не сплачується платниками цього податку, зареєстрованими (взятими на облік) за місцем розміщення стаціонарних джерел забруднення, за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів на земельних ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами, за період, коли такі земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, та/або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі якщо дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та/або зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.

Дати початку та завершення бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, із змінами.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники екологічного податку, визначені у цьому підпункті, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» визначили та задекларували в податковій звітності за податкові (звітні) періоди 2022 та/або 2023 років податкові зобов’язання з екологічного податку, мають право відкоригувати нараховані за ці періоди суми екологічного податку шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Трудові відносини мають бути офіційно оформленими

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області наголошує, що встановлення факту трудових відносин є важливим елементом конституційного права на працю. Наймані працівники зобов’язані вимагати від роботодавця офіційного оформлення, сплати внесків з усієї суми отриманого доходу та періодично перевіряти розмір своєї заробітної плати і відрахувань. Адже, від цього залежить їх соціальний захист.

Кожному працюючому необхідно усвідомлювати, що негатив нелегальної зайнятості полягає у незарахуванні до страхового стажу періодів роботи, за які не сплачені страхові внески, отож нелегально працевлаштований працівник виявляється позбавленим можливості вчасно реалізувати своє право на пенсійне забезпечення.

Закликаємо і роботодавців і працівників оформити взаємовідносини відповідно до вимог трудового законодавства!

Закон України № 3219: порядок визначення вартості необоротних активів для цілей податкової амортизації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 01.08.2023 набрав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219).

Внесеними Законом № 3219 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) змінами, зокрема врегульовано питання порядку визначення вартості необоротних активів для податкової амортизації платникам податку, які тимчасово перебували на спрощеній системі з особливостями оподаткування та з 01 серпня 2023 року повертаються на сплату податку на прибуток підприємств. 

Такі платники для розрахунку амортизації (п.п. 91.3.4 п.п. 91.3 п. 91 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу) відповідно до положень п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу враховують суму залишкової вартості основних засобів та нематеріальних активів, які були введені в експлуатацію до переходу на сплату єдиного податку з особливостями оподаткування та під час сплати такого єдиного податку, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень статті 138 розділу III Кодексу (у т. ч. під час перебування на сплаті єдиного податку). 

Строки корисного використання (експлуатації) основних засобів та нематеріальних активів визначаються з урахуванням мінімально допустимих строків амортизації згідно зі ст. 138 Кодексу та дати введення таких необоротних активів в експлуатацію до переходу платника на сплату єдиного податку або під час сплати такого єдиного податку. При цьому, при визначенні мінімально допустимих строків амортизації по введених в експлуатацію основних засобах до переходу платника податку на сплату єдиного податку враховуються також положення п. 431 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.16.0 станом на 31.10.2023 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 по 31.10.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними) 

  Перелік змін та доповнень (версія 1.31.16.0) (станом на 31.10.2023): 

  Додано нові версії документів: 

  На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2023 року № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напо0їв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах»:

F/J 1319201 – Заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які підлягають обміну відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 618 «Деякі питання маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах». За період з 01.03.2022 до 01.09.2023.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535:

J1309901 – Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S2703210 – 1-виноград (річна). Звіт про перероблення винограду на виноматеріали.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) акцизних накладних/розрахунків коригування, граничний термін реєстрації яких припадає на період з 24 лютого 2022 року до останнього дня місяця, в якому набрав чинності Закон України від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), або зведених акцизних накладних/розрахунків коригування на загальний обсяг пального або спирту етилового, реалізованих за цей період (за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД та умовним кодом і кожним акцизним складом/акцизним складом пересувним та їх розпорядниками), за умови забезпечення їх реєстрації протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 3303.

Згідно з п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3303 цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон № 3303 опубліковано 02 вересня 2023 року у газеті «Голос України» № 177, тобто він набрав чинності 03 вересня 2023 року.

Отже, для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, розрахунок кількості днів порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних після поновлення застосування відповідальності за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних (набрання чинності Законом № 3303-IX) починається з 03 жовтня 2023 року.

Обговорення актуальних питань з платниками податків під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, податківцями Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум для підприємців  з питань новацій в податковому законодавстві (Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»), реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних РРО (далі – ПРРО), поновлення відповідальності за порушення вимог Закону України № 3219-ІХ , сплати податку на нерухоме майно згідно Закону України № 3050-ІХ, роботи  та подання звітності через сервіс ДПС «Електронний кабінет платника», порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжних документів, застосування мінімального  податкового зобов’язання для фізичних осіб, переваг офіційного працевлаштування, податкової знижки, роботи сервісу України «Пульс» тощо.  

Проінформували присутніх щодо взаємодії з органами ДПС через «Комунікаційну платформу», де вони зможуть отримати кваліфіковану консультацію з нагальних питань.

Приділили увагу дотриманню роботодавцями трудового законодавства та офіційного оформлення трудових відносин.

Наприкінці практикуму присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Проведено захід щодо легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В рамках заходів з легалізації трудових відносин податківці міста Кривого Рогу відвідали представників малого бізнесу. Головна мета таких візитів – це стимулювання суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі щодо легалізації зайнятості та легалізації заробітної плати та сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.

Сьогодення істотно змінило вимоги до належного оформлення найманих працівників та підвищило ступінь відповідальності роботодавців. 

Наголосили суб’єктам господарювання офіційно оформлювати трудові відносини з виплатою легальної заробітної плати не менше мінімальної адже  для бізнесу – це позитивний імідж, репутація надійного партнера, стабільність, а також отримання прибутків.

На заході присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.

Засідання «круглого столу» з актуальних питань законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями, в приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено засідання «круглого столу» з платниками податків щодо новацій податкового законодавства, запроваджених Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» у частині використання реєстраторів розрахункових операцій або програмних РРО.

Також, обговорили питання трудових відносин з найманими працівниками та Закон України № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно».

Звернули увагу платників на важливість сплати податків, зборів та платежів до бюджетів та надали відповіді на запитання, які цікавили присутніх.