Оновлено правила подання відомостей для створення і ведення електронних трудових книжок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 15.07.2022 набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України 01.06.2022  № 8-3 «Про порядок та черговість подання відомостей для створення електронних трудових книжок» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.06.2022 за № 658/37994) із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 9-1 від 20 червня 2022 року.

Постанову № 8-3 розроблено, зокрема відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Постановою № 8-3 затверджено Зміни до Порядку подання відомостей про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 березня 2021 року № 11-1 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2021 № 802/36424.

Постановою № 8-3 також установлено, що відомості про трудову діяльність працівника, фізичної особи – підприємця, фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, в електронній формі подаються в будь-який період протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України від 05 лютого 2021 року № 1217-IХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» з урахуванням першочергового подання та опрацювання відомостей про трудову діяльність осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 2 і менше років, та про трудову діяльність осіб за період до 01 липня 2000 року.

Постанову опубліковано в виданні «Офіційний вісник України» від 05.07.2022 № 52.

 

Про виправлення помилок у звітності по єдиному внеску роботодавцем, щодо якого внесений запис до ЄДР про державну реєстрацію припинення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що подання, зокрема, страхувальником Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за період, у якому проводилась процедура припинення, здійснюється до завершення таких процедур (державної реєстрації припинення юридичної особи та/або державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця).

Норми передбачені п. 4 розд. І Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Відповідно до абзацу одинадцятого частини 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначених в абзацах другому, п’ятому та сьомому п. 1 та п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (роботодавців), здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Таким чином, страхувальник (роботодавець), щодо якого внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення без правонаступника, може виправити помилки в раніше поданій звітності по єдиному внеску лише до дати зняття з обліку.

 

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

 

До уваги платників! Щодо правильного заповнення Податкового розрахунку за формою 4ДФ

Органи ДПС на постійній основі здійснюють контроль за правильністю заповнення податковими агентами поданого ними Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (за формою 4-ДФ). Порядок заповнення якого затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773).

Звертаємо увагу, що одним із основних моментів на який необхідно звертати увагу при заповненні Податкового розрахунку за формою 4-ДФ є правильність відображення ознак доходу, у відповідності до характеру нарахованого доходу відповідно до Довідника ознак доходів для заповнення додатку 4ДФ, а також обов’язкове заповнення всіх граф додатку, зокрема в частині сум нарахованого/виплаченого доходу та нарахованих та перерахованих податків.

Так, відповідно до Порядку заповнення Податкового розрахунку за формою 4-ДФ затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773) визначено:

«4. Додаток 4 до Розрахунку "Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору" (далі - 4ДФ):

1) реквізити 4ДФ, що заповнюються:

рядок 1 - відмічається відповідна клітинка "Звітний", "Звітний новий" чи "Уточнюючий" залежно від того, який Розрахунок подається;

у рядку 2 навпроти напису "Звітний (податковий) період" відображаються рік та порядковий номер звітного кварталу арабськими цифрами від 1 до 4;

номер місяця у кварталі арабськими цифрами від 1 до 3;

номер Розрахунку, до якого додається 4ДФ (відповідає номеру, вказаному у заголовній частині Розрахунку);

номер додатка такого виду в Розрахунку;

у рядку 3 зазначаються найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) самозайнятої фізичної особи, що подає Розрахунок;

у рядку 031 зазначаються податковий номер юридичної особи - податкового агента, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта фізичної особи - податкового агента, яка подає Розрахунок. Серія (за наявності) та номер паспорта зазначаються для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті;

у рядку 032 - зазначаються дані про відокремлений підрозділ юридичної особи (повне найменування відокремленого підрозділу та код за Кодифікатором за місцезнаходженням підрозділу, стосовно якого юридичною особою подається Розрахунок);

у рядку 4 навпроти напису "Працювало за трудовими договорами" проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 101;

у рядку 5 навпроти напису "Працювало за цивільно-правовими договорами" проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою 102;

2) відображення відомостей у розділі I "Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору" 4ДФ (далі - розділ I):

у рядку 06 розділу I зазначається:

у графі 1 "N з/п" відображається порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

у графі 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта2" відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в 4ДФ;

у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний період місяць) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розділі 1 "Довідник ознак доходів фізичних осіб" (додаток 2 до Порядку).

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);

у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в 4ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у 4ДФ за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);

у графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;

у графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету у звітному періоді;

у графі 5а "Сума нарахованого військового збору" відображається сума збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;

у графі 5 "Сума перерахованого військового збору" відображається фактична сума перерахованого збору до бюджету.

Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками);

у графі 6 "Ознака доходу" зазначається ознака доходу, наведена у розділі 1 "Довідник ознак доходів фізичних осіб" додатку 2 до Порядку. Ознака доходу визначається до нарахованого доходу. Якщо доходи виплачуються у звітному місяці (кварталі) не в повному обсязі і їх остаточна виплата буде здійснюватися у наступних місяцях (кварталах), ознака доходу в разі виплати повинна вказуватися відповідно до нарахованого у попередньому місяці (кварталі) доходу.

Щодо кожної фізичної особи потрібно заповнювати стільки рядків, скільки ознак доходів вона має. Про кожну ознаку доходу фізичної особи потрібно заповнювати лише один рядок з обов'язковим заповненням графи 2 "Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта2", крім граф 7, 8 та 9 4 ДФ, які заповнюються одноразово;

у графі 7 "Дата прийняття на роботу" проставляється дата (число, порядковий номер місяця, рік) прийняття фізичної особи на роботу, наприклад, якщо дата прийняття - 12 березня 2020 року, то у графі 7 потрібно вказати "12.03.2020".

Графа 7 заповнюється лише на тих фізичних осіб, які приймались на роботу у звітному періоді;

у графі 8 "Дата звільнення з роботи" проставляється дата звільнення фізичної особи з роботи за зразком, наведеним в абзаці вісімнадцятому підпункту 2 пункту 4 цього розділу.

Графа 8 заповнюється лише на тих фізичних осіб, які були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді.

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 7, 8 не заповнюються.

У разі неодноразового прийняття фізичної особи на роботу і її звільнення з роботи у звітному місяці про таку особу потрібно заповнювати стільки рядків, скільки разів інформація про зміну місця роботи особи зустрічається у звітному місяці;

у графі 9 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака податкової соціальної пільги наведена у розділі 2 "Довідник ознак податкових соціальних пільг" додатку 2 до Порядку.

Графа 9 заповнюється лише для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно із законодавством за місцем отримання основного доходу. За відсутності у фізичної особи пільг у звітному періоді у графі 8 проставляється прочерк. Під час заповнення графи 9 слід враховувати ту ознаку пільги, яка відповідає нарахованому доходу. У разі наявності у фізичної особи протягом кварталу кількох ознак пільг проставляється ознака, яка була застосована у відповідному звітному місяці;

у графі 10 "Ознака (0, 1)" відображається ознака "0", якщо рядок потрібно ввести, чи ознака "1", якщо рядок потрібно виключити. Графа 10 заповнюється лише для "Звітного нового" та "Уточнюючого" Розрахунків.

В останньому рядку розділу I вказуються загальні суми нарахованого доходу за графою 3а, виплаченого доходу - за графою 3, нарахованого податку - за графою 4а, перерахованого податку - за графою 4, сума нарахованого військового збору - за графою 5а, сума перерахованого військового збору - за графою 5;

3) рядок 07 відображення відомостей у розділі II "Оподаткування процентів, виграшів (призів) у лотерею" (далі - розділ II):

у рядку "Оподаткування процентів" загальна сума доходу, нарахованого у вигляді процентів, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді процентів, не зазначаються;

у рядку "Оподаткування виграшів (призів) у лотерею" загальна сума нарахованого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума виплаченого доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею, загальна сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб та загальна сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи у вигляді виграшів (призів) у лотерею, не зазначаються.

У кінці 4ДФ проставляються:

кількість заповнених рядків розділу I, кількість фізичних осіб, на яких подано інформацію, та кількість сторінок додатка. Під час визначення кількості заповнених рядків розділу I підсумковий рядок відповідно до абзацу двадцять шостого підпункту 2 пункту 4 цього розділу не враховується;

у полі "Дата подання" проставляється дата подання Розрахунку податковим агентом.

4ДФ на останній сторінці завіряється підписами керівника (уповноваженої особи) / фізичної особи (законним представником) і головного бухгалтера (особи, відповідальної за ведення бухгалтерського обліку) та засвідчується печаткою (за наявності)». 

 

Деякі особливості заповнення звітності з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що форму, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Пунктом 7 розділу IV Порядку № 14 встановлено, що Розділ Д «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» декларації акцизного податку заповнюється платниками акцизного податку, визначеними підпунктами 212.1.11, 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в такому порядку:

1) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у першій графі зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, оподаткування яких передбачено розділом VI  ПКУ.

У рядках Д1.1-Д1.n зазначаються коди розділу та операцій з роздрібної реалізації пива та алкогольних напоїв.

Коефіцієнт n – кількість рядків розділу Д за операціями Д1.1-Д1.n, що має дорівнювати кількості додатків, поданих до Декларації. Наприклад, якщо додатків 5, n = 5, тобто останній рядок буде Д1.5.

У рядках Д2.1-Д2.2 зазначаються коди розділу та операцій з реалізації виробниками та імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами;

2) у другій графі у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 зазначається перелік операцій з реалізації підакцизних товарів, у результаті яких у платника виникає податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку.

У рядках Д1.1-Д1.n у другій графі зазначається код території згідно з третім або додатковим (за наявності) рівнем Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), відповідного місця здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами;

3) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у третій графі зазначається код показника додатка, що використовується для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пива, алкогольних напоїв, а також виробниками та/або імпортерами тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

4) у рядках Д1.1-Д1.n, Д2.1-Д2.2 у четвертій графі зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів, зокрема:

► у рядках Д1.1-Д1.n – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі пива та/або алкогольних напоїв, а також податкові зобов’язання, нараховані на товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, розраховані окремо за кожним кодом території, обчислені за формою згідно з додатком 6 до Декларації. Рядки Д1.1-Д1. n заповнюють платники акцизного податку, визначені підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;

► у рядку Д2.1 – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації виробниками тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами, а також податкові зобов’язання, нараховані на товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, обчислені за формою згідно з додатком 6-1 до Декларації. У рядку Д2.1 податкові зобов’язання з акцизного податку зазначають виробники тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначені підпунктом 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;

► у рядку Д2.2 – податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації імпортованих тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній торгівлі або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з оптової та/або роздрібної торгівлі такими виробами, а також податкові зобов’язання, нараховані на ввезені на територію України товари, які вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання, відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, обчислені за формою згідно з додатком 6-1 до Декларації. У рядку Д2.2 податкові зобов’язання з акцизного податку зазначають імпортери тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначені підпунктом 212.1.17 пункту 212.1 статті 212 розділу VI ПКУ;

5) виробник, який одночасно є імпортером тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, заповнює рядки Д2.1 та Д2.2 відповідно до походження товару.

 

Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій (ПРРО) здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.

 

До відома суб'єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі та послуг!

Державна податкова служба України нагадує суб’єктам господарювання про визначений законодавством обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.

Також повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» з 01.01.2023 року змінюються вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Відтак, з 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Одночасно ДПС звертається до громадян з проханням повідомляти на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Вся інформація, що надходить до чат-боту, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

 

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку щодо порядку заповнення та подання декларації акцизного податку для платників податків з транспортних засобів Державна податкова служба України стосовно порядку оподаткування транспортних засобів відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

Пунктом 215.1 ст. 215 Кодексу визначено, що до підакцизних товарів належать, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Нагадуємо, що платником акцизного податку є, зокрема:

- особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – суб’єкт господарювання, постійне представництво, які ввозять підакцизні товари (продукцію) на митну територію України (п.п. 212.1.2 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує конфісковані підакцизні товари (продукцію), підакцизні товари (продукцію), визнані безхазяйними, підакцизні товари (продукцію), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизні товари (продукцію), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави, якщо ці товари (продукція) підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку (п.п. 212.1.4 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа, яка реалізує або передає у володіння, користування чи розпорядження підакцизні товари (продукцію), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законом відповідно до п. 213.3 ст. 213 цього Кодексу (п.п. 212.1.5 п. 212.1 ст. 212 Кодексу);

- особа – власник ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок (п.п. 212.1.14 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

До операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, належать, зокрема:

- операції з реалізації легкових автомобілів для осіб з інвалідністю, у тому числі дітей з інвалідністю, оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також легкових автомобілів спеціального призначення (швидка медична допомога та для потреб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, рятувальної справи, пожежної і техногенної безпеки), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів (п.п. 213.3.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з безоплатної передачі для знищення підакцизних товарів (продукції), конфіскованих за рішенням суду та таких, що перейшли у власність держави внаслідок відмови власника, якщо вони не підлягають реалізації (продажу) в установленому законодавством порядку;

- операції з безоплатної передачі у володіння і користування Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, органам Служби безпеки України, Національної поліції України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Національної гвардії України конфіскованих підакцизних товарів, визначених підпунктами 215.3.5 – 215.3.52 п. 215.3 ст. 215 Кодексу (далі – транспортні засоби); транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави (п.п. 213.3.4 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього підпункту, податок сплачується особами, які реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби, не пізніше дати такої реалізації одночасно зі сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів;

- ввезення на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів) як міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону України «Про гуманітарну допомогу»  (п.п. 213.3.9 п. 213.3 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення на митну територію України та реалізація на митній території України кузовів до автомобілів легкових за умови виготовлення надалі з них автомобілів, зазначених у товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (п.п. 213.3.14 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів використання таких товарів (продукції) надалі, крім випадків, зазначених у ст.ст. 225 та 229 Кодексу (п. 216.1 ст. 216 Кодексу).

Суми акцизного податку з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання контролюючим органом у визначених законодавством випадках (п. 216.4 ст. 216 Кодексу).

Акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) сплачується платниками податку до або в день подання митної декларації (п.п. 222.2.1 п. 222.2 ст. 222 Кодексу).

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому разі акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу, що здійснює державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу (п. 216.11 ст. 216 Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. 222.2.4 п. 222.2 ст. 222 Кодексу платники акцизного податку при зверненні до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації переобладнаного вантажного транспортного засобу у легковий автомобіль зобов’язані пред’явити квитанції або платіжні доручення про сплату податку з відміткою банку про дату виконання платіжного доручення.

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити (п. 216.2 ст. 216 Кодексу).

Відповідно до п. 216.3 ст. 216 Кодексу податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а)  платник податку документально зафіксував ці втрати та надав контролюючим органам необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим;

б)  підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

в)  підакцизний товар (продукцію):

- примусово відчужено або вилучено для потреб держави відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», за умови якщо у майбутньому його попереднім власником або уповноваженою ним особою не буде здійснено заходів щодо отримання компенсації за примусово відчужений підакцизний товар (продукцію);

- передано Збройним Силам України та добровольчим формуванням територіальних громад, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, органам місцевого самоврядування, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій без попереднього або наступного відшкодування їх вартості;

- надано як гуманітарну допомогу.

При використанні підакцизних товарів (продукції) для власних виробничих потреб датою виникнення податкових зобов’язань є дата їх передачі для такого використання, крім використання для виробництва підакцизних товарів (продукції) (п. 216.6 ст. 216 Кодексу).

Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється акцизний податок, зокрема транспортних засобів, визначено у підпунктах 215.3.5 – 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 Кодексу.

У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 Кодексу).

Відповідно до п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу ставка податку з транспортних засобів:

автомобілів легкових та інших моторних транспортних засобів, призначених переважно для перевезення людей, що відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД (крім моторних транспортних засобів, зазначених у товарній позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони, гоночні автомобілі, у тому числі автомобілі, які в установленому законодавством порядку подаються до органів, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, для реєстрації або перереєстрації у зв’язку зі зміною моделі транспортного засобу, що до переобладнання під час ввезення відповідала товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, обчислюється за відповідною формулою (п.п. 215.3.51 п. 215.3 ст. 215 Кодексу).

Оскільки ставка акцизного податку встановлена в іноземній валюті (євро), розрахунок суми податку здійснюється у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу (п. 217.3 ст. 217 Кодексу).

Водночас зазначаємо, що тимчасово, на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України та/або запровадження воєнного стану, відповідно до законодавства звільняються від оподаткування акцизним податком операції з ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України броньованих автомобілів, що класифікуються за кодами 8702 10 19 90, 8702 90 11 00, 8703 згідно з УКТ ЗЕД, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України (п. 42 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з цим відповідно до п. 31 підрозд. 5 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів в забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС), звільняються від оподаткування акцизним податком операції з безоплатної передачі у володіння і користування суб’єктам, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил (ООС), органам прокуратури у Донецькій та Луганській областях транспортних засобів; транспортних засобів, визнаних безхазяйними; транспортних засобів, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання; транспортних засобів, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави.

У разі реалізації на митній території України транспортних засобів, операції з безоплатної передачі яких звільняються від оподаткування відповідно до цього пункту, податок сплачується особами, що реалізують або передають у володіння, користування чи розпорядження такі транспортні засоби не пізніше дати такої реалізації одночасно із сплатою податку на додану вартість за ставками, що діяли на момент безоплатної передачі таких підакцизних транспортних засобів.

 

Спрощений режим регулювання трудових відносин

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України незалежно від виду трудового договору або форми організації трудових відносин працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення органів Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається при укладенні трудового договору при спрощеному режимі регулювання трудових відносин в обов’язковому порядку до фактичного допуску працівника до роботи.

Відповідно до абзаців першого – четвертого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 413), повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення  гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до Порядку № 413 до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком до Порядку № 413 разом з копією в електронній формі.

Водночас, Порядок № 413 не містить посилання на норми подання страхувальником – роботодавцем та/або резидентом Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту поштою.

 

Порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає: 

► перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;

► перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

► перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

► перевірку наявності обов’язкових реквізитів;

► перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

 

Щодо ведення форми обліку товарних запасів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що  розділом ІІ наказу Міністерства фінансів від 03.09.2021 № 496 Про затвердження Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2021 р. за № 1411/37033) визначено порядок ведення обліку товарних запасів.

Зокрема, відповідно до зазначеного вище розділу, форма обліку товарних запасів (далі – Форма обліку) ведеться за вибором фізичної особи – підприємця  (далі – ФОП) у паперовій або в електронній формі.

Форма обліку має містити зазначені в довільному порядку дані ФОП: прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки (далі – РНОКПП) ФОП або серія та номер паспорта / номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті, податкова адреса, назва та адреса місця продажу (господарського об'єкта) або місця зберігання, в межах якого ведеться облік. Для паперової форми обліку зазначені дані мають міститися на титульному аркуші.

ФОП вносить до Форми обліку відомості в такому порядку:

1) у графі 1 зазначається порядковий номер рядка, в якому здійснено відповідний запис;

2) у графі 2 – дата здійснення запису;

3) у графах 3-6 – реквізити первинного документа (вид первинного документа, дата його складання, номер первинного документа (за наявності), найменування суб'єкта господарювання - постачальника або отримувача, його РНОКПП або код згідно з ЄДРПОУ/номер ID картки для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку в паспорті);

4) у графі 7 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про надходження товару;

5) у графі 8 – загальна вартість товару відповідно до первинного документа про вибуття товарів (крім даних щодо продажу через реєстратор розрахункових операцій / програмний реєстратор розрахункових операцій).

Вибуттям товарів для цілей цього Порядку вважається:

► продаж товарів з розрахунком в безготівковій формі, який здійснено у встановлених законодавством випадках без застосування реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій;

► внутрішнє переміщення товару між належними одній ФОП місцями продажу (господарськими об'єктами) та/або місцями зберігання;

► знищення або втрата товару;

► повернення товару постачальнику;

► використання товарів на власні потреби;

6) у графі 9 зазначаються примітки, передбачені цим Порядком.

Записи у Формі обліку ведуться в хронологічному порядку надходження або вибуття товарів.

Для ФОП, в яких виникає обов'язок щодо ведення обліку товарних запасів, перший запис, що вноситься ФОП до Форми обліку, має відображати інформацію про залишки товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов'язку щодо ведення обліку товарних запасів.

 

Чи застосовуються у період дії воєнного стану санкції за порушення використання РРО/ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону № 265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

 

Податкова знижка за витратами на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок застосування платником податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник ПДФО має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2021 році: 2270,00 грн х 1.4 = 3180,00 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2021 році: 2270,00 грн х 1.4 х 50 відс. = 1590,00 гривень).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

 

В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації підтверджуючі документи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

 

 

Юрособам – «єдинникам» четвертої групи про звільнення від сплати податків і зборів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

► податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);

► податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи;

► податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються, зокрема, платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;

► рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.

Норми передбачені підпунктами 1, 3, 4 та 5 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Поряд з цим, абзацом другим та третім п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 ПКУ визначено, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим – шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Суб’єкти господарювання юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39 прим. 2 та розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Пунктом 297.2 ст. 297 ПКУ встановлено, що нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 ПКУ, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені ПКУ.

У разі ввезення товарів на митну територію України податки і збори та митні платежі сплачуються платником єдиного податку на загальних підставах відповідно до закону.

Платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах (п. 297.3 ст. 297 ПКУ).

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Набрати номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 год. до 18.00 год. (крім, вихідних і святкових днів) – послідовно обрати напрямок «5» та натиснути 1.

Крок 3. Зачекати з’єднання з працівником та залишити Інформацію.

При наданні Інформації Заявник називає своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посада працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 18.00 год. до 8.00 год. (також вихідні і святкові дні) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску, що надходять електронною поштою.

 

Заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків і зборів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) із змінами затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 666).

Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином (розділ II Порядку № 666):

поле № 1: 

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00». Значення поля має бути більше нуля;

поле № 2: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету / технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача (має 8 цифр)*;

поле № 7: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат - ДД. ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 - № 6 не заповнюються;

поле № 9: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами Казначейства та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 12, наведено в додатку 2 до цього Порядку). Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 13: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами державної виконавчої служби та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 13, наведено в додатку 3 до цього Порядку) у разі перерахування стягнутих сум на єдиний рахунок. Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 14: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*;

Зазначення знака «#» є обов’язковим.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

* У разі формування через ІТС «Електронний кабінет» розрахункового документа такі поля заповнюються автоматично. 

 

Закон України № 1914: порядок визначення податкового зобов’язання платниками податку на прибуток – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, починаючи з 01.01.2022

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни, зокрема, до підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), які набрали чинності з 01 січня 2022 року.

Так, відповідно до п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 01 січня 2024 року, платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом мають право визначати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті:

1) тимчасово, в період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму нарахованого у бухгалтерському обліку і врахованого у фінансовому результаті до оподаткування доходу від продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яким виробник електричної енергії не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу у розмірі погашеної дебіторської заборгованості за продану електричну енергію за «зеленим» тарифом, на який в попередніх звітних періодах зменшувався фінансовий результат до оподаткування відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

2) тимчасово, у період з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку і врахованих у фінансовому результаті до оподаткування витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом у періоді з 01 січня 2022 року до 01 січня 2024 року, за яку виробник не отримав оплату на кінець звітного періоду;

тимчасово з 01 січня 2022 року фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду зменшується на суму витрат, що формують собівартість реалізованої електричної енергії за «зеленим» тарифом, та витрат на збут електричної енергії за «зеленим» тарифом, за яку виробник отримав оплату в такому звітному періоді, та на які в попередніх звітних періодах збільшувався фінансовий результат відповідно до цього пункту. Положення цього абзацу застосовується до повного погашення дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту;

3) платники податку – виробники електричної енергії за «зеленим» тарифом не застосовують різницю, визначену абзацом третім п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 ПКУ, у разі списання безнадійної дебіторської заборгованості за електричну енергію за «зеленим» тарифом, що сформувалася за електричну енергію, продану в період, визначений в абзаці першому цього пункту. Положення цього абзацу застосовується також і в період після 01 січня 2024 року.

Слід зазначити, що в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури», надано роз’яснення щодо застосування норм п. 58 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ на прикладах умовних ситуацій.

 

Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий фізособі від розміщення коштів на депозитному рахунку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

 

Випадки, в яких виникає право податкової застави

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що право податкової застави виникає: 

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Норми передбачені п. 89.1 ст. 89 ПКУ.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

► передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

► перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п.п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

 

Порядок виправлення помилки в полі «Індивідуальний податковий номер» податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача – платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН):

► постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

► отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) – платнику ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов’язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) – платника ПДВ, які підлягають реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Виправлення помилки, допущеної в індивідуальному податковому номері (далі – ІПН) покупця податкової накладної, зареєстрованої ЄРПН здійснюється наступним чином:

1) продавець повинен скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної з урахуванням таких особливостей:

• у заголовній частині зазначаються дані із заголовної частини податкової накладної з помилкою (тобто з помилковим ІПН), а в табличній частині зазначається зі знаком «-» обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній, та у графі 2.1 зазначається код причини «103» (повернення товару або авансових платежів);
• у полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку у ІПН покупця;

2) такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН платником податку, чий «невірний» ІПН, був зазначений у графі «ІПН покупця» податкової накладної, до якої складається такий розрахунок коригування;

3) продавець повинен скласти та зареєструвати в ЄРПН другу податкову накладну із урахуванням таких особливостей:

• реквізити заголовної частини зазначаються без помилок, тобто у полі «ІПН покупця» зазначається правильний ІПН покупця;
• у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця, тобто дата складання податкової накладної із «невірним» ІПН;
• такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер, відмінний від порядкового номера податкової накладної із «невірним» ІПН покупця;
• в табличній частині такої податкової накладної зазначаються обсяг операцій з постачання товарів/послуг та інші показники, що були зазначені в податковій накладній із «невірним» ІПН (з урахуванням коригувань таких показників (за їх наявності).

Помилка в умовному ІПН виправляється аналогічним шляхом.

При цьому розрахунок коригування, складений платником ПДВ до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягає реєстрації в ЄРПН таким платником ПДВ.

 

Комунікації з бізнесом: податківці Дніпропетровщини на онлайн зустрічі відповідали на актуальні питання

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) 29 вересня 2022 року проведено онлайн зустріч з представниками бізнесу – членами Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (АППУ). Тема онлайн зустрічі «Воєнний стан: актуальні питання законодавства. Деякі особливості оподаткування КІК».

У заході прийняли участь в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина, заступник Голови Ради Територіального відділення Асоціації платників податків України в Дніпропетровській області Іванов Дмитро, голова Ревізійної комісії Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Тополь Наталія, а також  провідні спеціалісти ГУ ДПС – начальники управлінь: оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна, трансфертного ціноутворення Костоглодов Сергій, інформаційної взаємодії Осипова Манушак; начальник відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Лебідь Ганна; від управління оподаткування юридичних осіб – заступник начальника відділу адміністрування податку на прибуток, неприбуткових установ і організацій та спрощеної системи оподаткування Жуковіна Ірина, головний державний інспектор відділу адміністрування ПДВ Плоха Світлана.

За словами очільниці ГУ ДПС співпраця податкової служби Дніпропетровщини з АППУ постійно розвивається і ми цінуємо бажання бізнесу продовжувати комунікації, незважаючи на воєнний стан у нашій державі. Зустрічі – це діалог про актуальне, визначення шляхів вирішення нагальних питань, робота бізнесу у правовому полі.

Звертаючись до учасників зустрічі, Іванов Дмитро подякував платникам за їх активну громадянську позицію у цей нелегкий для України час та зазначив, що бізнес продовжує працювати і виконувати свої податкові обов’язки – сумлінно сплачувати податки і тим самим наближати нашу перемогу. Він висловив подяку керівництву та представникам податкової служби Дніпропетровщини за інформаційну допомогу бізнесу та побажав плідної роботи.

Зустріч пройшла у форматі «запитання – відповідь», на якій фахівці ГУ ДПС відповіли на актуальні питання платників стосовно оподаткування благодійної допомоги та доходів мобілізованих співробітників, порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків щодо дотримання термінів сплати податків і зборів, подання звітності, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування та документів, що підтверджують неможливість платників податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, у період дії воєнного стану. Окремим блоком розглянуті запитання щодо діяльності контрольованих іноземних компаній (КІК).

Наприкінці заходу Тополь Наталія від імені АППУ подякувала фахівцям податкової служби області за організацію зустрічі, на якій платники отримали фахові відповіді на запитання та акцентувала, що отримана інформація є корисною та допоможе платникам у їх діяльності.

Зустріч пройшла конструктивно, учасники заходу висловили сподівання на подальшу співпрацю з податківцями.

Проведена зустріч – підтвердження того, що податкова служба Дніпропетровщини продовжує обговорення з бізнес-спільнотою актуальних аспектів у роботі. Це допомагає платникам оперативно вирішувати важливі питання, сприяє сумлінній сплаті податків – надважливого джерела наповнення бюджетів усіх рівнів, а отже – фінансовому захисту нашої держави.

 

 

Про продовження строків дії «податкової амністії» йшлося під час інтерв’ю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Як скористатися правом на «податкову амністію», редактору газети «Пульс» розповіла заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Талдонова.

Кампанія одноразового добровільного декларування активів громадян, так звана «податкова амністія» почалася 1 вересня 2021 і до 1 вересня 2022 року повинна була закінчиться. Але у зв'язку з воєнним станом, законодавством, термін продовжено до 1 березня 2023 року.

Питання та відповіді під час інтерв’ю:

Алло Анатоліївно, нагадайте будь ласка коротко суть одноразового добровільного декларування.

«Податкова амністія» дозволить громадянам, які ухилялися від сплати податків, відкрити свої справжні доходи, уникнувши при цьому відповідальності. Громадяни України мають право подати одноразову добровільну декларацію із зазначенням майна, з якого не були сплачені податки і збори, до 1 березня 2023 року. При цьому в добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела походження задекларованих активів. Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом виключно в електронній формі.

Що можна добровільно задекларувати?

Об'єктами одноразового декларування можуть бути:

валюта;

нерухомість, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва, які не прийняті в експлуатацію, але майнові права, на які належать декларанту;

рухоме майно (транспортні засоби, предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби, пам'ятні банкноти і монети);

частки або паї у майні юридичних осіб, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності, цінні папери, права на отримання дивідендів, інші активи громадянина, у тому числі Майно та банківські метали, не розміщені на рахунках.

Яке майно не підлягає добровільному декларуванню?

До декларування не можуть бути допущені активи, придбані в результаті дій, що проходять у судовому провадженні або щодо яких розпочато досудове розслідування.

Таким чином, майно не може бути задекларованим, якщо воно придбане шляхом:

ухилення від сплати податків;

підробки митної, податкової чи іншої фінансової документації;

порушення вимог Податкового Митного або валютного законодавства.

Не можуть бути задекларовані активи, отримані в результаті кримінального злочину. Також не підлягають декларуванню гроші в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової добровільної декларації перебувають у готівковій формі.

Декларантами не можуть бути особи, які з 1 січня 2010 року були державними чиновниками або народними депутатами.

Які активи можна не декларувати?

Можна не включати до декларації:

квартиру або квартири, загальна площа якої або яких не перевищує в сукупності 120 кв. м, або майнові права на таку квартиру в багатоквартирному житловому будинку незавершеного будівництва, підтверджені відповідними документами;

житловий будинок або житлові будинки( у тому числі-незавершеного будівництва), загальна площа якого або яких сукупно не перевищує 240 кв. м, за умови наявності у такої фізичної особи права власності на земельну ділянку відповідного цільового призначення;

об'єкти нежитлової нерухомості-нежитлові будівлі некомерційного призначення (в тому числі - незавершені будівництвом) загальною площею, що не перевищує 60 кв. м.;

земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, визначених ст.121 Земельного кодексу України.

один транспортний засіб особистого некомерційного використання, право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України. Але це не стосується транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, легкового автомобіля з робочим об'ємом циліндрів двигуна не менше 3000 куб.см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн., мотоцикла з робочим об'ємом циліндрів двигуна більше 800 куб.см, літака, вертольота, Яхти, Катери.

Також можна не декларувати й інші активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис.грн.

Громадяни повинні будуть сплатити одноразовий збір 5% щодо активів, розміщених на рахунках українських банків; 9% для розміщених за кордоном 2,5% за вартістю держоблігацій, придбаних в період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

 

Актуальні питання податкового законодавства при спілкуванні з представниками ЗМІ

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова спілкувалася з представниками ЗМІ.

Надала роз’яснення стосовно змін, внесених до Податкового кодексу  України  та  інших  законів  України  щодо  особливостей  податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, передбачених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ (далі – Закон України № 2260), Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Зазначила, що з метою захисту прав споживачів під час проведення розрахункових операцій, особливо у період дії воєнного стану необхідне застосування РРО/ПРРО суб’єктами господарювання при проведенні розрахункових операцій.

Зауважила, що подовжено термін подання одноразового (спеціального) добровільного декларування. Так, відповідно до змін, визначених Законом України № 2516-IX  одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року. Закликала скористатись можливістю «податкової амністії», та задекларувати свої доходи, сплативши одноразовий збір, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку.

Розповіла, що для  комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

 

3. Зустріч  з суб’єктами господарювання щодо функціонування бізнесу в умовах воєнного часу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування в умовах воєнного стану, відбулась зустріч податківців Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з суб’єктами господарювання Центрально-Міського району міста Кривого Рогу.

Головні питання, які обговорювалися на зустрічі: основні зміни у податковому законодавстві щодо Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Закон України від 24 березня 2022 року № 2142-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період воєнного стану», Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», Закону України від 12 травня 2022 року № 2260 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» тощо.

Також обговорили про обов’язковість легалізації найманої праці, про забезпечення соціальних гарантій для працівників, в тому числі за рахунок виплати заробітної плати в розмірі не менше мінімальної, яка з 1 жовтня 2022 року буде становити 6 700 грн.

Зауважили, що подовжено термін подачі одноразової (спеціальної) добровільної декларації до 01 березня 2023 року тобто триває можливість легалізувати активи громадян, які були неоподатковані.

Роз’яснили, щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій  та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО/ПРРО) у період дії воєнного стану.

На зустрічі було обговорено проблемні питання, які виникають під час робочого процесу у платників податків та шляхи їх вирішення та роздано друковану продукцію роз’яснювального характеру.

 

4. Засідання комісії щодо забезпечення сплати податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями у виконкомі  Тернівської районної у місті ради Кривого Рогу відбулось засідання робочої групи з питань забезпечення своєчасності та повноти сплати податків та погашення заборговості із заробітної плати, пенсій, інших соціальних виплат. В засіданні приймала участь начальник Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС  у Дніпропетровській області Ганна Познякова.

В ході проведеної зустрічі були обговорені питання:

стану заборгованості по єдиному соціальному внеску;

стану заборгованості зі сплати за землю;

стану заборгованості по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, єдиному податку.

На засідання також були запрошені боржники, які мають заборгованість з плати за оренду земельних ділянок, податку на нерухомість, єдиного податку.

Під час з’ясування причин несплати податків боржниками було надано їм консультаційну допомогу та зкоординовано дії для вирішення проблемних питань.