Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Кам’янський регіон: в. о. начальника податкової служби Дніпропетровщини Твердохлєб Марина продовжує спілкування з колегами

Для стабільної роботи податкових органів у напрямку своєчасного наповнення бюджетів взаємодія керівництва податкової служби з податківцями на місцях має вагоме значення.

Сьогодні, 07.09.2022, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина продовжила роботу у Кам’янському регіоні Дніпропетровської області і відвідала Криничанську, Царичанську та Петриківську державні податкові інспекції (далі – ДПІ) Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з метою проведення робочих зустрічей з фахівцями податкової служби та обговорення актуальних питань діяльності податкових органів в умовах дії воєнного стану.

У робочих зустрічах прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій; начальник управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Кібкало Тетяна; начальник управління з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС Орлов Ігор; начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак; начальник управління податкових сервісів ГУ ДПС Свірська Алла.

У комунікаціях також взяли участь начальник Криничанської ДПІ ГУ ДПС Неклеса Сергій; начальник Царичанської ДПІ ГУ ДПС Кущ Максим; начальник Петриківської ДПІ ГУ ДПС Неруш Олександр. Під час виїзду робоча група відвідала центри обслуговування платників (далі – ЦОП) Криничанської ДПІ, Царичанської ДПІ та Петриківської ДПІ.

За відданість справі, сумлінне виконання службових обов’язків, якісне надання послуг платникам, ефективну і злагоджену працю, особливу роль ЦОПів у діяльності всієї податкової служби у напрямку взаємодії з платниками податків колективи ЦОПів Криничанської ДПІ, Царичанської ДПІ та Петриківської ДПІ отримали похвальні листи.

«Незважаючи на нелегкі воєнні умови, ЦОПи працюють. Податкова служба Дніпропетровщини використовує всі потенційні можливості для підтримки платників податків сьогодні. Якісне обслуговування платників, комфортні умови для продуктивної роботи бізнесу спрямовані на те, щоб сьогодні бізнес сплачував податки своєчасно і економіка нашої держави працювала», – зазначила очільниця ГУ ДПС.

У смт Кринички податківці зустрілись з першокласниками однієї із шкіл. «Першачків» привітали з початком навчального року і побажали плідного навчання та вручили подарунки.

«Виховання податкової культури підростаючого покоління не менш важливе за адміністрування податків. Наша задача – вже зараз донести до свідомості молодого покоління усю важливість сумлінної сплати податків. Адже отримані знання зараз є запорукою нових ідей, креативності та оперативності мислення, які особливо потрібні для нашої держави і економіки у майбутньому. Тому спілкування з маленькими громадянами України є одним із основних напрямків роботи податкової служби», – акцентувала увагу Твердохлєб Марина.

Робочі візити очільниці податкової служби Дніпропетровщини до регіонів дають можливість, зокрема, більш детальніше ознайомитись з особливостями роботи на місцях. Це, у свою чергу, дозволяє оперативно вирішити нагальні питання, своєчасно надати допомогу колегам та визначити основні вектори роботи на майбутнє.

Підприємці – головна рушійна сила будь-якої економіки

Економічний фронт держави під час дії воєнного стану є одним із питань, забезпечення якого сприяє поповненню бюджетів та збереженню платоспроможності населення. Сьогодні економіка України поступово відновлюється. Бізнес повертається до роботи і адаптується до нових умов.

З урахуванням великої ролі підприємництва у здійсненні економічних реформ, вирішенні соціально-економічних питань і визнанням його впливу на формування, становлення і розвиток національної економіки в Україні та з нагоди відзначення Дня підприємця у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) відбулась зустріч з представниками малого та середнього бізнесу.

Захід відбувся під головуванням в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини.

З нагоди Дня підприємця очільницею ГУ ДПС нагороджені фізичні особи – підприємці, які і сьогодні сумлінно сплачують податки та приймають активну участь у житті Дніпропетровщини.

Звертаючись до представників бізнесу в. о. начальника ГУ ДПС зазначила: «Сумлінно сплачуючи податки, Ви проявляєте справжній патріотизм. Займатися власною справою – це велика праця. Тому вона варта поваги і підтримки. Мета податкової служби – стати для Вас надійним помічником та партнером. Ми відкриті до постійного діалогу з Вами. Саме Ви створюєте нові робочі місця та наповнюєте бюджети!»

Підприємці, обираючи свій складний і ризикований шлях, що потребує енергії, цілеспрямованості та волі, і зараз, у непростих для України умовах, опановують та розвивають нові напрямки бізнесу, інноваційні технології та визначають майбутнє нашої країни!

Отже, підприємці – це головна рушійна сила економіки! Ділова ініціатива і наполегливість кожного представника підприємництва сьогодні сприяє створенню принципово нової партнерської моделі співпраці влади та бізнесу, адже в єдності наша сила!

На сучасному етапі представники малого та середнього бізнесу не тільки тримають економічний фронт, а й проявляють особисту соціальну зрілість – активно приймають участь у волонтерській діяльності та допомагають нашим воїнам.

Щира вдячність усім, хто у нелегкий для України час підтримує нашу Батьківщину на різних фронтах!

«Ви – сміливі, рішучі та ініціативні люди. Дякуємо за Ваш труд, за патріотизм! Нехай Ваша справа буде успішною та стабільною! Щиро бажаю Вам та Вашим родинам миру, міцного здоров’я, щедрої світлої долі, добробуту та злагоди», – підсумувала Твердохлєб Марина.

 До уваги платників податків - запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Термін одноразового (спеціального) добровільного декларування продовжено!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон № 2516) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до змін, одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділ 9 прим.4 розділу XX ПКУ.

Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► другого платежу – до 01 травня 2024 року;

► третього платежу – до 01 травня 2025 року.

Закон № 2516 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 01.09.2022  № 180 і він набрав чинності 02.09.2022, крім змін до п. 12 підрозділу 9 прим.4 розділу XX ПКУ, які набрали чинності з 01 вересня 2022 року.

До уваги платників!

Затверджено та зареєстровано у Міністерстві юстиції України Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження 

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі – Порядок), який зареєстрований у Міністерстві України 25 серпня 2022 року за № 967/38303. Зазначений наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ буде опубліковано 6 вересня 2022 року.

Вказаний Порядок визначає процедуру підтвердження платниками податків можливості чи неможливості до припинення або скасування воєнного стану на території України своєчасного виконання податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у т. ч. звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків – фізичних осіб –резидентів України, зокрема, самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, та на яких покладено обов’язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов’язків, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Окремими додатками до Порядку передбачено:

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи, зокрема, щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;

Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента;

Рішення/попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку.

Заяву та підтверджуючі документи платнику слід подати до 30 вересня.

Контролюючий орган розглядає подану заяву та документи впродовж 20 календарних днів за днем їх отримання та приймає відповідне рішення. Якщо підтверджуючих документів недостатньо – контролюючий орган направляє платнику попереднє рішення з пропозицією надати протягом 10 календарних днів конкретні додаткові документи на підтвердження зазначених у заяві підстав.

Рішення/попереднє рішення направляється платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу ІІ Кодексу.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржене відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку.

Працюємо на Перемогу: платники Дніпропетровщини з початку 2022 року направили до бюджетів усіх рівнів понад 46,3 млрд гривень

Платники Дніпропетровщини стійко проявляють свою громадянську позицію щодо сумлінної сплати податків і зборів у цей нелегкий для нашої країни час.

Так, збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі –  єдиний внесок)) у січні – серпні 2022 року склав понад 46,3 млрд грн, що на понад 7, 5 млрд грн, або на 19,5 відсотків більше ніж за відповідний період 2021 року.

До Державного бюджету у січні – серпні 2022 року надійшло понад 21,0 млрд грн, що майже на 2,8 млрд грн, або на 15,2 відсотки більше відповідного періоду 2021 року.

Надходження до місцевих бюджетів протягом восьми місяців поточного року склали понад 25,3 млрд грн, що на майже 4,8 млрд грн більше, ніж за вісім місяців 2021 року. Темп росту надходжень – 123,2 відсотки.

З початку 2022 року єдиного внеску від страхувальників Дніпропетровського регіону надійшло понад 16,8 млрд грн, надходження збільшились порівняно з 2021 роком на понад 3,9 млрд грн, або на 30,6 відсотки.

Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини  висловила щиру вдячність представникам бізнесу і громадянам за стабільне наповнення бюджетів, за підтримку економічного фронту країни, за податкову дисципліну і витримку, за стійке прагнення до Перемоги. Адже сумлінна сплата податків і зборів – це інвестиції у розвиток нашої держави, забезпечення власного добробуту сьогодні і добробуту майбутніх поколінь.

Податкова знижка на навчання

Держава підтримує здобувачів освіти, зокрема, шляхом повернення з бюджету частини податку на доходи фізичних осіб, утриманого із заробітної плати, по витратам понесеним на навчання. Тобто надається право на податкову знижку на навчання. Таке право передбачене статтею 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

При розрахунку податкової знижки враховуються витрати, понесені за навчання у вітчизняних закладах дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти за здобуття відповідної освіти за себе та/або члена сім'ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім'ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір'ю, батьком-вихователем, матір'ю-вихователькою.

Разом з тим є декілька умов для отримання податкової знижки:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Кодексу;

якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Протягом минулого року правом на податкову знижку на навчання скористалися понад 113 тис. платників податків, якими задекларовано до повернення з бюджету 380,6 млн гривень. На сьогодні звернулися з правом на податкову знижку на навчання понад 44 тис. платників податків, які задекларували до повернення 179,8 млн гривень.

Нагадаємо, що підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яку громадяни мають право подати до кінця року, наступного за звітним. Разом з декларацією необхідно надати платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копії договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість послуг і строк оплати за такі послуги.

Cпрощення регулювання трудових відносин у сфері підприємництва

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 19.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2434-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність» (далі – Закон № 2434).  

Установлено, що Закон № 2434 діє протягом дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», і втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Законом № 2434 внесено зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) внесено низку важливих змін.

Так, зокрема ст. 9 КЗпП викладено в новій редакції, згідно з якою умови трудових договорів, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Забороняється примушення працівника до укладення трудового договору, який містить умови, щодо яких між працівником та роботодавцем не досягнуто взаємної згоди.

Також ст. 21 КЗпП доповнено положеннями, відповідно до яких в умовах спрощеного режиму регулювання трудових відносин, визначеного главою III-Б КЗпП, трудовий договір є основним засобом регулювання трудових відносин працівників та роботодавців (власників приватних підприємств), у яких кількість працівників або рівень оплати праці відповідає критеріям, встановленим ст. 49 прим. 5 КЗпП.

У разі застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин, за взаємною згодою сторін, у трудовому договорі можуть визначатися додаткові права, обов'язки і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови припинення або дострокового розірвання договору.

КЗпП доповнено главою III-Б «Спрощений режим регулювання трудових відносин».

Нормами ст. 49 прим.5 КЗпП встановлено особливості застосування спрощеного режиму регулювання трудових відносин

Так, спрощений режим регулювання трудових відносин застосовується до трудових відносин, що виникають:

► між працівником та роботодавцем, який є суб'єктом малого або середнього підприємництва відповідно до закону з середньою кількістю працівників за звітний період (календарний рік) не більше 250 осіб;

► або між роботодавцем та працівником, розмір заробітної плати якого за місяць становить понад вісім розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Спрощений режим може застосовуватися у відносинах між працівниками та роботодавцями виключно на добровільних засадах. Такий режим передбачає можливість встановлення індивідуальних умов праці працівника безпосередньо у трудовому договорі.

Вимоги щодо ведення документації з кадрових питань, прийняття локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчої документації, в тому числі щодо режиму робочого часу та часу відпочинку, відпусток, а також інших документів з питань, що врегульовані трудовим договором, не поширюються на роботодавців, які застосовують спрощений режим.

Обов'язок щодо ведення обліку трудової діяльності працівника в електронній формі, подання звітності стосовно персоналу до державних органів покладається на роботодавця.

В умовах спрощеного режиму та за умови, що це не суперечить іншим положенням КЗпП, сторони трудового договору можуть з урахуванням положень глави III КЗпП на власний розсуд за взаємною згодою врегулювати свої відносини в частині виникнення і припинення трудових відносин, системи оплати праці, норм праці, розміру заробітної плати з урахуванням встановленої законом мінімальної заробітної плати, надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, норм робочого часу та відпочинку з додержанням нормальної тривалості робочого часу на тиждень, тривалості щотижневого безперервного відпочинку та інших прав і гарантій, визначених КЗпП.

В умовах спрощеного режиму щорічні оплачувані відпустки та відпустки без збереження заробітної плати надаються працівникам відповідно до порядку та умов, визначених статтями 79, 84 та 115 КЗпП, з урахуванням особливостей, визначених у ст. 49 прим. 5 КЗпП.

Регулювання трудових відносин працівників і роботодавців, на яких поширюється спрощений режим, здійснюється трудовим договором.

За взаємною згодою працівника та роботодавця може укладатися безстроковий або строковий трудовий договір. Строковий трудовий договір укладається на визначений строк або на час виконання певної роботи.

Якщо строковим трудовим договором не визначено умов його поновлення, такий трудовий договір вважається припиненим у визначений в договорі строк або після завершення виконання робіт.

Закон № 2434 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.08.2022 № 170.

Декларація акцизного податку за новою формою вперше подається за серпень

Відеоматеріал за посиланням:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9007.html 

Податківцями знищено схему незаконного збуту тютюнових виробів на Дніпропетровщині

Підрозділами податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області систематично проводиться робота щодо протидії тіньовим схемам збуту підакцизної продукції.

Так, у серпні поточного року податківцями припинено канал незаконної торгівлі тютюновими виробами у м. Кривий Ріг на Дніпропетровщині. Підприємець реалізовував оптовими партіями тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, незаконно, без застосування фіскалізованої касової техніки та розрахункових документів на території Дніпропетровської області.

За результатами перевірки підтверджено завдання збитків державному бюджету від протиправної діяльності на суму 5 млн гривень.

Одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.

У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

Формування нових сертифікатів відкритих ключів здійснюється автоматично

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з введенням воєнного стан в Україні, Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідковим департаментом ДПС (далі – Надавач), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» здійснюється автоматичне формування нових сертифікатів відкритих ключів всім користувачам за один день до закінчення строку чинності старих сертифікатів, терміном дії на один рік. При цьому особистий ключ користувача не змінюється.

Звертаємо Вашу увагу, що користувачі яким не потрібно автоматичне формування нових сертифікатів, можуть скасувати діючі сертифікати одним із способів, наведених за посиланням https://acskidd.gov.ua/blokuvannya.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2022 року № 928, зокрема, вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», які передбачають, що до 31 грудня 2022 року тимчасово дозволяється використовувати електронні підписи чи печатки, що базуються на сертифікатах відкритого ключа, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається у захищеному носієві ключової інформації. 

Одночасно користувачі, що мають чинні сертифікати, мають змогу скористатися онлайн сервісами:

Повторного, дистанційного формування сертифікатів за електронним запитом для самостійного продовження терміну дії сертифікатів на 2 роки;

Дистанційного формування сертифікатів для програмних РРО, що дає змогу сформувати юридичним особам сертифікати для програмних РРО.

Щоб отримати електронні довірчі послуги (далі - ЕДП) вперше чи якщо термін дії сертифікатів завершився, користувачу необхідно підготувати документи, необхідні для отримання ЕДП, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію та звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації.

Чи можуть бути платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу державні та комунальні підприємства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що можуть бути платниками єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу державні, комунальні підприємства та суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособі, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків, у разі нездійснення такими підприємствами видів господарської діяльності, визначеними п.п. 9.3 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Нормами законодавства, які встановлюють особливості застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу, не передбачено обмежень для обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки доходу у разі недотримання вимог щодо сукупності часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку.

Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску та чи нараховується пеня у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Фізособа викуповує орендовану нею земельну ділянку: сплата земельного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми встановлені п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Земельний податок – це обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Орендна плата для цілей розділу XII ПКУ – це обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтями 269 та 270 ПКУ передбачено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, земельні частки (паї), які перебувають у власності, та земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III із змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2014 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами та доповненнями (ст. 126 ЗКУ).

Статтею 9 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) визначено, що орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається. У разі продажу земельної ділянки на земельних торгах реалізація переважного права купівлі земельних ділянок на земельних торгах здійснюється на умовах та в порядку, визначеному ст.ст. 135 – 139 ЗКУ.

Договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря (ст. 31 Закону № 161).

Враховуючи зазначене вище, якщо фізична особа викуповує орендовану нею земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, то фізична особа є платником земельного податку з дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

До дати державної реєстрації права власності на земельну ділянку сплачується орендна плата відповідно до договору оренди землі.

Затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерство фінансів України наказом від 28.07.2022 № 216 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 15.08.2022 р. за № 914/38250) (далі – Наказ № 216) затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Інструкція).

Зміни внесено відповідно до законів України від 30 березня 2021 року № 1357-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку», від 14 грудня 2021 року № 1946-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» і статей 4, 8 та пункту 9 прим. 18 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 249 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 липня 2022 року № 216» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22 серпня 2022 року № 953/38289) внесено зміни до Наказу № 216.

Зміни внесено у частині: нарахування та сплати єдиного внеску платниками, які призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби та передбачення для зазначених платників подання заяви після звільнення з військової служби; відображення особливостей визначення бази нарахування єдиного внеску для платників єдиного внеску резидентів Дія Сіті.

Наказ № 216 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 02.09.2022 і він набрав чинності із зазначеної дати.

Наказ № 216 і Наказ № 249 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

Заповнення заяви за формою № 1-ПДВ особами, які проводять господарську діяльність менше ніж 12 місяців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до статей 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником ПДВ може зареєструватися особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ (у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 грн (без урахування ПДВ), крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи), або особа, яка відповідно до п. 181.1 ст. 181 ПКУ не є платником податку у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, прийняла рішення про добровільну реєстрацію платником ПДВ.

Порядок реєстрації платником ПДВ визначено ст.183 ПКУ та розд. ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами (далі – Положення № 1130).

Згідно із п. 183.1 ст.183 ПКУ та п. 3.5 розд. ІІІ Положення № 1130 будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення) (далі – заява).

У заяві, зокрема зазначаються підстави для реєстрації особи як платника ПДВ, які заповнюються згідно з додатком до реєстраційної заяви. Додаток до реєстраційної заяви до контролюючого органу не подається.

Особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на складання податкових накладних.

Форма заяви (аркуш 2) передбачає заповнення загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно та дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій, визначеної п. 181.1 ст. 181 розд. V ПКУ.

Аркуш 2 заяви заповнюється особами, які підлягають обов’язковій реєстрації, а також інвесторами (операторами) за угодою про розподіл продукції, учасниками договору про спільну діяльність, управителями майна.

Нормами ПКУ та Положення № 1130 не визначено особливостей заповнення реєстраційної заяви для новостворених осіб, які зареєстровані як суб’єкти господарської діяльності менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації.

Якщо особи, які реєструються платником ПДВ, зареєстровані як суб’єкти господарювання менше ніж 12 місяців від дати держаної реєстрації, то у заяві зазначаються дані за період від дати державної реєстрації.

Чи підлягає оподаткуванню ПДФО дохід, який одержаний фізособою як відшкодування моральної шкоди?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), крім:

а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом;

б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;

в) пені, що сплачується на користь платника ПДФО за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;

г) суми втрат, заподіяних платнику ПДФО актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;

ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.

Норми визначені п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Дія п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПКУ не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.

Крім того, відповідно до п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО не включаються такі доходи:

► кошти, отримані платником ПДФО в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі;

► доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником ПДФО своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики).

Ставка ПДФО визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Як у податковому обліку платника податку на прибуток відображаються витрати на розробку вебсайту та його розміщення в мережі Інтернет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного вебпорталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.11.2002 № 327/225 зі змінами та доповненнями, вебсайт – це сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями та ст. 8 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» зі змінами та доповненнями вебсайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення вебсайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення вебсайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України від 15 грудня 1993 року № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» із змінами визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року № 522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п. 8 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи» та п. 4 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242 зі змінами та доповненнями, нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції, матеріальної форми та може бути ідентифікований.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку на прибуток підприємств, пов’язані з розробкою вебсайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Граничний термін сплати юрособою податку на нерухомість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за звітний рік сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Норми встановлені 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Статтею 530 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, граничний термін сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, – 29 число місяця, що наступає за звітним кварталом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Щодо нового механізму розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування

Рішенням Уряду затверджено новий механізм розподілу акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів між бюджетами місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 515 «Деякі питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах»). Такі зміни запроваджені у зв’язку з новаціями у справлянні цього податку, передбачені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914.

Принцип цього механізму полягає в тому, що акцизний податок з роздрібного продажу тютюнових виробів розподіляється між бюджетами місцевого самоврядування за частками, які визначаються ДПС щомісяця пропорційно до обсягів вартості реалізованої суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнової продукції на відповідній території за останній (податковий) звітний місяць з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі програмних.

Отже, обсяг зарахованого до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів буде залежати від актуальності адрес господарських об’єктів, на які зареєстровані РРО, у т. ч. ПРРО, та повноти відображення обов’язкових реквізитів у відповідних графах розрахункових документів, зокрема, кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД.

Тому для забезпечення отримання бюджетами місцевого самоврядування належних сум акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів та запобігання виникненню зайвих підстав для фактичних перевірок суб’єктів господарювання просимо платників податків звернути увагу на необхідність правильності заповнення всіх реквізитів розрахункових документів та реєстраційних даних.

Щодо актуальних питань податкового законодавства в умовах воєнного стану йшлося під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (Криворізький регіон) інформує.

У приміщенні Криворізької південної ДПІ відбувся практикум за участі  заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової.

Податківці звернули увагу суб’єктів господарювання на зміни в податковому законодавстві в умовах воєнного стану, а саме Закон України № 1914, Закон України № 2260, Закон України №2261, Закон України № 2136, Закон України № 2516-IX тощо.

У ході заходу, довели до відома зміни у законодавстві визначені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Зауважили, що подовжено термін подання одноразового (спеціального) добровільного декларування. Так, відповідно до змін, визначених Законом України № 2516-IX  одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року. Закликали не зволікати, а задекларувати свої доходи, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку, сплативши податки та збори.

Звернули увагу, що триває деклараційна кампанія доходів громадян, отриманих у 2021 році.

Наголосили, щодо легального працевлаштування, яке гарантує людині її конституційні права та соціальний захист, застерегли про відповідальність роботодавців за допуск найманих працівників до роботи без належного оформлення.

Розповіли, що для  комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Наприкінці заходу нагадали про роботу сервісу «Пульс» ДПС України. Через який приймаються звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація). Надати інформацію можна, зателефонувавши на номер телефону 0800-501-007.

Практикум відбувся у тісній співпраці та у форматі діалогу, де кожен платник отримав відповіді на свої питання та друковану продукцію роз’яснювального характеру.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства під час воєнного стану

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Які внесено зміни до Податкового кодексу стосовно спрощеної системи оподаткування в рамках Закону України № 1914?

Відповідь: Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914 внесено зміни до Податкового кодексу України стосовно спрощеної системи оподаткування (фізичні особи):

встановлено, що фізичні особи – підприємці, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;

уточнено умови обрання фізичною особою – підприємцем четвертої групи платників єдиного податку. Такі платники мають здійснювати діяльність на сільськогосподарських угіддях та/або землях водного фонду площею не менше 0,5 га, але не більше 20га сукупно (на сьогодні мінімальний розмір ділянки мав бути 2 га);

встановлюється для платників єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які є платниками податку на додану вартість, типова форма обліку доходів і витрат;

податкове зобов’язання для власників, орендарів, користувачів земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь буде визначатись як позитивна різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. Фізичні особи – підприємці розраховуватимуть її самостійно у складі окремого додатку до декларації з єдиного податку.

Питання: Чи можна скористатись «податковою амністією» фізичній особі та подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію у вересні 2022 року?

Відповідь: Так, є можливість скористатись «податковою амністією» у вересні 2022 року. Так як, Законом України від 15 серпня 2022 року № 2516-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» (далі – Закон № 2516) внесено зміни, зокрема, до підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, відповідно до змін, одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозділ 9 прим.4 розділу XX ПКУ.

Крім того, у разі вибору декларантом, який подав одноразову (спеціальну) добровільну декларацію після 31 серпня 2022 року, у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування здійснюється декларантом у такому порядку:

► першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

► другого платежу – до 01 травня 2024 року;

► третього платежу – до 01 травня 2025 року.

Питання: Чи можна зареєструвати ПРРО на автомобіль?

Відповідь:  З метою заповнення розд. 4 «Дані щодо ПРРО» заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-ПРРО, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 23 червня 2020 року № 317, поняття тип програмного реєстратора розрахункових операцій «Пересувний» означає, що такий ПРРО зареєстрований на конкретну господарську одиницю (наприклад автомобіль, автокафе, авторозвозки, низькотемпературні лотки-прилавки, тощо), але може використовуватися на всій території України.

Засідання «круглого столу» з платниками податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Заступник начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігор Тимченко провів засідання «круглого столу» з платниками податків щодо актуальних питань податкового законодавств.

Під час заходу присутнім розповіли про обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій чи програмних реєстраторів розрахункових операцій платниками, які здійснюють продаж товарів за готівку чи підакцизних товарів. Доведено до уваги зміни у законодавстві визначені Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Ігор Тимченко, повідомив,  що подовжено термін подання одноразового (спеціального) добровільного декларування. Так, відповідно до змін, визначених Законом України № 2516-IX  одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 березня 2023 року. Закликали не зволікати, а задекларувати свої доходи, таким чином виконати свій громадянський обов’язок та у цей нелегкий час підтримати нашу економіку, сплативши податки та збори.

Розповів, що для  комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Так, на базі Головного управління ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігоря Тимченко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з актуальних питань податкового законодавства.

Питання: Як обчислюється та сплачується фізичною особою транспортний податок у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування протягом звітного року?

Відповідь: Згідно з п.п. 267.6.5 п. 267.6 ст. 267 розд. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 – VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Підпунктом 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що за об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Питання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?

Відповідь: Реєстрація  програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО. Така заява подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.

Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, має перебувати на обліку в податковій службі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.

Крім того, якщо є наймана особа-касир, то суб’єкт господарювання повідомляє про сертифікати електронних підписів або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.

Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та завантаження програмного забезпечення такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Питання: Як подати декларацію про майновимй стан і доходи громадян в електронному вигляді?

Відповідь: На офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» створено сервіс «Подати Декларацію про майновий стан та доходи», який дає змогу заповнити податкову декларацію про майновий стан і доходи та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів.

Податкова знижка отримується у поточному році за минулий. Нагадуємо, що право на податкову знижку не накопичується та не переноситься на наступний рік. Тобто, граничний термін подання декларації для реалізації права на податкову знижку за 2021 рік – 31 грудня 2022 року.

Єдина вимога для електронного спілкування з органами ДПС – це наявність кваліфікованого електронного підпису, який кожен бажаючий може отримати у будь-якому Акредитованому центрі сертифікації ключів або скористатися «хмарним» КЕП усіх авторизованих надавачів електронних довірчих послуг.