Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Дії суб’єкта господарювання, якщо був змінений кваліфікований електронний підпис касира для використання в ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у разі зміни кваліфікованого електронного підпису касира для роботи з програмним реєстратором розрахункових операцій суб’єкту господарювання (користувачу) необхідно подати Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391802 із зазначенням даних про ідентифікатор ключа з нового сертифіката касира.

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Яке значення відображається в рядку 28 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» фіскального касового чеку за формою № ФКЧ-1 в ПРРО?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що форма та зміст розрахункового документа затверджені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Так, п. 1 розд. II Положення № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до Положення № 13 (далі – ф. № ФКЧ-1), має містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним п. 2 розд. ІІ Положення № 13 переліком, у тому числі «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» (рядок 28).

Згідно з приміткою 9 інформації до додатку 1 до Положення № 13 контрольне число формується за допомогою одностороннього алгоритму хешування даних. В один період часу для всіх ПРРО застосовується одна хеш-функція, визначена центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, інформація про яку оприлюднюється в Електронному кабінеті.

Отже, в рядку 28 фіскального касового чеку за ф. № ФКЧ-1 «Контрольне число, сформоване в режимі офлайн» відображається значення контрольного числа, що обчислюється автоматично самим ПРРО відповідно до механізму визначеному в Описі АРІ фіскального сервера та має вигляд хекс строки.

Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо валютних цінностей?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

Пункт 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ визначає базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування виходячи із конкретних об’єктів декларування.

Згідно з п. 7.1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам.

У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.

Яким чином у Додатку 1 до Розрахунку після закінчення строку його подання, провести коригування сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок?

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6
 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п.  6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд.  IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

ФОП – «загальносистемник» має можливість подати декларацію про майновий стан і доходи в електронному вигляді

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Норми встановлені п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).

Фізичні особи – підприємці подають через спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» або через розділ «Введення звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» податкову декларацію про майновий стан і доходи за ідентифікатором F0100112.

З електронною формою податкової декларації платники податків можуть ознайомитися на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.

Податкова знижка: обмеження права на нарахування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті.

Норми встановлені п.п. 166.4.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 ПКУ, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 164.4 ст. 164 ПКУ(п.п. 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ);

Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУК загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками податку, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому цього підпункту;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми податку окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку податку та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою податку, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Особа-нерезидент постачає на митній території України електронні послуги фізособам - не платникам ПДВ: що з реєстрацією платника ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що реєстрація як платника ПДВ особи-нерезидента, який постачає електронні послуги фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, місце постачання яких розташовано на митній території України, здійснюється на підставі заяви про реєстрацію як платника ПДВ такої особи-нерезидента.

Норми передбачені п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу (далі – ПКУ).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду заяви про реєстрацію як платника ПДВ та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним ст. 180, абзацом другим п. 208 прим.1.2 ст. 208 прим.1 ПКУ, або існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із ст. 208 прим. 1.3 ПКУ, а також якщо під час подання заяви не дотримано порядок, встановлений п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ.

У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ ДПС України протягом трьох робочих днів після надходження заяви повинна зареєструвати особу – нерезидента платником ПДВ та в той самий термін надіслати такій особі – нерезиденту через спеціальне портальне рішення для користувачів нерезидентів, які надають електронні послуги, з одночасним повідомленням на адресу електронної пошти, зазначену в заяві про реєстрацію як платника ПДВ, інформацію про:

а) реєстрацію платником ПДВ;

б) індивідуальний податковий номер особи-нерезидента, зареєстрованої як платник ПДВ, що становить 9-значний податковий номер;

в) звітний (податковий) період, граничні строки подання спрощеної податкової звітності з податку та граничні строки і порядок сплати податкових зобов’язань.

Особа-нерезидент, зазначена у п. 208 прим. 1.2 ст. 208 прим. 1 ПКУ, вважається зареєстрованою як платник ПДВ з дати внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ або з першого числа звітного (податкового) періоду, наступного за днем спливу 10 календарних днів після подання до ДПС заяви про реєстрацію як платника ПДВ, у разі добровільної реєстрації.

Оновлено декларацію екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2022 № 206 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.08.2022 за № 880/38216) затверджено зміни до форми Податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація).

Вищезазначені зміни внесено з метою приведення Декларації у відповідність до Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914)

Зокрема, змінами забезпечено можливість відображення платниками екологічного податку у формі декларації інформації щодо місцезнаходження об’єктів оподаткування або об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, що використовуються такими платниками, з використанням Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, який передбачає зазначення 19 символів.

У самій формі Декларації:

► у «шапці» Декларації у частині щодо уточнюючої декларації додано позицію «реєстраційний номер у контролюючому органі, що уточнюється»;

► у рядку 2 позицію «код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ8» замінено на «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці 8»;

► примітку 6 викладено в такій редакції: «Серію (за наявності) та номер паспорта зазначають фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті.»;

► примітку 8 викладено в такій редакції: «Зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 12 січня 2021 року № 3), за місцем обліку платника екологічного податку (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Податкова декларація).»;

Також відповідні зміни внесено до додатків до Декларації.

Наказ № 206 набрав чинності 16.08.2022 – з дня його офіційного опублікування. Його опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 16.08.2022 № 63.

За результатами декларування доходів з початку 2022 року подано 27 705 податкових декларацій про майновий стан і доходи

Станом на 01.08.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 27 705 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 4 143,3 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 141,5 млн грн, з яких платниками вже сплачено 120,6 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 29,1 млн гривень, з яких до бюджету надійшло 26,0 млн гривень.

З поданих декларацій:

► 3661 громадянин задекларував податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 13,5 млн грн (минулого року: 6051 декларація на суму податку до повернення 16,9 млн грн);

► 2083 громадянина задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/дарування, загальна сума отриманого доходу складає 684,9 млн грн (минулого року: 2872 декларації із загальною сумою отриманого доходу 877,0 млн гривень);

► 1 811 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 491,8 млн грн. (минулого року: 1882 декларації із загальною сумою отриманого доходу 502,6 млн грмвень);

► 279 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 102,6 млн грн. (минулого року: 278 декларацій із сумою отриманого доходу 181,9 млн гривень);

► 16857 громадян задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2201,1 млн грн. (минулого року: 24734 декларації із загальною сумою отриманого доходу 2103,4 млн гривень).

Дохід понад 1,0 млн грн. задекларували 357 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4551,4 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 67,1 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 14,8 млн гривень.

Стартувало загальнонаціональне опитування платників щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 15.08.2022 до 27.08.2022 ДПС України проводить загальнонаціональне опитування платників податків щодо оцінювання рівня корупції в органах ДПС.

Запрошуємо платників податків прийняти участь в опитуванні!

Опитування є анонімним, добровільним та не займе багато часу.

Ваші відповіді допоможуть ідентифікувати проблемні питання в роботі органів ДПС. Опитування проводиться за посиланням

https://tax.gov.ua/anketa/?3334988812 , або за допомогою QR-коду.

Результати опитування будуть оприлюднені на вебпорталі ДПС одразу після їх опрацювання.

Дякуємо за участь!

Задекларована праця має переваги як для роботодавця, так і для працівника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що роботодавці, укладаючи трудові договори з працівниками, отримують безліч переваг: імідж соціально відповідальної компанії чи фізичної особи – підприємця, можливість залучати інвестиції та кращих фахівців, виходити на нові ринки та чесно конкурувати за якістю послуг і ціною.

Кадровий потенціал – найцінніший капітал бізнесу.

Офіційно оформлені працівники мотивовані. Вони працюють краще, рідше змінюють роботу, більш ініціативні.

Якщо роботодавцем забезпечуються гідні умови праці, це запобігає витратам та збиткам через можливі зупинки виробництва, тривалу відсутність працівника на роботі, компенсації на лікування й реабілітацію, а також навчання нових працівників.

Офіційне працевлаштування, комфортні умови праці, соціальні гарантії, нормований робочий день, навчання та кар’єрний ріст – всі ці умови сприяють залученню до роботи досвідчених фахівців.

Крім того, прозора та відкрита діяльність з дотриманням вимог законодавства, допомагає вийти таким суб’єктам господарювання на нові ринки. Соціальна відповідальність сумлінного бізнесу – запорука високої репутації такого представника підприємництва.

Також, бізнес, працюючи в правовому полі, має більше можливостей отримати кредити для розширення справи, знайти українських та іноземних партнерів. Створюючи нові робочі місця, роботодавці мають можливість отримати державну підтримку.

Задекларована праця підтримує економіку країни, гарантує надходження податків і зборів до бюджетів, надає соціальні гарантії працівникам, зокрема, регулярну виплату заробітної плати на рівні не нижче мінімальної, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності, про можливість захистити свої трудові права.

Отже, задекларована праця має переваги як для працівника, так і для самого роботодавця.

Створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків у діяльності ДПС

У Державній податковій службі України створено робочу групу з оцінювання корупційних ризиків.  Її учасники визначатимуть ймовірність вчинення корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень працівниками ДПС, їх причини, умови та наслідки.

Також робочої групою аналізуватиметься ефективність наявних заходів контролю, спрямованих на запобігання реалізації корупційних ризиків.

Ознайомитися зі складом робочої групи з оцінювання корупційних ризиків можна за посиланням https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/77549.html.

Чи застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства по єдиному внеску у період воєнного стану в Україні?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Так, згідно з п. 9 прим. 21 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону № 2464, не застосовуються.

Крім того, відповідно до п. 9 прим. 22 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану, платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.

Платникам податку на прибуток підприємств про коди бюджетної класифікації, за якими сплачується податок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:

11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);

11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;

11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;

11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;

11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;

11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;

11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;

11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000, а саме:

11020100 – податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності;

11020200 – податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;

11020300 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів;

11020400 – податок на прибуток від здійснення букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино);

11020500 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб;

11020600 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11020700 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України;

11021000 – податок на прибуток підприємств, який сплачують інші платники;

11021300 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій;

11021600 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій;

11021900 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

11022000 – податок на прибуток підприємств електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, що залучається до розрахунків на виконання положень частини другої ст. 21 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зі змінами та доповненнями;

11022100 – податкова заборгованість з податку на прибуток підприємств (крім підприємств комунальної власності), додаткові податкові зобов’язання з цього податку, розстрочені податкові зобов’язання НАК «Нафтогаз України» та її підприємств з податку на прибуток (у тому числі відсотки за користування податковим кредитом), що спрямовуються на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати, вивезення побутового сміття та рідких нечистот;

11022200 – надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення, та нараховані суми податку на прибуток таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеній п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України від 28 грудня 2014 року № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зі змінами та доповненнями;

11023000 – податок на прибуток підприємств на особливих умовах, що сплачується резидентами Дія Сіті;

11024700 – податок на дохід, який сплачують суб’єкти, що здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей;

11024800 – податок на дохід, отриманий від букмекерської діяльності та азартних ігор (у тому числі казино).

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає такі позиції:

11020301 – податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020501 – податок на прибуток іноземних юридичних осіб, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020601 – податок на прибуток банківських організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11020701 – податок на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, що сплачений до 01 січня 2015 року;

11021001 – податок на прибуток підприємств, сплачений іншими платниками до 01 січня 2015 року;

11021301 – реструктурована сума заборгованості податку на прибуток підприємств і організацій, що сплачена до 01 січня 2015 року;

11021601 – податок на прибуток фінансових установ, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, за винятком страхових організацій, що сплачений до 01 січня 2015 року.

Отримати інформацію стосовно банківських реквізитів для сплати податку на прибуток платники мають можливість в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.

Також інформація про реквізити рахунків, відкритих в органах Казначейства в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, оприлюднена на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).

Поряд з цим платники податку на прибуток (у т. ч. новостворені) для отримання банківських реквізитів з метою сплати податку на прибуток можуть звернутися до органу ДПС за основним місцем обліку.

У рамках «податкової амністії» громадяни задекларували активів на 4,3 млрд гривень

З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб задекларовано 4,3 млрд гривень. Сума задекларованого до сплати збору склала 257,1 млн гривень.

Закликаємо громадян не зволікати та скористатись можливістю легалізувати активи, з яких станом на 1 січня 2022 року не були сплачені податки.

Який порядок розрахунку податкової знижки, якщо платником ПДФО придбано акції, емітентом яких є юрособа зі статусом резидента Дія Сіті?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), або у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, витрати, зокрема, у вигляді суми витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667), за умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій п. 3 частини третьої ст. 5 Закону № 1667.

Норми передбачені п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами, понесеними на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з частиною третьою ст. 5 Закону № 1667 виникає за результатами 2022 року за умови дотримання вимог встановлених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

При цьому загальна сума податкової знижки, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО (заробітна плата та дивіденди), то сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника ПДФО на податкову знижку визначається у порядку, встановленому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ (у співвідношенні отриманих доходів та утриманого ПДФО).

Підпунктом 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, у разі включення до податкової знижки витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

У разі отримання платником податків протягом звітного року доходів, які оподатковувалися за різними ставками ПДФО, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією права платника податку на податкову знижку, зазначену в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, визначається у такому порядку:

► визначення часток (у відсотках) доходів, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової бази оподаткування шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу платника податку, отриманого у вигляді дивідендів, крім сум дивідендів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, на суму здійснених платником податків протягом звітного податкового року витрат, передбачених п.п. 166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ;

► визначення розрахункової суми ПДФО окремо за кожною ставкою шляхом множення розрахункової бази оподаткування на ставку ПДФО та частку, що визначена відповідно до абзацу третього п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ для відповідної ставки ПДФО;

► визначення суми ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з реалізацією платником ПДФО права на податкову знижку, як різниці між сумою ПДФО, утриманого протягом звітного року з оподатковуваного доходу, зазначеного в абзаці першому п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ, та розрахунковою сумою ПДФО, визначеною відповідно до абзацу п’ятого п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Який термін та порядок отримання автором електронного документа першої та другої квитанцій при надсиланні електронних документів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.

Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац десятий п 42.6 ст. 42 ПКУ).

Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок № 557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком № 557.

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня (п. 3 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка (п. 5 розд. ІІ Порядку № 557).

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня (п. 6 розд. ІІ Порядку № 557).

Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку № 557 автоматизована перевірка електронного документа включає:

  • перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону № 2155;
  • перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
  • перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
  • перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
  • перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Пунктом 8 розд. ІІ Порядку № 557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку № 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком № 557, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі (п. 10 розд. ІІ Порядку № 557).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції (п. 11 розд. ІІ Порядку № 557).

Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття (п. 12 розд. ІІ Порядку № 557).

Щодо дати, на яку виникають податкові зобов’язання з акцизного податку, у разі постачання виробниками електричної енергії

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  звертає увагу, що відповідно до п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників акцизного податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з 01 січня 2023 року – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 1 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).

Згідно з п. 38 прим.1 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ для платників податку, визначених у п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, що є виробниками електричної енергії, датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії є:

► тимчасово, з 1 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;

► з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України – дата складення документа, що засвідчує факт постачання електричної енергії згідно з п. 216.10 ст. 216 ПКУ (для електричної енергії, реалізованої починаючи з першого податкового періоду, наступного за періодом припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 березня 2022 року по останній податковий період в якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан на території України включно).

Щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування йшлося під час інтерв’ю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова спілкувалася з представниками ЗМІ.

Закон України від 15 червня 2021 року № 1539-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» набрав чинності 21.07.2021. Термін тривалості кампанії одноразового добровільного декларування з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року. Проте, зауважуємо, що Верховною Радою України продовжено кампанію одноразового добровільного декларування до 1 березня 2023 року (законопроект 7506-1 від 06.07.2022 направлено на підпис Президенту України16.08.2022).

Питання:  Що містить в собі поняття «одноразове (спеціальне) добровільне декларування»? 

Відповідь:  Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених як на території України, так за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані шляхом доходів, що підлягали оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки та збори.

Питання: Хто може скористатися одноразовим добровільним декларуванням? 

Відповідь: Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання неоподаткованих доходів, і які відповідно до Податкового кодексу України є чи були платниками податків.

Питання: Яким чином можна подати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?

Відповідь: Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається виключно в електронному вигляді, необхідно:

Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Вхід до приватної частини Електронного кабiнету через офіційний вебпортал ДПС ініціюється користувачем кнопкою «Вхід» у правому кутку верхньої горизонтальної навігаційної панелі.

Для входу до приватної частини Електронного кабiнету користувачу необхідно в полі «Оберіть АЦСК» обрати АЦСК, що сертифікував електронний ключ, відкрити файл ключа кнопкою «Обрати», ввести пароль ключа у полі «Пароль захисту ключа», та натиснути кнопку «Зчитати». Кнопка «Увійти» активується після зчитування даних сертифікату ключа.

  1. Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація» та натиснути кнопку «Створити».
  2. У запропонованій формі Декларації персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
  3. Заповнити необхідні розділи та поля Декларації. При цьому для відображення інформації щодо вартості активів у розділах III – IX Декларації необхідно скористатися кнопкою «+».
  4. Після того, як всі дані внесені, зберегти Декларацію шляхом натискання кнопок «Зберегти» та «Закрити».
  5. Виділити рядок із створеною Декларацією, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП (у спливаючому вікні здійснити дії аналогічно для входу до приватної частини Електронного кабінету) натиснути «Підписати».
  6. Виділити рядок із підписаною Декларацією та натиснути кнопку «Відправити».

Переглянути відправлену Декларацію можливо у меню «Перегляд звітності».

Для приєднання до Декларації сканованих копій документів, що підтверджують витрати на придбання активів, необхідно в кінці Декларації проставити позначку «відмітка про наявність додатків» та у розділі «Додатки» заповнити поля щодо основних реквізитів документів, що додаються. При цьому кожен документ має бути збережений в окремому додатку. Для збереження сканованого документа необхідно натиснути кнопку «Зберегти».

Питання: За якими реквізитами бюджетного рахунку необхідно сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?

Відповідь: Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/«Уточнюючої» Декларації автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та у приватній частині Електронного кабінету у розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та/або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.

При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.

У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Звітної нової» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.

В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.

Питання: Які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування встановлені Кодексом?

Відповідь: Збір розраховується декларантом самостійно — з вартості належних йому активів з урахуванням ставок збору, що визначені підрозділом 9-4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу (Особливості застосування одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб).

Так, з задекларованих активів громадянину доведеться сплатити збір:

5 % - для об’єктів декларування, розміщених на території України (підпункт 8.1 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої цим підпунктом ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

9 % - для об’єктів декларування, розміщених за межами України (підпункт 8.2 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу).

У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування передбаченої підпунктом 8.2 цього пункту ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

2,5 % -  щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року (законопроект 7506-1 від 06.07.2022) до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (підпункт 8.3 пункту 8 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Кодексу)..

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.

Інформаційна зустріч з питань детінізації трудових відносин в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Легальне працевлаштування – це право на соціальний захист (страхування на випадок безробіття, пенсійне страхування (виплата пенсій), страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних), страхування, пов’язане з виникненням нещасних випадків на виробництві та ін.).

Чергову інформаційну зустріч з питань детінізації трудових відносин провели податківці з суб’єктами господарювання Центрально-Міського району міста Кривого Рогу.

Зауважили, що 24 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року  № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Цей Закон діє протягом воєнного стану та втрачає чинність з моменту припинення та скасування воєнного стану.

Цим законом визначаються особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, на період дії воєнного стану.

Проінформовано підприємців щодо переваг легального працевлаштування.

Роз’яснили присутнім,  що лише легальне працевлаштування гарантує людині її конституційні права. Закцентували увагу про недопустимість допущення працівників до роботи без  повідомлення про прийняття працівника на роботу та без укладання трудового договору.

Наголосили, що сплата податків забезпечує наповнення бюджетів всіх рівнів та допомагає країні вистояти в умовах воєнного стану, наближаючи Україну до Перемоги.

Учасники заходу мали змогу взяти активну участь в обговоренні інформації. Усі присутні отримали інформаційні повідомлення та пам’ятки.

Про вимоги до застосування РРО та ПРРО розповіли під час інтерв’ю

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно, заступник начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігор Тимченко спілкувався з представниками ЗМІ. Він нагадав, що з 1 січня 2022 року майже всі юридичні особи та ФОП (магазини, кафе, сфера послуг тощо), мають використовувати РРО чи ПРРО. Незважаючи на воєнні дії в Україні і деякі послаблення щодо штрафів, цей обов’язок залишається актуальним.

Застосування РРО (ПРРО) стосується практично всіх суб’єктів господарювання, що працюють в сфері роздрібної торгівлі, надання послуг населенню та приймають оплати готівкою, платіжними картками тощо.

Винятками для застосування РРО (ПРРО) являються:

ФОП — платники єдиного податку першої групи (п. 296.10 Податкового кодексу України);

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (перелік яких встановлено Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011);

Суб’єкти господарювання, які звільнені від застосування РРО/ПРРО та КОРО/РК згідно з ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

Суб’єкти господарювання, які звільнені від застосування РРО/ПРРО, але зобов’язані використовувати КОРО/РК згідно з ст. 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 23.08.2000;

У разі здійснення розрахунків в безготівковій формі через банківські установи та при розрахунках за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів (п. 14 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»).

Використання РРО (ПРРО) забезпечує можливість: підключення до вагів; формування звітності за будь-який період; сканування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних; фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції; фіксувати форму оплати; вести підрахунок будь-яких податків і знижок. Крім того, споживач отримує захист своїх прав у разі придбання товару неналежної якості.

Санкції за порушення вимог Закону про РРО на час воєнного стану не застосовуються, але є виключення. Так, Розділ II «Прикінцеві положення» Закону про застосування РРО №265/95-ВР було доповнено пунктом 12, яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог цього Закону не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів.

Проведення наради з питань заборгованості

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні виконкому Довгинцівської районної у місті ради відбулась нарада з питань погашення  суб’єктами господарювання заборгованості по податковим надходженням.

В нараді приймала участь начальник Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Кучерук, яка доповіла присутнім про стан заборгованості на теперішній час та про здійснені заходи щодо зменшення стану заборгованості по податкам.

На нараду також були запрошені боржники, які мають заборгованість з плати за оренду земельних ділянок, податку на нерухомість, єдиного податку.

Під час з’ясування причин несплати податків боржниками було надано консультаційну допомогу в питаннях погашення заборгованості.