Головна / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Деякі випадки, в яких військовослужбовець не реєструється в реєстрі волонтерів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що військовослужбовець, який є учасником бойових дій і на його розрахунковий рахунок надходять кошти як благодійні внески для придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження реєструватися у Реєстрі волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (далі – Реєстр) не зобов’язаний. Оскільки отримані кошти спрямовуються військовослужбовцем – учасником бойових дій на придбання для себе спеціальних засобів індивідуального захисту або технічних засобів спостереження, то обов’язку реєструватися у Реєстрі у такого військовослужбовця не виникає (пункт 1.2 розділу І Порядку формування та ведення Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 жовтня 2014 року № 1089, із змінами).

Яка інформація відображається в Реєстрі платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету та яким чином здійснюється наповнення реєстру?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 

- найменування суб’єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 

- податкова адреса суб’єкта господарювання; 

- місце провадження господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів); 

- ставка єдиного податку та група платника податку; 

- дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 

- дата реєстрації; 

- види господарської діяльності (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів); 

- дата анулювання реєстрації. 

Водночас п. 299.13 ст. 299 ПКУ передбачено, що з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу, зокрема на власному офіційному вебсайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: 

- податковий номер (для юридичної особи); 

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; 

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 

- ставку єдиного податку; 

- групу платника податку; 

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних)»; 

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку. 

У відкритій та приватній частинах Електронного кабiнету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС (https://cabinet.tax.gov.ua), платники податків мають доступ, зокрема, до сервісу «Реєстр платників єдиного податку». 

Електронний кабінет створюється та функціонує, зокрема, за принципом повноти функціоналу – наявності такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника податків, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника податків, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 42 прим. 1.1 ст. 42 прим. 1 ПКУ). 

Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 зі змінами та доповненнями, Електронний кабінет в процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС. 

Отже, реєстр платників єдиного податку, що розміщується у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, містить інформацію про платників єдиного податку, яка оприлюднена, зокрема на офіційному вебпорталі ДПС: 

- податковий номер (для юридичної особи); 

- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; 

- дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 

- ставку єдиного податку; 

- групу платника податку; 

- види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); 

- дату виключення з реєстру платників єдиного податку. 

Інформація щодо відомостей про платників єдиного податку у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету наповнюється згідно інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС у режимі реального часу. 

Водночас інформація про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету відсутня. Набори даних про юридичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС окремим файлом від основного Реєстру платників єдиного податку у форматі xlsx за посиланням: Головна/Відкриті дані/Реєстр платників єдиного податку. 

Звертаємо увагу, що в даному реєстрі не зазначається ставка єдиного податку для платників четвертої групи (юридичних осіб), оскільки відповідно до п. 293.9 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється залежно від категорії (типу) земель, їх розташування. 

Фермерське господарство з 01.01.2023 з четвертої групи єдиного податку перейшло на третю групу: в якій декларації і за який період подавати розрахунок МПЗ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, якщо платник місцевих податків (у частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю та єдиного податку четвертої групи) після закінчення граничного строку подання звітної декларації подає декларацію у зв'язку зі змінами об'єкта та/або бази оподаткування (на підставі даних, внесених до відповідних державних реєстрів), то штрафи не застосовуються.

Таким чином, у платника податків виникає обов’язок платника єдиного податку четвертої групи подати уточнюючу декларацію за 2022 рік з розрахунком мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) (п. 50.4 ст. 50 Кодексу).

Які сільськогосподарські товаровиробники не можуть бути на спрощеній системі оподаткування?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що юридичні особи – сільськогосподарські товаровиробники для цілей оподаткування можуть перебувати на загальній системі оподаткування, що передбачає сплату податку на прибуток підприємств або на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку.

При цьому, суб'єкти господарювання, діяльність яких згідно з КВЕД-2010 відноситься до класів 01.47 (розведення свійської птиці), 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів) та 10.12 (виробництво м'яса свійської птиці) не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи (згідно із змінами, внесеними до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності з 01.01.2022, відповідно до п.п. 291.5 прим.1.1 п. 291.5 прим.1 ст. 291 ПКУ).

Для цих сільськогосподарських товаровиробників на загальній системі оподаткування передбачено пільгу в оподаткуванні податком на прибуток підприємств.

Так, у порядку, встановленому п. 57 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ, з 01.01.2022 тимчасово, до 1 січня 2027 року, звільняється від оподаткування прибуток сільськогосподарських товаровиробників, що провадять виключно такі види діяльності згідно з КВЕД-2010:

- клас 01.47 (розведення та вирощування свійської птиці, за виключенням вирощування курей, одержування яєць курей та діяльності інкубаторних станцій з вирощування курей);

- клас 01.49 (в частині розведення та вирощування перепелів і страусів);

- клас 10.12 (виробництво м’яса свійської птиці, за виключенням виробництва м’яса курей, витоплювання жиру курей, забою, оброблення та фасування м’яса курей), а також здійснюють діяльність з реалізації власно виробленої (вирощеної) такої продукції (за виключенням м’яса курей).

Детінізація доходів – запорука майбутнього

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Забезпечення працівників заробітною платою, не меншою за встановлену мінімальну та своєчасна і у повному обсязі сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – обов’язок кожного роботодавця.

Саме ці чинники є запорукою соціального захисту і пенсійних перспектив найманих працівників, відповідальність за яких має усвідомлювати кожен керівник, який будує трудові відносини на засадах чесності й порядності.

На жаль, деякі роботодавці ігнорують гарантований державою рівень мінімальної заробітної плати, оформляючи на неповну зайнятість працівників, мінімізуючи заробітки або ж взагалі не декларуючи оплату їхньої праці.

Отже, частина економіки, працюючи поза правовим полем держави і не сплачуючи податків, своїм існуванням шкодить усьому суспільству, не даючи можливості державі у повній мірі виконувати свою найважливішу функцію – соціальну. А зараз – і спрямовувати кошти на обороноздатність нашої держави.

Нечесні роботодавці заводять у «тінь» заробітну плату своїх працівників, податки та збори із якої становлять вагому частину бюджетів, тому легалізації заробітних плат найманих працівників приділяється дуже багато уваги, розробляються механізми і програми боротьби з «тіньовою» зайнятістю, створюються умови для добровільної легалізації.

Для реалізації своїх трудових прав та забезпечення пристойного рівня свого майбутнього працівники зобов’язані вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до чинного трудового законодавства.

Отже, роботодавці і працівники мають усвідомлювати, що легалізація зарплат – це зменшення кількості осіб, які збагачуються за рахунок інших, та збільшення надходжень до бюджетів, які так необхідні сьогодні нашій державі.

Нагадування для ФОПів – «загальносистемників» – власників, орендарів та користувачів земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

При цьому до бюджету підлягає сплаті позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 177.18 ст. 177 Кодексу).

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (п. 177.19 ст. 177 Кодексу).

Задекларована праця допомагає розвивати бізнес

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Працевлаштували переміщених осіб – можете компенсувати витрати на оплату їх праці. 

Ви маєте право на компенсацію витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6700 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу упродовж двох місяців.

Відповідальність за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (Кодекс) штраф за порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (ПН/РК)  в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, встановлюється у таких розмірах:

- до 15 календарних днів – 2 % суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК;

- від 16 до 30 календарних днів – 5 % такої суми ПДВ;

- від 31 до 60 календарних днів – 10 % такої суми ПДВ;

- від 61 до 365 календарних днів – 15 % такої суми ПДВ;

- на 366 і більше календарних днів – 25 % такої суми ПДВ.

Тобто штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, застосовуються у разі порушення платником ПДВ передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником ПДВ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року)  (тобто застосовується до ПН/РК з датою складання не пізніше 15 січня 2023 року включно), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120 прим.1.1 статті 120 прим.1 Кодексу.

Нагадування для ФОПів – «загальносистемників» – власників, орендарів та користувачів земельних ділянок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зареєстровані підприємцями фізичні особи – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

При цьому до бюджету підлягає сплаті позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (п. 177.18 ст. 177 Кодексу).

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням земельних ділянок пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (п. 177.19 ст. 177 Кодексу).

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб – резидентів, отриманих з джерел за межами України

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-ХII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст.ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Одночасно зауважуємо, якщо кошти, отримані за зовнішньоекономічними контрактами, зараховані на рахунок, відкритий у системі WISE, а не на валютний рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку України, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Зауважуємо, що питання віднесення переказів за допомогою сервісів WISE/REVOLUT/ PAYONEER до грошових розрахунків відноситься до повноважень Національного банку України.

Основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника ПДВ у 2023 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податку на додану вартість (далі – платник) на основні причини прийняття рішень про неврахування Таблиці даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця даних) у 2023 році, а саме:

- здійснення платником податку ризикових операцій;

- невiдповiдність визначених платником податку в Таблицi даних видiв дiяльностi наявним у платника податку основним засобам;

- недостатня кількість необхідних матеріальних ресурсів (відсутні відомості про об’єкти оподаткування, відсутнє придбання пocлyг оренди об’єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або трудових ресурсів для провадження господарської діяльності відносно задекларованих обсягів реалізації;

- відсутність (недостатня кількість) найманих працівників;

- заробітна плата виплачується менше законодавчо встановленого рівня;

- у поясненні недостатньо інформації (зокрема, в частині надання інформації та/або документів по кодах УКТ ЗЕД щодо придбання (отримання) товарів/послуг, інформація щодо залишків товару, місць зберігання, тощо);

- накопичення значних залишків товарів, які не можуть бути використані в господарській діяльності;

-  невірно заповнено Таблицю даних (не заповнено колонку 2 (придбання товарів, робіт, послуг), в колонці 3 зазначено коди товарів, робіт, послуг, які не відповідають КВЕДам підприємства, тощо);

- порушення пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України  від 11 грудня 2019 року № 1165 із змінами (відсутні пояснення до Таблиці даних платника);

- включення платника до переліку ризикових платників;

- відсутня діяльність.

Які дії платника податків при закритті об’єкта оподаткування, якщо інформація щодо відкриття такого об’єкта до контролюючого органу не подавалася?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу що, відповідно до пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів рухомого та нерухомого майна об’єктів оподаткування або об’єктів пов'язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об'єкти оподаткування).

Порядок подання Повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) встановлений розділом VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.201 1 № 1588, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300 (далі – Порядок №1588)

Відповідно до п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У повідомленні за ф. № 20-ОПП надається інформація про всі об'єкти оподаткування, що є власними , орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф.20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації не застосовується під час надання інформації про об’єкти рухомого та нерухомого майна, які підлягають реєстрації у відповідному державному органі з отриманням відповідного реєстраційного        номера.

Пунктом 8.5 Порядку № 1588 встановлено, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за ф. № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

При цьому в разі зміни призначення об'єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в повідомленні двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється, у другому - оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого, при цьому ідентифікатор об’єкта змінюється.

Повідомлення за ф.№ 20-ОПП заповнюється із дотриманням Пам'ятки для заповнення розділу 3 Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (Додаток до повідомлення за ф.№20-ОПП) (далі - Пам’ятка), що містить опис даних, які зазначаються у відповідних графах цього повідомлення. Відповідний стан об’єкта оподаткування (експлуатується, тимчасово не експлуатується, непридатний до експлуатації, об’єкт відчужений/повернутий власнику тощо) проставляється із дотриманням пунктів 6 Пам'ятки відповідно до правовстановлювальних документів на момент заповнення повідомлення за ф.№ 20-ОПП).

Для закриття об’єкта оподаткування платник податків подає повідомлення за ф.№20-ОГІП з позначкою «6 - Закриття об’єкта оподаткування» та відповідною інформацією про об’єкти оподаткування, що закривається Подати повідомлення за ф. № 20-ОПП із позначкою про закриття об’єкта оподаткування та фактичне закриття на його підставі об’єкта оподаткування можливо лише для об’єкта оподаткування, що перебуває на обліку в контролюючому органі.

Отже, поданню повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «6 - закриття об’єкта оподаткування» має передувати подання повідомлення за ф. № 20-ОПП з ознакою надання інформації «1 - первинне надання інформації про об’єкти оподаткування».

Платники податків можуть переглянути інформацію про наявні об’єкти оподаткування в режимі «Облікові дані платника» у приватній частині ІКС «Електронний кабінет», та у разі необхідності внести відповідні зміни.

Відповідальність за неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, передбачена п. 117.1 ст. 117 ПКУ.

Що є об’єктом оподаткування акцизним податком?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема:

- операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – Кодекс));

- операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (п.п. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України (п.п. 213.1.3 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави (п.п. 213.1.4 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з реалізації або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до п. 213.3 ст. 213 Кодексу (п.п. 213.1.5 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 цього Кодексу (п.п. 213.1.6 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

- операції з переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль (п.п. 213.1.11 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Особливості заповнення звітності платниками податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

З метою приведення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) у відповідність до положень Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рядок 10 «Особливі відмітки» доповнено позицією щодо подання Декларації учасником індустріального парку. 

Крім цього, показники Декларації доповнено рядком 06.4, в якому зазначається податок на прибуток з об’єктів оподаткування, визначених окремо, та заповнюється, зокрема,  платниками, які застосовують особливості оподаткування, передбачені  пунктом 142.4 статті 142 розділу ІІІ Кодексу.

Такі окремі об’єкти оподаткування відображаються у нових рядках Декларації:

- у рядку 06.4.1 – сума перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій платником податку;

- у рядку 06.4.2 – сума перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки» при здійсненні контрольованих операцій платником податку.

Додаток ТЦ до Декларації викладено в новій редакції у зв’язку з доповненням його графами 3 та 4, які заповнюються відповідно до Переліку кодів країн світу для статистичних цілей, затвердженого наказом Державної служби статистики України від 08 січня 2020 року № 32.

Додаток ПП до Декларації, який заповнюється платниками, що не сплачують податок у зв’язку з отриманням податкових пільг, доповнено графою 7 (сума податкової пільги, що використана не за цільовим призначенням) та графою 8 (сума податкової пільги, що залишилась невикористаною на кінець звітного періоду).

Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480) внесені зміни до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу щодо уточнення редакції пункту 58 стосовно особливостей визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств платниками податку – виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом.

У зв’язку з цим у додатку РІ до Декларації уточнено редакцію показників рядків 4.1.22, 4.1.23, 4.2.24 та 4.2.25.

Також Законом № 2480 підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено новим пунктом 64, яким передбачено тимчасове, за звітні періоди 2022 року, для учасників процедури врегулювання заборгованості, які беруть участь у взаєморозрахунках, що проводяться в цілях реалізації заходів, передбачених статтею 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», які є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до розділу III Кодексу, зменшення фінансового результату до оподаткування на суму коштів, отриманих безпосередньо з державного бюджету відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У зв’язку з зазначеним,  додаток РІ до Декларації доповнено рядком 4.2.26.

Законом України від 20 вересня 2022 року № 2600-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з об’єктами нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2600), зокрема, викладено в новій редакції підпункт «д» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу щодо визначення доходу, отриманого нерезидентом із джерелом їх походження з України.

У зв’язку з цим показник рядка 7 додатка ПН до рядка 23 ПН до Декларації  також викладено у новій редакції.

Крім того, Законом № 2600 статтю 141 Кодексу доповнено пунктом 141.12, яким передбачено особливості оподаткування операцій із першого продажу за договорами купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості. 

У зв’язку з цими змінами додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.1.4.2, 4.1.4.3, 4.2.3.1 та 4.2.3.2, в яких передбачається визначення різниць за такими операціями. 

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» внесені зміни, зокрема до підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, який доповнено пунктами 66 та 67 щодо коригування фінансового результату до оподаткування, зокрема на суму нарахованих доходів (витрат) від операцій, пов’язаних із отриманням об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування.

У зв’язку з цим додаток РІ до Декларації доповнено новими рядками 4.2.27, 4.2.28 та 4.1.24 для відображення відповідних різниць.

Законом України від 03 листопада 2022 року № 2720-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі», введено в дію з 01 січня 2023 року, зокрема статтю 141 Кодексу, доповнено пунктом 141.13, який визначає особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі.

Так, платники податку, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, сплачують щомісяця, не пізніше останнього операційного (банківського) дня поточного місяця, авансовий внесок із податку на прибуток підприємств за кожний пункт обміну іноземної валюти, внесений до Реєстру пунктів обміну іноземної валюти станом на перше число поточного місяця.

Авансовий внесок із податку на прибуток підприємств сплачується у розмірі:

а) трьох мінімальних заробітних плат, встановлених законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований у населеному пункті, чисельність населення якого перевищує 50 тисяч, за статистичними даними чисельності наявного населення України, розміщеними на веб-сайті спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі статистики станом на 01 січня року, що передує поточному року;

б) однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом станом на 01 січня звітного (податкового) року, за кожний пункт обміну іноземної валюти, розташований в інших населених пунктах або за межами населених пунктів.

Авансові внески з податку на прибуток підприємств є невід’ємною частиною податку на прибуток підприємств. 

У зв’язку з зазначеним Декларацію доповнено додатком ОВ, в якому платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють діяльність із торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, розраховують суму таких авансових внесків.

У рядку 26 додатка ОВ визначається загальна сума авансового внеску з пунктів обміну іноземних валют, що сплачена у звітному (податковому) періоді. Сума авансового внеску сплачується щомісяця та визначається у графі 4, значення якої розраховується за формулою, передбаченою у примітці 1 додатка ОВ.

При цьому показник рядка 26 додатка ОВ переноситься до рядка 26 ОВ Декларації. Для платників, у яких базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік, рядок 28 дорівнює рядку 26 ОВ Декларації. 

Крім того, у зв’язку із внесеними змінами Законом № 2720, форму Декларації та додаток ВП до Декларації доповнено:

рядками 26 ОВ – 28, які заповнюють платники податку, що сплачують авансові внески з пунктів обміну іноземних валют у звітному (податковому) періоді, попередньому звітному (податковому) періоді, за результатами останнього звітного (податкового) періоду;

розділом «Виправлення помилок щодо суми авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют», у якому відображається збільшення (зменшення)  податкового зобов’язання, сума штрафу та пеня (рядки 38 – 41 форми Декларації та рядки 36 – 38 додатка ВП до Декларації).

Відповідно до підпункту 141.13.3 пункту 141.13 статті 141 Кодексу сплачена протягом звітного (податкового) періоду сума авансових внесків із податку на прибуток підприємств зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, розраховані за результатами такого звітного (податкового) періоду за ставкою, визначеною пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, у сумі, що не перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) період.

У зв’язку з зазначеним додаток ЗП до Декларації доповнено рядком 16.5, в якому відображається сума нарахованих та сплачених авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют, що зменшує податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств (рядок 16). 

Показник рядка 16.5 додатка ЗП визначається у сумі, що не перевищує позитивне значення: рядок 06 + рядок 06.1 КІК Декларації – рядок 16.4.1 додатка ЗП до рядка 16 ЗП Декларації. 

Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З урахуванням зазначеного платники податку, які застосовують особливості оподаткування діяльності з торгівлі валютними цінностями у готівковій формі, матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2023 року із відображенням сплачених протягом такого звітного (податкового) періоду сум авансових внесків із пунктів обміну іноземних валют у додатку ОВ до Декларації, та врахувати відповідні суми у зменшення податкових зобов’язань із податку на прибуток підприємств у додатку ЗП до Декларації відповідно до положень пункту 141.13 статті 141 Кодексу.

Більше інформації щодо особливостей заповнення звітності з податку на прибуток підприємств – у листі ДПС України від 04.05.2023№9846/7/99-00-21-02-01-07 за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/78148.html 

Податкова знижка за витратами пожертвувань або благодійних внесків у період воєнного стану неприбутковим організаціям

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 21 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що за результатами 2022 року при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 ПКУ до податкової знижки платника податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) у звітному податковому році включаються суми коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником ПДФО у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним п. 133.4 ст. 133 ПКУ, у розмірі, що не перевищує 16 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До уваги суб’єктів господарювання, які використовують РРО/ПРРО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Так, на суб’єкта господарювання покладається обов’язок застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні кожної розрахункової операції.

Згідно з підпунктом 113.3 статі 113 Податкового кодексу України, у разі вчинення платником податків двох або більше порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо.

Вищезазначене узгоджується з судовою практикою Верховного Суду (постанова від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19), оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням, а невидача касового чеку, під час кожного продажу товару, визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку, буде вважатись повторним порушенням.

При цьому кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.

Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО, до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції, зокрема, за першу з таких операцій – штраф, як за перше порушення, а за кожну наступну – як за наступне порушення.

Емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.04.2023 відповідно до п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надсилати до контролюючих органів, в яких вони перебувають на обліку, повідомлення про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків.

Порядок подання таких повідомлень регулюється Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721 «Про затвердження Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2015 за № 1058/27503) зі змінами.

Щодо правильного зазначення у фіскальному чеку назви товару при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність із продажу комплектуючих частин вживаних технічно складних побутових товарів (портативний персональний комп’ютер, включаючи дисплей, клавіатуру і вказівний пристрій, акумуляторні батареї, ноутбук) і стикаються із складнощами у веденні обліку та правильності їх найменування, Державна податкова служба України рекомендує керуватись таким. 

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. 

Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті). 

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). 

Форма та зміст розрахункових документів визначена Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 21 липня 2016 року № 13 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 року за № 220/28350 (далі – Положення). 

Розділом ІІ Положення передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом чеку є назва товару (послуги). 

Таким чином, фіскальний касовий чек на товари (послуги) визнається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги). 

Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них. 

Частина комплектуючих само собою є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб (абз. 1 п. 44.1 та абз. 1 п. 177.10 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI), що будуть свідчити про походження таких товарів. 

Отже, виходячи з цього, назва товару в фіскальному чеку РРО/ПРРО повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва повинна відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання. 

Зручність чат-боту Державної податкової служби України «StopViolationBot» щодо порушень законодавства

Державна податкова служба України нагадує, що з метою забезпечення контролю за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування з липня 2022 року ДПС запущено новий сервіс для громадян – чат-бот «StopViolationBot» у месенджері Telegram. З його допомогою в будь-який час доби у будь-якому місці можна оперативно поінформувати ДПС про факти виявлених ймовірних порушень законодавства щодо:

незастосування РРО/ПРРО, невидачу чеків;

відмову у розрахунку банківською карткою;

торгівлю без ліцензій, порушення порядку реалізації підакцизної продукції;

завищення цін на продовольчі товари, лікарські засоби, пальне;

неоформлення трудових відносин з найманими працівниками;

здійснення господарської діяльності без державної реєстрації.

Повідомити ДПС про такі факти можна перейшовши за посиланням:

Звернення на сервіс ДПС «Пульс»: алгоритм дій

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що сервіс ДПС «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати Інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1 Наберіть номер телефону 0800-501-007 

Крок 2 Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1;

Крок 3 Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4 У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua. 

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску що надходять електронною поштою.

Участь у робочій нараді виконавчого комітету Криворізької міської  ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно в приміщенні виконкому Криворізької міської ради відбулась робоча нарада для відпрацювання напрямків  взаємодії в рамках реалізації комплексної послуги «Я-Ветеран». Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області була присутня заступник начальника Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Алла Талдонова.

Під час наради обговорили взаємодію та співпрацю між управлінням розвитку підприємництва виконавчого комітету Криворізької міської ради та іншими державними органами міста з питань надання послуг, консультацій по започаткуванню, відновленню, розширенню та релокації бізнесу для ветеранів та членів їх сімей.

За результатами обговорення учасниками наради визначено подальші дії, які допоможуть ветеранам та членам їх сімей провадити свій бізнес.

Міська робоча група з питань виконання показників доходів бюджету

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В Криворізькій міській раді відбулось чергове засідання міської робочої групи з питань виконання дохідної частини бюджету міста та стан податкової заборгованості по платежам до бюджету.

Від податкової служби участь прийняв начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов.

На засіданні розглядались питання щодо сплати місцевих податків суб’єктами господарювання до бюджету міста Кривого Рогу та заходи з погашення заборгованості  по платежам до бюджету.

Інформаційно-роз’яснювальний захід щодо легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В рамках спільних заходів з легалізації трудових відносин податківці та місцева влада Інгулецького району міста Кривого Рогу відвідали представників малого бізнесу. Головна мета таких візитів – це стимулювання суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі щодо легалізації зайнятості та легалізації заробітної плати та сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.

Сьогодення істотно змінило вимоги до належного оформлення найманих працівників та підвищило ступінь відповідальності роботодавців. 

Фахівці звернули увагу, що нелегальна зайнятість – це використання роботодавцями найманої робочої праці без належного оформлення трудових відносин. Погоджуючись працювати нелегально працівники самі себе позбавляють права вимагати передбачені державою соціальні гарантії.  Адже лише офіційне оформлення трудових відносин гарантує право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення, нарахування трудового стажу тощо.

Наголосили суб’єктам господарювання офіційно оформлювати трудові відносини з виплатою легальної заробітної плати не менше мінімальної адже  для бізнесу – це позитивний імідж, репутація надійного партнера, стабільність, а також отримання прибутків.

На заході присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.

Практикум-навчання для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Нещодавно в Криворізькій північній ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено практикум-навчання для платників податків.

Під час практикуму були  розглянуті  питання щодо визначення мінімального податкового зобов’язання фізичним особам, які не зареєстровані як фізичні особи – підприємці, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, отримання податкової знижки, порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції.

Наприкінці практикуму присутні отримали друковану продукцію роз’яснювального характеру.