Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує!

Закон України № 2823: новації в оподаткуванні боргу за договором про споживчий кредит

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що 29.12.2022 набрав чинності Закон України від 01 грудня 2022 року № 2823-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2823), яким зокрема п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п.п. «і».

Відповідно до вищезазначеного підпункту до безнадійної заборгованості відноситься заборгованість особи за договором про споживчий кредит або іншим договором, анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Крім того, п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ доповнено абзацом четвертим, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включаються, зокрема сума боргу платника податку за договором про споживчий кредит або іншим договором (у тому числі сума процентів, комісій та інших платежів), анульована згідно з пунктами 12 і 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення»" Закону України «Про споживче кредитування», а також сума процентів, комісій та інших платежів за таким договором, що не підлягають сплаті платником податків згідно з пунктом 11 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Вищезазначені норми вводяться в дію 28.01.2023.

Про визначення податкового зобов’язання з плати за землю у 2023 році

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

За інформацією Державної служби статистики України індекс споживчих цін за 2022 рік становить 126,6 відсотків.

Пунктом 289.2 статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, визначено, що у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень») індекс споживчих цін, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням 100 відсотків:

- за 2017 – 2022 роки – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

- за 2017 – 2020 роки – для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення.

Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік становить:

- для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0;

- для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) – 1,15.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік – 1,703; 1997 рік – 1,059; 1998 рік – 1,006; 1999 рік – 1,127; 2000 рік – 1,182; 2001 рік – 1,02; 2005 рік – 1,035; 2007 рік – 1,028; 2008 рік – 1,152; 2009 рік – 1,059; 2010 рік – 1,0; 2011 рік – 1,0; 2012 рік – 1,0; 2013 рік – 1,0;     2014 рік – 1,249; 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік – 1,0; 2018 рік – 1,0; 2019 рік – 1,0; 2020 рік – 1,0; 2021 рік – 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Індексація нормативної грошової оцінки земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не здійснювалася.

Водночас, для цілей обчислення податкових зобов’язань з плати за землю в частині сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища,перелоги) індекс споживчих цін за 2022 рік визначено у розмірі 100 відсотків (абзац другий пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Разом з тим, для земельних ділянок, що не належать до сільськогосподарських угідь, нормативна грошова оцінка яких не виконана, але у якості бази оподаткування застосовується вартісний еквівалент нормативної грошової оцінки ріллі по області, податкові зобов’язання з плати за землю обчислюються із застосуванням граничної величини індексу споживчих цін у розмірі 115 відсотків.

Операції з купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами: дії нотаріуса/посередника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок оподаткування операцій з продажу об’єктів нерухомого/рухомого майна регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ нотаріус щокварталу в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені ним протягом звітного кварталу договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію про ціну таких договорів та розмір сплаченого податку у розрізі кожного договору.

У разі продажу (обміну) об’єкта рухомого майна за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи – підприємця або укладення та оформлення договорів відчуження транспортних засобів у присутності посадових осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такий посередник або відповідний орган виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абзац другий п. 173.3 ст.173 ПКУ).

При цьому, фізичною особою – платником податку визначається сума податку на доходи фізичних осіб та самостійно сплачується до бюджету через банківські установи (п. 172.5 ст. 172 та п. 173.4 ст. 173 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Оскільки за операцією купівлі-продажу нерухомого/рухомого майна між фізичними особами нотаріус/юридична особа – посередник виконують функції податкового агента лише в частині надання інформації контролюючим органам і не зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір до бюджетів з доходу платника податку, отриманого від продажу відповідного об’єкта, то у рядку 06 розд. І додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» до Розрахунку заповнюються такі графи, у яких відображаються:

- графа 1 «№ з/п» – порядковий номер кожного рядка, що заповнюється;

- графа 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- графа 3а «Сума нарахованого доходу» – сума доходу платника податку, отриманого від продажу нерухомого/рухомого майна;

- графа 3 «Сума виплаченого доходу» – сума доходу, виплаченого платнику податку від операцій продажу нерухомого/рухомого майна;

- графа 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету;

- графа 4 «Сума перерахованого податку» – сума фактично перерахованого податку на доходи фізичних осіб;

- графа 5а «Сума нарахованого військового збору» – сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету;

- графа 5 «Сума перерахованого військового збору» – сума фактично перерахованого військового збору;

- графа 6 – код ознаки доходу.

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку, суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна згідно з положеннями ст. 172 ПКУ відображаються за ознакою доходу «104», суми доходів від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна згідно з положеннями ст. 173 – за ознакою доходу «105».

 

З 01.01.2023 – нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Міністерство фінансів України наказом від 17.05.2022 № 143 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за № 593/37929) (далі – Наказ № 143) внесено зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи

Наказ № 143 набере чинності з 01.01.2023.

Наказом № 143 викладено у новій редакції:

- форму податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація);

- Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Так, зокрема, у формі Декларації запроваджено нові додатки:

- Додаток Ф4 – розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, оподатковуваних доходів від продажу протягом звітного (податкового) року об'єкта(ів) нерухомого та/або рухомого майна;

- Додаток МПЗ – розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік, що розраховується фізичним особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) – власниками, орендарями, користувачами на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

До уваги платників податку на прибуток!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платника податку на прибуток підприємств, у якого сума боргових зобов’язань, визначених п. 140.1 ст. 140 ПКУ, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 ПКУ.

Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ об’єкт оподаткування визначається згідно із ст. 134 ПКУ з коригуванням фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, крім:

- від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років;

- різниці, визначеної п. 140.2 ст. 140 ПКУ.

Якщо у звітному (податковому) періоді показник, розрахований відповідно до абзацу першого п. 140.2 ст. 140 ПКУ, має від’ємне значення, фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму процентів, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих у цьому звітному (податковому) періоді.

Для цілей п. 140.2 ст. 140 ПКУ до суми процентних витрат, що виникли за операціями з нерезидентами, нарахованих протягом звітного (податкового) періоду, додається частка амортизаційних відрахувань, що припадає на суму таких процентних витрат, капіталізованих у складі вартості необоротного активу до моменту введення його в експлуатацію. Платник податку в кожному окремому звітному (податковому) періоді визначає частку амортизаційних відрахувань із вартості відповідного необоротного активу, що припадає на суму таких капіталізованих процентів, виходячи із застосовного методу амортизації та строку корисного використання відповідного необоротного активу.

У разі перевищення суми процентних витрат за контрольованими операціями над рівнем, визначеним відповідно до принципу «витягнутої руки», положення п. 140.2 ст. 140 ПКУ застосовуються до суми процентних витрат, що відповідають принципу «витягнутої руки». Положення цього абзацу застосовуються за наслідками звітного (податкового) року.

Норми п. 140.2 ст. 140 ПКУ не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не збільшується на суму процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та не впливають на фінансовий результат до оподаткування платника податків у звітному (податковому) періоді, до моменту введення відповідного необоротного активу в експлуатацію.

Коригування, передбачені п. 140.2 ст. 140 ПКУ, не здійснюються щодо:

а) суми процентів, визнаних такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки» згідно із ст. 39 ПКУ;

б) суми процентів, що нараховані на користь міжнародних фінансових організацій, які відповідно до міжнародних договорів України наділені привілеями та імунітетом за кредитами (позиками), отриманими суб’єктами господарювання та виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями;

в) суми процентів, що нараховані на користь іноземних банків.

Норми п. 140.2 ст. 140 ПКУ не застосовуються до фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 ПКУ(п. 140.3 ст. 140 ПКУ).

До уваги платників єдиного внеску щодо можливості погодження довідки-розрахунку в електронній формі

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного  підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику єдиного внеску надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.31.1.0 станом на 17.01.2023. Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 01.01.2023 по 17.01.2023 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.31.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.31.1.0) (станом на 17.01.2023): 

Додано нові документи: 

На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України
 від 16 вересня 2022 року № 291:

F/J 1330001 - Довідка-розрахунок;

F/J 1430001 - Відмова у погодженні Довідки-розрахунку.

2. У зв’язку з внесенням змін до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів»:

F/J 1308601 - Запит про отримання витягу з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/ закриття рахунків у фінансових установах;

F/J 1408601 - Витяг з журналу реєстрації повідомлень про відкриття/закриття рахунків у фінансових установах.

3. У зв’язку з набранням чинності Закону України від 16 листопада 2022 року № 2757-ІХ «Про внесення змін до пункту 21 розділу VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»:

F1308301 - Заява про включення / внесення змін до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

F1308401 - Заява про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

F1408501 - Рішення про виключення з Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Додано нові версії документів: 

З метою приведення у відповідність до законодавчої бази документів, що стосуються ліцензування підакцизних товарів:

F/J 1303103 - Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі спиртом, алкогольними напоями, тютюновим виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1303203 - Заява щодо додатку до ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, тютюновим виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1303304 - Заява щодо ліцензії на виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1303403 - Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновим виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1304303 - Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі пальним;

F/J 1304403 - Заява щодо ліцензії на право виробництва пального;

F/J 1304502 - Заява щодо ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним;

F/J 1304603 - Заява щодо ліцензії на право зберігання пального;

F/J 1403102 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (оптова торгівля алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин;

F/J 1431101 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах;

F/J 1403202 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах про наявність додатка до ліцензії;

F/J 1403302 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (виробництво спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин;

F/J 1403402 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (роздрібна торгівля алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин;

F/J 1403603 - Витяг з розпорядження (виробництво, оптова торгівля спиртом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах);

F/J 1403702 - Витяг з розпорядження (роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах);

F/J 1404302 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (оптова торгівля пальним);

F/J 1404402 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (виробництво пального;

F/J 1404603 - Витяг з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального (зберігання пального);

F/J 1404702 - Витяг з розпорядження (пальне).

2. У зв'язку з внесенням додаткових полів:

F/J 1300306 - Заява про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

3. З метою впровадження нових електронних сервісів в інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами між суб’єктами електронного документообігу додано нові документи:

J1604003 - Запит органу місцевого самоврядування про отримання інформації в розрізі платників податків;

J1704003 - Довідка про відсутність інформації на запит.

4. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України (Держстат) додано нові версії документів

S0404514 - № 2К-П (місячна). Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату 26 липня 2022 р. №213 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279));

S0603305 - № 2К-Т (квартальна). Обстеження ділової активності підприємства оптової та роздрібної торгівлі, з ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів (наказ Держстату 10 червня 2022 р. № 183 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279));

S0703005 - № 2К-Б (квартальна). Обстеження ділової активності будівельного підприємства (наказ Держстату 10 червня 2022 р. № 179 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279);

S2601105 - № 2К-СП (квартальна). Обстеження ділової активності підприємства сфери послуг (наказ Держстату 26 липня 2022 р. № 211 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279)

S2701715 - №1-риба (річна). Звіт про добування водних біоресурсів (наказ Держстату 08 червня 2022 р. № 156 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279);

S2702316 - № 24 (річна). Звіт про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату 08 червня 2022 р. № 163 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279);

S2702516 - № 21-заг (річна). Звіт про реалізацію продукції сільського господарства (наказ Держстату 08 червня 2022 р. № 164 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279);

S2703115 - № 6-сільрада (річна). Звіт про об'єкти погосподарського обліку. (Наказ Держстату 10 червня 2022 р. № 177 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279);

S2703605 - № 2К-С. Обстеження ділової активності сільськогосподарського підприємства (наказ Держстату 10 червня 2022 р. № 182 (зі змінами внесеними наказом Держстату від 10 листопада 2022 р. №279).

З інформацією можливо ознайомитись на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ 

Визначення мінімального податкового зобов’язання для ФОПів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 177.14 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які здійснюють виробництво власної сільськогосподарської продукції, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати у складі річної податкової декларації додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ).

Відповідно до п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов’язання, є 2022 рік.

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи, зокрема, зазначаються:

- кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються підприємцем для здійснення підприємницької діяльності та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа;

- сума загального МПЗ, сума мінімального податкового зобов’язання щодо кожної земельної ділянки окремо;

- загальна сума сплачених платником податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно до п. 177.15 ст. 177 ПКУ витрат на оренду земельних ділянок протягом податкового (звітного) року;

- різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Згідно із п. 177.15 ст. 177 ПКУ до суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

1) податок та військовий збір з чистого оподатковуваного доходу від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

2) податок та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, які сплачені за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

3) єдиний податок (у разі переходу у податковому (звітному) році із спрощеної системи оподаткування на загальну);

4) земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються у підприємницькій діяльності;

5) рентна плата за спеціальне використання води;

6) 20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису податок та військовий збір, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховується у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п.п. 177.16 ст. 177 ПКУ).

Відповідно до п. 177.20 ст. 177 ПКУ сума податку у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році.

Платникам акцизного податку про встановлення максимальних роздрібних цін

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що встановлення максимальних роздрібних цін на підакцизні товари (продукцію) здійснюється виробником або імпортером товарів (продукції) шляхом декларування таких цін.

Норми встановлені п. 220.1 ст. 220 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (далі – декларація), встановлені виробником або імпортером товарів (продукції), подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, засобами електронного зв’язку в електронній формі, визначеній центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п. 220.2 ст. 220 ПКУ). 

У декларації повинні міститися відомості про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на всі підакцизні товари (продукцію), що виробляються ним в Україні, або на всі підакцизні товари (продукцію), що імпортуються ним в Україну, і дата, з якої встановлюються максимальні роздрібні ціни (п. 220.3 ст. 220 ПКУ).

Декларація подається виробником або імпортером підакцизних товарів (продукції) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше ніж 10 та 25 числа місяця (п. 220.4 ст. 220 ПКУ).

Відповідно до п. 220.5 ст. 220 ПКУ декларація не приймається у разі:

- подання пізніше ніж за п'ять календарних днів до дати встановлення у ній максимальних роздрібних цін;

- невідповідності її форми тій, що визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Декларація подається засобами електронного зв’язку в електронній формі уповноваженою особою виробника або імпортера підакцизних товарів (продукції) та вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації засобами електронного зв’язку, що містить дату прийняття та реєстраційного номера прийнятої декларації (п. 220.6 ст. 220 ПКУ).

Установлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на перелічені у декларації товари (продукцію) не пізніше ніж 10 числа запроваджуються з 15 числа місяця, в якому подається декларація, а установлені не пізніше ніж 25 числа – 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому декларацію подано центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і діють до їх зміни у порядку, встановленому ПКУ (п. 220.7 ст. 220 ПКУ).

У разі потреби у зміні будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, виробник або імпортер повинен подати таким органам нову декларацію (п. 220.8 ст. 220 ПКУ).

Зміна будь-яких відомостей, що містяться у декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), поданій їх виробником або імпортером центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може здійснюватися не частіше двох разів на місяць (п. 220.9 ст. 220 ПКУ).

Згідно з п. 220.11 ст. 220 ПКУ встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) повинні наноситися на споживчу упаковку таких товарів разом з датою їх виробництва.

Особливості оподаткування податком на доходи фізичних осіб деяких видів доходів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм).

Відповідно до п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Нормами п.п. 170.1.2  п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.

Нерухомість, що належить фізичній особі – нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми п. 170.1 ст. 170 ПКУ, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1 – 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п.п. 170.1.5 ст. 170.1 ст. 170 ПКУ якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

При цьому:

а) такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує податок до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року ПДФО та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації;

б) у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об'єктів нерухомості нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника ПДФО – орендодавця за формою та у спосіб, встановлені Кабінетом Міністрів України. За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації нотаріус несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.

Відповідно до п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 ПКУ суб'єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов'язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов'язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену ст. 119 прим.1 ПКУ.

Крім того, доходи, отримані від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм), підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До уваги волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації

Відеоматеріал знаходиться за посиланням: 

/ 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/9226.html 

Продовжуємо тримати курс на діджиталізацію та щоденно працюємо над розвитком податкових сервісів та їх цифровізацією

В умовах воєнного стану пріоритетним напрямом роботи ДПС залишається розвиток онлайн-сервісів для задоволення потреб платників, забезпечення ними електронної взаємодії з органами ДПС, щоб сплачувати податки було легко та зручно, а отримувати електронні послуги – просто та комфортно.

Взаємодія бізнесу та громадян з органами ДПС здійснюється за допомогою Електронного кабінету, де платники мають змогу подати звітність, сплатити податки, отримати доступ до інформації, звернутись до органів ДПС за допомогою листування тощо.

Детальніше про наявний функціонал Е-Кабінету і подальші плани цифровізації – в презентаційних матеріалах на вебпорталі ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Які ставки податку на доходи фізичних осіб встановлені для пасивних доходів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 167.5 ст. 167 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) на пасивні доходи до бази оподаткування встановлюються у таких розмірах:

- 18 відсотків – для пасивних доходів, крім зазначених у підпунктах 167.5.2 та 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 5 відсотків – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) (п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ);

- 9 відсотків (у половинному розмірі ставки, встановленої у п. 167.1 ст. 167 ПКУ) – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток (п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, пасивні доходи підлягають оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

Майже 30 млрд грн – надходження у 2022 році до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини

У 2022 році надходження від платників Дніпропетровської області до державного бюджету (без урахування прибутку ВПП) склали майже 30 млрд гривень. Це на понад 1,2 млрд грн більше минулорічного показника. На цьому акцентувала увагу в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Марина Твердохлєб.

Керівник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) висловила подяку бізнесу і всім платникам, які продовжують свою діяльність, працюють задля нашої Перемоги і сумлінно сплачують податки та збори, підтримуючи економічний фронт нашої держави.

Марина Твердохлєб зазначила, що якісні та результативні комунікації податківців з платниками – запорука стабільної роботи бізнесу сьогодні.

Очільниця податкової служби Дніпропетровщини нагадала, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи на яку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до податківців Дніпропетровщини з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС. Завдяки такому формату взаємодії, зворотній зв’язок відбувається в оперативному порядку.

Платникам ПДВ про деякі податкові новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.11.2022 набрав чинності Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу», яким у новій редакції викладено п. 46 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з урахуванням вищезазначених змін, тимчасово, до 01 січня 2028 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції:

- платників ПДВ – боржника та/або поручителя (майнового поручителя – заставодавця, іпотекодавця) з постачання товарів для цілей погашення заборгованості боржника перед кредиторами відповідно до плану реструктуризації, підписаного згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із законодавством, що регулює відносини з питань відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації. Під час здійснення операцій з постачання товарів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно із цим пунктом, платники податку – боржник та/або поручитель (майновий поручитель – заставодавець, іпотекодавець) не застосовують норми п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ щодо нарахування податкових зобов’язань або коригування раніше нарахованих податкових зобов’язань та/або сум податку, віднесених до податкового кредиту у зв’язку з таким постачанням;

- банків та інших фінансових установ з постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) товарів, що були отримані ними від боржників, поручителів (майнових поручителів – заставодавців, іпотекодавців) за операціями з постачання товарів, що звільнені від оподатковування згідно з абзацом першим цього пункту. Звільнення від оподаткування операцій банків та інших фінансових установ стосується тієї частини вартості товарів, за якою вони були набуті у власність у рахунок погашення зобов’язань за договором кредиту (позики).

У разі постачання (продажу, відчуження в інший спосіб) банками та іншими фінансовими установами товарів, отриманих ними в результаті операцій, звільнених від оподаткування на підставі цього пункту, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання таких товарів. Ціна придбання визначається як вартість товарів, за якою такі товари були отримані банками та іншими фінансовими установами.

Крім того підрозділ 2 розділу ХХ ПКУ доповнено п. 86, відповідно до якого тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України природного газу за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00 суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки відповідно до Закону України «Про ринок природного газу».

Щодо повторного включення юрособи – сільськогосподарського товаровиробника до четвертої групи платників єдиного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Підпунктом 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ визначено, що сільськогосподарський товаровиробник повторно може бути включений до четвертої групи платників єдиного податку не раніше ніж через два календарні роки після його переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або анулювання його попередньої реєстрації платником єдиного податку четвертої групи.

Норми п.п. 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 ПКУ не застосовуються у разі анулювання реєстрації платником єдиного податку четвертої групи юридичної особи за ініціативою контролюючого органу.

При придбанні яких видів державних облігацій застосовується ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у розмірі 2,5 відсотка?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу першого п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, ставки 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абзац другий п.п. 8.3 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).

Відповідно до п. 1 ст. 16 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» (у редакції Закону України від 19 червня 2020 року № 738-IX) (далі – Закон № 3480) державні облігації України можуть бути:

1) довгостроковими – із строком обігу понад п’ять років;

2) середньостроковими – із строком обігу від одного до п’яти років;

3) короткостроковими – із строком обігу до одного року.

Пунктом 2 ст. 16 Закону № 3480 передбачено, що державні облігації України поділяються на облігації внутрішньої державної позики України та облігації зовнішніх державних позик України.

Отже, при придбанні декларантом середньострокових та/або довгострокових державних облігацій України без права дострокового погашення, у період з 01 вересня 2021 року до 28 лютого 2023 року до подання Декларації, застосовується ставка Збору у розмірі 2,5 відсотка.

Оподаткування податком на доходи фізичних осіб спадщини та подарунка

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що п. 174.2 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені правила оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) об'єктів спадщини.

Так, відповідно до п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ оподатковуються:

► за нульовою ставкою:

а) об’єкти спадщини, що успадковується членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення;

б) вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б», «ґ» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковується особою, яка є особою з інвалідністю I групи або має статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та вартість власності, зазначеної в підпунктах «а», «б» п. 174.1 ст. 174 ПКУ, що успадковуються дитиною з інвалідністю;

в) грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов'язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем;

► за ставкою 5 відсотків, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не зазначені у п.п.174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ (п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ);

► за ставкою 18 відсотків, визначеною у п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2         ст. 174 ПКУ).

Пунктом 174.3 ст. 174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили ПДФО до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

Нормами п. 174.4 ст. 174 ПКУ встановлено, що нотаріус за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса та/або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини щокварталу подають до контролюючого органу інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину в порядку, встановленому розділом ІV ПКУ для податкового розрахунку. У такому самому порядку нотаріуси подають інформацію про посвідчення договорів дарування.

При цьому у такому податковому розрахунку обов’язково зазначається сума доходу у вигляді вартості успадкованого майна, отриманого платником ПДФО, зазначеним у п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ.

Нотаріус або в сільських населених пунктах – уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування видає спадкоємцю – нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем ПДІФО з вартості об’єкта спадщини.

У разі переходу права на отримання страхових виплат згідно із ст. 1229 Цивільного кодексу України податковим агентом є страхувальник – фінансова установа.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 ПКУ об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику ПДФО іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Доходи у вигляді дарунка, нараховані (виплачені, надані) платнику ПДФО юридичною особою або самозайнятою особою, оподатковуються на загальних підставах, передбачених розділом ІV ПКУ для оподаткування додаткового блага.

Вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, отриманих у спадщину чи дарунок, які підлягають оподаткуванню згідно зі ст. 174 ПКУ, визначається у порядку, встановленому абзацом третім п. 173.1 ст. 173 ПКУ    (п. 174.7 ст. 174 ПКУ).

Згідно з п. 174.8 ст. 174 ПКУ у разі спадкування будь-яких об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається.

В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів спадщини/дарунків, визначена відповідно до п. 172.3   ст. 172 ПКУ.

Разом з тим, доходи, отримані у вигляді спадщини та/або дарунку, які оподатковуються не за нульовою ставкою, підлягають оподаткуванню і військовим збором за ставкою 1,5 відсотка (п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ).

До уваги юридичних осіб – платників єдиного податку третьої та четвертої груп

Наказами Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2022 року за № 1562/38898), від 15 грудня 2022 року № 438 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 листопада 2022 року № 394» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2022 року за № 1626/38962) внесено зміни до форм податкових декларацій платників єдиного податку третьої та четвертої груп, зокрема, доповнено додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік.

Платники єдиного податку третьої групи, в яких виникає обов’язок визначати мінімальне податкове зобов’язання, вперше подають податкову звітність за 2022 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Платники єдиного податку четвертої групи вперше подають податкову звітність на 2023 рік за новою формою разом з додатком «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік».

Також повідомляємо, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України  від 29 листопада 2022 року № 955 «Про внесення змін до Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2022 року за № 1639/38975, внесено зміни до форми «Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва.

В Електронному кабінеті платника для юридичних осіб доступні форми податкових декларацій платників єдиного податку третьої (ідентифікатор J0103508) та четвертої груп (ідентифікатор J0103805) з додатком, який дозволяє відобразити розрахунок мінімального зобов’язання за податковий (звітний) рік (ідентифікатор J0138305), та розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (ідентифікатор J0303309).

Правила заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів у разі сплати податків і зборів та єдиного внеску з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419) із змінами затверджено Порядок заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок (далі – Порядок № 666).

Під час сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску з використанням єдиного рахунку реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином (розділ II Порядку № 666):

поле № 1: 

заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00». Значення поля має бути більше нуля;

поле № 2: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;

поле № 3: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код класифікації доходів бюджету / технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;

поле № 4: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;

поле № 5: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;

поле № 6: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код одержувача (має 8 цифр)*;

поле № 7: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат - ДД. ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;

поле № 8: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 - № 6 не заповнюються;

поле № 9: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;

поле № 10: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється код ознаки платежу*;

заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;

поле № 11: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;

поле № 12: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами Казначейства та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 12, наведено в додатку 2 до цього Порядку). Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 13: 

заповнюється розділовий знак «;»;

заповнюється органами державної виконавчої служби та/або територіальними органами ДПС (перелік кодів ознак, які вказуються в полі № 13, наведено в додатку 3 до цього Порядку) у разі перерахування стягнутих сум на єдиний рахунок. Таке поле неактивне під час заповнення його платником податків / єдиного внеску;

поле № 14: 

заповнюється розділовий знак «;»*;

заповнюється символьний знак «#»*;

Зазначення знака «#» є обов’язковим.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками.

* У разі формування через ІТС «Електронний кабінет» розрахункового документа такі поля заповнюються автоматично. 

 

Каналів зв’язку через які можна повідомити про корупційні прояви

Шановні громадяни!

Повідомити про корупцію можна наступним чином, зокрема:

- із використанням засобів поштового зв'язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8;

- на офіційну електронну адресу Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції upzvk@tax.gov.ua;

- до сервісу “Пульс”: електронна скринька idd@tax.gov.ua;

- засобами телекомунікацій, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007 обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі: фізичним особам - напрям “5”, працівникам органів ДПС - напрям “7”;

- у письмовому вигляді через працівників Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;

- безпосередньо телефоном працівнику Департаменту з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.

Офіційні трудові відносини запобігають штрафам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з 01.10.2022 змінився розмір мінімальної заробітної плати (МЗП), який становить:

• у місячному розмірі – 6 700 грн; 
• у погодинному розмірі – 40,46 гривень. 

Фінансова відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю встановлена у вигляді штрафів, розмір яких визначається з урахуванням місячної мінімальної зарплати. Отже, штрафи за порушення законодавства про працю також збільшилися.

Розміри штрафів за порушення норм трудового Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначені ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП):

► неоформлення працівників та видача зарплати у «конвертах»:

▪ 10 МЗП (67 000 грн) за перше порушення;

▪ для платників єдиного податку першої – третьої груп – попередження; 

▪ 30 МЗП (201 000 грн) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення – за повторне протягом двох років з дня виявлення порушення;

► недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недопущення до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених працівників та зарплати «у конвертах»:

▪ 16 МЗП (107 200 грн);

► порушення строків виплати зарплати:

▪ 3 МЗП (20 100 грн);

► недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці:

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за кожного працівника;

► недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам та строковикам:

▪ 4 МЗП (26 800 грн) за кожного працівника;

▪ до роботодавців – «єдинників» першої – третьої групи застосовується попередження; 

► інші порушення трудового законодавства:

▪ 1 МЗП за кожне порушення (6 700 грн); 

▪ 2 МЗП (13 400 грн) за повторне порушення протягом року з дня виявлення порушення. 

Звертаємо увагу, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП, не застосовуються згідно із Законом № 2136.