Діалог податкової служби Дніпропетровщини з регіонами триває

Нещодавно, в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина очолила робочу групу, яка завітала до Павлоградського регіону Дніпропетровщини і провела низку робочих зустрічей з працівниками податкової служби області.

Діяльність податкових органів в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні – нагальна тематика сьогоднішніх комунікацій з працівниками податкової служби у регіонах.

Під час заходу податківці зустрілись з керівництвом Васильківської і Покровської державних податкових інспекцій ГУ ДПС та фахівцями ГУ ДПС.

Крім того, Твердохлєб Марина поспілкувалась з Покровським селищним головою, головою Дніпропетровського регіонального відділення всеукраїнської асоціації ОТГ Спажевою Світланою та Васильківським селищним головою Павліченком Сергієм. У процесі діалогу увагу приділено сплаті податку на доходи фізичних осіб, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки,  податковому боргу, тощо.

Під час відвідування ЦОПу Васильківської ДПІ очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області привітала та вручила нагороду учасниці дитячого конкурсу «Оберіг для захисника України», яка зайняла друге місце.

Робочі зустрічі керівника податкової служби Дніпропетровщини з фахівцями у регіонах допомагають згуртованості і більш тісній взаємодії працівників ГУ ДПС. Живе спілкування підтримує в колективі командний дух та позитивну атмосферу, яка сприяє самовідданому виконанню функцій держави у нелегкий час для нашої країни.

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з абзацом другим п. 1 розд. ІV Порядку якщо платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, – додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» до Розрахунку за відповідний квартал не подається.

Придбання малоцінних необоротних матеріальних активів: заповнення повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.

Пунктом 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Отже, у разі, якщо малоцінні необоротні матеріальні активи, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.

Податкова знижка: термін повернення податку на доходи фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 179.8 ст.179 ПКУ сума, що має бути повернута платнику податку на доходи фізичних осіб, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Щодо відновлення правил нарахування ПДВ для платників єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу після завершення воєнного стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що  відповідно до п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ до початку застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, які використані (поставлені, реалізовані) платником єдиного податку третьої групи в період застосування особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, в операціях, що не є об’єктом оподаткування, платник ПДВ зобов’язаний не пізніше останнього дня звітного періоду, в якому здійснено відновлення його реєстрації платником ПДВ, нарахувати податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

База оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до абзацу четвертого п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами – виходячи з вартості їх придбання.

Такі операції повинні бути відображені у відповідних рядках рядка 4 «Нараховано податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України за операціями, що оподатковуються» податкової декларації з ПДВ.

Відповідно, платник зобов’язаний забезпечити складання не пізніше останнього дня першого звітного періоду після завершення дії воєнного, надзвичайного станів і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за такими товарами/послугами, необоротними активами.

Враховуючи передбачений п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ порядок автоматичного відновлення правил нарахування та сплати ПДВ після завершення воєнного стану у платника ПДВ зберігається право на використання сум ПДВ, включених до складу податкового кредиту на дату переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотка, за товарами/послугами не реалізованими у період перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотка, при обчисленні податкових зобов’язань з ПДВ у податковій звітності за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів та подальші звітні періоди.

Дані рядка 21 податкової декларації з ПДВ за останній звітний період до переходу на спрощену систему оподаткування підлягають перенесенню до рядка 16.1 «Від’ємне значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду» за перший звітний період після завершення дії воєнного, надзвичайного станів.

Якщо платник єдиного податку за ставкою 2 відсотка придбавав товари з ПДВ, які залишились не проданими після завершення військового стану/надзвичайного положення, то оскільки у такого платника відсутні підстави для формування податкового кредиту при придбанні товарів у період перебування на спрощеній системі оподаткування, відповідно, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платника ПДВ за такими придбаними товарами, які не продані в період застосування спрощеної системи оподаткування, податковий кредит не відновлюється.

Діє новий порядок списання безнадійного податкового боргу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.08.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 (далі – Наказ № 220), яким затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі – Порядок).

Порядок розроблений відповідно до ст. 101 глави 9 розділу II Податкового кодексу України і він визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Відповідно до Порядку списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг. Порядок поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов’язок сплати податків та зборів.

Визначення безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, наведено у п. 2 розділу II Порядку.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 2 Наказу № 220 втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків».

З початку року 5 159 громадян Дніпропетровщини скористались правом на податкову знижку

Станом на 01.10.2022 за результатами деклараційної кампанії 2022 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 30 608 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2021 рік.

Загальна сума задекларованих оподатковуваних доходів становить 6 621,1 млн гривень.

Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати в бюджет, становить 146,8 млн грн, з яких платниками вже сплачено 131,2 млн гривень.

Сума військового збору, визначена до сплати в бюджет, становить 29,9 млн грн, з яких до бюджету надійшло 27,2 млн гривень.

З поданих декларацій:

► 5 159 громадян задекларували податкову знижку, загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає 18,4 млн гривень;

► 2 306 громадян задекларували дохід, отриманий у вигляді спадщини/ дарування, загальна сума отриманого доходу складає 744,9 млн гривень;

► 1 933 громадян задекларували дохід від продажу (обміну) рухомого та/або нерухомого майна, загальна сума такого доходу складає 512,2 млн гривень;

► 305 громадян задекларували іноземні доходи, загальна сума отриманого доходу складає 111,4 млн гривень;

► 17 791 громадянин задекларували інші доходи, загальна сума отриманого доходу складає 2 226,8 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 389 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 669,6 млн гривень. Задекларована до сплати сума податку на доходи фізичних осіб складає 67,9 млн гривень. Сума військового збору до сплати становить 14,9 млн гривень.

Чи є подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації фактом підтвердження переходу права на задекларовані активи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до абзацу третього п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) не є окремим спеціальним порядком офіційного визнання або підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на активи, щодо яких подається така Декларація.

Щодо проведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО у разі продажу товарів з використанням мережі Інтернет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Норми передбачені ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями.

Отже, реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмний РРО (далі – ПРРО) не застосовуються у разі оплати покупцем коштів виключно на поточний рахунок фізичної особи – підприємця, оскільки така операція не є розрахунковою, тобто продавець надає покупцю повні банківські реквізити для здійснення оплати (поточний рахунок у форматі ІВАN). У разі здійснення розрахунків в інший спосіб – готівкою, платіжною карткою тощо, застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.

Особливості оподаткування платою за землю

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо, то такі платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

6 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку.

У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів) не пізніше 30 вересня 2022 року, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (пункт 4 розділу II Порядку).

Платники податків, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності Порядку виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, подають заяву та відповідні документи у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків (пункт 6 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

Станом на 28.09.2022 територіальними органами ДПС сформовано понад 5,6 млн податкових повідомлень-рішень по платі за землю з фізичних осіб на суму 2,3 млрд гривень.

Протягом 2022 року платниками податків до місцевих бюджетів сплачено плати за землю з фізичних осіб понад 1,9 млрд гривень.

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

До уваги ФОП – платників єдиного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 299.9 ст. 299 ПКУ визначено, що за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг). Строк надання Витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит), а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.

Форма Запиту та форма Витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Формою Запиту передбачено проставлення платником податків відмітки щодо способу отримання витягу: безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді.

Згідно з абзацом першим п. 148 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55, усі документи, що надходять до установи, приймаються централізовано службою діловодства.

Відмітка про надходження паперового документа до установи проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора чи штрих-коду на лицьовому полі у правому кутку нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи – одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби година і хвилини) надходження документа (абзац перший п. 78 Інструкції № 55).

ПКУ не містить обмежень щодо направлення фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку Запиту поштою.

Датою подання такого Запиту вважається дата його надходження до органу ДПС, яка проставляється на першому аркуші оригіналу документа.

У разі подання Запиту поштою витяг з реєстру платників єдиного податку отримується безпосередньо в контролюючому органі за місцем податкової адреси.

Про термін подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами; до доходів загального фонду районних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному районними радами; до доходів загального фонду бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів належить: частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами.

Норми передбачені п. 35 частини першої ст. 64, п. 12 частини першої ст. 64 прим. 1, п. 16 частини першої ст. 66 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI зі змінами та доповненнями.

Пунктом 29 частини першої ст. 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» зі змінами та доповненнями встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

Таким чином, відрахування до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, місцевих, районних бюджетів частини чистого прибутку (доходу) комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється відповідно до порядку та нормативів, визначених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, районними та місцевими радами.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 затверджено уніфіковану форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) для усіх суб’єктів господарювання, які зобов’язані нараховувати та сплачувати частину чистого прибутку (доходу) або дивіденди, нараховані на державну частку до державного бюджету.

Форма Розрахунку використовується, зокрема, комунальними унітарними підприємствами для обрахунку частини чистого прибутку (доходу).

При цьому комунальні унітарні підприємства разом із Розрахунком мають подати доповнення та пояснення щодо прийнятих місцевими радами рішень про встановлення розміру відрахування частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету.

У такому разі у полі «Наявність доповнення» форми Розрахунку зазначається інформація щодо поданих доповнень та пояснень.

До того ж, під час заповнення Розрахунку комунальні унітарні підприємства проставляють відмітку «Інші» у полі 09 Розрахунку.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Розрахунок, який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ.

Розрахунок, складений наростаючим підсумком за податкові (звітні) періоди – квартал, півріччя, три квартали подається у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. При цьому відповідно до п.п. 49.18.6 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Розрахунок, що складається наростаючим підсумком за рік, подається до контролюючих органів протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

З урахуванням п. 57.1 ст. 57 ПКУ частина чистого прибутку (доходу), визначена у Розрахунку, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання Розрахунку.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Щодо ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Норми передбачені п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 59 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ у разі якщо органи місцевого самоврядування населених пунктів на лінії зіткнення не прийняли рішень про встановлення ставок на об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості на 2020 рік, такий податок до прийняття відповідного рішення сплачується виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх ставки у розмірі 0,5 відс. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Про сплату ПДФО ФОПом – «загальносистемником» за результатами річної Декларації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) за результатами річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) та у вигляді авансових платежів сплачується фізичними особами – підприємцями (ФОП) на загальній системі оподаткування за кодом бюджетної класифікації 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Норми передбачені наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

До уваги платників податків!

Верховною Радою України 21.09.2022 прийнято Закон України № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2618).

30.09.2022 набрав чинності Закон № 2618, який 29.09.2022 опубліковано у газеті «Голос України» № 199, а відтак зміни, ним внесені до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), застосовуються, починаючи з 30.09.2022.

Так, змінами, внесеними Законом № 2618 до Кодексу, запроваджено нові ставки акцизного податку на окремі види пального та нафтопродуктів, а також визначено нові особливості застосування ставки ПДВ у розмірі 7 % до операцій з постачання та ввезення окремих видів пального та нафтопродуктів.

Зміни в частині акцизного податку. 

Щодо ставок акцизного податку. 

Починаючи з 30 вересня 2022 року тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 липня 2023 року запроваджено такі ставки акцизного податку:

на бензини моторні, важкі дистиляти – 100,00 євро за 1000 літрів;

на скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів;

на біодизель та його суміші, а також на паливо моторне альтернативне – 100,00 євро за 1000 літрів.

Крім того, тимчасово для важких дистилятів (газойль), біодизелю та його сумішей (що не містять або містять менш як 70 мас. % нафти або нафтопродуктів, одержаних з бітумінозних порід) на основі моноалкільних складних ефірів жирних кислот, за кодами згідно з УКТ ЗЕД, зазначеними в пункті 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, замовником якого згідно з умовами договору є Міністерство оборони України, ставки акцизного податку встановлено на рівні 0 євро за 1000 літрів.

Щодо оформлення податкового векселя. 

Для ввезення на митну територію України або реалізації вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю імпортер або виробник важких дистилятів та біодизелю оформлює податковий вексель, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України.

Пунктом 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу регламентується порядок:

видачі та сума, на яку видається податковий вексель, строк, на який видається податковий вексель (не може перевищувати 180 календарних днів);

погашення податкового векселя, в т.ч. по втрачених важких дистилятах та біодизелю;

обчислення суми акцизного податку з обсягів важких дистилятів та біодизелю, цільове використання якого не підтверджено;

здійснення протесту векселя векселедержателем, якщо податковий вексель не погашено в установлений строк;

обчислення та справляння штрафу з імпортера або виробника, які видали податковий вексель, важких дистилятів та біодизелю, за якими відсутнє підтвердження цільового використання.

Також зазначено, що суб’єкти господарювання (виробники або імпортери) мають право реалізовувати важкі дистиляти та біодизель іншим особам у разі сплати акцизного податку за повною ставкою 100 євро за 1000 літрів (визначається як різниця між ставкою 100 євро за 1000 літрів та ставкою 0 євро за 1000 літрів).

Стосовно тимчасового відображення в реквізитах акцизної накладної форми «П» ознаки умов оподаткування та реквізитів податкового векселя. 

Відповідно до пункту 45 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу при реалізації важких дистилятів та біодизелю, замовником яких згідно з умовами договору є Міністерство оборони України та які оподатковуються за ставкою акцизного податку 0 євро за 1000 літрів, в реквізитах акцизної накладної, складеної при здійсненні такої реалізації, зазначається ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть реалізацію важких дистилятів та біодизелю замовнику, визначеному пунктом 44 підрозділу 5 (Міністерство оборони України).

До внесення відповідних змін до форм документів та порядків їх заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27 листопада 2020 року № 729, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 грудня 2020 року за № 1241/35524, при здійсненні операцій, які зазначені у пункті 44 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, такі документи складаються з урахуванням таких особливостей.

В акцизній накладній форми «П» зазначається:

- код операції для складання в одному примірнику:

або «0»;

або «2» – втрачене, зіпсоване, знищене пальне (пункт 214.7 статті 214 та пункт 216.3 статті 216 розділу VI Кодексу);

або «3» (реалізація пального суб’єкту господарювання – неплатнику) – при реалізації важких дистилятів (газойлів) та біодизелю, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;

або «4» – ввезення (імпорт) пального на митну територію України;

- умова оподаткування «3» (ввезені на митну територію України або вироблені в Україні бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів, що оподатковується на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу з оформленням податкового векселя) для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;

- реквізити податкового векселя – по всьому ланцюгу постачання від імпортера / виробника важких дистилятів (газойлів) та біодизелю до Міністерства оборони України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;

- може бути зазначений один із напрямів використання:

або «0»;

або «10» (реалізація пального відповідно до підпункту 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу замовникам, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади) – на операції з реалізації важких дистилятів та біодизелю Міністерству оборони України, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України відповідно до пункту 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу;

У заявках на поповнення (коригування) залишку пального зазначається:

умова оподаткування «3» (ввезені на митну територію України або вироблені в України бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів, що оподатковується на умовах, встановлених пунктом 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу з оформленням податкового векселя) для ввезених на митну територію України або вироблених в Україні важких дистилятів та біодизелю, які оподатковуються на умовах, встановлених пунктом 44 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, якщо замовником такого пального згідно з умовами договору є Міністерство оборони України;

цифра 0 у графах 7 (ставка акцизного податку, встановлена підпунктом 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, євро) та 9 (сума акцизного податку, грн (-) (+) (гр.6 х гр. 8 х (гр. 7 / 1000)) .

При цьому в акцизних накладних форми «П» та в заявках на поповнення (коригування) залишку пального зазначається код згідно з УКТ ЗЕД важких дистилятів (газойлю) та біодизелю.

Щодо заповнення декларації з акцизного податку, затвердженої наказом МФУ від 23.01.2015 №14 (із змінами), зазначаємо за вересень 2022 року. 

Платники акцизного податку – виробники пального, а також особи, які є платниками з реалізації пального та у яких виникає у вересні 2022 року обов’язок складати заявку на поповнення (коригування) залишку пального, декларують податкові зобов’язання з реалізації пального, зазначаючи окремими рядками обсяги з реалізації пального:

з 1-го по 29 вересня 2022 року (включно) – за нульовою ставкою податку, яка визначена пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу,

за 30 вересня 2022 року – за ставками акцизного податку у розмірах, які визначені відповідно у пункті 41 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення».

При цьому зазначається відповідний розмір ставки акцизного податку, зокрема, у графах:

12 Додатку 1 «Розрахунок суми акцизного податку з підакцизних товарів (продукції), на які встановлено специфічні ставки акцизного податку (крім операцій, визначених підпунктами 213.1.9, 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу)»;

9 Додатку 1 прим. 1 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу».

Щодо змін у частині податку на додану вартість. 

Законом №2618 також внесено зміни до пункту 82 підрозділу 2 Розділу ХХ Кодексу, яким встановлено ставку ПДВ у розмірі 7 % на операції з ввезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України окремих видів пального та нафтопродуктів.

Так, зазначеними змінами:

термін дії вказаної ставки ПДВ (7%) обмежено періодом дії воєнного стану, але не довше ніж до 1 липня 2023 року – до внесених змін термін дії ставки поширювався на весь період дії правового режиму воєнного та надзвичайного стану;

застосування ставки ПДВ у розмір 7% поширено також на операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України біодизелю та палива моторного альтернативного.

До уваги великих платників податків!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Закон України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», який набрав чинності 01.01.2022, змінив підхід до визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств великими платниками податків: запроваджено окремий порядок відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податків минулих податкових (звітних) років («податкових збитків»).

Так, починаючи з першого податкового (звітного) періоду 2022 року великі платники податків, мають право зменшувати об’єкт оподаткування не більше ніж на 50 відс. накопичених податкових збитків минулих податкових (звітних) років.

Згідно з п.п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) великим платником податків вважається юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період, або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, крім митних платежів, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн. євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом Національного банку України за той самий період.

Реєстр великих платників податків на 2022 рік, затверджений наказом ДПС від 24.09.2021 № 838 зі змінами та доповненнями (далі – Реєстр), включає 1340 юридичних осіб.

Для платників податку на прибуток підприємств, які не включені до зазначеного Реєстру, порядок відображення податкових збитків залишається без змін, а саме: при розрахунку об’єкта оподаткування за результатами відповідного податкового (звітного) періоду платник має право зменшити фінансовий результат до оподаткування на повну суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років згідно з абзацом першим п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.

Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 1/2022 «Нововведення Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» Частина 1. Податок на прибуток підприємств», розміщеному на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці «Листівки та брошури».

Воєнний стан: офіційне оформлення праці – соціальний захист 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.

При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.

Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.

Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.

Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:

► заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;

► можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;

► є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.

Об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути гараж

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «б» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

Для цілей підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до нерухомого майна належать також об’єкти незавершеного будівництва, які:

► не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, але майнові права на такі об’єкти належать декларанту на праві власності;

► не прийняті в експлуатацію та розташовані на земельних ділянках, що належать декларанту на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або на праві довгострокової оренди або на праві суперфіцію.

Згідно з п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ у нежитловій нерухомості (будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду) виділяють, зокрема:

► гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);

► господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо (п.п. 14.1.129 прим. 1 п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Визначення належності об’єкта нежитлової нерухомості (будівлі, незавершеного будівництва) до того чи іншого класу будівель за призначенням проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства.

До цього виключного переліку відноситься, зокрема, нерухоме майно у вигляді об’єктів нежитлової нерухомості – нежитлові будинки некомерційного призначення та/або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв. м, розташоване на території України, яке станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування належало фізичній особі на праві власності (у тому числі спільної сумісної або спільної часткової власності), що підтверджується даними відповідних державних реєстрів (`п.п. 2 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

При цьому, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання Декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання Декларації, об’єктом декларування може бути гараж, придбаний за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори.

Роз’яснення актуальних питань оподаткування під час практикуму

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно у приміщенні Криворізької південної ДПІ відбувся практикум з суб’єктами господарювання з метою забезпечення роз’яснювальної кампанії з нагальних питань оподаткування.

На заході обговорили питання актуальної тематики:

щодо новацій податкового законодавства під час воєнного стану (Закон України № 1914, Закон України № 2260, Закон України №2261, Закон України № 1946, Закон України № 2136 тощо;

про переваги при застосуванні безкоштовних програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО), які Державна податкова служба України розробила та оновила версії і ведення обліку товарних запасів платниками податків в умовах воєнного часу;

щодо продовження до 1 березня 2023 року кампанії одноразового добровільного декларування активів громадян, з яких не були сплачені податки й збори до 1 січня 2021 року та можливість легалізувати неоподатковані доходи шляхом добровільної подачі одноразової декларації;

щодо належного оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану, визначеного Законом України від 15 березня 2022 року №2136-IX;

щодо порядку заповнення платіжних документів;

щодо тривалості деклараційної кампанії - 2022;

щодо запровадження та діяльності Комунікаційної податкової платформи - інструменту взаємодії та комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю;

щодо діяльності антикорупційного сервісу «Пульс».

Податківці наголосили, що сумлінна сплата податків і зборів, наповнення бюджетів усіх рівнів наблизить нашу Перемогу над підступним ворогом та підтримає економіку країни в цей нелегкий час.

Наприкінці заходу суб’єкти господарювання отримали відповіді на актуальні питання  та  друковану продукцію роз’яснювального характеру податкового законодавства.

Практикум для платників податків

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено практикум для платників податків.

На практикумі було розглянуто питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО підприємцями - платниками єдиного податку, та обговорено шляхи вирішення певних труднощів при застосуванні РРО/ПРРО.

Розглядались питання стосовно змін, внесених до Податкового кодексу  України  та  інших  законів  України  щодо  особливостей  податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, передбачених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ.

Обговорювались особливості декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року та одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Також було наголошено щодо належного оформлення трудових відносин в умовах воєнного стану, визначеного Законом України від  15 березня 2022 року №2136-IX.

Наприкінці присутні отримали друковану продукцію із роз’ясненнями новацій податкового законодавства.