Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства
Офіційне оформлення праці - соціальний захист в умовах воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Ринок праці в Україні зараз переживає складний період. Але поступово люди повертаються на роботу, і значний відсоток працює вже на нові компанії.
При цьому офіційне працевлаштування захищає працівників фінансово.
Так, під час воєнного стану, люди, які втратили частину доходу через війну, мали можливість отримати 6500 грн допомоги від держави. Проте її не одержали працівники, які не були оформлені офіційно.
Отже, щоб у ці нелегкі часи отримати гарантії та захистити свої права, необхідно оформити трудові відносини офіційно.
Офіційне працевлаштування дає низку переваг, а саме:
► заробітна плата у офіційно оформленого працівника не може бути меншою за мінімальну, є право на відпустку, оплату лікарняного, достроковий вихід на пенсію;
► можливо притягти до відповідальності роботодавця, якщо працівника звільнено без причини або порушено законодавство про працю;
► є можливість страхування, якщо частина заробітної плати або робота була втрачена через бойові дії.
Єдиний рахунок: заповнення реквізитів «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 351 Податкового кодексу України (ПКУ) центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями.
Для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів Державною казначейською службою України (Казначейство) на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платники, включені до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок, мають заповнювати розрахунковий документ на переказ коштів на єдиний рахунок відповідно до вимог розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 847, який набрав чинності з 26.02.2021) (далі – Порядок заповнення документів).
Під час заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку (далі – розрахункові документи), мають дотримуватися наступних загальних правил:
► кожне з 14-ти обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу» без виключення має бути заповнено; у разі коли поле не підлягає заповненню, то у такому полі обов’язково зазначається знак «;», як ознака наявності одного з 14-ти полів;
► знак «;», який використовується як засіб розділення полів між собою, має бути заповнений обов’язково;
► останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#», заповнення якого є обов’язковим.
Згідно з Порядком заповнення документів реквізит «Призначення платежу» розрахункового документу складається з 14 обов’язкових полів, які заповнюються таким чином:
► поле № 1:
заповнюється сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою «,», копійки позначаються двома знаками; якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляються два нулі «00»; значення поля має бути більше нуля;
► поле № 2:
заповнюється розділовий знак «;»;
заповнюється податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (має 8 – 10 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 3:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код класифікації доходів бюджету/технологічний код єдиного внеску (має 8 цифр)*;
► поле № 4:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код адміністративно-територіальної одиниці за КОАТУУ (має 10 цифр)*;
► поле № 5:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер рахунку для зарахування коштів до відповідного бюджету/рахунку для зарахування єдиного внеску (має 29 знаків у символьному форматі)*;
► поле № 6:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код одержувача за бюджетним платежем/єдиним внеском (має 8 цифр)*;
►поле № 7:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється дата податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги / та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата (формат – ДД.ММ.РРРР). Пробіли (пропуски) недопустимі (наприклад, 01 січня 2021 року подається у вигляді 01.01.2021). Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань / єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог / та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 8:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється номер податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги/ та/або рішення щодо єдиного внеску, за яким здійснюється сплата. Заповнюється платником податків / єдиного внеску у разі сплати грошових зобов’язань/єдиного внеску, визначених на підставі податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску. При цьому поля № 3 – № 6 не заповнюються;
► поле № 9:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує авансові внески з податку на прибуток під час виплати дивідендів або податок, який утримується під час виплати доходів нерезидентам з кодом ознаки «5»*;
► поле № 10:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється код ознаки платежу*;
заповнюється виключно платником податків, який сплачує акцизний податок під час придбання марок або під час погашення податкового векселя з кодом ознаки «6»*;
► поле № 11:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі; кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається;
► поле № 12:
не заповнюється;
► поле № 13:
не заповнюється;
► поле № 14:
заповнюється розділовий знак «;»*;
заповнюється символьний знак «#»*.
* У разі формування розрахункового документа через ІТС «Електронний кабінет» такі поля заповнюються автоматично.
Суми платежів за розрахунковими документами, за якими платником визначено або не визначено у розрахунковому документі, напрям використання коштів, сплачених на єдиний рахунок, включаються до реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка з урахуванням черговості сплати, визначеної п. 351.6 ст. 351, п. 89.7 ст. 89 та п. 131.2 ст. 131 Податкового кодексу України.
Корупційні діяння та порушення правил етичної поведінки працівниками ДПС можна поінформувати різними способами
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
З метою забезпечення добросовісного, чесного та професійного виконання працівниками органів ДПС посадових обов’язків, формування «нульової» толерантності (нетерпимості) до корупції, недопущення вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією, та сприяння зміцненню суспільної довіри, урахуванням вимог Закону України «Про запобігання корупції», розроблено Правила етичної поведінки в органах Державної податкової служби, які затверджені наказом ДПС від 02.09.2019 № 52.
Відповідно до Правил етичної поведінки, серед іншого, працівники органів ДПС, незалежно від займаних посад, під час виконання посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути взірцем добропорядності, вихованості і культури, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог.
Оскільки порушення Правил етичної поведінки, за конкретних умов, може бути кваліфіковане як порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена дисциплінарна відповідальність у вигляді попередження про неповну службову відповідність, просимо інформувати про ці факти такими способами:
- Ø з використанням засобів поштового зв’язку на адресу: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8; post@tax.gov.ua
- Ø на офіційну електронну адресу Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС upzvk@tax.gov.ua;
- Ø Сервіс «Пульс» ДПС, засобами телекомунікації, за багатоканальним номером телефону 0 800 501 007;
- Ø у письмовому вигляді через працівників Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС;
- Ø безпосередньо телефоном працівнику Управління з питань запобігання та виявлення корупції ДПС.
Деклараційна кампанія - 2022
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що з початку 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2021 року.
Щорічне подання декларації про майновий стан і доходи за минулий рік, сплата податків і зборів у порядку і розмірах, встановлених законом – це конституційний обов’язок громадян (ст. 67 Конституції України).
Порядок подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені ПКУ терміни до контролюючого органу за своєю податковою адресою.
Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ Декларація подається платниками податків в один із таких способів (за вибором):
- особисто або уповноваженою на це особою;
- надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.
Звертаємо увагу, що для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі «Державна податкова служба України» в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Нагадуємо, що обов’язок стосовно подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:
- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини або договору дарування, за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;
- доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також дохід від операцій з цінними паперами;
- іноземних доходів;
- та в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема при отриманні у власність майна за рішенням суду.
Шановні громадяни, фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, запрошуємо своєчасно задекларувати доходи, отримані у 2021 році, сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір та підтримати економічний фронт в умовах воєнного стану країни!
Від відповідального ставлення до вимог законодавства і своєчасного виконання конституційного обов’язку громадянами залежить економічний розвиток держави, її фінансова безпека та рівень соціального захисту.
Щодо обов’язкових реквізитів розрахункових документів/електронних розрахункових документів
Положенням «Про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 (далі – Положення), установлені вимоги до змісту розрахункових документів, які визначають обов’язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів.
Фіскальний чек має містити обов’язкові реквізити, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (Форма № ФКЧ-1 рядок 7).
У разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Розміщення коду УКТ ЗЕД, у передбачених законодавством випадках, не в чарунці для розміщення тегу CZD або в місцях, передбачених для необов’язкових реквізитів, може призвести до втрати інформації, яка передається платником податків до контролюючого органу, що є порушенням встановлених вимог та може призвести до застосування фінансових санкцій до такого суб’єкта господарювання.
Враховуючи вищевикладене, продавці підакцизних товарів зобов’язані належним чином програмувати та відображати у розрахункових документах РРО/ПРРО коди УКТ ЗЕД, а також передавати до контролюючого органу копії розрахункових документів із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених Положенням та технологією передачі даних від РРО на сервіс ДПС.
Закон України № 2260: мораторій на проведення податкових перевірок у період дії воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що з 27.05.2022 набрав чинності Закон України від 12 травня 2022 року № 2260-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі – Закон № 2260).
Зокрема, Законом № 2260 п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) викладено у новій редакції.
Так, з урахуванням змін, внесених Законом № 2260, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім:
а) камеральних перевірок;
б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
в) фактичних перевірок.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди:
► лютий, березень, квітень, травень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року;
► червень, липень 2022 року – розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Подані уточнюючі-розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.
Документальні позапланові перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності під час проведення перевірок безпечного:
► доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування такими платниками податків;
► доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншої інформації, пов’язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом;
► проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
Документальні позапланові перевірки за зверненням платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, що були розпочаті та не завершені до 24 лютого 2022 року, поновлюються та закінчуються протягом 60 днів з, дня, наступного за днем набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України
щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану». Такі перевірки поновлюються на невикористаний строк.
Документальні позапланові перевірки, які були розпочаті на звернення платника податків та/або з підстав, визначених п.п. 78.1.7 ст. 78 ПКУ, та/або за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, але не можуть бути завершені у зв’язку з виникненням обставин, наведених у цьому підпункті, можуть бути зупинені до завершення дії таких обставин та/або усунення перешкод щодо їх проведення за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого надсилається платнику податків до електронного кабінету платника податків з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету. Таке зупинення перериває перебіг строку проведення перевірки.
Документальні позапланові перевірки, що будуть розпочаті після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», з підстав, визначених п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, декларацій або уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, проводяться протягом 60 календарних днів, що настають після закінчення граничного терміну проведення камеральної перевірки відповідної декларації або уточнюючого розрахунку.
Документ, надісланий контролюючим органом до електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
У разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 ПКУ, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.
Закон № 2260 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 26.05.2022 № 111.
При цьому, зміни до підпунктів 69.2 та 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, наберуть чинності з 02 червня 2022 року.
В якому випадку декларант зобов’язаний додавати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до абзацу шостого п.п. 6.1 п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України та/або у разі декларування валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні, та прав грошової вимоги, визначених п.п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
Підпунктом «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.
Коригування сум єдиного внеску та реквізитів застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773).
Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.
Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.
Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).
Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).
Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).
Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку при коригуванні сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.
Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.
Згідно з п.п. 7 п. 9 Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».
Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.
Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.
Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).
Податкові преференції для індустріальних парків
Верховною Радою України прийнято Закон України від 21.06.2022 № 2330-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон).
Законом визначено сприятливі податкові умови для створення стимулів вітчизняним індустріальним паркам на забезпечення своєї конкурентоспроможності та здатності залучати необхідні інвестиції в Україну, особливо в період дії воєнного стану на території України для релокації промислових підприємств зі східних регіонів країни.
З податку на прибуток Законом надано можливість звільнення від оподаткування прибутку учасника індустріального парку, включеного до Реєстру індустріальних парків, від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та виробництва транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, та перевезення вантажів); у сфері збирання оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010), виключно на території індустріального парку, протягом 10 послідовних років, починаючи з першого числа першого місяця календарного кварталу, що визначений платником податку – учасником індустріального парку у поданій ним до контролюючого органу за місцем реєстрації такого платника податку заяві про використання права на застосування передбаченого цим пунктом звільнення, але не раніше дня подання такої заяви.
З метою підтвердження статусу використовуються дані з Реєстру індустріальних парків.
При цьому не мають права застосовувати зазначені правила оподаткування учасники індустріального парку – юридичні особи, у статутному капіталі яких є частка, що належить юридичним особам, які є організаторами азартних ігор, або зареєстрованим у державах (на територіях), віднесених до офшорних зон, або включеним до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.
Сума вивільнених від оподаткування коштів (сум податку на прибуток, що не сплачуються до бюджету та залишаються у розпорядженні платника податку – учасника індустріального парку), спрямовується на розвиток діяльності учасника індустріального парку в межах індустріального парку.
Порядок використання учасником індустріального парку вивільнених від оподаткування коштів на розвиток його діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.
З податку на додану вартість резиденти індустріальних парків отримують державне стимулювання у вигляді звільнення від ПДВ операцій із ввезення на митну територію України обладнання за переліком кодів УКТЗЕД з обов’язком використання виключно в межах індустріальних парків, без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування на будь-яких умовах терміном 5 років.
Порядок ввезення та цільового використання товарів встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України.
З метою посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, для стимулювання розвитку індустріальних парків як інструментів зростання економічної діяльності в України, у Податковому кодексі України (далі ‒ Кодекс) запроваджено зменшення регулювання повноважень органів місцевого самоврядування в частині надання податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, нормативну грошову оцінку яких виконано. Зокрема, надано право затвердження для зазначених земельних ділянок ставок земельного податку та орендної плати у розмірі, меншому за їх розмір, який встановлений такими органами для певної категорії земель в межах відповідної території. Також надано право звільнення від сплати земельного податку.
Водночас змінами Кодексу не передбачено надання органам місцевого самоврядування прав на встановлення податкових пільг для земельних ділянок індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, нормативна грошова оцінка яких не виконана.
Аналогічні за змістом заходи із посилення державної допомоги суб’єктам господарювання – учасникам індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, поширено на податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо права встановлення пільги з податку.
Чи оподатковується військовим збором сума доходу у вигляді аліментів?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи визначені ст. 163 ПКУ.
Норми передбачені п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
До зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім визначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Підпунктом 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу аліменти, які виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року № 2947-ІІІ із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс), у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом.
Крім того, відповідно до абзацу першого п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ.
Враховуючи зазначене, сума доходу у вигляді аліментів, що виплачується платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених Сімейним кодексом України, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, тобто не оподатковується військовим збором.
Алгоритм дій фізособи для направлення запиту через Електронний кабінет щодо отримання відомостей з ДРФО про суми/джерела виплачених доходів
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що фізичній особі, яка має кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП), для направлення запиту щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків в електронному вигляді (F1301803) (далі – Запит) через меню «ЕК для громадян» Електронного кабінету необхідно:
- Увійти до Електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
При цьому доступ до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID). Запит формується фізичними особами – платниками податків з використанням КЕП фізичної особи, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
- Обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Запит про суми виплачених доходів» та натиснути кнопку «Створити».
- У запропонованій формі Запиту персональні дані підтягуються автоматично, але їх потрібно перевірити, та у разі наявності в таких даних помилок – виправити їх.
- Вказати реквізити паспортного документа та зазначити період за який необхідна інформація.
- Після того, як всі дані внесено зберігаємо Запит.
- Виділити створений Запит, натиснути кнопку «Підписати» та підписати за допомогою КЕП.
- Ще раз виділити Запит та натиснути кнопку «Відправити».
Слід зазначити, що переглянути відправлений Запит можливо у вкладці «Вихідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» та відповідь на нього за формою F1401803 «Вiдомостi з Державного реєстру фiзичних осiб – платникiв податкiв про суми виплачених доходiв та утриманих податкiв вiдповiдь на запит у електронному виглядi» – у вкладці «Вхідні» меню Вхідні/вихідні документи».
Середня тривалість обробки Запиту складає близько 30 хвилин.
При цьому Запит може бути сформований починаючи з I кварталу 1998 року за будь-які п’ять років (запит формується поквартально, тому загальна кількість кварталів, яка вказується в запиті, не повинна перевищувати 20 кварталів).
Інформація про доходи за останній звітний період надається через 50 днів після його закінчення.
Новації в оподаткуванні ПДВ
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 21 червня 2022 року № 2330-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків в Україні» (далі – Закон № 2330), яким внесено зміни, зокрема, до ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, п. 197.1 ст. 197 ПКУ доповнено новим п.п. 197.1.33, відповідно до якого постачання резидентами Дія Сіті шляхом доступу до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів у мережі Інтернет, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, освітніх послуг у галузі інформаційних технологій, у тому числі послуг з надання вищої, фахової передвищої та професійно-технічної освіти за такими спеціальностями, як комп’ютерні науки, інформаційні системи та технології, комп’ютерна інженерія, кібербезпека, наука про дані, а також послуг з надання інших видів освіти, а саме: навчання комп’ютерній грамоті (цифровій грамотності), що включає послуги з навчання цифровій грамотності, розробленню, модифікації, тестуванню та технічній підтримці програмного забезпечення, у тому числі комп’ютерних ігор, навчання бізнес-аналізу (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення), побудові графічних інтерфейсів, організації процесів з контролю якості, системному адмініструванню, проектному менеджменту, розробленню документації (для цілей розроблення, модифікації, тестування та технічної підтримки програмного забезпечення).
Крім того, ст. 197 ПКУ доповнено п. 197.28прим.1.
Згідно з вищезазначеним пунктом звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, визначені частиною шостою ст. 287 Митного кодексу України, що ввозяться учасниками індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, виключно для власного використання з метою здійснення ними діяльності у сферах переробної промисловості (розділ 10, клас 11.07 розділу 11, розділи 13-17, 20-33 КВЕД 009:2010, крім класу 24.10 розділу 24 КВЕД 009:2010 та крім виробництва підакцизних товарів, за виключенням виробництва автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів); у сфері збирання, оброблення й видалення відходів; відновлення матеріалів (розділ 38 КВЕД 009:2010), крім захоронення відходів, або науково-дослідної діяльності (розділ 72 КВЕД 009:2010) на території (в межах) індустріального парку (без права надання в оренду, лізинг чи передачу в користування третім особам на будь-яких інших умовах), за умови що з дати виготовлення устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього до дати ввезення їх на митну територію України минуло не більше трьох років і вони не були у використанні.
Порядок ввезення та цільового використання товарів, визначених абзацом першим цього пункту, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відчуження устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, ввезених на митну територію України у порядку, визначеному цим пунктом, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України чи у разі їх нецільового використання, у тому числі передання в користування іншим особам, раніше п’яти років з дати ввезення їх на митну територію України або втрата статусу учасника індустріального парку тягне за собою виникнення у платника податку обов’язку із сплати податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, на який припадає таке відчуження, нецільове використання чи втрата статусу учасника індустріального парку, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України таких товарів, а також зобов’язань із сплати пені відповідно до цього Кодексу, розрахованої з дня ввезення на митну територію України до дня збільшення податкового зобов’язання. При цьому встановлені статтею 102 цього Кодексу строки давності не застосовуються.
Положення п. 197.28 прим.1 ст. 197 ПКУ не поширюються на устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.
Закон № 2330 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147.
Орендар переходить з єдиного податку ІV групи на ІІІ групу зі ставкою 2 відсотки доходу: нарахування земельного податку фізособам – орендодавцям
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що від сплати земельного податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.
Норми встановлено, що п. 281.3 ст. 281 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Отже, у разі переходу суб’єктом господарювання – платником єдиного податку четвертої групи на третю групу єдиного податку з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, фізичні особи, які передали в оренду земельні ділянки, земельні частки (паї) такому платнику, втрачають право користування пільгою зі сплати земельного податку, передбаченою п. 281.3 ст. 281 ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ спеціальний режим оподаткування єдиним податком запроваджено тимчасово з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. При цьому згідно п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливості оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливостей оподаткування, передбачених цим пунктом, і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ.
Водночас, якщо право на пільгу по земельному податку у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (п. 284.2 ст. 284 ПКУ).
Враховуючи викладене вище, нарахування контролюючими органами сум земельного податку фізичним особам проводиться пропорційно періоду, протягом якого такі фізичні особи не користувались пільгами, встановленими ст. 281 ПКУ.
Разом з цим, платники плати за землю мають право звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних, зокрема, щодо права на користування пільгою зі сплати податку.
Відповідні роз’яснення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/578879.html
Виявлення порушень законодавства про ціноутворення у період дії воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 01 квітня 2022 року № 2173-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» внесені зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено новим п. 27.
Так, п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» із змінами та доповненнями з урахуванням особливостей, встановлених п. 27 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПКУ.
Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.
Фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:
- отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
- отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Під час проведення фактичної перевірки податкові органи мають право отримувати від суб’єктів господарювання документи та/або інформацію, які підтверджують вартість придбання товару, що є предметом перевірки.
У разі виявлення порушень законодавства про ціни і ціноутворення за результатами проведення фактичної перевірки такі порушення зазначаються в окремому акті про результати фактичної перевірки, який надсилається до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
У разі якщо платник податків не погоджується з виявленими під час фактичної перевірки порушеннями законодавства про ціни і ціноутворення, він надсилає свої зауваження до органу, уповноваженого приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Акцизний податок з реалізованих у роздрібній торгівлі підакцизних товарів: чи відображає ФОП – «загальносистемник» в обліку?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що акцизний податок – це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Норми встановлені 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Пунктом 177.2 ст. 177 ПКУ передбачено, що об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Підпунктом 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПКУ визначено, що не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, що на підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід/понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Не включаються до доходу фізичної особи – підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (абзац другий пункту 2 розд. ІІ Порядку № 261).
Типова форма не передбачає відображення фізичною особою – підприємцем доходу, який не включається до загального оподатковуваного доходу такої фізичної особи – підприємця.
Таким чином, суми акцизного податку з реалізованих фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включаються до його доходу та витрат та не відображаються Типовій формі, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Екологічний податок: ставки, встановлені Законом України № 1914, особливості справляння у період дії воєнного стану
Відеоматеріал за посиланням:
https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/8916.html
«єМалятко»: отримання РНОКПП для дитини
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 «Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 691) надано можливість:
► в межах комплексної послуги «єМалятко» батькам новонародженої дитини за їх бажанням під час державної реєстрації народження дитини одночасно здійснити реєстрацію її у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);
► фізичним особам, віком від 14 до 18 років, під час оформлення паспорта громадянина України вперше за їх бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі платником податків.
Відповідно до п. 1 розд. ХІV Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) за бажанням батьків дитини чи одного з них реєстрація дитини у Державному реєстрі здійснюється під час державної реєстрації її народження. Така реєстрація проводиться в межах надання комплексної послуги «єМалятко» відповідно до Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691.
У такому разі Облікова картка фізичної особи – платника податків за формою № 1ДР (далі – Облікова картка за ф. № 1ДР) не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві про державну реєстрацію народження, в обсязі, необхідному для проведення реєстрації, отриманих у порядку інформаційної взаємодії з Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відомості про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру передаються до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та відображаються у відповідному актовому записі та свідоцтві про народження.
Після внесення до свідоцтва про народження реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру Міністерство юстиції України направляє до Державної податкової служби України (далі – ДПС) відомості про такий документ, а також відомості про унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр) (за наявності), для внесення інформації до Державного реєстру.
Пунктом 2 розд. ХІV Положення № 822 визначено, що особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання та яка не зареєстрована у Державному реєстрі, під час оформлення паспорта громадянина України вперше може за її бажанням одночасно зареєструватися у Державному реєстрі за реєстраційним номером облікової картки платника податків з його відображенням надалі у паспорті громадянина України. Така реєстрація проводиться відповідно до Постанови № 691.
У такому разі Облікова картка за ф. № 1ДР не заповнюється, а реєстрація здійснюється на підставі відомостей, що містяться у заяві-анкеті, яка подається під час оформлення паспорта громадянина України. Дані, необхідні для проведення реєстрації, у цьому випадку направляються до Державного реєстру у порядку інформаційної взаємодії.
Після реєстрації фізичної особи у Державному реєстрі ДПС надсилає Державній міграційній службі України (далі – ДМС) реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру для його внесення до паспорта у формі картки. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, збігаються з даними про особу, наявними в Державному реєстрі, ДПС направляє ДМС інформацію про такий реєстраційний номер облікової картки платника податків. У разі якщо за даними ДПС буде встановлено, що особа раніше вже була зареєстрована в Державному реєстрі та дані про особу, які надійшли від ДМС для проведення реєстрації, відрізняються від даних про особу, наявних у Державному реєстрі, ДПС направляє у відповідь повідомлення про необхідність звернення до контролюючого органу для реєстрації платником податків або внесення змін до Державного реєстру.
Після внесення до паспорта громадянина України у формі картки реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру ДМС направляє до ДПС відомості про паспорт (номер паспорта, орган, що його видав, дата видачі паспорта), унікальний номер запису в Реєстрі, для внесення такої інформації до Державного реєстру.
Обмін електронними повідомленнями між Міністерством юстиції України, ДПС та ДМС здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів відповідно до положень постанов Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 357 «Деякі питання організації електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», від 08 вересня 2016 року № 606 «Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів», Порядку надання комплексної послуги «єМалятко», затвердженого Постановою № 691, інших нормативно-правових актів, що передбачають створення та функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів, визначають порядок інформаційної взаємодії.
До уваги платників ПДВ!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у випадку відсутності у платника ПДВ можливості своєчасно здійснити реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування (далі – ПН/РК) за операціями з постачання товарів/послуг, здійснених в період, починаючи з лютого 2022 року, така реєстрація має бути здійснена протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Норми встановлені п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Право на податковий кредит (далі – ПК) зберігається за умови, якщо такий ПК, сформований за звітні періоди лютий – травень 2022 року на підставі первинних (розрахункових) документів, отриманих платником податку за операціями з придбання товарів/послуг від платника ПДВ, у якого відсутня можливість своєчасно здійснити реєстрацію ПН/РК, та якщо за такими операціями будуть складені ПН/РК та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
У разі відсутності факту реєстрації в ЄРПН ПН/РК по закінченню 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення такої можливості, або шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні ПК, сформований за первинними (розрахунковими) документами, має бути виключений з декларації відповідного періоду шляхом подання уточнюючого розрахунку до такої декларації.
Законодавством запроваджено додаткові умови працевлаштування
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що 19.07.2022 набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі – Закон № 2352).
Законом № 2352, зокрема ст. 23 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) доповнено частиною третьою, відповідно до якої роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.
Крім того ст. 29 КЗпП викладено у новій редакції.
Так, згідно з змінами до ст. 29 КЗпП, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:
1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;
2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;
3) права та обов’язки, умови праці;
4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;
5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);
6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;
7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);
8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;
9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.
При укладенні трудового договору про дистанційну роботу роботодавець забезпечує виконання пунктів 1, 3, 5 і 7 – 9 частини першої ст. 29 КЗпП та у разі потреби надає працівникові необхідні для виконання роботи обладнання та засоби, а також рекомендації щодо роботи з ними. Інформування може здійснюватися у формі дистанційного інструктажу або шляхом проведення навчання безпечним методам роботи на конкретному технічному засобі. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися додаткові умови щодо безпеки праці.
Ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної п. 4 частини першої ст. 29 КЗпП, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому ст. 29 КЗпП.
Також частину четверту ст. 119 КЗпП викладено у такій редакції: за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Тобто роботодавця звільнено від обов’язку збереження середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу, із залишенням для цих працівників місця роботи (посади). При цьому таким працівникам залишається виплата грошового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.
Закон № 2352 опубліковано у офіційному виданні «Голос України» від 18.07.2022 № 147 (7897).
Юрособа – «єдинник» має право здійснювати діяльність за договором про спільну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання – юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
► третя група – юридичні особи суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року;
► четверта група – сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Норми передбачені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Перелік видів діяльності, якими не можуть займатися платники єдиного податку третьої групи, встановлений у п. 291.5 ст. 291 ПКУ.
Пунктом 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ визначені обмеження перебування на спрощеній системі оподаткування для платників четвертої групи.
Згідно з п. 64.6 ст. 64 ПКУ на обліку у контролюючих органах повинні перебувати угоди про розподіл продукції, договори управління майном (крім договорів щодо операцій, визначених у другому реченні абзацу другого п.п. 5 п. 180.1 ст. 180 ПКУ) та договори про спільну діяльність на території України без створення юридичних осіб, на які поширюються особливості податкового обліку та оподаткування діяльності за такими договорами (угодами), визначені ПКУ.
У контролюючих органах не обліковуються договори про спільну діяльність, на які не поширюються особливості податкового обліку та оподаткування спільної діяльності, визначені ПКУ. Кожен учасник таких договорів перебуває на обліку у контролюючих органах та виконує обов’язки платника податків самостійно.
Взяття на облік договору або угоди здійснюється шляхом додаткового взяття на облік управителя майна, учасника договору про спільну діяльність або угоди про розподіл продукції як платника податків – відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору або угоди.
Обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування учасником договору про спільну діяльність нормами ПКУ не передбачено.
Тобто, юридична особа – платник єдиного податку має право укладати договір про спільну діяльність і здійснювати діяльність за таким договором за умови виконання вимог та обмежень, установлених пунктами 291.4, 291.5 та 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ.
Засідання у виконкомі Інгулецької районної у місті ради
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
У виконкомі Інгулецької районної у місті ради відбулось засідання із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та самоврядного контролю за використанням земель з питання необхідності оформлення правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства.
В засіданні робочої групи прийняли участь: головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лариса Лосицька, старший державний інспектор відділу комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лариса Бевзелюк та запрошені суб’єкти господарювання.
Серед питань, які розглядалися:
- стан заборгованості по платі за землю;
- приведення у відповідність землекористувачами правовстановлюючих документів на землю;
- координація дій по оформленню документів;
- стан заборгованості по податку на нерухоме майно.
На засіданні були визначені шляхи вирішення проблемних питань по оформленню правовстановлюючих документів на землю відповідно до вимог чинного законодавства, погашення заборгованості з плати за землю, податку на нерухоме майно та недопущення їх виникненню у подальшому.
Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування
Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.
Під час телефонного сеансу «гаряча лінія» на запитання платників відповідала заступник начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяна Степанова.
Питання: Чи можна уточнити раніше подану одноразову добровільну декларацію?
Відповідь: У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – декларація), подавши нову декларацію.
При цьому попередньо подана декларація, інформація з якої уточнюється, буде вважатися анульованою.
Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої декларації виключно у випадках, передбачених підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Питання: Як здійснюється нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Відповідь: Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.
У разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Питання: Яке майно можуть декларувати фізичні особи?
Відповідь: Добровільному декларуванню підлягають:
- валютні цінності, (крім коштів у готівковій формі);
- цінні папери;
- рухоме та нерухоме майно,
- предмети мистецтва, антикваріату, цінні папери, пам’ятні монети і банкноти,
- частки у майні юридичних осіб, які знаходяться в Україні чи за кордоном.
При цьому зазначені об’єкти декларування повинні відповідати наступним критеріям:
- розміщені на території України або за її межами;
- були одержані чи набуті за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування чи отримання оподаткуванню в Україні;
- з них не були сплачені податки і збори, або сплачені не в повному обсязі;
- не були задекларовані до 1 січня 2021 року.