Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

 

Стартувала інформаційна кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

У вересні 2024 року стартувала інформаційна кампанії щодо впровадження реформ та управління змінами.

Мета інформаційної кампанії – роз’яснення платникам податків основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року та заходів ДПС із її впровадження (на період 2024 – 2025 роки), підвищення рівня добровільної сплати податків та податкової культури в суспільстві.

НСД – це дорожня карта реформування податкової системи, а також удосконалення процедур податкового адміністрування, яка необхідна для забезпечення потенціалу задоволення фіскальних потреб у середньостроковій перспективі. Вона також підтримує економічне зростання через зменшення нерівності та неефективності в політиці та адмініструванні доходів. 

Це бачення майбутньої системи доходів України, що надає чіткості та мети реформам. 

Заява про застосування спрощеної системи оподаткування надіслана ФОП поштою: яка дата вважається датою її подання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один із способів і, зокрема, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Згідно з п. 17 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі – Правила № 270), внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання, зокрема, з описом вкладення.

Послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв’язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей.

Відповідно до абзаців першого та другого п. 58 Правил № 270, під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток поштового календарного штемпеля.

Дата відбитка поштового календарного штемпеля маркувальної (франкувальної) машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Якщо на письмовій кореспонденції, поданій для пересилання, відсутній відбиток поштового календарного штемпеля або зазначена дата не відповідає даті подання її для пересилання, така кореспонденція повертається відправникові для відповідного оформлення.

Таким чином, при надсиланні заяви про застосування спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата подання письмової кореспонденції для пересилання (дата відправлення), яка відбивається на адресному боці поштового відправлення.

Про термін сплати ПДФО та військового збору після подання уточнюючої Декларації на збільшення загального оподатковуваного доходу, якщо повний звіт КІК подано після 1 травня

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Підпунктом 39 прим. 2.1.1 п. 39 прим. 2.1 ст. 39 прим. 2 розд. I Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами (далі – ПКУ) визначено, що контролюючою іноземною компанією (КІК) визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку КІК звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період КІК, що закінчується протягом календарного року (п.п. 39 прим. 2.5.1 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ).

Пунктом 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК. Зокрема, п.п. 39 прим. 2.5.2 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням, зокрема, річної податкової декларації про майновий стан і доходи (Декларація) за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік.

Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної Декларації (до 1 травня року, що настає за звітним), такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною Декларацією за наступний звітний (податковий) період.

У разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної Декларації, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» – «в» п.п. 39 прим. 2.5.3 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. I ПКУ.

У випадку подання Звіту про КІК за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну Декларацію.

Частина прибутку контрольованої іноземної компанії (додаток(и) КІК) зазначається у рядку 10.14 розд. ІІ «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації.

При цьому, заповнюється додаток «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, визначених з частини прибутку контрольованої іноземної компанії» (далі – Додаток КІК) Декларації, з якого:

- показники рядка 05 «Сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) (рядок 03 – рядок 04) переносяться до графи 6 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації;

- показники рядка 06 «Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету контролюючою особою із прибутку контрольованої іноземної компанії (позитивне значення) (рядок 02 х на ставку військового збору) переносяться до графи 7 рядка 10.14 розд. ІІ Декларації.

Термін сплати зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору, визначених контролюючою особою у Додатку КІК, настає в день подання такого додатка контролюючою особою у складі уточнюючої річної Декларації.

Цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи

Розділом 4.2.2 (b) Національної стратегії доходів до 2023 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р (далі – НСД), передбачено удосконалення процесів організації та проведення документальних і фактичних перевірок.

Одним із пріоритетів у цьому напрямі є цифрова трансформація основних процесів контрольно-перевірочної роботи та застосування новітніх підходів до її проведення, де ключовим заходом є запровадження в діяльність органів ДПС процедури електронного аудиту («е-аудит»).

На сьогодні ДПС вживаються заходи щодо його впровадження, зокрема:

прийнято зміни до законодавчих та нормативно-правових актів, якими досягнуто усіх необхідних передумов для впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), а саме, визначено форму, структуру та порядок надання електронних документів SAF-T UA до контролюючих органів, доповнено положення пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України обов’язком великих платників податків надавати інформацію у електронному вигляді на запит податкового органу під час проведення документальної перевірки;

розроблено та затверджено методики проведення перевірок достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (окремо за кожним податком, збором);

розроблено файл XSD (визначення схеми XML) для формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), який розміщено на сайті ДПС;

затверджено детальний технічний опис елементів стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) та схеми контролю XML-документів (файл XSD), який призначений для платників податків, розробників і постачальників програмного забезпечення, які мають на меті включити функцію експорту даних з вихідної системи обліку згідно з вимогами до стандартного аудиторського файлу з можливістю його вивантаження за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua/xsd-/; 

доопрацьовано Електронний кабінет шляхом розширення його функціонально-пропускної можливості прийняття файлів у великих обсягах (до 10 ТБ), а саме, доопрацьовано програмне забезпечення інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» для забезпечення завантаження файлу XSD (визначення схеми XML) електронного документа стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA).

Тобто на сьогодні для великих платників податків створено усі передумови щодо реалізації процедури «е-аудит».

Впровадження європейських стандартів у діяльність податкових органів потребує якісного та послідовного підходу з урахуванням визначених НСД заходів і кроків для її реалізації. Зазначені кроки спрямовані на підвищення рівня добровільної сплати податків і зборів платниками до бюджету, у тому числі шляхом створення максимально комфортних умов для всіх платників податків.

Разом з цим ДПС постійно працює в напрямі своєчасного інформування платників податків про актуальні новини та практики впровадження процедури електронного аудиту (е-аудит), у тому числі шляхом оприлюднення необхідної інформації на вебпорталі ДПС.

Так, для зручності платників на вебпорталі ДПС створено банер «SAF-T UA», в якому інформацію структуровано та виокремлено у розділи. Перейти у банер: «SAF-T UA» можна з основного банеру головної сторінки вебпорталу ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/saf-t-ua.

Також ознайомитися з актуальною інформацією щодо формування та подання платниками податків стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA) є можливість на офіційній сторінці Державної податкової служби України в соціальній мережі Facebook https://facebook.com/TaxUkraine та у телеграм каналі: t.me/tax_gov_ua.

Інформування платників податків здійснюється також на вебпорталі ДПС за інтерактивним посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/podatkoviy-audit/povidomlennya/683040.html.

Доцільно зауважити, що на сьогодні ДПС також заключено/пролонговано 14 Меморандумів про участь в експерименті із запровадження процедури «е-аудит» з великими платниками податків, які надали згоду сформувати та надіслати стандартний аудиторський файл (SAF-T UA) до ДПС для його тестової обробки. З учасниками експерименту на постійній основі проводяться  онлайн-зустрічі на яких обговорено питання великих платників податків, які виникають під час формування стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA). Також, з метою якісного та оперативного надання ДПС інформації на питання, які виникають при формуванні стандартного аудиторського файлу (SAF-T UA), ДПС організовано комунікацію з учасниками Меморандумів за допомогою наявних та загальнодоступних месенджерів. Водночас на сьогодні ДПС здійснює заходи щодо підписання ще 18 Меморандумів.

Заключення Меморандумів про співпрацю з представниками великого бізнесу демонструє схильність до запровадження у діяльності платниками податків інноваційних підходів та діджиталізації обліку господарської діяльності, як одного з визначальних факторів економічного зростання підприємств та автоматизації (спрощення) бізнес-процесів.

Інформаційно-роз’яснювальна робота щодо впровадження процедури «е-аудит» була і залишається важливим напрямом діяльності ДПС щодо роз’яснення платникам податків мети, тенденції змін та досягнутих результатів роботи у зазначеному напрямі, а також є важливим фактором в частині заохочення до добровільної участі у якісній реалізації податкової політики, та як наслідок формування належного рівня довіри платників податків до контролюючих органів.

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції із застосуванням РРО або програмних РРО під час торгівлі підакцизними товарами!

Державна податкова служба України нагадує, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

При цьому ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням  реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена:

пунктом 7 статті 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Окремо слід зазначити, що за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість та обсяг операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.

Враховуючи викладене, ДПС звертає увагу платників податків та центри сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО та/або програмних РРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

До уваги платників податку на додану вартість!

Щодо нової форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення

З 28.09.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 жовтня 2023 року № 535», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1349/42694, який опубліковано в Офіційному віснику України від 27.09.2024 № 83 (далі – наказ Мінфіну № 404).

Наказом Мінфіну № 404 внесено технічні правки до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, (далі – Повідомлення) та Порядку його подання банками до Державної податкової служби України.

Водночас звертаємо увагу, що взаємодія банків та ДПС щодо подання Повідомлення, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2023 № 535 (зі змінами), буде здійснюватися після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про запровадження режиму експортного забезпечення (наразі не запроваджений).

Дніпропетровщина: з початку поточного року платники спрямували до бюджетів та державних цільових фондів понад 94,6 млрд гривень платежів

Впродовж січня – вересня 2024 року від платників Дніпропетровського регіону до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів надійшло понад 94,6 млрд грн платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок).

Як зазначила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, Державний бюджет України у січні – вересні поточного року поповнився на понад 37,7 млрд гривень. Позитивна динаміка у порівнянні з минулорічними надходженнями за аналогічний період складає майже 8,0 млрд грн, або 26,9 відсотків.

Місцеві бюджети у січні – вересні поточного року отримали майже 30,5 млрд грн, що на понад 5,5 млрд грн більше ніж у відповідному періоді 2023 року. Темп росту надходжень – 122,0 відсотки. 

До державних цільових фондів протягом дев’яти місяців 2024 року платники спрямували понад 26,4 млрд грн єдиного внеску. Це на понад 3,5 млрд грн, або на 15,5 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду минулого року.

Дякуємо платникам за сумлінну підтримку держави сплаченими податками та зборами!

Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки за результатами 2023 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що право платника податку на доходи фізичних осіб (податок) на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (ПКУ).

Витрати, за якими фізична особа має право на отримання податкової знижки, визначені п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

За результатами 2023 року платник податку має право на отримання податкової знижки за наступними витратами:

- частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання (абз. 3 п. 175.1 ст. 175 ПКУ);

- пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям (п.п. 166.3.2 п. 166.3 ст. 166) ПКУ у розмірі, що не перевищує 4-х % від суми загального оподатковуваного доходу за звітний рік;

- сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти таким платником податку та/або членом його сім’ї першого ступеня споріднення та/або особи, над якою встановлено опіку чи піклування, або яку влаштовано до прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, якщо такого платника податку призначено відповідно опікуном, піклувальником, прийомним батьком, прийомною матір’ю, батьком-вихователем, матір’ю-вихователькою (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення, внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення. Понесені витрати у 2023 році не повинні перевищувати (у розрахунку за кожний з повних чи не повних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

- 3760,0 грн при страхуванні платника податку;

- 1880,0 грн при стахуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення (п.п.166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- оплата допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- оплата вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита (п.п.166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива (п.п.166.3.7 п. 166.3 ст. 166 ПКУ). При цьому, транспортний засіб, що переобладнаний, повинен бути  перереєстрований у відповідних органах;

- суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (понесені витрати за державними програмами будівництва (придбання) доступного житла) (п.п.166.3.8 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи.

Платник податку має право скористатися знижкою виключно за умови, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:

не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;

не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.

Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року (п.п.166.3.9 п. 166.3 ст. 166 ПКУ);

- cума витрат платника податку на придбання акцій (інших корпоративних прав), емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті згідно з ч. 3 ст. 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні». За умови що такі витрати були понесені платником податку до набуття емітентом статусу резидента Дія Сіті або впродовж періоду, коли такий резидент Дія Сіті відповідав вимозі, встановленій пунктом 3 частини третьої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (п.п.166.3.10 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Новації у законодавстві, пов’язані зі сплатою/поверненням платежів, та їх практичне застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Наказом Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 28.05.24 № 262 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2024 року за № 867/42212) внесено зміни до наказу МФУ від 03.09.2013 № 787 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».

Зокрема, внесено зміни до п. 5 розділу І Порядку № 787, якими визначено, що заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов’язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

До заяви подаються засвідчені належним чином копії наступних документів:

•  платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету;
•  судового рішення, засвідченого належним чином (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) та грошового стягнення за адміністративні правопорушення);
•  документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи.

Чи можна виплатити заробітну плату із готівки, яка надійшла у результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного капіталу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

На виконання ст. 33 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» із змінами та доповненням та з метою удосконалення готівкових розрахунків постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі – Положення № 148).

Підпунктом 4 п. 3 розд. I Положення № 148 визначено, що готівкова виручка (готівка) – сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Виплати, пов’язані з оплатою праці – виплати, віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (п.п. 1 п. 3 розд. I Положення № 148).

Згідно з п. 17 розд. II Положення № 148 суб’єкти господарювання використовують готівкову виручку (готівку), у тому числі готівку, одержану у надавача платіжних послуг, для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов’язковими платежами).

Суб’єкти господарювання не мають права накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси для здійснення витрат до настання строків цих виплат.

При цьому, абзацом третім п. 6 розд. II Положення № 148 визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами, зокрема, з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.

Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу (абзац четвертий п. 6 розд. II Положення № 148).

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується (абзац п’ятий п. 6 розд. II Положення № 148).

Зазначені обмеження готівкових розрахунків поширюються на розрахунки за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, в тому числі на отриману/повернуту фінансову допомогу та внески до статутного фонду.

Установа/підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок готівкової виручки, понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, зазначеній у переданих до каси відомостях на виплату готівки (абзац другий п. 18 розд. II Положення № 148).

Враховуючи викладене, обмежень стосовно використання готівки, яка надійшла в касу, зокрема, в результаті отриманої/повернутої фінансової допомоги, внесків до статутного фонду, для виплати заробітної плати діючим законодавством не встановлено. При цьому, зберігати готівку в касі для виплати заробітної плати понад установлений ліміт каси підприємство має право протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат.

Орган, до якого необхідно подати заяву для внесення місць зберігання алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру місць зберігання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

З 27.07.2024 набрав чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), крім окремих його норм, зокрема, ст. 39 Закону № 3817 щодо функціонування Єдиного реєстру місць зберігання, яка набирає чинності та вводиться в дію з 01 січня 2025 року.

При цьому, п. 2 розд. ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, що Закон України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами (далі – Закон № 481) втрачає чинність з 01 січня 2025 року, положення Закону № 481 до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 Єдиний державний реєстр місць зберігання (далі – Єдиний реєстр) – це перелік місць зберігання, який ведеться податковими органами і містить визначені Законом № 481 відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Aбзацом п’ятим п. 2.1 Порядку ведення Єдиного реєстру, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 № 251 (далі – Порядок № 251) встановлено, що для внесення місць зберігання спирту або алкогольних напоїв або тютюнових виробів до Єдиного реєстру суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Державної податкової служби України.

Для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання роздрібних партій алкогольних напоїв або тютюнових виробів суб’єкти підприємницької діяльності подають заяву до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання (абзац шостий п. 2.1 Порядку № 251).

Отже, для внесення до Єдиного реєстру місць зберігання оптових партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів заява подається до Державної податкової служби України, а для внесення роздрібних партій алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів – до Головного управління ДПС за місцезнаходженням місця зберігання.

Про електронні сервіси ДПС

Одним з пріоритетних напрямків роботи ДПС в умовах воєнного стану є надання максимальної кількості адміністративних послуг у форматах, зручних для платників.

Сучасний сервіс Електронний кабінет створений для забезпечення спілкування платників з податковою службою в електронному вигляді.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua/). 

Нагадуємо, що увійти до приватної частини Електронного кабінету користувач може після проходження електронної ідентифікації:

- з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;         

- через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID);

- за допомогою Дія Підпису;

- за допомогою «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

Сервіси для фізичних осіб об’єднані в окремому меню приватної частини Електронного кабінету – «ЕК для громадян».

За допомогою Е-кабінету платники можуть отримувати низку податкових послуг в режимі онлайн, зокрема:

- подати Облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР для проведення реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр);

- подати Заяву на внесення змін до Державного реєстру за формою № 5ДР;

- направити запит на отримання та отримати відомості про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору.

Зазначені податкові послуги також доступні фізичним особам в безкоштовному мобільному застосунку від ДПС – «Моя податкова», який можна завантажити в App Store або Google Play.

Документи, що надсилаються для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг, електронного документообігу, надання публічних (електронних публічних) послуг.

Правила, порядок та строки розгляду контролюючими органами документів, поданих в електронній формі, є такими самими, як і для документів, поданих у паперовій формі.

Також звертаємо увагу, що платники мають змогу скористатися послугою «єМалятко» та зареєструвати дитину в Державному реєстрі під час державної реєстрації народження. А послуга «ІD-14» дозволяє отримати паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм вперше особі у віці з 14 до 18 років з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі.

Тож пропонуємо користуватися онлайн сервісами ДПС та переконатись в зручності отримання податкових послуг в електронному вигляді.

До уваги платників ПДВ: відображення у декларації операцій з вивезення товарів за межі митної території України за певних умов

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Підпунктом «г» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України, зокрема у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI із змінами (далі – МКУ).

Водночас згідно з п.п. 196.1.16 п. 196.1 ст. 196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з вивезення за межі митної території України незалежно від обраного митного режиму товарів, митна вартість яких не перевищує еквівалент 150 євро.

Частиною дванадцятою ст. 236 МКУ передбачено, що у порядку, передбаченому ст. 236 МКУ, допускається також поміщення у митний режим експорту товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень у разі, якщо:

1) на товари не встановлено вивізне мито;

2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до ст. 197 МКУ.

Для цілей МКУ реєстри (тимчасові та додаткові) міжнародних поштових та експрес-відправлень замінюють митні декларації (частина сьома ст. 236 МКУ).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами (далі – Порядок № 21).

Згідно з п.п. 3 п. 3 розд. V Порядку № 21 в розд. I «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ у рядку 2.1 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ. У рядку 2.2 вказуються обсяги операцій з вивезення товарів за межі митної території України, які звільнені від оподаткування ПДВ.

Обсяги операцій з постачання товарів, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, вказуються у рядку 5. Для платників ПДВ, які заповнюють рядок 5, обов’язковим є подання додатку 5 (Д5) (п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21).

Отже обсяги операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, у тому числі тих, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1 000 євро, що переміщуються (пересилаються) підприємствами за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, вказуються у податковій декларації з ПДВ:

у рядку 2.1 – якщо операція з вивезення товарів оподатковується ПДВ за нульовою ставкою відповідно до вимог п.п. 195.1.1 п. 195.1 та п. 195.2 ст. 195 ПКУ;

у рядку 2.2 – якщо операція з вивезення товарів звільняється від оподаткування ПДВ;

у рядку 5 (з обов’язковим заповненням додатка 5 (Д5)) – якщо операція з вивезення товарів не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Коди бюджетної класифікації, за якими платник сплачує ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб:

- 11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

- 11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

- 11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

- 11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

- 11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню;

- 11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

- 11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

- 11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів;

- 11011200 – податок на доходи фізичних осіб із доходів спеціалістів резидента Дія Сіті;

- 11011300 – податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов’язання, що підлягає сплаті фізичними особами.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (податок) з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до п.п. «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Підпунктом 266.7.1 прим. 1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Згідно з п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ) вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

- алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки;

- сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 01 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку;

- рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року.

Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 ПКУ).

Електронний кабінет: отримання інформації про залишок коштів на єдиному рахунку та витягу щодо стану розрахунків платника з бюджетом і сплати єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 із змінами затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади.

Відповідно до п. 4 розд. II Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2021 року. за № 667/36289, із змінами платник у приватній частині Електронного кабінету має можливість перегляду інформації про рух коштів на єдиному рахунку та доступ до інформації про залишок коштів на єдиному рахунку у пункті меню «Єдиний рахунок/Єдина картка платника».

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, проведення звірки розрахунків платників податків з державним та місцевими бюджетами, а також одержання документа, що підтверджує стан розрахунків, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

Для отримання витягу з інформаційно-комунікаційної системи ДПС (далі – ІКС ДПС) щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) (далі – Витяг), платнику в приватній частині Електронного кабінету за допомогою пункту меню «Заяви, запити для отримання інформації» необхідно за основним місцем обліку створити та надіслати до відповідного органу ДПС запит «Про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за ідентифікатором форми J1300207 (для юридичних осіб) та F1300207 (для фізичних осіб).

При цьому, Запит за декілька календарних років платником податків подається за кожен календарний рік окремо, але не більше ніж за п’ять календарних років, відлік яких починається з року прийняття Запиту.

Платник податків отримує Витяг у пункті меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету у термін не пізніше 2-ого робочого дня після дня прийняття ІКС ДПС Запиту.

Наказ № 400: зміни, внесені до табличної частини ПН і РК та до деяких правил складання ПН

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що Державна податкова служба України (далі – ДПС) у листі від 27.09.2024 № 26926/7/99-00-21-03-02-07 (далі – лист № 26926) повідомила.

У зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (Наказ № 400), ДПС проінформувала про окремі особливості складання податкової накладної (ПН), розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (РК) та їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Нагадуємо, що Наказ № 400 набрав чинності з 01.10.2024 (офіційно опубліковано 25.09.2024 в «Офіційному віснику України» № 82).

Наказом № 400, зокрема, викладено у новій редакції форми ПН та РК, а також внесено зміни до Порядку заповнення податкової накладної (далі – Порядок).

Щодо змін, внесених Наказом № 400 до табличної частини ПН та РК ДПС звернула увагу на наступне.

Графу 3.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини ПН (графу 4.2 «ознака товару» розділу Б табличної частини РК) розділено на дві різні частини: 3.2.1 та 3.2.2. (4.2.1 та 4.2.2 відповідно).

Підпунктом 2 пункту 16 Порядку встановлено, що у графі 3.2.1 «Імпорт» розділу Б табличної частини ПН (4.2.1 розділу Б табличної частини РК) у разі постачання товару, ввезеного на митну територію України, проставляється позначка «Х». Ця графа заповнюється на всіх етапах постачання товару.

Крім того, Наказом № 400 внесено ряд змін до правил складання ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності. Це ПН, які складаються відповідно до пункту 8 Порядку, і в яких зазначено тип причини 13.

Згідно з підпунктами 3 та 9 пункту 16 Порядку у ПН, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності:

- у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця);

- у графі 4 вказується одиниця виміру товару/послуги;

- обов’язково заповнюються графи 3.1, 3.2.1, 3.3, 5 ‒ 9.

Водночас у РК, що подаються на реєстрацію в ЄРПН починаючи з 01.10.2024 до ПН, які були складені відповідно до пункту 8 Порядку з типом причини 13, та які були зареєстровані в ЄРПН до 01.10.2024, у графі 2 зазначається та ж інформація, яка була вказана в зареєстрованій ПН (дати складання та номери ПН, складених постачальниками на платника податку при постачанні йому виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, які такий платник податку використав не в господарській діяльності).

ДПС успішно здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією за Стандартом CRS

Державна податкова служба України 19 серпня 2022 року як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information) (далі – Багатостороння угода CRS).

Після позитивного проходження оцінювання рівня інформаційної безпеки ДПС, що проводилось Глобальним форумом ОЕСР, Багатостороння угода CRS 28.06.2024 набрала чинності для України.

Відповідно до положень Багатосторонньої угоди CRS обмін інформацією здійснюється впродовж дев’яти місяців після закінчення календарного року, якого стосується інформація (до 30 вересня).

Так, станом на 30 вересня 2024 року ДПС, як компетентним органом України для цілей CRS, успішно здійснено перший взаємний міжнародний автоматичний обмін інформацією CRS із країнами – Партнерами по обміну, що засвідчує належне впровадження CRS в українське законодавство та визнання України належним партнером для інформаційного обміну на міжнародній арені.

За результатами інформаційного обміну CRS ДПС забезпечено:

- отримання інформації від понад 50 іноземних юрисдикцій;

- направлення інформації до понад 30 іноземних юрисдикцій.

Впровадження CRS в українське законодавство та здійснення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією CRS відбулось за підтримки Програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM).

Плата за землю: своєчасний перегляд нормативної грошової оцінки земельних ділянок

Відеоматеріал по темі⇓ 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/829185.html

Удосконалення процесів ведення обліку платежів та створення/удосконалення відповідних сервісів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників.

Відповідно до пункту 421.2 статті 421 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із внесеними змінами і доповненнями) (далі – Кодекс), Електронний кабінет платника податків забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов'язків, визначених ПКУ та іншими законами, в тому числі управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені, відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) (далі – ПКУ) повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання органом ДПС здійснюється тільки на підставі заяви платника, поданої протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

В Електронному кабінеті платника податків реалізовано можливість подання платниками заяв про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та/або пені, із зазначенням напряму перерахування коштів:

на рахунок платника податків у банку / небанківському надавачу платіжних послуг;

на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету.

Подання платниками Заяв в електронній формі забезпечено засобами приватної частини ІКС «Електронний кабінет» за наступними кодами електронних форм:

J 1302002 – для юридичних осіб;

F 1302002 – для фізичних осіб.

Діють нові довідники податкових пільг

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі опубліковані нові довідники податкових пільг станом на 30.09.2024, а саме:

№ 126/1 – Довідник податкових пільг, що є втратами доходів бюджету;

№ 126/2 – Довідник інших податкових пільг.

Нагадуємо, що у довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, а також початок та кінець дії пільг.

Облік сум податкових пільг, отриманих суб’єктами господарювання, здійснюють контролюючі органи на підставі інформації, наявної у поданих такими платниками податкових деклараціях.

Ознайомитись з довідниками можливо за посиланням

https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html .

Січень – вересень 2024 року: до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентних платежів

З початку поточного року загальний фонд державного бюджету платники рентної плати Дніпропетровської області наповнили на понад 4,1 млрд гривень. Це на 1,9 млрд грн, або 85,8 відс., більше надходжень у січні – вересні 2023 року.

Податковим кодексом України (ПКУ) визначено, що рентна плата – це загальнодержавний податок (п.п. 9.1.6 п. 9.1 ст. 9 ПКУ), що складається з (п. 251.1 ст. 251 ПКУ):

- рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;

- рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

- рентної плати за користування радіочастотним спектром (радіочастотним ресурсом) України;

- рентної плати за спеціальне використання води;

- рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;

- рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Дякуємо платникам за відповідальне ставлення до сплати податків та фінансовий внесок у підтримку держави та регіону.

Інформаційна зустріч з суб’єктами господарювання щодо легалізації трудових відносин

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

Днями, податківці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та представники місцевої влади Інгулецького району міста Кривого Рогу відвідали малий бізнес з метою інформування суб’єктів господарювання працювати виключно в правовому полі щодо легалізації зайнятості та легалізації заробітної плати.

Податківці розповіли щодо вимог та належного оформлення найманих працівників з виплатою легальної заробітної плати не менше мінімальної та ступеню відповідальності роботодавців. Роз’яснили  про наслідки та штрафні санкції при використанні нелегальної праці. Закликали сумлінно сплачувати податки та збори, таким чином підтримувати економічний фронт в умовах воєнного стану.

Присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.

За «круглим столом» про  податкове законодавство

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, у Криворізькій південній ДПІ проведено зустріч з платниками податків у форматі «круглого столу». Податківці надали роз’яснення стосовно актуальних питань податкового законодавства:

щодо основних аспектів Національної стратегії доходів (далі – НСД) до 2030 року;

щодо декларування доходів, задля отримання податкової знижки, через застосунок «Моя податкова» від ДПС;

щодо повідомлення податкову при офіційному працевлаштуванні найманих робітників;

отримання електронних послуг через «Електронний кабінет»;

сервіс «Пульс» Державної податкової служби України та інше.

Присутні отримали друковану продукцію інформаційно-роз’яснювального характеру.