Яка відповідальність застосовується до особи, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, але своєчасно не зареєструвалась як платник ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок реєстрації платників ПДВ регулюється статтями 180 – 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та регламентується розд. III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення № 1130).

Відповідно до п. 183.2 ст. 183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст. 181 ПКУ.

Згідно з п. 183.10 ст. 183 ПКУ будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

При цьому, з урахуванням п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, передбачених ПКУ або іншим законодавством, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.6 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Відповідно до п. 123.2. ст. 123 розд. II ПКУ діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання.

Згідно з п. 123.3 ст. 123 ПКУ діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання.

Враховуючи викладене, якщо особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ та не зареєстрована платником ПДВ у порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ (у зв’язку із неподанням реєстраційної заяви), до такої особи застосовується відповідальність, передбачена пп. 123.1 – 123.3 ст. 123 ПКУ (в залежності від характеру порушення).

При цьому, відповідальність за неподання податкової декларації з ПДВ та за відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних до такої особи не застосовується, оскільки з урахуванням вимог п. 46.1 ст. 46 ПКУ та п. 201.8 ст. 201 ПКУ обов’язок щодо подання податкової декларації з ПДВ покладається на платника ПДВ та право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 ПКУ.

 

Заповнення звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв за деякими кодами продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» зі змінами та доповненнями (далі – Наказ № 49) затверджено, зокрема Форму звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту» (далі – Звіт № 1-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту      № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв» (далі – Звіт № 2-РС) та порядок її заповнення, Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт № 1-ОА) та порядок її заповнення.

При цьому у Звітах № 1-РС, № 2-РС, № 1-ОА передбачено відображення показників у графах «Вид продукції» та «Код продукції», які заповнюються згідно з додатком до Наказу № 49, відповідно до якого:

- до коду 33 відноситься вид продукції «Вина виноградні», у тому числі коди 34, 37; до коду 40 відноситься вид продукції «Виноматеріали», у тому числі коди 41, 42, 43, 46; до коду 59 відноситься вид продукції «Лікеро-горілчані вироби», у тому числі коди 60-63.

Продукція, яка відноситься до кодів 34, 37, 41, 42, 43, 46, 60-63 відображається у звітах щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв двічі: перший раз як самостійний код та вид продукції (34, 37, 41, 42, 43,46, 60-63) та другий – у складі відповідного коду та виду продукції, до складу якого такий код та вид віднесено (33, 40, 59).

Тобто значення показників продукції:

- за кодом 33 «Вина виноградні» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 34, 37;

- за кодом 40 «Виноматеріали» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 41, 42, 43, 46;

- за кодом 59 «Лікеро-горілчані вироби» повинно дорівнювати або перевищувати сумарне значення показників за кодами 60 – 63.

Водночас, не відображення у відповідних звітах обсягів продукції у графах «Вид продукції» та «Код продукції», у тому числі, по кодам 34, 37, 41, 42, 43,46,    60-63, вважається наданням звіту з недостовірними даними незалежно від заповнення показників по кодам 33, 40, 59.

 

Під час торгівлі підакцизними товарами у розрахункових документах РРО/ПРРО код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД обов’язковий!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наразі діють коди згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), запроваджені Законом України від 19 жовтня 2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України».

Суб’єктам господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) або програмних РРО, що під час торгівлі підакцизними товарами необхідно дотримуватися вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265, яким встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов'язані проводити розрахункові операції через РРО та/або програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265, у тому числі, але не виключно, передбачена:

- пунктом 7 статті 17 Закону № 265 – триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Зазначаємо, що за рахунок забезпечення суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 Закону № 265 ДПС розраховує частки для зарахування до відповідного бюджету місцевого самоврядування акцизного податку з роздрібного продажу окремих підакцизних товарів на основі даних РРО та/або програмних РРО про загальну вартість операцій з роздрібної торгівлі окремих підакцизних товарів за відповідний період.

Звертаємо увагу платників податків та центри сервісного обслуговування на необхідності коректного та повного відображення (у відповідних рядках та/або тегах) у фіскальних чеках РРО та/або програмних РРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів.

 

Роботодавці зобов’язані оформляти трудові відносини відповідно до вимог законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Наймати працівників можуть компанії, приватні підприємці, а також фізичні особи, які беруть на роботу кухарів, нянь, водіїв та ін.

При цьому всі вони стають роботодавцями і мають дотримуватися трудового законодавства. 

Часто роботодавці укладають з працівниками цивільно-правові угоди, а не трудові. У відносинах працівник – роботодавець має укладатися трудовий договір. Цивільно-правова угода про надання послуг укладається в разі співпраці з незалежним підрядником або особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто займається підприємництвом, бізнесом.

Порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками є однаковим для всіх роботодавців. Він включає три основні кроки:

- укладення трудового договору;

- оформлення наказу про прийняття на роботу;

- повідомлення Державної податкової служби.

 

ФОП припиняє підприємницьку діяльність: чи повідомляє контролюючий орган про позапланову невиїзну перевірку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до підпунктів 65.10.1 і 65.10.2 п. 65.10 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі:

- внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;

- припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу – з дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення або іншої дати, визначеної законом, що регулює реєстрацію відповідної незалежної професійної діяльності, датою припинення, зупинення або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

Підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є інформація органів державної реєстрації (п.п. 66.1.1 п. 66.1 ст. 66 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588), підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з ЄДР про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення або зупинення незалежної професійної діяльності або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу, за наявності документально підтвердженої інформації відповідного реєстру чи уповноваженого органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на заняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви за формою № 8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за формою № 6-ОПП (п.п. 2 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588).

Відповідно до абзаців п’ятого і сьомого п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПКУ документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ПКУ.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ст. 79 ПКУ).

За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка (п. 79.5 ст. 79 ПКУ).

Згідно з п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або якщо подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПКУ визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до ст. 42 ПКУ платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Отже, до початку проведення позапланової невиїзної перевірки, пов’язаної з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця або незалежної професійної діяльності фізичної особи перевірки, посадові особи контролюючого органу зобов’язані направити копію наказу та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки.

 

Фізичні особи мають можливість скористатись калькулятором для обчислення сум податку на нерухоме майно та плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються фізичній особі – платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Відповідно до п.п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПКУ податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно,відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Звертаємо увагу, що для зручності платників на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/calculator/realty розміщено калькулятор обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб.

Крім того, згідно з абзацом першим п. 286.5 ст. 286 нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю)), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Земельний податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац перший п. 287.5 ст. 287 ПКУ).

За допомогою сервісу Калькулятор обчислення плати за землю з фізичних осіб (https://tax.gov.ua/calculator/land) можна швидко та просто визначити розмір плати за землю з фізичних осіб (земельного податку та орендної плати за землю державної та/або комунальної власності).

 

До уваги небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку із набранням чинності з 16.03.2024 Законом України від 23 лютого 2024 року   № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства», яким внесено зміни до п.п. 69.32 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), встановлено термін (01.08.2024) для подання повідомлень небанківськими надавачами платіжних послуг/емітентами електронних грошей про відкриття щодо рахунків/електронних гаманців, не закритих на день набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2888-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг» (набрав чинності 01.04.2023).

Отже, небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей, які у період до 01.04.2023 відкривали рахунки/електронні гаманці платникам податків, визначеним п. 69.1 ст. 69 Кодексу, у термін до 01.08.2024 мають повідомити контролюючі органи про відкриті до 01.04.2023 і не закриті на цю дату рахунки/електронні гаманці у порядку та за формою, встановленими Порядком подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків/електронних гаманців платників податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей до контролюючих органів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, із змінами.

За власним бажанням небанківські надавачі платіжних послуг/емітенти електронних грошей можуть повідомити контролюючі органи про відкриття зазначених рахунків/електронних гаманців до настання встановленого терміну (01.08.2024) у будь-який зручний час.

Після 01.08.2024 здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем, відкритим до 01.04.2023, дозволяється за умови отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік. 

У разі неподання до 01.08.2024 зазначеного повідомлення вважатиметься, що небанківський надавач платіжних послуг/емітент електронних грошей розпочав здійснення видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем до отримання повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах.

 

Про подання уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи ФОПом на загальній системі оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду.

Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», із змінами.

Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім, обмежень визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку (п. 50.1 ст. 50 ПКУ).

Уточнення (виправлення) сум податкового зобов’язання фізичної особи – підприємця при самостійному виявленні помилок здійснюється у розділі VI «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у попередніх звітних періодах» податкової декларації.

Щодо отримання ППР про сплату податку на нерухоме майно фізичними особами, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована РФ територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території Украї

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (п. 45.1 ПКУ).

Згідно з положеннями п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному п. 42.4 ст. 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Абзацами першим – шостим п. 42.4 ст. 42 ПКУ встановлено, що платники податків, які пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами) (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) (далі – Закон № 2155).

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому п. 42.4 ст. 42 ПКУ, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог Законів № 851 та № 2155 та є доступним в Електронному кабінеті.

Датою вручення платнику податків або фінансовому агенту документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

При цьому строк доставки документа в Електронний кабінет, визначений абзацом п’ятим п. 42.4 ст. 42 ПКУ, не зараховується до строку надіслання документів, визначеного ПКУ.

Форма заяви про бажання отримувати документ через Електронний кабінет затверджена наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637 «Про затвердження Порядку функціонування Електронного кабінету» (із змінами).

Отже, фізичним особам, адреси місця проживання (реєстрації) яких є територія активних бойових дій або тимчасово окупована російською федерацією територія, а об’єкти нерухомості знаходяться на підконтрольній території України, для отримання ППР про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно подати заяву про бажання отримувати документ через Електронний кабінет. При цьому, ППР будуть надсилатися контролюючими органами в Електронний кабінет з одночасним надісланням фізичним особам на їх електронні адреси інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.

 

За яким ідентифікатором форми подається остання податкова декларація платника єдиного податку у разі припинення підприємницької діяльності?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що згідно з п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п. 295.8 ст. 295 ПКУ).

У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (п. 294.6 ст. 294 ПКУ).

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Водночас, якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду (п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:

- за ідентифікатором форми F0103406 (для першої та другої груп – рiчна);

- за ідентифікатором форми F0103308 (для третьої групи – квартальна).

Отже, враховуючи норму п. 296.2 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для річного податкового (звітного) періоду, фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (першої – другої груп) щодо якої до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності, подає востаннє за річний податковий (звітний) період, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, Декларацію за ідентифікатором форми F0103406 (незалежно від того до закінчення звітного періоду чи ні подається остання Декларація).

При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103406 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається річний звітний (податковий) період, а саме: рік та період (рік).

 

Які дії суб’єкта господарювання, якщо в ПРРО при відкритті зміни надходить повідомлення «Компанія заблокована»?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що в «ПРРО ДПС» повідомлення з текстом «Компанія заблокована» не використовуються, тобто суб’єкт господарювання – користувач програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) застосовує програмне рішення іншого, ніж ДПС, виробника ПРРО. 

Для отримання роз’яснення та причин надходження повідомлення з текстом «Компанія заблокована» при відкритті зміни на ПРРО, користувачеві ПРРО, необхідно звертатись безпосередньо до розробника відповідного програмного забезпечення. 

Блокування роботи ПРРО може відбутися з причин скасування/блокування сертифіката відкритого ключа електронного підпису особи або електронної печатки суб’єкта господарювання, що використовується в ПРРО, в тому числі через закінчення строку дії такого сертифіката. 

Суб’єкту господарювання необхідно перевірити каталог, у якому збережено файл секретного ключа та сертифіката кваліфікованого електронного підпису, а також переконатися, що в обраному каталозі знаходяться лише: 

1 – файл діючого (нового) ключа; 

1 – файл діючого (нового) сертифіката для підписання. 

При цьому обраний каталог не повинен містити інших файлів, ключів, сертифікатів. 

 

Про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів

З 01.05.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України  від 26 квітня 2024 року № 466 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів» (Урядовий кур'єр, 2024, 05, 01.05.2024 № 89) (далі – постанова).

Прийнятою постановою запроваджується Єдиний державний реєстр обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів (далі – Єдиний реєстр обладнання), який починає функціонувати через 30 днів з дня набрання чинності постановою, тобто з 31.05.2024.

Форму заяви про реєстрацію обладнання в Єдиному реєстрі обладнання затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.02.2024 № 99 «Про затвердження форм заяв про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів, про внесення змін до відомостей, про виключення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2024 року за № 382/41727.

Заява про реєстрацію обладнання для підготовки або обробки тютюну, тютюнової сировини, промислового виробництва тютюнових виробів подається протягом 10 робочих днів з дня набуття права власності/користування на обладнання, що знаходиться на території України, а в разі його ввезення на митну територію України – протягом 10 робочих днів із дня завершення його митного оформлення.

Для реєстрації обладнання в Єдиному реєстрі обладнання власники обладнання або імпортери обладнання, чи уповноважені ними особи або користувачі обладнання, що на 31.05.2024 перебуває у їх власності/користуванні, в тому числі, те, яке було внесено до Єдиного державного реєстру обладнання для промислового виробництва сигарет та цигарок, так і те, яке не було внесено до нього у зв’язку з тим, що до уточнення переліку, зазначеного у статті 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481), не підлягало внесенню до реєстру, подають заяву про реєстрацію такого обладнання в Єдиному реєстрі обладнання та копії документів, що підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності на обладнання/ користування обладнанням протягом 10 календарних днів з дня початку його функціонування (з 31.05.2024).

У разі відсутності у суб’єкта господарювання на дату початку функціонування Єдиного державного реєстру обладнання документів, які підтверджують ввезення обладнання на митну територію України або право власності / користування обладнання, у зв’язку зі спливом терміну їх зберігання або втратою таких документів внаслідок виникнення форс-мажорних обставин такий суб’єкт господарювання подає інші документи, що підтверджують наявність у нього на обліку такого обладнання.

Відповідно до статті 17 Закону № 481 за порушення норм статті 21 цього Закону до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.

 

До уваги платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб!

З набранням чинності 01.01.2022 Закону України від 16 грудня 2020 року № 1089-IX «Про електронні комунікації» (далі – Закон № 1089) платники податків – юридичні особи при постачанні електронних комунікаційних послуг не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Так, пунктом 291.5 статті 291 Податкового кодексу України (далі ‒ Кодекс) визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Відповідно до підпункту 8 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої ‒ третьої групи суб’єкти господарювання, зокрема юридичні особи, які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Тобто заборона перебування на спрощеній системі оподаткування стосується суб’єктів господарювання – юридичних осіб, які в рамках надання послуг у сфері електронних комунікацій здійснюють технічне обслуговування та експлуатацію відповідних мереж, у тому числі надають доступ до таких мереж.

Відповідно до Закону № 1089 оператор і є постачальником при постачанні електронних комунікаційних послуг. Постачальник електронних комунікаційних послуг ‒ суб’єкт господарювання, який  надає та/або має право надавати електронні комунікаційні послуги на власних мережах та/або на мережах інших постачальників електронних комунікаційних послуг. На відміну від попереднього Закону України від 18 листопада 2003 року № 1280-IV «Про телекомунікації» (діяв до  01.01.2022), який розділяв ці поняття та визначав окремо поняття «провайдер телекомунікацій» (суб’єкт  господарювання,  який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку).

Водночас для застосування спрощеної системи оподаткування платники податків подають заяву за формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025. Форма цієї заяви передбачає зазначення платниками видів діяльності за кодами КВЕД ДК 009:2010, які суб’єкт господарювання має здійснювати, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування.

Класифікація видів економічної діяльності (далі ‒ КВЕД-2010) затверджена наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396. Цей наказ визначає методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора КВЕД-2010. Згідно з КВЕД-2010 діяльність із надання послуг доступу до мережі «Інтернет» не належить до окремого класу або підкласу видів економічної діяльності, а є складовою класу 61.10 «Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку».

Отже, юридичні особи, які подають заяву на реєстрацію платника єдиного податку третьої групи із зазначенням КВЕД класу 61.10 « Діяльність у сфері проводового електрозв’язку» та класу 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», на сьогодні не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Міністерство фінансів України підтримало позицію ДПС.

Водночас зазначаємо, що платники єдиного податку – юридичні особи зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також реєстрація платником єдиного податку – юридичної особи може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу.

При цьому наголошуємо, що анулювання платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи з Реєстру платників єдиного податку відбувається виключно у разі здійснення таким суб’єктом господарювання заборонених видів господарської діяльності.

 

Сервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує. 

Сервіс «Пульс» приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).

Надати інформацію можна, здійснивши наступне:

Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007.

Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач щоденно з 8:00 до 19:00, у п’ятницю з 8:00 до 18:00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть «1».

Крок 3. Зачекайте з’єднання з працівником та залиште Інформацію.

При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.

У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.

Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п’ятницю з 18:00 (також у суботу та неділю) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.

Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua .

Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.

Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.

Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

 

Щодо новацій податкового законодавства

Верховною Радою України 23 лютого 2024 року прийнято Закон України № 3603–ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення онлайн комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства».

Закон набрав чинності з 16 березня 2024 року, крім деяких положень, які набирають чинності з 1 квітня, 16 червня, 1 липня, 1 серпня 2024 року, зокрема:

- з 16 березня 2024 року набирають чинності такі зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс):

врегулювання питання встановлення податкових пільг з плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на територіях, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення (прийняття рішення сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій є обов’язковим);

збільшення можливостей податкових органів щодо продажу через біржі майна, що перебуває у податковій заставі;

скасування відповідальності за помилкову сплату платником податків грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (за умови своєчасної сплати грошового зобов’язання до бюджету);

не розповсюдження положень Кодексу щодо збільшення фінансового результату до оподаткування у разі безоплатної передачі на користь бюджетних установ товарів, робіт, послуг у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, на випадки передачі нематеріальних активів суб’єктами господарювання державного сектору економіки органам виконавчої влади, до сфери управління яких належать такі суб’єкти;

доповнення переліку отримувачів благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, яка не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, такою категорією, як військовослужбовці (резервістів), які не мають статусу учасників бойових дій та члени сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва;

надання права платнику податків під час подання заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу заявити про бажання зареєструватись платником ПДВ, єдиного податку чи бути включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

врегулювання питання щодо затвердження норм втрат тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;

скасування для платників мінімального податкового зобов’язання обмеження щодо строку для звернення про проведення звірки даних, який наразі становить  тридцять днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

- з 1 квітня 2024 року: 

доповнення переліку доходів, які не включаються до загального оподаткованого доходу платника податків, вартістю незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування;

- з 16 червня 2024 року: 

надання можливості платникам податків взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції, зокрема під час розгляду матеріалів скарг та матеріалів перевірок (порядок такої взаємодії буде врегульовано відповідними нормативно-правовими актами);

- з 1 липня 2024 року: 

скорочення термінів проведення перевірок щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню;

- з 1 серпня 2024 року: 

врегулювання порядку взаємодії податкових органів та Центрального депозитарію цінних паперів і депозитарних установ, уповноважених обслуговувати рахунки власників часток товариств в обліковій системі часток товариств, в частині обміну інформацією про відкриті рахунки.

 

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2024

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що мінімальна заробітна плата (МЗП) – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.

Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинних розмірах. Згідно зі статтею 3 прим.1 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір МЗП. 

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01.04.2024 розмір МЗП у місячному розмірі становитиме 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.

На які показники впливає МЗП?

З 01.04.2024 роботодавець встановлює розмір заробітної плати, яку нараховує найманим працівникам, не нижче 8000 грн та сплачує до бюджетів податок на доходи фізичних осіб у сумі не менше 1440 грн (8000 х 18 %) і військовий збір – не нижче 120 грн (8000 х 1,5 %).

Крім того, мінімальна сума єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з 01.04.2024 складає 1760 грн (8000 х 22 %).

Максимальна база нарахування єдиного внеску становить 15 розмірів мінімальної зарплати, отже у 2024 році вона у:

- січні – березні 106 500 грн;

- квітні – грудні 120 000 гривень.

Максимальна сума єдиного внеску з 01.04.2024 – 26 400 грн (8000 х 15 х 22 %).

Звертаємо увагу роботодавців, що недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, є порушенням трудового законодавства, за яке роботодавці несуть відповідальність.

Загальні підстави відповідальності за порушення законодавства про працю визначені статтею 265 Кодексу законів про працю України.

 

Дніпропетровщина: надходження єдиного внеску до державних цільових фондів перевищили 10,8 млрд гривень

Протягом чотирьох місяців платники Дніпропетровщини поповнили державні цільові фонди єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) на понад 10,8 млрд гривень. Надходження збільшились порівняно з відповідним періодом 2023 року майже на 1,3 млрд, або на 13,3 відсотки. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш. 

Очільниця податкової служби області нагадала, що єдиний внесок – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За рахунок коштів, що надходять від сплати єдиного внеску здійснюється фінансування видатків на виплату, зокрема: пенсій, допомоги по тимчасовій втраті працездатності, допомоги по вагітності і пологах, одноразових та щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві, членам їх сімей, інших видів страхових виплат, встановлених законом.

Дякуємо платникам за фінансову підтримку держави! 

 

До уваги громадських організацій!

Стосовно реєстрації громадських організацій (ГО) платником ПДВ та звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги (у вигляді продовольчих товарів) постраждалим територіальним громадам для безкоштовної передачі її набувачам благодійної допомоги (громадянам).

Згідно із Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) бенефіціар – набувач благодійної допомоги (зокрема, територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених Законом № 5073, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах (частина перша ст. 3 Закону № 5073).

Суб’єктами благодійної діяльності є благодійні організації, які утворені та діють відповідно до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари (частина перша ст. 4 Закону № 5073).

У ст. 6 Закону № 5073 передбачено можливість безоплатної передачі благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності, відповідно до Закону № 5073.

Від імені та у інтересах територіальної громади правочини вчиняють уповноважені ними органи місцевого самоврядування (далі – ОМС) (частина перша ст. 169, 172, 173, 327 Цивільного кодексу України, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Таким чином, якщо діяльність ОМС здійснюється у сферах, зазначених у ст. 3 Закону № 5073, з дотриманням всіх обов’язкових умов, передбачених спеціальним законодавством, то ОМС можуть отримувати благодійну (у тому числі – гуманітарну) допомогу для передачі набувачам благодійної допомоги.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу України (далі – Кодекс) (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. (п. 181.1 ст. 181 Кодексу).

Для цілей реєстрації платником ПДВ до загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг включаються операції, що оподатковуються за будь-якою ставкою ПДВ (20 %, 0 %, 7 %, 14 %) та звільнені від оподаткування ПДВ.

При цьому операції, передбачені п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником податком на додану вартість відповідно до статті 181 Кодексу (п.п. 69.12 п.69 підр. 10 розд. XX Кодексу).

З огляду на викладене, утворена і зареєстрована відповідно до законодавства ГО не підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу перевищують 1 млн гривень.

Згідно із п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених п.п. 197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

 

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо формування Повідомлень про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (КІК) (два чи одне), якщо дата відчуження частки відбувається в одному місяці (серпні), а дата припинення здійснення фактичного контролю в іншому місяці (вересні), інформує наступне. 

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України. 

Згідно з п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. І Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про: 

- кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ; 

- заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; 

- кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39 прим. 2 ПКУ; 

- ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи. 

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512. 

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної (юридичної) особи – резидента протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) засобами електронного зв’язку в електронній формі. 

Отже, юридична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39 прим. 2.5.5 п. 39 прим. 2.5 ст. 39 прим. 2 розд. І ПКУ. 

Враховуючи зазначене, у даному випадку необхідно направити на адресу контролюючого органу два таких Повідомлення окремо щодо кожної підстави його подання, зокрема, щодо відчуження частки в іноземній юридичній особі та щодо припинення здійснення фактичного контролю. 

 

Дії суб’єкта господарювання, якщо місця діяльності були зруйновані і всі первинні документи протягом трьох місяців неможливо буде відновити

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Податковий кодекс України (далі – ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 ПКУ). 

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрат, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому ПК для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. 

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. 

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим п. 44.5 ст. 44 ПКУ, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених ст. 200 ПКУ) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених п. 44.5 ст. 44 ПКУ строків, але на строк не більше ніж 120 днів. 

У разі не відновлення документів, зазначених у пп. 44.1 і 44.3 ст. 44 ПКУ, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому п. 44.5 ст. 44 ПКУ, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. 

Разом з цим, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. 

Так, відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПКУ застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності. 

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади. 

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів). 

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків / податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків / податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати. 

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів. 

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану. 

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ покладається на контролюючий орган. 

У разі відмови у застосуванні положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови. 

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні. 

Разом з тим, відповідно до п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі – Положення № 879), у разі встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів) в обсязі, визначеному керівником підприємства, обов’язково проводиться інвентаризація активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання. 

Положення № 879 застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності (далі – підприємства). 

При цьому згідно з п. 8 розд. I Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств. 

Керівники підприємств, зазначених в абзаці першому п. 8 розд. I Положення № 879, у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна, можуть прийняти рішення про проведення інвентаризації такого окремо визначеного майна на день встановлення таких фактів. 

Зазначені підприємства зобов’язані провести інвентаризацію станом на 01 число місяця, що настає за місяцем, у якому зникли перешкоди доступу до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, та відобразити результати інвентаризації в бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду. 

Порядок документального оформлення інвентаризації активів та зобов’язань, що перебувають на балансі суб’єкта господарювання, визначено у Положенні № 879. 

 

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.

Пунктом 6 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями визначено, що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05  жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 ст. 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

- у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

- у заголовній частині розрахунку коригування – дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

- у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

 

Як заповнюються реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» платіжної інструкції для зарахування коштів на єдиний рахунок?

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) звертає увагу, що відповідно до п. 37 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163, до обов’язкових реквізитів платіжної інструкції належать, зокрема, унікальний ідентифікатор отримувача або найменування/прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), код отримувача та номер його рахунку, призначення платежу.

При перерахуванні коштів на єдиний рахунок отримувачем є Державна податкова служба України, на ім’я якої в Державній казначейської служби України відкрито єдиний рахунок.

Інформація щодо реквізитів єдиного рахунку (найменування, код та номер рахунку отримувача) повідомляється ДПС платнику через електронний кабінет у день включення такого платника до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.

Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює платіжну інструкцію на їх переказ відповідно до вимог Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 148).

Відповідно до п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим. 1.5 ст. 35 прим. 1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI;

2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

- у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

- у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

- у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до п.п. 2 п. 6 розд. ІІ Порядку № 148 за кожним таким платежем.