Який порядок створення РРО фіскального звітного чеку (щоденного Z-звіту), якщо тривалість зміни (робочого дня) становить 24 години?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними РРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Ця норма враховує особливості роботи РРО, які повинні забезпечувати створення у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) за кожний робочий день.

Пунктом 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 із змінами та доповненнями (далі – Вимоги № 199), наведено визначення «зміна» – це період роботи РРО від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту.

У примітках, наведених у додатку «Формат і розрядність даних, що зберігаються у фіскальній пам’яті» до Вимог № 199 доводиться важливе уточнення: максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години.

Оскільки в добі всього 24 години (тобто, день триває з 0 годин ранку та закінчується 24 годиною вночі), при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня.

Відповідно до п. 7 Вимог № 199 усі режими роботи РРО, крім тих, що забезпечують усунення причин блокування, повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання працює цілодобово, то фіскальний звітний чек (щоденний Z-звіт) повинен створюватись РРО кожного дня по закінченню робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Яким чином СГ при використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» може встановити знижку для товарів (послуг) у чеку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Програмне забезпечення «ПРРО ДПС» надає можливість проведення операцій з продажу товарів (послуг) з використанням знижки та/або заокругленої надбавки як на суму окремих товарів у чеку так і на всю суму розрахункового документа. Можливо застосування знижки на суму або відсоткової знижки.

Щоб встановити знижку для всіх товарів/послуг у чеку, суб’єкту господарювання необхідно виконати наступні операції:

- натиснути кнопку «Знижка на чек» у області «Кошик»;

- у вікні, що відкриється, обрати тип знижки: «Знижка на суму» – для введення знижки у гривнях або обрати вкладку «Відсоткова знижка» – для введення розміру знижки у відсотках;

- ввести розмір знижки та натиснути «Продовжити».

Сума знижки «Знижка на суму» розподіляється між позиціями у чеку.

При застосуванні знижки «Відсоткова знижка» введений розмір відсотка знижки застосовується до кожної позиції у «Кошику».

Ви власник бізнесу і використовуєте незадекларовану працю?

Пам’ятайте, що незадекларована праця – це ризик для вас і вашого бізнесу.

Ви можете втратити досвідчених і кваліфікованих працівників, які знайдуть краще місце роботи.

Ви можете отримати штраф за порушення трудового законодавства.

Ви можете мати проблеми з отриманням кредитів, інвестицій, державних замовлень.

Ви погіршуєте економічну ситуацію в країні, особливо під час війни, зменшуючи надходження до бюджету і соціальних фондів.

Платіть своїм працівникам білу зарплату і оформлюйте їх за трудовим договором.

Задекларована праця - це ваша репутація і ваш успіх!

Не уклали трудовий договір із найманим працівником? Будьте готові сплатити великий штраф, який може суттєво вдарити по вашому бізнесу.

За ввезені товари держбюджет з початку року отримав від платників Дніпропетровщини понад 139,8 млн грн акцизного податку

У січні – листопаді 2023 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини за ввезені товари надійшло понад 139,8 млн грн акцизного податку. У порівнянні з минулорічним показником відповідного періоду надходження збільшились на понад 61,7 млн грн, або на 79 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Наталя Федаш висловила подяку платникам за своєчасно сплачені податки і збори та нагадала, що платники подають декларацію акцизного податку за звітний (податковий) період – листопад 2023 року за оновленою формою, з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2023 року № 1396/40452) та від 18.08.2023 № 444 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.07.2023 № 414» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.08.2023 № 1465/40521), які набрали чинності з 05 жовтня 2023 року.

До уваги платників ПДВ, які реорганізовуються!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) сума Σ накл. Платника податку на додану вартість (далі – податок), реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи правонаступника, використовується під час обрахунку суми Σ накл.  правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі – Порядок № 569) встановлено, що сума податку (Σ накл.) платника податку, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на дату державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обчислення суми податку (Σ накл.) правонаступника такого реорганізованого платника податку за умови повідомлення таким реорганізованим платником податку контролюючого органу відповідно до п.п.  16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Кодексу та з урахуванням результатів проведеної згідно з  п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу перевірки.

Форма Заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку в СЕА ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізовується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість) (далі – Заява) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (зі змінами) (далі – Наказ № 21).

Сума податку (Σ накл.) платника податку, що реорганізовується шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), зазначається таким платником податку у Заяві (таблиця 4 додатку 4) відповідно до розподіленої частки майна згідно з розподільчим балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку – правонаступників.

Сума податку (Σ накл.) платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано, зазначається таким платником податку – правонаступником у заяві відповідно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом, яка подається у складі податкової декларації з податку із зазначенням платників податку, яких реорганізовано. Така Заява (таблиця 5 додатку 4) подається після підтвердження суми податку (Σ накл.) документальною перевіркою контролюючого органу.

При заповненні податкової звітності платнику податку, що реорганізовується, та правонаступнику слід звернути увагу на відповідність показників у таблицях 4 та 5 додатку 4 до декларації, зокрема:

- суми (Σ накл.), зазначені у кол. 3 таблиці 5 додатка 4, повинні відповідати сумі (Σ накл.), зазначеної у кол. 3 таблиці 4 додатка 4  платника податку, що реорганізується;

- реєстраційна сума (Σ накл.), зазначена у кол. 4 таблиці 5 додатка 4, повинна відповідати сумі ліміту (Σ накл.) платника податку, що реорганізується згідно з часткою, зазначеною ним у розподільчому балансі/передавальному акті, з урахуванням винесених податкових повідомлень-рішень за наслідками проведеної контролюючим органом  документальної перевірки платника, що реорганізується.

Зазначені правонаступником у графах 5 та 6 таблиці 5 додатку 4 дата, номер акту (довідки) перевірки повинні відповідати даті та номеру акту (довідки) перевірки, зазначеному платником у таблиці 3 (графи 6 та 7) додатку 2 до Декларації, а також номеру та даті акту перевірки, складеному контролюючим органам по платнику, що реорганізується.

Закон України № 3453: які платники включаються до плану-графіка проведення документальних планових перевірок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 08.12.2023 набрав чинності Закон України від 09 листопада 2023 року № 3453-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок».

З урахуванням змін, внесених, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року включно до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки можуть бути включені виключно:

Платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції;

Платники податків, які здійснюють/здійснювали діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес);

Платники податків, які надають/надавали фінансові, платіжні послуги;

Нерезиденти, які здійснюють/здійснювали в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, та/або відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва нерезидента, які відповідають хоча б одному з таких критеріїв: рівень зростання податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень зростання доходів платника податків; декларування нарахованої заробітної плати за відсутності декларування об’єкта оподаткування податком на прибуток або декларування доходу, звільненого від оподаткування відповідно до міжнародного договору України;

Інші платники податків, які на основі показників, сформованих за підсумками 2021 календарного року, відповідають хоча б одному з таких критеріїв:

- рівень сплати податку на прибуток на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників єдиного податку;

- рівень сплати податку на додану вартість на 50 і більше відсотків менший, ніж рівень сплати податку у відповідній галузі. Цей критерій не поширюється на платників податків, у яких операції з вивезення товарів за межі митної території України становлять 25 і більше відсотків загального обсягу постачання та одночасно рівень сплати податку на прибуток становить не менше 50 відсотків рівня сплати податку на прибуток у відповідній галузі;

- дебіторська заборгованість перевищує кредиторську заборгованість більше ніж у два рази;

- загальна сума витрат, відображених у податковій декларації про майновий стан і доходи, становить 75 або більше відсотків суми загального річного доходу, задекларованого у такій декларації, за умови що сума загального річного доходу, отриманого від провадження підприємницької діяльності, становить 10 мільйонів гривень і більше;

- нарахування та/або виплата податковим агентом – юридичною особою доходів у вигляді заробітної плати в розмірі менше середньої заробітної плати у відповідній галузі у відповідному регіоні (за основним місцем обліку в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику).

Внесення змін до плану-графіка може здійснюватися щомісячно з урахуванням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), наявності/відсутності безпечних умов для проведення перевірок.

Норми визначені п. п. 69.352 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

 

До уваги фізичних осіб, які подають податкову декларацію про майновий стан і доходи!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 28.08.2023 № 467 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.10.2023 за №1817/40873) (далі – Наказ № 467) внесено зміни до:

- форми податкової декларації про майновий стан і доходи;

- Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Наказ № 467 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 30.11.2023  № 96 і він набере чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування, а саме: 30 грудня 2023 року.

Договір емфітевзису укладений у 2019 році. Уся сума по договору виплачена у 2019 році. Чи можна, починаючи із 2022 року, щорічно враховувати у зменшення МПЗ суми ПДФО та ВЗ, які утримані та сплачені у 2019 році, пропорційно сумі нарахованої амортизації? 

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області  повідомляє. 

У разі використання земельної ділянки на праві емфітевзису ПДФО та ВЗ, сплачені під час здійснення виплат за таким договором емфітевзису, щорічно враховуються у частці, розрахованій пропорційно до річної суми нарахованої амортизації на нематеріальний актив у вигляді права користування земельною ділянкою за договором емфітевзису (п 297 прим.1.6 статті 297 прим.1 Податкового кодексу України). 

Таким чином, враховувати можна.

Більше відповідей на питання щодо єдиного податку четвертої групи (юридичні особи) та мінімального податкового зобов’язання – на вебпорталі ДПС України – за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya/ediniy-podatok/yuridichni-osobi/ediniy-podatok-dlya-platnikiv-chetvertoi-grupi/osoblivosti/726800.html

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається роботодавцем за місцем його обліку як платника єдиного внеску

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.   

Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) та/або резидентом Дія Сіті до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором та/або до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті засобами електронного зв’язку з використанням електронного підпису відповідальних осіб, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу.

За відсутності технічної можливості подання повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту засобами електронного зв’язку в електронній формі таке повідомлення подається у формі документа на папері згідно з додатком разом з копією в електронній формі.  

У разі подання повідомлення засобами електронного зв’язку із використанням електронного цифрового підпису працівник може бути допущений до роботи одразу після відправлення такого повідомлення.

Мобільний застосунок «Моя податкова» - нові можливості для платників

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Понад 130 електронних сервісів Електронного кабінету забезпечують можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Функціонал Електронного кабінету постійно доповнюється новими можливостями відповідно до потреб платників податків та законодавчих змін.

Для зручності платників податків ДПС також запроваджено безкоштовний мобільний застосунок «Моя податкова», який з вересня 2023 року впроваджено в промислову експлуатацію. У листопаді цього року мобільний застосунок оновлено та доповнено новими сервісами відповідно до потреб платників податків.

Сервіси мобільного застосунку надають можливості:

- отримання інформації про адресу реєстрації, об’єкти оподаткування, борг та отримані ППР;

- направлення запиту на отримання відомостей про суми виплачених доходів та отримання відомостей про суми виплачених доходів;

- подання Податкової декларації про майновий стан і доходи (податкова знижка);

- перегляд інформації про стан розрахунків із бюджетом;

- можливість сплатити податки з використанням платіжних систем;

- отримання інформації про обов’язок сплатити суму грошового зобов’язання (ППР) та їх сплати,

- отримання інформації про результати обробки документів;

- доступу до Реєстру платників ПДВ, Реєстру платників єдиного податку та інших реєстрів;

- пошуку фіскального чека та марки акцизного податку без проходження електронної ідентифікації;

- подання Облікової картки фізичної особи - платника податків (ф. № 1ДР) та Заяви на внесення змін до ДРФО (ф. № 5ДР);

- подання Заяви до Реєстру волонтерів;

- отримання повідомлень від контролюючого органу.

Завантажити застосунок «Моя податкова» можна в App Store або Google Play. Ідентифікуйтеся онлайн за допомогою файлового або хмарного кваліфікованого електронного підпису будь-якого надавача та використовуйте більше сервісів.

Понад 43 тисячі користувачів вже завантажили додаток «Моя податкова» та отримують послуги у смартфоні!

Долучайтесь та використовуйте нові податкові сервіси!

Додатково повідомляємо, що для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» розміщені презентаційні та інформаційні матеріали стосовно можливостей Електронного кабінету.

Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм оперативної взаємодії з інститутами громадянського суспільства і бізнес-асоціаціями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) нагадує, що для оперативного зворотного зв’язку з платниками в ГУ ДПС працює Комунікаційна податкова платформа (далі – КПП).

Звернення від представників інститутів громадянського суспільства і бізнес-асоціацій приймаються на електронну скриньку КПП ГУ ДПС за електронною адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

Є нагальні питання стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, чи маєте пропозиції щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою – звертайтесь на КПП!

Популярні послуги Електронного кабінету

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє. 

Взаємодія бізнесу та громадян з податковими органами здійснюється за допомогою найпопулярнішого сервісу ДПС України – Електронного кабінету. Електронний кабiнет (Е-кабінет) складається із двох функціональних частин: відкритої (загальнодоступної) та приватної (особистого кабінету).

Через відкриту частину Е-кабінету користувачам доступні такі сервіси:

- пошук фіскального чека;

- пошук акцизної марки;

- перегляд бланків податкової звітності та інших документів, які подаються до податкових органів;

- отримання інформації про граничні терміни сплати податків, зборів, обов’язкових платежів;

- отримання інформації про контакти та адреси діючих центрів обслуговування платників;

- ознайомлення з новинами оподаткування та роботи ДПС;

- ознайомлення з інструкцією користувача;

- ознайомлення з Податковою картою України, де розміщені податкові профілі територіальних громад;

- єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій;

- інформація про РРО/ПРРО, книги ОРО, екземпляри РРО, реєстр ЦСО (на період дії воєнного стану доступ здійснюється після проходження електронної ідентифікації);

- перегляд зацікавленими особами довідок про відсутність заборгованості (на період дії воєнного стану з доступ дійснюється після проходження електронної ідентифікації);

- перегляд інформації з публічних електронних реєстрів: дані про взяття на облік платників податків, реєстр неприбуткових установ та організацій, реєстр платників єдиного податку, реєстр страхувальників, реєстр платників ПДВ (на період дії воєнного стану доступ здійснюється після проходження електронної ідентифікації).

У приватній частині Електронного кабiнету, в залежності від типу платника (юридична особа, фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності, громадянин, посадова особа державного органу), надається доступ до особистої інформації, аналітичних сервісів, електронного документообігу з ДПС, сплати податків тощо.

Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Е-кабінету здійснюють:

- керівник підприємства – директор (за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань);

- бухгалтер за даними заяви за формою 1-ОПП (додаток 5 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за № 1562/20300);

- уповноважена особа платника, якій делеговано право підпису податкових накладних, сервісних запитів, операцій та транзакцій системи електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ) та системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕА РПСЕ) тощо;

- фізична особа та фізична особа - підприємець;

- посадова (уповноважена) особа державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, підприємств та організацій з використанням електронного підпису, отриманого такими посадовими особами для виконання прав та обов’язків, покладених на них відповідними органами.

Доступ до особистого кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн в один із наступних способів:

- з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП), отриманого у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг;           

- через інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID);

- за допомогою Дія Підпису;

- за допомогою «хмарного» КЕП.

 

До уваги платників, які використовують єдиний рахунок!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/395) зі змінами (далі – Наказ № 148), при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державний казначейській службі України (Казначейство) на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби Електронного кабінету, може:

- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної пунктом 351.5 статті 351 Податкового кодексу України;

2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 цього розділу, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

3) допускається оформлення платником, який використовує єдиний рахунок, платіжної інструкції одночасно за декількома напрямами перерахування на бюджетні/не бюджетні рахунки коштів, що сплачуються на єдиний рахунок.

При цьому реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнюється стільки разів, скільки платежів сплачується платником за платіжною інструкцією, із заповненням реквізитів відповідно до підпункту 2 пункту 6 цього розділу за кожним таким платежем.

Довідково: приклади заповнення реквізиту «Призначення платежу» наведено у Наказі № 148.

За яким ідентифікатором форми документа в електронному вигляді подається декларація про майновий стан і доходи громадянами?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ.

Згідно з п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ Декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній Декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Відповідно до п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій Декларації.

Форма податкової Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» зі змінами.

Для підготовки та направлення електронної звітності ДПС забезпечило платникам можливість використовувати інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) (вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС) та Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/).

На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщено електронну форму «Податкова декларація про майновий стан і доходи» за ідентифікатором F0100213.

До уваги платників податків!

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165» 

Державна податкова служба України інформує, що 09 грудня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2023 № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165».

Роз’яснювальні матеріали розміщено у розділах:

Головна / Прес-центр / Презентаційні матеріали / Постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада № 1154 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165» (https://tax.gov.ua/media-tsentr/prezentatsiyni-materiali/728128.html).

Головна / Прес-центр / Новини / Змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/728499.html).

ДПС проходить оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо конфіденційності та захисту даних

В. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко взяла участь у відкритті чотириденного заходу з оцінки ДПС експертами Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією.

Як відзначила в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко, проходження оцінки Глобального форуму ОЕСР для Державної податкової служби України є важливим етапом.

«Ми робимо активні кроки до ефективного впровадження міжнародних стандартів з прозорості та обміну інформацією. Необхідність імплементації міжнародних стандартів визначена не лише внутрішньодержавними програмними документами, а й міжнародними зобов’язаннями, які Україна взяла на себе. Зокрема, і як член Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією, і в контексті активізації євроінтеграційних процесів», – зазначила Тетяна Кірієнко.

За її словами, долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією сприятиме створенню більш прозорого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах та забезпечить міжнародний автоматичний обмін інформацією Україною за Загальним стандартом звітності CRS та CbCR з понад 100 іноземними податковими адміністраціями.

Податкові перевірки поновлюються. Президент підписав закон про скасування мораторію

Відеоматеріал за посиланням⇓ 

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/intervyu-ta-publichni-zayavi/10139.html 

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України у зв’язку з прийняттям Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219), з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – Постанова № 651), та з метою, зокрема однозначного його тлумачення в частині застосування штрафних санкцій і пені за порушення обов’язків платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначеними частиною 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), вчиненими в період дії на території України воєнного стану та гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, повідомила наступне.

Нормами пункту 91.1 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 встановлено, що тимчасово штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 Закону № 2464, не застосовуються за порушення, вчинені у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

- несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;

- неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);

- несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом № 2464, до податкових органів. При цьому абзаци другий та третій пункту 7 частини 11 статті 25 Закону № 2464 щодо такого порушення, вчиненого у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Крім цього, протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню (пункт 91.2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

З огляду на зазначене, Закон № 2464 надавав можливість на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не виконувати своєчасно або в повному обсязі обов’язки платників єдиного внеску в частині сплати такого внеску та подання обов’язкової звітності.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом № 3219 внесено зміни до Закону № 2464, зокрема, викладено у новій редакції пункти 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення».

Так, тимчасово, за порушення вчинені у період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ до 01 серпня 2023 року, штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою статті 25 цього Закону, не застосовуються (п. 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Тимчасово, на період з початку дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, до 01 серпня 2023 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за цей період підлягає списанню (п. 921 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

Таким чином, зважаючи на Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та враховуючи положення пунктів 921 – 922 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій та пені – 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції та пеня за порушення законодавства про єдиний внесок починаючи з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів.

При цьому незмінними залишились положення пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 Закону № 2464, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого пункту 919 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.

Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 Закону № 2464, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов’язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464.

Підсумовуючи викладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, та пеню за порушення вчинені у період до 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.

За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною 11 статті 25 Закону № 2464, не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.

Зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно в податковому обліку з податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо відображення в податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум зменшення податкових зобов’язань з екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку з прийняттям Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», повідомляє. 

Порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого цього пункту, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зі змінами і доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137 (зі змінами і доповненнями).

Отже, платник податку, який звільняється від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно зі змінами, внесеними Законом України від № 3050-ІХ, має здійснити перерахунок (зменшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригувати (збільшити) фінансовий результат до оподаткування на суму зайво визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку та:

- подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік

або

- відобразити відкоригований (збільшений) фінансовий результат у Декларації за півріччя 2023 року (у разі використання платником квартального звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) або у Декларації за 2023 рік (у разі використання платником річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств у 2023 році) у разі коригування зайво визнаних витрат шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

При цьому відповідно до п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу у разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50  Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану (в тому числі і за звітний період 2022 рік), такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Платникам акцизного податку про деякі особливості виконання податкових обов’язків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Щодо окремих особливостей реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового. 

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 3219) та від 09 серпня 2023 року № 3303-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробників виноробної продукції» (далі – Закон № 3303), відповідно до яких для платників акцизного податку, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, відновлено порядок та терміни щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та відповідальність за їх несвоєчасну реєстрацію / подання, яка передбачена статтями 1202 та 1281 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

До платників акцизного податку, які не мають можливості своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, для підтвердження можливості чи неможливості виконання такого обов’язку застосовувати правила, передбачені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податкових обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303 (зі змінами) (далі – Порядок № 225). Зокрема, у разі наявності прийнятого контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов’язку, визначеного Порядком № 225, до такого платника податків не застосовуються відповідальність, передбачена Кодексом, або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання. Рішення приймається на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків.

З метою приведення Порядку № 225 у відповідність до вищенаведених змін законодавства, Міністерством фінансів України прийнято наказ від 18.09.2023 № 503 «Про внесення змін до розділу ІІ Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.10.2023 за № 1732/40788 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 05.10.2023 № 526, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1772/40828) (далі – наказ № 503) та набрав чинності з 24.11.2023, з дня його офіційного опублікування (Офіційний вісник України, 2023, № 94 (24.11.2023), ст. 5605).

Зазначений наказ вносить зміни до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 225, у звязку з чим передбачає надання права подання заяви та отримання платником податків відповідного рішення щодо неможливості виконання податкового обов’язку щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування та надання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, з одночасним внесенням змін до пункту 4 пункту 1 та підпункту 10 пункту 2 розділу ІІ Порядку щодо виключення такої підстави неможливості виконання такого податкового обов’язку як можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі в наслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо.

Пунктом 2 наказу № 503 передбачено для платників акцизного податку, які станом на дату набрання чинності цього наказу не мають можливості виконувати податковий обов’язок щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та подання електронних  документів, що містять дані про фактичні залишки пального та або обігу пального або спирту етилового, застосування правил для підтвердження такої неможливості, передбачених Порядком № 225, з урахуванням змін, внесених цим наказом.

З огляду на зазначене із набранням з 24.11.2023 чинності наказу № 503, платники податків мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії  документів), інформацію про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків відповідно до підстав для встановлення такої неможливості, визначених пунктами 1 та 2 розділу ІІ Порядку 225 з урахуванням змін.

У той же час відповідно до пункту 4 Розділу ІІ Порядку № 225 до цих платників застосовуються такі правила – у разі відсутності у платника податків у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені пунктом 3 цього розділу, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

Отже з метою визначення порядку дій платників податків при подання заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсягу обігу пального або спирту етилового, а також порядку дій контролюючих органів при розгляді, з метою дотримання прав платників податків, та прийняття, за наявності законних підстав, органами ДПС відповідних рішень про можливість або відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків Міністерством фінансів України (лист від 19.10.2023 № 11320-10-62/28510) погоджено позицію ДПС щодо:

- можливості подання платниками податків заяви та документів (копії документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обігу пального або спирту етилового – у термін не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, яким надано можливість подання такої заяви та документів;

- можливості розгляду контролюючим органом відповідної заяви та документів (копії документів), інформації та прийняття рішення у встановлені строки за умови відповідності (наявності) встановлених підстав щодо неможливості виконання платником податків таких податкових обов’язків, з урахуванням змін, внесених наказом № 503;

- не застосування штрафних санкцій до платників податків за порушення термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового – у разі прийняття рішення контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами які подані платниками податків не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503;

- застосування штрафних санкцій до платників податків, у тому числі тих, які не забезпечили виконання вимог пункту 2 розділу І Закону № 3303 щодо реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних та подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового протягом 30 календарних днів з дня набрання чинності цього Закону, за порушення термінів виконання таких податкових обов’язків – у разі не подання платником податків заяви та документів не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем набуття чинності наказу № 503, або неприйняття контролюючим органом рішень про відсутність можливості виконання таких податкових обов’язків, за заявами, які подані платниками податків.

Чи можуть платники єдиного внеску подати контролюючому органу на погодження довідку-розрахунок на виплату зарплати в електронній формі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує. 

Пунктом 4 Порядку прийняття надавачами платіжних послуг на виконання платіжних інструкцій на виплату заробітної плати, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2022 № 291 із змінами та доповненнями (далі – Порядок) визначено, зокрема, що довідка-розрахунок на виплату заробітної плати складається платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за формою згідно з додатком 1 до Порядку.

Контролюючі органи невідкладно погоджують довідку-розрахунок в електронній або паперовій формі, надану платником єдиного внеску.

Контролюючі органи відмовляють у погодженні за умови:

- невідповідності довідки-розрахунку формі, визначеній у додатку 1 до Порядку;

- недостовірності викладеної в довідці-розрахунку інформації;

- подання довідки-розрахунку до контролюючого органу не за місцем взяття на облік платника єдиного внеску.

Один примірник погодженої довідки-розрахунку в паперовій формі надається обслуговуючому надавачу платіжних послуг, другий – контролюючому органу, третій – залишається у платника єдиного внеску.

Довідка-розрахунок в електронній формі надається платником єдиного внеску до обслуговуючого надавача платіжних послуг з дотриманням законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями.

Згідно з п. 1 Порядку довідка-розрахунок в електронній формі – документ, отриманий платником єдиного внеску в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим. 1 глави 1 розд. II Податкового кодексу України.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного  підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.

У розділі «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету платник єдиного внеску може надіслати до відповідного контролюючого органу належним чином оформлену довідку-розрахунок в електронній формі за ідентифікатором форми J1330001 (для юридичних осіб) або F1330001 (для фізичних осіб).

Після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

У першій квитанції електронного документа повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. У другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про платника та підписувача (підписувачів) електронного документа та квитанції).

У разі наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Інформацію щодо отримання та дати реєстрації довідки-розрахунку в контролюючому органі платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» розділу «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (також квитанції щодо приймання та обробки можна переглянути в розділі «Перегляд звітності» та розділі «Введення звітності»). Дата реєстрації довідки-розрахунку вважається днем її отримання контролюючим органом.

Погоджена довідка-розрахунок в електронній формі (або відмова у погодженні) невідкладно направляється контролюючим органом платнику єдиного внеску в Електронний кабінет.

Інформація про погодження або надання відмови у погодженні довідки-розрахунку в електронній або паперовій формі вноситься до журналу реєстрації та опрацювання довідок-розрахунків в електронній або паперовій формі, який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи контролюючих органів з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (абзац дев’ятий п. 4 Порядку).

За провадження господарської діяльності без державної реєстрації, як суб’єкта господарювання, передбачено штраф

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що державна реєстрація суб’єктів господарювання – обов’язкова умова здійснення усіх видів підприємницької діяльності та запорука законності її ведення.

При цьому окремі продавці нехтують обов’язком реєстрації підприємницької діяльності, ухиляються від сплати податків, а розрахунки проводять через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством.

ДПС постійно отримує інформацію про факти здійснення системної господарської діяльності без державної реєстрації. Всі випадки досліджуються та перевіряються працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

Крім того, на сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг.

Одночасно нагадуємо, що за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено штраф до 85 тисяч гривень з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

До уваги фізичних осіб, які отримують благодійну допомогу!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (податок) не включається, зокрема сума (вартість) благодійної допомоги, яка виплачена (надана) міжнародними благодійними організаціями (їх філіями, представництвами), перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, на користь:

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція (за винятком територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження), та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», та взяті у встановленому законодавством порядку на облік у структурних підрозділах  з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад;

- фізичних осіб, які мешкають (мешкали) у населених пунктах, на території яких проводяться (проводилися) бойові дії під час дії воєнного, надзвичайного стану, та/або вимушено покинули місце проживання (тимчасово переміщені особи), у зв’язку з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у тому числі у зв’язку із введенням воєнного, надзвичайного стану, підтвердженими у встановленому законом порядку.

Який алгоритм дій у разі зміни даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822) та документа, що посвідчує особу (після пред’явлення повертається).

Заява може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – ДРФО) (після пред’явлення повертається).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання або до будь-якого контролюючого органу (п. 2 розд. IХ Положення № 822).

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (п. 3 розд. IХ Положення № 822).

Для підтвердження інформації про задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) особа подає один з таких документів:

- витяг з реєстру територіальної громади;

- паспорт, виготовлений у формі книжечки;

- тимчасове посвідчення громадянина України (п.п. 4 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

Для підтвердження факту внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа подає довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (п.п. 5 п. 1 розд. IІІ Положення № 822).

При поданні Заяви за ф. № 5ДР фізична особа зобов’язана подати відповідному контролюючому органу документи (оригінали після перевірки повертаються) та їх копії за переліком, визначеним Положенням № 822 (п. 1 розд. VI Положення № 822).

Внесення змін до ДРФО здійснюється протягом трьох робочих днів з наступного дня після дня подання фізичною особою Заяви за ф. № 5ДР (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій Заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у ДРФО.

Зісадання у виконкомі Металургійної районної у місті Кривому Розі ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно у приміщенні виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради за участі представників Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відбулось засідання робочої групи з питань забезпечення своєчасності і повноти сплати податків до бюджету та погашення заборгованості із заробітної плати, земельного податку тощо.

На засіданні обговорили питання щодо сплати місцевих податків суб’єктами господарювання, заходи з погашення заборгованості та оформлення право-встановчих документів на землю. Захід пройшов в конструктивному діалозі.

Засідання міської робочої групи

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) повідомляє.

У виконавчому комітеті Криворізької міської ради відбулось засідання міської робочої підгрупи з питань виконання показників доходів бюджету Криворізької міської територіальної громади та мобілізації додаткових надходжень до бюджету.

На засіданні була присутня головний державний інспектор  Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Оксана Ризниченко та  запрошені представники підприємств.

В ході заходу обговорювали надходження коштів до бюджету, стан податкової заборгованості по платежам до бюджету та вжиті заходи по скороченню податкової заборгованості.