Головна сторінка / Оголошення / Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує щодо податкового законодавства

Обрання/перехід на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми передбачені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення фізичної особи – підприємця, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Надомна робота: місце працівника є фіксованим та не може бути змінено без погодження з роботодавцем

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що така форма трудових відносин як надомна робота регулюється ст. 60 прим. 1 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП).

Надомна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця.

Типова форма трудового договору про надомну роботу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері трудових відносин (наказ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21 «Про затвердження типових форм трудових договорів про надомну та дистанційну роботу», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2021 за № 886/36508).

У разі запровадження надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. Рішення роботодавця про відмову в наданні згоди на зміну робочого місця з ініціативи працівника має бути обґрунтованим.

Працівник у разі неможливості виконання роботи на фіксованому робочому місці з незалежних від нього причин має право змінити робоче місце, за умови повідомлення роботодавця не менше ніж за три робочі дні до такої зміни у спосіб, визначений трудовим договором про надомну роботу. У такому разі норми частини третьої цієї статті не застосовуються.

При виконанні роботи за трудовим договором про надомну роботу на працівників поширюється загальний режим роботи підприємства, установи, організації, якщо інше не передбачено трудовим договором. При цьому тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 КЗпП.

Виконання надомної роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Забезпечення засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на роботодавця, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію відповідно до положень статті 125 КЗпП.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про надомну роботу в письмовій формі. З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження надомної роботи. У такому разі норми частини третьої статті 32 КЗпП не застосовуються.

Роботодавець самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи.

Надомна робота може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.

Вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, який викрадено, але право власності залишилось за фізособою?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

Підпунктом «в» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – об’єкти декларування) можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, зокрема, рухоме майно, у тому числі транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.

Разом з тим, п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено склад та обсяг активів, джерела одержання (набуття) яких у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації вважаються такими, з яких повністю сплачено податки і збори відповідно до податкового законодавства, зокрема:

► один транспортний засіб особистого некомерційного використання (крім транспортного засобу, призначеного для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легкового автомобіля з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та/або середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикла із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см, літака, гелікоптера, яхти, катера), право власності на який було зареєстровано відповідно до законодавства України станом на дату завершення періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування (п.п. 3 п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Таким чином, положення п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ застосовуються у разі невикористання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Враховуючи викладене, у разі використання фізичною особою права на подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, об’єктом декларування може бути транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, якщо в подальшому його викрадено, однак право власності залишилось за фізичною особою.

Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

В програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС України на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти.

При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.

Нагадування про коди бюджетної класифікації, за якими платник податків сплачує ПДФО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» із змінами та доповненнями, затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по податку на доходи фізичних осіб (ПДФО):

11010100 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати;

11010200 – податок на доходи фізичних осіб з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, що сплачується податковими агентами;

11010400 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших ніж заробітна плата;

11010500 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування;

11010600 – фіксований податок на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, нарахований до 1 січня 2012 року;

11010700 – надходження сум реструктурованої заборгованості зі сплати податку на доходи фізичних осіб;

11010800 – податок на доходи фізичних осіб із доходу у вигляді процентів.

Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 із змінами та доповненнями, код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:

11010501 – податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню.

Повернення сум бюджетного відшкодування: порядок та терміни

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 200.7 ст. 200 ПКУ визначено, що платник ПДВ, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п.п. 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 ПКУ формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (далі – Реєстр) здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).

Пунктом 200.8 ст. 200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ у строк, передбачений абзацом першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ (а саме протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання) контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники ПДВ, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.12 ст. 200 ПКУ зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі з однієї із таких дат:

а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;

б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату складення акта перевірки;

г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого ПКУ для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» п. 200.12 ст. 200 ПКУ, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені п. 200.13 ст. 200 ПКУ, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника ПДВ в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника ПДВ з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).

До уваги платників податків – запрацювала Комунікаційна податкова платформа!

Державна податкова служба України продовжує політику відкритості та прозорості у своїй діяльності та використовує результативні формати співпраці з платниками.

Задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю податковою службою запроваджено Комунікаційну податкову платформу. Ця платформа покликана активізувати співпрацю державного органу з платниками.

Комунікатори – фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону, забезпечуватимуть ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області.

Так, на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з нагальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

У зверненнях платників в обов’язковому порядку зазначається інформація (номер телефону для контакту, e-mail тощо) для зворотнього зв’язку – надання відповідей або інформації про запланований захід.

За результатами розгляду таких звернень, за потребою заявників, ГУ ДПС будуть плануватись комунікації з платниками у різних форматах (зустрічі, засідання «круглих столів», семінари тощо), у тому числі і в режимі онлайн.

Податкова служба зацікавлена у подальших інформаційних контактах з бізнес-спільнотою та громадськістю. Саме тому такий інструмент взаємодії, як Комунікаційна податкова платформа, надасть змогу платникам податків оперативно вирішувати актуальні питання в діалозі з податківцями.

Одночасно використовувати один ПРРО можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

ПЗ ПРРО може відмовляти у вході у випадку спроби касиром увійти на ПРРО при наявній відкритій робочій зміні на іншому ПРРО, при цьому він отримує повідомлення про наявність відкритої робочої зміни на іншому ПРРО.

У разі якщо ПЗ ПРРО одночасно встановлено на два окремі пристрої для яких зареєстровано одного касира та при здійсненні входу ПРРО відмовляє у вході і повідомляє про відкриту зміну на іншому ПРРО, то касиру необхідно закрити робочу зміну на одному пристрої та відкрити робочу зміну на іншому.

Чи включаються до декларації «спрощенця» четвертої групи (орендодавця) площі с/г, що надаються таким платником в оренду (суборенду)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (с/г) (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Норми визначені п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому ст. 126 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III зі змінами та доповненнями визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із змінами .

Підпунктом 295.9.6 п. 295.9 ст. 295 ПКУ визначено, що платники єдиного податку четвертої групи у разі надання сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду в оренду іншому платникові податку, враховують орендовану площу земельних ділянок у своїй декларації. У декларації орендаря така земельна ділянка не враховується.

З урахуванням викладеного, до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця) включаються площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що надані ним в користування за договором оренди (суборенди) платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю).

Якщо площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду надаються платником єдиного податку четвертої групи (орендодавцем) в користування за договором оренди (суборенди) іншому суб’єкту господарювання – не платнику єдиного податку четвертої групи (орендарю), то площі таких земельних ділянок не включаються до декларації платника єдиного податку четвертої групи (орендодавця).

При цьому за такі земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, орендодавець сплачує земельний податок на загальних умовах.

Перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у СЕА ПДВ: заповнення платіжного доручення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) – це рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України, на який перераховуються кошти відповідно до п. 200 прим. 1.4 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України.

Норми передбачені п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями.

При цьому, при заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на його електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ:

► у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

► у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

► у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

► у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер електронного рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ за стандартом IBAN.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 9 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі – Постанова № 22).

Пунктом 3.7 Постанови № 22 передбачено реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з поточного рахунка платника на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ у полі «Призначення платежу» друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

Важливо: норми діють до 01.12.2022.

Який алгоритм дій у разі зміни даних, що вносяться до облікової картки фізособи – платника податків (заява за ф. № 5ДР)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів (далі – податкові органи) відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви про внесення змін до Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) (додаток 12 до Положення № 822).

Заява за ф. № 5ДР фізичною особою подається особисто або через представника до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до податкового органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого податкового органу.

При цьому, у разі подання Заяви за ф. № 5ДР через представника, необхідно пред’явити документ, що посвідчує особу такого представника, та документ, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопію (з чітким зображенням), а також довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Для заповнення Заяви за ф. № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (ункти 2 та 3 розд. IХ Положення № 822).

Якщо в документах, що посвідчують особу, відсутня інформація про реєстрацію місця проживання/перебування особи або така інформація внесена до безконтактного електронного носія, який імплантовано у зазначені документи, особа пред’являє:

► довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр) та видані документи, що складається у формі витягу з Реєстру;

► довідку про реєстрацію місця проживання/перебування особи, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи;

► довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або довідку, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї (за наявності таких документів) (пп. 3 п. 3 розд. ІІІ Положення № 822).

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за ф. № 5ДР до податкового органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого податкового органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за ф. № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.

Закон України №1914:Податкова декларація з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що наказом Міністерств фінансів України від 18.02.2022 № 83 внесено зміни до форми Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (далі – Декларація), які набрали чинності з 22.03.2022.

Зміни до Декларації внесено, зокрема відповідно до пункту 86 розділу I Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Звертаємо увагу, що відповідно до приміток, зазначених у Декларації:

► у разі наявності об’єктів оподаткування, що знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які входять до складу різних територіальних громад (відповідають різним кодам за КАТОТТГ адміністративно-територіальних одиниць), але ці адміністративно-територіальні одиниці обслуговуються одним відповідним контролюючим органом, кількість податкових Декларацій відповідає кількості адміністративно-територіальних одиниць. КАТОТТГ – Кодифікатор адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 26 листопада 2020 року № 290 (у редакції наказу Мінрегіону від 12 січня 2021 року № 3), який впроваджено на заміну Класифікатора об’єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУУ) (примітка 1 до Декларації).

► відповідно до пункту 286.2 статті 286 розділу XII Податкового кодексу України а в умовах адміністративної реформи платник плати за землю подає Декларацію до контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру територіальної громади, на території якої знаходяться земельні ділянки, в якому суб’єкт господарювання перебуває на обліку платником такого податку (за основним та/або неосновним місцем обліку) (примітка 8 до Декларації).

► у графі 7 зазначається код за КАТОТТГ території територіальної громади, повноваження якої розповсюджуються на адміністративно-територіальні одиниці, на території яких розташовано(і) земельна(і) ділянка(и). За кожним таким кодом за КАТОТТГ складається окрема Декларація (примітка 9 до Декларації).

► у колонці «Категорія земельних ділянок» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» Декларації зазначається інформація щодо категорії / цільового призначення земельних ділянок має відповідати інформації, зазначеній в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками. Проставляється номер арабськими цифрами (формат XX. XX) згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» (примітка 10 до Декларації).

► у колонці «Нормативна грошова оцінка» розділу І «Розрахунок суми земельного податку» та розділу ІІ «Розрахунок суми орендної плати» Декларації зазначається нормативна грошова оцінка з урахуванням кумулятивної величини коефіцієнта індексації, що застосовується з дати останньої затвердженої нормативної грошової оцінки: у разі проведення оцінки земельної ділянки зазначається оцінка одиниці площі земельної ділянки, якщо оцінку не проведено, то зазначається оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області. Одночасне заповнення у одному рядку колонок 14 та 15 у розділі I «Розрахунок суми земельного податку» Декларації, 15 та 16 у розділі II «Розрахунок суми орендної плати» Декларації не допускається (примітка 16 до Декларації).

Внесено зміни до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 25.08.2022 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.06.2022 № 174 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.07.2022 за № 731/38067) (далі – Наказ № 174), яким внесено зміни до форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) (далі – Довідка) та Порядку оформлення і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань)форми довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань) (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 568 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.07.2017 за № 839/30707).

Наказом № 174 у Порядку, зокрема уточнено, що

► Заява та податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку, а тими платниками податків – фізичними особами (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – до будь-якого контролюючого органу.

► У разі неподання платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) Декларації та/або за наявності невиконаних зобов'язань зі сплати ПДФО, військового збору (для платників ПДФО – резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання) контролюючий орган надає заявнику вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки у терміни, зазначені у пункті 7 Порядку, а саме:

платникам податків, які звернулися відповідно до п. 179.12 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – протягом 10 календарних днів з дати отримання заяви;
платникам ПДФО – резидентам, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання та які звернулися відповідно до п. 179.3 ст. 179 ПКУ, – протягом 30 календарних днів після надходження податкової декларації та сплати належної суми податку.

► Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку, а тим платникам податків – фізичним особам (крім самозайнятих осіб), які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання (тимчасово переміщені особи), – контролюючим органом, до якого подано Заяву, за умови підтвердження задекларованих у декларації сум.

Крім того, підпункт 2 пункту 8 Порядку викладено у новій редакції, відповідно до якої у рядку 01 зазначається сума доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, але не виключно: заробітна плата, дохід відповідно до умов договору цивільно-правового характеру, іноземні доходи, доходи від операцій з продажу (обміну) об'єктів нерухомого та/або рухомого майна, дохід від надання майна в лізинг тощо, інвестиційний прибуток, вартість успадкованого чи отриманого у дарунок майна, інші доходи, доходи фізичних осіб – підприємців та доходи, отримані фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Наказ № 174 опубліковано в виданні «Офіційний вісник України» від 26.07.2022 №57 і він набрав чинності через 30 днів з дня його офіційного опублікування.

Де можна ознайомитись з інформацією щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що детальну інформацію щодо повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом розміщено на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС (далі – КН ЕДП ІДД ДПС) (https://acskidd.gov.ua).

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити онлайн на офіційному інформаційному ресурсі КН ЕДП ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates) або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Для початку використання сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» платнику необхідно встановити актуальну версію безкоштовного програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1», яка доступна для завантаження за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/«За допомогою Користувача ЦСК» або Головна/«Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1 (версія:1.3.1.46)».

Додатково усім клієнтам КН ЕДП ІДД ДПС рекомендовано переглянути Відеоінструкцію по повторному формуванню сертифіката за електронним запитом (https://www.youtube.com/watch?v=aq606khOuYM).

Також детальний опис по роботі сервісу та перелік можливих помилок розміщено у відповідних розділах Настанови користувача.

Слід зазначити, що скористатися сервісом повторного (дистанційного) формування сертифікатів зможуть лише ті користувачі, які мають:

чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилось декілька днів);
незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
особистий ключ доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Затверджено новий Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Міністерством фінансів України наказом від 28.07.2022 № 220 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України від 10.08.2022 за № 908/38244) (далі – Наказ № 220) затверджено новий Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі – Порядок).

Наказ № 220 набрав чинності 23.08.2022.

Наказ № 220 приведено у відповідність до вимог законів України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» зі змінами та від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» із змінами.

Порядок поширюється на фізичних осіб (резидентів і нерезидентів), юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок сплати податків та зборів.

Водночас норми Порядку не поширюються на грошові зобов’язання або податковий борг, що залишаються непогашеними після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг.

У Порядку визначено, що є безнадійним податковим боргом.

Платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню, у разі коли податковий борг платника податків виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Списання безнадійного податкового боргу з плати за землю здійснюється за період з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання з такого податку за звітний календарний рік, у якому такі обставини виникли, а з єдиного податку - з дня настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і до закінчення граничного строку сплати грошового зобов'язання за відповідний звітний період.

Наказ 220 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 23.08.2022 № 65.

Як заповнити реквізити «Призначення платежу» та «Отримувач» розрахункового документа на сплату податків та зборів (крім єдиного внеску)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у разі сплати, зокрема, податків, зборів на бюджетні рахунки платник податків заповнює реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа з урахуванням вимог розділу І Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 666).

Пунктом 1 розд. І Порядку № 666 передбачено, що реквізит «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюються таким чином:

► поле № 1:

▪ друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

► поле № 2:

друкується розділовий знак «;»;

друкується код виду сплати (формат ссс – тризначне число);

► поле № 3:

▪ друкується розділовий знак «;»;

▪ друкується податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті або запис про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків в електронному безконтактному носії);

► поле № 4:

▪ друкується розділовий знак «;»;

▪ друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною реквізиту «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) за деклараціями, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за електронними висновками територіальних органів Державної податкової служби України (далі – територіальні органи ДПС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

► поле № 5:

▪ друкується розділовий знак «;»;

▪ друкується дата декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або дата електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

► поле № 6:

▪ друкується розділовий знак «;»;

▪ друкується номер декларації, на підставі якої здійснюється відшкодування ПДВ, або номер електронного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

► поле № 7:

▪ друкується розділовий знак «;».

Резервне поле. Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

Під час заповнення полів не допускаються пропуски (пробіли) між цифрами та службовими знаками, між словами та службовими знаками (п. 2 розд. І Порядку № 666).

Сплата за кожним видом платежу та за кожним видом сплати має оформлятися окремим документом на переказ (п. 6 розд. І Порядку № 666).

Пунктом 7 розд. І Порядку № 666 встановлено, що у разі заповнення реквізиту «Призначення платежу» з порушенням вимог, визначених у Порядку № 666, документ на переказ приймається до виконання. При цьому вважається, що, зокрема, платник податків сплачує грошове зобов’язання (код виду сплати 101).

Пунктом 8 розд. І Порядку № 666 передбачено, що у разі наявності, зокрема, у платника податків податкового боргу розрахунковий документ на переказ коштів приймається до виконання незалежно від напряму сплати, зазначеного у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа. При цьому зарахування коштів відбувається у порядку черговості, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а такому виду сплати територіальними органами ДПС присвоюється код виду сплати 140.

У разі виникнення будь-яких питань за довідками слід звертатися до територіального органу ДПС за місцем реєстрації (п. 9 розд. І Порядку № 666).

Перелік кодів видів сплати (які вказуються в реквізиті «Призначення платежу») розрахункового документа наведено в додатку 1 Порядку № 666 (п. 10 розд. І Порядку № 666).

Відповідно до п. 11 додатка «Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі» до Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 163 (далі – Інструкція № 163), у реквізиті «Отримувач» під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, території та код бюджетної класифікації.

При цьому платіжна інструкція – це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (п.п 15 п. 6 розд. І Інструкції № 163).

Внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Кабінетом Міністрів України постановою від 19 серпня 2022 року № 923 (далі – Постанова № 923) внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок).

Постановою № 923 у Порядку, зокрема, уточнено, що:

► допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року, крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території Російською Федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

► у разі включення територіальної громади до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), допомога надається з 1 числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідну громаду включено до такого переліку;

► допомога призначається органом соціального захисту населення протягом десяти робочих днів з дати надходження заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

У разі коли внутрішньо переміщена особа змінювала своє місце обліку та не отримала допомогу, на яку вона мала право, допомога призначається за останнім місцем обліку.

Для отримання допомоги внутрішньо переміщена особа додатково подає інформацію, збережену на носіях, що підтверджує факт подання через Портал Дія заяви у строк, визначений абзацом п’ятим пункту 3 Порядку. Заяву за формою згідно з додатком 1 до Порядку із підтвердженою інформацією особа може подати до 1 жовтня 2022 року.

Перелік, сформований Мінцифри, має містити прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) заявника; реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); серію та/або номер паспорта громадянина України; відомості про задеклароване/зареєстроване місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, звідки перемістилася особа; реквізити свідоцтва про народження (за наявності); інші відомості про неповнолітніх дітей, які перемістилися разом із внутрішньо переміщеною особою (за наявності); номер телефону (за наявності) та електронну адресу (за наявності).

► За технічної можливості централізоване нарахування допомоги внутрішньо переміщеним особам здійснюється на підставі сформованого Мінцифри переліку, сформованого органами соціального захисту населення списку внутрішньо переміщених осіб, які звернулися щодо виплати допомоги на проживання, та заяв, поданих через Портал Дія.

Постанова № 923 розміщена на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал»

До уваги платників єдиного внеску!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), зокрема розділ VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 9 прим. 20, згідно з положеннями якого роботодавці – платники єдиного податку, які обрали спрощену систему оподаткування – фізичні особи – підприємці, які належать до другої та третьої груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до третьої групи платників єдиного податку (далі – Роботодавці), мають право за власним рішенням не сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.

Суми єдиного внеску, нараховані та не сплачені роботодавцями, визначеними абзацом першим пункту 9 прим. 20 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, сплачуються за рахунок державного бюджету, крім періодів, у яких наймані працівники, визначені абзацом першим цього пункту, отримували доходи у вигляді грошового забезпечення, з яких було сплачено єдиний внесок за рахунок державного бюджету,

У зв’язку з цим Міністерством фінансів України наказом від 04.07,2022 № 189 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.07,2022 за № 804/38140 (далі — Наказ № 189), враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.07.2022 № 215 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.07.2022 за № 835/381 71 (далі - Наказ № 215) (опубліковано в Офіційному віснику України від 09.08.2022 № 61), було приведено у відповідність та викладено в новій редакції Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (даті – Розрахунок) та внесено зміни до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок), затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 111/26556.

Визначення бази оподаткування акцизним податком деяких алкогольних напоїв

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування.

Норми передбачені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для пива, алкогольних напоїв, реалізованих відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, ставка податку становить 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Базою оподаткування акцизним податком у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок є, зокрема, вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ (п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, зокрема, визначена в одиницях об’єму (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Згідно з п.п. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (крім тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах).

Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), для безготівкових розрахунків – дата оформлення розрахункового документа на суму проведеної операції, який підтверджує факт продажу, товару, а у разі реалізації товарів фізичними особами – підприємцями, які сплачують єдиний податок, – дата надходження оплати за проданий товар, для підакцизних товарів, наявність або місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі таких товарів, недостача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі на вимогу контролюючого органу при проведенні перевірки такого органу, – дата складення відповідного документа, що засвідчує зазначені факти (п. 216.9 ст. 216 ПКУ).

При цьому абзацом шостим ст. 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Таким чином, базою оподаткування акцизним податком для пива, алкогольних напоїв, є вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) таких підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

У разі повернення громадянами та іншими кінцевими споживачами пива, алкогольних напоїв, які реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі база оподаткування акцизним податком зменшується на вартість (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) повернутих товарів, якщо вартість таких товарів включалась до такої бази оподаткування акцизним податком.

При цьому, дата проведення розрахункової операції з видачі готівкових коштів за повернутий покупцем товар або оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк такого покупця відповідає податковому періоду, коли відбувається таке зменшення бази оподаткування акцизним податком.

Чи є об’єктом одноразового (спеціального) добровільного декларування транспортний засіб, придбаний за кошти, з яких не сплачені податки і збори, який викрадено, але право власності залишилось за фізособою?

Відповіді на актуальні питання для платників податків під час сеансу телефонного звя’зку «гаряча лінія»

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Днями, за участі заступника начальника Криворізької південної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Тетяни Степанової відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань оподаткування.

Пропонуємо до уваги запитання та відповіді на них.

Питання: Як декларують кошти в національній та іноземних валютах у готівковій формі при одноразовому (спеціальному) добровільному декларуванню?

Відповідь: Для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземних валютах у готівковій формі або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Після подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації та протягом періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування може одноразово скористатися правом додаткового розміщення коштів у національній або іноземній валюті у готівковій формі або банківських металах на спеціальному рахунку та у такому разі має подати уточнюючу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Декларант звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюється Національним банком України.

Банк забезпечує розміщення коштів у готівковій формі або банківських металах для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування на спеціальному рахунку після здійснення належної перевірки особи декларанта відповідно до вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Питання: Чи продовжується кампанія декларування доходів, отриманих у 2021 році під час воєнного стану?

Відповідь: Так, кампанія декларування доходів за 2021 рік триває. Обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті податок на доходи фізичних осіб не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в т.ч. від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільськогосподарської продукції фізичним особам, тощо);

- доходи у вигляді спадку від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи тощо.

Звертаю увагу, що граничний термін подання декларації про майновий стан і доходи минув 2 травня.

Однак в умовах запровадження воєнного стану в Україні подовжено граничні строки для подання податкової звітності платниками податку на 90 календарних днів після завершення стану війни.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік можна подати в електронній формі, скориставшись електронним сервісом ДПС «Електронний кабінет», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Держреєстрі фізичних осіб-платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання декларації в електронному вигляді, платнику необхідно лише отримати електронний підпис у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС України або іншого надавача електронних довірчих послуг.

Питання: Як зареєструвати ПРРО для підприємця, який надає послуги із власної квартири?

Відповідь: У разі, якщо місце проживання фізичної особи-підприємця є місцем, де проводиться підприємницька діяльність, або воно пов’язане із здійсненням підприємницької діяльності, то фізична особа-підприємець відповідно до вимог п.63.3 ст.3 Податкового кодексу України має подати повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, повідомивши про місце проживання як про об’єкт оподаткування, після чого на такий об’єкт може бути зареєстроване програмне РРО.

Питання: Чи може фізична особа-підприємець, яка на початок поточного року перебувала на спрощеній системі оподаткування та щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, у разі нової реєстрації ФОП у поточному році обрати 3 групу платника єдиного податку за ставкою 2% від доходу?

Відповідь: Реєстрація платником єдиного податку 3 групи за ставкою 2% доходу здійснюється за результатами обробки заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. Подана заява підлягає перевірці на відповідність зазначених суб’єктами господарювання видів господарської діяльності та повноти її заповнення (ставки, дати обрання, тощо).

При цьому, підставами для відмови у реєстрації платником єдиного податку 3 групи за ставкою 2% доходу є здійснення суб’єктом господарювання діяльності, визначеної п.п.9.3 п.9 підр.8 розд.ХХ «Перехідні положення» ПКУ від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями.

Пунктом 9 підр.8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ не передбачено обмежень щодо обрання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2% доходу фізичною особою-підприємцем, щодо якої державним реєстратором прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності, у разі нової реєстрації фізичної особи підприємцем у поточному році.

Водночас, такі платники у разі самостійної відмови від використання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підр.8 розділу ХХ ПКУ, зможуть перейти з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення, на сплату інших податків і зборів.

Проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо отримання актуальних питань податкового законодавства

Днями, за участі заступника начальника Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ігоря Тимченко відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо актуальних питань податкового законодавства.

Питання: Які земельні ділянки звільнили від оподаткування на час воєнного стану?

Відповідь: Не нараховується і не сплачується земельний податок та орендну плату, за земельні ділянки, земельні частки (паї) державної та комунальної власності: що розташовані на територіях, на яких точаться/точилися бойові дії або які тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, в т. ч. на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб; визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких є фортифікаційні споруди (пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Звільнення тимчасове — упродовж періоду з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому буде припинений або скасований воєнний, надзвичайний стан.

Питання: Як подати декларацію про одноразове (спеціальне) добровільне декларування?

Відповідь: Одноразова (спеціальна) добровільна декларація подається безпосередньо декларантом виключно в електронній формі.

Питання: Чи потрібно у зв’язку зі зміною розміру ставок акцизу переклеювати марки на алкогольних напоях?

Відповідь: Алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані акцизними марками, на яких суму акцизного податку за одиницю маркованої продукції зазначено відповідно до ставок акцизного податку, що діяли до зміни їх розміру, перебувають в обігу в межах строку придатності до повної реалізації.

Питання: Чи можна одночасно використовувати один ПРРО декількома касирами?

Відповідь: Програмне забезпечення «Програмний реєстратор розрахункових операцій» (далі – ПЗ ПРРО) може бути встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але одночасно використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром.

Засідання робочої групи

Нещодавно за ініціативи Криворізької міської ради відбулось засідання робочої групи з питань наповнення бюджету міста.

На засіданні були присутні начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов, начальник Криворізького відділу по роботі з податковим боргом управління з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Кучерук.

В ході заходу присутні обговорювали шляхи наповнення міського бюджету, заходи з погашення заборгованості, проведення інформаційно – роз’яснювальних заходів з платниками стосовно змін до податкового законодавства.

За підсумками обговорення були вирішені шляхи додаткових надходжень до бюджету міста та наголошено, що для подальшого зростання надходжень до бюджету слід працювати у всіх напрямках.