До уваги платників податків: важливі документи, які набрали чинності у серпні 2022 року!

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області до відома та використання у роботі підготовлено моніторинг новацій у законодавстві, які набрали чинності у серпні 2022 року

Моніторинг щотижневих важливих новацій у законодавстві, що набрали чинності у серпні 2022 року, підготовлений

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

Майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне водокористування спрямовано до держбюджету платниками Дніпропетровської області

З початку 2022 року до державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 66 млн грн рентної плати за спеціальне використання води.

Порівняно з 2021 роком надходження збільшились на понад 5,3 млн грн, або на 8,8 відсотків.

Звертаємо увагу, що за обсяги води, які вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води податкової декларації з рентної плати коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Значні надходження отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини від фізосіб – «єдинників»

У січні – серпні 2022 року платниками Дніпропетровської області до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб – платників єдиного податку надійшло понад 1,9 млрд грн, що у порівнянні з відповідним періодом 2021 року на понад 30,2 млн грн більше.

Нагадуємо, що у разі відсутності визначених Податковим кодексом України підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому.

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Кабінет Міністрів України постановою від 10 вересня 2022 року № 1020 (далі – Постанова № 1020) вніс зміни у додаток 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану».

Змінами передбачено, що діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального здійснюється за наявності ліцензії.

Також установлено, що подані до дня набрання чинності Постановою № 1020 суб’єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені Постановою № 1020 у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб’єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.

Постанову № 1020 розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади України «Урядовий портал» за посиланням https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zminy-u-dodatok-2-do-1020

Новації оприлюднення фінансової звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 10.08.2022 набрав чинності Закон України від 19 липня 2022 року № 2435-IX «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»» (далі – Закон № 2435).

Законом № 2435 у статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» частину 3 викладено у новій редакції.

Так, підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів), публічні акціонерні товариства, суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, зобов’язані не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління, звітом про платежі на користь держави, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Інші фінансові установи та недержавні пенсійні фонди, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з відповідними аудиторськими звітами, звітом про управління, консолідованим звітом про управління на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Малі підприємства, що є суб’єктами господарювання державного сектору економіки, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з відповідним аудиторським звітом (якщо обов’язковий аудит фінансової звітності проводився на вимогу законодавства) на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Малі та середні групи (крім груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес) звільняються від обов’язкового складання та подання консолідованої фінансової звітності та консолідованого звіту про управління.

Материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств (крім суб’єктів інвестиційної діяльності, які не складають консолідовану фінансову звітність відповідно до міжнародних стандартів), зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну консолідовану фінансову звітність, складену за міжнародними стандартами, разом з аудиторським звітом, консолідованим звітом про управління, консолідованим звітом про платежі на користь держави на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі).

Материнські підприємства, які одночасно є дочірніми підприємствами та відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів не подають консолідовану фінансову звітність, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати на своїй вебсторінці або своєму вебсайті (у повному обсязі) річну консолідовану фінансову звітність свого материнського підприємства разом з аудиторським звітом та консолідованим звітом про управління.

Підприємство зобов’язане забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за своїм місцезнаходженням.

Крім того, ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доповнено частиною сьомою, відповідно до якої  Оприлюднена річна фінансова звітність та річна консолідована фінансова звітність (у повному обсязі разом з аудиторськими звітами) повинні зберігатися на вебсайтах підприємств, головних розпорядників бюджетних коштів та офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, не менше шести років, якщо більший строк не встановлено законом.

Довідково: Закон № 2435 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 09.08.2022 № 162.

Як визначається база оподаткування ПДВ у разі здійснення операцій з постачання вживаних товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 189.3 ст. 189 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі, якщо платник ПДВ провадить підприємницьку діяльність з постачання вживаних товарів (комісійну торгівлю), що прийняті за договором комісії в осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, базою оподаткування є комісійна винагорода такого платника ПДВ.

У випадках, коли платник ПДВ здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники ПДВ, за договорами, що передбачають перехід права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V ПКУ.

При цьому ціна продажу вживаного транспортного засобу визначається:

► для осіб, не зареєстрованих як платники податку, виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ринкової вартості такого засобу, розрахованої суб’єктом оціночної діяльності, уповноваженим здійснювати оцінку відповідно до закону;

► для платників податку виходячи з договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

Для цілей розділу V ПКУ:

► вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новими транспортними засобами вважаються:

а) наземний транспортний засіб – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до 6000 кілометрів;

б) судно – те, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не було зареєстровано в інших державах та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

в) літальний апарат – той, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Перехід права власності на об’єкт нерухомості протягом року: у який термін подається декларація?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Норми встановлені п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 408 із змінами.

Пункт 1 заголовної частини Декларації передбачає заповнення форми Декларації з типом: звітна, звітна нова, уточнююча.

Пунктом 50.1 ст. 50 ПКУ визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, розрахунку (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з п.п. 1.2.3 п. 1.2 розд. 1 Регламенту комп’ютерної обробки податкової звітності, звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншої звітності в органах ДФС, затвердженого наказом ДФС України від 04.08.2017 № 515, документ звітності з типом «Звітний» подається платником податків, якщо за такий звітний (податковий) період документ звітності ще не подавався. Документ звітності з типом «звітний новий» подається платником податків до закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за такий самий звітний (податковий) період з урахуванням особливостей для певних форм документів звітності.

Документ звітності з типом «Уточнюючий» подається платником податків після закінчення граничного строку подання для такого документа звітності, якщо раніше подавався документ звітності з типом «Звітний» або «Звітний новий» за звітний (податковий) період, що уточнюється, зокрема у разі зміни протягом року об’єкта та/або бази оподаткування, появи нових об’єктів оподаткування, для форм документів звітності, щодо яких подання передбачено за звітний рік до його закінчення.

Тобто, юридична особа, яка вперше подає Декларацію за новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості, звітує за рік та у полі, що відповідає типу декларації, зазначає «Звітна».

Якщо перехід права власності на новостворений (нововведений) об’єкт оподаткування відбувся не пізніше 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається з типом «Звітна нова».

При переході права власності на об’єкт оподаткування після закінчення граничного терміну подання Декларації (після 20 лютого звітного року) протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт подається Декларація з типом «Уточнююча».

Якщо основне місце обліку юрособи – це місце проживання керівника, необхідно подати повідомлення за ф. № 20-ОПП

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР).

Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 63.3 ст. 63 ПКУ визначено, що платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з ЄДР, наданих згідно із Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненням, у день отримання зазначених відомостей контролюючими органами (п. 64.1 ст. 64 ПКУ).

Процедури обліку об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку № 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Отже будь-яка юридична особа (незалежно від того, за якою адресою вона зареєстрована) зобов’язана подати до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП.

До уваги платників податків! Продовжує роботу Комунікаційна податкова платформа!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що продовжує працювати новий формат спілкування з платниками – Комунікаційна податкова платформа.

За допомогою цієї платформи комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю проходять оперативно та якісно.

Ефективний зворотній зв’язок між платниками і податковою службою області забезпечується комунікаторами – фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), які координують роботу Комунікаційної податкової платформи регіону.

Нагадуємо, що на базі ГУ ДПС створена електронна скринька Комунікаційної податкової платформи за адресою dp.ikc@tax.gov.ua.

На цю скриньку представники бізнесу та громадськості можуть звернутись до ГУ ДПС з актуальними питаннями стосовно податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС, а також з пропозиціями щодо необхідності проведення певних заходів за визначеною тематикою.

Запрошуємо платників податків до спілкування за допомогою Комунікаційної податкової платформи!

Партнерські відносини податківців з бізнесом – запорука стабільної роботи економіки

20 вересня 2022 року, за організацією Фінансово-податкового комітету Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації (Асоціація) за участі в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марини проведено онлайн-вебінар для бізнесу.

Оперативна комунікація відбулась завдяки активному використанню Асоціацією зв’язку з податковою службою Дніпропетровщини за допомогою Комунікаційної податкової платформи, яка дозволяє мобільно, швидко та зручно отримати зворотній зв’язок.

Тема блоку онлайн-вебінару, в обговоренні якого задіяні провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), «Воєнний стан: порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків щодо сплати податків, надання звітності, реєстрації податкових та акцизних накладних».

У заході прийняли участь керівник Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Присяжнюк Катерина; менеджер комітетів Дніпровського офісу Європейської Бізнес Асоціації Кобізь Марія; голова Фінансово-податкового комітету Дніпровського офісу, партнер AC CroweUkraine, кандидат економічних наук Карпов Леонід; фахівець аудиторської компанії AC CroweUkraine Поліщук Алевтина; начальники управлінь ГУ ДПС: оподаткування юридичних осіб Бохан Вікторія, оподаткування фізичних осіб Кібкало Тетяна, інформаційної взаємодії Осипова Манушак; заступник начальника управління – начальник відділу адміністрування ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС Добросовістна Неля; заступник начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС Волкова Оксана та представники бізнесу – члени Асоціації.

Присяжнюк Катерина подякувала податківцям Дніпропетровської області за незмінну позицію щодо оперативного реагування на потреби платників податків та відкритості у взаємовідносинах з представниками бізнесу. Вона акцентувала увагу на тому, що стабільна співпраця податкової служби з бізнес-спільнотою є гарантією ефективної роботи, спрямованої на виконання важливих задач у напрямку наповнення бюджетів.

Твердохлєб Марина привітала усіх присутніх та зазначила: «Податкова служба Дніпропетровщини продовжує зустрічі з представниками бізнесу – членами Європейської Бізнес Асоціації. Ми дякуємо Офісу Європейської Бізнес Асоціації у Дніпрі за запрошення на участь у заході. Такі зустрічі – це важлива практика обміну інформацією, оперативного вирішення важливих питань та можливість обговорення новацій у законодавстві».

Під час зустрічі членів Асоціації з представниками ГУ ДПС розглядались важливі питання новацій законодавства у період дії воєнного стану.

Зважаючи на побажання представників Асоціації, на зустрічі обговорювались питання, визначені Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначних у п. п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зокрема, стосовно підстав неможливості виконання податкових обов’язків юридичними та фізичними особами; документів, що підтверджують неможливість платників податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента; порядку заповнення заяви про відсутність можливості виконання платником податків податкових обов’язків; подання повідомлення про відновлення можливості виконувати податкові обов’язки.

Учасники вебінару подякували за отриману інформацію та висловили сподівання, що співпраця з податковою службою Дніпропетровщини триватиме і надалі. При цьому, такий дієвий механізм, як Комунікаційна податкова платформа, надає можливість більш оперативно вирішувати нагальні питання.

Тетяна Кірієнко та Бекір Байракдар визначили напрями обміну досвідом у податковій сфері

Напрями співпраці у рамках реалізації Меморандуму про взаєморозуміння щодо технічного співробітництва та цікаві для обох сторін сфери обміну досвідом обговорили під час зустрічі в. о. Голови ДПС Тетяна Кірієнко та Голова Адміністрації доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки Бекір Байракдар.

«Державна податкова служба, незважаючи на складні часи, продовжує вдосконалювати свою роботу. Ми зацікавлені не тільки у нашій взаємодії з турецькими колегами в межах підписаного Меморандуму, але й у налагодженні контактів на рівні наших фахівців для обміну корисним досвідом, який сприятиме розвитку та зміцненню обох відомств», – наголосила Тетяна Кірієнко.

За її словами, напрацювання фахівців двох відомств у різних сегментах податкової сфери, зокрема, податкового аудиту, обслуговування платників, управління податковими ризиками, податкового комплаєнсу, дозволить проаналізувати процедури адміністрування та за потреби вдосконалити їх з урахуванням рекомендацій іноземних партнерів.

У свою чергу БекірБайракдар розповів про основні акценти у роботі Адміністрації доходів Міністерства казначейства та фінансів Турецької Республіки, зазначивши про готовність до обміну інформацією та практиками з українською стороною.

Тетяна Кірієнко, зокрема, відзначила, що для ДПС цікавим стане досвід Туреччини щодо роботи Програми ЄС «Фіскаліс», до якої Україна приєдналася у вересні. Це допоможе чітко визначити пріоритети та врахувати важливі аспекти під час її реалізації. За результатами зустрічі сторони домовилися про проведення робочих засідань на рівні фахівців відомств в межах визначених напрямів.

Дніпропетровщина спрямовує рентні платежі до держбюджету

Протягом січня – вересня поточного року надходження рентної плати до державного бюджету від платників Дніпропетровської області мають позитивну динаміку. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Твердохлєб Марина.

Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області зазначила, що, зокрема:

► за видобування залізних руд до держбюджету надійшло понад 4,4 млрд грн рентної плати, сума надходжень у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року збільшилась на понад 1,9 млрд грн, або на 75,8 відсотків;

► за видобування природного газу надходження склали майже 794,8 млн грн (у порівнянні з 2021 роком надходження збільшились майже на 432 млн грн, або на 119 відсотків);

► за видобування кам’яного вугілля до держбюджету з початку року надійшло майже 160 млн грн рентної плати (надходження збільшились на понад 85,2 млн грн, або на 114 відсотків порівняно з 2021 роком);

► за видобування газового конденсату до держбюджету спрямовано понад 23 млн грн, що майже на 12,5 млн грн, або на 117,8 відсотків більше минулорічного показника.

Твердохлєб Марина висловила вдячність платникам, які продовжують працювати і стабільно поповнювати бюджети, наближаючи нашу перемогу.

Податок на нерухомість: з початку року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юросіб надійшло майже 405 млн гривень

Протягом січня – серпня 2022 року юридичні особи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини майже 405 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Порівняно з 2021 роком надходження збільшились майже на 53 млн грн, або на 15 відсотків.

Нагадуємо, платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 17.08.2022 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).

Відповідно до частини двадцять дев’ятої ст. 38 Закону України «Про платіжні послуги» Постановою № 894 встановлено:

1. Торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно:

1) з 1 січня 2023 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

2) з 1 січня 2024 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

3) з 1 січня 2025 року – торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб (крім торговців, зазначених у підпункті 4 цього пункту);

4) з 1 січня 2026 року – торговці – фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої групи, торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

2. Вимоги пункту 1 Постанови № 894 не поширюються на торговців, які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, та протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.
3. Визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 року № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».
4. Постанова № 894 набирає чинності з дня її опублікування, крім п. 3 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2023 року.

Постанову № 894 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур'єр» від 17.08.2022 № 178.

Затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Правлінням Пенсійного фонду України постановою від 01.06.2022  № 8-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 липня 2022 року за № 781/38117) (далі – Постанова № 8-1) затверджено Порядок подання звітів через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі – Порядок)

Цей Порядок визначає механізм подання до Пенсійного фонду України (далі –  ПФУ) через вебпортал електронних послуг ПФУ звітів, передбачених п. 19 Порядку сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 із змінами, у вигляді електронного документа з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Постанову № 8-1 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 29.07.2022 № 58.

Призупинення дії трудового договору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ст.13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» із змінами (далі – Закон № 2136) визначена процедура призупинення трудового договору.

1. Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

2. Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

3. У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої ст. 13 Закону № 2136, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

4. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

 

Особливості заповнення звіту «неприбутківців» у разі повернення гуманітарної допомоги організації, яка її надала

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до ст. 1 Закону України від 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (зі змінами і доповненнями) гуманітарна допомога – це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» із змінами (далі – Закон № 5073).

Отримувачі гуманітарної допомоги – такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги (далі – Реєстр):

а) підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;

б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом № 5073;

ґ) реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.

Порядок реєстрації отримувачів гуманітарної допомоги затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 39 із змінами (далі – Порядок).

Реєстр веде Міністерство соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) (п. 1 Порядку). Інформація, що міститься в Реєстрі, є відкритою і загальнодоступною (п. 8 Порядку).

Реєстр оприлюднюється на офіційному вебпорталіМінсоцполітики у розділі «Гуманітарна допомога», а також на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних.

Форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 із змінами (далі – Звіт).

Додаток ГД до рядків 1.6.2 ГД, 2.4.2 ГД та 3.1 ГД Звіту (далі – Додаток ГД) подають, зокрема, отримувачі гуманітарної допомоги.

У разі отримання, розподілення та повернення нерозподіленої гуманітарної допомоги у межах одного звітного (податкового) періоду, така гуманітарна допомога відображається:

► у розд. ІІ «Отримано гуманітарну допомогу за звітний (податковий) рік» Додатка ГД – сумарне значення вартості отриманої гуманітарної допомоги, що відображається у графі 9 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься у рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту;

► у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД відображається сума розподіленої гуманітарної допомоги за цільовим призначенням, а також сума повернутої отримувачем нерозподіленої гуманітарної допомоги (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.

У разі повернення залишку нерозподіленої гуманітарної допомоги, що обліковувався на початок звітного (податкового) періоду у розд. І Додатку ГД (показники якого відповідають показникам розд. V «Залишок нерозподіленої гуманітарної допомоги на кінець звітного (податкового) року» Додатка ГД Звіту за попередній звітний (податковий) період), таке повернення відображається у розд. ІІІ «Розподілено гуманітарну допомогу за цільовим призначенням за звітний (податковий) рік» Додатка ГД (із зазначенням даних організації, якій вона повертається, найменування та кількості такої гуманітарної допомоги) – сумарне значення показників графи 8 «Вартість гуманітарної допомоги» переноситься до рядка 2.4.2 ГД «гуманітарна допомога» Звіту.

У обох випадках при поданні Звіту необхідно надати доповнення, передбачене п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України, з відповідним поясненням щодо заповнення розд. ІІІ Додатка ГД та рядка 2.4.2 ГД Звіту, яке може бути складене за довільною формою, із зазначенням про факт подання такого доповнення у спеціально відведеному місці в Звіті.

Про відображення суми єдиного внеску у звітності, сплаченої «незалежником» за найманих працівників та за себе

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що порядок оподаткування доходів фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, визначений ст. 178 (далі – ПКУ).

Пунктом 178.3 ст. 178 ПКУ встановлено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

При цьому, ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

З метою забезпечення дотримання принципів оподаткування, доцільно при визначенні сукупного чистого доходу враховувати витрати, які пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтвердженні документально.

Згідно з п. 178.6 ст. 178 ПКУ фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації про майновий стан і доходи, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Згідно з п.п. 6 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261 суми податків, зборів, єдиного внеску, платежі, сплачені за одержання ліцензій, іншого документа дозвільного характеру, які пов’язані з господарською діяльністю/незалежною професійною діяльністю відображається у графі 8 «витрати зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів, за одержання ліцензій, дозволів» Типової форми.

Враховуючи викладене, суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, за найманих працівників та за себе, відображаються в графі 8 Типової форми.

Відбулося засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) повідомляє, що сьогодні, 21 вересня 2022 року, проведено четверте засідання комітету за галузевою ознакою «Підприємництво (малий та середній бізнес)» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – Комітет).

У засіданні також прийняли участь заступник начальника ГУ ДПС Леонов Валерій, начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак та представники управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС.

Леонов Валерій привітав учасників засідання Комітету та побажав плідної роботи.

На заході присутніх проінформували про роботу Комунікаційної податкової платформи, що створена задля якісної та оперативної комунікації з бізнес-спільнотою і громадськістю; про новації у застосуванні реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/програмних РРО з початку поточного року та про продовження терміну одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Також вирішені інші питання щодо діяльності Комітету.

У серпні до загального фонду держбюджету надійшло 7,8 млрд грн акцизного податку

У серпні 2022 року платниками акцизного податку до загального фонду Державного бюджету України перераховано 7,8 млрд грн акцизного податку з вироблених та ввезених на митну територію України підакцизних товарів. Це на 55,1 млн грн більше затверджених  показників доходів та  на 10,7 млн грн більше, ніж у серпні минулого року.

У серпні досягнуто позитивної динаміки в надходженнях акцизного податку з основних видів підакцизних товарів, зокрема, лікеро-горілчаної продукції та тютюнових виробів.

Так, надходження акцизного податку з виробленої та ввезеної на митну територію України лікеро-горілчаної продукції склали 0,8 млрд грн, що на 83 млн грн більше фактичних надходжень серпня минулого року та на 76 млн грн більше затверджених показників доходів.

З вироблених та ввезених на митну територію України тютюнових виробів у серпні 2022 року надходження склали майже 6 млрд грн, що на 15 млн грн більше серпня минулого року та на 136 млн грн більше показників доходів.

Додатково повідомляємо, що впровадження з 1 травня 2022 року норми закону щодо перенесення на виробників та імпортерів тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, обов’язку сплати 5-відс. акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів дозволило суттєво збільшити доходи місцевих бюджетів з цього податку.

Так, у серпні 2022 року за звітний період липень 2022 року виробниками, імпортерами, а також суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі по залишках не реалізованих тютюнових виробів, вироблених до 1 квітня 2022 року, задекларовано 638 млн грн 5-відс. акцизного податку, що у 2,6 раза більше середньомісячних показників січня – квітня 2022 року та у 2,4 раза показників 2021.

Про сплату податку на нерухомість спадкоємцями

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Норми встановлені п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПКУ).

Водночас, згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є, зокрема, смерть фізичної особи.

Підпунктом 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ визначено, що обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (абзац перший п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).

Підпунктом 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Враховуючи зазначене, у разі смерті фізичної особи – власника об’єкта нерухомості, податковий обов’язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, припиняється з початку місяця в якому наступила смерть власника.

При цьому, спадкоємці фізичної особи, які у загальновстановленому порядку набули право власності на об’єкт нерухомого майна після смерті фізичної особи – попереднього власника, з місяця виникнення права власності на такий об’єкт сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Проведення практикуму для платників  

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

В приміщенні Криворізької північної ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено практикум для платників податків.

На практикумі було розглянуто питання щодо необхідності застосування РРО/ПРРО підприємцями - платниками єдиного податку, та обговорено шляхи вирішення певних труднощів при застосуванні РРО/ПРРО. Також було роз’яснено порядок ведення розрахункових операцій.

Розглядались питання стосовно змін, внесених до Податкового кодексу  України  та  інших  законів  України  щодо  особливостей  податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану, передбачених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ.

Обговорювались особливості декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року та одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Наприкінці присутні отримали друковану продукцію із роз’ясненнями новацій податкового законодавства.

Засідання робочої групи з органами місцевого самоврядування

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

Нещодавно у виконкомі Інгулецької районної у місті ради відбулось засідання робочої групи із забезпечення надходжень до місцевих бюджетів.

В засіданні робочої групи прийняла участь головний державний інспектор Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Лариса Лосицька.

Серед питань, які розглядалися:

стан заборгованості по платі за землю;

приведення у відповідність землекористувачами правовстановлюючих документів на землю;

стан заборгованості по податку на нерухоме майно.

Також розглянули і питання сплати податку на доходи фізичних осіб, декларування доходів громадянами та податкову амністію.

Учасники зустрічі визначали заходи як покращити інформування власників нерухомості та землевласників про необхідність сплати податку на нерухомість та земельного податку.

Співпраця з виконкомом Криворізької міської ради

Відділ комунікацій з громадськістю управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (територія обслуговування - Криворізький регіон) інформує.

У виконкомі Криворізької міської ради відбулось засідання робочої групи з питань наповнення бюджету міста.

На засіданні були присутні начальник Криворізького відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Євгеній Кретов, заступник начальник Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок  управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській Алла Талдонова.

В ході заходу присутні обговорювали шляхи наповнення міського бюджету, заходи з погашення заборгованості, проведення інформаційно – роз’яснювальних заходів з платниками стосовно змін до податкового законодавства.

За підсумками обговорення були вирішені шляхи додаткових надходжень до бюджету міста та наголошено, що для подальшого зростання надходжень до бюджету слід працювати у всіх напрямках.