Головна сторінка / Історична довідка / Видатні постаті району

Видатні постаті району

Шляхом великих перемог
(із циклу статей, присвячених 45-річчю району)

Чимало видатних постатей брало участь в розбудові нашого району. Їм - першопрохідцям, які своєю титанічною працею будували район, завдячує Інгулецька земля. 

Серед них і Герой Соціалістичної праці - Подлепа Олексій Пантелеймонович. Свою трудову діяльність розпочав муляром в 1927 році, потім - інструктором цегельної кладки. На керівній роботі в системі будівельних організацій Олексій Пантелеймонович почав працювати з 1931 року - майстром, виконробом, а в 1945 році призначається начальником будівельного управління №10. З травня 1951 року по листопад 1958 року він працював керуючим трестом «Кривбасрудбуд» на будівництві гірничорудної промисловості. Як досвідчений, технічно грамотний, і такий, що володіє великим організаторським хистом керівник Подлепа О.П. у 1958 році був призначений керуючим трестом «Криворіжаглобуд» на будівництво по спорудженню Ново-криворізького гірничо-збагачувального комбінату ім.Ленінського комсомолу, який був введений в експлуатацію на 55 днів раніше урядового терміну. В 1960 році трест «Криворіжаглобуд» закінчив будівництво другого Південного гірничо-збагачувального комбінату, який був побудований в рекордно короткий термін - за 16 місяців і введений в експлуатацію на рік раніше терміну, передбаченого семирічним планом. В 1962 році прийнята в експлуатацію агломераційна фабрика №2 Ново-криворізького гірничо-збагачувального комбінату. За 9 місяців 1962 року здійснене будівництво 9-ї та 10-ї секції другої збагачувальної фабрики Південного гірничо-збагачувального комбінату. 

При будівництві Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату Олексієм Пантелеймоновичем був запропонований новий варіант організації по зведенню корпусів збагачування: всі монтажні крани були винесені за межі прольотів корпусу, скоротивши цим строки будівництва на 9 місяців. Таким чином, при сприянні та особистій участі Подлепи О.П. збільшились темпи будівництва нових прогресивних конструкцій. За бездоганну роботу в системі будівельних організацій Олексій Пантелеймонович неодноразово нагороджувався урядовими нагородами: в 1947 році - нагороджений орденом «Трудового Червоного стягу». В 1962 році за впровадження передових засобів і будівництво гірничо-збагачувальних комбінатів нагороджений Золотою медаллю, а в 1965 році йому надане звання «Заслужений будівельник УРСР» і це ще далеко неповний список нагород Олексія Пантелеймоновича Подлепи. Тепер і одна з вулиць Інгулецького району носить ім'я будівельника з великої літери. 

Будували технологічні лінії, допоміжні споруди - і все це в стислі строки. Були задіяні величезні людські резерви. Одночасно працювало більше 15 тисяч робітників різних професій тільки на спорудженні Південного гірничо-збагачувального, більшість з них працювало в дві - три зміни.

Поряд із промисловими об’єктами йшло активне будівництво житла та об’єктів соцкультпобуту. І навіть в ці важкі часи всі мешканці новоствореного району докладали надзвичайних зусиль для розбудови рідного краю. Історія розвитку побудови району - це історія підприємства «Криворіжаглобуд», одного з лідерів будівельної індустрії України. Важко навіть перелічити кількість об’єктів побудованих цим підприємством. Це і Новокриворізький, Південний, Інгулецький гірничо-збагачувальні комбінати, Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд. Окрім промислових об’єктів, «Криворіжаглобуд» побудував для своїх постійних замовників велику кількість об’єктів соцкультпобуту: гірничо-збагачувальний технікум, дитячий комбінат на 280 місць, кінотеатр на 500 місць, дрожжевий завод, столові, стадіони, універмаги, житлові будинки, гуртожитки, овочесховища, лікувальні заклади (поліклініку та стаціонар), міський критий ринок, таксомоторний парк, швидкісний трамвай, школу-інтернат та інше. 11 вересня 1966 року за успішне виконання завдань по будівництву гірничо-збагачувальних комбінатів колектив тресту був відзначений найвищою державною нагородою - орденом Леніна. Отже, керівники підприємства завжди вболівали за долю району і проявляли сміливість і винахідливість у вирішенні виробничих і соціальних завдань. Історія та людська пам'ять назавжди збереже імена кращих будівельників: Федосеєнко М.А., Кравцова І.С., Буц І.Д., Сторчеуса М.В., Капустіна Є.С., Катрича А.Ф., Кучерова Є.Б., Петрук В.І., Бойко М.І. та інших. Підприємство і зараз постійно сприяє впровадженню ефективних форм і методів будівельного виробництва, нових технологій і прийомів, вдало спрямовує на це знання і досвід інженерно-технічних працівників і робітників.

Не менш вагомий внесок в розбудову Інгулецького району внесли директори Південного гірничо-збагачувального комбінату. Серед них і Павло Лаврентійович Білий, при якому здійснювалось становлення комбінату, його зростання. А також Герой Соціалістичної Праці - Іван Іванович Савицький, який очолював комбінат з 1957 року. У 1985 році комбінат очолив Олександр Кузьмич Єлисєєв. Саме він здійснює ряд заходів необхідних для функціонування комбінату: реконструкцію, розширення виробництва. Їх внесок в соціально-економічний розвиток країни навіть важко визначити. Вони вболівали не лише за виробничі досягнення, але й започаткували прогресивні зміни в характері і змісті праці робочих, створили сприятливі умови для розвитку їх творчого потенціалу. Немає на Україні подібного комбінату-гіганта, в якому б виросли 3 Герої Соціалістичної Праці (І.І.Савицький, О.К.Мироненко, Н.П.Ємельянов), 15 Кавалерів ордену Леніна, 1900 чоловік нагороджених орденами та медалями за самовіддану працю. До початку XXI століття Південний гірничо-збагачувальний комбінат подібно людині вступив до пори зрілості, за цей час чимало героїв виробництва стали досвідченими професіоналами, які зростили собі достойну зміну. Їх справа живе в їх дітях та онуках. 

Багато часу минуло з тих великих звершень - побудов промислових гігантів. Змінили своє обличчя не тільки гірничо-збагачувальні комбінати, але й сам район. Тепер це не просто місце мешкання працівників промислових підприємств, це потужний соціально-економічний регіон із славетною історією і не менш видатним сьогоденням. А звершення ці здійсненні завдяки простим людям нашого району, які сумлінно працюють кожен в своїй галузі. Сучасні будинки, зручні парки та сквери, потужні промислові велетні - сьогодення Інгулецького району. 

Сьогодні в районі діє 50 підприємств промисловості, будівництва, житлово-комунального господарства та харчової промисловості, на яких працюють більш ніж 35000 чоловік; 14 загальноосвітніх шкіл, де навчаються біля 7500 учнів; 3 вищих навчальних заклади I-II рівнів акредитації, де отримують робітничі професії біля 2500 студентів; 17 дошкільних навчальних закладів, які відвідують близько 2200 дітей віком від 1 до 7 років; 10 закладів культури; 3 заклади охорони здоров'я; центр туризму, краєзнавства та екскурсій.

В районі одна з кращих в місті спортивна база: 3 оздоровчих центра, 2 дитячо-юнацьких спортивних школи, 2 палаци спорту, 2 стадіони, 3 плавальних басейни, 6 футбольних полів, 48 спортивних майданчиків.

Кращі в районі колективи художньої самодіяльності діють на базі закладів культури району: народний ансамбль бального танцю «Ритм», зразковий театр пісні «Містер-Норд», зразковий ансамбль народного танцю «Сувенір», ансамбль української пісні «Барвінок». Щороку вони приймають участь та стають призерами міських, обласних, всеукраїнських, міжнародних конкурсів та фестивалів.

Для надання допомоги на дому одиноким пенсіонерам та непрацездатним громадянам в районі працює 2 територіальні центри, в яких обслуговується більше тисячі громадян району. Люди приходять сюди не лишень по допомогу, але й заради спілкування, адже їх завжди радо зустрічають соціальні робітники центру.