Головна сторінка / Історична довідка / Так створювався наш район

Так створювався наш район

У післявоєнні роки Кривому Рогу відновити активну життєдіяльність допомагала вся країна. І ось настав час, коли найпотужнішому залізорудному басейну була відведена головна роль по забезпеченню чорної металургії доброякісною сировиною.


Технічний пошук все більше схилявся до використання так званих, невигідних руд, залізистих магнетитових кварцитів, запас яких у степових надрах обчислювався багатьма мільярдами тон. Вихід був один – відкритий спосіб розробки збіднених руд, який дав би змогу швидше освоювати нові родовища, ефективніше використовувати гірничовидобувну техніку, а відтак значно підвищити продуктивність праці.


Започаткував розвиток цих тенденцій Південний гірничо-збагачувальний комбінат. Будівництво майбутнього комбінату було розпочато 7 травня 1953 року. А 20 липня 1955 року машиніст електровозу А.І.Федоров вивіз першу "вертушку" руди на дробильну фабрику, і вже 25 вересня пішов перший агломерат. Першим директором комбінату, при якому здійснювалось його становлення, був Павло Лаврентійович Білий.

Південний ГЗК став справжньою академією для зведення інших гірничо-збагачувальних велетнів.

З метою будівництва гірничо-збагачувальних комбінатів та соціальних об’єктів міста, 1 січня 1957 року був утворений трест "Криворіжаглобуд" – один з лідерів будівельної індустрії України. Ім'я першого керівника тресту, Героя Соціалістичної праці – Олексія Пантелеймоновича Подлепи стало легендою нашого міста. На його честь названа вулиця в Інгулецькому районі.

В 1956 році почався похід за новокриворізькою рудою. Історія зберегла імена першопродців. Перший куб чорнозему вийняли машиністи екскаватора Іван Стадніченко та Ілля Охрименко.

Іван Іларіонович Стадніченко став на той час єдиним на комбінаті Героєм Соціалістичної праці. А вже 5 листопада 1959 року у всіх газетах з'явилось коротке повідомлення про пуск Ново-Криворізького гірничо-збагачувального комбінату ім.Ленінського комсомолу. 14 грудня 1959 року першим директором НКГЗК був призначений Василь Петрович Донченко.

Історія Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату розпочалася 1 лютого 1960 року, коли автопоїзд, який складався з 15 автомобілів та екскаватора, вирушив з Південного ГЗК у напрямку міста Інгульця.

Цього ж дня перший директор нового комбінату Олексій Васильович Пінчук провів перші робітничі збори колективу. 4 лютого 1960 року машиніст екскаватора Іван Соловей вийняв перший ківш грунту на місці майбутнього кар’єру. Основні об’єкти по введенню першої черги Інгулецького комбінату зводив високопрофесійний колектив тресту "Криворіжаглобуд". На будівництво Інгулецького гірничо-збагачувального з'їхалися молоді будівельники з України, Росії, Білорусії та інших республік колишнього СРСР. Будівництво комбінату було оголошено Всесоюзною комсомольською будовою.

І ось настав день, який вважається Днем створення комбінату. 30 квітня 1965 року машиніст млинів Михайло Авраменко запустив перший кульовий млин на першій секції збагачувальної фабрики. Одержаний концентрат наступного дня на першотравневій демонстрації інгульчани провезли вантажівкою вулицями робітничого містечка, що зростало разом з комбінатом.

З високими темпами розвитку індустріальної бази на півдні Кривбасу виникла необхідність територіального відокремлення і управління підприємствами-велетнями та інфраструктурою навколо них. Указом Президії Верховної Ради УРСР 30 грудня 1962 року створений четвертий район – Інгулецький, до складу якого увійшло і місто Інгулець та селище Зелене Широківського району Дніпропетровської області.

Південний, Інгулецький, Ново-Криворізький гірничо-збагачувальні комбінати і трест "Криворіжаглобуд" стали основою нового промислового району.




Керуючий справами виконкому
Інгулецької районної у місті ради                                                                                                         Н.Є. Шестиперова